Трудове навчання 8 клас Тема : Вишивка стрічками як вид декоративно- ужиткового мистецтва. Закріплення стрічки. Вправи н

Трудове навчання                                                            8 клас

Тема :  Вишивка стрічками як вид декоративно- ужиткового мистецтва. Закріплення стрічки. Вправи на вишивання зразків плоских швів : «простий стрічковий», « довгий стрічковий», «довгий стрічковий зі згином»

Мета заняття:  навчальна:ознайомити учнів з історією вишивки шовковими стрічками. Дати поняття про інструменти і матеріали при виконанні роботи з шовковими стрічками. Навчити виконувати закріплення стрічки, простий стрічковий, довгий стрічковий, довгий стрічковий зі згином; розвиваюча: розвивати вміння аналізувати, пояснювати, порівнювати; розвивати художній смак; розвивати пізнавальний інтерес до навчального предмету; виховна: виховувати повагу до традицій українського народу.

Обладнання: ілюстрація до історії одягу, ілюстрації майбутніх робіт, готові вишиті роботи, тканина, стрічки,  п’яльця, голки, ножиці.

Тип заняття: засвоєння нових знань,умінь і навичок

Форма заняття: групове

Хід заняття

І. Організаційний етап: присутність вихованців,готовність вихованців до заняття.

ІІ. Вступна частина: З давних-давен одяг собі та своїм близьким жінка виготовляла сама, вишивала рушники, прикрашали власний дім вишитими та в’язаними  виробами, вкладала в них свою душу, тепло своїх долонь.

      Як створюється затишок і краса у вашому домі?

З якими видами декоративно – ужиткового мистецтва ви вже знайомі?

Для того, щоб познайомитися ще з одним видом декоративно – ужиткового мистецтва, ми відправимося в казкову подорож країною” Вишиванкою стрічками”.

Особливості цієї техніки вишивки в тому, що вона додає малюнку об’ємність. Ця вишивка створює надзвичайно гарні речі. Окрім всього, Ви зможете за допомогою цієї техніки вишивання додати готовим виробам неповторну та індивідуальну подобу,прикрасивши сукню або капелюшок.

ІІІ. Основна частина. З давніх часів вузькі смужки тканини застосовувалися в повсякденному житті і господарській діяльності людей. Вже в Давній Греції жінки вплітали у волосся смужки тканин, щоб "оживити" свій образ. Пов'язки, прикрашені золотом і коштовними каменями впліталися у волосся в Стародавньому Римі. Крім того, кольоровими стрічками оброблявся одяг, причому кожному соціальному класу відповідав свій колір і матеріал.     В середні віки в Італії стрічками вже декорували спинки стільців і балдахіни, а також підв'язували важкі завіси, якими закривалися вікна для захисту від холоду в зимовий час. Але лише в XIV столітті почало розширюватися побутове вживання шовкових стрічок. Традиції ткацтва в Ліоне і сприятливі кліматичні умови півдня Європи сприяли швидкому розвитку виробництва коштовної шовкової нитки. Після переїзду папської курії до Авіньону, під опіку французького короля, знатні пани стали красуватися в розкішному одязі, обробленому стрічками із золотою облямівкою або парчовими стрічками, відповідно рангу і походженню того, хто їх носив.  У 1446 році король Людовик XI запросив італійських ткачів, щоб вони виучили своєму мистецтву жителів Ліона. З цієї затії нічого не вийшло, але в місто були завезені всілякі верстати як для вироблення шовку, так і для виготовлення шовкових стрічок. Попит на стрічки продовжував зростати, і Ліон поступово перетворювався на крупний текстильний центр: виготовляли різні, у тому числі й дорогі і екстравагантні, шовкові стрічки, а також всіляки тасьми.

До 1660 року в Сент-Етьене і околицях налічувалося вже близько вісімдесяти тисяч ткацьких верстатів для вироблення стрічок і триста сімдесят - для виробництва позументних виробів (позумент, галун, басон). На початку XVIII століття попит на ці товари різко зріс, і почався період бурхливого поширення розкішних і красивих стрічок. Король Франції Людовик XIV прикрашав стрічками, коштовними каменями, що унизали, навіть своє взуття і закликав двір одягатися оригінально і з вигадкою.  Настала епоха рококо, і стилем французького двору стала легковажність. Король Людовик XV любив вишивати і часто дарував придворним пані милі дрібнички, виготовлені їм самим. Сукні стали об'ємними і просторими, прикрашені стрічками. До моди увійшли сукні, "що летять", з незастроченими складками (защипами) на грудях і багаточисельними стрічками. Саме у ці часи у Франції і з'явилася вишивка шовковими стрічками. Спочатку знатні пані стали прикрашати свої сукні, оформляючи корсажі дрібними трояндочками "а ля рококо", листям і безліччю розкиданих кольорів з перлинами і кришталиками. Потім настала черга білизни. Воно ставало усе більш розкішним і витонченим. В ательє, що носили високе звання "Постачальники королівського двору" за допомогою простої голки і стрічок створювалися справжні шедеври . Із Франції цей вигляд вишивки перекочував на острови до Англії. А звідти розійшовся по всіх країнах колишньої Британської імперії. Разом з переселенцями із Старого Світу він попав до Америки, де швидко завоював популярність. Розквіт мистецтва припав на 70-і роки XIX століття. На той час вишивку можна було побачити не лише на сукнях, але і на парасольках, абажурах, стьобаних ковдрах, дрібничках для будинку і капелюхах.  Після Другої світової війни інтерес публіки до всіх видів рукоділля став знижуватися. Але в перебігу двох останніх десятиліть почалося відродження вишивки. Повернувся інтерес, і це мистецтво знов заблищало всіма своїми гранями. Адже шити шовковими стрічками незвичайно цікаво, це не вимагає складних пристосувань і значних витрат. До того ж тут застосовуються прості і всім добре відомі прийоми вишивки.

А об'ємний малюнок настільки привабливий, що можна, без жодного сумніву, стверджувати: найближчими роками цей вид вишивки чекає широке поширення і успіх!

Атласні стрічки і тасьми міцно увійшли і в наше повсякденне життя. Про них зазвичай згадують перед святами і урочистими подіями, коли виникає необхідність прикрашати. У Італії галасливі і веселі торжества, що удалися на славу, навіть називаються "Святами з бантиками".

На Заході прийнято, готуючись до торжеств прикрашати святковий стіл всілякими бантами в тон скатертини. За їх допомогою прагнуть створити в будинку святкову атмосферу.

Червоні стрічки і банти стали символом різдвяних свят. Їх прикріплюють до вхідних дверей будинків напередодні Різдва і зустрічі Нового року.

В Україні склався звичай прикрашати автомобілі весільного кортежу стрічками і перев'язувати конверти з новонародженими блакитними або рожевими стрічками.

Особливість цієї техніки вишивки в тому, що вона додає малюнку об'ємність. Вивчивши різні види швів, Ви без зусиль зможете їх повторити і створити своїми руками незвичайно красиві речі. Стрічками вишивають картини, оздоблюють одяг,  аксесуари, скатертини, подушки,взуття тощо. Використовуючи відомі прийоми вишивання стрічками, можна самостійно створювати оригінальні роботи, розробляти власні композиції.

Інструменти та матеріали. Голки:  Для вишивання стрічками потрібні голки з великими вушками (настільки великими, щоб стрічка в ньому не скручувалася) – тонкі для тонких тканин і товсті – для грубих. Голки мають бути гострими, щоб вільно проколювати тканину, не утворюючи затяжок. Для стрічок 7, 9, 12 мм завширшки беруть голку №18-22, а для 3мм стрічки - №24.

Гобеленові голки: це голки з довгим широким вушком, тупим кінчиком, який не розриває нитки тканини та стрічки.

П’яльця: Під час вишивання стрічками тканина має бути добре натягнута, це гарантує рівномірність стібків. Натягнути тканину можна за допомогою п’ялець. Вони можуть бути дерев’яні, металеві, пластмасові.

Стрічки  можуть бути шовкові, синтетичні, атласні. Стрічки мають бути міцного фарбування. За шириною стрічки бувають  4, 6, 10,12,25,50мм.

Тканина: при вишиванні стрічками для основи можна використовувати найрізноманітніші види тканини. Основні вимоги: тканина має бути настільки міцною, щоб на ній утримувались стібки, але щоб крізь неї легко проходила стрічка з голкою; тканина не повинна тягнутися,при пранні не линяти.

 Нитки для шиття: для закріплення стрічки або окремих елементів, виготовлених із стрічки, використовують швейні нитки шовкові або бавовняні відповідного кольору №40 – 60.

 Нитки для вишивання: муліне.

Формування практичних вмінь та навичок. Виконання практичної роботи :

 Закріплення стрічки. (Додаток 1)Вправи на вишивання зразків плоских швів : «простий стрічковий», « довгий стрічковий», «довгий стрічковий зі згином» згідно інструкцій (Додаток 2)

ІV. Заключна частина. В чому, на вашу думку, різниця між вишивкою нитками та вишивкою шовковими стрічками?
Які види швів ви сьогодні вивчили на уроці?

Рефлексія:

-Чи сподобалось вам заняття?

-Що нового пізнали на занятті?

-Як в житті ви зможете використати отримані сьогодні знання?

V . Домашнє завдання: Тренуватись закріплювати стрічку.

VІ. Прибирання робочих місць і приміщення майстерень черговими.

Додаток 1

Інструкційна карта

«Закріплення стрічки на початку роботи»

Інструкційна карта

«Закріплення стрічки у кінці шва»

Додаток 2

Інструкційна карта

Шов «Простий стрічковий»

Якщо вколювати голку ближче до правого або лівого краю стрічки, утвориться пелюстка, нахилена відповідно вправо або вліво. Але найчастіше голку вколюють посередині стрічки.

Шов «довгий стрічковий»

Цей шов виконується поряд із простим стрічковим, використовується для вишивки довгого листя і травички. Починаємо вишивку так само, як і для простого стрічкового стібка, розкладаємо стрічку на тканині на необхідну довжину, потім закріплюємо стрічку, як і у випадку з простим стрічковим швом.

Шов «довгий стрічковий зі згином»

 Застосовується для вишивання довгого похилого листя та трави. Починайте виконувати шов так само, як і простий стрічковий, відкладіть потрібну довжину стрічки до лінії згину та розрівняйте її на тканині. Зробіть два або три маленьких стібка ниткою муліне подібного кольору по ширині стрічки. щоб прикріпити її до поверхні тканини. Перегніть стрічку у цьому місці таким чином, щоб заховати закріпку, і потім закріпіть стрічку так само, як простий стрічковий шов.