Тренінг з батьками "Попередження насильства, жорстокості в сім'ї та в дитячому колективі"

Про матеріал
Метою тренінгу є попередження насильства в сім'ї, профілактика та запобігання жорстокому поводженню з дітьми
Перегляд файлу

Тренінг з батьками «Попередження насильства, жорстокості в cім’ї та в дитячому колективі»

 

Мета: попередження насильства в сім'ї, профілактика та запобігання жорстокому поводженню з дітьми; усвідомлення відповідальності батьків за виховання дітей щодо жорстокого ставлення до оточуючого світу, створення доброзичливої та відвертої атмосфери в групі.

Час проведення: 1 год. 30 хв.

Поняття, для засвоєння: насильство, види жорстокого поводження з дітьми , Закон України «Про попередження насильства у сім'ї».

Обладнання: нормативно-правові документи, анкети, магнітофон, аудіокасета, картки для поділу на групи, роздатковий матеріал.

Форма проведення: просвітницький тренінг.

 

План

Вступ 1.Вправа «Знайомство»(5 хв.) 2.Вправа «Правила роботи» (5 хв.) З.Вправа «Очікування» (10 хв.) 4.Вправа «Мозковий штурм» (5 хв.)

5.Інформаційне повідомлення про проблеми насильства та жорстоке поводження з дітьми (5 хв.) 6. Робота в групах (20 хв.) 7. Вправа «Моя сім'я» (10 хв.) 8. Вправа «Обмеження і дозволи» (10 хв.) 9. Рольова гра « Зверни увагу» (10 хв.) 10.Анкетування «Чи гарні ви батьки?» ( 10 хв.) 11. Підсумки (10 хв.)

Хід тренінгу

Вступ

Доброго дня, шановні батьки! Нашу бесіду хотілося розпочати такими словами : «Якщо твої наміри розраховані на рік - сій жито, на десятиліття - саджай дерева, на віки - виховуй дітей»(Народна мудрість).

«Найскладніша й найблагородніша робота,– єдина для всіх і водночас своєрідна і неповторна в кожній сім’ї ‖( В.О.Сухомлинський).

Сьогодні ми проведемо нашу зустріч у формі тренінгу. Тренінг – це навчання досвідом. Це чудова форма для налагодження спілкування, профілактики конфліктів, які виникають між батьками та дітьми. Ви-люди, у яких різна освіта, різний характер, різні погляди на життя, різні долі, але є одне, що об’єднує вас, це ваші діти, які можуть стати горем чи радістю. Як і що треба зробити, щоб ваша дитина стала для вас щастям, щоб колись можна було сказати собі: «Життя склалось». Тому на цьому тренінгу ми розглянемо актуальну проблему, це попередження насильства та жорстокості в сім’ї та в дитячому колективі.

1. Вправа «Знайомство»(5 хв.)

Мета: познайомити учасників між собою, створити умови для ефективної співпраці.

Але перш, ніж ми спробуємо обговорити цю тему, я пропоную привітати один одного словами: «Добрий день, мене звуть…,про жорстоке поводження з дітьми я вперше почула…,у своєму житті я зустрічалася ( не зустрічалася) з такими людьми, що жорстоко поводяться з дітьми»

 

2. Вправа «Правила роботи» (5 хв.)

Мета: показати необхідність вироблення й дотримання певних правил, за якими відбувається взаємодія людей у групі; прийняти правила для продуктивної роботи під час тренінгу.

Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную вам прийняти певні правила, за якими ми будемо працювати протягом нашої зустрічі. Практика проведення тренінгу показує, що найбільш корисними в роботі груп є такі правила:

1.Активність.

2.Право промовчати.

3.Бути відвертим.

4.Бути позитивним.

5.Право піднесеної руки.

6.До всіх звертатися на «ти».

7.Правило «тут» і «тепер».

8.Толерантність.

9.Працювати «від» і «до».

Чи згодні ви з першим правилом?...

Чи приймаємо ми друге правило?...

Як ви ставитесь до того, щоб у роботі користуватись вимогами третього правила?...

3. Вправа «Очікування» (10 хв.)

Мета: сформулювати завдання тренінгу, налаштувати учасників на роботу під час тренінгу.

Кожен з вас, почувши тему тренінгу, поспілкувавшись з іншими батьками, можливо, має певні питання, які хотів би вирішити під час роботи. Кожен з вас щось очікує від цієї зустрічі. Що ж саме? Ви отримаєте стікери, на яких зможете записати свої очікування від цього тренінгу, побажання. Потім зачитуєте та прикріпляєте на кошик очікувань.

4. Вправа «Мозковий штурм» (5 хв.)

Мета: з’ясувати рівень обізнаності.

Тема нашого тренінгу складна, оскільки стосується прояву нашими з вами дітьми жорстокості та насильства. Нажаль, це явище живе серед нас, дорослих, а також серед наших дітей.

Тому пропоную всім продовжити речення:»Насильство та жорстокість для мене – це…».

- Чому сьогодні ми піднімаємо цю тему?

- Які форми насильства над людиною існують у нашій країні?

- Хто провокує насильство?

- Чим підкріплюється насильство?

Отже, насильство – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування однієї людини по відношенню до іншої людини, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи як людини , так і громадянина, а також наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

 

5. Інформаційне повідомлення про проблеми насильства та жорстоке поводження з дітьми (5хв.)

Ця проблема є актуальною, тому що близько половини опитаних дітей в Україні вважають себе недостатньо захищеними державою від жорстокості, знущання, брутального поводження, викрадення та продажу, від сексуальної експлуатації-38%, від примусу до підневільної, непосильної, надмірної чи небезпечної праці -34%,від вживання наркотиків-43%. Насильство в сім’ї-серйозна і поширена проблема в світі. Воно впливає на життя дітей і підлітків: третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в сім’ї. Діти матерів, що зазнали

знущань, у шість разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, а 50% таких дітей мають схильності до вживання наркотиків й алкоголю. Одна третина підлітків зазнає насилля в інтимних стосунках. Найбільш типовими наслідками такої ситуації стають такі скарги батьків чи вчителів на поведінку дітей: бійки, конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність, замкненість тощо. До емоційних проблем таких дітей можна зарахувати: підвищену агресивність, знижений настрій, депресію, тривожність, страхи, нестійкість емоційної системи.

Часто батьки скаржаться на психоневрологічні розлади у дітей - безсоння, енурези, а також соматичні – серцево-судинні розлади. Порушення травлення, астму тощо.

У тоталітарних сім’ях, де прийняті директивні, жорсткі форми виховання або дитину надмірно опікують, не враховуються потреби та психоемоційні особливості дитини, батьки не усвідомлюють жорстокої поведінки з дітьми. Вони вважають, що жорсткі умови виховання корисні, і не розуміють, що це негативно впливає як на психіку дитини, так і на стан її соматичного здоров’я.

Самі діти, які зазнають жорстокого поводження і насильства, звертаються за психологічною допомогою вкрай рідко. Насамперед, це випадки сексуального насильства щодо підлітків, побиття батьками. А ось на вулицю вони тікають все частіше. Це саме ті підлітки, з якими щодня стикається дільничий міліціонер – чи як з правопорушниками, чи як споживачами наркотиків, чи як просто нещасними бездомними дітьми.

Що ж таке жорстоке поводження з дітьми? Як відрізнити послідовні дії батьків при вихованні в дитини дисциплінованості та відповідальності від їхніх насильницьких дій? Які дії треба вважати неприпустимими, які з них підлягають покаранню згідно з Законом України «Про попередження насильства в сім’ї‖?

Види та форми жорстокого поводження з дітьми.

Фахівці виділяють 4 типи жорстокого поводження щодо дітей:

1. Фізичне насильство.

2. Нехтування.

3. Сексуальне насильство.

4. Психологічно жорстоке поводження.

 

 

 

6. Робота в групах (за допомогою карток, які учасники отримали, вони об’єднуються в групи) (20 хв.)

Мета: з’ясувати рівень обізнаності батьків щодо типів жорстокої поведінки та розуміння того, що не кожне покарання принесе дитині користь. Розвивати навички групової взаємодії.

І група – записує форми та дії, які відносяться до фізичного насильства, наводить приклади.

ІІ група – записує форми та дії, які відносяться до нехтування, наводить приклади.

ІІІ група – записує форми та дії, які відносяться до сексуального насильства, наводить приклади

ІV група – записує форми та дії, які відносяться до психологічного насильства, наводить приклади.

Додаткові матеріали:

Фізичне насильство – нанесення фізичних пошкоджень, тілесні карання, а також залучення дітей до вживання алкоголю й наркотиків. У деяких сім’ях як дисциплінарний захід використовують різні види фізичного насильства – від потиличників до ляпасів і шмагання ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство – це фізичний напад, що завжди супроводжується словесною образою та психічною травмою. Що, без сумніву, є прямим порушенням прав та свобод людини, та зокрема дитини.

Сексуальне насильство – використання дитини дорослим або іншою дитиною для задоволення сексуальної потреби, а також залучення до дитячої проституції, в тому числі з використанням порнографічної літератури, фотографій, кінофільмів з метою отримання прибутку.

Психологічне насильство (емоційне) – відсутність любові та уваги до дитини, приниження її людської гідності, грубість (словесні образи, погрози забороняють виходити на вулицю, гуляти з однолітками: маніпулюють нею, використовуючи при цьому неправду й незгоду, кривдять її родичів і друзів для того, щоб прогнати їх.

Нехтування (зневажання основних потреб дитини) – відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одягу, житлі, вихованні, медичній допомозі через низку об’єктивних причин (бідність, психічне захворювання, недосвідченість ), а також без них.

Отже, причинами жорстокості серед дітей є : статус дитини в колективі, відношення до нього однолітків, взаємовідношення з вчителями, стосунки в сім’ї, а також чоловічий стереотип поведінки, який культивується як у сім’ї, так і в засобах масової інформації.

Як бачимо, поширенню жорстокості дітей сприяє необізнаність батьків або осіб, що замінюють Їх, із тим, які заходи впливу неприпустимі у взаєминах із дитиною, нерозуміння того, що не кожне покарання принесе дитині користь. Негативну роль відіграє також низький рівень правової культури населення, недостатні знання законодавчих норм. Що охороняють права дитини та гарантують покарання кривдників. У тому числі – за порушення основних прав людини та дитини.

 

 

7. Вправа «Моя сім’я» (10 хв.)

Мета: усвідомлення, аналіз взаємин та можливість зміни сформованих сімейних стереотипів.

Батькам роздають по 10 кружечків.

Інструкція: «Візьміть кружечки і впишіть у них імена усіх членів вашої сім’ї. Покладіть кружечок із вашим ім’ям ( статусом ) посередині, потім розташуйте довкола нього кружечки з вписаними туди іменами членів сім’ї за мірою близькості з ними.

Проведіть лінії від себе до них. Зверху від лінії напишіть те. Що вас пов’язує, знизу – те, що відштовхує, гальмує процес взаєморозуміння.

Як би ви хотіли змінити свої стосунки?

Тепер зверніть увагу на кружечки «Я» і «Дитина». Що ви написали над тією лінією, яка вас з’єднує?»

8. Вправа « Обмеження і дозволи» (10 хв.)

Мета: проаналізувати обмеження і дозволи у родині.

Інструкція: « Заповніть таблицю «Заборони – заохочення», записавши:

1)Що вам забороняли ваші батьки і чим вони вас заохочували;

2)Що ви забороняєте своїм дітям і чим заохочуєте.

Порівняйте. Підкресліть пункти, які збігаються. Які ви зробили висновки?»

9. Рольова гра «Зверни увагу» (10 хв.)

Мета: звернути увагу на внутрішній світ дитини, проаналізувати, як впливають «непорозуміння» батьків на емоційний стан дітей.

Для участі у грі запрошуються троє бажаючих. Один виконує роль батька, другий – роль матері, третій – роль дитини.

Вони отримують завдання програти ситуацію:

«Батько затримався на роботі й прийшов додому пізніше, ніж звичайно. Він забув, що планували провести вечір разом із сім’єю в басейні. Мати починає з’ясовувати стосунки в присутності дитини.»

Потім учасники обговорюють, як вони почувалися, виконуючи ролі. Учаснику, який виконував роль дитини, надається можливість виразити свої почуття і звернутися до «батьків».

Своїми враженнями діляться спостерігачі.

10. Робота в групах.

Вправа «Порада»

Мета: розвивати навички активного слухання, розуміння внутрішнього світу дитини, підтримки, співчуття.

Батьки об’єднуються в 4 групи за порами року.

Дитина звертається до батьків із проблемою. Батьки, вислухавши, повинні порадити їй, що робити, і переконати, що все буде гаразд.

Ситуація для групи № 1:

« Я не буду товаришувати з Володимиром,бо він мене образив. Сьогодні я весь урок малювала пейзаж,а він проходячи мимо, зачепив та перекинув склянку з водою і весь малюнок зіпсував. Ми з ним побилися.

Ситуація для групи № 2:

«Я не піду більше до школи,бо мене постійно ображає Владик,він чіпляється до мене і говорить, що я « лох» та «шестірка».

Ситуація для групи № 3:

«Мамо, що мені робити? Вчитель (без підстави) звинуватив мене в тому, що я списав контрольну з математики у сусіда і не бажає ставити гарну оцінку».

Ситуація для групи № 4:

«Я взяла у Лариси курточку на фізкультуру, а коли бігла, то перечепилася і впала та порвала курточку. Тепер Лариса разом з дівчатами влаштують з’ясування стосунків , скоріше всього поб’ють.

Як бачимо, попередити жорстокість та агресивність допомагають такі вміння: вміння слухати, доброзичливе та тепле спілкування, лагідний погляд.

10.Анкетування «Чи гарні ви батьки?» ( 10 хв.)

Мета: перевірити правильність виховання батьків.

1.Чи стежите ви за статтями в часописах, телевізійними або радіопрограмами на педагогічну тематику? Чи читаєте ви час від часу книжки про проблеми виховання?

2.Чи вважаєте ви недоліки в поведінці вашої дитини результатом упущення вами якихось моментів у вихованні?

3.Чи є ви разом із чоловіком ( дружиною ) однодумцями у вихованні ваших дітей?

4.Чи приймаєте ви допомогу вашої дитини в якійсь діяльності, навіть у тому випадку, якщо справа від цього не виграє?

5.Чи забороняєте ви щось або караєте дитину тільки в тому випадку, коли це цілком виправдано і необхідно?

6.Чи вважаєте ви послідовність у вихованні одним з основних педагогічних принципів?

7.Чи вважаєте ви, що середовище й оточення – один із чинників, який істотно впливає на виховання дитини?

8.Чи вважаєте ви заняття спортом і фізкультурою чинниками гармонійного розвитку дитини?

9.Чи вважаєте ви, що краще попросити про щось свою дитину, ніж наказати це зробити?

10. Якщо вам доводиться сказати дитині:»У мене зараз немає вільного часу» або «Почекай, поки я скінчу роботу», чи буває вам від цього неприємно?

За кожну позитивну відповідь поставте собі два бали; за відповідь «інколи» -1 бал; за негативну відповідь – 0 балів.

Менше 6 балів – справи ваші кепські. Спробуйте терміново почати вивчення азів батьківської педагогіки.

Від 7 до 14 балів – поняття про батьківські обов’язки у вас є, але необхідно більше часу й уваги приділяти дітям, частіше з ними спілкуватися.

Більше 15 балів – ви справляєтесь з батьківськими обов’язками, але не заспокоюйтеся на цьому і не думайте, що ви робите все можливе – в батьківській праці не буває меж.

БАЖАНО ЗАЗНАЧИТИ, ЩО ВЕЛИКЕ ЗНАЧЕННЯ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ МАЄ ЗАОХОЧЕННЯ: СЛОВОМ, ПОГЛЯДОМ, ЖЕСТОМ, ДІЄЮ.

ДУЖЕ ВЕЛИКЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ДИТИНИ МАЄ ПОКАРАННЯ, ЯКЩО ВОНО СЛІДУЄ ВІДРАЗУ ЗА ВЧИНКОМ,ПРОВЕДЕНА РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНА БЕСІДА, ВОНО СУВОРЕ, АЛЕ НЕ ЖОРСТКЕ ТА ОЦІНЮЄ ДІЇ ДИТИНИ,А НЕ ЙОГО ОСОБИСТІ ЯКОСТІ.

Караючи дитину, батько та мати проявляють терпіння, спокій та витримку.

Ознайомлення батьків з попереднім анкетуванням учнів:

1.Якщо тебе карають, то як…

2.Якщо тебе заохочують,то як…

3.Чотири « неможна», які б ти хотів мати в своїй сім’ї, коли тебе карають.

11.Підсумки (10 хв.)

Мета: отримати від кожного учасника коротку інформацію про враження від проведеного тренінгу.

Хід вправи

Тренер звертається до учасників із пропозицією скласти йому телеграму з 11 слів, яка містила б відповіді на такі запитання:

-Що ви думаєте про проведений тренінг?

-Що було для вас важливим?

-Що вам сподобалося?

-Чи справдилися ваші очікування?

Наша зустріч підійшла до завершення. Сподіваюсь, що вона була для вас корисною, викликала роздуми, а також бажання побудувати по – новому взаємовідносини в своїй сім’ї .

Учасникам пропонується закінчити речення: «Я хочу сказати своїй дитині…»(про необхідність дисциплінованості, співчутливості, толерантності тощо).

Психолог роздає пам’ятку і бажає взаєморозуміння та поваги у стосунках з дітьми.

Пам’ятка для батьків

1. Діти – основа сім’ї. У процесі виховання враховуйте індивідуальні особливості розвитку дитини.

2. Не ображайте, не бийте, не принижуйте дитину. Пам’ятайте, навчання – це радість ( негативні емоції не сприяють засвоєнню матеріалу, вбивають бажання вчитися). Криком ви нічого не зміните.

3.Знайдіть час для бесіди з дитиною. Під час спілкування не реагуйте бурхливо, не засуджуйте, а будьте тактовними, толерантними у вираженні своїх суджень, думок. Намагайтеся контролювати режим дня дитини.

4.Пам’ятайте, що дитина – це ваше відображення ( грубість породжує грубість, крик – крик, а взаєморозуміння і доброзичливість – добро і злагоду в сім’ї ). Запитайте себе: «Чи хочу я, щоб моя дитина була схожа на мене?»

5. Дитина – це цілий світ, сприймайте її як цілісну особистість, дорослу людину, яка має свої права ( на навчання, відпочинок тощо ) і певні обов’язки (вчитися, дотримуватись правил для учнів).

6. Якщо ви помітили, що у дитини «важкий» період, тоді підтримайте її.

7.Не віддаляйте дитину від себе – знайдіть час поговорити, зрозуміти, згадати себе в її віці, допоможіть, якщо потрібно, лагідним добрим словом.

8.Не шкодуйте ніжних слів, будуючи стосунки з власною дитиною.

9. Ви дали дитині життя, тож допоможіть зорієнтуватися у бурхливому морі життєвих подій.

10. Приймайте та любіть дитину такою, якою вона є.

docx
Додав(-ла)
Сціра Тетяна
Додано
7 липня 2023
Переглядів
892
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку