Тренінг
«Індивідуальність та особистість людини. Особиста та людська гідність.»
(за матеріалами програми виховної роботи з підлітками з питань протидії торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»
в загальноосвітніх навчальних закладах)
Мета: сприяти розвитку гармонійної особистості, становленню позитивного Я-образу, формування компетентності, яка дає можливість забезпечити безпечне життя у соціумі, сприяти вибудові чіткої особистісної громадської позиції.
Обладнання: маркери, фломастери, стікери, папір формату А4, ручки, бланки для вправ, зображення людей,
Кожна людина – проект світу і
смислу, несе в собі особливу місію.
В. Обручов
ХІД ПРОВЕДЕННЯ
І. Вступ.
1.Знайомство
Сьогодні ми з вами зібрались на тренінгу, ! Щоб краще пізнати один одного, покращити настрій, та будувати відносини з колегами на основі поваги і довіри.
Перш за все, за допомогою цукерок потрібно об'єднатися у групи
Привітання
З гарним настроєм хто прийшов – махніть рукою,
Хто чує мене – кивніть головою,
Хто бачить мене-прошу оком моргнути,
Хто любить дітей-ті підводяться тихо,
Хто найвеселіший-ви всім усміхніться.
Хто ввічливий-сусідові злегка вклоніться
Вправа « Дізнайся про мене, що я…»
Мета: активізація учасників групи
Зміст вправи: Зараз буде проводитися гра, з допомогою якої ви зможете краще пізнати один одного. Я називатиму особистісну якість або описувати ситуацію, а учасники, по відношенню до яких відноситься даний вислів, виконуватимуть певну дію. Вони встають зі стільця, виконують цю дію і знову сідають на місце. Наприклад: «Той, у кого є брат, повинен клацнути пальцями».
Темп гри повинен зростати.
Варіанти висловлювань:
• у кого є син - тричі моргніть;
• той, хто сьогодні вранці з'їв смачний сніданок – погладьте себе по животику;
• хто народився весною, нехай візьме за руку сусіда з права;
• хто народився зимою, візьміть сусіда за руку з ліва;
• хто любить котів - промурчіть;
• у кого є донька, нехай скаже сусідові зліва, що це його не стосується;
• хто п'є каву з цукром і молоком, загляньте собі під стілець;
• хто любить вишивати, підніміть руки вгору;
• у кого є захоплення - підстрибніть і назвіть його;
• хто дуже любить свою роботу-вигукніть фразу «Я в захваті!»;
• хто вважає що помилився з вибором професії, вигукніть: « Я заблукав»
• хто любить компліменти-вигукніть «Так-так!»;
• той, хто вміє вирощувати квіти- зробіть ривки руками
• хто вважає, що гра триває досить довго, схрестіть руки на грудях і голосно крикніть: «Досить!».
Вправа на активізацію «Якісні ініціали»
Кожен учасник називає своє повне ім’я та прізвище,і додає до нього два слова, які містять позитивні якості і розпочинаються з тих же букв, що й ініціали
(Олена П. – організована і практична;Катерина К. – креативна і комунікабельна)
Обговорення:
- Чи приємно вам було, коли ви чули свої імена та прізвища, сказані з ніжністю і любов’ю?
- Чи хочете, щоб вас і надалі так називали?
Висновок: кожна людина любить чути своє ім’я, а не призвісько, і якщо ви будете звертатися один до одного по імені, то спілкуватися стане набагато приємніше, і душа наповниться лише теплими почуттями.
Мета: ознайомити учасників з метою тренінгу.
Вступне слово психолога.
Тема нашого сьогоднішнього тренінгу:«Індивідуальність та особистість людини. Особиста та людська гідність.»
Мета заняття – Ми, сьогодні, матемемо змогу отримати відповіді на такі запитання: «Що таке індивідуальність та особистість людини?, Що таке особиста гідність? Що означає бути гідною людиною? Як набути впевненості у собі? Як забезпечити особистісне самовдосконалення?»
2.Принципи роботи на тренінгу
Мета: виробити принципи роботи групи на тренінгу.
Для успішної співпраці на тренінгу треба встановити правила роботи. Я пропоную правила роботи, якщо ви з ними погоджуєтеся плескаєте в долоні.
Хід проведення.
- Активність;
- Доброзичливість;
- Я – висловлювання;
- Слухати і чути;
- Піднята рука;
- Тут і тепер;
- Вимкнений телефон;
- Діяти за правилом Я +Ти = Ми;
- Цінувати свій час і кожного;
- Принцип добровільності і активності;
- Правило відвертості і відкритості;
- Говорити лише від свого імені.
3. Очікування
Вправа «Зоряне небо»
Мета. Виявлення сподівань учасників, актуалізація концепції тренінгу.
- Ми зібралися у коло, щоб поділитися своїми думками, послухати і почути кожного.
- Адже наше з вами коло – замкнене ціле, а кожна його часточка, тобто кожен із нас, має свою думку. Ми неповторні, здібні, талановиті.
- Запишіть на стікерах-зірочках свої очікування від заняття та розмістіть їх на небі.
Вправа “Звукова гімнастика ”
Робимо глибокий вдих носом, а на видиху голосно й енергійно вимовляємо звук.
• А - впливає благотворно на весь організм
• Є - впливає на щитовидну залозу
• І - впливає на мозок, очі, ніс, вуха
• О - впливає на серце, легені;
• В - впливає на органи, розташовані в області живота;
• Я - впливає на роботу всього організму;
• М - впливає на роботу всього організму;
• X - допомагає очищенню організму;
• ХА - допомагає підвищити настрій.
ІІ. Основна частина
1.Притча «Ворона і павич»(Носсрата Пезешкеяна)
Психолог розповідає притчу:
У парку палацу на гілку апельсинового дерева сіла чорна ворона. По доглянутому газону гордо ходив павич. Ворона прокаркала: «Хто допоміг такому безглуздому птахові з’явитися в нашому парку? З якою зарозумілістю він виступає, ніби це султан власною персоною! Погляньте тільки, які у нього потворні ноги, а його оперення — що за огидний синій колір. Такий колір я б ніколи не носила. Свій хвіст він тягне за собою, ніби лисиця». Ворона замовкла, вичікуючи. Павич помовчав якийсь час, а потім відповів, сумно посміхаючись: «Думаю, що в твоїх словах немає правди. Те погане, що ти про мене говориш, пояснюється нерозумінням. Ти говориш, що я гордий, тому що ходжу з високо піднятою головою, так що пір’я на плечах у мене піднімається дибки, а подвійне підборіддя псує мені шию. Насправді ж, усе що завгодно,тільки я не гордовитий. Я чудово знаю все, що потворного є в мені, знаю, що ноги мої в зморшках. Якраз це більше за все і засмучує мене, тому-то я і піднімаю так високо голову, щоб не бачити своїх непривабливих ніг. Ти бачиш тільки те, що у мені непривабливе, і закриваєш очі на мої достоїнства і мою красу. Хіба тобі це не прийшло в голову? Те, що ти називаєш потворним, якраз більше за все подобається людям...»
Запитання для обговорення:
Чи трапляються подібні ситуації в житті? Прокоментуйте.
Чого вчить притча?
Усі люди різні, в кожного з них свої властивості, не притаманні іншим.. Кожна людина неповторна, у світі немає двох людей, схожих одне на одного. Кожна людина унікальна і має як сильні, так і слабкі сторони.
Виникає запитання, як же таким різним людям порозумітися? Поліпшити стосунки вам допоможе «Золоте правило». Його автор – Ісус Христос.
«Чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви».
2. Вправа «Цінності»
Ця вправа допоможе глибше усвідомити сутність поняття «цінності».
До уваги педагога
Для виконання вправи «Цінності» необхідно підготувати:
– 2 паперові купюри вартістю 1 гривня та 5 гривень;
Психолог розпочинає з того, що показує дві паперові купюри різної вартості
(наприклад, 1 гривня і 5 гривень). Він запрошує бажаючого підійти до столу і
пропонує йому вибрати одну з них. Після того, як вчитель визначився з вибором,педагог запитує, на основі чого він зробив цей вибір (більша вартість купюри).
До уваги педагога
Підсумовуючи відповіді, потрібно звернути увагу на тріаду, яка лежить в основі вибору: важливість задоволення потреби – ціль –цінність.
Поняття «цінність» має декілька значень. Одне з них – реальна вартість предмета у грошовому вираженні. Інше значення – значимість предмета для задоволення потреб людини.
Цінність– властивість чого-небудь задовольняти прагнення людини, що таким
чином робить цей предмет цінним.
У широкому значенні розрізняють матеріальні та духовні цінності.
Психолог пропонує учасникам навести приклади того, що має цінність, але що неможна побачити або до чого не можна доторкнутись.
(Відповіді можуть бути такі: любов, чесність, дружба, доброта, працьовитість, талант тощо.)
Потім він пропонує вибрати з цих духовних цінностей по одній і пояснити, чому вони вважають, що це важливо.
До уваги педагога
Цінності– це предмети та явища або їхні властивості, які мають певне значення для людини й задоволення її потреб. Вони розкривають людину, є неповторними та унікальними, як і кожна особистість. Не пізнавши своїх цінностей, людина не зможе визначити пріоритети, чітко сформулювати цілі своєї діяльності й усього свого життя. Усвідомлення власних цінностей дає змогу людині по-новому подивитися на себе й оточуючих, реалізувати власний творчий потенціал.
2.Творча майстерня «Піраміда індивідуальності»
В нашому житті серед безлічі різноманітних предметів та явищ є такі, які більш за все привертають нашу увагу, викликають інтерес. Роль інтересів полягає в тому, що вони стимулюють особистість до діяльності у певному напрямі, змушують її шукати шляхів, засобів задоволення певних потреб.
Психолог роздає розгортки тригранної піраміди і пропонує їм подумати, що їх найбільше цікавить, тобто визначити свої пріоритетні інтереси та
уподобання, і в формі певного малюнка зобразити їх на кожній грані піраміди.
Для прикладу доцільно продемонструвати свою «піраміду індивідуальності», на якій можуть бути зображені книга (любить читати), намет (цікавиться подорожуванням), квіти (займається їх розведенням) тощо.
Після завершення роботи педагог пропонує зігнути розкладку піраміди на гранях, поставити готову піраміду на парту, уважно розглянути її та порівняти з пірамідами своїх колег. Якщо однакових пірамід не виявиться, він запитує, про що це може свідчити. Педагог пропонує подумати, як вони розуміють слова «неповторна кожна людина». Після обговорення педагог підкреслює, що у роздумах вчителів звучало слово «індивідуальність», і пропонує детальніше поговорити про це.
Індивідуальність– це поєднання особливостей людини, що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей.
Індивідуальність людини виявляється в рисах характеру, звичках, інтересах,особливостях мислення, мові, фантазіях тощо. Особистість людини неповторна у своїй індивідуальності. На земній кулі немає двох людей з однаковим поєднанням індивідуальних особливостей. Індивідуальна кожна людина, але індивідуальність одних виявляється яскраво, інших – малопомітно.
3.Інформаційне повідомлення «Гідність: людська та особиста»
Мета: сприяти усвідомленню вчителями поняття «гідність», «людська гідність», «особиста (власна) гідність».
Хід проведення. Педагог знайомить з поняттями «гідність», «людська гідність», «особиста (власна) гідність», використовуючи інформаційні матеріали для педагога.
Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?
Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на які ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.
Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.
Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною – тобто справжньою Людиною.
4.Вправа «Відчуття особистісної гідності (власновартості)»
Педагог пропонує вчителям скласти перелік не менше п’яти справ, які вони виконали, виконують або планують виконати незабаром. Це можуть бути,
наприклад, такі:
прочитати популярну книгу чи переглянути фільм;
відвідати тренування по … (баскетболу, тенісу, боротьбі, аеробіці тощо);
надати допомогу … (бабусі, другу, сусіду, сестрі тощо);
покращити свій гардероб (придбати нову куртку, джинси, кофтину тощо)
Коли перелік буде закінчено, педагог пропонує учасникам напроти кожної справи записати, навіщо вони це робили, що спонукало їх це робити. Наприклад, я хочу переглянути популярний фільм, для того, щоб не бути мовчазним спостерігачем, коли мої друзі будуть його обговорювати; щоб володіти сучасною інформацією, що надасть мені впевненості; або навіть, щоб мати можливість похизуватися перед тими, хто не бачив цього фільму. Придбати новий одяг я хочу для того, щоб краще виглядати, бо чим краще я виглядаю, тим краще і впевненіше я себе почуваю, тим вище моє почуття власної гідності і навпаки. Якщо я комусь допомагаю, то в мене поліпшується настрій, підвищується самооцінка, а від цього виграє моє почуття власної гідності. Коли вчителі завершать роботу та представлять свої напрацювання, педагог підсумовує, що критичний аналіз своїх дій та їх результатів доводить: усе, що ми робимо, ми робимо заради збереження, захисту та підвищення почуття власної гідності. Іншими словами, те, що ми робимо (чи не робимо), в кінцевому результаті спрямоване на те, щоб краще виглядати в очах тих, хто нас оточує, щоб отримати їхнє визнання, адже тільки позитивна реакція оточення допомагає нам побачити себе у позитивному світлі.
Основними правилами, які характеризують почуття особистої гідності, є:
1. Ми можемо визначити, чого ми варті, тільки порівнюючи себе з іншими людьми.
2. Оцінку від людей, що нас оточують, ми можемо отримати у процесі
спілкування.
3. Коли страждає почуття власної гідності хоча б одного із співрозмовників, безперечно, страждає саме спілкування.
4. Ніхто не має права принижувати особисту гідність іншого.
До уваги педагога! Для того, щоб матеріал краще сприймався, зазначені правила доцільно попередньо занотувати на ватмані чи дошці.
5.Вправа «Як відрізнити людину з почуттям особистої гідності» (Силуети людей)
Мета: надати учасникам можливість зрозуміти, яким чином почуття особистої гідності впливає на поведінку людини, її манеру поводження, спілкування.
Хід проведення. Педагог об’єднує учасників у дві групи, кожна із груп отримує завдання: 1 група – описати, як виглядає, поводиться, розмовляє людина, яка має почуття особистої гідності. 2 група – описати, як виглядає, поводиться, розмовляє людина, яка не має почуття особистої гідності. Після виконання завдання групи презентують свої напрацювання.
До уваги педагога! Важливо прослідкувати, щоб були названі такі характеристики людини, яка має почуття особистої (власної) гідності: впевненість, принциповість, толерантність, щирість, чесність, справедливість, уміння слухати і говорити, уміння твердо сказати «Ні», прямо і чесно висловлюватися, знання своїх прав, уміння відстоювати свою позицію, не порушуючи прав інших людей, уміння не принижуватися та не принижувати інших. Людина, яка не має почуття особистої гідності відрізняється пасивною громадянською позицією, її життєва позиція «моя хата з краю». Але в такої людини може проявлятися активність у приниженні інших людей, проявах насилля та експлуатації. Така людина може виглядати слабкою, безсилою, метушливою, неспокійною або мати агресивний вигляд, пильно вдивлятися в оточуючих, часто тримати «руки в боки» чи стискати кулаки. У ході представлення груп педагог задає питання:
- Чи доводилося вам зустрічатися з людьми, які мають почуття особистої гідності?
- За яких обставин це було? За якими ознаками ви віднесли людину до тієї чи іншої категорії?
- Що можете сказати про ваше почуття гідності?
- Як воно проявляється? Наведіть приклади.
-Чи було вам коли-небудь соромно за свої вчинки?
- Чи пов’язано це з вашою особистою гідністю?
Запитання для обговорення:
- Що вам дала ця вправа?
- Які висновки ви для себе зробили?
- Чи дізналися ви щось нове?
6.Вправа «Мої сильні сторони»
Мета: навчити учасників самоаналізу своїх сильних та слабких сторін.
Хід проведення. Педагог роздає кожному учаснику по два аркуші паперу та пропонує на одному з них записати свої сильні сторони, а другий розділити навпіл та в одній половині написати свої слабкі сторони. По закінченні учасники за бажанням можуть зачитати свої сильні та слабкі сторони. На наступному етапі педагог пропонує ще раз уважно подивитися на свої слабкі сторони та спробувати трансформувати їх в сильні. Над стрілкою варто написати яким чином буде посилюватися слабка сторона. Учасники представляють свої варіанти трансформування. У випадках, коли учасники вагаються щодо переформування, педагог просить групу запропонувати можливі варіанти.
Запитання для обговорення:
- Які труднощі виникли під час виконання завдання?
- З якою метою виконувалася вправа?
- Що нового ви для себе з’ясували?
7.Вправа «Чим я можу поступитися»
Мета: надати можливість учасникам замислитися, чи можливо для них пожертвувати чимось заради мрії близької людини.
Хід проведення . Педагог зазначає: «Відомою є думка про те, що коли людина віддає щось іншій, вона сама більше отримує, хоча не завжди це є таким вже очевидним фактом. Тим не менше, у кожної людини є відчуття «власності», яке стримує її благочинні починання. Чим ми може поступитися кожний заради своєї мрії, адже це нелегка справа. А якщо поступитися потрібно чимось своїм заради іншої людини, яким буде наше рішення? Зараз ми спробуємо з цим розібратися».
Педагог об’єднує учасників у пари та пропонує розповісти одне одному про свою найзаповітнішу мрію, адже у кожного вона своя – далека, близька,
реальна чи така, яка ніколи не збудеться. Він каже: «А тепер ви маєте вирішити, чим ви можете допомогти другові у наближенні його мрії, чим можете поступитися, що подарувати, віддати просто так, від чистого серця, нічого не чекаючи у відповідь? Обговоріть це в парах». Пари представляють свої варіанти благочинності. Підсумовуючи, педагог має наголосити, що надання допомоги тим, хто її потребує, є гідним вчинком людини. Іноді допомога може виражатися у дружній пораді, підтримці, умінні просто вислухати людину. Це не потребує матеріальних затрат, але може допомогти подолати труднощі, наблизити до мрії. Педагог підкреслює: «З усіх наук, які людина повинна знати, – писав Л. Толстой, – найголовніша – наука про те, як жити, роблячи якнайменше зла і якнайбільше добра».
Запитання для обговорення:
- Чи відчуваєте ви, що дарувати подарунки приємніше, ніж їх отримувати?
- Чи подаєте ви милостиню? Поясніть.
- Чи вважаєте ви гідним просити про допомогу?
8.Творче завдання «Футболка»
Педагог звертає увагу учасників на те, що популярною формою одягу є футболка. Підлітки носять футболки з портретами та прізвищами своїх кумирів, логотипами відомих фірм. Потім педагог роздає паперові контури футболок і пропонує кожному створити дизайн власної футболки, яка була би своєрідною саморекламою господаря і підкреслювала його індивідуальність. До уваги педагога Варто наголосити вчителям, що зараз не проводиться конкурс на кращий ескіз, тому кожен працює, як уміє. Якщо окремі вчителібудуть категорично відмовлятися малювати, можна запропонувати їм придумати напис до своєї футболки.
Запитання для обговорення:
- Чи сподобалася вам ця робота?
- Які труднощі у вас виникали у процесі створення дизайну футболки?
- Як ви обирали варіанти дизайну, щоб підкреслити в ньому вашу індивідуальність?
Завершальним етапом вправи є презентація ескізів футболок учнями.
До уваги педагога! Цьому етапу роботи слід приділити особливу увагу. Бажано, щоб усі коротко презентували свої футболки. По закінченні обговорення варто наклеїти ескізи футболок на стіну чи дошку й ще раз звернути увагу на те, що немає подібних футболок. Можуть бути схожі ідеї, але засоби втілення цих ідей у кожного свої. Тобто, це ще раз свідчить про те, що у людей є багато спільного, але, як особистості, вони порізному проявляють свою індивідуальність.
Вправа «Чарівний кошик»
Інструкція. Колеги! Пропоную вам дістати по одному папірцю з чарівного кошика, який підкаже, що на вас чекає сьогодні або що вам потрібно зробити найближчим часом. Ці побажання чарівно впливають на настрій, підбадьорюють, надають упевненості.(побажання можна змінювати на розсуд тренера)
ІІІ.Підбиття підсумків
1. Очікування «Зірка мрій»
Кожен учасник підходить до плакату із зірочками, називає свої емоції після заняття, повідомляє, чи справдилися очікування, і якщо справдилися, переклеює свою зірочку на землю. Таким чином, зірка, що впала, здійснює бажання учасника
2. Завершення тренінгу.
Притча
Високо в темному небі, на одній величезній зоряній галявині жили - були зірки. Було їх дуже багато, і всі зірки були дуже гарними. Вони світилися й іскрилися, а люди на землі щоночі любувалися ними. Всі ці зірки були різних кольорів. Тут були червоні зірки, і тим, хто народжувався під їхнім світлом, вони дарували сміливість. Тут були сині зірки - вони дарували людям красу. Були на галявині й жовті зірки - вони обдаровували людей розумом, а ще на галявині були зелені зірки. І всі люди, хто народжувався під їхнім світлом зелених променів, ставали дуже добрими.
І от одного разу на зоряному небі щось спалахнуло! Всі зірки зібралися подивитися, що ж відбулося. А це на небі з'явилася ще одна маленька зірочка. Але була вона абсолютно... біла! Оглянулася зірочка навколо й навіть замружилася: скільки прекрасних зірок навколо - прошептала вона. “А що ти даєш людям?”- запитали її інші зірки. У відповідь вона задумалася....
- Я знаю, що серед всіх присутніх немає таких зірок, які були б безбарвними. Я бажаю вам «світитися» завжди й скрізь!
Висновок: У кожного в душі величезний захоплюючий світ. Усі знання, досвід, вміння, які вже отримано, привели нас туди, де ми зараз, власне, й перебуваємо. Продовжити свій шлях розвитку та зростання допоможе пошук нового,іншого, відмінного. Усе, що від нас вимагається – прагнути розвивати свої можливості. Чого я вам бажаю!
1