Тренінг "Екологічні проблеми мого селища"

Тренінг

«Екологічні проблеми мого селища»

 

Мета: формувати екологічні, соціальні, комунікативні компе­тентності учнів; розвивати критич­не мислення; виховувати екологіч­ну культуру та культуру спілкуван­ня; створити атмосферу, що спри­яє осмисленню проблем впливу людини на біосферу та шляхів їх подолання; сприяти розвитку психо­емоційної сфери.

 

Ресурсне забезпечення: ватмани, маркери, стікери, папір, скотч, «Дерево очікувань» (плакат «Де­рево сподівань»), годинник, чисті бейджики.

 

Структура тренінгового заняття

 

№ з/п	Вправи та завдання	Оріонтовна тривалість,                 хв
1	Вправа «Знайомство»	3-4
2	Вправа «Мої очікування» (початок вправи)	2
3	Вправа «Мозковий штурм»	5-6
4	Розробка проектів	15-20
5	Презентація і захист проектів групами	15-20
6	Театралізована демонстрація проблеми	5-6
7	Зачитування притчі «Людина і скеля» та її обговорення	8-10
8	Вправа «Мої очікування» (завершення вправи)	5
9	Вправа «Тепер я зможу»	5

 

Питання для обговорення

1. Споживання продуктів, ви­користання та економія природ­них ресурсів.

2.  Втручання людини в живу природу.

3. Проблема побутових відходів.

4. Забруднення середовища (во­ди, повітря, ґрунту).

 

 

 

Діяльність учасників:

• захист власної позиції;

• справедлива критика твер­джень, виявлення та корекція хиб­них уявлень;

•  аналіз тверджень (висловів, притчі);

• визначення головних і друго­рядних проблем;

• робота в групах зі створення проектів;

• презентація (захист) проектів.

 

Хід тренінгу

 

1. Мотивація заняття

Для мотивації тренер зачитує поетичні рядки з  уривка «Пісні про себе»

Я вірю, що зелень трави

                                       гідна краси зірок,

 І що не гірші від них

                             мурашка і яйце перепілки,

І що лісова жаба — теж

                                    незрівнянний шедевр,

І лось, що похмуро жує,

                                 перевершує будь-яку статую ...

 А миша — це диво, що може

                                вразити мільйони невірних.

                                                               

                                                                    В. Вітмен

 

2) Знайомство.

2.1. Вправа «Подарунок»

Проводиться з метою створення сприятливо­го психоемоційного клімату.

      Учні стають у коло і беруться за руки, потім по черзі кожен називає своє ім'я і каже, що він сьогодні хотів би подарувати всім (я — Іванна, сьогодні я хотіла би вам пода­рувати чисте лісове повітря; я — Сергій, сьогодні я дарую вам без­хмарне небо тощо);

 

2.2. Об'єднання учнів у групи.  Учнів можна об'єднати за порами року.

 

2.3.  Складання правил роботи в групі

      Учням пропонується запропонувати правила для роботи в групі. Учасники тренінгу пропонують, а тренер за­писує на заздалегідь заготовленому ватмані (або дошці).

 

Наприклад

• Не шуміти.

• Працювати організовано.

• Вимкнути мобільні телефони.

• Не перебивати того, хто гово­рить.

• Не критикувати нетактовно.

• Не насміхатися з виступів ін­ших груп.

• Дотримуватися часових обмежень під час виступів.

• Бути толерантними до інших учасників.

 

2.4.  Обговорення завдань тренінгу .

Тренер   коротко   ознайомлює учасників з темою і  ходом тренінгу.

      Наш тренінг сьогодні буде присвячений проблемам забруднення середовища у нашому селищі.

 

3.  Вправа «Очікування»

3.1. Учасники тренінгу пишуть на стікерах свої очікування (сподіван­ня) від заняття і прикріплюють їх на «Дерево очікувань» (не зачитуючи вголос).

 

3. 1. Обговорення вислову до теми тренінгу.

«Біосфера схожа на скатертину-самобранку, а охорона природи — це така організація нашої роботи, яка дозволяє нам користуватися цією скатертиною постійно. До того часу, поки на чарівній скатер­тині з'їдено не все, а те, що зали­шилося, споживається в розумних межах, вона як і досі частуватиме нас усе новими й новими стравами. Якщо людина хоче повною мірою користуватися дарами зем­лі, не призводячи до її зубожіння, вона повинна берегти біосферу» (за матеріалами ЮНЕСКО).

 

4. Вправа «Мозковий штурм».

4.1. Визначення основних проб­лем забруднення довкілля на території селища.

Кожна група (на стікерах) запи­сує основні проблеми.

Наприклад

• Погана якість питної води і стану водоканалізаційної системи селища;

• Забруднення водойм селища побутовими відходами, відходами підприємств.

• Нагромадження сміття і організація  сти­хійних сміттєзвалищ.

• Зникнення видів рідкісних рослин і тварин у лісах краю:

• Вирубування лісу на околицях селища.

•  Зменшення зелених зон відпочинку на території селища.

•  Збереження природних ре­сурсів.

 

4.2.  Вибір найголовнішої проб­леми.

      Учасники тренінгу одержують номерки від 1 до 10 і розставля­ють проблеми від найважливішої до менш важливої, обирають одну, над якою вони будуть працювати сьогодні (групи можуть обрати різ­ні проблеми або одну глобальну і розділили її на менші).

 

5. Створення міні-проектів.

      5.1. Обговорення проблеми, збір ін­формації (дозволяється спілкува­тися з учасниками інших груп, радитися з тренером).

      5.2. Створення групового проекту (малюнка, схеми, таблиці), який покаже важливість цієї проблеми, необхідність її розв'язання та мож­ливі шляхи її подолання.

 

6. Презентація і обговорення проектів.

Після презентації проекту учні відповідають на запитання членів інших груп.

Наприклад                             \

      Групи обрали «Проблему збере­ження природних ресурсів». Вони складають проект, у якому відоб­ражають причину  виникнення та можливі наслідки цієї проблеми. Обговорюють і розробляють шляхи подолання її на рівні людини-споживача (а не держави). Ство­рюють загальну схему або малю­нок, який показує, як від багатств природи залишаються пустирі, від ходи, сміттєзвалища тощо. 

      Можна поділити цю проблему на більш конкретні, над якими працюють окремі групи: збережен­ня газу, світла, води, ґрунту, повітря, корисних копалин, видів рослин і тварин, лісів тощо.

 

 Група 1 — Розв'язання пробле­ми економії газу.

      Для збереження газу слід: кип'ятити невеликі порції води для чаю чи кави (а ми зазвичай кип'ятимо повний чайник); якщо у вас газова колонка для підігріву води — мийтеся під душем, а не у повній ванні (економія і газу для нагрівання води, і води); обов'яз­ково утеплюйте вікна та двері на зиму (збереження тепла — збереження газу); не залишайте ввімкне­ну газову плиту; грійте їжу порція­ми; якщо ваші газові прилади пропускають газ або ви почули запах газу на вулиці — обов'язково звертайтеся у аварійну службу; ставте газовий котел на економний режим роботи, а коли ідете з дому на певний час вимикайте газові прилади.

 

Група 2 — Розв'язання пробле­ми забруднення та економії води.

Для зменшення забруднення води та її економії слід:

• зменшити використання мий­них засобів;

•  не допускати протікання кранів;

• у разі виявлення проривів труб водогону терміново звертатися в аварійну службу;

• не скидати відходи у річки та ставки (не мити авто, не прати килими тощо);

•  не поливати питною водою грядки (використовувати доівову або технічну воду);

• прати в машинах при економ­ному режимі витрати води;

• митися під душем;

• якщо їдете з дому — перекри­вати воду для уникнення протікань і проривів;                        .

• не набирати воду у ванну про запас без потреби;

• розчищати джерела.

 

Група 3 — Розв'язання пробле­ми збереження лісів і квіткових рослин.

Для збереження лісів і квітів селища:

•  під час прогулянки до лісу, луки, парку не рвати дикорослих видів, особливо первоцвітів;

• не ламати гілок дерев;

• не псувати дерев надписами, зробленими ножем;

• влітку не розпалювати вогни­ща в лісі;

•  під час сокоруху не пошко­джувати кору дерев (не точити березовий сік);

•  висаджувати рослини у квіт­никах;

•  вирощувати кімнатні та бал­конні рослини;

•  насаджувати дерева на пусти­рях, незайманих територіях, біля багатоповерхових будинків, на вулицях;

• економити папір: дописувати зошити до кінця, аркуші викорис­товувати листки з обох боків, зда­вати макулатуру, для бутербродів брати не папір, а бутербродницю.

 

Група 4 — Розв'язання пробле­ми економії електроенергії.

Для збереження ресурсів та еко­номії електроенергії необхідно:

• використовувати енергозбері­гаючі лампочки, лампи денного світла, світильники;

• не вмикати електрику, поки в кімнаті світло;

• регулярно мити вікна дай кра­щого пропускання сонячних про­менів;   

•  використовувати жалюзі, що регулюють освітлення;

•  вимикати світло, телевізор, магнітофон, коли виходите з кім­нати на певний час;

•  якщо бачите, що вдень сві­тять лампочки вуличного освіт­лення — телефонуйте до електро­мережі;

•  не залишати на ніч і вдень увімкнуте світло в кімнатах;

• ставити електроприлади (праль­ні машини, холодильники) на еко­номний режим витрати електроенергії;

•  електрочайник кип'ятити не повний, а по потребі;

• ощадливо використовувати га­рячу воду та гріти їжу порціями.

 

6. Театралізована демонстрація проблеми

      Групи отримують завдання (у ході рольової гри, гри-демонстрації, вистави, пантоміми) проде­монструвати можливі наслідки екологічної проблеми, яку вони розв'язували.

 

7.   Зачитування й обговорення притчі «Людина і скеля»

 7.1. Текст ділимо на 2 час­тини. Спочатку тренер зачитує початок, а групи одержують завдання скласти за­кінчення і зачитати його.     

      Після цього тренер зачитує фінал притчі й обговорити її, порівнявши з історіями, які при­думали для фіналу учні.

 

Людина і скеля

       Людина блукала по білому світу, шукаючи собі прихистку для щасливого життя, щоб і ситно на тій землі було, і красиво навкруги. Одним словом, вона хотіла насо­лоджуватися земним життям і просила у Бога, щоб Він їй у цьому допоміг.                                     

     Перейшла Людина спекотні і мертві пустелі, знесилила і сіла перепочити. Коли чує голос, що входить їй у саме серце:

— Не все для Тебе втрачено. Дивись, на вершині скелі вирує; справжнє райське життя. Зріють дивні овочі та фрукти. Дзюркотять  кришталево чисті потоки.

— Але як мені туди дістатися?

— Он, біля підніжжя скелі росте маленьке деревце, воно засихає, від жаги. Поливай його, доглядай і воно зарадить тобі у твоїй біді.

      Так Людина і вчинила. Швидко дерево сягнуло половини скелі,  потім вершини. Людина зрозуміла,  як дістатися до вершини скелі й  полізла на дерево. І тоді для неї і справді настало райське життя. Хотіла — прохолоджувалася в садку, хотіла — їла дивні овочі та фрукти.

      Однак Людині швидко набрид­ло ситне, але одноманітне життя. Вона згадала про землю, де вона народилася, про своїх батьків...

(Тут тренер пропонує придумати закінчення притчі.)

      Тоді вона згадала про дерево. Підійшла вона-до краю скелі, а від зеленого друга нічого не залиши­лося — воно засохло й загинуло майже так само, як загинули сподівання людини на щасливе життя без праці на землі, турбот і піклування, без рідних і близьких.

      Сіла, людина на валуні. Дуже довго так сиділа, поки сама не скам'яніла.

 

7.2. Обговорення притчі

 Запитання

— Що є головною ідеєю притчі?

— Чому Людина довго блукала по світу?

— Як Людина дісталася до «ча­рівної скелі»?

— Чому, на вашу думку, Людина не змогла довго прожити на скелі, де панувало «райське життя»?

— Що стало причиною загибелі дерева?

— Чому людина не змогла знай­ти виходу із цієї ситуації і скам'яніла?

 

Підсумки

8.  Вправа «Мої очікування» (за­вершення)

       Учасники по черзі підходять до «Дерева очікувань», знімають свої стікери і коментують, чи здійсни­лися вони.

 

9.  Вправа «Тепер я зможу...»

      Тренер пропонує закінчити ре­чення.

Наприклад

 • Тепер я зможу економити світло, газ і воду.

• Тепер я зможу розказати сусі­дам про проблеми навколишнього середовища.

•  Тепер я зможу зробити свій внесок у розв'язання екологічних проблем біосфери.

• Тепер я зможу на­писати статтю в газету про збереження при­родних ресурсів і т.д.

Тренер пропонує учням обрати проб­леми для наступного тренінгу і написати звернення до своїх однолітків «Все у наших руках»