Тренінгове заняття « Моя поведінка в конфліктних ситуаціях»

Тренінгове заняття « Моя поведінка в конфліктних ситуаціях»

Мета: опанування форм адекватної поведінки в конфліктних ситуаціях, розвинути необхідні якості для успішного подолання труднощів на зняття проявів агресивності, засвоєння почуття доброти, вміння співчувати іншим.

 Вправа « Привітання»

Учні сідають в коло. Їм дається завдання мовчки, без слів привітатися один з одним. Чи то очима, чи тілом, чи мімікою, чи жестами.

Обговорення:

• чи можемо ми висловлювати свої думки чи побажання без слів?
• Чи було вам зручно так вітатися?
• Чи змогли б ми без слів жити?

 Вправа «Відповідь з посмішкою»

Вступне слово ведучого. Можна обійти конфлікт, якщо відповісти посмішкою. Люди з відчуттям гумору рідко конфліктують, а вже якщо сперечаються, то завжди з жартом та посмішкою ( не сарказмом, злою іронією, а з добрим дотепним жартом).

Хід вправи: розіграємо ситуації, де необхідно посміхнутися, пожартувати, не дати суперечці стати конфліктом.

Ситуація №1.  Ви отримуєте записку з вашим ім’ям: «А + Б = Любов» ваша реакція… Відповідь має бути з посмішкою.

Ситуація № 2. Вам дуже смішно на уроці. Вчителька вам робить зауваження. Ви виправдовуєтеся (з посмішкою). Що скажете?

Ситуація № 3. У автобусі тобі ненавмисно наступили на ногу. Твої дії?

Ситуація № 4. У твоїх однокласників хороший настрій і вони починають жартувати з учнів, згадуючи курйозні ситуації. Ненароком згадали і про твій кумедний випадок на перерві. Твоя реакція?

Ситуація № 5. на перерві, в коридорі учень паралельного класу ненароком зачепив тебе плечем. Твої дії?

Обговорення:

- чи відбувалися колись такі ситуації з тобою? Як ти поводився?

- Ч змінився ти? Як ти будеш надалі поводитися в конфліктних ситуаціях?

Вправа «Наші емоції».

Мета: осмислення емоційних станів.

Для даної вправи керівнику потрібен набір карток або плакат із зображенням різних емоційних станів людини.  При роботі з картками пропонується серія завдань:

• назвати емоційні стани, зображені на картках;
• розділити аркуш паперу на дві половини і перемалювати схематичні зображення так, щоб зліва розташувались емоційні стани, які дітям подобаються, а праворуч – не подобаються. Після виконання завдання діти по черзі називають та пояснюють, чому їм подобають чи не подобаються ті чи інші емоційні стани.
• Визначити свій настрій, емоційний стан на даний момент, схематично зобразивши його в щоденнику, коротко пояснити причину того чи іншого емоційного стану.

При обговоренні різних емоційних станів керівник  звертає увагу на самопочуття дітей в групі, констатує наявність підвищеної тривожності у окремих членів групи.

Обговорення:

• що вам сподобалося в цій вправі?
• ви завжди відверті з оточуючими, чи приховуєте свої емоції?

Вправа «Найкраща риса»

Хід вправи: учні стають в коло і по черзі за годинниковою стрілкою називають найкращу рису того учасника, який стоїть праворуч.

Обговорення:

• чи були ви щирими, коли називали риси?
• Чи було вам приємно коли називали вашу рису? І чи це дійсно так?
• Яка б була ваша реакція якби назвали вашу негативну рису?

5Релаксаційна вправа «Притча»

Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і загадав забивати їх по одному в паркан щоразу, коли він втратить терпіння і посвариться з кимось. Першого дня юнак забив 37 цвяхів. З часом він навчився опановувати себе, і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися контролювати свої емоції, ніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли не було забито жодного цвяха. Тоді батько наказав синові витягати з паркана по одному цвяху тоді, коли він жодного разу за день не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться. Минали дні, і згодом у паркані не залишилося жодного цвяха. Тоді батько підвів сина до огорожі й сказав: ти добре поводишся синку, але подивися скільки тут залишилося дірок… це образи в душах людей»

Намагайтеся якнайменше залишати таких дірок на своєму шляху. Не забиваймо цвяхи ворожості, непорозуміння й жорстокості  в душі людей. Будьмо толерантними, а отже розуміймо один одного.

Обговорення:

• чого вчить нас ця притча?
• Які ви знаєте риси толерантної поведінки? (інтерес до людей, уміння слухати, терпимість, тактовність, почуття гумору, повага до інших)

Вправа «Валіза в дорогу»

Мета: формування вмінь аналізувати свою поведінку і проектувати свої дії в майбутньому; вироблення навичок соціальної адаптації.

Хід вправи: учасники діляться на дві підгрупи методом осінь – зима. Одна підгрупа складає першу валізу в яку потрібно покласти риси характеру, здібності, вміння, що допоможуть у спілкуванні, у виконанні різних завдань, при пошуку спільних рішень, діях в екстремальних, конфліктних чи інших життєвих ситуаціях. Інша група складає другу валізу де кладе все, що зможе завадити при виконанні поставлених завдань та діях в складних ситуаціях.  При цьому думка кожного з учасників обговорюється, і якщо її підтримує більшість, то записується на ватмані. Таким чином після обговорення всіх думок отримується торбина – валіза. Коли валізи готові по черзі зачитується записане і обговорюється вже всіма учасниками.

 Вправа «Аркуш за спиною»

Хід вправи: учням пропонується взяти аркуші паперу, прикріпити їх один одному на спину і ходити по кімнаті. Ті з ким ви зустрінетеся, писатимуть на них свої враження про вас: який ви у взаєминах з оточуючими. За бажанням господаря можна писати як недоліки так і побажання. Потім коли всі напишуть можна зняти і подивитися.

Обговорення:

• чи згодні ви з написаним на вашому аркуші?
• Чи писали ви відверто?
• Чи будете ви працювати над собою, щоб змінитися?

Вправа «Девіз»

Хід вправи: учням пропонується придумати свій девіз, який би відобразив його життєве кредо та ставлення до світу. Спочатку кожен зображає своє уявлення на аркушах формату А4, потім пояснює, прикріплює девіз на заздалегідь підготовленому плакату .

Тренер: ніхто не вклав негативного змісту в свій девіз, то чому ж у житті ми інколи поводимося зовсім не так? Давайте пронесемо свій девіз через усе життя і поводимемося відповідно до створених образів.

Вправа «Прощання»

Учні по черзі продовжують речення: «Я відчуваю, що можу бути лагідним, добрим, чесним…», посилають повітряний поцілунок.