ТРЕНІНГ-ПРАКТИКУМ: «Техніки формувального оцінювання у старших класах НУШ відповідно до нових Критеріїв МОН»
Про матеріал
Мета: Підвищити професійну компетентність педагогів щодо використання сучасних технік формувального оцінювання в класах НУШ; удосконалити вміння визначати очікувані результати навчання, формулювати критерії успіху, надавати ефективний зворотний зв’язок та використовувати результати оцінювання для коригування освітнього процесуТРЕНІНГ-ПРАКТИКУМ: «Техніки формувального оцінювання у старших класах НУШ відповідно до нових Критеріїв МОН»
Мета: Підвищити професійну компетентність педагогів щодо використання сучасних технік формувального оцінювання в класах НУШ; удосконалити вміння визначати очікувані результати навчання, формулювати критерії успіху, надавати ефективний зворотний зв’язок та використовувати результати оцінювання для коригування освітнього процесу.
Завдання:
ознайомити педагогів із сучасними підходами до формувального оцінювання;
актуалізувати знання про критерії оцінювання результатів навчання;
сформувати практичні навички використання технік формувального оцінювання;
навчити формулювати якісний зворотний зв’язок учневі;
відпрацювати алгоритм створення критеріїв успіху та рубрик;
показати способи залучення учнів до самооцінювання та взаємооцінювання;
визначити можливості цифрових інструментів для оперативного формувального оцінювання.
Очікувані результати тренінгу
Після завершення практикуму педагоги:
розуміють роль формувального оцінювання у школі НУШ;
уміють формулювати очікувані результати навчання;
розробляють зрозумілі критерії успіху;
використовують різні техніки формувального оцінювання;
надають учням конструктивний зворотний зв’язок;
організовують самооцінювання та взаємооцінювання;
використовують результати оцінювання для коригування освітнього процесу.
Форма проведення: Тренінг-практикум із елементами професійної дискусії, роботи в групах, аналізу педагогічних ситуацій та практичних вправ.
ХІД ТРЕНІНГУ
І. Організаційно-мотиваційний етап — 5 хв
Вправа «Моє оцінювання — це…»
Учасникам пропонується завершити речення:
«Для мене оцінювання учня — це…»
Можливі асоціації:
результат;
підтримка;
мотивація;
зворотний зв’язок;
контроль;
розвиток;
орієнтир.
Висновок тренера: Формувальне оцінювання — це не додатковий етап уроку і не ще один вид контролю. Це постійний процес отримання інформації про навчання учня, її осмислення та використання для покращення подальшого навчання.
ІІ. Мінілекція «Формувальне оцінювання в НУШ» - 10 хв
Формувальне оцінювання має бути спрямоване не лише на фіксацію результату, а передусім на підтримку поступу учня.
Основні запитання формувального оцінювання:
1.
Де учень зараз?
Що
він уже знає, розуміє та вміє?
2.
Куди він має рухатися?
Яким
є очікуваний результат навчання?
3.
Як йому туди дійти?
Яку
підтримку, пораду, стратегію або додаткове
завдання потрібно запропонувати?
Формувальне оцінювання передбачає:
визначення очікуваних результатів;
зрозумілі критерії оцінювання;
постійний збір інформації про навчальний поступ;
самооцінювання учнів;
взаємооцінювання;
якісний зворотний зв’язок;
коригування навчання відповідно до отриманих результатів.
ІІІ. Вправа «Очікуваний результат» — 10 хв
Учасникам пропонуються традиційні формулювання:
«Повторити тему…»
«Закріпити матеріал…»
«Ознайомити учнів із…»
«Перевірити знання…»
Завдання
Переформулювати їх так, щоб результат можна було побачити, почути або перевірити.
Наприклад:
❌ «Повторити правила вживання розділових знаків».
✅ «Учень пояснює правила вживання розділових знаків і застосовує їх під час редагування тексту».
❌ «Ознайомитися з причинами історичної події».
✅ «Учень визначає основні причини події, встановлює причинно-наслідкові зв’язки та аргументує власний висновок».
Формула:
Учень/учениця + дія + зміст + умова/рівень виконання.
IV. Практикум «Критерії успіху» — 15 хв
Учасники об’єднуються в групи.
Кожна група отримує навчальне завдання, наприклад:
«Проаналізуйте історичне джерело та сформулюйте висновок щодо його значення».
Завдання групи
Створити 3–5 критеріїв успішного виконання.
Приклад:
Учень:
☐
визначає
автора/походження джерела;
☐
визначає основний зміст документа;
☐
виокремлює ключову інформацію;
☐
використовує історичні факти для
аргументації;
☐
формулює обґрунтований висновок.
Обговорення
Тренер запитує:
Чи зрозумілі критерії учневі?
Чи можна за ними визначити якість роботи?
Чи відповідають вони очікуваному результату?
Чи можуть учні використати їх для самооцінювання?
V. Практикум «Техніки формувального оцінювання» — 20 хв
1. «Світлофор»
Учні визначають свій рівень розуміння:
🟢 Зелений — я все розумію, можу пояснити іншому.
🟡 Жовтий — загалом розумію, але маю запитання.
🔴 Червоний — потребую пояснення або допомоги.
Коли використовувати: на початку, під час або наприкінці уроку.
2. «Дві зірки і побажання»
Учень або однокласник визначає:
⭐ два сильні моменти роботи;
💡 одне конкретне побажання щодо покращення.
Важливо, щоб побажання було конкретним і спрямованим на подальше навчання, а не загальним «попрацюй краще».
3. «Незакінчене речення»
Наприкінці уроку учні завершують:
«Сьогодні я зрозумів/зрозуміла…»
«Для мене було складним…»
«Тепер я можу…»
«Мені потрібно ще попрацювати над…»
«Наступного разу я…»
4. «Вихідний квиток»
Перед завершенням уроку учень відповідає на 2–3 короткі запитання:
1. Що головне я сьогодні дізнався?
2. Що я вже вмію робити?
3. Що залишилося незрозумілим?
Учитель використовує відповіді для планування наступного уроку.
5. «Шкала впевненості»
Учням пропонується оцінити власну впевненість від 1 до 5:
1
— потребую значної допомоги.
2
— розумію окремі елементи.
3
— можу виконати типове завдання.
4
— можу пояснити та застосувати знання.
5
— можу самостійно застосувати знання
у новій ситуації.
6. «Свій приклад»
Після вивчення поняття учень має навести власний приклад, а не відтворити приклад із підручника.
Ця техніка допомагає перевірити саме розуміння, а не механічне запам’ятовування.
7. «Помилка як ресурс»
Учитель демонструє типову помилку та запитує:
«Що призвело до цієї помилки? Як її виправити? Як уникнути її наступного разу?»
Учень не просто отримує інформацію про помилку, а аналізує причину та визначає спосіб покращення.
VI. Вправа «Зворотний зв’язок, який працює» — 10 хв
Учасникам пропонуються фрази:
❌ «Молодець!»
❌ «Погано».
❌ «Ти недостатньо старався».
❌ «Неправильно».
Завдання
Перетворити їх на розвивальний зворотний зв’язок.
Наприклад:
❌ «Молодець!»
✅ «Ти правильно визначив основну думку тексту. Наступним кроком спробуй підтвердити свій висновок двома аргументами».
❌ «Неправильно».
✅ «У твоїй відповіді правильно визначено подію, але причинно-наслідковий зв’язок потребує уточнення. Зверни увагу на…»
Формула ефективного зворотного зв’язку:
Що вже вдалося → що потребує покращення → конкретний наступний крок.
VII. Вправа «Самооцінювання та взаємооцінювання»
— 10 хв
Учителям пропонується створити короткий чек-лист самооцінювання учня.
Приклад
Після виконання завдання я можу:
☐ пояснити основне поняття;
☐ застосувати правило/алгоритм;
☐ аргументувати свою думку;
☐ навести власний приклад;
☐ знайти та виправити помилку;
☐ пояснити матеріал іншому.
Запитання для рефлексії:
Що я вже вмію?
Що вдається найкраще?
Що потребує додаткової роботи?
Яку допомогу мені варто отримати?
Який мій наступний крок?
VIII. Практична робота «Конструктор формувального оцінювання» — 10 хв
Кожен учасник обирає тему власного предмета та заповнює алгоритм:
1. Очікуваний результат
Учень/учениця зможе…
2. Критерії успіху
Я зрозумію, що досяг результату, якщо…
3. Техніка формувального оцінювання
Обрати одну:
«Світлофор»;
«Вихідний квиток»;
«Дві зірки і побажання»;
«Шкала впевненості»;
самооцінювання;
взаємооцінювання;
«Помилка як ресурс»;
рефлексивне запитання.
4. Зворотний зв’язок
Що вже вдалося → що покращити → наступний крок.
5. Коригувальна дія вчителя
Що я зміню у своїй подальшій роботі залежно від результатів оцінювання?
ІХ. Професійна дискусія «Чи завжди оцінка допомагає навчанню?» — 5 хв
Запропонувати педагогам обговорити:
Чи може оцінювання знижувати мотивацію?
Чим відрізняється оцінка від зворотного зв’язку?
Чи потрібно оцінювати кожне виконане завдання?
Як навчити школяра самооцінювання?
Як зробити критерії зрозумілими для учня?
Як використовувати результати формувального оцінювання для планування наступного уроку?
Ключова думка
Формувальне оцінювання має працювати не на виставлення оцінки, а на покращення результату навчання.
Х. Рефлексія «Мій наступний крок» — 5 хв
Учасники завершують три речення:
Сьогодні я зрозумів/зрозуміла…
У своїй практиці я спробую…
Для цього мені потрібно…
Або використовують техніку:
«3–2–1»
3 — три ідеї, які беру в роботу;
2 — дві техніки, які хочу спробувати;
1 — один конкретний крок, який зроблю найближчим часом.
ПІДСУМОК ТРЕНІНГУ
Формувальне оцінювання в школі НУШ — це передусім педагогічний інструмент підтримки навчального поступу учня.
Ефективне формувальне оцінювання допомагає відповісти на три запитання:
ДЕ Я ЗАРАЗ?
→ визначення актуального рівня навчальних досягнень.
КУДИ Я РУХАЮСЯ?
→ зрозумілі очікувані результати та критерії успіху.
ЯК МЕНІ РУХАТИСЯ ДАЛІ?
→ конкретний зворотний зв’язок, самооцінювання та коригування навчання.
Головний принцип:
Оцінювання має не завершувати навчання, а допомагати учневі рухатися вперед.