Тренінг " Мистецтво спілкування батьків із дітьми"

ТРЕНІНГ-ЗБОРИ

«Мистецтво спілкування батьків з дітьми»

Мета та завдання тренінгу: розширити і збагатити знання батьків щодо ролі емоційної сфери у становленні дитячої особистості, ознайомити з ефективними методами спілкування батьків з дітьми, виявити позитивний досвід сімейного виховання, формувати провідну національну цінність-родинність.

Учасники: батьки учнів 3 класу.

Кількість учасників: 30 осіб.

Тривалість тренінгу: 1,5 год.

Структура тренінгу:

•          організаційний етап ( повідомлення мети і завдань тренінгу, вправи на знайомство і згуртування учасників, визначення правил роботи в групі та очікувань від тренінгу ).
•          основний етап ( вправи відповідно до мети і завдань заняття ).
•          заключний етап ( рефлексія ).

 

ЗМІСТ ТРЕНІНГУ

Організаційний етап

Вчитель. У різні епохи люди розмірковували над таємницями становлення особистості. Ще Гельвецій стверджував, що люди не народжуються , а стають тими, ким вони є. Ким стануть ваші діти,залежить від системи стосунків у сім’ї, від особливостей вашого спілкування із дитиною.

У сьогоднішньому динамічному світі без радикальної перебудови традиційного сімейного виховання не слід очікувати серйозних успіхів у сфері становлення повноцінної особистості: творчої, ініціативної, відповідальної, упевненої у собі з гнучким мисленням та чіткими моральними принципами.

Сьогодні, шановні батьки, ми спробуємо усвідомити, осмислити механізм діалогічного спілкування із своїми дітьми,

знайти правильний шлях конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї,

більше дізнатися про своїх дітей, навчитися їх розуміти.

 

Вправа на знайомство”Моя дитина”

Мета: познайомити учасників тренінгу, активізувати їх,сприяти створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.

Хід проведення

Вчитель прикріплює до дошки сонечко. Батькам роздає підготовлені заздалегідь промінчики.

Кожному учаснику на промінчику потрібно записати 3 позитивних твердження про свою дитину. Потім учасники по черзі зачитують гарні слова про свого дитину. Розпочинають фразою: « Моя дитина…»,  закінчують фразою:  « Я, (ім’я ) – мати (батько ) цієї чудової дитини ».

Після закінчення презентації всі промінчики прикріплюють навколо сонця на дошці.

Вчитель. Сонце – символ тепла, доброти, світла.

Ваші діти для кожного з вас – це також, певною мірою, сонечко, сенс життя.

 

Вправа «Скарбничка правил»

Мета: прийняти правила для продуктивної  співпраці учасників батьківського колективу.

Хід проведення

Вчитель розпочинає перелік правил поводження у групі:

- активність;

- щирість, відвертість;

- говорити від свого імені;

- правило «вимкненого телефону»;

- добровільність виконання завдання.

Вчитель пропонує учасникам тренінгу продовжити перелік правил.

 

Вправа « Острів надій »

Мета:  усвідомити власні очікування від інформації, яку буде отримано.

Хід проведення

Вчитель нагадує учасникам , що вони обговорюють важливість участі батьків у становленні  дитячої особистості. Педагог-тренер пропонує кожному учасникові назвати власні очікування від зборів. Кожне висловлювання записується на окремих стікерах у формі човників і прикріплюється на плакати із зображенням « Острова надій ».

Основний етап

Метафора  « Річка та береги»

Мета: на емоційно-смисловому рівні допомогти учасникам усвідомити роль батьківського впливу на становлення особистості дитини.

Хід проведення

( Звучить спокійна лірична мелодія ).

Вчитель: Мені подобається порівнювати дитину з водою. Це річка весела та стрімка, бурхлива, або ж глибока та повільна. Вона пливе собі, куди їй заманеться, рухається вільно та невимушено. Але рух кожної річки визначає її русло, ті береги, яких ми називаємо “батьками”. Вони, завжди ніби попереду, визначають основне спрямування її руху. Якщо батьки знають, як виховувати дитину, мають свої стійкі ціннісні настанови, розуміють, що є важливим для дитини, - то це береги міцні, надійні. Тоді і річка почувається захищеною та більш впевненою.

Де ви бачили такі береги, які б тиснули на річку чи змушували її плисти в інший бік? Річка пливе вільно у відповідності до своєї природи, але береги дещо скеровують її рух. Річка, яка не має берегів розтікається, поступово перетворюючись на болото. Так і дитина, яка не відчуває підтримки, розумного контролю з боку батьків не має життєвих орієнтирів, чіткого самоусвідомлення своїх справжніх бажань та потреб. Тому часто потрапляє під чужий вплив або тиск оточення.

Діти наслідують своїх батьків, вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манери спілкування, але, головне, – засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, які сповідують батьки. Тому помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, „як я говорю”. Насправді, ж вона буде робити так, „як я роблю”. Тому батькам важливо бути послідовними у думках, переконаннях та діях.”

 

Спілкування з дитиною проходить  на різних інтонаціях і завдяки наступній вправі спробуємо зробити висновок, яке краще спілкування для дитини.

 

Тренувальна вправа „ Як звертатися до дитини”

Мета: сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування, розглянути особливості спілкування батьків та дітей, сприяти становленню батьківської компетентності і відпрацювати комунікативні вміння конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї.

Хід проведення

Вчитель: Дуже важливо при вирішенні проблемних сімейних ситуацій будувати діалогічну взаємодію. Пропоную попрактикуватися умінню взаємодіяти з дитиною на основі „правильних” і „неправильних” звернень. (Учасник отримує 2 картки з різними зверненнями і повинен з різною інтонацією сказати фразу відповідно до ситуації.)

Картки №1.

1. Говорите з жахом: «Залиш! Не чіпай цей молоток! Це чоловіча справа!»

 2. Говорите спокійно та доброзичливо: „О! Я бачу, ти хочеш забити цей цвях. Подивись, молоток треба тримати так, а цвях отак...”

 

Картки № 2.

 1. Дитина хоче допомогти Вам скласти пазли. Ви сердитеся, відкидаєте її руки і кажете: „Залиш! Ти їх зіпсуєш! Якщо ти знищиш пазли, я буду змушена за них заплатити!!! Іди робити уроки!”

 2. Візьміть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: „Мені важливо, щоб ти ретельно намилила руки, помила і витерла їх насухо! Потім прийдеш і ми разом складемо пазли. Руки повинні бути чистими, бо ми маємо віддати пазли в ідеальному стані.”

Картки № 3.

 1. Говорите зі стурбованістю у голосі: „ Почни, нарешті, вчити цей вірш. Ти ж знаєш, що ти слабша учениця і потребуєш більше часу на навчання!”

 1. Скажіть з радістю у голосі: «А пам’ятаєш, як у минулому році ти боялася того довгого вірша Тараса Шевченка, але ж вивчила на таку гарну оцінку! Мужності! Вивчиш і зараз!»

Картки № 4.

 1. Кричите: „ Перестань його бити! Ти поводишся, як бандит! Що з тебе виросте! ”

 2. Зловіть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: „ Мені не подобається, що ти його б’єш! Битися не можна! Скажи брату словами, чого ти хочеш. Я вірю, що ти зможеш захистити себе у гідний спосіб!”

Картки № 5.

  1. Говорите жалісливим тоном: „ Синочку, чому ти такий лінивий! Ти ж такий здібний. Якби ти не був таким лінивим, то міг би добре вчитися. Я справді не знаю, в кого ти такий вдався!”

  1. Говорите рішуче, але доброзичливим і діловим тоном: „ Синочку, ти досить розумний та здібний для того, щоб осягнути це! Я чекаю рішучих змін у школі”.

Картки № 6.

 1. Говорите незадоволено та з гнівом до дитини, яка не хоче виступати на публіці: „ Перестань боятися! Тут нічого боятися та соромитися! Ти вже велика, а поводишся, як мала дитина! Ну давай! Не бійся!”

  2. Говорите спокійним голосом із розумінням: „ Ти боїшся...? Ти напевно трохи засоромилась...? Розповідати вірш на публіці – це дуже складна справа навіть для справжніх акторів... Це називається хвилюванням. Але, напевно, ти скоро переможеш цей страх! Ти переконаєшся...”

   Після програвання кожної пари учасники обговорюють:

- чому до дитини краще звертатися за допомогою одних фраз;

- чим інші звертання можуть їй нашкодити.                                                 

Стилі батьківського виховання

Сім’я – особлива атмосфера, куди дитина несе свою радість і горе, роздуми і сумніви. Саме від сімейного спілкування віє теплотою і сердечністю, турботою про дітей, доброзичливістю і чуйністю. Психологи стверджують, що саме сімейне спілкування – запорука доброго настрою і душевного спокою. І з другого боку – ніде люди не ранять так боляче, як вдома, в сімейних конфліктах.

Психологічний клімат родини дуже важливий для психічного здоров’я дитини, він суттєво впливає на дитину, спричиняє стан комфорту та дискомфорту.

Стиль поведінки батьків позначається на становленні дитини, її розвитку. Є такі стилі батьківської поведінки:

- Авторитетний. Батьки визначають та заохочують самостійність дітей. Вони відкриті до спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки, допускають зміну своїх вимог у розумних межах. Діти у таких батьків добре адаптовані, упевнені у собі, вони добре навчаються в школі та мають високе самооцінювання.

- Авторитарний. Батьки віддають накази, сподіваючись беззаперечного виконання, встановлюють жорстокі вимоги та правила, не допускають їх обговорення, дозволяють дітям лише мінімальну незалежність. Діти таких батьків часто боязкі та похмурі, невибагливі та вразливі.

- Ліберальний. Такі батьки не достатньо або зовсім не регламентують поведінку дитини, у них беззастережна батьківська любов. Дітям дають необмежену свободу, не встановлюють будь-яких обмежень. Такі діти схильні до неслухняності та агресивності, поводяться неадекватно та імпульсивно.

- Індиферентний. Між дітьми і такими батьками холодні взаємини. Батьки обтяжені власними проблемами, не мають сил на виховання дітей. Вони часто байдужі до власних дітей, не встановлюють жодних обмежень. При такій поведінці батьків дитину ніщо не втримує від вияву асоціальної поведінки.

 Прошу кожного з батьків проаналізувати:

- Який характерний стиль батьківської поведінки для нього?

- Що необхідно змінити в своїй поведінці?

( Найкраще адаптуються в житті діти авторитетних батьків. Батьки аналізують свою поведінку, визначаючи характерний їм стиль ).

 

Вправа « Спілкування»

Мета: осмислити механізм діалогічного спілкування із дітьми; скласти поради ефективного спілкування.

Хід проведення

Батьки об’єднуються у три групи.

Завдання для роботи у групах.

1 група. Що, на вашу думку, допомагає ефективному спілкуванню з дитиною?

2 група. Що, на вашу думку, заважає ефективному спілкуванню з дитиною?

3 група. Скласти поради ефективного спілкування із дітьми.

   Свої ідеї учасники схематично зображають на папері формату А-3 за допомогою фломастерів. Потім свої ідеї презентують, а схеми приклеюються на дошку.

Вчитель. Ефективний діалог з дитиною залежить від трьох факторів:

•          що говорити;
•          як говорити;
•          коли говорити.

Якщо батьки розуміють потребу дитини у спілкуванні з ними, то вони обов’язково знайдуть час, місце, потрібні слова.

 

Вправа « Щаслива сім’я »

Мета: надати можливість учасникам використати знання про сім’ю, родину шляхом створення колажу.

 

Хід проведення

Вчитель пропонує учасникам об’єднатися в 3 групи, які працюватимуть над створенням колажу сім’ї.

1ша група – Що робити батькам, щоб родина була щасливою?

2-га група Що робити дітям, щоб родина була щасливою?

3-тя група – Скласти рецепт щастя.

 

Після завершення роботи учасники групи повинні презентувати свої роботи у великому колі.

 

Історія для натхнення

Мета: показати важливість батьківського часу для дитини та сприяти усвідомленню ролі батьківства на ціннісно-емоційному рівні.

 

Вчитель. На завершення хочу зачитати вам історію, над якою, я гадаю, замислиться кожен.

 

«Історія для натхнення»

 

 Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і знервований та побачив, що на порозі його чекає п’ятирічний син.

Тату, можна в тебе щось спитати?

Звичайно, що сталося?

Тату, а яка в тебе зарплатня?

Це не твоя справа! - обурився батько. - І навіщо це тобі?

Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?

Ну, взагалі, 500грн. А що?

Тату, - син подивився на нього знизу вверх дуже серйозними очима.

 - Тату, ти можеш мені позичити 300грн?

Ти запитував лише для того, щоб я дав тобі грошей на якусь дурну іграшку? – закричав той. - Негайно йди до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшенно втомлююсь, а ти себе так поводиш.

Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері. А його батько продовжував стояти на порозі та обурюватися проханням сина: „Та як він сміє питати мене про зарплатню, щоб потім попросити грошей?”

Згодом він заспокоївся і почав роздумувати: „Може йому й дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та грець з ними, з тими трьома десятками, адже він у мене ще ні разу не просив грошей”.

Коли батько зайшов у дитячу кімнату, його син уже був у ліжку.

•          Ти не спиш, синку, - запитав батько.
•          Ні, тату, - відповів хлопчик.
•          Я, здається, тобі дуже грубо відповів, у мене був важкий день, просто зірвався. Пробач мені. Ось тримай гроші, які ти просив.

Хлопчик сів на ліжку та посміхнувся.

•          Ой, тату, дякую! – радісно вигукнув він.

Потім хлопчик заліз під подушку і дістав декілька зім’ятих банкнот. Його батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову обурився. А малюк склав всі гроші разом, ретельно перерахував купюри і подивився на батька.

•          Навіщо ти в мене просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів той.
•          Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені як раз вистачить, - відповів хлопчик. – Тату, тут рівно 500 грн. Можна я куплю годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше. Я хочу, щоб ти повечеряв та погрався разом з нами.

 

Вчитель: Я впевнена, що після сьогоднішньої зустрічі останні слова ніколи не промовить ваша дитина.

 

Заключний етап

Рефлексія

Вчитель запрошує батьків у велике коло.

•          Чи справдилися ваші очікування?
•          Які вправи вам сподобались та запам’ятались?
•          Що найбільше сподобалось?

 

Вчитель: Я вдячна вам за співпрацю. Сподіваюсь, кожен з вас взяв щось корисне для себе щодо конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї, установок у сімейному вихованні та побудови діалогічної взаємодії при вирішенні проблемних сімейних ситуацій, а наші збори пройшли недаремно.