Творча робота .Ероремонт кімнати

Міністерство освіти і науки України Управління освіти і науки Житомирської облдержадміністрації Бердичівський професійний будівельний ліцей Творча робота на тему: Евроремонт кімнати Виконала : майстер в\н Ягофарова Оксана Миколаївна з професії: “ Опоряджувальник будівельний» 2021р

План Вступ Підготовка поверхні Вимоги до шпаклівки Нанесення шпаклівки Інструмент для приклеювання багетів Приклеювання багетів Інструмент для шпалерних робіт Вимоги до поверхонь , які обклеюються шпалерами Підготовка шпалер Матеріали Клей для шпалер Обклеювання стін шпалерами Водоемульсійні фарби: основні переваги та недоліки Дефекти шпалерних робіт Проведення фарбувальних робіт Охорона праці під час послідовного виконання робіт. Гіпсркаптон Перегородка W 115 Правила техніки безпеки при виконанні малярних і шпалерних робіт Використана література

Вступ Малярні роботи - це оздоблювальний вид робіт в приміщені, або зовні приміщення, який виконується на завершальному етапі ремонту квартири, будинку. Послідовність виконання проводиться наступним чином: демонтаж старої побілки, початкове ґрунтування, шпаклювання, шліфування нанесеної шпаклівки, кінцеве ґрунтування, фарбування. Послідовність виконання робіт може змінюватись в залежності від вимог замовника, складності дизайнерської задумки, індивідуальних рішень. Наприклад: для оздоблення кімнати застосовуються гіпсокартонні конструкції, а частини стін оздоблюються різноманітним декором. Також важливим чинником являється вирівнювання стін та стелі, всі ці фактори безпосередньо впливають на термін виконання та ціноутворення.

Підготовка поверхні Перед тим як шпаклювати стіни , їх необхідно очистити від великих залишків будівельного сміття, а потім і від пилу. Наступний компонент - ґрунтування . Для цього теж існують спеціальні суміші. Наносяться вони звичайним малярським валиком,щіткою в один шар. Перед нанесенням шару шпаклівки потрібно переконатися, що повністю висохла ґрунтовка . Також необхідно переконатися, що температура стіни і приміщення не нижче +5 ° С, при більш низькій температурі шпаклівка починає працювати погано.

Вимоги до шпаклівки Щоб правильно підібрати шпаклівку, в першу чергу необхідно розібратися, яким вимогам вона повинна відповідати. В принципі їх не так багато, але всі вони вкрай важливі: • Екологічність, так як мова йде про внутрішню обробку. • Виходячи з того, що шпаклівка слугуватиме проміжним матеріалом між листами гіпсокартону, вона повинна мати високу міцність. • Пластичність, так як гіпсокартон схильний руху в результаті перепадів вологості й температур. • Незначна усадка, інакше доведеться кілька разів повторювати процедуру шпаклювання. • Швидкість висихання, так як від цього безпосередньо залежить і швидкість виконання ремонту.

Нанесення шпаклівки При нанесенні товщина шару фінішної шпаклівки не повинна перевищувати 2-3 мм, інакше шпаклівка після висихання може потріскатися. Гіпсова шпаклівка схоплюється через 30-60 хвилин після змішування з водою. Час схоплювання залежить від виробника і консистенції. Простіше кажучи, ніколи не замішуйте багато шпаклівки. 0.2-0.5 кг готової суміші для початку буде цілком достатньо. Для нанесення першого шару шпаклівка замішується більш густа (по густоті нагадує вершкове масло). Таку шпаклівку можна наносити більш товстим шаром і вона повільніше схоплюється. Якщо не вдалося вирівняти поверхню першим шаром, то шпаклівка для наступного шару замішується теж густо. Для 2 і 3 шарів (а іноді 3-5 шарів) шпаклівка замішується більш рідка (по густоті нагадує магазинну сметану). Густу шпаклівку наносити важче, ніж рідку, потрібно добре притискати шпатель до поверхні. Це потрібно для того, щоб шпаклівка наносилася рівномірним шаром і витрачалася економно.

Приклеюючи багет, нам знадобиться такий інструмент як: олівець, самі багети, гострий ніж, будівельний міксер, поролонова губка, шпатель, ємкість для розмішування суміші і вода. До того ж, якщо ви будете використовувати спеціальний клей для приклеювання багета, то ємність для розмішування суміші вам не знадобиться.

Приклеювання багетів. Для початку беруть один багет і прикладають його до одного з кутів таким чином, щоб він лягав на всі площини, потім по всій довжині на стелі і стіни, по контуру багета, проводять олівцем, не чіпаючи тільки стики. У вас повинні вийти дві пересічні, між собою, лінії. До цих лініях, впритул, прикладають багет і роблять відмітку в точці перетину на багеті і через них проводять лінію. З тієї ж лінії, ножем, розрізається багет, отримуючи, таким чином, 2 кутових зрізу. Безумовно, багет ріжеться гострим ножем, проте потрібно стежити, щоб не вийшло зазубрин. Особливо потрібно врахувати те, що коли ріжеться зовнішній кут, лезо ножа необхідно нахиляти від багета, а в разі внутрішнього кута ніж нахиляють в протилежну сторону, тобто – до багета. Перед приклеюванням багета, потрібно перевірити стик, для цього необхідно скласти 2 багета під кутом, не завдаючи при цьому клею або шпаклівки. У тому випадку, якщо кут вийшов правильний, без щілин і накладання один на одного, то багет приклеюють до стелі і стіни. А в тому випадку, якщо ви виявили той чи інший дефект, то його усувають за допомогою наждачного паперу, яка закріплюється в тримачі, щоб зчесати боки багета. Завдавши, за допомогою шпателя, клей або приготовану клейову суміш, рівним шаром на багет, його прикладають на місце і притискують, тільки притискати потрібно не дуже сильно, тому, що можуть залишитися вм’ятини від пальців. У тому випадку якщо стіни або стелю не рівні, то викривляти або притискати багет не варто, вийшла щілину краще закрити шпаклівкою і розмити її губкою.

Інструменти для шпалерних робіт робіт Під час шпалерних робіт для виконання деяких операцій (обрізування кромок, проклеювання поверхні тощо) застосовують машини і механізми, проте більшість операцій виконують вручну. Тому на робочому місці маляра завжди повинен бути необхідний набір ручних інструментів для підготовки шпалер до наклеювання і наступної їх обробки

Вимоги до поверхонь, які обклеюються шпалерами Шпалерами обклеюють лише внутрішні обштукатурені, бетонні, дерев'яні або обшиті листами сухої штукатурки поверхні. Здебільшого обклеюють стіни, а іноді й стелі. Шпалерні роботи виконують після закінчення всіх загальнобудівельних робіт. Крім того, перед початком шпалерних робіт фарбують водними сумішами стелі та віконні й дверні укоси, ґрунтують віконні рами та двері. Після закінчення шпалерних робіт фарбують підлогу і остаточно столярні вироби. Якщо в приміщенні є відкрита електропроводка, то перед обклеюванням поверхонь шпалерами її знімають. Обштукатурені і бетонні поверхні обклеюють лише сухі (вологістю не більш як 8%), оскільки в свіжому шарі штукатурки є багато вільних лугів, які знебарвлюють нелугостійкі фарби, що застосовують для нанесення на шпалери рисунків. Обштукатурені поверхні повинні бути чисті, без жирних плям, вибоїн, щілин і дутиків, зернин піску, що виступають, та клейових набілів. Якісного оздоблення досягають обклеюванням шпалерами дерев'яних поверхонь і поверхонь, облицьованих штучними листами заводського виготовлення: гіпсовими, гіпсоволокнистими, деревоволокнистими тощо. Дерев'яні поверхні повинні бути сухі й мати вологість не більш як 12 %. Перед обклеюванням шпалерами їх оббивають картоном. На дерев'яних поверхнях, оббитих картоном, і поверхнях, облицьованих листами заводського виготовлення, місця стиків між листами підмазують і заклеюють стрічками паперу.

Перед наклеюванням шпалер перевіряють колір і малюнок кожного рулону їх, оскільки в партії шпалер з одним рисунком і кольором часто трапляються рулони різного відтінку, а іноді й такі, що відрізняються за кольоровим тоном. Якщо такі шпалери клеїти в приміщенні підряд, то на поверхні буде видно кольорові смуги -- «сгонпи», які відрізнятимуться один від одного. Сортуючи шпалери, окремо відкладають світліші і окремо темніші. Темніші шпалери наклеюють на більш освітлену стіну, а світліші -- навпаки. Стики між ними повинні проходити тільки в кутках кімнати. Підготовляє шпалери до обклеювання спеціально виділений для цього робітник. Після сортування вій обрі зуєкромки і нарізує полотнища шпалер відповідно до висоти приміщення. При наклеюванні внапусток залежно від того, яку стіну обклеюватимуть, у шпалер обрізують праву або ліву кромку. Звичайно в одній половині рулонів обрізують праву кромку, в другої -- ліву, а при наклеюванні впритул-- обидві кромки.

Матеріали грунтовка: стіни грунтуються слабким розчином клею (як зробити грунтовку зазвичай вказується на самому клеї); нанесення клею на шпалери: кладемо плівку на підлогу, розгортаємо полотно і наносимо клей від центру краях так, щоб по краях було все без пропусків. Потім два краї згортаються до середини і на 5-10 хвилин (залежить від щільності шпалер) і полотно оставляєтся щоб розмокнути.

Клей для шпалер При виконанні ремонтних робіт, які потребують наклеювання шпалер, необхідно придбати якісний клей, щоб за деякий час приклеєні шпалери не почали відпадати, а трималися міцно й надійно. Напередодні купівлі клею варто визначитись, який саме клей потрібен - для легких чи важких шпалер, врахувати температуру, за якої проводитиметься наклеювання, та тип поверхні. Легкими називають паперові шпалери, важкими – вінілові, акрилові, коркові, текстильні, структурні та склошпалери.    Клей для легких шпалер виробляється на основі метилцелюлози, тоді як для важких виготовляється на основі ПВА. До складу деяких клеїв входить натуральна сировина на зразок модифікованого крохмалю, окремі види містять фунгіцид чи антисептик, запобігаючи розмноженню цвілі та бактерій. Клей для шпалер може бути у вигляді сухого порошку, який потребує змішування з водою відповідно до пропорцій, зазначених в інструкції, а також готовою до використання сумішшю. Розглянемо детальніше, як поділяються шпалерні клеї залежно від типів шпалер. 

Наклеювати шпалери починають від світла, тобто від кута стіни, в якій є вікна. Спочатку виском перевіряють вертикальність кута. Якщо кут відхиляється від вертикалі, то на стіні якомога ближче до кута натертим об пігмент шнуром відбивають вертикальну лінію, яка й буде орієнтиром для прикріплення першого полотнища шпалери

Якщо при поклейке виступив клей з боків його треба до висихання видалити вологою губкою або ганчіркою. Дотримуйтесь технологію і дотримуйтесь рекомендацій щоб не виникло дефектів під час поклейки і в період експлуатації. Для поклейки шпалер не повинно бути протягів. Тому вікна закриваються, забезпечується температура приблизно 23 градусів. Десь добу, до повного висихання стежити за температурою і тим, щоб приміщення було закрито!

“ Дефекти шпалерних робіт” Під час обклеювання поверхонь шпалерами не можна допускати перелічених нижче дефектів. Відклеювання полотнищ найчастіше спостерігають біля карнизів, плінтусів і наличників. Відклеюються шпалери при швидкому їх висиханні на протягах, обклеюванні поверхонь із старими клейовими набілами, а також при застосуванні слабкого клейстеру. Для усунення цього дефекту у відклеєних місцях поверхню і шпалери змазують клейстером, після чого шпалери розгладжують ганчіркою або щіткою, притискаючи їх до поверхні. Здутини і зморшки виникають при повільному або нерівномірному висиханні шпалер, а також неакуратному їх розгладжуванні під час обклеювання. Щоб усунути великі здутини і зморшки, їх обережно розрізують лезом бритви, запускають під них клейстер і розгладжують щіткою. Якщо дрібних зморшок багато, то поверхню шліфують пемзою. Використовують ці шпалери як папір, а зверху на них наклеюють нові полотнища.

Водоемульсійні фарби: основні переваги та недоліки Характеристики, а, отже, і позитивні і негативні якості водоемульсійних фарб визначаються типом і кількістю полімерного зв’язуючого. Однак незалежно від типу пленкообразователя всі фарби на водній основі вигідно відрізняються від інших лакофарбових матеріалів тим, що є екологічно чистими і нетоксичними. До того ж при роботі з ними практично відсутній будь запах. Водоемульсійні фарби легко розбавляти водою, вони не горючі, а випадкові краплі можна легко видалити вологою ганчіркою. Покриття водоемульсійних фарб міцне, еластичне і довговічне — без значного осипання та зносу фарба може прослужити до 15 років, а завдяки легкості

Проведення фарбувальних робіт По-перше, вона досить швидко сохне. Для висихання іноді достатньо всього лише пару годин; по-друге, фарба абсолютно нешкідлива і повністю безпечна для навколишнього середовища і здоров’я людини. Під час фарбувальних робіт немає необхідності в терміновому покиданні приміщення; по-третє, фарба не має різкого специфічного запаху, який в основному зберігається протягом 2-3 тижнів після завершення оздоблювальних робіт; по-четверте, змішуючи фарби можна надати практично будь- який колір, додаючи при цьому спеціальні пігменти. У магазинах для будівництва, як правило, продається безбарвний тон, а до нього пропонується каталог з піментом. Споживач може вибрати вподобаний відтінок і на місці фахівець надасть водоемульсійній фарбі необхідний відтінок; по-п’яте, сам процес нанесення фарби є досить простим, а інструменти для фарби легко очищаються після використання. Недоліків у водоемулійних фарб значно менше, ніж переваг. Головним мінусом є те, що фарбування можна виконувати лише за температурі +5 ° С.

Співпраця з відомими фірмами будівельних матеріалів “Кнауф”, “Капарол”“Мегабуд”

Правила техніки безпеки при виконанні малярних і шпалерних робіт До опоряджувальних робіт, які складаються як із “мокрих”, так і “сухих” процесів, допускаються особи, які досягли вісімнадцяти років і пройшли: 1) професійну підготовку; 2) попередній медичний огляд відповідно до вимог Міністерства охорони здоров’я України; 3) вступний інструктаж з безпеки праці, виробничої санітарії, пожежної та електробезпеки. При підготовці поверхонь та матеріалів до опорядження велику увагу слід приділяти дотриманню безпечних методів роботи з електроінструментом (корпус має бути заземленим, електропровід справним). Розпаковуючи та дозуючи сухі будівельні суміші, а також приготовляючи розчинові суміші, слід уникати пиління та розсипання їх і працювати у респіраторах. При нанесенні грунтівки слід бути обережним,щоб убезпечити себе від потрапляння рідини в очі,тому рекомендується використовувати захисні окуляри. При безпосередньому шпаклюванні потрібно звернути увагу на гострі краї шпателя,щоб не поранити ним себе та оточуючих. При виконанні малярних і шпалерних робіт необхідно працювати на справних риштуваннях, помостах, драбинах та інших пристроях, виконуючи вимоги при виготовленні і встановленні їх, а також додержуючись правил техніки безпеки під час роботи на висоті. Ручний інструмент, яким працює маляр, має бути справним. Дерев'яні ручки інструменту виготовляють із твердої деревини (бук, граб, береза), вологість якої допускається не більш як 12%. Вони повинні бути добре оброблені, пошліфовані і міцно з'єднані з інструментом. До початку малярних робіт у приміщеннях з відкритою електропроводкою струм вимикають.

 Гіпсокартон - давно відомий вид продукції на вітчизняному ринку, в Ук­раїні його почали випускати ще на початку 50-х років. Проте тільки останніми роками, по мірі просування на український ринок технологій "сухого" будівництва, переваги гіпсокартону отримали належну оцінку, зробивши йо­го одним з найбільш вживаних оздоблювальних матеріалів. Сьогодні гіпсо­картон - це ключова позиція при внутрішньому оздобленні і плануванні простору приміщень. І якщо раніше його використовували в основному як "суху штукатурку", то зараз, завдяки постійному вдосконаленню асортимен­ту і технічних характеристик, можливості застосування гіпсокартону значно розширилися. Сухе будівництво - це монтаж на будівельному майданчику вироблених промисловістю заготівок, будівельних виробів та матеріалів з виключенням так званих "мокрих" процесів (приготування кладочних, штукатурних роз­чинів, бетону тощо). Сухе будівництво включає обмежуючі простір ненесучі конструкції (міжкімнатні перегородки), а також внутрішнє оздоблення та об­шивку несучих стін, стелі та реалізацію будь-якого архітектурно-конструктивного задуму обмеження простору. Нині в Україні Київський завод "Кнауф Гіпс Київ" завдяки інвестиціям німецької фірми Кнауф, випускає 40 млн. мІ на рік гіпсокартонних виробів високої якості, доступних для споживачів цієї продукції. Величезний асортимент будівельних матеріалів, що прийшов на зміну традиційному, потребує фахівців цієї справи. Тому на теперішньому етапі розвитку будівельного виробництва виникла необхідність випускати робітників за професією «Монтажник гіпсокартонних конструкцій»

Перегородка W 115 W 115- подвійний металевий каркас з двошаровим обшиванням з обох боків При високих вимогах до звукоізоляції паралельно встановлюються два ряди стояків, які ізолюються за допомогою ущільнюючих смуг. Перегородка W115 у комплектних системах Кнауф представлена двома варіантами: перегородка W 115.1 - має подвійний каркас, обшитий двома шарами ГКП з обох боків. Висота перегородки до 7,8 м, маса 1 м2 перегородки - приблизно 57 кг; перегородка W 115.2 відрізняється від W 115.1 додатковим монтажем одного листа ГКП у середині перегородки, висота її 7,8 м, маса 1 м2 перегородки приблизно 69 кг. Такі конструкції мають індекс звукоізоляції до 55 дБ, границю вогнестійкості 1,25 години. Теплоізоляція виконується з матеріалів щільністю 40 г/м3, завтовшки 50 мм

Для улаштування такої конструкції роботи виконуються у такій послідовності: за допомогою рулетки та шнуровідбійного пристрою розмітити на підлозі положення двох напрямних профілів; за допомогою виска перенести розмічування двох напрямних профілів на стелю; наклеїти ущільнюючу смугу на перший напрямний UW - профіль; укласти його так, щоб розмічувальна лінія була перед ним, та закріпіть його дюбелями Кнауф К 6/45 з кроком не більше 1000 мм та не менше трьох на один профіль; З метою підсилення анкерування напрямного профілю до підлоги в місцях кріплення використовувати накладки зі стрічкової сталі. Встановити спочатку в один напрямний UW профіль стояковий CW - профіль та закріпіти його. Слідкувати, щоб отвори на стоякових профілях були на одному рівні, для подальшого монтажу слабострумінної розводки; Наклеїти пружну самоклеючу стрічку довжиною 50 мм на стоякові профілі; Наклеїти ущільнюючу смугу на другий напрямний UW- профіль; Укласти та закріпіти його так само як і перший; Монтувати стоякові профілі у другий напрямний профіль

Використана література 1. Добровольский Г.М. Малярні і шпалерні роботи: Підручник.-К.: Вища шк.,1992.-383с.: іл. 2. Малярні роботи (інтегрований курс модульного навчання) : Підручн. для проф.-техн. навч. закладів : У 3 ч. / А. С. Нікуліна, С. Г. Заславська, Н. Г. Ничкало та ін. -Ч. І. -- К. : Вікторія, 2006. -- 288 с. + кольор. вклейка. 3. Малярні роботи (інтегрований курс модульною вчання) : Підручн. для проф.-техн. навч. закладів : У 3 ч/. С. Нікуліна, С. Г. Заславська, Н. Г. Ничкало та : Ч. II. - К. : Вікторія, 2006. - 224 с.Інтернет.