Тренувальний зошит "Вивчаємо прикметник"

                   ЗНАЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКА   1

                                                                      в нашій МОВІ                   а

► Прочитайте текст без прикметників і зробіть висновок

► Ліс стоїть сумний і мовчазний. Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок стрункої берези. Тонкі осички сумовито риплять на лісній галявині. Навкруги трухлявого пня скупчилися маленькі опеньки. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя старої липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.

Ук ожного свої прикмети є

І їх Прикметник нам назве,

Бо тільки він сказати може всім,

Високий чи низький цей дім,

Що птах літає в синіх ясних небесах,

І падолист гуляє тихий по лісах.

Цей пан Прикметник всі прикмети знає.

От запитай його яке? яка? який?

На всі питання відповіді має,

Про всі ознаки всім розповідає.

Завдання та вправи для самоконтролю

1.    Розподіліть подані словосполучення на три групи, до складу кожної з яких належать, відповідно, якісні, відносні або присвійні прикметники.

Ведмежа послуга, ведмежий барліг; дитячий будинок, дитяча цікавість; дерев’яний голос, дерев’яний стіл; золоте серце, золотий перстень; скляний посуд, скляні очі; кам’яна стіна, кам’яна душа; залізна воля, залізний дах; лисяча нора, лисяча вдача, лисяча шуба; каштанове дерево, каштанове волосся; вишневий цвіт, вишневий колір; петрів батіг, Петрів зошит; лебединий пух, лебедина вірність; вовчий апетит, вовчий хвіст; баранячий ріг, баранячий розум, баранячий кожух.

2.    Випишіть спочатку прикметники м’якої групи, а потім — твердої.

Безробітний, верхній, весняний, модний, новий, дружній, телячий, Сергіїв, зелен, майбутній, присутній, ладен, глухий, житній, освітній, вчорашній, справжній, ранній, повен, домашній, доччин, обідній, Маріїн, сизий, сьогоднішній, тутешній, дідів, зовнішній, рідний, останній, завтрашній, західний.

3.    Провідміняйте прикметникивеселий, дружній, висока, сині.

4.    Складіть словосполучення з поданими нижче іменниками, добираючи до них прикметники твердої і м’якої груп.

Весна, дитина, вечір, небо, кошеня, село, море.

5.    Утворіть від поданих прикметників усі можливі форми ступенів порівняння. З’ясуйте, які фонетичні зміни відбуваються при утворенні вищого ступеня порівняння.

Свіжий, сизий, гладкий, тихий, рідний, солодкий, глибокий, гарний, малий, старий, гіркий, довгий, далекий, дужий, швидкий, близький, тяжкий, товстий, здоровий, великий, високий, красивий.

6.    Спишіть словосполучення, вставляючи пропущені літери и чи /'.

Джерельн...й воді, тих... ночі, струнк...х юнаків, Степанов... зошити, чітк...мирозпорядженнями, глух...й кут, сторони...м людям, тьмян...ми очима, скрипуч...м голосом, тягуч...й думці, широк...х степів, рівненьк... стежки, природи...ми ресурсами, свіж...ми слідами, спостережливим оком, якнайширш... зв’язки, братов...м дітям, дрімуч... ліси, найкращ...ми побажаннями, цілющ...м зіллям, найкращ... люди, найнижч... береги.

7.    Перепишіть, уставляючи в закінченнях прикметників пропущені літери и чи і.

1. Кожен буває велик... м бодай раз за життя (Леся Українка). 2. Я на вбог...м сумн,..м перелозі буду сіять барвист... квітки, буду сіять квітки на морозі, буду лить на них сльози гірк... (Леся Українка). 3. Чим довше десь я мандрував країнами далек... ми, — частіше в пам’яті зринав вишнев...й сад і тих...й став, покрівлі хат з лелеками (І. Негода). 4.1 вставала тоді в дитяч...й уяві

слава бойов...х козацьк...х походів, оживали грізн... січі, що колись точились на цій землі (І. Цюпа). 5. Зорі стояли тих... та прозор..., як перш... маки молод... (А. Малишко). 6. Свіж...й, вогк...й вітерець потяг з річки (М. Коцюбинський). 7. Червон.,., жовтогаряч... й жовт... веселчин... смуги були так... ясн..., наче горіли тих...м полум’ям (!. Нечуй-Левицький). 8. В широк...м просторі губилось око (Леся Українка). 9. Невже я тільки порошина темна у вихорі скороминущ...х літ? (Л. Первомайський)

8. Перепишіть, уставляючи пропущені літери в закінченнях прикметників та іменників.

1. Як не любити утоми цілющ...ї після гаряч...ї гри, поклику птаха над темн... ю пущ... ю, рідних пісень з-за гори? (М. Рильський) 2. Чисте повітря було напоєне терпкою вранїшн...ю свіжістю (О Гончар). 3. Гаряч,..ю земною барвою горить на сонці ячмінь (М. Коцюбинський). 4. Споко...м, мирною жнив’яною тиш...ю повівало з навколишніх ланів (В. Козаченко). 5. Він не крився ні від

кого, що сам вийшов з давн...ого козач...го роду (Панас Мирний). 6. Хоча лежач...го не б’ ють, та і полежать не дадуть ледач... му (Т. Шевченко). 7. Курна дорога біжить з-під Маланч...них ніг у поле (М. Коцюбинський).

9. Перепишіть, перетворюючи іменники, що в дужках, на присвійні прикметники в потрібній формі.

1. Хто знає, чи не (дідусь) легенди, спогади та перекази про давнину заронили в (Тані) душу першу любов до рідного краю (О. Гончар). 2. (Галя) переляк минув, та серденько билось (Марко Вовчок). 3. А в (Чіпка) серці вже ворушилось бажання верховодити (Панас Мирний). 4. Повз (Матуха) двір як проходив, — глянув з цікавістю (А. Головко). 5. У (тітка) яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя (Є. Гуцало). 6. (Черниш) сім’я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала (О. Гончар). 7. Бачу (Сергій) замислений профіль (О. Гончар). 8. У (Сергій) настрої з’явилась великодушність (О. Гончар). 9. (Андрій) думки пливли далі (М. Коцюбинський). 10. На зоряному тлі побачив Давид її, (Зінька) змучене й зраділе обличчя (А Головко).

10.   Випишіть прикметники з іменниками. Визначте розряд прикметників, поясніть свою думку.

Колискова пісня. Скільки їх створив народний геній! Цей особливий фольклорний жанр, позначений високим поетичним світосприйняттям, глибиною мелодійного звучання, багатством

образів. Лагідний материн наспів засівав дитячу душу любов’ю до людей, до природи, до усього живого. Під спів неньчиної пісні виростали Поети й композитори, хлібороби й захисники рідної землі, філософи та мудреці, просто люди. Якби не мамина пісня, сказав якось один древній історик, яким убогим було б наше життя. Спить натруджене село, тільки у нашій хаті допізна поблимкує вогник. Неньчина пам’ять дбайливо розсновує золоті ниті народної поезії, і дзвенять вони, немов струни бандури, живою мовою поколінь (В. Скуратпівський).

11.   Запишіть складні прикметники, згрупувавши їх відповідно до правил написання.

Науково / технічний, військово / зобов’язаний, культурно / освітній, українсько / російський, індо / європейський, світло / зелений, червоно 7 гарячий, темно / шоколадний, вельми / шановний, високо / авторитетний, три / кутний, договірно / правовий, екс / чемпіонський, суспільно / політичний, масово / політичний, професійно / кваліфікаційний, судово / експертний, сніжно /

білий, північно і західний, вогне / небезпечний, вантажно / розвантажувальний, напів / шкіряний,

довідково / інформаційний.

12.   Від поданих слів утворіть складні прикметники, поясніть їхній правопис.

Вагон, ремонтний; суспільний, корисний; виробничий, споживчий; сто, ват; низький, рентабельний; машини, будувати; бюджет, фінанси; лікувальний, профілактичний; відомий на весь світ; зовнішня, політика; віце, адміральський; продуктовий, промисловий; багато, раз; синій, блакитний; кислуватий, солоний; мало, знайомий; східні, слов’яни; шість, поверх; вісімнадцять, градусний; суспільний, шкідливий; загальний, демократичний; народна, поезія.

13.   Перепишіть, розкриваючи дужки і де треба вставляючи дефіс.

І. 1. Мій синочок (синьо) окий у колисці усміхається мені (В. Сосюра). 2. Страшно (безсило) малим чути себе перед смертю, але страшніше, коли ні за що вмерти! (Б. Олійник) 3. Не знав, не знав звіздар (гостро) бородий, що в антисвіті є антизірки, що у народах є антинароди, що у століттях є антивіки (Л. Костенко). 4. Заходило сонце, мінилося барвами небо — то (жовто) гарячими, то (густо) червоними, то просинюватими (Гр. Тютюнник). 5. (Червоно) боким яблуком округлим скотився день, доспілий і тяжкий (М. Рильський). 6. Над водою пропливало легеньке (біло) сніжне павутиння (Ю. Збанацький). 7. В’яже осінь ліси перевеслами (бурштиново) (коралово) жовтими (Н. Забіла). 8. Чудовий килим опалого листя осики то спалахує (криваво) червоним і малиновим кольором, то вилискує (ніжно) рожевим, (світло) жовтим, оранжевим (Ю. Збанацький). 9. Скелі над берегом здавались ще більш нерухомими проти (вічно) живого, (вічно) рухомого моря (Леся Українка).