Тренінг для соціальних педагогів "Життя людини - найвища цінність"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                              Підготувала:

                                                                                         соціальний педагог

                                                                                                Сновидовицької ЗОШ

                                                                                І-ІІІ ступенів

                                                                              Лопуга О.С.

 

Мета: ознайомити учасників семінару з мотивами суїцидальної поведінки, ознаками суїцидальних намірів та  розглянути профілактику суїцидальної поведінки серед учнів;  формувати  позитивне ставлення до життя.

Завдання:

- профілактика суїцидальної поведінки;

- розвиток  навичок роботи  в групі, спілкування та згуртованості колективу;

- формування позитивного ставлення до життя, розуміння цінності життя;

- виховувати повагу до оточуючих, чуйність, толерантне ставлення один до одного.

Обладнання: аркуші паперу А4, кольоровий папір, фломастери, олівці, ручки, ватмани, фарби, стікери-листочки, ножиці, клей, маркери,   комп’ютер, проектор,музичний супровід.

 

Хід заняття

І.Вступ. Актуальність теми

Наш тренінг я  хочу розпочати «Роздумами Матері Терези про життя»:

Життя – це краса, дивуйся йому.

Життя – це пошук, шукай його.

Життя – це мить, насолоджуйся ним.

Життя – це любов, люби його.

Життя – це трагедія, переживи його.

Життя – це гра, грай у нього.

Життя – це боротьба, борись за нього.

Життя лише одне, цінуй його.

Соціальний педагог. Я  не випадково почала з цих рядків. Адже тема нашого тренінгу  «Життя людини – найвища цінність».

Ще з давніх часів людство у своєму житті користується правилом, сформульованим філософом Протагором: «Людина – міра всіх речей».

  Людина… Це щось велике, розумне, фантастичне, а з іншого боку – маленька частинка всесвіту, яка тісно пов'язана з природою.  Кожна людина — це неповторна особистість. На цілій планеті немає двох однакових людей, навіть близнята, котрі зовні дуже схожі, насправді — різні, бо у кожного є свої відчуття, своє бачення подій, власне життя.  

      Найцінніше, що є у людини, – це її життя. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті. В кожної людини життя складається по-різному, і не можна його прожити за когось. Життя дається нам один раз і його треба цікаво та гідно прожити, адже не можна прожити двічі.

Усі ми прагнемо добре та успішно жити, максимально насолоджуватися життям. Але  життя – не тиха річка, це  бурхливий потік. Можна наштовхнутися на перешкоду й опустити руки, втратити себе, а можна боротися й перемогти. На жаль, сьогодні багато хто знаходить вихід із складної ситуації у наркотиках, пляшці, а дехто вибирає страшний шлях у небуття – суїцид, і ніхто не може пояснити чому.

Сьогодні ми будемо з вами обговорювати дуже актуальну, важливу( хоча і досить неприємну) тему самогубство (або суїцид).  Адже кількість випадків самогубств серед молоді, протягом останніх двох десятиліть подвоїлася, і Україна – не виняток. Чому? Які приховані чинники та мотиви суїцидальної поведінки? Які ознаки  суїцидальних намірів  та які форми роботи проводити щодо профілактики суїцидальної поведінки серед учнів? Ці та інші питання ми  будемо обговорювати  під час нашого тренінгу.

 2. Вправа «Корзинка гарного настрою»

Інструкція.   Для того, щоб почати роботу  ми повинні мати гарний настрій. Ви, мабуть, чули про «гормони щастя». Що ж це таке?  У нашому головному мозку виробляються ендорфіни – «гормони щастя».  Найпростішим способом підвищення концентрації ендорфінів є поїдання шоколаду. Шоколад – це відмінний антидепресант. Він стимулює викид ендорфінів, які покращують настрій і підтримують тонус організму. За даними істориків, видана заміж за Людовика ХІІІ, дочка іспанського короля Ганна Австрійська використовувала привезений з батьківщини шоколад як рятівний засіб від самотності і ностальгії.  Тож давайте почнемо наш  тренінг  із збільшення «гормонів щастя» в нашому організмі – з’їмо шоколадну цукерочку.

 Колеги! Пропоную вам дістати з  чарівного кошика по одній цукерці, на якій прикріплений папірець, який підкаже, що на вас чекає сьогодні, або що вам потрібно зробити найближчим часом. Ці побажання чарівно впливають на настрій, підбадьорюють, надають упевненості.

3.Знайомство. Вправа «Добрий чарівник»

Мета:  знайомство учасників для створення комфортної атмосфери для роботи,  усунення емоційного напруження.

Соціальний педагог. Кожен учасник по колу називає своє ім’я і продовжує речення:

«Якби мені зустрівся добрий чарівник, я ввічливо попросив би...». Мене звати Оксана і якби мені зустрівся добрий чарівник, я ввічливо попросила би, щоб всі люди були   здорові і щасливі.

4. Вправа «Волоський горіх»

Мета: налаштувати учасників на тональність взаємодії, створити атмосферу ціннісного ставлення до теми, поговорити про особливості особистості.

Для проведення вправи потрібен мішечок з волоськими горіхами (за кількістю учасників). Соціальний педагог висипає горіхи всередину кола і просить кожного взяти собі лише один. Певний час учасники уважно розглядають свій горішок, вивчають його структуру, особливості будови, намагаються запам’ятати всі його індивідуальні риси. Потім горіхи складають назад у мішечок, перемішують і знову висипають у коло. Завдання кожного учасника — знайти свій горіх. Як правило, «свій» горішок впізнають з першого погляду.

Після того як усі горіхи повернулися до своїх власників, соціальний педагог приступає до обговорення: як учасники запам’ятовували свій горіх, якою стратегією користувалися, щоб його знайти.

 Соціальний педагог. На перший погляд, здається, що всі горіхи дуже схожі, але якщо придивитися уважніше, то можна помітити, що вони дуже різні і майже неможливо переплутати свій горіх з іншими. Так само люди: всі дуже різні, у кожного свої індивідуальні риси, «нерівності», своя краса і привабливість. Потрібно тільки їх відчути і зрозуміти. Такі ж і наші учні: кожен зі своєю історією, зі своєю життєвою позицією, зі своїми сильними і слабкими сторонами.  Наше  завдання  соціальних педагогів – зрозуміти кожного учня, допомогти їм знайти вихід у будь-якій життєвій ситуації, навчити цінувати життя.

5. Очікування учасників тренінгу. Вправа «Зачинені двері»

На аркуші ватману зображено зачинені двері.

Двері символізують:

• вхід у нове життя;

• перетворення;

• перехід з одного місця або стану в інший, від світла до тіні;

• притулок і захист;

• доступ до спілкування, контакту з людьми та зовнішнім світом;

• захист від небезпек і невідомого.

Соціальний педагог. Що ви очікуєте знайти за зачиненими дверима? Учасники озвучують свої відповіді.

4.Правила роботи в групі.

Соціальний педагог пропонує учасникам на період проведення тренінгу вважати їхню групу великою сім'єю, в колі якої обговорюватимуться проблемні питання.

Наступним кроком є формулювання правил спільної взаємодії, що сприятимуть продуктивній праці протягом тренінгу. Деякі з них я записала на плакаті. Тож давайте переглянемо і за потреби доповнимо.

(Правила розміщені на плакаті у вигляді квітки прикріпленої на дошку)

1. Активність.
2. «Тут і зараз».
3. Ввічливість.
4. Відвертість.
5. Відповідальність
6. Толерантність
7. Позитивність
8. Конфіденційність
9. Щирість.

ІІ. Основна частина

1. Ознайомлення з проблемою

Соціальний педагог. Ми вибираємо життя, вони – смерть. Ми пишемо листи, вони – передсмертні записки. Ми будуємо плани на майбутнє – в них немає майбутнього. Здається, що ми і вони – з різних світів. Але наскільки велика прірва між нами і тими, хто зважився на самогубство? Як сильно повинна змінитися людина, щоб зробити цей крок? Лише крок.

     Кожному з нас природа подарувала безцінний дар – життя. Ми рідко замислюємося над цим. А радість і відчуття повноти життя ми зазвичай пов’язуємо з зовнішніми проявами та обставинами. Одним з найбільш трагічних видів девіантної поведінки є суїцид, зокрема, і серед підлітків.

     Суїцид  (самогубство) – це крайній вид автоагресії, навмисне самопозбавлення життя.  Зазвичай суїцид розглядають як феномен соціально-психологічної дезадаптації особистості в умовах мікросоціальних конфліктів.

Підлітковий суїцид

Як часто трапляються випадки суїциду серед дітей та підлітків? Щороку кожен дванадцятий підліток у віці 15–19 років намагається вчинити спробу самогубства.

     Пік суїцидальні діяльності відбувається в найстаршої юності (14-16 років). Самі підлітки не можуть чітко визначити причину, чому вони вирішили вчинити самогубство (як правило, причина самогубства сприймається підлітком як тяжка  проблема, яку не може вирішити). Підліток має спотворену і незрілу ідею смерті. Смерть сприймається підлітком як тимчасовий стан, який можна порівняти з мрією, що йде і йде. У підлітковому віці, більшість дітей утворюють міф про їх безсмертя, отже, любов молодого покоління до нешкідливих витівок: їзда ліфтами, трамваями перемогла або чіпляючись за автомобілі, різні ігри на будівельних майданчиках. Ця своєрідна безстрашність пояснюється тим, що підліток ще не сформував орієнтацію на майбутнє, особливо для далекого майбутнього. 

2. Мозковий штурм «Які мотиви ведуть підлітка до суїциду?»

 Соціальний педагог  ставить запитання учасникам тренінгу: «Які саме мотиви

ведуть дитину до скоєння самогубства?» Всі учасники  по колу відповідають на поставлене запитання.

Соціальний педагог: Причиною самогубства можуть бути почуття провини, страху, ворожості. Іноді депресія може і не проявитися: підліток намагається приховати її за підвищеною активністю, надмірною увагою до дрібниць або зухвалою поведінкою – правопорушеннями, вживанням наркотиків, безладними статевими зв’язками. Така поведінка вже є закликом: «Зверніть увагу! Зі мною щось відбувається».

Але всі ці причини об’єднує одне: невміння відчути себе рівноправними членами підліткової спільноти. Перша і найголовніша причина – нерозуміння.

     3. Вправа «Монета»

Мета: ознайомлення з ознаками суїцидальних проявів в учнів.

Учасники стають в коло, складають руки долонями одна до одної. Соціальний педагог підходить до кожного, тримаючи між долонями монету, одному з учасників кладе в руки монету (як при дитячий грі в «колечко»). Завдання учасників відгадати в кого монета.

Якщо учасники відгадали в кого монета задайте запитання: «Що допомогло вам правильно відгадати в кого монета?»

(Уміння читати людину, як відкриту книжку, допоможе в непростій ситуації відповісти на запитання: «А як виглядає дитина, котру турбують складні внутрішні переживання?»).

Якщо учасники не відгадали в кого монета - підведіть до висновку, що не завжди зовні благополучної людини, яка посміхається, виглядає гарно ми знаємо, що коїться у неї в душі.

Суїцидологи зазначають, що абиякі несподівані або драматичні зміни, що впливають на поведінку підлітка чи юнака, абиякі зміни в їх поведінці, словесні й емоційні ознаки слід сприймати всерйоз.

Ознаки наміру здійснення суїциду:

Словесні ознаки.

Людина, яка готується до самогубства, часто говорить про свій душевний стан. Вона може:

1. Прямо і явно говорити про смерть: «Я збираюся покінчити із собою»; «Я не можу так далі жити».

2. Побічно натякати про свій намір: «Я більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться про мене хвилюватися».

3. Багато жартувати на тему самогубства.

4. Проявляти нездорову зацікавленість питаннями смерті.

5. Упевнення у безпорадності і залежності від інших; повільна, маловиразна мова, висловлювання самозвинувачень.

Поведінкові ознаки

1. Роздавати оточуючим речі, які є для людини особливо значущими, остаточно упорядковувати справи, миритися з давніми ворогами.

2. Демонструвати радикальні зміни в поведінці, такі як:

• в їжі – їсти замало або забагато;

• у сні – спати занадто мало або занадто багато;

• у зовнішньому вигляді – стати неохайним;

• у шкільних звичках – пропускати заняття, не виконувати домашніх завдань, уникати спілкування з однокласниками, бути дратівливим, похмурим, перебувати в пригніченому настрої;

• замкнутися, відсторонитися від родини й друзів;

• бути надмірно діяльним або, навпаки, байдужим до навколишнього світу, відчувати поперемінно то раптову ейфорію, то напади розпачу.

3. Проявляти ознаки безпорадності, безнадійності й розпачу.

4. Придбання засобів скоєння суїциду.

5. Схильність до необачних і безрозсудних вчинків.

6. Надмірне споживання алкоголю чи таблеток

Ситуаційні ознаки

Людина може зважитися на самогубство, якщо вона:

1. Соціально ізольована (не має друзів або має тільки одного друга), почувається знедоленою.

2. Живе в нестабільному оточенні (серйозна криза в родині – у взаєминах з батьками або між батьками; алкоголізм – особиста або сімейна проблема).

3. Відчуває себе жертвою насильства – фізичного, сексуального або емоційного.

4. Погані стосунки з однолітками (особливо протилежної статті).

5. Має схильність до самогубства через те, що його скоїв хтось із друзів, знайомих або членів родини.

6. Перенесла важку втрату (смерть когось із близьких, розлучення батьків).

7. Занадто критично налаштована щодо себе.

При появі цих явиш слід звернути особливу увагу на підлітка або юнака чи дівчину.

4. Вправа «Міф або правда»

Мета: розвінчування стереотипів, помилкових думок щодо суїциду.

Для ефективного виявлення суїцидальних тенденцій слід сформувати адекватне ставлення до цього явища, подолати помилкові думки, стереотипи щодо його розуміння у широких верствах населення. Тому спеціалісти пропонують, передусім, порівняти поширені серед людей забобони, передсуди (міфи) і перевірені багаторічними науковими спостереженнями факти.

Кожна група отримує картки з лайками. Соціальний педагог читає твердження, якщо група вважає, що це міф піднімає картку – , якщо група вважає, що прочитане твердження є правдивим ставить . Обговорення.

 

1. Міф: Більшість самогубств здійснюється майже або зовсім без попередження.

Факт: Більшість людей подають попереджувальні сигнали про можливе самогубство - у формі безпосередніх висловів, фізичних, тілесних ознак, емоційних реакцій або поведінкових проявів. Вони повідомляють про можливість вибору самогубства як засобу позбавлення від болю, напруження, збереження контролю або компенсації втрати. При цьому дані сигнали часто виступають як волання про допомогу.

2. Факт: Залежність від алкоголю і наркотиків є фактором ризику суїцидальної поведінки. (Міф: Зловживання алкоголем і наркотиками немає відношення до самогубств)

3.Міф: Якщо людина говорить про самогубство, то вона його не здійснює.

Факт: Люди, що зводять рахунки з життям, найчастіше перед цим прямо чи опосередковано дають знати кому-небудь про свої наміри. Це стосується чотирьох з п'яти суїцидентів. Тому, якщо до вас звернулася така людина, ніколи не відмовляйтеся від розмови з нею, відверніть її від цього усіма можливими засобами і, передусім, глибокою зацікавленістю у житті цієї людини.

4. Факт: Наміри більшості суїцидентів залишаються двоїстими аж до моменту наступу смерті. Вони залишаються відкритими для допомоги з боку інших, навіть якщо вона нав'язується їм. Більшість осіб із суїцидальними тенденціями шукають спосіб продовження життя. (Міф: Самогубець впевнено бажає померти.

5.Міф: Якщо людина одного разу здійснить суїцидальну спробу, то вона більше її не повторить. Факт: Хоча більшість осіб, що скоюють суїцидальну спробу, звичайно не переходять до самогубства, однак значна частина з них повторюють ці спроби. Так, частота самогубств в осіб, котрі раніше скоїли суїцидальні спроби, у 40 разів вище, ніж в іншої частини населення.

6. Міф: не слід говорити про самогубство з людиною, котра схильна до нього, оскільки це може подати їй ідею про здійснення цієї дії

Факт: Розмова про самогубство не породжує і не збільшує ризику його здійснення, а, навпаки, знижує його. Найкращий засіб виявлення суїцидальних намірів - пряме запитання про них. Відкрита розмова з вираженням щирого піклування і турботи щодо наявності у людини думок про самогубство є для неї джерелом полегшення, навіть одним із ключових моментів у відвертанні безпосередньої небезпеки самогубства. Обминання ж цієї теми у розмові може стати додатковою причиною для зведення рахунків із життям.

7. Міф: Самогубство є надзвичайно складним явищем, тому допомогти самогубцям можуть лише професіонали.

Факт: Дійсно, дослідження свідчать, що суїцид - складне явище, але розуміння і реагування на суїцидальну поведінку у конкретної людини не вимагає глибоких знань у галузі психології або медицини. Вимагається лише прояв уваги до того, що говорить людина, прийняття цього всерйоз, надання підтримки і звернення за відповідною допомогою. Адже багато людей гинуть внаслідок самогубства лише тому, що їм не була запропонована або стала недоступною невідкладна перша допомога і підтримка.

Оточуючим слід долати в собі міфи, пасивність, скутість поведінки, навіть страх, щоб здійснити, можливо, найгуманніший акт у своєму житті - врятувати найцінніше, що є у суїцидента - його життя. Такий вчинок буде сприяти повазі людини до самої себе як до справжнього гуманіста, котрий утверджує собою цінність життя іншої людини, її особистості, як вищої, божественної форми існування Всесвіту.

5. Вправа «Ситуаційні задачі або пошук рішень»

Погодьтеся, наше життя сповнене не тільки приємних сюрпризів та несподіванок, а ще й має безліч проблем, труднощів та не дуже приємних моментів. Давайте зараз поміркуємо та підкажемо, як же діяти в скрутних ситуаціях.

Об’єднуємося в групи. Кожна група отримує свою ситуацію і працює над її вирішенням, потім озвучує шляхи її вирішння. Потрібно виявити причину виникнення суїцидальної поведінки. Застосування яких заходів допоможе в розв’язанні даної проблеми.

Ситуація 1.

Миколка М. (7 років, з неповної багатодітної сім’ї) намагався в дитячому садку повіситися на колготках. Напередодні його жорстоко побила старша сестра – на тілі було виявлено численні синці й подряпини. Хлопчик заявив, що знову повіситься, якщо його відведуть додому.

Ситуація 2.

Марійка Л. (12 років, батько алкоголік) залишилась одна з батьком у квартирі. Він почав душити її улюбленого песика, а дочку зачинив у іншій кімнаті. Дівчинка намастила хліб отруйним клеєм, з’їла його і запила чаєм.

Ситуація3.

Оля Г. (15 років, навчалась у ПТУ, батьки живуть у селі) повернулась до гуртожитку після 23-ї години. Комендант гуртожитку не пустила дівчинку і назвала проституткою. Оля купила в черговій аптеці упаковку но-шпи й випила всі сто таблеток.

Ситуація 4.

Десятирічний Олексій дуже любив свою маму, а мама любила його. Хлопчик одержав «двійку» з математики, не захотів засмучувати маму і тому проткнув ножем горло й руки. Коли везли до лікарні, просив, щоб мамі нічого не казали.

6.Притча

Уявіть собі людину, яка стоїть на одній нозі. Минає деякий час, і м’язи перевантаженої ноги починає зводити судома. Людина ледь утримує рівновагу, але продовжує стояти на одній нозі. Невдовзі вже починає боліти все тіло. Біль стає нестерпним, і людина волає про допомогу. Природно, знаходяться люди, які намагаються всіляко допомогти їй. Один масажує хвору ногу. Інший береться за зведену судомою ногу і теж масажує її за всіма правилами лікувального мистецтва. Третій, бачачи, що людина ось-ось втратить рівновагу, пропонує їй свою руку для підтримки. Багато хто радив спиратися руками, щоб було легше стояти.

А один мудрий старий пропонує подумати про те, що людина, яка стоїть на одній нозі, може вважати себе цілком щасливою порівняно з тими, в кого взагалі немає ніг. Знаходиться і такий доброзичливець, який заклинає нашого героя уявити себе пружиною, і чим сильніше він на цьому зосередиться, тим швидше закінчаться його страждання.

Якийсь серйозний старець прихильно прорікає: «Ранок мудріший за вечір», і всі вирішують, що треба почекати до ранку. Але нічого не допомагає і біль не зникає. Поради вичерпуються, вчорашні доброзичливці намагаються непомітно піти, а решта перебуває в розгубленості. Нарешті з’являється ще один мудрець, підходить до бідолахи і запитує: «Чому ти стоїш на одній нозі, коли в тебе їх дві? Випрями іншу ногу і стань на неї».

 Соціальний педагог. Труднощів і проблем багато, порадників  ще більше, але допомагають далеко не всі і не все. Необхідно допомагати педагогам, батькам, учням для вирішення власних проблем знайти власні ж ресурси. Тобто стати на ноги.

7. Інформаційне повідомлення. Вправа «Профілактика суїцидальної поведінки у шкільному середовищі»

Мета: узагальнити роботу соціального педагога з профілактики суїцидальної поведінки

Соціальний педагог. Велике значення у профілактиці суїцидальної поведінки має злагоджена робота як спеціалістів психологічної служби, так і вчителів. Роль вчителя – надати допомогу в своєчасному виявленні дітей, схильних до суїцидальної поведінки та   первинній профілактиці суїцидальної поведінки.

Допомога педагога у своєчасному виявленні таких дітей полягає в тому, що часто спілкуючись із дитиною, він може побачити ознаки  проблемного стану: напругу, агресивність,  апатію,  аутоагресивну  поведінку тощо. Педагог може звернути увагу шкільного  медичного працівника, практичного психолога, соціального педагога, батьків, адміністрації школи на ту чи іншу дитину.    Самогубство не є громом серед ясного неба. Діти з суїцидальними нахилами дуже ясно попереджають оточення про свої наміри і залишають багато можливостей для прийняття відповідних рішень та вжиття заходів.

Профілактика самогубств є для педагогів та інших працівників школи завданням величезної стратегічної важливості, для вирішення якого необхідно багато працювати.

Форми профілактики підліткової суїцидальності у школі:

• своєчасне виявлення дітей з особистісними порушеннями та забезпечення їх психологічної підтримки;

• формування з дітьми та підлітками більш близьких відносин шляхом довірчих бесід зі щирим прагненням зрозуміти їх і надати допомогу;

• полегшення душевних страждань;

• прояв спостережливості й уміння своєчасного розпізнавання ознак суїцидальних намірів, словесних висловлювань або змін у поведінці;

• надання допомоги у навчанні дітям з низькою успішністю;

• контроль відвідуваності занять і прогулів;

• вжиття заходів для обмеження доступу до можливих засобів самогубства – токсичних речовин і небезпечних медикаментів, пестицидів, вогнепальної чи іншої зброї тощо…;
• дотримання педагогічної етики;
• своєння знань з вікової патопсихології;
• патронаж сімей, у яких проживають діти  “групи ризику”,  використання прийомів сімейної психотерапії, надання консультативної допомоги батькам;
• нерозголошення фактів суїцидальних випадків у шкільному середовищі;
• привернення уваги батьків до умов зберігання лікарських препаратів;
• формування в учнів таких понять, як “цінність людського життя”,  “мета та смисл життя”,   а також  індивідуальних прийомів психологічного захисту у складних життєвих обставинах.

(Соціальний педагог після підведення підсумку вправи, роздає  пам’ятки- рекомендації  для учасників тренінгу, які можна використовувати у роботі з суїцидентом ). Додаток1.

8.Вправа «Крапля»

Показати учасникам тренінгу, що незначні конфлікти, проблеми або неприємні ситуації можна не доводити до крайньої межі, і що будь-яка проблема має своє вирішення.

 Хід вправи: соціальний педагог кожному учаснику пензликом капає на чистий аркуш паперу по одній краплі фарби.

Умова: кожен може робити з цією краплею все, що захоче: може подмухати на неї, щоб вийшло якесь зображення, може з неї щось намалювати або залишити в початковому стані.

Аналіз: якщо з маленької краплі вийшла величезна пляма, можна зробити висновок: «За бажанням можна з мухи зробити слона!»

Соціальний педагог. Коли люди не можуть впоратися з якимись життєвими ситуаціями і хочуть щось довести своєю смертю як останнім і вагомим аргументом або привернути до себе увагу, це може відбуватися на рівні фантазії, мислення, висловлювань, демонстративних спроб. Але за одних обставин це може бути тільки демонстрація, а за інших – цілеспрямована суїцидальна дія.

Висновок: у будь-якій ситуації потрібно навчитися бачити позитивні моменти. ». Тож давайте з тих проблем и складних ситуацій, які бувають у нашому житті, перетворювати їх на позитивні. Або просто їх «здувати».

10. Гра-діагностика «Синій птах»

Одного разу синій птах несподівано влітає у вікно вашої кімнати і потрапляє в пастку. Щось у цьому птаху, що загубився вас приваблює, і ви вирішуєте залишити його у себе. Але, на ваше здивування, на наступний день птах змінює колір із синього на жовтий!! Це дуже незвичайний птах, що змінює колір кожної ночі – на ранок третього – він стає яскраво-червоний, на четвертий день стає абсолютно чорним.

Якого кольору птах, коли ви прокидаєтеся на п’ятий день?

1.  Птах не змінює кольору, залишається чорним.

2.  Птах повертається до свого початкового синього  кольору.

3.  Птах стає білим.

4.  Птах стає золотим.

Кожен учасник обирає одну  свою відповідь  і озвучує.

Обговорення  результатів гри-діагностики

1.     Ті, хто сказав, що птах залишається чорним, дивляться на життя песимістично. Ви схильні вважати, що якщо ситуація одного разу погіршилася, то вона ніколи не покращиться. Можливо, вам необхідно спробувати думати у такому ключі: якщо все так погано, то гірше уже не буде. Пам’ятайте, немає дощу, який би не закінчився, і немає ночі, після якої не настав би ранок.

2.     Ті, хто сказали, що птах знову став синім, практичні оптимісти. Ви вірити в те, що життя – це суміш хорошого і поганого, що не варто боротися з цією реальністю. Ви сприймаєте неприємності спокійно і дозволяєте всьому йти своєю чергою без зайвих переживань і стресу. Цей погляд дозволяє вам благополучно переносити хвилі бід і не давати їм віднести себе, захопити.

3.     Ті, хто відповіли, що птах став білим, під тиском ведуть себе спокійно і рішуче. Ви не витрачаєте час на хвилювання і нерішучість, навіть коли назріває криза. Якщо ситуація стає надто поганою, тоді ви відчуваєте, що краще вчасно зупинити цю невигідну справу і пошукати інший шлях до своєї цілі, ніж зав’язнути в нікому не потрібному горі. Цей підхід означає, що все, ніби, проходить природно і по-вашому.

4.     Тих, хто сказав, що птах став золотим, можна описати словом: «безстрашний». Ви не знаєте, що таке тиск. Для вас кожна криза – це благоприємна можливість. Вас можна порівняти з Наполеоном, який сказав: «Неможливо – це не французьке слово». Але, будьте обережними, не давайте своїй безмежній впевненості взяли над вами верх. Грань між безстрашністю і безрозсудність дуже тонка.

11. Хвилинки релаксація « Знайди свою зірку»

Мета: зняти фізичне та психологічне напруження, витіснити негативні емоції. (Грає легка спокійна, приємна  музика)

Заплющте очі, зручно сядьте й розслабтеся . Зробіть три глибоких вдихи й видихи.. А тепер уявіть зоряне небо. Зорі великі й маленькі, яскраві і тьмяні. Для когось – це одна або кілька зірок, для інших – незліченна кількість яскравих крапок, які то віддаляються, то  наближаються на відстань витягнутої руки.  Подивіться уважно на зорі та виберіть найпрекраснішу з них. Можливо, вона схожа на вашу мрію дитинства чи нагадала про хвилини радості, щастя, удачі, натхнення?

      Ще раз помилуйтеся своєю зіркою та спробуйте до неї дотягнутися. Намагайтеся щосили! І ви обов’язково дістанете свою зірку. Зніміть її з неба й дбайливо покладіть перед собою, розгляньте ближче та запам’ятайте її вигляд,її світло.

    А тепер проведіть долонями по колінах униз до ступень ніг і потягніться  розплющте очі візьміть аркуш паперу,  фломастери й намалюйте свою зірку. Виріжте та прикріпіть її на наше зоряне небо. І тепер зорі світитимуть вам завжди. Випромінюючи добро, дружбу та підтримку. Вони проведуть вас дорогою знать і супроводжуватимуть у житті.

(Наприкінці вправи учасники малюють, вирізують і приклеюють свої зірки на великий аркуш паперу, моделюючи зоряне небо.)

         12.Вправа «Життя — це…»

Соціальний педагог. Для виконання цього завдання нам знадобиться ватман, два маркери, чорного і червоного кольорів. Ватман розділяємо навпіл вертикальною лінією. У лівій колонці будемо записувати позитивні моменти життя, у правій колонці — негативні. Кожен з вас повинен записати про своє життя позитивне і негативне.

 

Життя — це
Спілкування ......................	розчарування ........................

  

        Після того, як кожен з вас виконає завдання, ми розріжемо ватман по вертикальній прямій. Праву частину знищимо, для того щоб забути про негативні явища нашого життя, а ліву частину залишимо і розмістимо в кабінеті, де ми проводимо наші заняття. Нехай кожен з вас, переглядаючи цей плакат, згадує, що в житті є багато позитивних моментів!

           13. Вправа «Листи»

Мета: ознайомлення учасників семінару із одним із видів профілактичної роботи   

Кожна група отримує листа із завданням (додаток 2.)

Група 1 – колаж «Наші цінності»

Група 2 – колаж «Рецепти щастя»

Група 3 – колаж «Прекрасне у нашому житті»

Група 4 – колаж «Скарбничка щастя»

Презентація груп. Обговорення

13.Вправа «Притча про стакан»

На початку уроку професор підняв склянку з невеликою кількістю води. Він тримав цей стакан, поки всі студенти не звернули на нього увагу, а потім запитав: "Скільки, по-вашому, важить ця склянка?"

- "50 грам!", "100 грам!", "125 грам!" - Припускали студенти.

- Я й сам не знаю, - продовжив професор, - щоб дізнатися про це, потрібно його зважити. Але питання в іншому: що буде, якщо я потримаю так стакан протягом декількох хвилин?

- Нічого, - відповілистуденти.

- Добре. А що буде, якщо я потримаю цю склянку протягом години? - Знову запитав професор.

- У вас заболить рука, - відповів один із студентів.

- Так. А що буде, якщо я, таким чином, протримається стакан цілий день?

- Ваша рука окам'яніє, ви відчуєте сильнее напруження в м'язах, і вам навіть може паралізувати руку, і доведеться відправити в вас лікарню, - сказав студент під загальний сміх аудиторії.

- Дуже добре, - незворушно продовжував професор, - проте чи змінився вага склянки на протязі цього часу?

- Ні, - була відповідь. – Тоді звідки з'явився біль у плечі і напруга в м'язах?

Студенти були здивовані і збентежені.

- Що мені потрібно зробити, щоб позбутися від болю? - Запитав професор.

- Опустити стакан, - була відповідь з аудиторії.

- Ось, - вигукнув професор, - точно так само відбувається і з життєвими проблемами і невдачами.

Соціальний педагог. Будете тримати їх в голові кілька хвилин - це нормально. Будете думати про них багато часу, почнете відчувати біль. А якщо буде продовжувати думати про це довгий, тривалий час, то це почне паралізовувати вас, тобто ви не зможете нічим іншим займатися. Важливо обміркувати ситуацію і зробити висновки, але ще важливіше відпустити ці проблеми від себе в кінці кожного дня, перед тим як вийдете спати. І таким чином, ви без напруги щоранку зможете прокидатися свіжими бадьорими і готовими впоратися з новими життєвими ситуаціями. Опустіть стакан!

9.Відеоролик Омар Хаям  «Мистецтво  життя» (учасникам соціальний педагог, на згадку,  роздає рецепти щастя) Додаток 3

ІІІ. Завершальний етап «Я не  прощаюсь, я кажу вам до побачення!»       Підведення підсумків.

 Соціальний педагог. Наше заняття дійшло до  завершення. Подумайте, друзі, щоб ви взяли із собою з цього семінару, і  щоб ви залишили чи порадили своїм друзям, знайомим, а то й просто стороннім людям у складних ситуаціях.

1. Вправа «Зворотний зв’язок»

Мета: виховувати оптимістичне ставлення до реальності; пригасити почуття скептицизму; закріпити позитивний настрій від тренінгу.

 На дошці прикріплено великий аркуш паперу із зображенням дверей. На столах лежать конверти з паперовими «ключами» і «замками».

Соціальний педагог запитує в учасників, чи корисними виявилися для них отримані знання. Якщо сьогоднішній тренінг для них був корисним та цікавим, учасники беруть «ключ», приклеюють його на «двері» й називають те, що для них було найбільш цікавим і корисним. Якщо вони приклеюють на «двері» «замок», вони називають питання, які залишилися для них незрозумілими.

 (Учасники висловлюють свої думки, що їм запам’яталось з проведеного тренінгу, що стане їм корисним у житті).

Соціальний педагог. Любіть життя! Любіть  навіть в найтяжчі моменти, і ця любов не тільки  прикрасить їх, а й, можливо, заощадить ваше життя. Якщо ви цінуєте життя, ви зможете допомогти  учням  у найскладніших ситуаціях для них!    А щоб оцінити життя, потрібно знати дві основні речі: нам потрібно, щоб нас  любили, а ми повинні ставитися до себе  з повагою, цінувати життя! Пам’ятайте, для боротьби з суїцидом достатньо однієї людини – тебе.  Цінуйте життя і пам’ятайте:  жити-це чудово!  Збережіть позитивні емоції на весь наступний день. Успіхів Вам і внутрішньої рівноваги! Дякую за співпрацю!

Перегляд відео кліпу на   пісню «Цінуйте життя»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток1.

 

Увага, якщо у дитини:

1.Різко змінились звички, ставлення до їжі, сну.

2.Гостра зміна поведінки – агресивність, втечі, протест, скандальність, примхливість, участь у заходах з ризиком для життя.

3. Дитина веде себе так, ніби-то у чомусь винна (самоосуд, безнадійність, роздратованість). Неприйняття похвали і нагороди.

4.Спроби суїциду в історії сім’ї, або у власному минулому.

5.Смерть, втрата або зрада близької людини.

6.Різке зникнення активності і інтересу до розваг.

7.Виникають напади голосної, швидкої, іноді безупинної мови, наповненої скаргами, звинуваченнями або закликами про допомогу.

8.Різке поліпшення настрою після депресивного стану.

9.Порізи на зап’ястках.

10. Тремтіння, сухість губ та прискорене дихання.

11. Тема смерті в розповідях, питаннях, іграх, письмових роботах.

12. Вербальні погрози – прямі чи завуальовані (типу: „ви мене більше не побачите”, „мені тепер все одно”, усе

проти мене”, „з мене досить”...)

13. Зненацька наведення порядку у власних речах, роздавання і дарування особистісно-цінних речей.

Ваші дії:

1.Організувати спостереження за дитиною.

2.Стимулювати дитину до особистісних контактів.

3.Створити умови, в яких дитина відчує свою значущість.

4.Зрозуміти її, прийняти як особистість, налагодити турботливі відносини.

5.Бути уважним співрозмовником і ні в якому разі не сперечатися, вселяти надію.

6.Терміново проінформувати адміністрацію, психологічну та медичну служби.

Причини суїцидів серед підлітків:

1) утрата коханої людини;

2) стан перевтоми;

3) приниження почуття власної гідності;

4) образи почуття дружби та любові;

5)руйнування захисних механізмів особистості внаслідок вживання алкоголю, гіпогенних психотропних

засобів і наркотиків; 6) ототожнювання себе з людиною, яка скоїла самогубство (приятелів, героїв книг, кінофільмів);

7) різні форми страху, гніву та суму з різних приводів;

8) реальну або уявну втрату батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;

9) шкільні конфлікти.

 

 

 

 

1. Проведення соціометричних досліджень в класних колективах, за допомогою психолога, з метою виявлення „ізольованих” дітей.

2. Анкетування учнів, з метою з’ясування сімейних відносин між батьками і дітьми.

3. Для раннього виявлення ознак суїцидальної поведінки особливе значення мають:

-облік перенесених захворювань або травм мозку;

-аналіз причин підвищення дратівливості, підвищеної вразливості, появи боязкості, почуття власної неповноцінності, перебільшення своїх недоліків, приниження успіхів і достоїнств;

- вплив складних стосунків у родині на психіку дитини як додаткового стрес-чинника;

4. Проведення взаємопов’язаних між собою заходів, які можна проводити, наприклад, на виховних годинах у формі диспуту, бесіди з використанням ділових ігор та елементів тренінгів.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                           Додаток 3.

 

 

 

 

 

 

 

       Візьміть промінь світла і спрямуйте його туди, де панує темрява.  Візьміть усмішку і подаруйте її тому, хто так її потребує. Візьміть  доброту і явіть її тому, хто сам не вміє її  віддавати. Візьміть віру і віддайте кожному, хто її не має. Візьміть чашу терпіння, влийте в неї повне серце любові, дві пригорщі щедрості, посипте добротою, плесніть трішки гумору і додайте якомога більше оптимізму. Усе добре перемішайте. Намастіть на шматок відпущеного Вам життя і запропонуйте  кожному, кого зустрінете на своєму шляху.

     Систематично вживайте: бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар пунктуальності, настій терпимості, екстракт людяності.

         Будьте вічним донором – віддавайте своє серце дітям і пам’ятайте: його повинно вистачити на всіх.           Усе це ретельно виконуйте і завжди будете молодими,     творчими і щасливими!

 

Додаток 2.

 

Доброго дня!

Сьогодні ми з вами поговоримо про щастя. Щастя - це почуття без якого не можна уявити свого життя.

Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас - індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя - мати багато грошей. Але щастя усе ж таки не в цьому.

Щастя - це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на допомогу.

Однією з складових частин щастя є здоров'я. Не маючи його, людина відчуває себе руїною. Як відомо, здоров'я неможливо купити за гроші. Нехай ти будеш навіть мільярдером, але, не маючи здоров'я, будеш ти радіти своїм грошам? І тільки тоді зрозумієш, що щастя все ж таки неможливо оцінити лише в грошовому еквіваленті.

Скільки людей страждає від того, що у молоді роки дозволяли собі зайві речі, забуваючи про наслідки - це і нестримне вживання алкоголю, і безмірне паління, дві, а то й три пачки у день! Наслідки не чекатимуть, і вже скоро такі люди відчують себе дуже хворими, адже людський організм зроблений не з заліза. Тому здоров'я потрібно берегти замолоду, щоб у похилому віці не бідкатися та не звертатися до лікарів.

Щастя - це мати здорових, люблячих батьків. Адже вони так багато віддають нам, своїм дітям. А ми зрідка буваємо такими невдячними, такими байдужими до їхніх прохань. Батьки віддають нам стільки любові, стільки ніжності та ласки! Від наших найперших кроків до кінця своїх днів вони ведуть нас дорогами життя.

Щастя - коли тебе розуміють. Так важливо, коли тебе можуть спокійно вислухати, зрозуміти, дати пораду. Це може бути товариш, або батьки, або навіть якась незнайома людина, яка не втратила людськості, яка вірить іншим.

А що для вас є щастям? Які цінності є важливими для вас?

Сьогодні ми попросимо вас зробити колаж «Наші цінності».

Робота над колажем - це спільна робота усієї групи.

Щасти вам!!!

P.S.: Працюючи, не забувайте посміхатися один одному!!!

 

Доброго дня!

Сьогодні ми з вами поговоримо про щастя. Щастя - це почуття без якого не можна уявити свого життя.

Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас - індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя - мати багато грошей. Але щастя усе ж таки не в цьому.

Щастя - це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на допомогу.

Однією з складових частин щастя є здоров'я. Не маючи його, людина відчуває себе руїною. Як відомо, здоров'я неможливо купити за гроші. Нехай ти будеш навіть мільярдером, але, не маючи здоров'я, будеш ти радіти своїм грошам? І тільки тоді зрозумієш, що щастя все ж таки неможливо оцінити лише в грошовому еквіваленті.

Скільки людей страждає від того, що у молоді роки дозволяли собі зайві речі, забуваючи про наслідки - це і нестримне вживання алкоголю, і безмірне паління, дві, а то й три пачки у день! Наслідки не чекатимуть, і вже скоро такі люди відчують себе дуже хворими, адже людський організм зроблений не з заліза. Тому здоров'я потрібно берегти замолоду, щоб у похилому віці не бідкатися та не звертатися до лікарів.

Щастя - це мати здорових, люблячих батьків. Адже вони так багато віддають нам, своїм дітям. А ми зрідка буваємо такими невдячними, такими байдужими до їхніх прохань. Батьки віддають нам стільки любові, стільки ніжності та ласки! Від наших найперших кроків до кінця своїх днів вони ведуть нас дорогами життя.

Щастя - коли тебе розуміють. Так важливо, коли тебе можуть спокійно вислухати, зрозуміти, дати пораду. Це може бути товариш, або батьки, або навіть якась незнайома людина, яка не втратила людськості, яка вірить іншим.

І сьогодні ми попросимо вас зробити колаж «Скарбничка щастя».

Робота над колажем - це спільна робота усієї групи.

Щасти вам!!!

 

P.S.: Працюючи, не забувайте посміхатися один одному!!!

Доброго дня!

Сьогодні ми з вами поговоримо про щастя. Щастя - це почуття без якого не можна уявити свого життя.

У кожного з нас своє уявлення про те, що таке щастя. Для когось щастя - це тихе і спокійне життя, хтось шукає можливість реалізувати себе у творчості, а комусь для щастя необхідно допомагати бездомним тваринам.

Для індіанців південноамериканського племені піраха стан щастя взагалі є якоюсь даністю, природною річчю. Ці триста-чотириста людей живуть у долині річки Мейкі, їдять максимум двічі в день, сплять уривчасто по півгодини кілька разів на добу і називають нас, людей «освічених і розвинених», божевільними істотами.

А більшість населення сучасного світу впевнена у тому, що життя повне проблем і часто буває важким і нестерпним. На відміну від племені піраха, що вважаються найбільш безтурботним народом на Землі і нездатні відповісти на питання «Що таке щастя?», найбільші уми «цивілізованого людства» вже протягом не однієї тисячі років намагаються пояснити цей дивний стан щастя і дати йому визначення.

А що для вас є щастям? І що потрібно для того щоб відчувати себе щасливим?

І сьогодні ми попросимо вас зробити колаж «Рецепти щастя».

Робота над колажем - це спільна робота усієї групи.

Щасти вам!!!

P.S.: Працюючи, не забувайте посміхатися один одному!!!

 

 

Доброго дня !!!

 

Людина здавна оточувала себе красивими речами, вона не може без цього жити. Можливо, усе почалося з первісних малюнків усередині печер первісних людей. Про це не відає ніхто.

Хтось із мудрих сказав: «Прекрасне — це символ морального добра». Прагнення людини до красивого залишається незмінним упродовж віків. Людина хотіла передати неповторні явища природи чи свій стан — вона стала створювати первісну мелодію та пісні. Людина прагне зберегти для себе й онуків щось дивовижно неповторне (пейзаж, особливо інтер'єр, видатну особу тощо) — вона бере до рук звичайного пензля.

Прекрасне й добре в житті — завжди поруч, бо все це йде не стільки від розуму, скільки від душі, від нашого відчуття. Позитивні емоції спонукають до того, що в людини з'являється добре ставлення до навколишнього світу і бажання самому творити добро.

Сьогодні ми попросимо вас зробити колаж «Прекрасне у нашому житті».

Робота над колажем - це спільна робота усієї групи.

Щасти вам!!!

 

P.S.: Працюючи, не забувайте посміхатися один одному!!!

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Войтко В. Характерні особливості суїциду та суїцидальної поведінки: навчально-методичний посібник / Войтко. – Кропивницький: КЗ «КОІППО ім. В. Сухомлинського, 2016. – 4 с.
2. Інтернет-ресурси:

1.Боротьба за життя: як подолати проблему дитячих суїцидів в Україні. https://www.rbc.ua/ukr/news/borba-zhizn-preodolet-problemu-detskih-suitsidov-1564410230.html

2.Вікіпедія.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE

3. Не хорор, а реальна статистика ВООЗ: кожні 40 секунд людина вчиняє самогубство. https://life.pravda.com.ua/society/2019/09/10/238157/

4. 40% дитячих самогубств – це наслідок булінгу з боку однолітків. https://glavcom.ua/news/40-dityachih-samogubstv-ce-naslidok-bulingu-z-boku-odnolitkiv-doslidzhennya-455022.html

3.  «Про профілактику суїцидальної поведінки серед дітей та підлітків». Лист MOН України № 1/9-241 від 27.06.2001 [Текст] // Практична психологія і соціальна робота. – 2001. – № 7 (34). – С. 45-46.
4. Піговська С  Життя – дар Божий. Бережи його!./ Психолог 2011.- № 14-15 .
5.   Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості у дітей в освітніх навчальних закладах : навч.-метод. посіб. / Богданов С. О. та ін. ; заг. ред.: Чернобровкін В. М., Панок В. Г. — Київ : Унів. вид-во Пульсари, 2017
6. Рибалка В.В. Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій проблемної особистості. – К.: Шкільний світ, 2009. – 128 с.
7. 10.Шавровська Н., Гончаренко О., Мельникова І. Суїцид як соціально-психологічний феномен // Психолог. – 2002. – №№ 38-39. – С.46-57.
8. 11.Федоренко Р. П. Психологія суїциду: навч. посіб. / Р. П. Федоренко. – Луцьк: ВНУ ім.Лесі Українки, 2011. – 260 с.