Марцинішина І.В.
Тренувальні вправи на закріплення знань з теми «Іменник»
Мета: закріпити знання дітей з мовної теми, розвинути практичні навички зміни іменників за числом та відмінками, встановлювати граматичні зв’язків слів у реченнях. Розвивати вміння працювати самостійно. Виховувати почуття соморозвитку.
Карта знань «Іменник»
№ |
Зміст запитання |
Так |
Ні |
1 |
Іменник – це частина мови? |
|
|
2 |
Іменник – це назва чогось? |
|
|
3 |
Іменники-істоти мають питання що? |
|
|
4 |
Іменники-неістоти мають питання що? |
|
|
5 |
В іменників можна визначити рід? |
|
|
6 |
Іменники чоловічого роду мають допоміжні слова він, мій? |
|
|
7 |
Іменники жіночого роду мають допоміжні слова він, мій? |
|
|
8 |
Іменники середнього роду мають допоміжні слова воно, моє? |
|
|
9. |
Іменники змінюються за родами? |
|
|
10 |
У множині можна визначити конкретний рід іменника? |
|
|
11. |
Чи можна змінити іменники за числом? |
|
|
12. |
Іменники можуть бути головними членами речення? |
|
|
13 |
Іменники можуть бути другорядними членами речення? |
|
|
14. |
Іменники можна змінити за запитаннями? |
|
|
15 |
Чи бувають іменники загальні і власні? |
|
|
16 |
Загальні іменники пишуться з малої літери? |
|
|
17. |
Власні іменники пишуться з малої букви? |
|
|
18. |
Дмитро Тарасович – це загальний іменник? |
|
|
19. |
лялька - це власний іменник? |
|
|
Що я знаю про іменник
Так / ні
Відредагуй (доповни, виправ) текст
ДЕ РАКИ ЗИМУЮТЬ
Я вирішив подивитися: де ж рак зимують? Ударили перші мороз. На озеро утворилася тонка шкоринк_ лід.
Друг__ допомагають мені одягти гідрокостюми і розбивають льоду біля берег. Під водА похмуро і холодно. Пірнаю вниз. Починається глибока ями, і на її дно пухкий шар мул на якому видно горбоки.
Раптом горбок починають ворушитися і витягуються довгі вус, показуються намистинка очей. Рак лежать стрункими рядом, потопають у мул по самі око . Варто було злегка зачепити рак , як вони схоплюються зі свого ліжко і рятуються втеча. Але тільки я відпливаю вбік, і рак___ знову повертаються на дно яма___.
Власні іменники істоти |
Загальні іменники істоти |
Власні іменники неістоти |
Загальні іменники неістоти |
Тимур |
павук |
Сатурн |
зірка |
Орест |
гепард |
Дунай |
тиша |
Данило Галицький |
яструб |
Говерла |
любов |
Павло Тичина |
орел |
Неаполь |
метеорит |
Леся Українка |
перепілка |
Франція |
орбіта |
Олександр |
рись |
Ковель |
пояс |
Дмитрусь |
пугач |
Чорне море |
сузір’я |
Заповнити таблицю словами з довідки. Увага! Є пастки.
Довідка 2.
Дмитро Павличко, Київ, Володимир Зеленський, столиця, центр, Луцьк, мислення, ластівка, переліт, високо, авіаквиток, поштова, мрія, Марія, Волинь, Колодяжне, колодязь, зірка, герой, сильний, боротьба, захист, Сергій Притула, надія, Ярослав Мудрий, вірити, молитва, співучий, підтримка, Кирило Кожум’яка.
Тексти для списування. Робота з мовними одиницями.
ЦІЛЮЩІ ДЖЕРЕЛА
Старі гори (К \к) арпати славля(ться \ця) на всю (У\у) країну. Вони приваблюють до себе квітучими пол(о\у)нинами, з(и\е)леними лісами та цілющими дж(и\е)релами.
З одних джерел витікає х(у\о)лодна вода. З інших — тепла. В одних джерелах вона кисл(о\у)вата. В інших — солона або гірка.
Люди помітили, що джерел(ь)на вода дуже корисна. Вона д(у\о)помагає лікувати різні хв(у\о)роби.
Т(и\е)пер біля таких джерел побудовано (С\с)анаторії. У них лікую(ться\ця) та відпочивають дорослі і діти.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Більше про Карпати тут
РІДКІСНА ГОСТЯ
Діти жили в с(и\е)лі н(е\и)далеко від лісу. На узлі(с\сс)і під ялинк(о\у)ю вони влаштували пташину їдал(ь)ню. Гілк(и\і) ялини захищали годівницю від завір(у\)юхи. (Ї\ї)жу для птахів діти готували з ос(и\е)ні. Сьогодні діти йшли ву(с\з)ькою сте(ш\ж)иною відвідати друзів. На скат(и\е)ртині снігу було видно пташині сліди. У будиночку вже снідала с(у\и)ниця. З гущавини лісу л(и\е)тіла до годівниці згра(й\ї)ка щиглів. Раптом на верхівці ялини з(’)явилася білка. Звірятко огляділося (на)вкруги і стрибнуло на пташиний будиночок. Рідкісна гостя вправно стала о(б’)їдати ягідки з горобини.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цікаве про білочку тут
КАЛИНА
Ми ж(е\и)вемо в (У\у)країні і любимо її гарну і співучу мову, її пр(и\е)красних людей, її пишну природу. Наша з(и\е)мля красива і щедра. Росте і жито, і г(у\о)родина, цвітуть квіти, дзюркочуть річечк(и\і). Але ос(о\у)бливу любов викликає у нас калина.
Росте в(о\у)на по тінистих лісах, в гаях і дібровах, на схила(х\г), на узлі(с\сс)і, на лісових галявинах. Сад(’)ять калину і біля хати, щоб в(и\е)сною білим цвітом милувала, а (в)зимку від застуди лікувала.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 – 3 прислів’я про калину.