Толерант-роздум «Мистецтво жити гідно» (до Міжнародного дня толерантності)
Толерантність… Сьогодні це слово приймається багатьма як заморська дивина. Але з часом воно отримає прописку і в нашій мові, і в нашій свідомості.
Поняття “толерантність” сьогодні трактується дуже різнопланово. Що ж таке толерантність? У перекладі з латинської tolerance означає “терпіння”, в перекладі з англійської – можливість почути іншого, зрозуміти іншого. Перш за все, це терпиме ставлення до іншого, несхожого на тебе, прийняття іншої людини, інших думок і поглядів. Це мистецтво жити поруч з несхожим, спосіб вирішення конфліктів, мистецтво цивілізованого компромісу.
16 листопада 1995 року держави – члени ЮНЕСКО прийняли Декларацію принципів толерантності. У 1996 році Генеральна асамблея ООН запропонувала щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний День толерантності. Символом толерантності визнано райдужний прапор.
В Україні проживають люди 134 національностей. Кожна має свою самобутню культуру, історію, традиції. Але всім нам слід бути толерантними по відношенню один до одного.
Толерантність – це повага, прийняття і розуміння різноманіття світової культури.
Мир – це перша і необхідна умова для повноцінного дитинства. Немає більш несумісних понять, ніж війна і діти. І немає більш благороднішої мети у людства, ніж захистити дітей і всіх людей Землі від війни і конфліктів, забезпечити на Землі міцний мир і взаєморозуміння.
Толерантність – не поступливість чи примха. Толерантність вище цього, це активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства. У II столітті в Римській імперії правив імператор Марк Аврелій. Він постійно вів війни і разом з тим був філософом. Вважав, що перед обличчям світового закону всі люди рівні – вільні і раби, греки і варвари, чоловіки і жінки. Марку Аврелію належить ряд висловлювань. Прошу подумати над одним із них: “Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто її ображає”. Питання: “Чи могли б ви керуватися в житті цими цією рекомендацією древнього філософа?”.
Всі ми різні. Ми відрізняємося зовнішністю, інтересами, захопленнями, бажаннями. Від кожного з нас залежить, чим ми наповнимо своє життя і життя наших близьких – любов'ю чи злобою. Вишукуючи в собі і в іншій людині тільки недоліки і помилки, ми тим самим підштовхуємо людину до того, щоб вона стала гіршою, втратила віру у свої власні сили, прагнення робити добрі вчинки. І, навпаки, підкреслюючи в людині позитивні якості, ми допомагаємо їй стати кращою.
Треба пам'ятати, що у світі є і добро, і зло, що часом з нашої мовчазної згоди хтось творить жахливі речі. У житті бувають ситуації, коли звичайнісінька людина має взяти на себе відповідальність за зміну ситуації. А деколи не варто поспішати щось змінювати, потрібно терпиміше ставитися один до одного.
Необхідно у житті бути добрішими і терпимішими один до одного, допомагати і знаходити щось добре та гарне, що є в душі кожної людини.
Англійський письменник Бернард Шоу одного разу написав: “Тепер, коли ми навчилися літати по повітрю, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного – навчитися жити на землі, як люди”.
Багато творів класичної та сучасної дитячої літератури піднімають проблеми толерантності, взаєморозуміння та поваги. Тема толерантності в художній літературі висвітлена в таких творах, як “Малюк і Карлсон” А.Ліндгрен, “Мауглі” Р.Кіплінга, “Король Матіуш І” Я.Корчака, “Хатина дяді Тома” Г.Бічер-Стоу, “Поліанна” Е.Портера, “Торт у небі” Д.Родарі, “Русалонька із 7-В” М.Павленко, казки В.Сухомлинського.
Так хочеться, щоб всі люди на землі були щасливі і завжди поруч з тими, кому потрібна допомога. Читайте книги В.Сухомлинського і ви навчитеся бути толерантними.
Читайте книги дитячих письменників про добро.
Вашої уваги представлена книжкова виставка-роздум “Толерантність – це…”.
Принципи толерантності:
Отже, тим, хто вибрав дорогу добра, належить оволодіти мистецтвом жити в світі несхожих ідей і людей. Ваш клас – це маленька родина. І хотілося б, щоб у ній завжди панували добро, повага, взаєморозуміння, не було сварок. Що для цього потрібно? Хочете дізнатися? Послухайте притчу.
Жила-була на світі сім’я. Вона була не проста. Сто чоловік налічувалося в цій родині. І панував в цій родині лад. Ні сварок, ні бійок, ні чвар. І вістка про цю родину дійшла до владики країни. Прибув він в село, де вона жила, і попросив розкрити секрет мирного життя. Взяв голова сім’ї аркуш паперу і написав три слова: любов, прощення, терпіння. А в кінці додав: “Сто разів любов, сто разів прощення, сто раз терпіння”. “І все?”. “Так, – відповів старий. – Це основа будь-якої гарної родини і світу”.
Як ви думаєте, скільки разів нам треба любити, прощати і терпіти?
Рекомендації та побажання з “Мішечка порад”:
- будьте готові до того, що всі люди різні – не кращі й не гірші, а просто різні;
- навчіться сприймати людей такими, якими вони є, не намагайтесь змінити в них те, що нам не подобається;
- цінуйте в кожній людині особистість і поважайте її думки, почуття, переконання, незалежно від того, чи збігаються вони з вашими;
- зберігайте “своє обличчя”, знайдіть себе і за будь-яких обставин залишайтеся самим собою;
- прагніть завжди бути толерантними.
Необхідно бути згуртованими та дружними, проявляти взаєморозуміння і підтримку не тільки в День толерантності, але і в будь-який інший день. Тоді кожен день у вашому житті буде світлий і затишний.