тренінг для батьків "Ефективне батьківство"

Ефективне батьківство

тренінг

Мета: сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування та формування вмінь і навичок конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї.

Завдання: 

• Сприяти усвідомленню основних засад психічного розвитку дитини.
• Сприяти критичному осмисленню стійких стереотипних установок у сімейному вихованні.
• Розширити і збагатити знання щодо ролі емоційної сфери у становленні

особистості дитини та відпрацювати навички емпатійного реагування на дитячу поведінку.

• Розвивати вміння будувати діалогічну взаємодію при вирішенні проблемних сімейних ситуацій. 
• Виховувати педагогічну компетентність батьків.

Учасники: батьки впо, пільгової категорії та ін.

Хід тренінгу

І. Організаційна частина

«Наші діти — це наша старість.

Правильне виховання — це наша щаслива старість,

погане виховання — це наше майбутнє горе,

це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми». 

Антон Семенович Макаренко

1. Очікування.

Вправа «Долоньки»

Учасникам необхідно взяти на столах долоньки та написати на них, що ж вони очікують від сьогоднішнього тренінгу, і почепити їх на дерево очікувань.

Психологічний тренінг це тренування душі, розуму, тіла. Так як людина засвоює 10% того. Що чує, 50% того, що бачить і 90% того, що сам робить.

2. Вправа «Правила роботи»

Мета: прийняти правила роботи групи на тренінгу.

Психолог називає заздалегідь підготовлені правила роботи групи, учасники обговорюють, доповнюють и приймають їх.

1. добровільність;

2. активність;

3. слухати уважно, не перебивати;

4. говорити від себе;

5. критикувати не особистість, а її конкретний вчинок;

6. спілкуємося тільки тут і зараз.

3. Знайомство Вправа «Найбільш за все я люблю…»

Учасникам необхідно на першу літеру свого імені назвати те, що вони найбільш за все люблять. Наприклад, мене звуть Лілія, я люблю лимонад.

ІІ. Теоретико-практична частина

1. Інформаційне повідомлення

Всі ми любимо своїх дітей, однак не завжди проявляємо щирість своїх почуттів, не завжди показуємо свою любов дитині. Психолог А. Маслоу вказує, що потреба в любові, в приналежності, в необхідності іншому – одна з фундаментальних людських потреб. Її задоволення – важлива умова нормального розвитку дитини. Дитячий психіатр Р. Кємбелл підкреслює, що кожна дитина має «емоційну чашу Любові», яка чекає на те, щоб її наповнили любов’ю. коли дитину безумовно приймають, люблять, то вона відчуває себе потрібною, психологічно захищеною, щасливою, впевненою у собі, така дитина цілеспрямована та стресостійка до труднощів оточуючого середовища. Коли «емоційна чаша Любові» порожня, коли батьки не вміють проявити любов, то для дитини характерним стає комплекс неприйняття себе, нелюбов до себе, відчуття непотрібності, образа на батьків, у поведінці це проявляється як потреба в увазі через позитив (комплекс відмінника) або негатив (порушення дисципліни, негативні оцінки в навчанні, психосоматичні хвороби). К. Хорні виявила три основні способи поведінки: «рух до людей», «проти людей» і «від людей» (цукерку для батьків зі школи дитина несе), «проти батьків» (порушення батьківських правил як вдома, так і в школі), «від батьків» (дитина відчужується від батьків, як наслідок починає вживати алкоголь, наркотики, впадає у сексуальну розпусту).

Психолог Г. Чепмен вважає, що погана поведінка дітей є викривленими пошуками любові, якої вони не відчувають. Ю. Гіппенрейтер констатує, що дитині любов потрібна, як їжа підростаючому організму, вона дитину живить емоційно, допомагаючи психологічно розвиватися. Якщо ж вона не отримує знаків любові, то з’являються відхилення в поведінці, і навіть нервово-психічні розлади.

Вищим проявом любові у стосунках з рідними є любов безумовна, коли ми приймаємо інших такими, якими вони є. безумовно приймати дитину – означає любити її не за те. що вона красива, розумна, слухняна, добре навчається, а просто за те, що вона є! дитина повинна відчувати, що вона залишається для батька, матері любимою незалежно від її оцінок, успіхів не успіхів, поведінки, наявності-відсутності таланту, тощо: «Я тебе люблю і приймаю тебе такою, якою ти є».

Дуже важливо для гармонійного розвитку дитини вміти показати їй свою любов. Часто вже дорослі люди проговорюють фразу: «Я ніколи не знала чи люблять мене батьки, вони мене не цілували, не обіймали. Не говорили про свою любов. Я завжди думала про те, для чого мене народили? Напевно, щоб допомагала по господарству». Є батьки, які говорять про любов лише як про матеріальне забезпечення дитини, забуваючи про її духовне наповнення: «Чому ви говорите, що дитині не вистачає моєї любові? В неї є мобілка, комп’ютер, пів кімнати іграшок, вона всім забезпечена».

Психолог Г. Чемпен підкреслює, що проблеми у батьківсько-дитячих стосунках виникають через відсутність у батьків вміння показувати любов своїй дитині. Складові атмосфери любові. Багатократне переживання яких, дає дитині відчуття, що батьки її люблять (бажано записати з батьками):

• фізичний дотик, обійми, поцілунки;
• сердечні слова – слова підтримки, слова вдячності, слова любові, прохання, вибачення. Бажано, щоб у сім’ї було правило: хоча б раз на день сказати дитині «Я тебе люблю»;
• спільні радісні емоції, які переживаються через спільний відпочинок (свята, день народження) та спільну працю (разом поліпити варенички, помайструвати). В ході спільної діяльності започатковується довірливе спілкування, що є дуже важливим;
• безумовне прийняття дитини – віра в добру сутність людини, критикувати не особистість дитини, а лише її вчинок, прощення поганої поведінки та вміння просити вибачення у дитини;
• взаємна турбота важливо, щоб не лише батьки піклувалися про дитину, але й вчинити дитину піклуватися про батьків. В іншому випадку діти виростають і говорять: «Мамо, а ти що мене народила хліб купувати?»;
• мудра дисципліна;
• матеріальне забезпечення, подарунки.

2. Вправа «Паперові серветки»

Вправа допомагає учасникам тренінгу познайомитися, а так само створює в групі веселу позитивну атмосферу. Учасникам тренінгу передається по колу пачка паперових серветок зі словами: «На випадок, якщо будуть потрібні, візьміть, будь ласка, собі трохи серветок». Після того як всі учасники взяли серветки, їм пропонується розповісти стільки найщасливіших подій з життя їх сім'ї, скільки у них в руках серветок.

3. Вправа «Макропогляд»

Учасникам надається інструкція: «Перед вами лежать асоціативні картки, оберіть ту, котра більше за все асоціюється у вас з позитивними емоціями, коли ви просто знаходитесь поряд з дитиною. А тепер положіть картку на середину листа А4 и домалюйте її. А точніше домалюйте позитивну ситуацію, яка у вас була разом з дитиною.

4. Вправа «Машина часу»

Мета: емоційно налаштувати батьків на прийняття своїх дітей.

Звучить приємна музика (звучить «Місячна соната»). Інструкція. Сядьте зручно, закрийте очі, прислухайтеся до музики... Дихайте глибоко і спокійно... Ми переносимося на декілька років назад... Ось нарешті з'явився на світло ваш довгоочікуваний дитина! Перед очима - крихітний малюк... Ви дивіться на нього, уявляєте яким він виросте... На кого він схожий... Ким буде працювати... Який він має великий життєвий шлях... Він дуже потребує вас... Без вашої турботи, участі, терпіння і любові він не зможе... І ось перше годування... Дитячий сад ... йде в перший клас... Перші оцінки .... вже підліток. Поступово малюк дорослішає і перетворюється в самостійну людину... Попереду - самостійна від вас життя. Яким він став ваша дитина? Чого досяг? Уявіть його... Відкрийте очі... Ви відчуваєте прилив сил і бажання робити добро близьким...

Рефлексія.

• Як ви себе почуваєте зараз?
• Які емоції у вас переважають?
• Яким уявлялося майбутнє ваших дітей?

5. Вправа «Що радує и, що засмучує мене в моїй дитині???»

Учасникам необхідно розбити лист А4 на дві половинки. На першій потрібно написати «що мене радує в моїй дитині?», а на другій «що мене засмучує?»

Рефлексія:

1. Що почуває сама дитина по відношенню до своєї поведінки?

2. Ваші дії прийняття – неприйняття.

3. Чи доводиться вам змінювати свою поведінку, якщо зміниться поведінка дитини?

6. Вправа «Павутинка»

Хто бажає побути в ролі дитини? (Бажано, тато) Ось наша дитина. Однією з форм батьківської уваги, турботи і любові є обмеження і заборони. Сьогодні, кожен пропонований заборона, ми переведемо в фізичний і покажемо на нашу дитину. Ми будемо в прямому сенсі пов'язувати його зобов'язаннями і заборонами. Я приготувала червоні стрічки. Давайте назвемо, що зазвичай забороняють дитині (батьки називають заборони, а вчитель обв'язує «дитини» стрічками).

7. Вправа «Сонце любові»

Кожен учасник малює на листку А4 сонце, в центрі якого пишуть ім’я дитини. На кожному промінчику (не менше 10-ти) необхідно перерахувати всі найкращі якості своїх дітей.

Обговорення

Пропоную вам взяти це сонечко додому. Нехай теплі промінчики зігрівають сьогоднішню атмосферу у вашому домі. Розкажіть дитині про те, як ви оцінили її якості – подаруйте своїй дитині теплоту, ласку и увагу.

8. Вправа «Асоціації»

Я пропоную вам пограти в асоціації. Все, що для цього потрібно, - почути завдання і постаратися записати перші ж образи, пов'язані з ним, які прийшли вам в голову.

Питання-завдання можуть бути такими:

якщо сім'я - це споруда, то вона ...

якщо сім'я - це колір, то вона ...

якщо сім'я - це музика, то вона ...

якщо сім'я - це геометрична фігура, то ...

якщо сім'я - це назва фільму, то вона ...

якщо сім'я - це настрій, то вона ...

Обговорення відповідей і причин подібних асоціацій.

ІІІ. Завершення (підведення підсумків)

1. Вправа «Плоди майбутніх надій»

Учасники обирають на столах одне з двох яблук (червоне – символізує, що тренінг не сподобався та зелене – символізує, що тренінг сподобався) і прикріплюють його, як плоди своїх набутих знань на дерево реалізованих сподівань.

Ритуал прощання