Мета:
v Виховувати інформаційну культуру учнів.
Обладнання: відео, стікери, маркери або ручки, комп'ютерна презентація, ватман, надписи зі словами Інтернет-термінів, музичний супровід, конверт.
Вік учнів: 8-9 клас
Тренінг
«Безпека в Інтернеті»
Мета:
кібертехнологіями, з якими можуть зустрітися діти, працюючи в Інтернеті.
шляхи їх подолання;
Обладнання: відео, стікери, маркери або ручки, комп'ютерна презентація, ватман, надписи зі словами Інтернет-термінів, музичний супровід, конверт.
Вік учнів: 8-9 клас
ХІД ЗАХОДУ
6 лютого 2018 року у світі відзначається День безпечного Інтернету під гаслом «Створюй, спілкуйся та поважай:кращий Інтернет починається з тобою».
Ми живемо в епоху інформаційних технологій, які увійшли у життя кожного з нас. Ніхто не заперечуватиме, що тепер Інтернет відіграє важливу роль у житті людей. Просто вражає, скільки часу у нас забирає Інтернет.
На початку 1996 року по всьому світу нараховувалось 30 млн. користувачів Інтернету. У даний час Інтернетом користується 710 029 070 людей. Найбільше зростання користуванням Інтернетом відбувається серед молоді.
У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільними телефонами, а школярі, можливо, не розуміють, як без цього жив світ 20 років тому.
Наприклад, у давні часи, щоб отримати якусь інформацію про країну, життєвий статус про її народ та інше, люди використовували листи. А листи відправляли човном, пароплавом. «Доставка» інформації тривала місяць – півроку. Потім стільки ж люди чекали відповіді. З появою літаків на відправку листа і відповіді чекали вже не 2 місяці, а 2 тижні. З появою Інтернету лист відправляється і отримується відповідь через кілька секунд.
Інтернет є дуже широким джерелом інформації, іншими словами, інформаційним простором, у якому, як і в реальному житті, є хороші та погані сторони.
Коли ми потрапляємо до Всесвітньої мережі, ми наче виходимо з дому на вулицю, та нас оточують люди: хороші та погані, добрі та злі, розумні та не дуже. Ми свідомо здійснюємо пошук потрібної нам інформації
На даний час Інтернет переповнений відео - та фотоматеріалами сумнівного характеру. Зараз в Інтернеті знаходиться від 10 до 12 млн дитячих фото негативного характеру.
Ні для кого не секрет, що Інтернеті безкоштовно можна знайти інформацію будь-якого змісту, навіть інструкцію з виготовлення вибухівки.
Сумна статистика криміналістів свідчить, що зростання агресивної поведінки молоді безпосередньо пов'язана із систематичним переглядом сайтів в мережі Інтернет, які демонструють злочинні, агресивні дії (про вбивства, побиття та знущання над людьми).
Серед молоді стало дуже популярним таке заняття, як знімати на мобільний телефон побиття та знущання, які відбуваються в школі, у дворі, та викладати їх в Інтернеті.
Якщо в реальному житті підліткові важко знайти однодумців щодо якогось «незручного» питання, то в мережі охочих обговорити будь-які незручності можна знайти швидко і багато.
Користуючись послугами Інтернету не забувайте і про заходи безпеки у спілкуванні з людиною, яку ви не бачите. Адже віртуальні шахраї дуже гарні психологи: представляючись одним з ваших давніх знайомих, вони дізнаються від вас конфіденційну інформацію, як, наприклад, коли у вас вдома нікого немає, з ким ви проживаєте, ваш майновий стан і т. д.
Ще однією популярною небезпекою є розповсюджування файлів у мережі Facebook. Наприклад, від одного із Ваших друзів Ви отримали повідомлення: «Вау, яке відео, ну ти і даєш! Як же тобі не соромно» і в кінці йде посилання. Ваша перша реакція: що ж там таке? Ви намагаєтесь запустити посилання, і тут Вам ще пропонується завантажити відео, відкриваючи його просто із цікавості Ви заражаєте комп’ютер. Але ж достатньо просто зупинитись і витримати паузу 10 секунд і подумати: У чому сенс повідомлення, яке це може бути відео? Хто мені це прислав, наскільки часто ми спілкуємось? Чому текст такий загальний? Нічого конкретного? У крайньому випадку можна зв’язатись з відправником листа, можливо запитати в нього що це таке, якщо він не відповідає ще раз подумати, якщо є можливість зателефонуйте йому. Але не поспішайте відкривати і тим паче закачувати і запускати на ПК те що Вам пропонують.
Це, ще далеко, не весь список небезпек, які чатують на нас в Мережі,
Дуже часто ми чуємо «– Дотримуйся правил дорожнього руху», «- Дотримуйся правил поводження з газом, пожежної безпеки», і ми спокійно реагуємо на це і виконуємо, бо знаємо, що це життєво необхідно. На заводі, чи на фабриці, і взагалі на будь-якому підприємстві, дорослі знають і дотримуються правил, щоб працювати безпечно, щоб ніщо не загрожувало не тільки їх життю, але і моральній та духовній рівновазі.
Так і ми працюючи в Інтернет, повинні з’ясувати, а які тут існують правила, і що нам потрібно знати і чого дотримуватися, щоб залишитися здоровою людиною з усіх боків.
Сьогодні ми з вами проведемо тренінг на тему, що пов’язана з безпекою в Інтернеті і має назву: «Безпечний Інтернет».
Інтернет – дуже потужний ресурс, який значно полегшує життя людини та відкриває майже необмежені можливості для самореалізації та саморозвитку юної особистості, спілкування, навчання, дозвілля. (учні називають позитивні можливості Інтернету, роблять записи на плакаті)
Але разом з тим, в Інтернеті приховано досить багато небезпек як для дітей, так і для дорослих. Знання цих небезпек дозволить їх уникнути.
Вправа «Ризики, які виникають при використанні комунікаційних технологій»
Учитель пропонує учасникам розділитися на три групи, кожна з яких отримує завдання написати на папері, яку небезпеку становлять згадані комунікації й технології для дітей та молоді:
• І група має написати, чим можуть бути небезпечні мобільні розмови, написання смс-, ммс-повідомлень;
• II група має написати, чим може бути небезпечний Інтернет-пошук інформації;
• III група має про небезпечне спілкування в Інтернеті (електронна пошта, блоги, чати, соціальні мережі, форуми, веб-камера, онлайн-ігри, ІСО).
Висновок: Під час користування Інтернетом підлітки можуть зіткнутися з такими загрозами:
1. Зараження комп'ютера вірусами.
2. Доступ та безпосереднє залучення до небажаного контенту (сцени жорстокості, вживання наркотиків, інформація про суїцид, молодіжні агресивні течії).
3. Ігри з небажаним змістом та ігрова залежність.
4. Контакти з незнайомими людьми і небезпека зустрічі з ними під реальності.
5. Неправдива інформація в Інтернеті.
6. Приниження, образи, переслідування, залякування, розбещення під час спілкування.
7 Неконтрольовані покупки і використання «чорного маркетингу».
Але сьогодні ви познайомитеся з іншими небезпеками, які загрожують вам і Інтернеті.
Учень 1. Клавіатурний шпигун – програма, що відстежує введення користувачем паролів і пін-кодів.
Учень 2. Хробаки – окремий вид шкідливих програм, головною задачею яких є розмноження серед комп’ютерів в мережі.
Учень 3. Адваре – рекламні модулі. Ці програми, мабуть найменш небезпечні з усіх шкідливих програм, але через дуже широку розповсюдженість і просто величезну зухвалість їх авторів в останній час вони стали досить неприємними. Задача рекламного модуля – показати вам рекламу. Це може відбуватись у різних проявах, наприклад у вас можуть самостійно відкриватись певні сторінки у браузері, які ви не відкривали – це будуть сайти з дивною рекламою або просто сайти, які ви не збирались відвідувати.
Учень 4. Дропери –це програми, які встановлюють троянські програми на комп’ютери користувачів.
Учень 5. Руткіт – це спеціальний вид троянських програм, головна мета якого – максимально глибоко інсталюватись у систему, щоб його було якомога важче знайти і видалити. Як правило, руткіти містять драйвери операційних систем. Головна проблема в тому, що руткіти дуже важко знайти і ще важче видалити з системи. Далеко не кожна антивірусна програма може з цим впоратись.
Учень 6. Кібер-булінг. Одна із форм переслідування дітей та підлітків за допомогою інформаційних технологій. Для цього можуть створюватися сайти, на яких розміщуються матеріали, що компрометують дитину (фото, відеозйомки тощо). З метою кібер-булінгу використовуються сервіси миттєвих повідомлень, електронна пошта, соціальні мережі, ігрові та розважальні сайти, соціальні мережі, форуми та чати.
Учень 7. Кібер-грумінг – входження у довіру до дитини з метою використання її у сексуальних цілях. Шахраї дуже добре ознайомлені з особливостями вікової психології дитини і досить легко можуть встановлювати з нею контакт у соціальних мережах, форумах. Починаючи із віртуального спілкування та входячи у довіру до дитини, злочинці пропонують потоваришувати, а потім поступово переходять до розмов про зустріч у реальному житті та переводять тему спілкування у сексуальну площину.
Учень 8. Спам -це масова розсилка реклами або іншого виду повідомлень особам, які не висловлювали бажання їх отримувати. Метою розповсюдження підроблених повідомлень є отримання від споживачів таких особистих відомостей: власного імені та імені користувача; номера телефону й адреси; пароля або PIN-коду; номера банківського рахунку.
Учень 9. Грифери. Інтернет-шахраї, які заважають учасникам он-лайн ігор спокійно грати. Вони періодично пошкоджують ігрових персонажів, блокують певні функції гри та викрадають як персонажів, так і їхнє віртуальне життя.
Учень 10. Шантаж. Виманювання інформації про дитину та її сім’ю з метою подальшого пограбування, шантажу. Це відбувається завдяки використанню шпигунського програмного забезпечення. Це комп’ютерні програми, які збирають інформацію без відома власника комп’ютера. Зібрана інформація може містити:
- список рекламних сайтів, на які переходить користувач;
- особисту інформацію: ім’я, адресу та номер телефону;
- перелік файлів, які завантажує користувач на свій комп’ютер.
Учень 11. Фішинг – технологія Інтернет-шахрайства, розроблена з метою крадіжки конфіденційної інформації. Різновидами її є поштовий фішинг (отримання листа від «державної установи» або «банку» із вимогою повідомити особисті дані) та он-лайн-фішинг (створення ідентичної копії відомих сайтів Інтернет-магазинів з метою обманювання покупців).
Наприклад, користувач хоче відкрити сайт вконтакте ру, а замість цього набирає вконракте ру. Як показує статистика такі помилки при введені адреси користувачі роблять досить багато. При цьому відкривається сторінка абсолютно схожа на сторінку авторизації популярної соціальної мережі. Користувач намагається авторизуватися, вводить свій логін і пароль, а оскільки сайт підроблений він не авторизується, а просто повідомляє свій пароль зловмисникам.
Учень 12. Фармінг. Різновид шахрайства в Інтернеті, коли оманливим шляхом користувач потрапляє на ідентичну копію відомих сайтів. Потім відбувається зараження комп’ютера вірусами та шпигунським програмним забезпеченням.
Учень 13. Он-лайн-хижаки «Хижаки» встановлюють контакт із дітьми шляхом розмов у чат-кімнатах, обміну миттєвими повідомленнями, електронною поштою. Багато підлітків користуються он-лайн-форумами підтримки ровесників з метою вирішення власних проблем. Хижаки шукають вразливих жертв. Вони виявляють по відношенню до вас увагу та турботу, пропонують подарунки і таким чином намагаються поступово спокусити своїх жертв. Вони в курсі найостанніших музичних новинок і все знають про хобі, які найчастіше цікавлять дітей. Вони вислуховують дітей і «співчувають» їхнім проблемам. Вони намагаються позбавити комплексів молодих людей, поступово вводячи у свої розмови сексуальний контекст або показуючи відверто сексуальні матеріали. Хижаки також можуть спонукати дітей, з якими вони знайомляться в он-лайні, до контакту віч-на-віч.
Учень 14. Скімінг – це вид кіберзагроз, який не має відношення до програм, чи Інтернету. Мова йде про крадіжку даних з кредитних карт шляхом фізичного зняття інформації. Фактично на картридж для прийняття картки встановлюється спеціальна накладка, а на клавіатуру банкомату зловмисники ставлять додаткову накладку, яка пропускає через себе всі натискання і звичайно ж при цьому зчитує їх. Тобто Ви вставляєте свою карту в банкомат і скімер на карто-приймачі знімає дані карти, після чого фіксується пін код, який Ви вводите на клавіатурі. І зловмисники отримують дані про Вашу карту. Таким чином у зловмисників є можливість створити копію Вашої карти і знаючи Ваш пін код вони можуть вільно розраховуватись або знімати готівку з Вашої карти.
Учень 15. Недостовірна інформація. Вчителі загальноосвітніх навчальних закладів помітили, що якість шкільних рефератів протягом останніх років погіршилася: інформація, яка міститься у більшості рефератів, є недостовірною, неповною або застарілою. І це не дивно, адже учні завантажують вже готові повідомлення з Інтернету. Проте часто користувачі не замислюються над достовірністю отриманої інформації, не вміють аналізувати та узагальнювати її. Якщо при підготовці рефератів неправдива інформація до життєвого ризику не призводить, то коли ми шукаємо інформації, що стосується здоров’я, ризик істотно збільшується. Проблеми, що стосуються здоров’я повинні обговорюватися лише у родині, із дорослими та фахівцями. В Інтернеті на різноманітних форумах досить легко знайти інформацію, яка є життєво небезпечною, якщо нею скористатися.
Учитель роздає кожному учню стікери та дає завдання учасникам вигадати собі прозвисько («нікнейми»), якими вони користуються при спілкуванні в Інтернет-просторі або хотіли б використовувати, та написати їх на стікерах.
Учитель збирає картки перемішує їх роздає учням і просить кожного написати позитивне побажання або просто комплімент на зворотній стороні стікеру. Кожен учень має написати побажання до чужого нікнейму так, щоб власники нікнеймів не бачили, хто надає їм побажання. Учасники зачитують побажання та називають нікнейм і намагаються вгадати, хто надіслав їм це «повідомлення».
У 99% учасники не можуть вгадати відправника повідомлення.
Висновок, що так само відбувається і зі спілкуванням в Інтернет просторі. Дуже складно перевірити, хто саме пише тобі листи, спілкується з тобою.
Якщо учасники класу добре знайомі між собою, вони можуть вгадувати відправника за почерком. У такому випадку вчитель робить висновок, що в Інтернет просторі не існує почерків, тому ти ніколи не знаєш хто знаходиться по той бік комп'ютера або мобільного телефону.
https://www.youtube.com/watch?v=CmD5TzdTbF4
Гравцям на спину прикріплюються надписи зі словами Інтернет-термінів, тобто все, що пов’язано з Інтернетом: спам, хакер, вірус, сайт, пошта, смайлик. Учасник ставить глядачам питання, на яке вони повинні дати відповідь «так» або «ні». У кожного гравця є хвилина на те, щоб за допомогою відповідей на запитання з'ясувати, що ж зображено на його картці.
(на екранні з’являються смайли учням потрібно відобразити ту емоцію яку він показує)
-Яку відповідь Ви дасте на такі листи. Обґрунтуйте вашу відповідь:
Лист 1. Привіт мене звати Сашко. Мені 15 років. Я живу в Києві. Шукаю друзів по переписці. Я полюбляю комп’ютерні ігри, читати книги, дивитися телевізор. Я мрію подорожувати. Хочу побувати в Лондоні ....
Лист 2. Привіт мене звати С. Я хочу з тобою познайомитися Мені 30 років. Я живу в Сполучених Штатах Америки. Я маю власну фірму. У мене свій двохповерховий будинок. Я збираюся відвідати Україну. Може ми зустрінемося? Пришли мені свою фотокартку та адресу.
Лист 3. Всім!!! Наша організація займається збиранням коштів для потерпілих від повені в N. Ми купуємо їду, теплі речі для тих, хто втратив домівки. Не будьте байдужими до чужого горя! Хто скільки може. Наш рахунок № 123456789.
Вдячні діти Вас ніколи не забудуть. Дякуємо
https://learningapps.org/1984580
Виберіть, будь ласка, один із двох варіантів відповідей (А або Б) той, котрий найкраще підходить для опису вашої поведінки в Інтернеті й відзначте його галочкою. У цій анкеті немає правильних або неправильних відповідей.
Анкета «Рівень поведінки в Інтернеті»
1.А. Коли мені смутно або самотньо, я звичайно виходжу в Інтернет.
1.Б. Я не почуваю необхідності вийти в Інтернет тоді, коли в мене поганий настрій.
2.A. Коли я проводжу в Інтернеті менше часу, чим звичайно, я почуваю себе подавлено.
2.Б. Мій емоційний стан не залежить від того, скільки часу я проводжу в Інтернеті.
3.A. Я почуваю, що моє захоплення Інтернетом заважає моєму навчанню, роботі або відносинам з людьми поза Інтернетом.
3.Б. Використання Інтернету не заважає моїм відносинам з людьми, навчанню або роботі.
4.А. Багато моїх знайомих не знають, скільки часу я насправді проводжу в Інтернеті.
4.Б. Більшість моїх знайомих знає, скільки часу я проводжу в Інтернеті.
5.A. Я часто намагаюся зменшити кількість часу, що я проводжу в Інтернеті.
5.Б. Я не намагаюся зменшити кількість часу, що я проводжу в Інтернеті.
6.A. Коли я не в Інтернеті, я часто думаю про те, що там відбувається.
6.Б. Коли я не в Інтернеті, я рідко думаю про нього.
7.A. Я волію спілкуватися з людьми або шукати інформацію через Інтернет, а не в реальному житті.
7.Б. Я далеко не завжди вдаюся до допомоги Інтернету, коли мені потрібно знайти інформацію або поспілкуватися.
Ключі.
Вибір варіанта "А" оцінюється в 1 бал, вибір варіанта "Б" - 0 балів.
Від 0 до 3 балів - не зловживаєте Інтернетом.
Від 3 до 5 балів - звичайний користувач, але інколи забагато часу проводите в Інтернеті.
Від 6 і вище Ви занадто багато часу проводити в Інтернеті. Озирніться навколо - на світі є стільки цікавого, поспілкуйтесь з друзями.
Вчитель.
Думаю, цей коротенький тес допоміг вам визначитися з рівнем поведінки та подумати над тим, добре це чи погано.
ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ
Наше життя вирує все швидше та швидше. Інтернет уже зараз став невід’ємною його частиною. Цілком ймовірно, що у найближчому майбутньому Всесвітня мережа повністю замінить усі інші засоби зв’язку. Та давайте зупинимось на мить і замислимось, чи дійсно ми хочемо провести усе життя у віртуальному світі? Бачити аватарки – замість живих облич, смайлики – замість живих посмішок. В решті решт як та на що втрачати власний час – це вільний вибір кожного. Але пам’ятайте, що Інтернет – це лише інструмент, яким Ви користуєтесь, щоб отримати відповіді на свої питання, підготувати реферати та доповіді, спілкуєтесь, якщо між вами величезні відстані. Вчіться користуватись Інтернетом із розумом.