Тканини. Органи. Фізіологічні системи

Біологія 8 клас                Урок №4                Дата проведення

 

ТЕМА УРОКУ: Тканини. Органи. Фізіологічні системи

.

МЕТА УРОКУ:дати учням знання щодо типів тканин та органів  організму людини та їх будову, формувати вміння виявляти функції тканин, фізіологічними системами організму людини , виховувати бережливе ставлення до свого організму.

ТИП УРОКУ: комбінований.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, робочий зошит.

 

ХІД УРОКУ:

І ЕТАП: ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ.

ІІ ЕТАП: ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

фронтальне опитування

1.        Зазначте ряд хімічних елементів, які входять до складу всіх органічних сполук:
   1.        а) Н, О, С, Si;             б) Н, N, О, С;                  в) Н, N, С, Fe;                   г) Н, О, Р, С.
2.        Вкажіть ряд складних органічних речовин, які входять до складу клітин організму людини:

а) вода, білки, жири, вуглеводи;

б) вуглеводи, вода, мінеральні солі, нук­леїнові кислоти;

в) нуклеїнові кислоти, білки, вуглеводи, жири;

г) жири, міне­ральні солі, білки, вуглеводи.

 

ІІІ ЕТАП: АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

Пригадайте, що таке тканина, які тканини розрізняють у тварин.

 

ІV ЕТАП: МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО – ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯІЛЬНОСТІ УЧНІВ.

              розповідь вчителя   

У процесі ембріонального розвитку клітини спеціалізуються на виконанні певних функцій в організмі. Цей процес називають розподілом будови функцій, або диференціацією клітин. З клітин утворюються тканини. Які ж тканини існують в організмі людини?

 

V ЕТАП: ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

пояснення вчителя

1. ТКАНИНА - сукупність клітин, спільних за походженням, подібних за будовою і функціями.

В організмі людини розрізняють такі типи тканин: епітеліальні, тканини внутрішнього середовища (рідкі, скелетні та сполучні), м'язові та нервові.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Епітеліальна тканина, або епітелій складається з клітин епітеліальної тканини,  які щільно прилягають одна до одної, та слаборозвиненої  міжклітинної речовини. Епітелій вкриває тіло ззовні, вистилає порожнини тіла та внутрішніх органів (покрив­ний), а також утворює більшість залоз (залозистий, або секреторний).

Покривний епітелій захищає нижчі шари клітин інших тканин від шкідливих механічних і хімічних впливів. Епітелій шлунково-кишкового тракту бере участь у всмоктуванні різних поживних речовин, а епітелій органів виділення - у виведенні з організму продуктів обміну. В окремих органах (органи дихання) є епітелій, який має війки і називається війчастий. Він допомагає видаляти з дихальних шляхів сторонні часточ­ки. Клітини залозистого епітелію здатні утворювати специфічні речовини — секрети (ферменти, гормони, слиз).

Епітелій може складатися з одного шару клітин - одношаровий (вистилає протоки залоз, стінки шлунка, кишечнику тощо)  або з кількох шарів – багатошаровий (ротова порожнина, стравохід тощо). Епітеліальні тканини мають дуже високу здатність до відновлення.

Тканини внутрішнього середовища виконують в організмі різноманітні функції:трофічну (живильну) - беруть участь в обміні речовин; захисну - її клітини беруть участь в утворенні імунітету; опорну - утворюють скелет людини; пластич­ну - є основою структури різних органів. З огляду на це виділяють трофічні, опорні та опорно-трофічні тканини.

До трофічних належать кров і лімфа, які мають рідку міжклітинну речовину.  Ці тканини забезпе­чують зв'язок між тканинами, постачають поживні речовини і виводять з організму продукти обміну речо­вин, захищають організм від впливів зовнішнього середовища.

До опорних тканин внутрішнього середовища на­лежать кісткова (утворює кістки скелета)   і хрящова (утворює міжхребцеві диски, поверхню сугло­бів, хрящі гортані, трахеї, вушної раковини). Особли­вість цих тканин визначає міжклітинна речовина: у кістковій вона міцна і тверда, а в хрящовій - міцна й еластична.

До опорно-трофічних сполучних тканин відносять жирову, пухку і щільну. Жирова тканина скла­дається із заповнених жиром клітин та міжклітинної речовини. Найбільше вона розвинена в підшкірній жировій клітковині.

Пухка сполучна тканина міститься в кровоносних судинах.

Щільна сполучна тканина - це група волокнистих клітин, які щільно прилягають одна до одної. Вона утворює власне шкіру, сухожилля, зв'яз­ки, рогівку ока.

Особливими видами опорно-трофічних тканин є ретикулярна тканина, що заповнює кровотворні органи, та ендотеліальна, яка утворює внутрішню оболонку всіх кровоносних і лімфатичних судин. Сполучна тканина бере участь у загоюванні ран. Маючи найвищу здатність до відновлення, вона заповнює місця ушкодження інших тканин. Щоправда, їхні функції не виконує.

 

М'язова тканина складається з клітин, у цитоплазмі яких є особливі скоротливі волоконця - міофібрили. Основні властивості цієї тканини - збудливість і скоротливість. Здатність до скорочення забезпечує пере­сування людини, а також рухи частин її тіла, скорочення стінок судин і серця. Розрізняють посмуговану (поперечносмугасту) і непосмуговану (гладеньку) м'язові тканини.

Посмуговані м'язи складаються з дуже видовже­них багатоядерних волокон. З посмугованої тканини побудовані скелетні й мімічні м'язи, м'язи язика, гортані, верхньої частини стравоходу, діафрагми.

З особливого типу посмугованої тканини утворений серцевий м'яз. У ній містяться спеціальні ділянки, у яких м'язові волокна змикаються. Це сприяє їхньому одночасному скороченню.

Непосмуговані м'язові тканини забезпечують скорочення внутрішніх органів - шлунково-кишкового тракту, легень і бронхів, системи сечостатевих органів, а  також кровоносних і лімфатичних судин.

 

Нервова тканина складається з нервових клітин (нейронів) і клітин, що оточують нейрони, нейроглії.

Нейрон - основна структурна і функціо­нальна одиниця нервової системи. Він має тіло і відростки (дендрити й аксони). У тілі нейрона міститься ядро. Дендрити - відносно ко­роткі відростки, що сприймають і передають інфор­мацію до тіла клітини. Аксон - довгий відросток, за допомогою якого передаються імпульси від нерво­вої клітини до інших нервових клітин або робочих органів.

Нейроглія виконує такі важливі функції: опорну (заповнює проміжки між нервовими кліти­нами); живлення (через неї до нейронів надходять поживні речовини і кисень); захисну (запобігає потраплянню до нейронів шкідливих речовин) та секреторну (виділяє біологічно активні речовини). Основна властивість нервової тканини - збудли­вість і провідність.

 

Орган - це частина тіла, яка має певну форму і будову, виконує одну або кілька специфічних функцій.

У певному органі зазвичай переважає одна тканина, яка визначає його ос­новну функцію. Н-д, у серці такою тканиною є м'язова, в мозку - нерво­ва, в залозах - епітеліальна.

Органи спеціалізуються на виконанні функцій, потрібних для забезпечен­ня життєдіяльності організму. Так, серце виконує функцію насоса, що перека­чує в організмі кров, нирки - функцію виділення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, печінка бере участь у проце­сах травлення, обміну речовин. Органи, що містяться в порожнинах тіла, називають внутрішніми.

 

 

Системи органів організму людини.

Органи, які виконують спільну функцію, об’єднуються в системи органів. Їх ще називають фізіологічними системами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опорно-рухова система складається зі скелета та прикріплених до нього м’язів. Скелет і м'язи виконують функцію опори й руху тіла, дають змогу виконувати різноманітні дії, захищають внутрішні органи від зовнішніх впливів.

Кровоносна система складається із серця та кровоносних судин (артерії, вени, капіляри). Серце ско­рочується і проштовхує кров по кровоносних судинах. Завдяки кровообігу органи нашого тіла забезпечуються поживними речовинами й киснем і звільняються від вуг­лекислого газу та інших продуктів життєдіяльності. Кро­воносна система також виконує терморегуляційну функцію. Вона здійснює взаємозв'язок всіх органів ор­ганізму.

Дихальну систему утворюють легені та ди­хальні шляхи (носова порожнина, носоглотка, глотка, гортань, трахея, бронхи, бронхіоли, альвеоли). Основна функція цієї системи - це забезпечення дихання ор­ганізму людини завдяки газообміну між повітрям і кров'ю. Також вона бере участь у виділенні продуктів обміну.

Травна система включає травний тракт (ро­това порожнина, глотка, стравохід, шлунок, кишечник) і травні залози (слинні залози, шлункові, підшлункова за­лоза, дрібні залози кишечнику, печінка). Основна функція травної системи - це живлення організму завдя­ки процесам перетравлення їжі та всмоктування пожив­них речовин у кров і лімфу.

Видільна система  (нирки, сечоводи, сечо­вий міхур, сечівник) виконує функцію виведення з організму продуктів обміну речовин, збереження сталості його внутрішнього середовища, підтримання водно- сольового обміну.

Статева система виконує функцію розмноження. Вона складається з жіночих (яєчники) і чоловічих (яєчка) статевих залоз та зовнішніх і внутрішніх статевих органів. У статевих залозах формуються статеві клітини (яйцеклітини і сперматозоїди) й утворюються статеві гормони. У матці розвивається плід.

Ендокринна система включає різні залози внутрішньої секреції: гіпофіз, епіфіз, щитоподібну, над­ниркові, підшлункову, статеві залози та інші. Кожна залоза виробляє і виділяє в кров особливі хімічні речовини - гормони. Ці речови­ни беруть участь у регуляції функцій усіх клітин і тканин організму за допо­могою біологічно активних речовин, у координації діяльності окремих органів і організму в цілому.

Нервова система об'єднує всі інші системи, регулює та узгоджує їхню діяльність, підтримує зв'язок організму із зовнішнім середовищем. Нер­вова система складається з головного і спинного мозку та нервів, які від них відходять. Нервова система є підґрунтям психічної діяльності людини, визна­чає її поведінку.

Системи органів тісно взаємозв'язані між собою їхня діяльність узгоджена, що й забезпечує життєдіяльність усього організму людини.

Кожному ор­ганізму властивий розподіл функцій між його клітинами, органами і фізіологічними системами.

 

Функціональна  система - це взаємоузгоджене об’єднання  діяльності різних органів або фізіологічних систем, спрямоване на досягнення корисного для організму пристосування до навколишнього середовища.

 

Для забезпечення процесів життєдіяльності й виконання різноманітних функцій необхідна взаємоузгоджена діяльність органів або фізіологічних си­стем. Н-д, надходження кисню до клітин і виведення з них вуглекисло­го газу здійснюється завдяки спільній роботі систем дихання, кровообігу і крові та механізмам їхньої регуляції. Для забезпечення рухів необхідна спіль­на робота нервової системи і м'язів.

 

VІ ЕТАП: ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

Фронтальне опитування

Виберіть правильну відповідь (одну або кілька)

1.    Позначте органи, які є складовими опорно-рухової системи:

а) вени;       б) кістки; в) хрящі; г) головний мозок.

2.    Виберіть функції, які виконує кровоносна система:

а) транспортну; б) опорну;             в)  секреторну; г) захисну.

3.    Укажіть фізіологічну систему, яка забезпечує транспорт поживних речовин до кожної клітини організму:

а) дихальна; б) кровоносна; в) видільна; г) травна.

4.    Знайдіть відповідність між фізіологічними системами та їхніми функціями:

Дихальна                Травна                Кровоносна                Видільна

А . гуморальна регуляція Б.  газообмін В.  забезпечення органів поживними речовинами Г.  постачання клітин поживними речовинами і киснем Д.  виведення з організму продуктів обміну

 

VІІ ЕТАП: ПІДСУМКИ УРОКУ.

•               Фізіологічні системи - це поєднані між собою органи, які забезпечують пев­ну функцію організму.
•               Виділяють 9 фізіологічних систем : опорно – рухову, травну, дихальну, видільну, статеву, ендокринну, статеву, нервову та сенсорну .
•               Різні фізіологічні системи утворюють функціональні системи, що забезпечують складні процеси життєдіяльності, об'єднуються для виконання певної функції.