Творча робота "Читацькоцентрична технологія заняття із зарубіжної літератури"

 

 

 

Я, Добровольський Володимир Леонідович, працюю на посаді викладача  зарубіжної літератури Кропивницького коледжу харчування та торгівлі.           (Кіровоградський комерційний технікум)

Працюю над проблемним питанням: «Розумове виховання студентів у процесі вивчення української мови та літератури з використанням інноваційних технологій навчання»

Головним у сучасному уроці зарубіжної літератури вважаю спільну працю викладача та студенів, виховати кваліфікованого читача засобами навчального діалогу (читач – текст – автор)

Педагогічний стаж: 11 років.

Педагогічне кредо: «Нехай вогонь Господньої любові горить в душі, у серці, в думці і у слові!». Викладач – не просто професія, бо він не тільки допомагає здобувати знання, але й виховує особистість, свідомого громадянина. Саме тому до студентів треба йти лише з любов’ю, інакше вони відчують фальш і не відкриють свої серця.

                        Міністерство освіти і науки України

                  Кропивницький коледж харчування та торгівлі

 

 

 

 

 

 

Читацькоцентрична технологія заняття із зарубіжної літератури

                                   (творча робота)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  2018

 

                                           ВСТУП

                       « Велика поезія можлива за наявності великих читачів»

                                                          ( Волт Вітмен)

Збайдужіння до книги і читання – кричуща соціокультурна проблема. Ця проблема виявляється у неможливому  повноцінному розвитку людини, її уяви, співчуття, співпереживання, абстрактного мислення, примноження культурного досвіду.

Літературний твір – основна одиниця художньої літератури. Без знання творів немає знання літератури.

Сучасне заняття із зарубіжної літератури вимагає від викладача великої уваги до аналізу та інтерпретації художнього твору. Без цього заняття претендувати на характеристику «сучасне» не може. Щоб успішніше проводити літературний аналіз, необхідно тонко володіти інструментарієм, видами й шляхами його реалізації. Аналізуючи твір не можна чинити насилля над художнім словом, а, навпаки, треба допомогти студентам перейнятися його красою, й насолоджуватися його місткістю.

Читацькоцентрична парадигма заняття вимагає, щоб саме читач знаходився в центрі заняття, а не текст (читач – текст – автор).

                                               РОЗДІЛ І

 ВПРОВАДЖЕННЯ ЧИТАЦЬКОЦЕНТРИЧНОЇ ПАРАДИГМИ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Виділяють два види читання:

читання з метою придбання читацького досвіду;

читання з метою засвоєння та використання інформації.

Розуміння тексту – це процес перекладу змісту цього тексту в будь-яку іншу форму його закріплення. При читанні літературних та інформаційних (науково-популярних) текстів виділяють чотири групи читацьких умінь:

1) знаходження очевидної інформації;

2) формулювання висновків;

3) інтерпретація та узагальнення інформації;

4) аналіз і оцінювання змісту, мовних особливостей і структури тексту [2, с.241]

Сьогодні  заняття з  літератури  має  бути  не  просто  змістовним:  знання,  що отримують студенти, мають бути не тільки науково обґрунтовані, а й особистісно значущими для них, оскільки література - це наука і мистецтво, що впливає на  формування  духовного  світу  людини.

Головна мета вивчення предмета зарубіжна література є прилучення студентів до кращих здобутків зарубіжної літератури та культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

В центрі уваги викладача знаходиться не твір, а студент, що відповідає вимогам нової Української школи.

Таким чином, саме читацькоцентрична технологія, а не текстоцентрична, стає пріоритетною на уроках літератури. [1,с2]

Студенти-читачі прагнуть:

- самостійно формувати читацькі враження, не спираючись на авторитети минулого;

- надають перевагу дискусійним формам, де активну участь бере викладач;

-  хочуть відстоювати власну точку зору (а перш за все її потрібно сформулювати після прочитання літературного твору);

На такому «живому» занятті неможливо передбачити, до якого висновку прийдуть студенти, тому, працюючи над конспектом заняття, викладач має створити не чіткий план, а скоріш за все «коридор», у межах якого пересуватися під час заняття. Іноді висновки, які роблять студенти, не співпадають із думкою викладача. Тоді викладачу потрібно проявити найвищий рівень педагогічної майстерності, щоб прийняти читацьку позицію студентів. Кожне заняття стає відкриттям для викладача й студентів, це приклад співпраці читачів, де викладач просто має більше читацького досвіду [2,с244].

У своїй практиці викладання намагаюсь відшукати найбільш ефективні шляхи аналізу твору.

Працюючи над аналізом художнього тексту, студенту-читачу потрібно навчитися:

– знайти потрібну інформацію;

– виокремити смисли із прочитаного;

– зіставити цю інформацію зі вже отриманими знаннями;

– порівняти прочитане з власними уявленнями про оточуючу дійсність;

– зробити висновки щодо отриманих нових відомостей;

– дати власну оцінку, вміти аргументувати свою позицію конкретними прикладами;

– вести діалог і полілог про прочитане з різними його суб’єктами (автором, твором, перекладачем, літературним персонажем, іншими читачами);

– вибудовувати власні судження  [1,с2 ].

Головною  умовою  ефективності  сучасного  заняття  є  використання  таких методичних  підходів,  які  передбачають  позицію  студента  як  активного співтворця  заняття.  Таким  чином,  сучасне  заняття  літератури  вимагає переосмислення  пріоритету  певних  методів,  прийомів  та  видів  навчальної діяльності, серйозної підготовки викладача.

Можна наповнити заняття різноманітними поза текстовими матеріалами:

1.Відомості про добу, за якої жив та працював письменник;

2.Презентація країни в якій проживав письменник;

3.Мистецька школа, до якої він належав;

4.Повідомлення студентів про життєвий і творчий шлях письменника;

5.Інтерактивні вправи та завдання;

6.відо-та презентації.

Студенти – читачі ХХІ століття прагнуть самостійно формувати читацькі враження, надають перевагу дискусійним формам, хочуть відстояти власну точку зору.

Одним з головних завдань заняття з літератури вважаю створення ситуації успіху, щоб студенти стали невід’ємною частиною цієї ситуації. Потрібно студентам більше надавати можливостей для висловлення власних думок. Щоб студенти спілкувалися один з одним, створюючи діалогічний процес. Тому потрібно поважати думку кожного студента.

Студенти навчаються вміти творчо мислити, при подачі різних видів завдань. Дуже широко застосовую на своїх заняттях такий метод роботи як дописати продовження твору, змінити кульмінацію твору, написання синканів, відео презентації, підготовка і випуск газети «Велика перерва», підготовка відеофільму, створення буктрейлерів, презентація до літературного твору.

Кожен студент розуміє  і побачить на прикладі певного героя себе, саме себе зі своїми вчинками.

Для реалізації поставленого завдання можна також використовувати різні форми як: робота над епіграфом, робота над проблемним питанням, аналізу художніх світів, створення презентацій, таблиць, опорних схем.

                                             РОЗДІЛ ІІ

              Читацькоцентирчна модель аналізу поезії

Шарль Бодлер «Альбатрос»

Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів

Серед нестримних вод розбурханих морів

Безпечно ловить птиць, величних альбатросів,

Що люблять пролітають слідами кораблів.

На палубу несуть ясних висот владику.

І сумно тягне він приборкане крило,

Що втратило свою колишню міць велику,

Мов серед буйних вод поламане весло.

Мандрівник зборка ний знесилено ступає!

Плавець повітряний незграбний і смішний!

Той тютюновий дим у дзьоб йому пускає,

А цей, дратуючи, кульгає, мов кривий.

Поет подібний теж до владаря блакиті,

Що серед хмар летить, мов блискавка в імлі.

Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій

Він крила велетня волочить по землі.

Ключове питання:

Навіщо цей твір потрібно для студента ХХІ століття? (Відповідь на це ключове запитання даємо під час мотивації навчальної діяльності, і дискусія щодо питання триває на всьому занятті).

1. Записати свої враження від поезії до зошита.
2. Який настрій?
3. Що вразило?
4. Про що ми можемо поговорити?
5. Які думки у вас викликає назва твору?
6. Як Ви вважаєте, яке зображення дійства присутнє в поезії? (іронічне чи символічне)
7. Як, на Вашу думку, можна визначити  тему вірша?
8. Висловіть власну думку, чому митець порівнює поета саме з альбатросом?
9. Визначити які предмети наявні в тексті, колір та звуки.
10.  Що вам сподобалося у вірші, а що – ні?
11.  Чи справдилися Ваші сподівання від поезії?

 

            Дискусія щодо ключового питання

 

 Читацькоцентирчна модель аналізу прозового твору

Лев Толстой. Роман «Анна Кареніна»

Ключове питання: Навіщо цей твір потрібно для студента ХХІ століття?

1. Як Ви вважаєте, яким є художній світ твору?

2. Що, на Вашу думку, є основою розвитку сюжету?

3. За яким принципом,  можна поділили героїв роману?

4. Як Ви вважаєте, чи могла закінчитися історія Анни і Вронського щасливо?

5. Як Ви вважаєте, за що наказав світ Анну Кареніну? За те, що вона зрадила чоловіку, чи за чисте, справжнє кохання?

6. Яку родину в романі Ви вважаєте щасливою? Яка родина, на вашу думку, має шанс стати щасливою?

7. Що на Вашу думку спричинило загибель Анни?

8. Яке, на вашу думку є значення пейзажу в кінці роману ?

9.Докажіть, або спростуйте думку: « За своє щастя потрібно боротися»

             Дискусія щодо ключового питання

Читацькоцентирчна модель аналізу драматичного твору

                         Генрік Ібсен «Ляльковий дім»

Ключове питання: Навіщо цей твір потрібно для студента ХХІ століття?

1.Прокоментуйте слова Генріка Ібсена: « П’єса не закінчується з падінням завіси після п’ятої дії: справжній фінал – поза її межами. Справа кожного читача чи глядача самому дійти до цього фіналу через особисту творчість».

2. Як Ви вважаєте, чому автор назвав так твір?

3.Де відбуваються події, коли, чи присутня історична епоха?

4.Як Ви вважаєте, що потрібно було зробити, щоб сім’я Хельмерів дійсно була щасливою?

5.Як Ви відноситесь до особистості Хельмера?

6.Чи згодні Ви з тим, що Нора жахлива матір, адже покинула дітей за ради утвердження свого «Я»?

7.Запишіть до зошита твір - роздум на тему: «Шлях Нори Хельмер: від моральної травми до нової ідентичності»

              Дискусія щодо ключового питання

                                              Загальні висновки

В першу чергу на заняттях із зарубіжної літератури, варто розвивати читацькі компетенції студентів засобами навчального діалогу. Саме діалог становить основу мислення студента, пізнання світу і культури. Під час діалогу студенти вчаться творчо мислити, робити  ВЛАСНІ висновки, не повторювати застарілий теоретичний матеріал, набувати життєвої компетентності.

Зміна літературної парадигми з текстоцентричної на читацькоцентричну – це  точка методичної біфуркації, коли маленький вплив призводить до зміни роботи всієї системи [2 с. 246 ]

Найважливішою цінністю на землі є вихована людина, особистість. Через це найважливіше в світі - виховання. Ця категорія є загальна, постійна і вічна. Вона виникла з появою людини й існуватиме доти, доки існуватимуть люди на землі.

 Формування і розвиток моральності, вихованості, ціннісних орієнтирів у студентів є з ряду найважливіших завдань викладача. Однією із стрижневих складових формування доброї вихованості студента є розвиток їхньої моральної свідомості, яка полягає у відображенні в свідомості принципів добра, моральності, тобто норм поведінки, що регулюють ставлення один до одного, до суспільства. Цей процес має базуватися на основі загальнолюдських цінностей: ідеалів правди, добра, свободи, дружби, справедливості, совісті, людської гідності.

Вивчення зарубіжної літератури в  навчальних закладах – це творчий процес, у якому викладач  та студенти є повноправними партнерами й учасниками культурного діалогу, який має зробити книжку невід’ємною частиною життя нового покоління громадян України у XXI ст., прокласти їм шлях до цивілізованого світу через здобутки художньої літератури різних країн і народів, слугувати збереженню миру й загальнолюдських цінностей.

                  Список використаної літератури:

1. Ісаєва О. Читацькоцентрична парадигма вивчення літератури в школі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ozonlit.in.ua/.– Назва з екрану.
2. Ревнівцева О. Читацькоцентрична парадигма уроку зарубіжної літератури як інноваційна технологія//Науково-методичний супровід функціонування інформаційно- освітнього простору регіону : Науково-методичний вісник № 53. – Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2017. – 422 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://koippo.in.ua/arhiv/druk/MV_2017_53.pdf. – Назва з екрану.