Тренінг «New educational space»

Про матеріал
Тренінг присвячений одній з актуальних проблем освіти – проблемі формування самоосвітньої компетенції учнів
Перегляд файлу

Тренінг «New educational space»

1.     Формування самоосвітньої компетентності учнів

Сьогоднішня наша зустріч присвячена одній з актуальних проблем освіти – проблемі формування самоосвітньої компетенції учнів. Чому?

Бо відомо, що основою нової школи є зовсім нова людина, новий учень, який прагне до саморозвитку та самовдосконалення, уміє самостійно здобувати інформацію, розширюючи свій світогляд. А ми, шановні, повинні сьогодні навчити школярів орієнтуватися в потоці інформації, формувати в них готовність до самоосвіти.

Для цього необхідно реалізувати на практиці такі задачі:

- створити оптимальні умови для виявлення пізнавальної активності учнів;

- формувати потреби навчатися протягом усього життя;

- сприяти формуванню вмінь та навичок здобувати знання самостійно за допомогою різних джерел інформації.

На нашому сьогоднішньому занятті ми спробуємо наблизитися до вирішення деяких задач, які ми поставили перед собою, і я пропоную нашу зустріч провести в інноваційній формі, а саме у формі творчого салону з використанням форм і методів інтерактивного навчання.

Я пропоную вам на них написати декілька слів або слово про те, що ви чекаєте від нашої сьогоднішньої зустрічі, на що сподівалися, коли йшли до нас. А тепер пропоную вам розмістити ваші побажання на нашій  „картині” там, де ви бажаєте, при цьому вголос повідомляючи про свої сподівання. Наприклад, я чекаю від нашої сьогоднішньої зустрічі взаємопорозуміння та вашої підтримки.

Для того, щоб ми з вами гарно та ефективно попрацювали, я пропоную вам самопрезентуватися. Кожен з вас отримав кульку, а тепер у нас буде нагода встановити нові зв’язки між собою, краще пізнати один одного, поспілкуватися в групах. Сядьте, будь ласка, за стіл, на якому знайдете колір такого ж кольору, як ваші кульки. Це і буде ваша група. Психологи стверджують, що кожний колір щось означає. Зараз ми дізнаємось, який колір що означає.

Червоний – це колір, який символізує лідерство, оптимізм, несе в собі гарний настрій і самовідчуття. Побажаємо членам цієї групи успіху в роботі.

Жовтий - символізує мудрість, як шлях до досягнення істини, спрагу знань, інтелектуальну досконалість і духовність. Сподіваюся на вашу розсудливість та бажаю удачі.

Зелений колір – символ зросту, колір життя. Сподіваюся, що на сьогоднішньому занятті ви дізнаєтеся про щось нове для вас, тому бажаю натхнення в роботі.

Синій колір – втілює гармонію, душевний спокій. Нехай щастить вам у ваших справах.

Ось ми вже трошки і познайомилися, але це ще не все. Для того, щоб кулька стала особисто вашою і не схожою на інші, я пропоную вам написати на ній своє ім’я та ім’я казкового героя, на якого ви, на вашу думку, схожі, і спробувати пояснити чому. Далі потрібно по черзі виходити на середину, називати своє ім’я, ім’я вашого казкового героя і пояснювати, чому ви на нього схожі, а потім розмістити свою кульку на нашій дошці.

Як бачимо, у цій аудиторії зібрались різні за характером та стилем роботи люди. Тому, щоб досягти гармонії в нашій справі, необхідно відпрацювати правила сумісної роботи, якими ми будемо користуватися, працюючи разом.

Продовжуємо оволодівати темою нашого заняття. Звичайно, будь-який матеріал краще сприймати, якщо є опора на досвід, знання тих, хто цим вже займався. Спробуємо дізнатися, що ми вже знаємо про самоосвітню компетентність учнів. Для цього застосуємо в нашій роботі інтерактивний метод під назвою „мозковий штурм”. Пропоную таке завдання.

1. Кожній групі на папері записати слова, з якими асоціюється поняття „самоосвіта учнів”.

2. Представник (спікер) презентує знання групи.

3. Розміщуємо записи на дошці та підкреслюємо слова, які є спільними для всіх груп.

САМООСВІТА

Потреба

Задоволення Ініціатива Результат Зацікавленість

Активність Вибір Інтерес Пізнання

А тепер офіційна точка зору на поняття самоосвіта.

Самоосвіта – частина безперервної освіти, це активна пізнавальна

діяльність, яка відбувається за особистої ініціативи людини у формі

колективної чи індивідуальної самостійної роботи щодо оволодіння знаннями.

Отже, ми з вами зараз узагальнили наші знання стосовно поняття самоосвітньої діяльності.

А тепер пропоную звернутися до історії. Вона свідчить, що самоосвіта розвивалася разом із розвитком суспільства. Велику роль у цьому відіграли просвітники XVIII ст.: Г. Сковорода, О. Радищев, Новиков. Усі вони були знайомі з прогресивною літературою Західної Європи, були авторами оригінальних творів, на яких виховувалося багато поколінь. Саме в самоосвіті людина бачила тоді єдину можливість здобувати необхідні знання. Отже, потреба в знаннях була тоді і є зараз внутрішньою силою, що стимулює людину до активних дій. Але для розвитку та поглиблення потреби недостатньо лише її розуміння, повинна бути ще й готовність до самостійної діяльності.

• Основою є, звичайно, глибокі знання, які використовуються як фундамент самостійної діяльності.

• Мотиви, які активізують особистість до самоосвіти.

• Навички самостійного оволодіння знаннями (читання, слухання, спостереження).

• Операції розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння).

• Вибір джерел пізнання форм самоосвіти.

Усі ці компоненти знаходяться в тісному взаємозв’язку. Аналіз самоосвітньої діяльності учнів дає можливість виділити в ній етапи діяльності. Перед вами модель управління самоосвітою учнів.

Перший етап – етап планування, на якому учні обирають форми й засоби самоосвіти.

На етапі організації учні в залежності від обраної ними форми та засобів самоосвіти здійснюють кроки до її реалізації. Це пошук відповідної інформації. На цьому етапі дуже важливо, щоб учень мав здатність до самоорганізації, вмів мобілізувати себе, раціонально використовувати час, сили, засоби. При цьому вчитель дає рекомендації щодо пошуку та обробки інформації, поради до організації виконання завдань. Функції педагога змінюються від інформативно-контролюючої до консультативно-координуючої.

На етапі реалізації учні безпосередньо працюють з джерелом інформації. Саме під час нього дуже важливо враховувати, наскільки учень підготовлений до такої діяльності, який розумовий потенціал має. Цей етап передбачає також і корекцію роботи.

На етапі аналізу здійснюється контроль за результатами роботи. Дуже важливо, щоб учні мали здатність до самоконтролю, самооцінки, здібність до саморефлексії і корекції. Яка ж задача стоїть перед нами, вчителями, при цьому?

Необхідно пробудити в учнів прагнення займатися самоосвітою, тобто необхідно мати внутрішній мотиваційний фактор. А ефективним мотивом самоосвіти є пізнавальний інтерес, переконання, прагнення до самоствердження.

Пізнавальний інтерес – провідний мотив самоосвіти. Поговоримо детально про це. Подивіться, будь ласка, на дошку. Я звертаю вашу увагу на слова Конфуція, який говорив: „Скажіть мені, і я забуду. Покажіть, і я запам’ятаю. Дайте можливість обговорити, і я зрозумію. Дайте можливість навчити іншого, і я дійду до вдосконалення.”

Цими словами я керувалася під час організації наступного етапу роботи під назвою „Мозаїка”.

 

 

2.     Робота в групах

. Кожна група отримує науково-теоретичний матеріал щодо формування самоосвітньої компетентності учнів. Інформація стосується пізнавального інтересу, пізнавальної активності, а також самостійної навчальної діяльності. Завдання: попрацювати з цією інформацією самостійно (можна записати її у вигляді тез, конспекту, або як вам зручно для вашого сприйняття цієї інформації). Ви повинні зрозуміти те, що там написано настільки добре, щоб могли навчити інших. На цю роботу відводиться 10 хвилин.

 

а) Соціальна зрілість та самооцінка учнів

         Під час  відновлення нашого життя світ стає іншим, динамічнішим і складним. Адаптуватися в нових умовах зможе тільки людина, яка має широкий діапазон можливостей, іншими словами, соціально зріла людина.

         За допомогою методики ММРІ було встановлено, що невпевнені в собі люди:

·        Надзвичайно чутливі до оцінки інших (а це обмежує їхню самостійність);

·        Мають конфліктні профілі;

·        У них відмічається відмінність між своїм образом «Я» і тим, як їх сприймають інші люди;

·        Мають низький рівень самостійності;

·        Пасивні;

·        Погано справляються зі стресами.

Коли учні мають можливість обирати самостійно власні установки, цінності, позиції – вони готові до різноманітних життєвих змін, легше справляються зі стресовими ситуаціями.

У процесі життєвого досвіду кожна дитина створює унікальну теорію самої себе, ця теорія називається «Я –КОНЦЕПЦІЯ». Існує 4 типи «Я – концепцій»;

·        Загальна – уявлення людини про себе;

·        Тимчасова, або перехідна – залежить від ситуації,  від конкретних переживань;

·        Соціальне «Я», або дзеркальне -  це уявлення людини про те, що про неї думають інші люди;

·        Ідеальне «Я» - те, якою особистість хотіла б стати.

 

Тобто ми повинні спробувати визначити, як впливає освітній процес і його компоненти на самооцінку й відповідно на рівень соціальної компетентності учня.

Для конструктивного створення «Я-концепції»:

1.     Треба мати відповідну інформацію про загальні людські риси й особистісні характеристики. Така інформація в закладів освіти виходить в процесі вивчення історії, літератури і таких курсів як «природознавство», «Етика»;

2.     Це пізнання дає можливість краще розуміти інших за допомогою тестування;

3.     Самоствердження, само презентація, яка відбувається в учнів через їхні досягнення на конкурсах, олімпіадах різного рівня, на позакласних виховних заходах, через їхні досягнення у повсякденному навчальному житті.

Загальний висновок:

1.     Вчитель будь-якого предмета, навчаючи дитину, підвищує її загальний рівень освіченості, самооцінку, стверджує її соціальну компетентність.

2.     Якщо дитина має низький рівень знань, вона теж включається навіть у найменшу ситуацію успіху.

 

б) Розвиток ключових життєвих компетентностей учнів

Від учителів держава вимагає навчити учнів вміти самостійно здобувати знання, грамотно опрацьовувати інформацію, бути комунікабельними, контактними, самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, приймати рішення, планувати стратегію власного життя, швидко адаптуватися до змін оточуючого середовища.

Вчитель на уроці постійно стикається з дилемою: з одного боку це характер сприйняття інформації, з другого – емоційне реагування учня. Проблема ще і в тому, що зв'язок «учитель – учень» є завжди, а зв'язок «учень – учитель» виникає епізодично,  і то не завжди базується на інтересі до знань, а, як правило, діти хочуть на підсвідомому  рівні привернути увагу до себе.

Компетентність – це наявність знань і досвіду, необхідний для ефективної діяльності в певній сфері, галузі.

Життєві компетентності­­­­­­ - це:

·        здатність людини до конкретної дії;

·        вміння виконувати життєві та соціальні ролі;

·        вміння користуватися інформацією,критично ставитися до неї;

·        вміння вчитися протягом життя.

 

В 9-му класі учні вже повинні розуміти,що вони:

Повноцінні суб′єкти суспільного життя.

Фізично та морально здорові люди.

Самодостатні особистості.

Правосвідомі громадяни.

Захисники природи.

Патріоти України.

 

в) Складові життєвої компетентності

1. Когнітивна-здатність особистості адекватно і глибоко пізнавати оточуючий світ і саму себе.

2. Емоційно-вольова спроможність людини керувати власними емоціями та активністю.

3. Творча-здатність до творчості, наявність її результатів.

4. Життєтворча- забезпечує здатність самостійно, свідомо і творчо проектувати і здійснювати власне життя(одна з найважливіших).

5. Духовна-це сукупність духовних та моральних якостей людини(є найвищим рівнем розвитку життєвої компетентності).

 

Компетентність – це те, що легко перевірити. Достатньо попросити людину показати результат.

 

Розвиток компетентності містить такі кроки:

Крок 1. Дивіться. Ви тут і зараз. Запам′ятовуйте.

Крок 2. Навчайтеся. Компетентність дуже залежить від цього вміння. Навчання і полягає в тому, що людина, бачачи і запам′ятовуючи, виділяє важливе, відкидає непотрібне, робить власні висновки, щоб застосувати теорію на практиці. Коли людина зупиняється в навчанні, то зупиняється розвиток компетентності.

Крок 3. Практикуйтеся. Щоб мати кінцевий результат і бути по-справжньому компетентним, потрібно робити щось все краще і краще. Без практики-нікуди.

 

Після оволодіння інформацією представники команд розходяться в інші групи для того, щоб провести взаємонавчання (використовуємо при цьому інтерактивний метод під назвою „Навчаючись-учуся”). Кожному з представників команд дається три хвилини для того, щоб поділитися інформацією своєї групи з іншими учасниками команд. Після цього ми повертаємося до своїх груп та ділимося враженнями. Ви всі молодці, гарно попрацювали.

А зараз запрошую групи ще до одного виду роботи. Кожна група має виділити мотиви які можуть спонукати учнів до самоосвіти, а потім ми разом створимо шкалу мотивів  в залежності від їх важливості.

 

3.      Мотиви, що спонукають учнів до самоосвітньої діяльності, створення умов  з метою формування самоосвітнього простору особистості.

1. Бажання уникнути ускладнень з вчителями, батьками

2. Вимога батьків

3.Конкуренція.

4.Можливість після отримання атестата  вступити до престижного вузу.

5.  Почуття обов’язку, відповідальність

6.Матеріальне стимулювання.

7. Прагнення до самовдосконалення

8. Звичка систематичної самоосвітньої діяльності

 

ПАМ'ЯТКА З ОРГАНІЗАЦІЇ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

                

Вчимося спонукати себе до самоосвітньої діяльності

Проаналізуйте, чи завжди ви це робите:

1.Аналізуєте свої слабкі та сильні сторони.

2.Визначаєте свої потреби, інтереси, мету, мотиви.

3.Знаєте, як долати свої недоліки, бо ознайомилися з інформацією, як це робили видатні люди.

4.Відчуваєте в собі силу здійснити процес самовдосконалення, саморозвитку, самовиховання, самоосвіти.

5.Знаєте, як здобувати інформацію з різноманітних джерел інформації, володієте певними навичками.

6.Самостійно організуєте свою діяльність.

7.Опрацьовуєте матеріал осмислено, знаходите можливості його застосування у своєму житті.

                                             

Ви все це вмієте робити і робите? Є позитивні результати такої роботи? Чудово! Успіх іде за вами.

Ви відчуваєте певні труднощі? Є бажання подолати їх, але ви не знаєте як? Зверніться до компетентних людей, до відповідної літератури. Успіх неодмінно приходить до зацікавлених, наполегливих та завзятих.

Корисні звички для успішного навчання та самонавчання

Щоб бути успішним у навчанні та самонавчанні, підготуйте себе до цього, формуючи такі звички:

•Відповідайте за себе. Відповідальність — це усвідомлення того, що для досягнення успіху ви самі маєте визначити свої пріоритети, розподілити час і ресурси.

•Сконцентруйтеся на своїх цінностях і принципах. Не дозволяйте друзям і знайомим вказувати, що для вас важливо.

•Поставте першочергові речі першими. Не дозволяйте іншим відвертати вашу увагу від поставленої мети. Визначте час і місце своєї найбільшої продуктивності. Розташуйте пріоритети відповідно до ступеня складності матеріалу.

•Показуйте себе з кращого боку.

•Спочатку зрозумійте інших, а потім намагайтеся, щоб зро
зуміли вас.

•Шукайте найкраще розв'язання проблеми.

•Будьте вимогливими до себе.

Сьогодні, я сподіваюся, ви дізналися про щось нове стосовно самоосвітньої компетентності школярів. А щоб з’ясувати ваше ставлення до цього питання, пропоную такий вид роботи, як „Королівське крісло”.

 

4.     Дискусія «Майбутнє освіти – за самоосвітою».

Перед вами на столах лежать картки, на яких записані дві думки, які стосуються самоосвітньої діяльності учнів. Прочитайте проблемні питання.

1. Майбутнє освіти – за самостійною навчальною діяльністю.

2. Майбутнє освіти – за розумним об’єднанням традиційних та самоосвітніх форм навчання.

Вам необхідно зараз обрати для себе ту точку зору, яку ви підтримуєте. Спробуйте навести хоча б декілька аргументів на її захист. Прошу до мене підійти трьох представників, які підтримують першу точку зору, і стати справа від мене, трьох представників, які підтримують іншу точку зору, і стати зліва від мене. Посередині – порожнє крісло. Для чого воно? Якщо у вас виникнуть інші думки відносно цієї проблеми, то ви можете сісти в порожнє крісло та висловити їх.

Наша зустріч доходить кінця, тому цікаво, наскільки виправдалися             наші сподівання.. Нагадую вам, що червоний колір буде означати оптимізм, гарний настрій; жовтий – пізнання істини; зелений – символ зросту; синій – душевний підйом.

я можу зробити висновок, що ми досягли поставленої мети на сьогоднішньому занятті А символом  нашого сумісного успіху, будуть картини які ми з вами створимо в результаті майстер-класу від Свиденюк І.В. та Твардовської В.М.

 

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
5 грудня 2021
Переглядів
418
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку