Тренінг "Конфлікт у шкільному середовищі"

Конфлікти у шкільному середовищі

Практичний психолог                                 І.І. Ткачук

Учасники: класні керівники 5—11-х класів.

Мета: поглибити знання про специфіку шкільного конфлікту;формувати компетентність у розв’язані й попередженні конфліктних ситуацій.

Методи роботи: обговорення в групах, «мозковий штурм», аналіз ситуацій, експертна оцінка, самоаналіз.

Матеріали: інформаційні плакати, маркери, папір для записів, спікери.

ВСТУП

Знайомство. 2 хв.

Психолог. Добрий день, шановні колеги! Сьогодні ми поговоримо про шляхи і способи розв’язання конфлікту, що виникають у процесі міжособистісного спілкування, про причини і ситуації виникнення конфлікту.

         Нам необхідно виробити правила роботи. Мені дуже подобається таке: «Сприяти робочій і доброзичливій атмосфері під час роботи». Список можна продовжити. Які правила можете запропонувати ви?

Вправа «Привітання». 5 хв.

Мета: дати учасникам відпочити, налаштувати їх на подальшу роботу.

        Ведучий просить вийти 5-7 учасників заняття і протягом 1 хв. привітатися з кожним так, ніби вони давні знайомі, після цього знову протягом 1 хв – ніби вони винні іншому гроші, далі протягом 1 хв. – ніби вони посварилися. Наприкінці проводиться обговорення:

Як ви почувалися під час кожного з вітань?

Вправа «Очікування». 5 хв.

Мета: визначити очікування від практикуму.

Учасники пишуть свої очікування і прикріплюють їх у верхній частині пісочного годинника. По бажанню озвучують.

Предмет – конфлікт. 5 хв.

Психолог показує предмет – пожмаканий аркуш паперу – і звертається до учасників «Що це? Що це вам нагадує, з чим асоціюється?», – підводячи їх до думки про те, що це може бути конфлікт.

Вправа «Конфлікт – це…». 5 хв.

Психолог пропонує учасникам об’єднатися в пари по двоє і на аркушах паперу написати: що ж таке, на їхню думку, конфлікт, які емоції виникають у них при слові «конфлікт», при погляді на пожмаканий папір.

Презентація.

Учасники презентують свої емоції, відповіді і порівнюють із визначенням підготованим психологом.

«Конфлікт – це зіткнення, суперечка, плід непорозумінь, помилок, суперечність між потребами й можливостями»

Вправа «Стіна конфлікту». 12 хв.

Мета: дати зрозуміти учасникам, що стає причиною конфліктів у школі.

Робота в групах.

           Кожна група одержує по 10 аркушів паперу («цеглинок»), на кожній з яких треба написати, що є причиною конфлікту між учнями і вчителями. Далі проводиться презентація груп. Створюється «стіна» можливих конфліктів між учнями і вчителями. А після презентації скласти свою «стіну» на свій стіл. Потім повернутися до неї.

Актуалізація знань про шкільний конфлікт. 7-10 хв.

Психолог. Відомий французький письменник Антуан де Сент Екзюпері назвав людське спілкування найбільшою розкішшю на світі. Спілкування – дуже тонкий і складний процес. Кожен із нас вчиться цього все життя, здобуваючи досвід через помилки й розчарування.

        Необхідно визнати, що педагогічне спілкування, педагогічна взаємодія – це не просто інструмент педагогіки, а одна з найважливіших умов її успішності. Грамотне спілкування дає змогу дитині й учителеві попередити виникнення суперечностей у взаємодії з іншими членами колективу. Тому вдосконалювання способів спілкування прямо або побічно сприяє профілактиці конфліктів між людьми. Роль правильно організованого педагогічного спілкування велика, тому атмосферу  спрямованості на розвиток особистості учня створює саме педагог. Однак, хоч якби намагався педагог, він не може постійно підтримувати ідеальний безконфліктний стан, де дорослий і діти живуть, учаться, працюють у повній гармонії. Нічого ідеального, як відомо, не існує. Конфлікти виникають і будуть виникати – така вже людська природа.

           Якщо ж вам доводилося переживати сварки, то ви, безумовно, пам’ятаєте, як це було неприємно, яких турбот, а не рідко і мук завдає сварка.

           У психології сварку називають конфліктом. Слово «конфлікт» походить із латини й означає «зіткнення». Отже, конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, оцінок тощо. Кожен конфлікт має зав’язку, розвиток, кульмінацію і розв’язку. Конфлікт розвивається тоді, коли є інцидент. Це буває, наприклад, якщо одна із сторін ігнорує інтереси іншої. Якщо ж інша сторона відповідає тим же, то конфлікт з потенційного переростає в актуальний.

          Коли люди думають і говорять про конфлікт, вони найчастіше асоціюють його з агресією, погрозами, сварками і, ще гірше, із ворожістю. Внаслідок цього ствердилася думка, що конфлікт – це небажане явище, і його необхідно, по можливості, уникати, а якщо він все ж виникне, то відразу розв’язувати. Проте конфлікти не тільки можливі, але часом, особливо у групах високого рівня розвитку, є бажаними. Вони допомагають виявити різні погляди, одержати додаткову інформацію, вийти на новий рівень розвитку.

            Для того, щоб попередити конфлікт, необхідно прислуховуватися одне до одного, з’ясовувати, що об’єднує опонентів і в чому розбіжності в їх поглядах.

             Якщо сторони не можуть самостійно розв’язати конфліктну ситуацію, на допомогу прийде посередник, який може використати прямі або непрямі методи морального та психологічного впливу на тих, хто конфліктує. Прямі методи: зустріч окремо з кожною конфліктуючою стороною, вислухати, основну увагу звертаючи на факти, а не на емоції; опоненти висловлюються в присутності інших осіб, які теж беруть участь в обговоренні конфлікту.   Якщо за допомогою прямих методів конфлікт не вирішується, то ефективними можуть стати непрямі методи розв’язання конфлікту: метод «виходу емоцій» - на думку психологів, якщо людині дати можливість виявити свої негативні емоції, то поступово вони самі по собі зміняться на позитивні. Так само метод «відкритої агресії» – посередник спеціально дає можливість конфліктуючим сторонам висловити свої емоції одне одному. Вони змушені будуть сваритися на очах у інших людей і це дасть їм можливість розрядитися Є декілька стилів розв’язання конфліктів: конкуренція, співробітництво, компроміс, ухиляння та пристосування.

Проведення тесту «Методика дослідження стилю поведінки в конфлікті». 15 хв.

Інтерпретація тесту. 5 хв.

Вправа «Під час конфлікту більшість людей…» 10 хв.

– Що вони зазвичай роблять?

Мозковий штурм

Мета:ознайомити учасників із поведінкою людей під час конфлікту.

Ведучий просить учасників закінчити речення: «Під час конфлікту більшість людей…» (що роблять?). Усі відповіді записують на листок і порівнюють із заздалегідь підготовленим плакатом.

Під час конфлікту більшість людей…

• Сперечаються;
• Намагаються зрозуміти одне одного;
• Допомагають одне одному;
• Кричать одне на одного;
• Співпрацюють;
• Уважно слухають одне одного;
• Підозрюють одне одного;
• Намагаються перемогти;
• Посміхаються;
• Б’ються;
• Змагаються;
• Звинувачують;
• Ображаються;
• Намагаються закінчити розмову;
• Намагаються досягти компромісу.

Проводиться обговорення.

Вправа «Шляхи розв’язання конфліктів». 5 хв.

Мета: показати учасникам, яким чином можна попереджати, усувати конфлікти.

Психолог звертає увагу присутніх на плакат «Під час конфлікту більшість людей…», з якого вони мають виписати 5-6 тез, найкорисніших на їхню думку, для розв’язання конфлікту. Далі проводиться обговорення, знаходяться спільні шляхи розв’язання конфлікту.

СПОСОБИ РОЗВЯЗАННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ. 2 хв.

1. Гумор, спокійне ставлення до чогось або до когось.
2. Визнання переваг.
3. Компроміс. Угода на основі взаємних поступок.
4. Третейський суд. Звернення за допомогою у розв’язанні конфлікту до незацікавлених осіб.
5. Аналіз ситуації. Обговорювати ситуацію необхідно на нейтральній території.
6. Конкуренція. Активне відстоювання своєї позиції, логічне аргументування.
7. Відсторонення від участі в конфлікті.
8. Пристосування. Виробити рішення, що задовольнило б усі сторони.
9. Співпраця. Спільний пошук шляхів виходу із проблеми, варіантів, які задовольнили б обидві сторони.
10.   Ультиматум – висування рішучої вимоги  погрозою застосування способів впливу у випадку відмови.
11.   Знищення (моральне або фізичне).

Вправа «Руйнування стіни конфлікту» 10 хв.

Психолог. Знаючи, які є способи і шляхи розв’язання конфліктів, ми можемо вже зруйнувати свою «стіну конфліктів». Психолог просить кожну групу підійти до своєї «стіни конфлікту»,  і обираючи по одній цеглині за допомогою висловів - зобов’язань та «Я» - висловлювання зруйнувати її, кидаючи кожну цеглину у відро.

Підбиття підсумків, прощання. 10 хв.

Притча про хлопчика і цвяхи.

          Жив собі хлопчик із жахливим характером. Якось батько йому дав мішок із цвяхами й велів по одному забивати їх у паркан щоразу, коли хлопчик втратить терпець і з кимось посвариться. У перший день хлопчик забив 37 цвяхів. Згодом він навчився володіти собою, і кількість цвяхів щодня зменшувалась. Хлопчик зрозумів, що легше навчитися опановувати себе, ніж забивати цвяхи.

          Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька й сказав йому про це.

          Тоді батько велів синові витягати із паркана по одному цвяху тими днями, коли він не втратить самоконтролю, і ні з ким не посвариться.

         Минали дні і згодом син міг сказати батькові, що у паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів сина до паркана і сказав: «Ти добре поводишся, але подивися, скільки дірок залишилося… Паркан ніколи не буде таким, як колись.»

         Коли ви з кимось сваритеся і говорите щось неприємне, ви залишаєте по собі такі ж рани, як ці дірки від цвяхів. І рани зостаються, попри те, скільки разів ви потім попросите пробачення. Словесні рани завдають такого ж болю, як і фізичні.

         Не залишайте на своєму шляху цих дірок. Не забивайте цвяхи ворожнечі, непорозуміння і жорстокості в душі людей. Будьте розумними, добрими і толерантними!!!