тренінг для підлітків "Світ батьків - світ дітей!"

«Світ батьків – світ дітей»

тренінг

Мета: створення позитивного мікроклімату в родинах, ознайомлення з принципами гуманістичного виховання, оволодіння навичками толерантного спілкування.

Час проведення: 1 г. 30 хв.

Структура тренінгу

І. Організаційно-вступна частина.  хв

1. Введення.

2.Вправа на знайомство «Антон, Апельсин, Амстердам».

3. Презентація притчі «Рай і Пекло»

4.Прийняття правил роботи групах.

II. Теоретико-практична частина. хв

1. Інформаційне повідомлення «Спілкування в сім’ї»

2. Гра «Море хвилюється…»

3. Вправа «Монотипія»

4. Вправа «Ланцюжок сподівань»

5. Вправа «Згода, незгода, оцінка»

ІІІ. Рефлексія (підсумок) – завершення тренінгу

Анкета «Зворотній зв’язок»

Хід тренінгу:

1. Організаційно-вступна частина.

        1. Введення.

Всі батьки хочуть, щоб їхні діти тримались якнайдалі від неприємностей, добре вчились в школі і продовжували робити щось хороше, коли виростуть. Тому сьогодні ми з вами будемо вирішувати: як все ж таки знайти спільну мову зі своєю дитиною-підлітком?

2. А тепер познайомимося – проведемо вправу на знайомство, яка має назву: «Антон, Апельсин, Амстердам». Весела гра-знайомство дозволяє створити легку атмосферу, без зусиль вивчити імена батьків, розвинути асоціативне творче мислення. Кожен з учасників по черзі представляє себе групі за допомогою тріади, в якій:

- перше слово – його (її) ім'я,

- друге - блюдо (бажано - яке він/вона любить!),

- заключне слово - назва міста або країни в яку він/вона мріє поїхати у подорож.

Складність в тому, що всі три слова починаються з тієї ж букви, що і ім'я учасника, до того ж за все коло не можна ні разу повторити назви страв і міст, країн, які прозвучали раніше!

3. Презентація притчі про «Рай і Пекло»

Одного разу іудейський мудрець попросив Господа показати йому Рай і Пекло. Господь відвів мудреця у приміщення, де билися, плакали і страждали голодні люди. Посеред кімнати стояв великий казан зі смачною їжею, у людей були ложки, але вони були довші за руку, і тому люди не могли потрапити рукою до рота. «Так, це справжнє пекло!» - сказав мудрець. Далі вони зайшли до наступного приміщення. Всі люди були там ситими і веселими. Але коли мудрець придивився, то він побачив такий самий казан і такі ж ложки! Що ж робило їхнє життя райським? Вони вміли годувати один одного! Тобто вони вміли взаємодіяти між собою.

Отже, тема нашої сьогоднішньої зустрічі – спілкування, уміння взаємодіяти між батьками і дітьми.

4. Правила роботи групи «Сімейний статут»

У кожній сім’ї є свої неписані правила. Тож створимо правила чи «статут нашої групи» наприклад…, далі продовжте ви:

• бути активним;
• поважати думку іншого;
• говорити по черзі...

II. Теоретико-практична частина.

1. Інформаційне повідомлення «Спілкування в сім’ї»

Подолати прірву між поколіннями дуже важко. «Чому ти не такий, яким я був у твоєму віці?» – якщо ви часто повторюєте ці слова, це означає, ви точно виховуєте підлітка.

У більшості випадків люди звинувачують підлітків у грубості у стосунках з батьками. Але чи завжди винні діти? У цьому віці в підлітків відбуваються величезні зміни емоційного, фізичного та психологічного характеру. Ці зміни дійсно нищівні й роблять перехідний період важким як для вас, так і для вашого підлітка.

У міру його дорослішання дорослішаєте й ви. Вам необхідно прийняти той факт, що ваша дитина стоїть на шляху до самостійного життя. Вам треба припинити контролювати її життя та її вибір. Однак примиритися з цим іноді дуже важко, і тоді виникають непорозуміння та прірва між вами й вашим підлітком.

Здорове спілкування між дитиною й батьками вкрай необхідне. Адже змусити її слухати стає все складніше та складніше. Секрет здорового спілкування з підлітком полягає в певній манері розмови.

Спілкування – складний багатогранний процес. Під час спілкування відбувається процес розуміння, тобто переклад суті висловлювання з внутрішньої мови однієї людини на внутрішню мову іншої. Чому цей процес складний? Тому що, уявляючи реальність у вигляді якогось ландшафту, кожен бачить власну картинку цього ландшафту.

У психології говорять про три сторони спілкування: сприймання і розуміння людьми один одного, обмін інформацією, взаємодія у спілкуванні. На таку сторону, як сприйняття і розуміння людьми одне одного, впливає фактор привабливості (якщо людина подобається вам зовні – ми схильні до переоцінки її якостей), фактор ставлення до нас (тих людей, які ставляться до нас добре, ми оцінюємо вище, ніж тих, що ставляться до нас гірше). На таку сторону спілкування, як  обмін інформацією, впливають: наше бажання сприймати інформацію, зацікавленість у ній, наш емоційний стан та бар’єр авторитету (люди схильні без застережливо довіряти авторитетам і тому не критично сприймають інформацію від них).

Водночас невміння слухати нерідко є головною причиною неефективного спілкування. Слухання – не просто мовчання, це активна діяльність, своєрідна робота. Їй передує бажання почути, інтерес до співрозмовника. Існує кілька рівнів активного слухання:

І рівень – «відлуння» (слухач вставляє у монолог свого співрозмовника «ага». «так» чи повторює певні фрази);

ІІ рівень -  перефразування, підсумовування, пояснення, перепитування;

ІІІ рівень – поверхнева оцінка і розвиток ідей.

Отже, ефективність процесу спілкування залежить від багатьохфакторів і обов’язково від усіх елементів комунікації: відправника, приймача, середовища.

Формула ефективного спілкування

• говори так, щоб тебе почули;
• слухай так, щоб тебе зрозуміли. Про що йдеться...
• створюй умови для того, щоб ситуація навколо процесу спілкування сприяла комунікації.

Проаналізуємо, що ж приховується за часто необдуманими, сказаними згарячу словами та докорами. «Я йду, залишайся один!» - звучить як вирок, що позбавляє підтримки. Підліток розуміє це як «справляйся сам, мені байдуже, що буде з тобою!», «Я тебе не люблю!» - дитина сприймає те, що вона погана і вам не потрібна. Фрази типу «Будеш погано поводитися – в міляцію віддам» формують у дитини стійкий страх, а діти з більш-менш міцними нервами, зрештою, взагалі перестають реагувати на залякування. «Ти поганий!» -веде до зниження самооцікни, невпевненості, постійного нагнітання себе на «я поганий» тощо. «Не чіпай, розіб’єш!» - знову програмування на невдачу. Дитина перестає вірити у свої сили. Любіть свою дитину, вірте в неї. Не робіть поспішних висновків із випадкових ситуацій. Пам’ятайте – не дитина погана, а її вчинок, не вона неохайна, а «на столі безлад». Хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Відмовтесь від порівнянь  малюка з його братами, сестрами чи знайомими. Намагайтесь не критикувати дитину у присутності вихователів, педагогів, її друзів чи кумирів. Оцінювати дитячу працю треба досить індивідуально, тактовно. Саме за такого оцінювання у дитини не буде ні ілюзій повного успіху, ні відчуття повної невдачі. Повчання як антибіотик – спочатку діє, потім до нього звикають, а згодом лише шкодить.

Спілкуючись зі своїми дітьми, ви мусите передусім дбати про збагачення їх різноманітною інформацією про навколишній світ, навичками етики і культури спілкування з іншими людьми, дорослими і ровесниками.

2.               Гра «Море хвилюється…»

Учасникам пропонується уявити, що всі вони – море. Всі повинні слухати завдання і виконувати його: Море хвилюється - раз, море хвилюється - два, море хвилюється - три, на місці фігура суму – замри! (також можна пропонувати наступні фігури – смілива, красива, ледача, весела).

3.               Вправа «Монотипія»

Монотипія - один з дивних видів образотворчого мистецтва. Mono означає «один», typos - відбиток». Єдиний відбиток, який може бути зроблено будь-якими фарбами на будь-яких основах. Монотипія - це техніка «унікального відбитка», при якій гладку поверхню або аркуш паперу покривають фарбою, а потім роблять з неї відбиток на аркуші.

Я пропоную вам заняття, яке зніме втому, підніме настрій, самооцінку і кожен з вас відчує себе художником. Інструкція: Змочіть кисть у воді і потім опустіть в колір, найбільш приємний в даний момент, і поставте кілька плям на папір вкритий харчовою плівкою за розміром аркуша. Можете додати інших кольорів, але перед цим не забудьте промити пензель. Якщо малюєте аквареллю, то беріть побільше води. Якщо малюєте гуашшю - побільше фарби. Переверніть харчову плівку на папір і притисніть гарненько, а потім зніміть з листа плавним або різким рухом (як більше подобається). І уважно подивися на зображення, яке у вас вийшло: на що схоже пляма? Домалюйте деталі так, щоб інші теж зрозуміли, що ви бачите, розгадали вашу асоціацію.

• Що ви відчували перед та після малювання?
• Чи вдалося зняти напругу?

4.               Вправа «Ланцюжок сподівань»

Дитина - найдивовижніше створіння Всесвіту і природи. Це – світильник, який наданий нам для світіння і горіння.

Дитина – унікальна, талановита, неповторна, найголовніша для нас і най-найулюбленіша. Тож якою ми сподіваємось побачити свою дитину?

На смужці паперу батькам пропонується по черзі записати продовження фрази «Я бачу свою дитину такою...». Записи зачитує ведучий.

- Обговорюються сподівання батьків, які переважають у записах.

5. Вправа «Згода, незгода, оцінка»

Ведуча пригощає батьків цукерками. За кольором обгорток учасники діляться на гри групи. Кожній групі дають аркуш паперу А4 та карту з варіантом такого завдання:

1. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою яких ви висловлюєте згоду.
2. Складіть перелік слів та визазів, за допомогою яких ви висловлюєте незгоду.
3. Складіть перелік слів та виразів, за допомогою яких ви висловлюєте оцінку дій та вчинків іншого.

На виконання завдання дається 5 хв. Після цього кожна група по черзі демонструє результати своєї роботи. Робиться висновок, що важливо висловлювати свою думку, не ображаючи інших. Таким чином можна уникнути багатох конфліктних ситуацій.

Учасникам пропонується доповнити свій багаж знань виразами «70 способів сказати «Дуже добре» своїй дитині» (по черзі зачитують).

ІІІ. Рефлексія (підсумок)

Анкета «Зворотній зв’язок»

1. Оцініть ступінь Вашої зацікавленості в заняття:                  

                       0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

2. Що заважало Вам бути включеним?

3. Яка Ваша мотивація на використання отриманих знань?

                       0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

4. Що корисного і значимого ви почерпнули для себе?

5. Що Вам не сподобалося?

6. Ваші зауваження і побажання ведучому…

Ритуал прощання

Прощаючись, психолог зачитує вірш батькам (автор Соколова С.):

Все лучшее детям?

Все лучшее детям?

Дети. Это святое на свете.

Часто мы лозунги провозглашаем,

Только любовью дарить забываем.

Даже во время детского счастья

Взрослый не может пройти без участья,

«Как ты сидишь! Не смотри телевизор!

Вилку возьми! Да не будь же подлизой!»

Как мы детей своих награждаем,

Когда воспитаньем своим унижаем!

Как не поверить. Что маленький Бог

Смог это сам: «Нет. Ты б сам так не смог!»

Как показать взрослым папам и мамам,

Что дети все знают, все видят? Куда там!

Легче ребенку сказать: «Ты растяпа!»

Чем честно признать, что растяпой был папа.

Проще ребенка унизить, придраться,

Чем честно в ошибках своих разбираться.

«Ты не такой», - слышим от них,

А кто научил? Может зло в нас самих?

За взрослую лень наши дети в ответе.

Так что ж мы ответим? Все лучшее детям???

Батьки і діти

Батьки і діти — це любов і сльози,

Це вічне щастя і одвічний біль.

Це сонце і тепло, сніги й морози,

Мед на вуста й на вічні рани сіль.

Як на троянді — колючки і квіти,

Так і в житті є радість і печаль.

Високі мрії й дуже різні діти...

Чомусь таке трапляється, на жаль.

Всім хочеться все мати в ідеалі,

Причому водночас і без зусиль.

Щоб щастя без труда та без печалі

Пливло саме у руки звідусіль.

Та у житті такого не буває.

Запам’ятати треба в чому річ:

Зоря щаслива лиш тоді засяє,

Якщо трудитись будеш день і ніч.

А діти — це і щастя, і турбота,

Відповідальність і тривога теж.

Без відпочинку й вихідних робота,

Любов така, яка немає меж.

Корисно почитати!

1. «Мистецтво говорити і слухати» М. Адлер.
2. «Ваш неспокійний підліток. Практичний посібник для зневірених батьків» Роберт Т. та Джин Байярди