Виховний захід: «Свято Святого Миколая»

 

 

 

 

 

 

Виховний захід:

«Свято

Святого Миколая»

 

проведений в 2 – В класі

 

 

 

 

МЕТА:  Розширити знання учнів про життя Святого Миколая та на його прикладі виховувати у дітей доброту, чуйність, гуманність та милосердя.

 

ХІД СВЯТА

За вікном сніжок летить,

Вітром завіває.

Ви прийшли усі до нас

          На свято Миколая.

 

          Добрий день Вам, люди добрі,

Що сидять в нашій господі !

З прийдешнім святом Миколая

Ми раді Вас вітати.

Здоров’я, щастя і добра

Усім Вам побажати !

 

Заснули скрізь сади веселі,

Завмерли в парках каруселі.

Сплять поле, річка, гори, гай,

Не спить лише школярський край.

 

(Пісня «Сніжинки»)

 

Хоч рік Новий іще не близько,

Хоч холодно надворі й слизько,

Та до нас вже скоро

Миколай прийде до школи !

І принесе усім гостинці

Та подарунки у торбинці.

 

І приходить він до нас

Перед Новим роком

Щедрим, добрим і багатим

Пресвятим пророком.

 

Це було дуже давно. В одній заможній і віруючій християнській родині на півдні Італії народився хлопчик. З дитинства Миколай був добрим і щирим, горнувся до бідних, голодних і скривджених, був дуже набожним. Вихований у страху Божому, він уникав мирських веселощів. Любив бути на самоті або в Божому храмі.

Після смерті батьків Миколай роздав усе добро бідним людям. Своїми молитвами утихомирює бурю на морі, рятує хворих, оживляє безневинно убитих і без ліку творить добрі вчинки.

Молячись, він не досипав ночей, носив простий одяг, їв один раз на день.

І після смерті двері до його серця відчинені для всіх, хто з вірою просить його допомоги. Він є другим після Бога нашим заступником. Через свої добрі вчинки зарахований до ліку Святих.

День смерті – 6 грудня (за новим стилем – 19)  - День вшанування Миколи Чудотворця. 

 

Вчитель. Шановні гості! Дорогі батьки, діти. Вітаємо вас на нашому святі.

 

1-ий учень. В нас сьогодні гарне свято,

                    Його знають всі малята.    

                    Подаруночків їм досить

                            Миколай Святий приносить.

2-учень.           Їде Святий Миколай.

                            В небі метушня і рух,

                              Янголята працю мають

                               І несуть йому кожух

3-учень.           Інші лагодять санки,

                              Навантажують дарунки.

                              Світять край шляху зірки

                              Шлють на землю поцілунки.

4-учень.           Пара коників летить.

                              Креше іскри підківками.

                              Сяє, сріблом мерехтить,

                              Шлях засяяний зірками.

 

Вчитель.              Дітвора гуде, мов рій,

                              Жде на гостя нетерпляче:

                              Хто був чемний, той радій,

                              Хто ж нечемний був – хай плаче.

(Тихенько звучить мелодія пісні «Ой хто, хто Миколая любить»).

 

Вчитель. Чи чуєте, діти, як грає музика? То до нас спішить Святий Миколай. Але далека дорога, та він прислав до нас своїх провісників – Ангелів.

( Музика стає голоснішою. Виходять дівчатка у костюмах Ангелів, виконують танок).

Учень.  А чому не прийшов Святий Миколай?

1-й Янгол. Він нас прислав до вас і наказав, щоб ми зібрали всіх на свято і

 передали вам, що Миколай вже їде з подарунками.

Дівчинка. ( Радо плеще в долоні ). Ура! З подарунками!

2-й Янгол. Дарунки – потім, а спочатку

                   Скаже слово вам про Бога,

                   Запитає, що  і в кого,

                   Й як іде навчання?

                   Хто з вас людям добро робить?

                   Хто живе по правді?

                   Хто з вас любить рідну неньку,

                   Як їй помагає?

                   Хто з вас слуха і шанує

                   Своїх вчителів?

                   Хто із вас « будує»

                   України рідний дім?

Вчитель.  Чи готові всі дати гідну відповідь Миколаю?

Учні. ( Хором ). Готові!

Вчитель.  Тоді давайте заспіваємо колядку « Ой хто, хто Миколая любить».

( Учні співають пісню).

Вчитель. ( Запалює свічку біля ікони Святого Миколая).

                В руці свічечка горить,

                Шлях Святому осяває.

                Він до нас скоріш спішить,

                Й нашу школу не минає.

Учень.    Боже, Отче, глянь на діти,

                На прекрасні твої квіти, .

                Світи сонцем і зірками.

                Над малими діточками!

 

Учень.     Дай нам сили і здоров’я,

                  До науки і роботи.

                  Щоб росли ми здоровенькі

                  На потіху отця й неньки!

Учень.     Добрий отче Миколаю,

                 Ось про що тебе благаю:

                 Щоб булла здорова мати,

                 І не хворів ніколи тато.

 

    А зараз ми завітаємо до українських осель і подивимося, як діти готуються  до свята Миколая.

 

(Інсценізація: Роман, Маруся, Софійка, тато, мама).

 

Маруся: - 6*6=36, 6*7=42, 6*8=

Роман: - 70

Маруся: - Не заважай, а то поскаржуся мамі.

Роман: - А ти – донощиця !

Софійка: - Заспокойтеся ! Негарно так сваритися братові із сестрою. Та ще й                      перед святом Миколая. Заробите собі обоє на різки.

Маруся: - Ах, я й забула. Завтра день Святого Миколая. Цікаво, що він нам принесе ?

Роман: - Тобі, напевно, різку – таку довгу, таку широку, сажею обліплену, мотузкою обчіплену.

Маруся: - А тобі вночі поставить у головах мітлу,таку височезну, таку широчезну, раками по підтикану, жабами позавивану.

Роман: - Які дурниці ти говориш ! Де це ти бачила, щоб на мітлі раки і жаби водилися та ще й узимку!

Софійка: - Перестаньте сваритися. Закінчуйте уроки, а то незабаром прийдуть мама з татом і будемо вечеряти.

Марійка: - 7*2=14, 7*3=21.

Софійка: - Годі вже вчитися, темно. Треба лампу засвітити.

Марійка: - Ні, не треба світити, посидимо так. Я б хотіла побачити Миколая, але він так тихо ходить, що ніхто його не бачить, лиш подарунки кладе під подушку.

Роман: - Тобі різку!

Марійка: - Тобі різку ! Ще й довшу !

(Заходять батьки).

Батько: - Про що, діти, сперечаєтеся ?

Марійка: - Скоро прийде Миколай !

Батько: - Та не лише Святий Микола

       Сходить з небесного престола.

       З ним і Анголи бувають,

       Що Святому помагають.

       А іще таке буває,

       Що услід за Миколаєм

       З пекла чорт малий втече.

       Всім неробам, пустунам,

       Злодіям і брехунам

       Він вилами погрожає

       Та ще й пеклом їх лякає.

Діти: - Ого ! Пішли вечеряти…

 

(Інсценізація: Максим, мати).

 

Мати: - Все затихло надворі.

     Сяють зорі угорі.

Максим: - Матусю ! А чому так багато зірок на небі ?

Мати: - Це коли дитина на світ приходить, Бог запалює свічку, і горить вона,      

 поки людина не помре. А як помре, свічка гасне. Зірочка падає… Бачив ?

Максим: - Бачив, матусю, бачив. Матусю, а чому одні зірочки ясні, великі, а  

 інші ледве видно ?

Мати: - Бо коли людина зла, заздрісна, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра,

 любить людей, робить їм добро, її свічка горить ясно.

Максим: - Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила яскраво і

 довго-довго !

       А скажи, матусю, той чортяка страшний дуже ?

Мати: - А ти не бійся чорта, він до нас не прийде, бо ви діти слухняні.

 

(Інсценізація: діти,зірочка).

 

Зірочка: - От, цікаво, які подарунки мріють отримати діти від Миколая ?

Дівчинка: - Я ляльок багато маю,

           Але прошу Миколая,

           Щоб приніс мені новеньку –

           Кучеряву і гарненьку !

Хлопчик: - А мені – коня швидкого,

          Ще і шабельку до нього !

Дівчинка: - А мені – цукерок трішки,

           Шоколадок і горішків !

Хлопчик: - А я у Бога завжди прошу

          Не цукерок і не грошей,

          А здоров’я мамі й тату,

          Миру, щастя в нашу хату !

Дівчинка: - Добрий Отче Миколаю,

           Ось про що тебе благаю,

           Щоб була здорова мати

           Й не хворів ніколи тато !

Дівчинка: - А я написала листа

           «Святий Отче Миколай,

           Мою хату не минай.

Подаруй мені потіху

І торбину, повну сміху !

І здоров’я для родини,

Красну долю для Вкраїни ! »

 

(Інсценізація: Максим,мати,зірочки, місяць).

 

Максим: - Всі чекають, виглядають

         Чудотворця Миколая.

          Але щось він забарився,

          Може, в небі заблудився…

Мати: - Ой, смішний ! Та ще ніколи

     Ми не бачили Миколи.

     Бо приходить він тихенько,

     Коли діти сплять любенько.

Зірочка: - Я буду світити ясненько,

        Щоб було повсюди, як удень, видненько.

Зірочка: - І я світлом засяю,

                 Освітлю стежки Святому Миколаю.

Місяць: - Я також, сестриці,

        Прийду на підмогу.

        Разом ми освітим

        Далеку дорогу.

 

(Інсценізація: Чорт,діти,Анголи,Святий Миколай).

 

 Чорт:          Привіт, дзень добрий, гутен таг! (Кланяється).

   Вітаю вас на різний смак.

   Мене звуть антипком,

   До вас примчав я аж із пекла,

   У вас – зима, в нас – хата тепла,

   У вас – мороз за хвіст щипа (показує хвоста),

   І снігу в очі насипа,

   Не дивіться, що я тут гість,

   Морозить, студить, як на злість.

  (В кінці залу задзвонили дзвони).

   О, це вже ангели сходять з неба,

   Десь би тут сховатись треба.

  (Шукає, де б  сховатись, ховається за завісою. По залу йдуть дівчата-ангели, в руках – дзвони, які дзвонять і виходять на сцену. Завіса відкривається. На сцені - царський трон.)

  

1-й ангел: Де з молока тече дорога,

   Де безліч зір, де царство Бога,

   Я звідти йду і вість веселу

   Несу у вашу я оселю.

  

2-й ангел: Ще хвилька, діти, і між вами

   Тут стане Миколай святий.

   Він з щирим серцем і дарами

   Опиниться у залі цій.

  (Чортик чхає за завісою).

  

1-й ангел: Тихо, діти! Хтось тут є. треба подивитись. (Ангел шукає когось на  сцені, знайшовши, тягне за хвоста чортика на сцену).

  

Чортик (плаче) Ой-ой-ой! Болить.

  

Ангел: Ось цей боягуз. Бачите як сховався!

  

Чортик:                І зовсім я не боягуз!

   До цих нечемних дітей

   Я із самого пекла примчався.

   Прутики вербові я приніс. (Показує в’язку).

   І кожен з прутиків придається

   Отим лінивим, що не вчаться!

  (Бігає по сцені, розмахує в’язкою прутиків).

 

2-й ангел:(підходить до нього).

   Геть, антипко, то дарма,

   Лінюхів у нас нема.

   Правда, діти, що нема?

  

Діти: Нема!

Чортик:               Хай ці прутики придбає,

   Хто батькам не помагає.

  

1-й ангел:            Геть, антипко, то дарма –

   Неслухняних в нас нема.

   Правда, діти, що нема?

Діти: Нема!

  

Ангел і діти: Геть, антипко! (Проганяють, він втікає). 

А тепер, діти, заспівайте пісню про Миколая, він почує її та швидше прийде до вас.(пісня «Ой хто, хто Миколая любить»).

 

Ведуча: Дивіться, що там світиться, горить, наче зірка миготить.

(До залу заходять ангели, які тягнуть сани з подарунками, за ними величаво йде Миколай)

 

Діти: - Ой, хто, хто Миколая любить,

   Ой, хто, хто Миколаю служить,

   Тому Святий Миколай

   На всякий час помагає,

         Миколай.

    Ой, хто,хто до нього прибуває,

   На поміч собі призиває,

   Тому Святий Миколай

   На всякий час помагає,

         Миколай.

   Ой, хто, хто живе в його дворі,

   Миколай на землі і на морі

   Зберігає від напасті,

   Не дає тому пропасти

        Святий Миколай.

(Заходить Святий Миколай)

 

Ангели:                    Сніг, сніжок, посипай,

                                   Ось і добрий Миколай!

 Миколай: - Слава Ісусу Христу !

Діти: - Навіки слава !

Миколай: - Мир цьому дому й усім, хто в ньому !

     Любі мої діти ! Шановна громадо ! Я прийшов до вас із далеких

      небесних просторів і приніс вам благословення від Бога, Отця нашого.

  Саме сьогодні рік минув,

  Як у школі цій я був.

  Дарунки дітям роздавав,

  До праці всіх вас закликав,  

  Наказував вам чесно жити,

  Від зла тікати, а добро творити.

       Сьогодні я приніс вам солодкі і смачні подарунки для чемних і, навіть,

       не зовсім чемних. Бо ви мені всі любі й милі.

Чорт: -       Кому дарунки ? Забіякам цим і пустунам ?

  Боягузам, лінюхам?(сміється)

                    Антипкам краще знати,

                    Кому дарунки роздавати.

                    Миколаю, зупинися,

                    Подарунки заховай,

                    Тут зібрались діти грішні (показує книгу)

                    Ти нічого їм не дай!

                    О! Гріхів у них багато!

(Одягає окуляри, сідає на краю сцени, відкриває книгу «Гріхи» і читає).

                   Ось учора Гриць тихцем

  У друга кинув камінцем.

  Іванко бігав над потоком

  І Ганнусі підбив око.

  А малий Андрій до кави

  Всипав солі своїй мамі.

  Павло часто не ходив до школи,

  Бо не вчив англійської мови.

  А мала Оксана, що й казати,

  Не раз без молитви лягала спати.

  Нагрішили, нагрішили …

  Ти дарунків їм не дай !

Ангел: - Ах ти, Чортяко ! Чого вдерся в нашу хату ? Ану швидко тікай !

Миколай: - Я дарунки оті просто так не даю.

  За всі гарні справи я торбину свою

  Розв’яжу для дітей, що достойні наград,

  Котрі мають повагу до буднів і свят,

  Котрі Бога шанують у своїм серці завжди.

  Він спасе від невдач, відверне від біди.

                    Хай розкажуть про справи, що творили за рік,

                    За добро, не за зло їм вручу медяник.

(Діти по черзі розказують вірші).

 Дівчинка. Мамі я допомагала

                    Рано - вранці прокидалась.

                    Одягалась, узувалась,

                     І у школу поспішала.

                    А із школи повернуся,

                    Знов допомагать беруся.

 Дівчинка.  Мамі пісню заспіваю,

                    Їй в кімнаті прибираю,

                   Бо важка в мами робота,

                    Вихідний лише в суботу.

 Хлопчик.  А я не раз на рибалку

                    Ходив улітку разом з татком

                    Сиділи з татком ми обоє

                    Були з удою над водою.

Хлопчик.   А я для більшого улову

                   Для татка на усе готовий:

                   З відра, що татко наловив

                   Я рибу всю у став впустив,

                   І рибі добре, що на волі,

                   І татку, бо клює доволі.

Дівчинка.  Боже великий, єдиний,

                     Нам Україну храни,

                     Волю і світу промінням

                     Ти її освіти.

Хлопчик.    Світлом науки і знання

                     Нас усіх просвіти,

                     І в чистій любові до краю

                    Ти нас, Боже, зрости.

Дівчинка.   Молимось, Боже єдиний:

                     Нам Україну храни.

                     Всі свої ласки, щедроти

                     Ти на люд наш зверни.

Дівчинка.  Дай йому волю, дай йому долю,

                    Дай доброго світла,

                    Щастя дай, Боже, народу

                    І многая, многая літа!

 Хлопчик. Тут де ми живемо, -

                    Наш рідненький край.

                    Боже, Україні

                    Щастя й долю дай!

Дівчинка. Тут, де ми живемо,-

                    Вся рідня, брати.

                    Боже, промінь згоди

                    В серцях засвіти.

Святий Миколай. Молодці, діти! Мені сподобались ваші вірші.

                                  У вашому класі гарні діточки живуть.

                                  Всі батькам допомагають,

                                  Зло добром перемагають,

                                  Розв’яжу свою торбинку,

                                  Й дам всім дітям по дарунку.

 

 (Виконується пісня «Тато і мама»).

Діти: - Свято Миколая вже прийшло до нас,

  Здійснилися мрії, Миколай у нас.

  Здійснились бажання всієї дітвори, -

  Він приніс усім нам дарунки свої.

 

  Любий Миколаю, прощення прийми.

  Будемо слухняні, будем чемні ми.

  Будем пам’ятати заповіді всі,

  Хочемо ми жити в щасті і добрі.

Ведуча : - За птахів, що літають у синьому небі,

         За рибок, що плавають у глибині –

Діти : - Дякуєм, Боже, тобі !

Ведуча: - За Сонце, що гріє промінням світ,

        За Місяць і зорі, що світять вночі –

Діти: -  Дякуєм, Боже, тобі !

Ведуча: - За сніг і за лід, що взимі на землі,

        За квіти, що всюди цвітуть навесні –

Діти: -  Дякуєм, Боже, тобі !

Ведуча: - За звірів, більших від нас усіх,

        І за тих маленьких, що ледь бачимо їх –

Діти: -  Дякуєм, Боже, тобі !

Ведуча: - За тата і маму, братів і сестер,

        За тебе й за мене, за дар всіх людей –

Діти: -  Дякуєм, Боже, тобі !

Ведуча: - За воду й повітря,

                 За хліб на столі –

Діти: -  Дякуємо, Боже, тобі !

 

• Сині дзвіночки молитву дзвонять.

Зложим в молитві щирій долоні.

Ніч проминула і сонце світить…

Вислухай, Боже, що просять діти.

 

• Нехай цей ранок, що в школі лине,

Принесе запах квіток України.

Нехай ця днина додасть нам сили,

Щоб ми Вкраїну завжди любили !

 

• Щоб ми, малі, в добрі зростали,

Не знали голоду й війни.

Незгасну віру в тебе мали,

Мій милий Боже, навіки.

(Ангели роздають гостям «миколайчики»)

Миколай: -  Ось, слава Богу, все роздав,

   Що міг і що з собою взяв.

   Нехай добро з вами буде

   І щастя віднині.

   Нехай смуток ваш і горе

   Спливуть за водою,

   І утопить їх хай море

   Зі слізьми й бідою.

Ангел: -  Щоб серця в вас не черствіли,

       Не були байдужі.

       Щоб ви інших розуміли

       В голоді і стужі !

Ангел: -  Щоб неправда в домі вашім

       І не ночувала.

                Щоб лиш правда в серці вашім

       Завжди панувала !

Миколай і Ангели: -  Прощавайте, милі люди,

         Мир хай з вами завжди буде !

Діти: -  Прощавай, Святий Миколаю !

(Виконують пісню «Хай радіють усі»).