Тренінг : «Формування позитивного мікроклімату в учнівському середовищі».

Про матеріал

Тренінг Тема: «Формування позитивного мікроклімату в учнівському середовищі». Мета тренінгу : підтримати процес формування колективізму; сприяння глибшому розумінню психологічного клімату колективу та його цінностей. створення позитивної психологічної атмосфери, формування почуття єдності. Розвивати міжособистісної взаємодії, здатність до розуміння, а також комунікативні навики. Відпрацювання навичок розпізнавання власних почуттів та контролю над ними; доброзичливе ставлення один до одного.

Перегляд файлу

Тренінг

Тема: «Формування позитивного мікроклімату в учнівському середовищі».

«Ніхто не зможе побудувати для Вас міст,

На якому Ви повинні перетнути потік, життя,

Ніхто, крім Вас самих».

Фідріх Ніцше

Мета тренінгу : підтримати процес формування колективізму; сприяння глибшому розумінню психологічного клімату колективу та його цінностей. створення позитивної психологічної атмосфери, формування почуття єдності.

Розвивати міжособистісної взаємодії, здатність до розуміння, а також комунікативні навики. Відпрацювання навичок розпізнавання власних почуттів та контролю над ними; доброзичливе ставлення один до одного.

Завдання тренінгу:

1. Самопізнання і самоусвідомлення себе учасниками групи

2. Дати можливість учасникам усвідомити свої здібності, особистісні риси, цінності

3. Удосконалювати навички міжособистісної взаємодії.

4. Показати можливості колективу в якому панує взаєморозуміння, взаємопідтримка і повага.

5. Усвідомити значення позитивного психологічного клімату в колективі.

6. Актуалізувати позитивне мислення.

Обладнання: аркуші паперу формату А-4, ватман з зображенням дерева, маркери, фломастери, олівці, повітряні кульки 3 шт

Хід заняття

1.Вступне слово. Оголошення теми та мети тренінгу

Учнівський колектив – могутній засіб формування особистості, але лише коли клімат в ньому позитивний та безконфліктний.

Сьогодні тема нашого тренінгу «Створення позитивного психологічного клімату

в шкільному колективі».

Кожна людина обов'язково проходить через такий суспільний інститут як школа. І від того, який слід після того залишиться в душі людини, багато чого залежить в її подальшій долі. У школі учень не лише одержує основи знань, а й взаємодіє з однокласниками і вчителями за допомогою комунікативних умінь, які складаються з вербальних та невербальних засобів спілкування.

І одним з основних чинників, що впливають на ставлення до навчання, є психологічна атмосфера у класі і школі.

Усе більше з'являється вчителів з абсолютно іншою психологією — спрямованістю на дитину та її інтереси. І це зовсім не означає вседозволеності й підкорення примхам учня, це — взаєморозуміння, співпраця і взаємодопомога. Відкриті, дружні стосунки — джерело натхнення, стимул подолання труднощів, те, що дає почуття задоволення й розуміння того, що зусилля не були марними. Взаєморозуміння й відкритість — основа рівноправних, безконфліктних стосунків.

Психологічний клімат — це стиль, емоційне забарвлення спілкування і взаємодії людей, яке впливає на їхню спільну діяльність; це переважний відносно стійкий емоційний настрій людей в колективі.

Згуртованість колективу - це поняття, що розкриває особливості міжособистісних відносин в колективі, єдність ціннісних орієнтацій, єдність цілей і мотивів діяльності в межах спільної діяльності. Дружні контакти під час роботи і після її, співпрацю і взаємодопомогу формують хороший соціально-психологічний клімат або психологічний комфорт.

Так, психологічний комфорт у процесі навчальної діяльності залежить від того, як складаються відносини між педагогами і дітьми, дітей між собою, педагогом і батьками, між різними суб’єктами та об’єктами. Безперечно, без гуманізації взаємин між учителями та учнями неможливо сформувати позитивний психологічний клімат.

1. Вправа «Привітання»

- Для того, щоб привітатися, пропоную рухами відповісти на мої запитання. Я запитую, ви відповідаєте.

Здрастуйте, друзі.

З гарним настроєм хто прийшов – махніть,

Хто чує мене, головою кивніть.

Хто бачить мене, прошу оком моргнути,

Хто любить себе,ті підведіться трохи.

Хто найвеселіший –- ви всім усміхніться,

Хто ввічливий – сусідові злегка вклоніться.

Почитати кому охота?

Похитайте головою вправо-вліво, раз, іще раз.

Хто вміє дружити?

Поплещіть, вас я побачить хочу,

Всього, що я знаю, і вас навчу.

2.Вправа: «Ти і твоє ім’я» .

Мета: встановлення контакту та довіри в групі.

Кожен з учасників на аркуші паперу малює рослину або тварину з якою він себе сьогодні асоціює. Потім кожен учасник озвучує зображення називаючи своє ім’я та пояснює чому саме він себе асоціює з цим предметом. Наприклад: «Привіт. Мене звати Настя, сьогодні я зайчик».

3. Очікування. Вправа «Правило руки»

Мета: визначити очікування учасників від заняття.

Малюємо руку / обводимо свою праву руку тримаючи олівець / ручку в лівій руці. На кожному пальці учасники заняття записують , що хотів (ла) би отримати для себе особисто і свого розвитку від тренінгу. Після по черзі прикріплюють свої очікування до заздалегідь зображеного дерева на ватмані.

4. Вправа «Крізь скло».

Мета: формування взаєморозуміння партнерів зі спілкування на невербальному рівні.

Один з учасників загадує певний текст, записуючи його на папері, але передає його немовби крізь скло, тобто за допомогою міміки та жестів. Решта гравців розповідають про те, що вони зрозуміли. Ступінь збігання тексту, який було відтворено більшістю гравців, і тексту, записаного одним із учасників, свідчить про вміння встановлювати контакт.

5. Вправа «Подарунок» (15хв.).

Мета: навчити робити приємне одне одному, формувати згуртованість.

Один учасник за допомогою міміки і жестів показує що він «дарує» наступному учаснику. Учасник, який «отримав подарунок» відгадує, що це дякує за подарунок і «робить подарунок» наступному і т.д..

- які враження ?

- чи сподобались вам «подарунки»;

- приємніше отримувати чи дарувати подарунки?

6. Руханка «Австралійський дощ» .

Учасники стають у коло. Ведучий запитує: «Чи знаєте ви , що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо який він. В Австралії піднявся вітер (ведучий тре долоні).

Починає накрапати дощ (клацання пальцями).

Дощ посилюється (почергове плескання долонями по плечах).

Починається справжня злива (плескання по стегнах).

А ось і град та справжня буря (тупіт ногами).

Але що це? Буря стихає (плескання по стегнах).

Дощ стихає (плескання долонями по плечах).

Лише рідкі краплі падають на землю (клацання пальцями)

Тихий шелест вітру (потирання долонь).

Ура! Сонце! (руки догори).

7.Інформаційне повідомлення

«10 незамінних правил успішного спілкування»

Спілкування – це те, що наповнює щоденне життя кожного. Під час комунікації обмінюємось думками, знаннями, емоціями. Однак, на жаль, не завжди залишаємось задоволеними після розмов. У чому ж справа? А може в тому, що існує декілька нехитрих правил, які забезпечать якість наших бесід?

Правило перше: відкритість. Звісно, усі ми “фільтруємо” специфіку розмов: із шефом на роботі, із співробітниками банку, із друзями, у сім’ї тощо говоримо по-різному. Але кожна із цих розмов потребує від нас відкритості, тобто готовності зустрітись з іншим. Набір шаблонових фраз-відмовок про погоду і т.д. ніколи не з мотивують співрозмовника до якісної розмови. Навпаки, щирість, вміння виразити свою готовність до прийняття іншого – це вже підвалина успішного спілкування.

Правило друге: діалог! Так, ми всі невиправні егоїсти. Але для розмови завжди потрібен хтось ще, окрім мене, прекрасного. Довгі, детально-виснажливі розмови про себе – це не комунікація. Варто навчитись бачити, чи цікаво співрозмовнику тебе слухати, а чи ні. Зрештою, щоб виговоритись, можна просто посидіти перед дзеркалом.

Правило третє: слухай іншого. Мабуть, кожному з нас доводилось побувати у ситуації, коли я говорю – стіни слухають. Це ж образливо, правда? Якщо йдеться про якість спілкування, то слухати співбесідника – основоположне завдання. Бо який же тоді сенс?

Правило четверте: пам’ятай про добрий тон. Ще змалечку всі ми вчимось, що перебивати – не надто культурно. Однак з віком все менше про це згадуємо. Добрі манери ніхто не відміняв. І вони, насамперед, – це вияв самоповаги.

Правило п’яте: не говори для годиться або тому, що треба. Всі ми чудово знаємо, що нічого й нікому не мусимо. Більше того, у спілкуванні, бо воно – вияв внутрішнього бажання кожного. Не варто вести розмову для годиться. Бесіди мають приносити задоволення, а не втомлювати.

Правило шосте: будь відвертим. Уміти назвати біле білим, а чорне – чорним, не загортаючи все у папірці, – це не нахабство і не вроджена властивість характеру, це насправді – результат праці над собою. висловлена тут і зараз об’єктивна критика може й не прибільшить друзів, зате може і справді змінити чиєсь життя.

Правило сьоме: готуйся до важливих розмов і до буденних також. І тут не йдеться про детальний розписаний план розмови, а про саморозвиток. Читай, будь активним, монітор щось цікаве, займайся улюбленою справою – і з тобою буде про що поговорити.

Правило восьме: усміхайся. Це за замовчуванням. Усмішка здатна налагодити комунікаційні потоки навіть тоді, коли слова безсилі.

Правило дев’яте: жестикулюй. Постава тіла, вміння підсилювати сказане жестами – це мистецтво, до якого варто прагнути. Так розмова стає жвавішою та живішою.

Правило десяте: не піддавайся емоціям. Нерідко розмови мають підвищений тон звучання. В таких випадках слід пригадати, що той, хто володіє собою, – володіє світом. Бо слово – не горобець…

Спробуй застосувати ці поради уже сьогодні і результат не забариться!

8. Вправа «Формула ідеального колективу»

Мета: дати можливість учасникам групи охарактеризувати сприятливий клімат в колективі.

Обладнання: аркуші паперу формату А-4, фломастери або олівці.

Об’єднати учасників в 2 групи.

Завдання: Дайте повну характеристику сприятливого, позитивного мікроклімату в колективі. Які його складові?Створити формулу ідеального колективу.

Запитання до учнів:

Яких складових не вистачає у вашому колективі?
Над чим ви маєте задуматись і як можете виправити ситуацію?

Вправа «Повітряні кулі» (5 хв)

Тренер демонструє учасникам три надутих повітряних кулі. Одна надута дуже сильно, друга — дуже слабко, а третя куля — в міру.

Питання для обговорення

Як ви думаєте, чим ці три кулі відрізняються одна від одної? (За ступенем наповненості повітрям.)
Що загрожує кулі, яка надута надмірно? (Вона може луснути.)

ІЦо загрожує кулі, що надута дужо слабко? (Вона занадто м’яка і не може зберегти форму кулі навіть за незначного натискання на неї.)

Яка куля довше «проживе»? (У міру надута.)
Чи траплялося вам бачити людину, про яку можна було сказати, що вона от-от лопне?
Як ви думаєте, які почуття її переповнюють?

Коментар тренера. Дуже часто джерелом проблем є надмірно роздуті побоювання і турботи. «Що буде, якщо я втрачу друга?», «А що, коли я погано справлюся з дорученою мені справою?». До чого призводить така зосередженість на поганих думках? У людини псується настрій. Той, хто занадто багато переживає, уже втрачає свою енергію і тому не може знайти в собі сили для вирішення цілком посильних проблем. Той, хто занадто «кипить» від злості, не може знайти в собі сили для позитивного, неагре- сивного виходу із ситуації.

10. Підсумки.

Пропоную всім учасникам по колу висловити власні думки та враження з приводу тренінгу.

- Чи сподобалось вам тренінг? Чим?

- Які моменти стали приємними, які викликали тривогу, дискомфорт?

- Чи дізнались ви щось нового про себе, про свій колектив?

- Яке значення для людини має позитивний психологічний клімат?

- Поділіться своїми враженнями.

А зараз підійдіть будь ласка до ватмана на якому ми прикріпляли свої долоньки і розмалюйте ті пальчики на яких очікування від тренінгу справдилось.

11.Завершення. Вправа « Коло»

Мета: закріпити позитивні результати заняття.

Учасники стають у коло кладуть руку на плече учасника, який стоїть поруч. Завдання полягає в тому, що необхідно побажати йому щось приємне, подякувати за хорошу роботу, за позитивні емоції.

11. Висновок

Таким чином, позитивний психологічний клімат має велике значення, адже:

• забезпечує об'єднання дітей у згуртований колектив;

• надає простір для прояву й розвитку здібностей, інтересів, нахилів;

• сприяє розвитку творчої самореалізації кожної особистості;

• формує кращі морально-психологічні якості;

• підтримує оптимальний тонус психіки;

• задовольняє вимоги психогігієни (не має шкідливого впливу на психіку та психофізичне здоров'я дитини);

• підвищує емоційний тонус, а значить і працездатність дітей.

12. Ритуал прощання

Учасники кладуть руки одне одному на плечі й тричі кажуть: «Ми - молодці!»