«Тверді і м’які приголосні звуки. Смислорозрізнювальна роль твердості-м’якості приголосних. Урок з української мови для 1 класу за системою розвивального навчання Д.Ельконіна – В.

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Вступна бесіда

• Що ми вивчаємо на уроках навчання грамоти?
• З чого складаються слова?
• Які характеристики звуків ви знаєте?

ІІІ. Формування контрольно-оцінювальних дій на матеріалі наявних знань

1. Фронтальна робота

• Чи вмієте ви будувати звукові моделі слів?
• Наші знайомі Буратіно, Мальвіна та П’єро побудували звукову модель слова…КАЛИНА

Мальвіна

Буратіно

П’єро

•                   Отже, з ким ви погоджуєтеся?
•                   Про що забула Мальвіна? (не всі звуки виділила та забула про перевірку)
•                   Про що забув Буратіно? (про наголос)

2.               Робота в парах: Гра «Будівельник та перевіряючий»

•                   Побудуйте звукову модель слова ОСА. Працюйте в парі: один – будівельник – визначає послідовно кожен звук в слові та будує модель за допомогою фішок, інший – перевіряючий – прочитує слово складами, перевіряє правильність моделі та визначає наголос.

Фізкультхвилинка 

Ранок починається,

Сонце піднімається,

Пташки прокидаються,

Деревця гойдаються.

               Море прокидається,

               Хвилі підіймає,

              Рибки звеселяються,

             Човники гойдаються.

ІV. Відкриття твердості-м’якості приголосних звуків як смислорозрізнювальної характеристики

•                   Я розповім вам казочку. В одному казковому лісі жила родина Лисів – тато Лис, мама Лиска, і було в них двоє синочків-лисеняток – Лес та Лесь. Спочатку вони були маленькі, та згодом виросли і почали шукати собі власні нірки. Недовго й шукали. А як знайшли, вивісили звукові моделі своїх імен, щоб усі знали, кому ця нірка належить.

     Лес уважно визначив кількість звуків у своєму імені та вивісив таку модель.

• Чи згодні ви з його моделлю?

Лесь теж уважно визначив кількість звуків у своєму імені та вивісив свою модель.

• Чи погоджуєтеся ви з його моделлю?

Та от біда: усі звірі плутали їхні домівки. Подивіться уважно на схеми та й скажіть, чому? (Моделі виявилися однакові)

• А може у наших лисенят однакові імена? (Ні)
• Покажімо це на схемі.

        ≠      

•                   Які ж звуки в цих іменах відрізняються та дають нам змогу зрозуміти, що імена різні. Порівняймо звуки в цих іменах парами: перші звук, другі, треті.

[ллллес]  [ллллес’] – перші звуки однакові.

[леееес]  [леееес‘] – другі звуки теж однакові.

[лесссс]  [лесссс] – різні звуки.

      ≠                =        =        ≠

•                   Чим же відрізняється вимова останніх звуків в цих словах?  Вимовимо ці звуки та простежмо, як рухається язичок, губи.

   Отже, це різні звуки, звук [с] – твердий,   звук [с‘] – м’який.  

V. Формування дії моделювання

-    Тож, як на вашу думку, чи слід внести уточнення в наші моделі? Які звуки тепер ми будемо розрізнювати (приголосні тверді та м’які).  Як це показати на моделі?

      ≠                =        =        ≠

•                   Отже, тепер звірі не плутатимуть нірки Леса та Леся?  Які знання нам в цьому допомогли?

VІ. Формування контрольно-оцінювальних дій на матеріалі нового знання

1. Фронтальна робота з підручником

(Буквар «Сонечко» сто.32)

• А чи зможемо визначити твердість-м’якість інших приголосних звуків?

Фізкультхвилинка

2. Фронтальна  робота. Гра «Том та Тім».

Том полюбляє слова, які починаються на твердий приголосний, а Тім – слова, які починаються на м’який приголосний. Діти за малюнками на дошці називають слова, визначають перший звук у слові та «віддають» слово Тому або Тиму.

3. Робота в групах. Гра «Будівельники» (з методичного посібника «Ігри на уроках української мови»).

Вчитель підбирає бригаду з 5-6 дітей, до якої включає 1-2 учнів, які поки що «випадають» з роботи в класі. Вони будуватимуть будинок для слова «…». Завдання інших дітей у класі – розповісти бригаді, чи дружно вона працює. Кожну операцію звукового аналізу слова (виділення звука в слові, підбір відповідної фішки) глядачі оцінюють позначками «+», «-».

Слова: лось, тюлень, рись.

VІІ. Підсумок уроку.

• Що нового дізналися на уроці?
• Чи навчилася розрізняти м’які приголосні та тверді?

Вчитель на дошці вивішує малюнок калини. Перш ніж вимовити слово вчитель дає можливість дітям за малюнком назвати рослину.

Вчитель до початку уроку на дошці вивішує малюнки Буратіно, Мальвіни та  П’єро та під кожним з них малює варіант звукової моделі слова КАЛИНА. Учні по черзі перевіряють роботи казкових героїв, повторюючи алгоритм звукового аналізу слів.

Одна пара працює біля дошки.

Після закінчення роботи, діти порівнюють  результати своєї роботи з роботою на дошці та висловлюють згоду «+», чи незгоду «-». У разі незгоди  вислуховуються думки та зверненням до алгоритму визначається правильний результат.

На дошці  з’являються малюнки лисенят, і під кожним модель слова-імені.

Діти активно промовляють слова, порівнюючи звуки.

Діти спостерігають за тим, як рухаються губи.

Діти висловлюють пропозиції щодо моделей твердих та м’яких звуків.