Урок: "Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл, рідин і газів."

План-конспект уроку № 9.

Тема: «Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл, рідин і газів.»

Тип уроку: Комбінований.

Цілі уроку:

• дидактична: сформувати в учнів знання про речовини та їх фізичні властивості, властивості твердих тіл, рідин і газів; сприяти формуванню наукового інтересу до вивчення природознавства;
• розвивальна: розвивати вміння розпізнавати речовину з якого утворено тіло, визначати фізичні властивості речовин, розпізнавати агрегатний стан речовини за його властивостями, порівнювати, узагальнювати, застосовувати набуті знання на практиці в різних умовах;
• виховна: виховувати наукове пізнання світу, кмітливість, уважність.

Обладнання: підручники.

Основні методи навчання: Бесіда, аналогія, порівняння, гра.

Основні форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Фронтальна та індивідуальна робота .

Основна література:

1. Природознавство: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. /                             О. Г. Ярошенко, В. М. Бойко. – К. : Видавництво «Світоч», 2013. – 240с. : іл.
2. Програма  з природознавства для 5 класів, для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012р.  № 664 «Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних  закладів ІІ ступеня»)

Структура уроку:

І Організаційний момент

ІІ  Мотивація навчальної діяльності

ІІІ  Актуалізація опорних знань

ІV Вивчення нового матеріалу

V. Закріплення вивченого матеріалу.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Хід уроку

І Організаційний момент

Привітання. Визначення відсутніх. Перевірка наявності підручників та виконання домашнього завдання.

ІІ  Мотивація навчальної діяльності

Як ви вже знаєте, тіл існує дуже багато і вони відрізняються між собою. Але спільною ознакою всіх тіл є те, що вони складаються з речовин. Точне визначення речовини ви зможете дати після того, як опануєте різні науки про природу. Вивчаючи природознавство, ми називатимемо речовиною те, що входить до складу тіл.

Все, що існує в природі, - ліси і гори, тварини і рослини, сама людина - складається з речовин. Тримаючи в руках цей підручник, ви тримаєте речовини, що входять до складу паперу, з якого виготовлено сторінки, клею, яким їх склеєно, фарб, якими надруковано літери. Речовин надзвичайно багато, і вони різноманітні. Ми живемо у світі речовин. Наш організм також складається з багатьох речовин.

Давайте пригадаємо, яка наука вивчає речовини та перетворення одних речовин на інші. (Хімія)

Чи знаєте ви , що Дмитро Іванович Мєнєлєєв у 1869 році розробив Періодичну систему елементів.

А  як ви гадаєте, чого більше тіл, або речовин? (тіл) Чому тіл набагато більше ніж речовин, ви знаєте? Давайте на це питання ми разом з вами, поміркуючи, відповімо.

Чи знаєте ви, що існують двигуни що приходять у дію через пар. Англійський винахідник Томас Ньюкомен збудував один із перших парових двигунів.

Як ви вважаєте що ще крім двигунів працює завдяки пару?

Яким чином можна отримати будь-які  металеві прилади? 

Найраніше відоме людству використання залізного лиття відбулося у 200 році нашої ери, та саме тоді була вилита китайська кухонна піч.

Як ви здогадалися, сьогодні мова піде про агрегатні стани речовин, про їх властивості у кожному з агрегатних станів.

Тема нашого уроку: Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл, рідин і газів.

ІІІ  Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

•        Що таке характеристики тіл? (це ознаки, за якими вони різняться одне від одного.)
• Які характеристики тіл ви знаєте? ( форму, агрегатний стан, розмір, масу, об’єм, густину.)
• Які агрегатні стани ви знаєте?  ( твердий, рідкий, газоподібний)
• Від чого залежить варіант визначення об’єму?   ( від форми тіла)
•      За якою формулою визначається густина тіл?  (ρ= m/ V)

• Чому тіл існує більше ніж речовин? ( т. я. одна і та ж речовина входить до складу безлічі тіл).
• Що таке властивості речовин? (це ознаки, за якими розрізняють речовини або встановлюють між ними подібність).
• Які ви знаєте властивості речовин? ( фізичні й хімічні).
• Назвіть фізичні властивості речовин? ( колір, блиск, запах, прозорість, електропровідність, теплопровідність, тощо).
• За рахунок чого речовина може змінити свою властивість? ( за рахунок зміни температури – зміни агрегатного стану).

ІV Вивчення нового матеріалу

1) Чому тіл більше, ніж речовин

Вам добре відомі сніжинка, крига, краплі роси. Виявляється, що всі вони утворилися з однієї речовини - води. З речовини, яка називається алюмінієм, виготовляють дріт, кухонний посуд, місткості для зберігання інших речовин. З алюмінію також зроблено фольгу, в яку загортають шоколад тощо. Із срібла чи золота можна виготовити багато жіночих прикрас: ланцюжки, каблучки, сережки. Білий і солодкий на смак цукор вам відомий у вигляді цукрового піску, рафінаду чи цукрової пудри. Подібних прикладів ви самі можете навести чимало. Як бачите, з однієї речовини можуть утворюватись різні тіла. Тому тіл існує більше, ніж речовин.

З однії  й тієї ж речовини можна утворити багато тіл, які матимуть різні характеристики. Які ? Наведіть приклади речовин і тіл, які утворено.

Але крім того, як ми вже зазначили і тіла, які матимуть деякі однакові характеристики можуть складатися з різних речовин.

Давайте наведемо приклади.

Кожна речовина має свої властивості.

Властивості речовин – це ознаки, за якими розрізняють речовини або встановлюють між ними подібність.

Розрізняють фізичні й хімічні властивості речовин.

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо фізичні властивості речовин.

Фізичні властивості речовин:

-    Колір

•      Блиск                       Основні, але не всі фізичні властивості   речовин.                -   Запах
• Прозорість

Давайте проведемо паралелі між двома речовинами та визначимо їх фізичні властивості.

За аналогією вам необхідно заповнити таблицю №3, що знаходиться на сторінці 33 підручника – це домашнє завдання.

2) Давайте пригадаємо агрегатні стани речовин. (твердий, рідкий, газоподібний).

А яка речовина може бути у цих 3-х станах?   ( Вода)

Від чого залежить агрегатний стан води та при яких умовах вона змінює свій стан?  ( залежить від температури)

Давайте спробуємо спів ставити агрегатні стани і характеристики. На прикладі води розглянемо основні характеристики – об’єм і форму речовини у 3-х агрегатних станах.

1. Яку форму має вода? -  вода набуває форму посудини, в якій вона знаходиться, але при цьому її об’єм не змінюється. Вода має окрему властивість, завдяки агрегатному стану, в якому знаходиться – текучість.

2. Яку форму має лід? – лід має таку форму в якій він став льодом, його об’єм не змінюється ( проте молекули води при заморожуванні розширюються), але під зовнішнім впливом лід може змінювати як форму так і об’єм.

3. Яку форму має пар? – пар не має ні об’єму, ні форми, бо він заповнює увесь доступний йому об’єм.

Крім зазначених фізичних властивостей можна звернути увагу на те, що деякі речовини можуть проводити електричний стум, а деякі ні. Ця властивість називається електропровідністю.  Давайте подумаємо, і скажемо, які речовини можуть проводити електричний струм, тобто є провідниками, а які ні – тобто є діелектриками.

Провідники – усі метали – провідники 1 порядку, водні розчини солей і кислот( електроліти) – провідники 2 порядку, гази при великих температурах.

Діелектрики або ізолятори – фарфор, скло, янтар, ебоніт, резина, шовк, гази при кімнатній температурі.

Також існує така властивість речовин як теплопровідність. Метали мають високу теплопровідність. А низьку які мають речовини, як ви гадаєте?

Агрегатні стани, як ми знаємо залежать від температури речовини. Явище перетворення рідини в пару називається пароутворенням. Існує два способи переходу рідини в газоподібний стан: випаровування і кипіння.

Випаровування – перехід речовини із рідкого в газоподібний агрегатний стан, що відбувається на вільній поверхні рідини. Випаровування твердих тіл називається возгонкою або сублімацією.

Швидкість випаровування залежить від:

- роду рідини – наприклад, гарячий чай охолоне швидше ніж гаряче молоко або жирний суп.

- температури рідини – чим вище температура, тим випаровування відбувається швидше, наприклад, у спеку мокра білизна сохне швидше, а ніж у прохолодний день.

- площі поверхні рідини – наприклад, щоб чай швидше охолонув, його наливають у блюдце.

Кипіння -  процес переходу рідини в пар, що відбувається з усієї маси рідини, а не тільки з її поверхні. Кожна рідина кипить при певній температурі. Температуру, при якій відбувається кипіння рідини, називають температурою кипіння.  Наприклад, ацетон кипить при температурі 56,2 ºС, ртуть – при 357ºС, спирт етиловий – при 78 ºС, ефір етиловий – при 35 ºС. А при які температурі кипить вода? (100 ºС, важка вода – при 101, 43 ºС).

Крім того існує процес протилежний випаровуванню та кипінню. Я  ви гадаєте як він називається?  ( конденсація)

Конденсація – процес переходу речовини з газоподібного агрегатного стану в рідкий. Цей процес звичайно відбувається одночасно з випаровуванням. Наслідком конденсації водяного пару в атмосфері є утворення снігу, дощу, роси. Конденсація широко використовується в енергетиці, хімічній технології, холодильній техніці, тощо.

Які ще переходи можуть відбуватися з речовинами?

Плавлення – процес переходу речовини з твердого агрегатного стану в рідкий. Температура при якій речовина плавиться, називається температурою плавлення. Наприклад, лід плавиться при температурі 0ºС, а мідь – при 1085ºС. Самими тугоплавними із простих речовин є: вуглевод – 3750 ºС, вольфрам - 3387 ºС.

Кристалізація або отвердіння – процес переходу речовини з рідкого агрегатного стану в твердий. За аналогією, скажіть як називається температура, при якій речовина кристалізується? ( температура кристалізації)

 Наприклад, температура замерзання чистої води - 0 ºС, а солоної  - (-20 ºС).

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Гра « Відгадайка»

Вчитель називає явище, а учні згадують що це за процес.

1.         Взимку у сонячну погоду з’явилась калюжа на підвіконні. (конденсація)
2. Лежить лід в морозильній камері тиждень і в порівнянні з першим днем зменшився у розмірах. ( сублімація)
3.  Летить дождинка з неба, а падає сніжинка. ( кристалізація) Чому вона відбувалася?  ( за рахунок зменшення температури)
4. Налили в акваріум води, через тиждень її стало менше, але це зробили не рибки. (випаровування)

VІ. Підсумок уроку.

•                         Що ми вивчили на сьогоднішньому уроці?
•                         Про що вам було цікаво дізнатись?
•                         Що ви не зрозуміли з теми уроку?
•                         Що ви розкажете своїм батькам з того, що вивчили на уроці, коли прийдете додому?

Ще багато існує нерозкритих питань про природу, довкілля, Всесвіт! А чи знайдемо відповіді на них,—залежить тільки від нас з вами, нашої роботи на уроках природознавства, а також від бажання вчитися!

    Бажаю вам успіхів у цій складній і цікавій справі. А я вам у цьому буду допомагати на кожному уроці!

VІІ. Домашнє завдання.

1.               Опрацювати текст підручника § 8,9.
2.               Дати відповіді на запитання в кінці тексту.
3.               Заповнити таблицю.