Тиждень рідної мови в початковій школі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тиждень

рідної мови

у початкових класах

 

 

 

 

Вчитель початкових класів:

Оксана Михайлівна Сідак

 

Матків

2014

 

 

ПРОГРАМА ТИЖНЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

1. день. Понеділок. Відкриття Тижня української мови

•   Оголошення змісту тижня

•   Завдання по класах

2. день. Вівторок. Свято рідної мови «Ллється рідне слово, як жива вода»

•   Конкурс декламаторів віршів про мову

3. день. Середа. Шевченківський день

•   Літературна композиція «Сторінки життя Тараса Шевченка»

•   Конкурс на кращого декламатора віршів Т. Г. Шевченка та творів українських поетів про Т. Г. Шевченка

4. день. Четвер. В гостях у казки

•   Інсценізація «Країна Казкоград»

•   Вікторина -«Наш Шевченко», тестові завдання, кросворд, лабіринти, ігри

     Кросворд «Казкові герої»

5. день. П’ятниця. Закриття Тижня української мови

•   Конкурсно-розважальна гра «Знавці української мови» для учнів , 1—2 класів

•   Конкурсно-розважальна гра «Знавці української мови» для учнів 3—4 класів

•   Підсумки проведення Тижня

•   Нагородження переможців

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відкриття

Тижня рідної мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1  ДЕНЬ.  ПОНЕДІЛОК

Ведучий

Насамперед я хочу ознайомити вас із програмою проведення Тижня.

1.               день. Понеділок. Відкриття Тижня рідної мови. Сьогодні ви одержите завдання для кожного класу.
2.               день. Вівторок. Свято рідної  мови  «Ллється рідне слово, як жива вода» візьмете участь у Святі рідної мови та в конкурсі декламаторів віршів про мову.
3.               день. Середа. Шевченківський день. Цей день ми присвячує­мо великому сину України, безсмертному Кобзареві Тарасу Шевченку. Ви матимете змогу дізнатися більше про життя і творчість відомого по­ета, взяти участь у вікторинах, конкурсах на кращого декламатора ві­ршів Т. Г. Шевченка та в конкурсі ілюстрацій до його творів.
4.                    день. Четвер. В гостях у казки. У цей день ми побуваємо в гостях у казки, згадаємо як українські народні, так і літературні казки та казки народів світу, зможемо і самі на короткий час стати персонажами казок, проведемо конкурс-гру «Казкові ерудити» та побуваємо у веселій краї­ні Казкоград.
5.                день. П’ятниця. Закриття Тижня української мови. Цей день особливий. Це останній день предметного тижня. У цей день буде про­ведено великі конкурсно-розважальні програми знавців української мо­ви окремо для учнів 1--2 класів і 3—4 класів. А потім будуть оголошені результати всіх конкурсів, змагань, вікторин, стіннівок, підбиті підсум­ки предметного тижня. Журі оголосить переможців. І нарешті — нагоро­дження переможців та найактивніших учасників. А от якими будуть на­городи — це поки що секрет.

Отож, уважно прочитайте завдання, які одержав ваш клас, і ретель­но готуйтеся до кожного дня. Бажаємо вам творчого натхнення й успіхів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 СВЯТО РІДНОЇ МОВИ

«ЛЛЄТЬСЯ РІДНЕ СЛОВО,

ЯК ЖИВА ВОДА»

 

 

 

 

 

 

2  ДЕНЬ.  ВІВТОРОК

СВЯТО РІДНОЇ МОВИ «ЛЛЄТЬСЯ РІДНЕ СЛОВО, ЯК ЖИВА ВОДА»

Оформлення залу: зал прикрашений кольоровими повітряними куль­ками, на стінах — плакати з прислів’ями про рідну мову. На окремій стіні — стінні газети, заздалегідь підготовле­ні учнями кожного класу. На чільному місці — святково оформлена програма Тижня української мови. Тут же роз­міщені дитячі малюнки — ілюстрації до казок, саморобки казкових героїв і т. д.

Оформлення сцени: українська символіка — Герб, Прапор України,

символічний український вінок із різнокольоровими стріч­ками, на столі — букет із колосків пшениці чи жита і грон калини, портрет Т. Г. Шевченка, прикрашений українським рушником.

Ведучий. Доброго дня, дорогі діти, вчителі, батьки! Сьогодні ми зібралися в цьому святковому залі, щоб відкрити Тиждень української мови в нашій школі. Це свято рідної мови триватиме цілий тиждень. Щоправда, воно почалося не сьогодні, а значно раніше, адже ви до цього свята готувалися — випускали стіннівки, збирали приказки та прислів’я про рідну мову, вчили вірші, пісні, гуморески, виготовляли саморобки. І ось тепер ми зібралися у цьому святковому залі, щоб розпочати другий день Тижня української мови.

 (На сцену виходять ведучі — хлопчик і дівчинка в національному вбранні — учні старших класів та діти 3—4 класів — декламатори віршів.)

•1-й учень. О місячне сяйво і спів солов’я,

Півонії, мальви, жоржини!

                         Моря бриліантів — це мова моя,

Це — мова моєї Вкраїни.

Яка у ній сила і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине!

Натхнення хвилини! О мово моя,

Душа голосна України!

2-й учень. Мов райдуги арки над морем полон,

Що в небо музикою лине,

Де славить життя золоте жайворон,

Це мова моєї Вкраїни.

Це матері мова. Я звуки її

 Люблю, наче очі дитини...

О мово вкраїнська! Хто любить її,

Той любить мою Батьківщину!

Володимир Сосюра

(Лунає аудіозапис пісні «Україна»

(слова і музика Тараса  Петриненка).)

Ведуча. Україна... Рідний край... Рідна мова... Скільки почуттів з’єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові та ласки! Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу — це не просто звуки. Мова - це душа народу, це його трепетне серце.

Ведучий. З першого дня життя дитина чує лагідний голос своєї матусі, яка співає колискові пісні своєму синочкові чи донечці. І надалі все своє життя людина несе в серці мову свого народу, береже її, як най­більшу скарбницю.

3- й учень. Все, що живе на світі,

                  Уміє розмовляти,

                  Уміють говорити Зайці і зайченята.

                  По-своєму говорять І риби серед моря,

                  І у садочку пташка,

                  І у траві комашка...

                  Говорять навіть квіти З блискучими зірками.

                  А як говорять діти?

4- й учень. Так, як навчає мама!

                   Прийми ж, матусю, слово

                   Подяки від дитини За нашу рідну мову –

                   За мову України!

Леонід Полтава

Ведуча. Скільки на землі мов? Скільки народів, стільки й мов. Учені вважають, що на нашій планеті близько трьох тисяч мов. Майже півтори тисячі мов перебувають на межі вимирання, а писемність має лише одна третина мов.

Ведучий. Серед такої величезної кількості мов лише близько тридцяти користуються найбільшою популярністю, це ті мови, якими розмовляє більшість людей на планеті.

Ведуча. Найбільше людей розмовляє китайською мовою, друге місце займає англійська мова, третє — російська, далі — мова хінді (Індія,) та іспанська. Українська мова посідає почесне 14 місце, оскільки нею говорять близько 50 мільйонів людей.

Ведучий. Для кожного народу своя мова — найкраща, але ніхто не буде заперечувати, що українська мова за милозвучністю і співучістю — одна з найкращих. Ще 1928 р. в Парижі на конкурсі мов визнали, що італійська, українська та французька мови найдоброзвучніші. Ми, українці, пишаємося своєю мовою, її мелодійністю, чистотою та багатством звуків.

5- й учень. Мово ж моя, мово,

                   Мово України,

                   Ти моя казкова Пісня солов’їна.

                   Розцвітай під небом Проліском прекрасним,

                   А любов до тебе В серденьку не згасне.

6- й учень. Йди по світу гідно В шані і привіті,

 Ти для мене рідна І найкраща в світі!

  Мово ж моя, мово,

  Мово-чарівниця,

  Не згаса духовна

  Батьківська криниця.

Анатолій Зарудний

Звучить пісня «Українцям (музика Станіслава Городинського, слова Ніни Шаварської).

Ведуча. Наша мова оспівана поетами. Українською мовою писали свої твори Тарас Шевченко і Леся Українка, Маруся Чурай і Володимир Сосюра, Павло Тичина і Максим Рильський.

Ведучий. Неповторною рідною мовою пишуть свої твори й сучас­ні відомі письменники та поети — Ліна Костенко і Ганна Чубач, Дмитро Білоус і Микола Луків.

Ведуча. Давайте послухаємо найкращі вірші українських поетів про нашу рідну мову.

Ведучий. Розпочинаємо конкурс на кращого декламатора віршів про мову.

(У конкурсі можуть бути використані вірші, подані в додатках.)

Ведуча. Скільки слів в українській мові? Ви ніколи не замислю­валися над цим? Адже народ створив стільки слів, що ї не можна навіть надрукувати в одній великій книзі! І навіть у двох чи в трьох! В Україні видано словник, який складається з одинадцяти товстих книжок, в яких зібрано 135 тисяч слів! Ось яке багатство! Ось яка велична наша мова!

7-й  учень. Все в тобі з’єдналося, злилося,

Як і помістилося в одній! —

Шепіт зачарований колосся,

Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила,

Що підносять правду в вишину,

Вченому ти лагідно відкрила

Мудрості людської глибину.

8-й учень. І тобі рости й не в’януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі великого народу

 Ніжна і замріяна душа.

Василь Симоненко

Ведуча. Кожне слово нашої мови має свою історію, свій відтінок. Інколи слова звучать однаково, а мають зовсім інше значення. А буває, що досить змінити один звук і зовсім змінюється значення слова.

Ведучий. Зараз ми пограємо із залом у гру «Мовні загадки».

1.          Замініть одну букву, щоб вийшло нове слово.

•       З К трава лякається, з Р вона вмивається. (Коса — роса)
•       з В на голові, а з К на землі. (Волосся — колосся.)
•       полохлива і струнка, з роду оленів вона, коли ж зміниш К на 3, птах у лісі закує. (Косуля — зозуля.)
•       з С сапаю, з III вдягаю, з Л стрибаю, з П складаю. (Сапка — шап­ка — лапка — папка.).

2.          Додайте або відніміть букву, щоб вийшло нове слово.

•       Він корисний чорний птах, Г відкинеш — стане... (грак — рак).
•       На нім барвисті квіти, трава зеленіє, а П додай — зорає все, не пожа­ліє. (Луг — плуг)
•       Без Т — коли вода кипить,а з Т — у школі всяк сидить. (Пара — парта)
•       Як у рушниці і в гарматі, мене там легко відшукати, а П в середину додай — у дереві мене шукай. (Дуло — дупло)

3.          Переставте букви, щоб вийшло нове слово.

Сокіл —... (лісок)

 кури -... (руки)

 дошка —... (шкода)

спина —... (напис)

наголос —... (голосна)

(Варіанти мовних загадок можна знайти в додатках.)

9-й учень. Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

 Вона хай буде. Вірно і слухняно

 Нехай вона щоразу служить вам,

                          Хоч і живе своїм живим життям.

10.         й учень. Прислухайтесь, як океан співає —

Народ говорить. І любов і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

 Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово — це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

11.         й учень. Не бійтесь заглядати у словник:

                         Це пишний яр, а не сумне провалля;

                         Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля. 

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Максим Рильський

Ведучий. Прислухаймось до поради Максима Рильського, частіше будемо заглядати в словники, бо вони — наші перші справжні помічники.

В е д у ч а. А які словники ви знаете? Назвіть їх!

Відповіді дітей:

•    орфографічний,
•     фразеологічний,
•     словник антонімів;
•     словник синонімів;
•     орфоепічний;
•     етимологічний;
•     словник іншомовних слів;
•     словник омонімів;
•     тлумачний словник.

(Ведуча доповнює, якщо діти дадуть неповну відповідь.)

Ведучий. Давайте зазирнемо до одного зі словників — фразеоло­гічного. Цей словник — справжня скарбниця українського народу, він допомагає зробити нашу мову яскравішою, дотепнішою та цікавішою.

Ведуча. Зараз ми проведемо гру із залом: учні читатимуть фразео­логізми, а глядачі спробують пояснити їх значення.

Матеріал для гри

Стояти як пень — ... (стояти, бездумно, нічого не розуміючи).

Перегнути палку — ... (впадати в крайність, виявляти надмірну ре­тельність у чомусь).

Як рак на горі свисне —... (г/ невизначеному часі, невідомо коли, ні­коли).

Піймати облизня — ... (лишитися без того, на що розраховував, спо­дівався, чого добивався; зазнати невдачі; дістати відмову в чомусь).

Втерти носа —... (провчити; довести свою перевагу над кимсь; пере­вершити когось у чому-небудь).

Жити як кішка з собакою —... (постійно сваритися, ворогувати).

За холодну воду не братися — ... (нічого не робити).

І комар носа не підточить — ... (немає до чого причепитися, прискі­патися).

12.          й учень. Лине пісня на святі,

Всіх чарує красою.

Наша мова-співанка

Умита росою.

Лебединая вірність,

Материнськая ніжність.

І вишневого цвіту

Тремтлива манірність.

13.          й учень. Присмак гірко-солоний

Уночі терен-плоду.

На щасливе майбутнє

Сподівання народу.

   Лине пісня на святі,

   Вільно дихають люди.

   Наша мова-співанка —

   Незбагненнеє чудо!

Вікторія Федоренко

(Звучить аудіозапис пісні «Родина»

(слова Вадима Крищенка, музика Олександра Злотника).)

Ведуча. Кожен клас підготував до нашого свята українську народу або сучасну пісню. Дуже приємно, що в нашому концерті бе­руть участь не тільки учні, а й їхні батьки та вчителі, а отже, у нас буде справді родинний концерт.

(Кожен клас по черзі запрошується на сцену.

На закінчення концерту всім залом виконується пісня «Одна калина» (слова Віталія Куровського, музика Руслана Квінти).)

Орієнтовний зміст завдань, які роздаються учням кожного класу в перший день предметного тижня або за тиждень-два до нього

Виходячи із можливостей кожного класу, вчитель може зменшити або збільшити кількість завдань, замінити іншими, найбільш доцільни­ми, на його погляд, для даного класу.

1.   Зібрати якомога більше прислів’їв та приказок про слово; про мову.
2.   Узяти участь у конкурсі стіннівок. Матеріали до стіннівок: ціка­ві факти про мову, про книгодрукування, про відомих українських письменників, ілюстрації до вивчених творів, вікторини, ребуси, кросворди, вірші про мову, гуморески, смішинки, прислів’я, загадки.
3.   Провести в класі конкурс на кращий зошит та подати 5 кращих зо­шитів на шкільну виставку.
4.   Підготуватися до конкурсу декламаторів віршів про мову.
5.   Провести у класі конкурс на кращого декламатора віршів Т. Г. Шев­ченка та представити 3—5 переможців для участі в шкільному кон­курсі.
6.   Підготуватися до шкільного конкурсу «Знавці казок».
7.   Виготовити костюми казкових героїв для участі в казковому параді.
8.   Проводити протягом тижня у класі мовні ігри, запропонувати най­цікавіші для шкільного Свята знавців української мови.
9.   Учням 3—4 класів підготувати та провести «Українські вечорниці».
10. Учням 4 класів прикрасити актовий зал. Для оформлення залу ви­користати українську державну та народну символіку, плакати з ви­словами про мову, квітами, рушниками, кольоровими кульками тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шевченківський день

Літературна композиція

«Сторінки життя Тараса Шевченка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 ДЕНЬ. СЕРЕДА

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ ДЕНЬ

ЛІТЕРАТУРНА КОМПОЗИЦІЯ «СТОРІНКИ ЖИТТЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»

1-й ведучий. Вітаємо вас, дорогі друзі! Сьогодні третій день на­шого предметного тижня, Тижня української мови. Присвячений цей день геніальній людині — безсмертному співцеві нашої матінки Украї­ни Тарасу Григоровичу Шевченку.

2-й ведучий. Сьогодні ми перегорнемо сторінки біографії ви­датного сина України, проведемо вікторину, присвячену життю та твор­чості поета, а потім проведемо конкурс на кращого декламатора йо­го творів. Ви бачите, що наш зал прикрашений чудовими малюнками.

Це - ілюстрації до творів Шевченка, які надали нам учні 2-х, 3-х та 4-х класів. Журі розгляне кожну роботу і в останній день нашого Тижня української мови нагородить переможців конкурсу малюнків.

1.                      й ведучий. Отож, починаємо!

Дівчинка « українському вбранні.

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною.

Вранці зустрічають.

2.                      й ведучий. Весна! Пробудження природи. З весною люди пов’язують свої кращі надії, сподівання. Весна дарує нам перше сонячне тепло, дзвінкі струмочки, перші квіти. І саме весна подарувала людству славетного Тараса Шевченка. Давайте згадаємо дату народження поета. (Відповіді дітей.)

1-й ведучий. Правильно, Тарас Григорович Шевченко народив­ся

 9 березня 1814 року, саме на початку весни. А чи знаєте ви, де він на­родився? (Відповіді дітей.) Поет народився у селі Моринцях Звениго­родського повіту Київської області (тепер це Черкаська область), у сім’ї селянина-кріпака. Коли малому Тарасові було 2 роки, сім’я переїхала до села Кирилівка, де й минуло дитинство майбутнього поета. У своїх торах він згадує його з любов’ю.

Хлопчик в українському вбранні.

Село! — І серце одпочине.

Село на нашій Україні —

Неначе писанка, село,

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади; біліють хати,

А на горі стоять палати,

Неначе диво. А кругом

 Широколистії тополі,

А там і ліс, і ліс, і поле,

І сині гори за Дніпром.

Сам Бог витає над селом...

Малий Тарас ріс розумним, допитливим хлопчиком. Він ніжно лю­бив свою матусю, часто розпитував її про все на світі.

Дівчинка-старшокласниця і малий білявий хлопчик. (Сідають на лавочку, хлопчик дивиться вгору.)

—                Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

—                Так, синочку, правда.

—                Л чому так багато зірок на небі?

Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка,

—                Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, вели­кі, а інші ледь видно?

—                Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої люди­ни світить ясно і світло це далеко видно.

- Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше...

—                Старайся, мій хлопчику...

2-й ведучий. Тарас рано залишився сиротою. Коли йому було 9 років, тяжко захворіла й померла його матуся. Поет із болем згадує своє тяжке убоге дитинство

У ч е н ь . Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у гаї . .

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

 І, повиваючи, співала,

Свою нудьгу переливала

В свою дитину... В тім гаю,

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло... Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

Там матір доброю мою

Ще молодую — у могилу

 Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!.. А ми

 Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята. Я до школи —

Носити воду школярам.

Брати на панщину ходили,

Поки лоби їм поголили!

А сестри! Сестри! Горе вам,

Мої голубки молодії.

Для кого в світі живете?

Ви в наймах виросли, чужії,

У наймах коси побіліють,

У наймах, сестри, й умрете!

1- й ведучий. Коли Тарасові було 11 років, помер його батько, і хлопчик, залишившись круглим сиротою, пішов поневірятися по чу­лих людях.

У Шевченка рано прокинувся талант до малювання. Він мріяв знайти  вчителя, який би навчив його малярства, але для сироти це була нездійсненна мрія. Хлопчик працював наймитом у дяка в школі: рубав

носив воду, терпів знущання п’яного дяка. Через кілька років він потрапив до пана Енгельгардта, який зробив його своїм козачком. Енгельгард, помітивши неабиякий хист хлопця до малювання, захотів мати свого придворного художника і віддав свого козачка в науку до жи­мі ні не ця В. Ширяева. Саме тоді Тарас почав складати свої перші вірші.

Учениця. Ой діброво — темний гаю!

Тебе одягає

Тричі на рік... Багатого

Собі батька маєш.

Раз укриє тебе рясно

Зеленим покровом,—

Аж сам собі дивується

На свою діброву...

Надивившись на доненьку,

Любу, молодую,

Візьме її та й огорне

В ризу золотую

І сповиє дорогою

Білою габою, —

Та й спать ляже, втомившися

Турбою такою.

2 –й  в е д у ч и й. Із часом Шевченко познайомився з відомими художниками І. Сошенком, К. Брюлловим. Друзі вирішили викупити його з кріпацтва. Для цього К. Брюллов написав портрет поета В. Жуковського, який розіграли в лотерею, і за 2500 крб викупили Тараса з неволі.

1.   й ведучий. Тарас навчався у Петербурзькій академії мис­тецтв, познайомився з видатними художниками, сам згодом став справ­жнім майстром пензля. Але думки про далеку Батьківщину ніколи не покидали його. Любов до України, до місця, де пройшло його дитин­ство, не залишала поета.

Учень. І досі сниться: під горою,

Між вербами та над водою Біленька хаточка. Сидить

Неначе й досі сивий дід

Коло хатиночки і бавить

                       Хорошеє та кучеряве

                       Своє маленькеє внуча,

І досі сниться: вийшла з хати

Веселая, сміючись

Цілує діда і дитя,

Аж тричі весело цілує,

Прийма на руки і годує,

І спать несе. А дід сидить

І усміхається і стиха

 Промовить нишком: «Де ж те лихо?

Печалі тії, вороги?»

І нищечком старий читає,

Перехрестившись, «Отче наш»

Крізь верби сонечко сіяє

І тихо гасне. День погас,

І все спочило. Сивий в хату

Й собі пішов опочивати. 

2.   й ведучий. Навесні 1843 року Т;<і ііев\ : -к нзрешті при­їхав на рідну землю, в Україну. Як довго пін мріяв г , ; цеі Тя зустріч із Батьківщиною боляче вразила поета.

Учень. І виріс я на чужині,

І сивію в чужому краї:

Та одинокому мені

 Здається — кращого немає

Нічого в Бога, як Дніпро

                         Та наша славная країна...

Аж бачу, там тільки добро,

Де нас нема. В лиху годину,

Якось недавно довелось

Мені заїхать в Україну,

У те найкращеє село...

У те, де мати повивала

Мене малого і вночі

На свічку Богу заробляла;

Поклони тяжкії б’ючи,

Пречистій ставила, молила,

Щоб доля добрая любила

 Її дитину... Добре, мамо,

Що ти зараннє спать лягла,

А то б ти Бога прокляла За мій талан.

Учениця. Аж страх погано

У тім хорошому селі

Чорніше чорної землі

Блукають люди; повсихали

Сади зелені, погнили

Біленькі хати, повалялись,

Стави бур’яном поросли.

Село неначе погоріло,

Неначе люди подуріли,

Німі на панщину ідуть

І діточок своїх ведуть!..

1-й в е д у ч и й. Та великий поет вірив у краще майбутнє свого на­роду, ві рив, що прийде час, коли люди будуть вільними. Про це він писав у своїх віршах.

Учениця. На панщині пшеницю жала,

Стомилася, не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина годувать.

Воно, сповитеє, кричало

У холодочку під снопом.

Розповила, нагодувала,

Попестила і ніби сном,

Над сином сидя, задрімала.

І сниться їй той син Іван

І уродливий, і багатий

Не одинокий, а жонатий

На вольній бачиться, бо й сам

Уже не панський, а на волі

                     І на своїм веселім полі

                        Удвох собі пшеницю жнуть,

                        А діточки обід несуть...

2-й в едучий. Перша книжка поезій Шевченка побачила світ 1840 року. Вона називалася «Кобзар», і з того часу в народі поета називали Кобзарем.

1-й в е д у чий. Великий поет понад десять років провів у заслан­ні в Оренбурзькій області, куди його заслали за волелюбний характер. Та поет не скорився долі. І в неволі він продовжував писати вірші та малювати. Через усе своє життя проніс поет любов до України і віру в її краще майбутнє.

1.   й учень. Не на шовкових пелюшках,

Не у величному палаці —

В хатині бідній він родивсь

Серед неволі, тьми і праці.

2.   й учень. Нещасна мати повила

Його малого й зажурилась...

І цілу ніченьку вона За сина-кріпака молилась.

3.   й учень. І Бог почув молитву ту,

І дав душі убогій силу,

І в руки хлопцеві вложив

Співецьку чародійну ліру.

І виріс він, і кобзу взяв

 І струн її торкнувсь рукою —

І пісня вічна полилась,

Сповита вічною тугою.

4.   й учень. В тій пісні людям він співав

Про щастя, про добро, про волю,

Будив зі сну, пророкував

 Їм вищу і найкращу долю.

Співав про чесну боротьбу,

Про сором кайданів брязкучих,

І не жалів він сил своїх,

І не втирав він сліз пекучих.

5.   й учень. І пісня голосно лилась...

Але недовго. Ворог лютий

Підкрався нишком — і замовк

Співець, кайданами окутий.

Замовкла пісня на устах,

Але в душі жила, бриніла

І в серці бідного співця

Огнем палаючим горіла.

6 - й учень. І довго у степу глухім

В неволі жив між москалями

Співець самотній, мовчазний

З своїми думами-піснями.

Він рвався серцем із тюрми

На волю до ланів широких,

До синіх хвиль Дніпра-ріки,

До тихих тих могил високих.

7.   й учень. Він рвався, і прийшла вона,

Сподівана, бажана воля —

І все, чого не знав раніш,

Тепер дала лукава доля.

8.   й учень. Та сил в співця вже не було...

Остання пісня продзвеніла —

І в небо тихо піднялась

Душа поета наболіла.

9.   й учень. Умер співець! І привезли

Його на рідну Україну,

І коло синього Дніпра

Йому насипали могилу.

Умер співець! Але живуть

В серцях людей слова безсмертні

І тихо по Вкраїні всій

Бринять його пісні славетні.

Галина Комарова

(Лунає пісня «Зоре моя вечірняя».)

1.                 й ведучий. Великий співець землі української Тарас Шевчен­ко прожив усього 47 років. Невелике життя, але таке яскраве і світле. Пін помер 10 березня 1861 року, залишивши нам у спадок свої вірші, картини і незламний дух волелюбця, віру в краще майбутнє свого бага­тостраждального народу.

Учень. Як умру, то поховайте

             Мене на могилі

             Серед степу широкого,

На Вкраїні милій.

Щоб лани широкополі

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Поховайте та вставайте,

                       Кайдани порвіте.

                        І вражою злою кров’ю

                        Волю окропіте.

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Незлим, тихим словом.

2.   й ведучий. Поховали Тараса Григоровича Шевченка на висо­кому березі Дніпра, на Чернечій горі біля міста Канева, як і заповідав пінт. Тепер ця гора називається Тарасовою горою.

Учень. Будеш, батьку. Панувати,

Поки живуть люди,

Поки сонце в небі світить,

Тебе не забудем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В гостяг у казки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4  ДЕНЬ. ЧЕТВЕР

В ГОСТЯГ У КАЗКИ

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ «КРАЇНА КАЗКОГРАД»

Дійові особи:

1.                               й ведучий                      Буратіно
2.                           й ведучий                      Чебурашка

Матінка Івасика-Телесика        Карлсон

Червона Шапочка              Телепузик

Кіт Матроскін              Крокодил Гена

(На сцені — 1-й та 2-й ведучі.)

І й ведучий. Десь за синіми горами,

За далекими лісами,

Де земля, мов пишний сад,

                      Є країна Казкоград.

Там живуть чарівні феї,

                      Королі та королеви,

Там Дюймовочка живе,

В човнику Івась пливе.

2 й ведучий. Пречудова Цар-дівиця

                  В теремі чекає принца.

Там П’єро і Буратіно

В гості ходять до Мальвіни.

Карлсон дружить з Малюком,

Горбоконик — з дурником.

В Попелюшки справ багато —

Підмести, прибрати в хаті.

Фея їй допомагає...

1.     й ведучий. Там Незнайко вірш складає.

Там живуть веселі гноми,

                      Ці герої всім відомі.

Всі там жителі дружили,

Веселились, не тужили.

2.     й ведучий. Тільки раптом сталось лихо:

В Казкограді стало тихо.

Злий чаклун там побував

І усіх зачарував.

Переплутались казки —

Все там стало навпаки.

                      Може, зможеш саме ти

                      їм усім допомогти?

Матінка. Дюймовочко, Дюймовочко!

1.                 й ведучий. Хто це?
2.                 й ведучий. Здається, тут щось не так. Діти, допоможіть! Ко­го треба покликати? Як називається казка? Яких героїв із цієї казки ви пам’ятаєте? (Казка «Івасик-Телесик».) (Відповіді дітей.)

(Виходить Червона Шапочка. На голові у неї зелена шапочка, в руках — кошичок.)

1.                 й ведучий. Здрастуй, дівчинко! Як тебе звати?

Червона Шапочка. Я Зелена Шапочка, іду в гості до Мальвіни, несу їй ці.., як там їх?.. Гамбургери та шаурму, а ще пепсі-колу.

2.                 й ведучий. Що-що? Що ти несеш?

Червона Шапочка. Я щось не так сказала? Вам не подобаєть­ся моя шапочка?

1.                 й ведучий. Діти, давайте допоможемо цій гарній дівчинці. Як її звуть? До кого вона йде в гості? Які гостинці лежать у неї в кошичку?

2.                 й ведучий. Ну, ось ми і розібрались. А щоб ти більше нічого не переплутала, ось тобі червона шапочка, надягай її та швидше біжи в гості до своєї бабусі.

(Ведучий допомагає дівчинці надягти червону шапочку, вона дякує ти виходить.)

1.                 й ведучий (звертаючись до другого). Подивись, що я знайшов! (Піднімає з підлоги велику рукавицю.)
2.                 й ведучий. Та це ж рукавичка! Давай подивимось, може, в ні хтось живе? (Кладуть рукавицю на місце.)

Кіт Матроскін. Яка гарна рукавичка! Я буду в ній жити! (Ховається за ширму.)

Буратіно. Хто, хто в рукавичці живе? Хто, хто в невеличкій живе'

Кіт Матроскін. Я, кіт Матроскін! А ти хто?

Буратіно. Ая Буратіно! Пусти й мене!

Кіт Матроскін. Заходь!

Чебурашка. Хто, хто в рукавичці живе? Хто, хто в невеличкі живе?

Кіт М атр о с к і н. Я, кіт Матроскін!

Буратіно. Я, Буратіно!

Разом. А ти хто?

Чебурашка. Ая Чебурашка! Пустіть і мене до вас жити!

Кіт М а т р о с к і н. Та вже заходь!

Карлсон. Хто, хто в рукавичці живе? Хто, хто в невеличкій живе?

Кіт Матроскін. Я, кіт Матроскін!

Буратіно. А я Буратіно!

Чебурашка. Ая Чебурашка!

Р а з о м. А ти хто?

Карлсон. Ая Карлсон, який живе на даху.

2.   й ведучий. Так чого ж ти лізеш у рукавичку, коли ти Карлсон, який живе на даху?!

1.                      й ведучий. Знову ми все переплутали. Доведеться просити допомоги у дітей. Давайте згадаємо, як називається казка та хто жив у рукавичці. (Відповіді дітей.)
2.                      й ведучий. Ну ось і розібралися. А тепер я вам розкажу казоч­ку. Слухайте. Жили собі дід та баба. Знайшли вони Телепузика та й по­силили на підвіконня на сонечку погрітися. Сидів-сидів Телепузик, на­бридло йому сидіти, зліз він з підвіконня та й побіг по доріжці. Біжить, біжить Телепузик, назустріч йому Крокодил Гена.

(З одного боку сцени виходить Телепузик, з іншого — Крокодил Гена.)

Крокодил Ге н а . Ти хто такий?

Телепузик. Я веселий Телепузик,

Це — мої хороші друзі (показує на зал).

Вони гарно всі читають 1 казок багато знають.

Крокодил Гена. Ну, якщо вони так багато знають, то хай розка­жуть що в цій казці наплутано? Як казка називається? Хто котився по гтежці? Хто йому назустріч трапився?

(Відповіді дітей.)

Крокодил Гена. Бачу, ви і справді дуже розумні діти. А може, то :і пас знає мою улюблену пісню і зможе її заспівати?

(Діти хором співають пісеньку Крокодила Гени.)

(На сцену виходять усі дійові особи.)

1-й ведучий. Спасибі, діти, що ви допомогли героям казок.

2-й ведучий. Всі герої знов щасливі

                      І говорять вам спасибі!

     Ви розумними були,

                                Їм усім допомогли.

1-й ведучий. Знову встановився лад

                              У країні Казкоград.

(Усі разом виконують пісню про дружбу.)

Кінець.

Поради щодо інсценізації. Костюми дійових осіб можуть бути сим­волічними: Матусі — хустку на голову, фартушок, клуночок з «обідом»; Червоній Шапочці — зелену та червону шапочки і кошик, прикритий бі­лою хустинкою чи рушничком; коту Матроскіну — тільник, намалювати вуса, зробити хвостик із темної тканини або хутра; Буратіно — довгий ніс із цупкого паперу, шапочка-ковпачок; Чебурашці — великі круглі вушка з паперу, Карлсону — закріпити на спині пропелер з картону; Телепузику — на грудях телеекран (малюнок), Крокодилу Гені — на голові макет голови крокодила або просто малюнок. Рукавичка, яку знаходить ведучий, справжня, а в глибині сцени — ширма, на якій намальована ру­кавичка, за цю ширму будуть ховатися «звірята».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІКТОРИНА «НАШ ШЕВЧЕНКО»

1.    Коли народився Т. Г. Шевченко?
2.    Як звали батька Тараса?
3.    У якому селі народився Тарас?
4.    Як звали улюблену сестру Тараса?
5.    У якого пана служив малий Шевченко?
6.    Ким служив Тарас у пана Енгельгардта?
7.    Ким мріяв стати малий Тарас?
8.    У якому місті Шевченко вчився малювання?
9.    Як називалася перша збірка віршів поета?
10. Продовжте рядки вірша.

Встала весна,

Сонну землю чорну розбудила,

Уквітчала її ______________,

_________________________ .  

11. Кого пас маленький пастушок з вірша «Мені тринадцятий минало»?
12. До якого твору Шевченка належать слова:

«А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.»?

13. Коли помер великий поет?
14. Де похований Т. Г. Шевченко?
15. До якого твору належать слова Шевченка:

«Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте...»?

Відповіді: 9 березня 1814 року. 2. Григорій. 3. Моринці. 4. Катери­на. 5. У мама Кмгельгардта. 6. Козачком. 7. Маляром. 8. У Петербурзі.

9.    «Кобзар».  10. ...рястом, барвінком укрила. 11. Ягнят. 12. «Садок ви­шневий коло хати». 13. 10 березня 1861 року. 14. У Каневі, на Чернечій горі. 15. «Заповіт».

Можна провести вікторину у вигляді тестів.

1.   Т. І'. Шевченко народився:

а) 1861 р.;

б) 1814 р.; 

в) 1816 р.

2.   Якого місяця народився поет?

а) Травня;

б) березня;

в) вересня.

3.   Як називалося село, де народився Тарас?

а) Моринці; —

б) Кирилівка;

в) Малинівка.

4.   У якому селі пройшло дитинство Тараса?

а) Калинівка;

б) Василівна;

в) Кирилівка.

5.   Як звали батька великого поета?

а) Григорій;

б) Іван;

в) Василь.

6. Як називалася перша книжка Шевченка?

а) «Сон»;

б) «Кобзар»;

в) «Заповіт».

7.   Яке прізвище мав художник, який допоміг поетові здобути волю?

а) Сошенко;

б) Тесленко;

в) Солошенко.

8. Який із цих віршів належить перу Т. Г. Шевченка?

а) «Тиша морська»;

б) «Сон»;

в) «Зимовий ранок».

9. До якого твору Шевченка належать ці слова?

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

а) «Заповіт»;

б) «Мені тринадцятий минало»;

в) «Садок вишневий коло хати».

10.          Якого року помер поет?

а) 1871 р.;

б) 1861 р.;

в) 1961 р.

11. Де похований Т. Г. Шевченко?

а) У Києві;

б) Петербурзі;

в) Каневі.

Відповіді: 16; 26; За; 4в; 5а; 66; 7а; 86; 9в; 106; 1 їв.

КРОСВОРД «ТАРАС ШЕВЧЕНКО»

1к

А

л

и

Н

А

2М

о

Р

и

н

Ц

І

3К

о

Б

3

А

4Б

Е

Р

Е

3

Е

Н

ь

5К

А

Н

І

в

6К

А

т

Е

Р

И

н

А

 

Відповівши на всі питання кросворду, у виділеному вертикальному стовпчику ви прочитаєте назву першої збірки Т. Г. Шевченка.

 

1.               Продовжте рядок вірша Т. Г. Шевченка: «Розцвіла в долині червона...».
2.   Назва села, де народився Т. Г. Шевченко.
3.   Український народний інструмент, оспіваний у творах Шевченка.
4.   У якому місяці народився Шевченко?
5.   Як називається місто, де похований Тарас Шевченко?
6.   Як звали улюблену старшу сестру поета?

Ключове слово — Кобзар.

Ігри

Гра «Переплутанка»

Рухаючись за стрілочками, прочитайте рядки з відомого вірша Шевченка

 

 

 

Відповідь: Село! — І серце одпочине.

Село на нашій Україні — Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло.

Лабіринти

Рухаючись по лініях, прочитайте назви творів Т. Г. Шевченка.

 

 

 

 

 

 

Відповідь: « Заповіт», «Тополя», «Катерина».

Гра «Редактор»

У кожному рядку переставте слова так, щоб можна було прочитати рядки вірша Т. Г. Шевченка. Пригадайте назви цих віршів.

По, вітер, діброві, віє,                 Лист, стан, широкий, високий,

Полю, гуляє, по,                 Зеленіє, марно,

Гне, дороги, тополю, край,               Кругом, як, море, поле, те,

    Самого, до, долу.                         Синіє, широке.

 

Відповідь:               Тополя

По діброві вітер віє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий

Марно зеленіє,

Кругом поле, як те море,

Широке синіє.

Гра «Шифрувальник»

Перед вами рядки з двох віршів Тараса Шевченка. Спробуйте їх «розплутати» та прочитати. Пригадайте, як називаються ці вірші.

Ти-те-хе-че-сень-во-ко-да-ві-з-під-тер-я-ві-во-є-ра

 Сте-я-пи-ром-ла-на-ни-до-мрі-ли-ють-ну

Між-пи-я-ша-ра-єть-ми-ся-над-над-ста-во-ва-до-ми-ю

Вер-чер-би-во-зе-на-ле-ка-ні-ли-ють-на

(Щоб прочитати перший уривок, треба читати через склад, починаючи з першого складу. Щоб прочитати другий уривок, слід читати через склад, починаючи з другого складу.)

1. Тихесенько вітер віє,

      Степи, лани мріють,

      Між ярами над ставами

      Верби зеленіють.

2. Тече вода з-під явора,

      Яром на долину,

      Пишається над водою

      Червона калина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНКУРСНО-РОЗВАЖАЛЬНА ГРА «ЗНАВЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 ДЕНЬ. П'ЯТНИЦЯ

 

ЗАКРИТТЯ ТИЖНЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

КОНКУРСНО-РОЗВАЖАЛЬНА ГРА «ЗНАВЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ»

2 клас

(На конкурсну гру бажано, крім інших гостей (батьки, вчителі), за­просити й учнів 1 класів. З деякими завданнями вони зможуть впора­тися й одержати позаконкурсні заохочувальні призи. Наприклад, вони можуть взяти участь у конкурсі «Розминка», «Шифрувальники», «Парад букв», «Інсценізація народних казок», «Гумористичний конкурс».

Після проведення кожного конкурсу журі оголошує результати, й и кінці програми нагороджуються переможці конкурсу та, по можли­вості, всі учасники.)

Конкурс «Розминка». Українські  загадки

Ведучий. Сьогодні для розминки ми обрали українські загад­ки. Командам будуть по черзі загадуватись загадки. Вам треба швидко II точно відповідати. За кожну правильну відповідь команди одержують І бал. Отже, гра починається!

Поле не міряне, вівці не лічені, а пастух рогатий. {Небо, зорі, місяць.)

Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той і розуміє. (Папір і букви.) 

Іде слідом за тобою: утікай — не утечеш, доганяй — не доженеш. (Тінь.)

Без крил, а літає, ніхто її не б’є, а вона плаче. (Хмара.)

Що взимку росте догори коренем, а навесні помирає? (Бурулька.)

Коли мене нема – чекають,

Коли прийду – усі тікають. (Дощ.)

Чорне сукно лізе у вікно. (Ніч.)

Маленьким ходить на чотирьох; підросте — на двох; постаріє — на трьох. (Людина.)

Два брати через дорогу живуть, одне одного не бачать. (Очі.)

Маленький, рожевий, тихо сидить, відпустиш його — заторохтить. (Язик.)

У двох матерів по п’ять синів, у кожного своє ім’я. (Руки і пальці.)

Чия голова не має носа? (Капуста.)

 

На сонечко я схожий

І сонечко люблю,

До нього повертаю

Голівоньку свою. (Соняшник.)

Довгий, зелений —

Добрий солоний,

Смачний і сирий.

Хто він такий? (Огірок.)

Парубійко я вродливий,                Цвіт до сонця повертаю

Дуже гарний, нешкодливий;       І його я назву маю.

І росту собі на волі                3 мене і олію б’ють,

На городі і у полі.                 І макуху дістають. (Соняшник.)

Хто не робить ні болю, ні печалі, а до сліз доводить? (Цибуля.)

Чотири ходаки, два бодани і одне помахайло. (Корова.)

Не дід, а з бородою, не бик, а з рогами, не корова, а доїться. (Коза.)

Прийшла кума з довгим віником

На розмову з нашим півником,

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід. (Лисиця.)

Котиться клубочок

Зовсім без ниточок.

Замість ниточок —

Сімсот голочок. (їжак!)

Червонясту шубку має,

По деревах все стрибає,

Хоч сама мала на зріст,

Та великий в неї хвіст.

Як намисто, оченята.

Хто це? Зможете вгадати? (Білка)

Хто з хвостиком і з вушками,

В кого лапки з подушками?

Як ступа — ніхто не чує,

Тихо, крадучись, полює.

І маленькі сірі мишки

Утікають геть від ... (кішки).

 

У воді водиться,

З хвостом родиться,

А як виростає,

Хвіст відпадає. (Жаба.)

Не ходжу я, а скакаю,   В полі, в лісі — навкруги —

Бо нерівні ноги маю.   Скрізь у мене вороги.

Через поле навмання   Часом лізу я у шкоду,

     Можу перегнать коня.    Їм капусту на городах,

Я страшенний боягуз,    Моркву, ріпу, буряки.

Всіх на світі я боюсь.    Відгадай — хто я такий? (Заєць.)

Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця,

Голос має тоненький,

А ніс довгенький,

Хто його уб’є,

Той кров свою проллє. (Комар)

З головою він накритий,

Несуть йому їсти й пити.

Що дають — він все збирає,

А хтось інший поїдає. (Стіл)

Хто все йде, а ще ні кроку не пройшов, все б’є, а ще нікого не побив? (Годинник)

Люблять люди молодця,

А б’ють його без кінця.

Він не сердиться, не плаче,

А все вище й вище скаче. (М’яч.)

Дивишся на нього, а бачиш себе. Що це? (Дзеркало)

ІЦо може бути в порваній кишені? (Дірка)

Ніг немає, а ходжу,

Язика не маю, а скажу:

Коли спати, коли вставати,

Коли роботу починати. (Годинник)

Конкурс-гра «Вирощуємо слова»

Ведучий. Відома українська письменниця Леся Мовчун перека­лила нам легенду про чарівну країну німів, в якій люди не вміли гово­рити, а бабуся Мова у своєму квітнику вирощувала слова за допомогою корінців. Давайте і ми спробуємо вирощувати слова з коренів. Ваше завдання — виростити якомога більше споріднених слів з одного коре­ни (Максимальна кількість балів — 3.)

Завдання першій команді:

Корінь -мов- (мова, розмова, мовити, промовляти, промова, мовний, мовлення, перемовлятися, вимовити, замовлення, примовки).

Завдання другій команді:

Корінь -їзд- (приїзд, їздити, приїздити, заїздити, переїздити, поїзд, під’їзд, переїзд, заїзд, поїздка).

Варіанти завдань:

Корінь -слов- (словечко, словник, словесний, словниковий, висловити, прислів’я, висловлювати).

Корінь -рід- (рідня, рідний, рідненький, ріднесенький, поріднитися, споріднений).

Корінь -квіт- (квітка, квіточка, квітонька, квітує, розквітла, квіт­не, квітковий, квітучий, заквітчаний, заквітчалися, квітень, квітневий).

Корінь -ліс- (ліс, лісок, лісовий, лісник, перелісок, праліс, пролісок, пролісковий, лісовик, лісовиковий, лісовичок, Полісся, лісостеп).

Конкурс «Шифрувальник»

1.                        й ведучий. Ви вже добре ВИВЧИЛИ всі букви, і я сподіваюся, що добре знаєте весь алфавіт, знаєте, що букви в українському алфавіті  розміщені в певному порядку. А чи всі пам’ятають, скільки букв в українському алфавіті?
2.                        й ведучий. Правильно, 33. У мене є картки, на яких замість букв написані лише числа, якими зашифровані слова. Кожному числу відповідає буква алфавіту. Ваше завдання — якомога швидше розшиф­рувати ці слова. Під час виконання завдання можна користуватися таблицею «Алфавіт», яка вивішена на сцені.

Завдання для першої команди: 

24 15 21 1 13 18 1 (Україна)

22 23 19 16 11 27 33 (Столиця)

 

Завдання для другої команди:

2.                  1 23 31 15 12 З ЗО 11 18 1 (Батьківщина)

15 11 13 3 (Київ)

Варіанти завдань:

29 15 19 16 1 (Школа)

15 18 11 4 1 (Книга)

15.    16 11 18 1 (Калина)

     3 28 11 23 7 16 31 (Учитель)

1.         16 25 1 3 12 23 (Алфавіт) \

      2  1 21 3 12 18 19 15 (Барвінок)

20 21 1 20 19 21 (Прапор)

Конкурс капітанів

1.                        й ведучий. Для проведення наступного конкурсу на сцену за­прошуються капітани команд.
2.                        й ведучий. Розпочинаємо конкурс капітанів.

Завдання 1. Зв’яжіть попарно слова в групах.

Завдання капітану першої команди:

літо травень

осінь серпень

весна січень

зима вересень

(Відповідь: літо — серпень, осінь — вересень, весна — травень, зи­ма — січень.)

Завдання капітану другої команди:

олень нора

щука ліс

мишка море

кит річка

(Відповідь: олень — ліс, щука — річка, мишка — нора, кит — море.)

Завдання 2. Закінчіть прислів’я.

Завдання капітану першої команди:

Хочеш їсти калачі... (не сиди на печі).

Що посієш ... (те й пожнеш).

Під лежачий камінь ... (вода не тече).

Завдання капітану другої команди:

Людину по одежі зустрічають ... (а по розуму проводжають).

Слово — не горобець ... (вилетить — не спіймаєш).

Хто багато читає ... (той багато знає).

Варіанти завдання 1:

кінь капуста

заєць зерно

мавпа овес

курка банан

(Відповідь: кінь — овес, заєць — капуста, мавпа — банан, курка — мрно.)

яблуко ліс

гриб поле

пшениця город

помідор сад

(Відповідь: яблуко — сад, гриб — ліс, пшениця — поле, помідор — город.)

учитель завод

водій школа

      лікар автобус

токар лікарня

(Відповідь: учитель — школа, водій — автобус, лікар — лікарня, то­кар — завод.)

Варіанти завдання 2:

Книга вчить ... (як на світі жить).

Вік живи ... (вік учись).

Шила в мішку ... (не сховаєш).

Не брудни криниці... (бо схочеш водиці).

Ложка дьогтю зіпсує ... (бочку меду).

Якби знав, де впаду ... (то б соломки підстелив).

Не знаючи броду ... (не лізь у воду).

Підсумок змагання. Оголошення результатів конкурсу.

Гра із залом «Веселий мікрофон»

Ведучий передає в зал «умовний мікрофон». Учень, який отримав «мікрофон», називає іменник і передає «мікрофон» своєму сусідові, за­питуючи: який (яка? яке?). Учень, одержуючи «мікрофон», відповідає на питання і віддаючи «мікрофон» наступному глядачеві, запитує: що робить (що роблять, що робили?). Четвертий учень знову називає імен­ник і т. ін. Приклад:

1. Сніжинки. Які? 2. Білі. Що роблять?

3. Летять. Хто? 4. Дитинка. Яка?

5. Маленька. Що робить? 6. Спить. Що?

7. Троянда. Яка? 8. Червона. Що робить?

9. Розцвітає. Хто? 10. Учитель. Який?

2. Розумний. Що робить? 12.Навчає. Що? і т. п.

Творче завдання «Парад букв»

Ведучий. На наше свято прийшли веселі гості, але вони не на­звали своїх імен. Ваше завдання — упізнати їх і назвати їхні імена. Ша­новні гості, запрошуємо вас на сцену!

(На сцену по черзі виходять учні з кожної команди (1 чи 2) і зо­бражують букви, а інша команда називає зображену букву. За кожну зображену і вгадану букву команда одержує 1 бал. Наприкінці параду «букви» шикуються на сцені так, щоб можна було прочитати зображене ними слово. Наприклад, зображуючи букву ф, учень стоїть прямо, ру­ки в боки; букву т — ноги разом, голова опущена, руки в сторони на ви­соті плечей; букву г — ноги разом, голова опущена, права рука опуще­на вздовж тулуба, ліва — в сторону на висоті плечей; букву м — два учні тримаються за руки, руки опущені донизу і т. д. Діти самі із задоволен­ням вигадують, як зобразити кожну букву.)

Конкурс «Домашнє завдання»

І варіант. Інсценізація народних казок. Для інсценізації бажано брати казки, добре відомі дітям. Оскільки це домашнє завдання, то готу­ються до нього заздалегідь: виготовляють нескладні декорації, готують костюми, вчать тексти, діалоги. Для учнів 1—2 класів можна скориста­тися такими казками: «Рукавичка», «Вовк та семеро козенят», «Коло­бок», «Коза-дереза», «Івасик-Телесик», «Пан Коцький», «Лисичка та жу­равель» та ін.

2.              варіант. Конкурс «Гумористичний». Для цього конкурсу можна використати гуморески, веселі вірші, дитячі анекдоти, смішинки, сценки.

Матеріал для конкурсу «Гумористичний»

Схожі

Вирвав з коренем дубок,

Замахнувся на ослиська:

—  Не підходь до саду й близько!

А осел з-за огорожі:

—  Ми з тобою, хлопче, схожі!

  Грицько Бойко

Знову почну

Ніяк не вгамує            Бабуся зітхає:

Бабуся дитину, —     — Нарешті засне...

Малий репетує            А з ліжка дитина:

Вже цілу годину.             — Ні-ні, не засну!

Та раптом стихає      Я трошки спочину

Ниття голосне...              І знову почну!

Грицько Бойко

У трамваї

Контролер студента раз

У трамваї лає:

—        Чом білета не взяли?

Совісті немає!

                        А студент йому: — Е ні,

Дядечку хороший,

Вибачайте, совість є,

Та немає грошей!

Павло Глазовий

Хто кричав?

Йшов з лікарні Гнат селом,    — Ні,— хлопчина їм сказав,

А дружки й спитали:               Не дуже боліло...

—             Що, брат, боляче було,       — А чого ж ти так горлав

Коли зуба рвали?               В лікаря щосили?

—                                                                       Так то ж лікар заволав,

Бо я став брикаться,

Йому щипці поламав

І... вкусив за пальця!

Грицько Бойко

Чому зупинився годинник

Щось годинник зупинивсь,- каже тато,-                - Звідки взятись тому пилу? –

Раптом зупинився.                                                   Мовила Галинка. –

Треба в чистку віддавати.                                        Я ж годинник з милом мила:

Мабуть запилився.                                                    Там нема  й пилинки!

Леся Мовчун

                      Бідна лисичка

Лисенятко плаче:                    Заспокоює лисиця:

—  Я таке ледаче!                    — Можна усього навчиться.

Те не вмію, те не хочу -                   Лисенятко плаче дужче:

Тільки голову морочу.                    — Ні, бо я іще й вреднюще!

Леся Мовчун

Вовча лапа

—  Заспокойся, синку,

—  Лапки не чужі.

Щоб не бути вовком,

 Кігтики стрижи!

Леся Мовчун

 

Баран

Став баран серед дороги                Ти до нього чемно, мило,

І підняв бундючно роги.                 Та дурило — то дурило.

Я кажу: «Привіт, баране!»              Був і буде некультурним

А він бух мене рогами.                      — Краще не вітаться з дурнем.

Дмитро Павличко

                         Футболісти

Грали на подвір’ї                                           Йде дідусь Кирило

 Хлопчаки в футбол.                                      І несе м’яча:

Петрик як ударив                                           Чий це, признавайтесь!

—  І відразу — «гол»!                                     Та гравці мовчать.

 

М’яч в чужу квартиру                                   А вікно розбилось?

Тільки зашумів:                                            — Зважився Андрій

Пауза у хлопців,                                             Дід мугикнув: — Ціле

Петрик занімів.                                               Ціле? Значить, мій!

 

Степан Гриценко

Потрібний майстер

Підійшла до мами                            Мама доні: — Завтра

Ліда-щебетуха:                                 Понесем до діда

    Вередує лялька!                             Він відремонтує.

—   Вже мене не слуха...                  - Добре,— каже Ліда

—   Скільки не просила,                    - Хай відремонтує

—   Мов не чує Ната,                          І мене, як схоче,

—   Навіть і не дума                            Бо розплющить вранці

Очі відкривати.                              Теж не можу очі.

                                                           Степан Гриценко

Подарунок

 Мамі в день народження додому

В подарунок фен приніс татусь.

Роздививсь його маленький Рома

 І на кухню до матусі — шусть.

— Мамочко, іди скоріш в кімнату,

 — Радий хлопчик їй секрет відкрив,

— Подивися, там для тебе тато

Пилосос на голову купив!

Степан Гриценко

Схожість

До молодих батьків зайшла сусідка:

— Іванко ваш — ну вилитий татусь!

Такий же носик, щічки і борідка...

— Можливо,— татко радо усміхнувсь.

— А от і ні! — малесенька Катруся

И собі з куточка голос підійма.

— Іванко більше схожий на бабусю,

Бо в нього в роті теж зубів нема!

Степан Гриценко

3—4 класи

Конкурс можна провести між паралельними класами або між дво­ма командами одного класу. До конкурсів команди готуються заздале­гідь — представлення, назви команд, привітання, костюми. Прикраша­ють залу, запрошують гостей, уболівальників.

Конкурс «Розминка команд»

(На сцені — дві команди, вони по черзі відповідають на запитання ведучого.)

1.            Що означає слово «азбука»? (Аз, буки.)
2.            Скільки букв в українському алфавіті? (33)
3.            Скільки букв в українському алфавіті передають голосні звуки? (10.)
4.            Яка буква алфавіту не передає звук? (ь.)
5.            Які букви завжди передають два звуки? (щ, ї)
6.            Яка різниця між буквою і звуком? (Букви ми пишемо і читаємо, а звуки вимовляємо і чуємо)
7.            Що таке речення? (Слово, або кілька слів, які виражають закінче­ну думку)
8.            Наведіть приклад розповідного речення.
9.            Наведіть приклад питального речення.
10.       Як називаються головні члени речення? (Підмет і присудок)
11.       На які питання відповідає підмет? (Хто? що?)
12.                   На які питання відповідає присудок? (Що робить? що робив? що робитиме? хто він є? який він є?)
13.                   Яка частина мови називається іменником? (Частина мови, яка означає назву предмета і відповідає на питання хто? що?)
14.                   На які питання відповідає прикметник? (Який? яка? яке? які?)
15.                                   Наведіть 5 прикладів дієслів. (Читати, будувати, любити, роз­мовляти, працювати)
16.                                   Що таке корінь? (Спільна частина споріднених слів)
17.                   Які частини слова складають його основу? (Корінь, префікс, су­фікс)
18.       Що таке закінчення? (Змінна частина слова, яка служить для зв’язку з іншими словами в реченні)
19.       Що таке синоніми? (Слова, близькі за значенням)
20.       Що таке антоніми? (Слова з протилежним значенням.)
21.       Доберіть синоніми до поданих слів.

Школяр —... (учень).

Бадьорий — ... (енергійний, жвавий).

22.                                   Доберіть антоніми до поданих слів.

Сумний —... (веселий).

Холодний —... (гарячий).

23.                                   На які питання відповідають іменники в родовому відмінку? (Кого? чого?)

24.               У якому відмінку іменники відповідають на питання ким? чим? (В орудному)
25.               Поставте у форму кличного відмінка іменники: «Петро», «Украї­на», «вітер». (Петре, Україно, вітре.)
26.                                  Назвіть неозначену форму дієслів «піднімалися», «встала». (Під­німатися, встати.)
27.                                  Назвіть 2—3 слова, які складаються тільки з кореня. (Дуб, стіл,

сад)

28.                                  Назвіть корінь у слові «порадник». (Рад.)
29.                                  Назвіть 2—3 іменники, які вживаються тільки в однині. (Молоко, дитинство, життя)
30.                                  Назвіть 2—3 іменники, які вживаються тільки у множині. (Но­жиці, ворота, санчата)

Підсумок конкурсу: за кожну правильну відповідь команда одержує

1.     бал.

Конкурс «Шифрувальник»

1.   й ведучий. Розпочинаємо конкурс шифрувальників. Капітани команд одержують картки, на яких записані народні прислів’я про на­вчання. Але замість букв записані числа, які вказують на порядковий номер букви в українському алфавіті.
2.   й ведучий. Ваше завдання — якомога швидше за допомогою алфавіту (таблиця «Алфавіт» вивішується на сцені) записати розшиф­ровані прислів’я. Каштани команд запрошуються на сцену для одер­жання завдань.

Завдання для першої команди:

24 28 11 23 11 22 33 | 18 12 15 19 16 11 | 18 7 | 20 12 10 18 19.

(Учитися ніколи не пізно.)

Завдання для другої команди:

15 18 11 41 [ 3 28 11 23 31 | 33 15 | 18 1 | 22 3 12 23 12 | 9 11 23 31. (Книга вчить, як на світі жить)

Варіанти завдань:

1 10 2 24 15 1 | 6 19 | 17 24 6 21 19 22 23 12 | 6 19 21 19 4 1.

(Азбука — до мудрості дорога.)

22 16 19 3 19 | 6 19 | 22 16 19 3 1 | 22 15 16 1 6 7 23 31 22 33 | 17 19 3 1. (Слово до слова — складеться мова)

4 19 22 23 21 7 | 22 16 19 3 7 28 15 19 | 15 19 16 7 | 22 7 21 6 7 28 15 19. (Гостре словечко коле сердечко.)

4 21 1 17 19 23 12 | 3 28 11 23 31 22 33 | 10 1 3 9 6 11 | 20 21 11 4 19 6

2. 23 31 22 33.

(Грамоті вчиться завжди пригодиться)

Оголошення підсумків конкурсу.

Конкурс «Ну що, здавалося б, слова»

1.   й ведучий. Слова, слова... Вони такі всі різні...

       Тривожні й тихі, радісні й сумні;

       Є терпеливі, є жорстокі й грізні,

     Лукаві й чесні, мудрі і смішні.

2.   й ведучий. До наступного конкурсу на сцену запрошуються по три учасники від кожної команди. Ваше завдання: придумати якомо­га більше слів: першій команді — «теплих» та «смачних», другій коман­ді — «холодних» та «веселих». Час на підготовку — 2 хвилини. Вживати тільки іменники.

Приклади:

«Теплі» слова: сонце, літо, липень, пляж, духовка, піч, спека, бата­рея, обігрівач, светр, шапка.

«Холодні» слова: сніг, сніжинки, мороз, зима, хуртовина, завірюха, морозиво, крига, холодильник, Снігуронька, айсберг.

«Смачні» слова: яблуко, цукерки, торт, морозиво, тістечко, ягідка, кавун, котлета.

«Веселі» слова: радість, сміх, жарти, канікули, свято, пісня, гумо­реска, посмішка, анекдот.

Варіанти цих завдань:

«Ласкаві» слова: матуся, ніжність, дитиночка, сонечко, зіронька, квітонька, любов.

«Злі» слова (жорстокі): війна, гнів, обурення, злість, вибух, ворог, неприятель.

«Сумні» слова: хвороба, печаль, неволя, розлука, смерть, образа, сльози, плач.

«Гіркі» слова: перець, цибуля, гірчиця, пігулки, часник, ліки.

«Солодкі» слова: груша, полуниця, цукор, компот, апельсин, торт, печиво, цукерки, черешні, шоколад тощо.

(Конкурс можна провести у вигляді змагання: кожна команда по черзі називає слова своєї теми. Виграє та команда, яка останньою назве слово. Максимальна кількість балів — 5.)

Підсумок змагання. Журі оголошує результати конкурсу.

Конкурс «Змагання капітанів»

На сцену запрошуються капітани команд. їм вручаються картки з фразеологічними висловами. Завдання капітанів — за допомогою мі­міки та жестів показати своїй команді фразеологічний вислів, а після того, як команда дасть відповідь, пояснити значення одного фразеоло­гізму.

Завдання для першої команди:

Бити себе в груди — ... (клястися, запевняти когось у чому-небудь).

Валитися з ніг — ... (знесилюватися, дуже втомитися від роботи, клопотів).

Зарубати собі на носі —... (добре запам’ятати).

Завдання для другої команди:

Вбити собі в голову —.... (переконати себе в правильності чого-небудь).

Вмивати руки —... (відходити від чого-небудь, знімати з себе відпо­відальність за щось).

Держати камінь за пазухою — ... (таїти злобу на когось, мати намір потай шкодити комусь).

Варіанти завдань:

Ґав ловити — ... (бездіяльно проводити час, нічого не робити). Обминати десятою дорогою — ... (уникати з ким-небудь зустрічі, не бажати мати яку-небудь неприємність).

Дивитися крізь пальці — ... (не помічати чого-небудь недозволеного; навмисне не звертати уваги на що-небудь).

Задирати носа —... (зазнаватися, ставати зарозумілим).

За вуха не відтягнути — ... (ласувати чимось дуже смачним). Замітати сліди — ... (знищити, приховати те, що може бути доказом у викритті якоїсь провини).

І пальцем не ворухнути — ... (нічого не зробити).

Намотати собі на вус —... (добре запам’ятати, брати до уваги, на­вчатися).

Немов у рот води набрати — ... (мовчати).

Роззявити рота —... (дуже захопитися чим-небудь; виявити неуваж­ність, проґавити).

Сім разів одміряти —... (перед виконанням якоїсь дії зважити всі об­ставини, врахувати їх).

(За кожне виконане завдання капітан і його команда одержують по 1 балу.)

Підсумок конкурсу. Оголошення результатів.

Конкурс «Поетичний»

1.   й ведучий. Наступний наш конкурс — поетичний. У народі кажуть, що кожна людина — в душі поет.
2.   й ведучий. А ми зараз це перевіримо. Запрошуємо на сцену по два учасники від кожної команди. Вам треба скласти вірші, використо­вуючи дані рими.

Завдання для першої команди:

Сніжинки — ялинки, вікні — неземні, узяв — намалював.

(Зразок вірша:

За вікном летять сніжинки,

В сяйві білому ялинки,

А на нашому вікні Пишні квіти неземні.

Пензлик Дід Мороз узяв,

Квіти ці намалював.)

Завдання для другої команди:

Клас — до нас, відкриваємо вивчаємо, діти — на світі.

(Зразок вірша:

Заглядає сонце в клас,

Посміхається до нас,

Букварі ми відкриваємо,

Букви радісно вивчаємо.

Дружно вчаться наші діти,

Щоб пізнати все на світі.)

1-й ведучий. На виконання завдання дається 5—7 хви­лин. А поки команди виконують ^завдання, проводимо конкурс серед уболівальників-глядачів. Кожна правильна відповідь принесе вашій улюбленій команді 1 бал.

Конкурс із глядачами «І всерйоз і жартома»

1.            Що стоїть між літом і зимою? (Буква і)
2.            Чим закінчується вечір і починається ранок? (Буквою р.)
3.            Як записати слово «праця» шістьма буквами? (Робота) А чотир­ма? (Труд.)
4.            Що можна бачити із заплющеними очима? (Сон.)
5.            Хто говорить на всіх мовах? (Луна)
6.            У якому місяці люди найменше розмовляють? (У лютому.)
7.            На якому дереві сидить горобець під час дощу? (На мокрому)
8.            — Вона чорна?

—                        Ні, червона.

—                        А чому вона біла?

—                        Тому що зелена.

Про що йдеться? (Про смородину)

9.            Скільки картоплин може влізти у звичайний горщик? (Жодної, бо картопля лазити не вміє)
10.        Чи може лелека назвати себе птахом? (Ні, він не вміє говорити)
11.        Що робить сторож, коли йому на шапку сів горобець? (Спить) 12.Чи може дощ іти два дні поспіль? (Ні, між ними буде ніч)

13.        Сорока летить, а собака на хвості сидить. Чи може таке бути? (Може. Собака сидить на своєму хвості)
14.        Що стоїть посередині Полтави? (Буква т)
15.        Хоч не риба, є в Дніпрі, у Десні, Дінці, Дністрі. (Буква д.)
16.        Є в Полтаві, Павлограді, навіть у Парижі є, а у Харкові немає. (Буква П)

Підсумок конкурсу. Журі оголошує кількість балів кожної команди.

Для оголошення загальних результатів на сце­ну запрошуються обидві команди. Оголошення результатів конкурсів. Вручення нагород, дипломів, призів переможцям.