Тренінгове заняття "Відновлення власних ресурсів"

Тренінг «Відновлення власних ресурсів»

Мета:  познайомити педагогів з поняттям ресурси та з практиками відновлення внутрішніх ресурсів; навчити розвивати вміння самозаспокоюватись; сприяти активізації особистісних ресурсних станів. Навчити долати негативні переживання та використовувати власну енергію для продуктивної діяльності.

Час: 2 год.

Завдання:

•                   навчити долати негативні переживання та використовувати власну енергію для продуктивної діяльності;

- зняти емоційну та поведінкову скутість учасників тренінгу;

- привернути увагу учасників до власного внутрішнього стану, з'ясувати як поповнюють внутрішні ресурси учасники тренінгу;

- розвивати уміння працювати у тренінговій групі.

Поняття для засвоєння: ресурси особистості,  зовнішні та внутрішні ресурси; практики відновлення власних ресурсів

Обладнання:  правила роботи, ручки, маркери, аркуші А4;  стікери у вигляді яблука, ватман  із зображенням «Осінньої корзини»; чарівний мішечок, смужки паперу з побажаннями; цукерки різнокольорові; кольорові смужки; пам'ятка «Практики на відновлення ресурсу»

Хід  заняття

І. Вступна частина

1.Вступне слово (2 хв.)

Доброго  дня! Я рада, що ми зібралися в очному форматі.  Мені

  хотілося  б  сьогодні,  щоб  ви,  спілкуючись  зараз  і  тут  в  цьому  колі,  змогли  приділити увагу  собі,  своєму  внутрішньому  світові,  замислились  на хвилинку  про  те, що  ви  єдині  і  неповторні  у  цьому  світі.  І  щоб  відчувати себе  просто  щасливою  людиною,  ми  повинні  жити  надією,  вірою та  любов’ю.  Любов’ю  до  себе,  до  оточуючих…  І  тоді  ми  будемо  сильними,  красивими,  любимими…

2. Вправа - знайомство «Якби я була…» (3 хв.)

Мета: встановити контакт між учасниками та налаштувати на роботу в групі.

Пропоную учасникам назвати своє ім’я та продовжити фразу : «Якби я була квіткою (явищем  природи),  я б була….

3. Вправа «Правила роботи» (3 хв.)

Мета: показати необхідність вироблення і дотримання певних правил для продуктивної роботи групи під час занять.

Психолог звертається до групи з питанням: «Для чого в нашому житті існують різні правила?». Після відповідей учасників, пропоную прийняти правила роботи групи під час тренінгу.

 Орієнтованими правилами тренінгу можуть бути такі:

1. «Тут і тепер» (говорити тільки про те, що думаєш і відчуваєш тут і тепер, під час спілкування в групі).

 2. Щирість і відвертість (бути відвертим, не «грати»).

3. «Принцип Я» (говорити від свого імені «я вважаю ...», «я думаю ...», «хочу запропонувати ...»).

 4. Активність (усі учасники залучаються до обговорення).

5. Повага (поважати кожного, хто говорить, вміти слухати, не перебивати).

6. Конфіденційність (все, що відбувається тут з іншими, не підлягає обговоренню за стінами аудиторії).

 Запитання до групи:

1. Чи згодні ви з правилами?

2. Чи маєте ще якісь пропозиції?

3. Повідомлення  «Що відбуватиметься на тренінгу» (2 хв.)

Сьогодні ми з вами познайомимося з поняттям ресурси та навчимося їх відновлювати за допомогою практик, перетворюватимемо негативні переживання на позитивні, навчимося  заспокоюватись, не реагувати гостро на погані новини, переключатися….

4. Вправа - очікування «Осіння корзина» (5 хв)

Мета: визначити та сформулювати очікування учасників

На плакаті зображено осінню корзину.

Пропоную кожному учаснику написати свої побажання від заняття на яблуках і прикріпити біля корзини.

 Я впевнена, що кожен з вас знайде для себе щось цікаве і корисне і очікування кожного здійсняться.

4. Вправа «Чарівний мішечок» (5 хв)

Мета: пояснити роль настанов у житті людини, сприяти зняттю психоемоційного напруження, поліпшення настрою в групі.

Інструкція. Колеги! Пропоную вам дістати по одному побажання з чарівного мішечка, яке підкаже, що на вас чекає сьогод­ні або що вам потрібно зробити найближчим часом. Ці побажання чарівно впливають на на­стрій, підбадьорюють, надають упевненості.

Тобі сьогодні особливо пощастить!

Життя готує тобі приємний сюрприз!

Усе складається для тебе найкращим чи­ном!

Сьогодні твій день, щасти тобі!

Сьогодні Фортуна з тобою разом!

Пам’ятай: ти народилася, щоб бути щас­ливою!

Люби себе такою, якою ти є, - неповтор­ною!

Потурбуйся про здоров’я свого тіла!

Зроби собі подарунок, ти на нього за­слуговуєш!

Вищі сили оберігають тебе!

У тебе є все, щоб насолоджуватися жит­тям!

Усе, що потрібно тобі, легко приходить до тебе!

Усі твої бажання та мрії реалізуються, повір у це!

Сьогодні з тобою спокій і радість!

Сьогодні щасливий день

Запитання для обговорення:

1.                Що ви відчували, коли прочитали своє побажання?

Кожен з нас - унікальний та неповторний. Ми всі народжені, аби досягти успіху, людський організм запрограмований на це. Найголовніше - сприймати себе позитивно.

ІІ. Основна частина

1.                Вправа  «Мої  позитивні події» (10 хв.)

Мета:створити умови для обміну досвідом та висловити думки

Назвіть, будь ласка, 3 позитивні події, які відбулися з вами сьогодні?

Запитання для обговорення:

1.                Які   емоції ви відчували при згадуванні подій?
2.                Яке значення для вас  мають позитивні емоції?

Отже, наші спогади - це безцінний дар. Ми пам’ятаємо емоційно яскраві для нас моменти. Але наша психіка працює так, що негативні моменти ми згадуємо швидше й більш яскраво. Тоді як приємні хвилини «дістаємо» з пам’яті довше і трошки складніше. На позитивні події варто звертати увагу - це внутрішній ресурс.

2.                Інформаційне повідомлення «Ресурси особистості» (15 хв.)

Мета: надати інформацію учасникам про значення  ресурсів

Ресурси особистості - це всі ті життєві опори, які знаходяться в розпорядженні людини, і дозволяють їй забезпечувати свої основні потреби: виживання; фізичний комфорт;  безпеку; залученість в соціум; повага з боку соціуму; самореалізацію в соціумі.

Ресурси поділяються на соціальні та особисті, інакше кажучи - зовнішні і внутрішні.

Зовнішні ресурси - це матеріальні цінності, соціальні статуси (ролі) і соціальні зв'язки, які забезпечують підтримку соціуму, допомагають людині зовні.

Внутрішні ресурси - це психічний особистісний потенціал, характер і навички людини, які допомагають зсередини.

Однак, розподіл на зовнішні і внутрішні ресурси є досить умовним. І ті, і інші ресурси тісно пов'язані і при втраті зовнішніх ресурсів поступово відбувається втрата ресурсів внутрішніх. Надійні зовнішні ресурси забезпечують збереження внутрішніх ресурсів, але тільки в тому випадку, якщо ці внутрішні ресурси вже є.

Іноді людина отримує зовнішні ресурси, ще не маючи внутрішніх, і це подібно лише на зовнішню декорацію, яка в будь-який момент може обсипатися.

Важливо зрозуміти, що найсильніші внутрішні ресурси не замінюють зовнішні, але дозволяють якийсь час існувати без зовнішніх ресурсів, відновлювати їх з нуля, нарощувати в будь-якій ситуації і забезпечувати над-адаптацію, опираючись середовищу наодинці.

Однак, треба дуже добре розуміти, що будь-які внутрішні ресурси - це як запас кисню в легенях, як запас глікогену в печінці - забезпечують автономно лише на якийсь час, поки людина не знайшла нові джерела живлення - зовнішні ресурси.

На одних внутрішніх ресурсах людина довго існувати не може, вона повинна знайти відповідне середовище і вступити з ним у взаємообмін, забезпечувати з його допомогою всі свої потреби, від нижчих до вищих, інакше через якийсь час внутрішній потенціал буде вичерпано.

Ось чому в ідеалі, людина повинна постійно піклуватися про підтримку і нарощування і тих, і інших ресурсів, і чим сильніші її внутрішні ресурси, тим простіше нарощувати зовнішні. І чим більше вона сама наростила ресурсів зовнішніх, тим сильніше вона стала всередині.

Вміння тримати ресурси в балансі дає можливість зберігати свою працездатність та здоров’я на багато років.

Запитання для обговорення:

1.                Чи відкрили ви щось нове , корисне для себе з даної інформації?
2.                Як ви відновлюєте свої ресурси?
3.                Чи завжди ви знаходите  час на поповнення своїх ресурсів?
4.                Що допомагає вам відновити свої ресурси?

Підсумок. Кожний з нас індивідуальний. І при появі неприємних(стресових) ситуацій, ми звикли тривожитися, переживання,  відчувати небезпеку.

Стреси і травматичні події з нами відбуваються завжди. Це життя і від нас не залежить (хвороби,смерть, переїзд на нове місце, війна, руйнування). Коли ми зустрічаємося із травматичними подіями відбувається первинна травматизація (коли ми є  безпосередніми учасниками події, які пережили, з певними реакціями, загрозу життю або безпеці).

Однак процес травмування може бути і не пов'язаний безпосередньо з подіями або ситуаціями. Тоді ми можемо говорити про вторинну травму, тобто травму, яка виникла під впливом кого - або чого-небудь на психіку людини, викликаючи у неї емоційний відгук.

Вторинна травматизація властива людям, які були свідками події, але самі в ній не брали участь або спостерігали подію з екранів телевізорів, моніторів.

Кожна людина унікальна і має свій запас негативних подій та свої шляхи нормалізації стану.

3. Робота в групах «Рятувальна валіза»  ( 20 хв.)

Мета: визначити  шляхи нормалізації стану у стресових чи травматичних подіях

Хід вправи

Учасники об’єднуються за кольором цукерки та вибирають хто буде спікером для презентування своєї роботи.

Завдання: кожна група,  напишіть, будь ласка, про свої методи саморегуляції, як ви допомагали собі нормалізували стан у стресових чи травматичних подіях?

 На першому місці - що найбільше допомагало, на другому - менше, на третьому - ще менше.

Кожна група презентує свої надбання, вони узагальнюються на плакаті.

Пропоную відповісти на запитання:

1. Звідки ви отримували необхідні навички нормалізації свого стану?
2. Скільки постійних вправ у вас є у арсеналі?
3. Як часто ви використовуєте ці вправи зараз?
4. Чи навчилися ви досягати бажаного завдяки вправам?

Підсумок. Стреси, які виникають у жит­ті, можна уявити як коридори, якими тре­ба пройти: хто швидше, хто повільніше, хто важче, хто легше, однак пройти їх усе одно доведеться.

4.Практики для відновлення ресурсу (25 хв.)

Мета:  познайомити з   практиками для відновлення саморегуляції.

Як же поповнювати власні ресурси?

Багатьох із нас не вчили дбати про себе. І нам здається, що практика - це щось складне і глобальне. Утім, навіть дві-три хвилини вкладу в себе (саме стільки часу займуть у вас поради), які приносять результат. І це дуже продуктивний внесок», - відзначає Світлана Ройз.

Вона пояснює: кожну практику можна використовувати в будь-який час доби, день тижня і пору року.

 Психологи рекомендують  різноманітні вправи, які залучають різні органи чуття - зір, слух, доторки, смаки тощо. Усе це дає людині змогу відкинути, хоча би тимчасово, робочі моменти й поринути у світ своїх емоцій. З одного боку, висловити ті, якими вона охоплена в цей момент, навіть якщо вони негативні. З іншого - врівноважити їх новими, отриманими під час творчості. 

1. Повільно випити філіжанку чаю/кави/какао

Люди часто поспішають, фокусуючи увагу на результаті й упускаючи важливі ресурси, які дають процеси. Уповільніться, відчуйте смак, аромат, дозвольте собі 2-3-4-5 хвилин контакту з собою і з «об’єктом», який «лише для себе». Це допоможе відчути наповнення й радість, посилити чутливість та уважність». Коли ми їмо-п’ємо повільніше, то не тільки робимо внесок у свою «тілесність», а ще й у самооцінку, адже дозволяємо щось «взяти» собі. Тож повільне чаювання може виявитися «побаченням із собою.

2.Обійми (обійняти співробітника, дитину, чоловіка/дружину, кота)

Щоразу, коли нас обіймають або ми когось обіймаємо, ми повертаємо собі відчуття своїх кордонів. Повертаємо стан «цвінь-цвірінь, я в хатці». Обійми - якщо вони для нас прийнятні, пов’язані з близькістю, загальною задоволеністю життям, зі станом щасливості. (Зараз ми обмежені в обіймах, але навіть спогади та уявляння будуть ресурсними.

3.                Визирнути у вікно (знайти 5 ознак осені/зими/весни/літа - пори року, яка зараз триває).

За допомогою цієї простої практики ми перефокусовуємо увагу з внутрішнього на зовнішній простір. Цей процес допоможе заспокоїтися, знизити інтенсивність хвилювань і, водночас, повернути контакт із теперішнім моментом.

4.                Згадати п’ятьох осіб, про яких приємно згадувати

Стосунки - це те, без чого людина як соціальна істота не може почуватися комфортно. Кожен із нас потребує й здатен прийняти певну кількість контактів. Ця кількість для кожного різна. Знання про те, що є люди, яким ми довіряємо, до яких ми можемо звернутися по допомогу, які викликають у нас відчуття тепла й радості, створю наше внутрішнє тло безпеки й довіри до життя. Це важливо, особливо, - в напружені часи».

5. Дві години не заходити у соцмережі (Фейсбук, Інстаграм)

6. Поставити собі два простих запитання: «За що сьогодні я була/-в вдячна/-ий собі? і «Як я про себе подбала/-в, щоби залишатися тим, хто відчуває?»

Це - турбота про того, хто піклується. Щоб мати змогу давати, важливо мати, що давати. Лише в стані ресурсності ми зможемо відгукуватися на потреби наших близьких і тих, хто поруч. Ці внески в себе, як правило, дуже прості: горнятко чаю, дозвіл собі на дві хвилини тиші....

7. Усміхнутися перехожому

8. З’їсти щось із насиченим смаком

9. Застосування ар терапії (використанні прийомів різних мистецтв та творчості.)

10. Вправа «Подушка безпеки»

Ми звикли тривожитися. І від поганих моментів, і від хороших, і навіть від самої тривоги ми також тривожимося. І коли ми ловимо себе на цьому почутті, варто пере спрямувати наш ресурс на позитив. Тому  пропоную вам долучитися до виконання однієї з практик «Подушка безпеки»

Інструкція. Візьміть аркуш паперу й намалюйте на ньому ваші «подушки безпеки». Наприклад, у вас є власне помешкання, і це - ваша подушка безпеки. У вас є робота, машина, рахунок, друзі, кохані - малюйте ще подушки. Вони можуть поєднуватися між собою або бути намальованими окремо.

Кожна подушка - це те, що вас підтримує. Їх може бути скільки завгодно - стільки, скільки ви зможете згадати.

Але намалювати їх потрібно так, щоби на кожній ви могли уявити зверху себе. Тож розташуйте аркуш максимально комфортно для вас. Кожну подушку треба підписати (щоби ви не забули, що малося на увазі), їх можна розмалювати в різні кольори.

Запитання для обговорення:

1. Хто бажає продемонструвати свою «подушку безпеки»?
2. Яка кількість ваших подушок?
3. Які ви вибирали кольори при зображенні ваших подушок? Чому?
4. Які думки і почуття викликали у вас вправи?
5. Які вправи ви візьмете для себе?
6. Чи допоможуть вам практики поповнювати власні ресурси?

Підсумок. Цей малюнок нагадує нам, що, окрім тривожності, у нас є безліч інших моментів, які підтримують нас і дарують позитивні емоції. А за потреби - зможуть допомогти.

Варто пам’ятати, що робота над відновленням ресурсу має бути систематичною та планомірно.

 Кожен обирає для себе ті вправи, які найбільше відповідають потребам і дають можливість швидко відновитися.

5.                Руханка «Булочка з родзинками» (3 хв)

Мета: сприяти згуртованості групи, зняти напругу після заняття.

Хід : Ведучий запитує у всіх: «Хто любить родзинки?» Ті, хто любить, стають посередині кімнати, беруть один одного за руки, створюючи ланцюжок. Ті, хто полюбляє солодощі, гарну компанію і т. д., теж до них приєднуються, аж поки всі не стануть у ланцюжок. Потім ведучий бере останнього учасника за руку і починає, ходячи навколо першого учасника, «намотувати» всю групу на нього – «пекти булочку з родзинками». Коли всі щільно «намотаються», треба хвилинку так постояти, щоб відчути всіх разом, прислухатися до того відчуття і аж тоді розійтись.

 6. Групова вправа «Ресурси в нашому житті» (20 хв.)

Мета: визначити поінформованість педагогів щодо ресурсів; згрупувати та узагальнити знання з питання ресурсів.

Обладнання: папір формату А-4, олівці, ручки, фломастери, кольорові смужки

Хід вправи

Учасники об’єднуються в  групи за кольором смужки  та вибирають хто буде спікером для презентування своєї роботи.

Завдання

1 Група.

Визначити  ресурси , якими ви можете користуватися щодня.

2 Група

Визначити,  як зберегти та не допустити повного вичерпання внутрішніх ресурсів.

3. Група

Визначити, що ми маємо в результаті наповнення внутрішніми ресурсами.

Запитання для обговорення:

1. Чи виникали труднощі при виконання вправи? Які?
2. Що допомогло вам у виконанні даної вправи?

Підсумок. У енергетичному полі вчителя перебувають багато й дітей, і дорослих, тому від його наповненості залежить співпраця всіх учасників освітнього процесу. Роботу педагога супроводжує постійний стрес, тож уміння керувати своїми емоціями та ресурсністю -  надважливе.

ІІІ. Заключна частина

1.                Вправа «Осіння корзина» (5хв)

Мета:  усвідомлення учасниками того, якою мірою реалізовані їхні очікування.

Що найбільше сподобалось, запам’яталося на занятті?

•                   Чи потрібні, на Ваш погляд, подібні заняття?

Як Ви збираєтеся використовувати те, чого навчилися сьогодні?

Якщо ваші очікування здійснилися, то  перемістіть яблука в корзину.

2.                Вправа «Побажання» (5 хв)

Мета: формування товариських відносин

Усі учасники групи стають у коло. По колу один одному передають букет осінніх листочків та висловлюють побажання щодо професійної діяльності. Останнім побажання до усієї групи висловлює тренер.

У кожного з нас є свої секрети для відновлення власної продуктивності. Діліться ними зі своїми близькими, друзями, з нами, і обов’язково з дітьми. Ми маємо бути сильними зараз. Щодня, кожну хвилину, кожен на своєму місці, ми маємо наближати Україну до перемоги.