ТВОРЧА РОБОТА

 

Організація методичної роботи з педагогічними кадрами в сучасних умовах. Школа молодого вчителя.

 

Іващенко Наталії Павлівни, заступника директора з навчально-виховної роботи Черняхівського  навчально-виховного  комплексу  «загальноосвітній  навчальний заклад - дошкільний  навчальний заклад»  І-ІІІ ступенів  Ніжинської районної ради Чернігівської області

 

 

                                                 Справжнім учителем - вихователем

                                         можна   стати після кількох років

                                             роботи в  хорошому педагогічному

                    колективі.

А.С.Макаренко

 

                                            Молодий спеціаліст стає хорошим

                                   учителем, перш за все, завдяки

                                            обстановці творчої праці педагогічного   

                            й учнівського колективів.

В.О.Сухомлинський

 

 

 

Реформування системи освіти – одне з найважливіших завдань нашого часу. Інструментом реформування є інноваційна діяльність на всіх рівнях освіти, що розглядається як процес внесення якісно нових елементів.

 На сучасному етапі виникла необхідність організації методичної роботи з учителями на інноваційних засадах.

 Сфера педагогічної діяльності, в якій реалізується творча діяльність учителя, є надзвичайно широкою. У ній професійно-педагогічна діяльність за своїм цільовим призначенням, змістом, засобами, методами та кінцевими результатами характеризується величезною неоднорідністю та багатоплановістю. Кожний конкретний вид педагогічної діяльності має специфічні особливості і в кожній із них вчитель може розкривати свій творчий потенціал.

 Методична робота розглядається як цілісна система підвищення науково-теоретичного і загальнокультурного рівня вчителя, психолого-педагогічної підготовки й професійної майстерності педагогів, формування у них готовності до творчості, самоосвіти та розвитку.

 Сучасний учитель – це людина з високим ступенем соціальної активності і громадянської відповідальності за якість і результативність власної роботи. Йому притаманний високий професіоналізм, фундаментальна науково-теоретична, психолого-педагогічна і методична підготовленість, постійно знайомиться з інноваціями в галузі методики й педагогіки та використовує їх у своїй роботі.

«Учитель — дзеркало перебу­дови школи», і від того, які власти­вості свого «я» він зможе передати учням, значною мірою залежить майбутнє нації, її духовна міць, ін­телектуальне й моральне здоров'я, процвітання держави. Тому освіта третього тисячоліття потребує підготовки педагога з високим творчим рівнем професійної культури, індивідуальним інно­ваційним стилем педагогічного мислення та мовлення, здатного до інноваційної діяльності, а це, як переконує досвід, можливо за умов організації ефективного науково-методичного супроводу, забезпечення підтримки з боку всього педагогічного колективу, адміністрації навчального закладу тощо. Учителю слід допо­могти визначити шляхи до само­вдосконалення, вселити в нього впевненість у власному творчому потенціалі — і тоді педагог не бо­ятиметься зізнатися у своїх сум­нівах, визнати власні помилки, бачитиме шляхи їхнього подо­лання, а це — глобальний крок до самовизначення та професій­ного зростання.

 В умовах інноваційного роз­витку суспільства постає потреба в пошуках більш ефективних форм підвищення кваліфікації, спрямо­ваних на формування в Україні висококваліфікованого кадрового потенціалу; форм, які б сприяли якісному виконанню працівни­ками своїх обов'язків, розширенню меж компетенції, можливості ово­лодіння новими функціональними обов'язками, спонукали до творчої діяльності, стимулювали потребу займатися самоосвітою. Сьогодні це особливо актуально, оскільки XXI ст. характеризується потуж­ним впливом на життя глобалізаційних та інтеграційних процесів, що зумовлюють потребу у фор­муванні мобільної особистості, здатної до адекватного сприйняття та творення змін, швидкої адап­тації до них, а це, у свою чергу, вимагає формування креативного типу мислення й інноваційної культури.

 Отже, школа ХХІ ст. має виховувати ініціативну, активну, самостійну, цілеспрямовану, від­повідальну, упевнену, компетен­тну людину. У цьому контексті особливої актуальності набува­ють філософські погляди на освіту Р. Кі- осакі, який писав: «Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, немає ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя з природ­ною здатністю жити щасливо й ус­пішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які б допомогли нам її реалізувати якомога ефективніше».

   Сьогодні проблемі реалізації компетентнісно орієнтованого підходу в освіті й вихованні при­діляється величезна увага, але, на мій погляд, мало розробити концептуальні засади та познайо­мити педагогічні кадри з науково-методологічним обґрунтуванням проблеми, насамперед слід оз­броїти вчителя системою нових ін­терактивних технологій, навчити його гармонійно варіювати ними в ході навчально-виховного про­цесу, пробудити бажання не обме­жуватись отриманими знаннями, а жити в постійному пошуку, прагнути до самовдосконалення   самому  та  привчати  до  цього  своїх учнів,  бо,  як   казав К.Д. Ушинський: «Особистість може вихо­вати тільки особистість», а ми продовжимо — компетентну особистість здатний виховати тільки компетентний учитель.

Питання підготовки високо­кваліфікованих педагогів, пошук нових, нестандартних, удосконале­них, ефективних форм і технологій підвищення кваліфікації педагога педагогічної освіти, який скеро­вує свою діяльність відповідно до чинного законодавства в галузі освіти з урахуванням викликів часу та потреб суспільства, пріоритетних напрямків освітньої політики сьо­годення.

Однією з досить вдалих інно­ваційних знахідок післядипломної освіти, що пройшла успішну апро­бацію,  можна вважати  «Школу молодого вчителя». Це цікава, перспективна, досить ефективна форма роботи з педагогічними кадрами, бо принципи її організа­ції (демократизація, гуманізація, на­уковість, диференціа­ція, індивідуалізація, комфортність, позитивність) дозволяють реалізувати природне прагнення людини до спілкування, сприяють досягненню високих ре­зультатів у навчанні.

  Головною метою «Школи молодого вчителя»  є  творчий саморозвиток індивідуальності молодого вчи­теля, опанування ним інновацій­них освітньо-виховних методик і технологій, формування вміння результативно їх використовувати в педагогічному процесі.

 Успішна педагогічна  діяльність молодого вчителя залежить не тільки від його професійної підготовки і особливих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, які умови праці й побуту йому створять, яку нададуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціативність і творче начало.Мета роботи школи з молодими спеціалістами – надання їм методичної допомоги у роз‘язанні першочергових проблем, подоланні труднощів, з якими стикається молодий учитель, створення умов для розвитку ініціативи та творчості.

         Тому, зустрічаючи молодого спеціаліста в школі, директор знайомить його з педагогічним колективом, із традиціями школи, її досягненнями та проблемами.

        На першому засіданні педагогічної ради школи молодий спеціаліст знайомиться з наставником, з яким  працюватиме упродовж трьох років. Наставник відіграє велику роль у формуванні молодого вчителя як спеціаліста. Працюючи за складеним планом, він допомагає молодому вчителю (особливо на першому році роботи) раціонально обирати тип уроку, його структуру, правильно визначати завдання уроку, його мету (навчальну, розвивальну та виховну), добирати найраціональніші методи навчання, поєднувати   різні форми колективної та індивідуальної роботи, знайомить із сучасними освітніми технологіями, інтерактивними методами.

Випускники педагогічних ВНЗ здебільшого мають непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колективу, ведення шкільної документації, роботи з батьками.

Професійна адаптація молодого вчителя – це складний динамічний процес досконалого освоєння професії та оволодіння педагогічною майстерністю. Сприяти цьому процесу, розвивати професійний потенціал спеціаліста-початківця – одне з основних завдань «Школи молодого вчителя».

Професійне становлення та зростання молодого вчителя можна умовно поділити на три етапи адаптації.

                   Етапи адаптації молодого вчителя

 

На першому етапі адаптації відбувається ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.

Другий етап пов’язаний із процесом подолання труднощів навчальної діяльності та початком формування майстерності молодого вчителя.

Третій етап – це етап високої адаптованості, він є результатом ефективності діяльності молодого вчителя на попередньому етапі. Для цього етапу характерний високий рівень самостійності молодого вчителя, його творчий підхід до навчальної діяльності.

На всіх трьох етапах молодий вчитель знаходиться у протиріччі між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, педагогічного колективу.

Стажування як перспективний засіб забезпечення професійного становлення педагога.

Стажуванню необхідно приділити особливу увагу, адже багато залежить від того, хто буде поруч з молодим учителем, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення у складних ситуаціях, повірити у власні сили. Педагогічне шефство, наставництво дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого педагога, допомагає досвідченому вчителю працювати з молодими спеціалістами у тісному контакті, за якого передача останнім знань, умінь і навичок, розвиток їхніх професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найбільш ефективною.

Провідна роль у забезпеченні стажування молодих спеціалістів належить адміністрації школи:

1. Директор із числа найкращих учителів призначає наставника, який    є безпосереднім керівником стажування.

2. Розробляється пам’ятка для наставника і стажиста.

3. Наставник розробляє спільно зі стажистом індивідуальний план   роботи і подає його на затвердження директору школи.

4. Затверджується індивідуальний план стажування молодого спеціаліста з урахуванням методичної теми, над якою працює школа.

5. Під час складання розкладу уроків враховується необхідність відвідування уроків стажистом і його наставником.

6. Здійснюється внутрішкільний контроль за діяльністю наставника  і стажиста та управління нею.

Безпосереднім керівником стажування молодого спеціаліста є учитель-наставник.

Основні методи роботи наставника:

1. Бесіда з молодими вчителями за конкретними розділами педагогіки з питань наукового змісту предмета, методики викладання.

2. Спільне моделювання уроків, системи уроків з теми, виховних заходів.

3. Спільна робота з питань добору дидактичного матеріалу.

4. Відвідування уроків, позакласних заходів з детальним аналізом.

Основні функції учителя-наставника:

- професійно-освітня – надання допомоги в удосконаленні професійних умінь, підвищенні рівня методичної підготовки, у формуванні педагогічного такту;

- виховна;

- функція впливу авторитету наставника;

- самоосвітня.

Педагогічне шефство передбачає також виховання в учительської молоді високих моральних якостей, розвиток творчості й самостійності. У процесі спілкування з досвідченим колегою педагог-початківець не тільки переймає досвід, зразки, прийоми праці, а й виробляє власний стиль діяльності.

Особливу увагу наставники приділяють запобіганню негативним проявам поведінки молодого вчителя: зарозумілості, вередливості, зверхнього ставлення до колег, учнів, батьків, безвідповідальності щодо виконання повсякденних обов’язків. І в той же час підтримують ініціативу, творчий пошук.

Спостереження, опитування вчителів, вивчення досвіду молодих спеціалістів дозволяють зробити висновок, що в учителів початківців більшість труднощів носить емоційно-комунікативний характер, серед яких можна виділити такі:

1. Адаптація до педагогічної діяльності.

2. Проблема  першого знайомства з класом.

3. Вивчення колективу класу.

4. Організація контакту з класом.

5. Вибір правильного тону і стилю взаємостосунків.

6. Управління своєю поведінкою у школі в різних ситуаціях.

7. Уміння звертатися до дітей у ході педагогічної діяльності.

8. Майстерне володіння словом.

9. Професійно-лексична підготовка.

10. Органічне поєднання дій та спілкування з дітьми.

11. Уміння спілкуватися в різноманітних ситуаціях (на перерві, під 

час роботи гуртків, проведення батьківських зборів).

12. Уміння діяти оперативно, гнучко.

13. Уміння орієнтуватися в психологічній атмосфері, настроях дітей.

14. Здатність захоплювати дітей навчальним матеріалом.

15. Уміння швидко й емоційно переключатися в потрібних ситуаціях.

16. Мімічна, пластична вразливість і привабливість.

17. Уміння вирішувати завдання творчого характеру.

18. Педагогічна спостережливість та проникливість.

19. Професійне педагогічне мислення.

20. Уміння грати з учнями.

21. Наявність здібностей до подолання внутрішньої тривоги (роздратованості), негативних установок на окремих учнів.

22. Уміння правильно спланувати власний робочий час.

23. Уміння адекватно виявляти та передавати педагогічне відчуття (гніву, радості, подиву, захоплення).

24. Уміння прогнозувати.

25. Уміння працювати в ситуації емоційного напруження.

 

      Безпосередньо допомогу вчитель знаходзить у процесі співбесіди під час обговорення та з’ясування цих важливих для себе питань. Саме ці питання можуть і повинні бути першочерговим у практичному та психологічному становленні педагога.

Відомі три методики спілкування:

1. Моделювання педагогічного спілкування («педагогічні ігри»).

2. Мікровикладання, коли для засвоєння кожного педагогічного прийому проводять пробні мікроуроки для малої групи учнів з наступним аналізом та обговоренням.

3. Використання  досвіду колег.

 

У кожній із запропонованих методик є свої плюси і мінуси. Але найсуттєвіше у них – аналіз процесу спілкування учителя і учня. Одержані при цьому знання – база для формування відповідних умінь.

Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя є цілеспрямована й систематична самоосвіта.

Слід підкреслити, що саме самоосвіта, бо, за словами Жан-Жака Руссо, тільки вона спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, повинен бути освітянин.

Самоосвіта вчителя-стажиста має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності.

Необхідною умовою плідної роботи молодих спеціалістів є відповідна організація самоосвіти шкільною адміністрацією. В школі створюються оптимальні  умови  для самоосвітньої роботи; організовуються семінари-практикуми для вчителів з питань прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи; визначаються конкретні вимоги до вчителів стосовно самоосвіти; забезпечується внутрішньошкільний  контроль за цією ділянкою методичної роботи.

Від шкільної адміністрації у справі створення максимально сприятливих умов для плідної самоосвітньої роботи вчителя залежить:

• збільшення вільного часу молодого педагога;
• наявність у розпорядженні вчителів шкільної та власної бібліотек;
• хороший методичний кабінет, який був би організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками.

Важливо стимулювати самоосвітню діяльність учителя-стажиста, що вирішується таким чином:

• осмислення педагогічного досвіду та методичних рекомендацій з позицій науки, усвідомлення принципів, закономірностей, ідей, що лежать в основі досвіду, який вивчається або методичних рекомендацій;
• залучення молодих педагогів до активної роботи методичних об’єднань. У планах роботи методичних об’єднань передбачені виступи молодих учителів з певних теоретичних питань;
• відкриті уроки, які молоді вчителі проводять на останньому, заключному, етапі стажування ( у квітні – травні), та їхні творчі звіти перед педагогічним колективом;
• захист підготовленого вчителем-стажистом реферату з педагогічної проблематики;
• одним із головних шляхів стимулювання самоосвітньої діяльності  молодих учителів є творча атмосфера, яка існує в педагогічному колективі.       

Найвищою формою самоосвіти педагога є проблемний семінар, тобто організаційна форма наукової роботи з кадрами, об’єднаними  спільним інтересом до конкретних питань діяльності школи і прагнення до вдосконалення практики. Саме проблемний семінар – найбільш вдала форма навчання педагогів, яка поєднує  перспективний педагогічний досвід, набутий багатьма педагогами, з результатами наукових досліджень, спонукає педагога шукати шляхи вирішення реальних педагогічних завдань та розв’язання ситуацій.

        Сучасному молодому вчителю  потрібна конкретна допомога в підвищенні рівня його психологічної культури та педагогічного мислення. Вміння психологічно обґрунтовувати зміст навчальних програм з кожного предмета, практичне оволодіння знаннями психологічних механізмів навчальної роботи, методикою психолого-педагогічних спостережень за процесом розвитку особистості учнів, діагностико-прогностична діяльність – все це значною мірою залежить від сформованості в учителя психологічної готовності до навчально-виховної роботи. Так, учитель повинен уміти:

• проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень;
• перетворювати наукову інформацію у навчальний матеріал, доступний розумінню учнів, пробуджувати інтерес до навчального предмета, розвивати творчу активність школярів;
• спостерігати, сприймати, психологічний стан дітей, визначати особливості стосунків, здійснювати моніторинг;
• здійснювати емоційно-вольовий вплив на дітей, виявляючи стриманість, організованість, цілеспрямованість, стійкість, самостійність, ініціативність;
• ставити завдання, інструктувати дітей, координувати їхню діяльність, співробітничати у навчальному процесі;
• регулювати взаємини з дітьми, їхніми батьками, колегами, керівниками;
• зовнішньо виявляти емоції ( мімікою, жестами, тоном), мати мовні здібності, які полягають у правильній артикуляції, дикції, багатстві усної мови;
• засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, визначати головне, логічно мислити, використовувати дедуктивні та індуктивні методи мислення;
• вивчати особливості учнів, окремих груп, колективів, фактори впливу на хід навчально-виховного процесу;
• брати участь у експериментальній, творчій роботі, аналізувати її результати, ступінь ефективності.

Вивчення запитів, інтересів, можливостей молодих вчителів сприяє цілеспрямоване їх анкетування. Перше анкетування проводиться за результатами першого року роботи у травні. Наступне  -  після другого-третього року роботи молодого спеціаліста в школі.

Важливу та значну роль у плануванні та проведенні стажування, складанні індивідуальних планів, планів роботи наставників відіграє діагностика молодих вчителів. Проводимо діагностування молодих спеціалістів двічі на рік: у вересні та січні. Порівнюючи її результати, бачимо як досягнення роботи молодих спеціалістів, так і проблеми, що виникли в процесі роботи, визначаємо яку методичну допомогу потрібно надати з того чи іншого питання. За результатами діагностування складаємо  загальну діагностичну карту молодого вчителя, а також карта вивчення основних напрямків його діяльності.

Доречною в цьому випадку є така форма індивідуальної методичної роботи, як консультації: молоді вчителі отримують конкретні поради з певних питань, а також зразки розробок різних типів уроків. На цьому робота не завершується: протягом певного часу молодий спеціаліст отримує допомогу від наставника, керівника методичного об’єднання,  керівника « Школи молодого вчителя».   Відкриті уроки дають змогу показати та побачити на практиці  особливості використання форм і методів  роботи на уроці. Тому під час  складання графіків відкритих уроків враховуються результати діагностування, побажання молодих  спеціалістів відносно  проведення різнотипних  уроків:

• підбір типу  уроку;
• індивідуальний підхід до навчання:
• диференційований підхід до навчання;
• інтерактивні форми та методи навчання тощо.

План роботи « Школи молодого вчителя» охоплює програму підвищення загально – педагогічного та методичного рівнів:

• планування роботи вчителя, організація робочого часу;
• культура спілкування вчителя з класом, учнями, батьками;
• вимоги до ведення класних журналів;
• вимоги до календарно – тематичного планування;
• методика організації позакласної роботи;
• методика контролю знань учнів;
• вимоги до перевірки зошитів тощо.

      З перших кроків своєї педагогічної діяльності молоді вчителі складають план самоосвіти, оформляють «Папку молодого спеціаліста», де збирають пам’ятки, методичні поради, роздатковий матеріал, матеріали з проблеми, над якою працює педколектив школи, опис рекомендованого досвіду кращих педагогів, розробки відкритих уроків, план роботи молодого спеціаліста, звіт про стажування, а також паспорт молодого спеціаліста. Ці матеріали поповнюються протягом трьох років.

       Згідно з планом роботи кожного року в квітні в школі проходить декада молодого спеціаліста « Молодий учитель у школі», яка передбачає:

• серію відкритих уроків;
• організацію виставки з демонстрації роздаткового та дидактичного матеріалів;
• демонстрацію посібників, виготовлених молодими спеціалістами;
• звіт про проведену роботу протягом року.

Крім того, як підсумок, у школі проводять засідання круглого столу «Як жилось мені в школі протягом року», анкетування. Результати анкетування аналізує адміністрація школи для корекції подальшої роботи з молодими педагогами, а також із метою створення умов для розвитку їхньої творчості та ініціативності. Наставники, в свою чергу, отримують допомогу від методистів методичного кабінету відділу освіти шляхом проведення індивідуальних консультацій, підготовки пам’яток.

       Робота з молодими педагогами – одна з найважливіших ланок  методичної діяльності, бо вона спрямована на майбутнє школи.      

 

 

 

 

            Схема самоаналізу уроку

 

1. Чи відповідає мій урок програмі?
2. Чи вірно мною було визначено і вирішено на уроках навчальні, розвивальні і виховні завдання?
3. Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи відповідає він завданням?
4. Що було головним, істотним на уроці? Можливо, я не зумів акцентувати увагу учнів на вивченні головного?
5. Чи вдало визначено структуру уроку? Чи було організовано на уроці роботу з формуванням основних умінь, навичок інтересів учнів? Як здійснювалися внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки?
6. Які методи і засоби навчання використано на уроці? Чи був вдалим їх вибір і поєднання?
7. Які форми навчання (колективні, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи був вдалим їх вибір і поєднання?
8. Чи об’єктивно , з коментуванням і відповідно до норм оцінювання оцінені мною знання учнів?
9. Чи правильно здійснювала на уроці інструктаж, визначила обсяг і складність домашнього завдання? Чи була при цьому диференціація?
10.                     Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів?

 

 

 

 

         Пам’ятка вчителю для самоаналізу уроку

1. Які головні завдання уроку, як їх враховано в ході реалізації його мети?
2. Чи ефективно використано час уроку? Чи раціональна була його структура для розв’язання головних завдань, досягнення мети?
3. Який тип і вид уроку застосовано, як він пов'язаний з попереднім, який матеріал даного заняття необхідно використати надалі (які опорні поняття, знання, вміння, навички формував учитель)?
4. Яке поєднання методів навчання обрано для вивчення нового матеріалу? Чому? (Пояснити на основі й діагностування, й прогнозування уроку.)
5. Характеристика навчальних можливостей класного колективу за результатами педагогічного аналізу (на підставі діагностування учнів з урахуванням рішень педагогічного консиліуму). Які особливості учнів були враховані під час планування даного уроку?
6. Як організовано проблеми й проблемно-пошукові ситуації з метою поглиблення засвоєного матеріалу, створення відповідного настрою учнів?
7. Як було використано кабінет? Чому обрано саме такі засоби навчання?
8. Чи виконувалися  правила  педагогічного такту, етики, норми взаємин учителя та учнів?
9. Як здійснювалося диференційоване навчання на уроці?
10. Наскільки ефективно організовано самостійну роботу? Чи використано елементи самонавчання й самовиховання?
11.  Які елементи, етапи форми і методи навчання були найвдалішими? Що з прогнозованого і запрограмованого не вдалося? Чому?
12. Як працювати над усуненням зазначених недоліків? Яка допомога потрібна з боку школи, членів адміністрації, методичної служби?
13. Характер, обсяг і диференційованість домашнього завдання. Чи підготували ви дітей до його виконання?

 

 

 

Клятва молодого вчителя

 

 

    Заради дитини, заради майбутнього людства як учитель і вихователь

      клянуся:

•    Поважати особистість дитини;
•    Забезпечувати її фізичну і духовну недоторканність;
•    Розвивати її вроджені здібності їй на користь і на користь оточуючим;
•    Не ламати, а зміцнювати волю дитини;
•    Відкривати їй шлях до пізнання світу;
•    Не позбавляти її надії;
•    Показати їй, як знайти щастя в малому, розвивати в ній потяг до кращого:
•    Вчити її служіння істини та терпимості до помилок;

 

клянуся також:

• Піклуватися про те, щоб залишити прийдешнім поколінням світ, у якому варто буде жити;
• Бути прикладом для дитини, показати, як боронитися зі спокусами і труднощами;
• Протистояти обставинам, якщо вони заважатимуть мені реалізувати вищезгадані принципи.

 

 

 

Орієнтовна схема

аналізу уроку молодого вчителя

 

1. Клас: ___________________________________________________________
2. Предмет: ________________________________________________________
3. Тема уроку:______________________________________________________
4. Мета (триєдина) уроку: ___________________________________________
5. Тип, вид уроку: __________________________________________________
6. Чи відповідали зміст уроку, методи навчання, форми організації діяльності учнів меті уроку?
7. Які методи і прийоми навчання використав учитель на уроці?
8. Які дидактичні завдання простежені на окремих етапах уроку, чи пов’язані вони із загальною метою уроку?
9. Які реформи роботи  із учнями  використав учитель на уроці?
10. Чи спостерігалась на уроці індивідуалізація або диференціація навчання? У чому вони виявилися?
11. Чи побачили ви на уроці прийоми, які б допомогали учневі самому здобувати знання. Чи використано на уроці алгоритми, пам’ятки, схеми, опорні конспекти?
12.  Чи використовував учитель на уроці інноваційні педагогічні технології?
13.  Чи було підбито підсумок уроку? Як?
14.  Що нового для себе ви взяли з уроку? Чим збагатився ваш методичний багаж?
15.  Що ви порадили вчителю для вдосконалення уроку?

 

 

 

 

 

Рекомендації та поради

 

Зустріч зі школою

 

     1. Під час першою ж бесіди з директором і завучем попросіть їх розповісти про шкільний колектив узагалі (маються на увазі педагогічний та учнівський колективи). При цьому поцікавтесь, із досвідом кого зі співробітників вам варто було б, як молодому вчителеві, ознайомитися в першу чергу.

     2. Якщо в школі є методичний кабінет, то перегляд зібраних там матеріалів (а їх готують конкретні вчителі) також певною мірою допоможе вам скласти думку про того чи іншого педагога.

     3. Уважно огляньте навчальні кабінети, їх оформлення: зібраний і систематизований там дидактичний матеріал значною мірою відображає стиль роботи того чи іншого вчителя.

    4. У перші місяці перебування у школі поставте собі за мету відвідати уроки більшості вчителів. Адже кожен із них найповніше виявляє себе як особистість у безпосередній діяльності на уроці.

    5. Постійно розвивайте свою педагогічну спостережливість і допитливість. Придивляйтесь, як ваші колеги спілкуються з учнями під час перерв, суспільно корисної праці, прогулянок; які у них взаємини з керівництвом школи, одне з одним, із батьками учнів; про що і як розмовляють між собою у поза навчальний час тощо. Спостереження за зовнішнім виглядом також може деякою мірою поповнити знання про особистість того чи іншого педагога.

    6. Якщо трапиться нагода ознайомитися з помешканням вашого колеги, не відмовляйтесь. Стиль, культура оформлення житла, стан садиби значною мірою характеризують людину, насамперед учителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

Психологи — молодим учителям

 

 

Психологічні правила роботи з дітьми:

 

• Я не всезнайка, і я не намагатимуся їм бути.
• Я хочу, щоб мене любили, тому я буду відкритим до дітей, які мене люблять.
• Я так мало знаю про складні лабіринти дитинства, тому я дозволю дитині вчити мене.
• Я краще засвою знання, які я набуваю власним зусиллям, тому я об’єднаю свої зусилля із зусиллями дитини.
• Інколи мені потрібне укриття, тому я надам укриття дітям.
• Я люблю, коли мене сприймають таким, яким я є насправді, тому я намагатимуся співчувати дитині й цінувати її.
• Я роблю помилки, тому я буду терплячим до людської сутності дитини.
• Приємно відчувати себе начальником і знати відповіді на всі запитання, тому мені прийдеться багато працювати, щоб захистити дитину від себе.
• Я не можу зробити так, щоб страх, біль, розчарування і стреси зникли з життя дитини, тому я намагатимуся полегшити їх удари.
• Я відчуваю страх, коли я незахищений, тому я торкатимуся до внутрішнього світу дитини з ніжністю і добротою.
• Свою життя можу прожити лише я сам, тому я не вчитиму дитину, як жити.
• Я гостро і емоційно реагую на події своєї реальності, тому я намагатимуся самостійно входити в життя дитини.
• Майже все, що я вмію, я вивчив на власному досвіді, тому я дозволю дитині набувати власний досвід і робити власні помилки.

 

 

Психологічні рекомендації з налагодження взаємодії з сучасним учнем:

 

1. Будьте уважні до потреб дитини.
2. Демонструйте модель толерантного відношення до інших.
3. Будьте послідовними у покараннях дитини, карайте лише за конкретні вчинки.
4. Покарання не повинні принижувати дитину.
5. Вчить дітей спритним формам вираження гніву.
6. Вчить дитину, розпізнавати власний емоційний стан і стан оточуючих.
7. Розвивайте здатність до емпатії.
8. Розширюйте поведінковий репертуар дитини.
9. Вчіть брати на себе відповідальність.

   10. Намагайтесь до кожної дитини знайти необхідний підхід, який  буде сприяти   розкриттю в дитині того потенціалу, який в ній  закладений.

   11. Пам’ятайте, не має позитивних і негативних учнів, або дітей є бажання    знайти конструктивні підходи до взаємодії.

 

Шановні вчителі завжди пам’ятайте

 

• якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
• дитину висміюють, вона стає замкненою;
• дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
• дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
• дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
•   дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
•   дитина росте в ворожнечі вона вчиться бути агресивною;
•   дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

 

 

                         Зміст і форми роботи

наставника зі стажистом

 

• Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можливостей.
• Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням.
• Спільні відвідування уроків досвідчених колег та їх ретельний аналіз.
• Попереднє відвідування стажистом уроків, які проводить наставник.
• Спільне зі стажистом складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків.
• Допомога стажисту в розробці уроків, позакласних заходів.
• Надання стажисту рекомендацій щодо самоосвіти.
• Ознайомлення стажиста з науково-методичною літературою.
• Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів.
• Допомога в роботі з «важкими» дітьми та їхніми сім’ями.
• Залучення стажистів до методичної, громадської роботи.

 

 

 

 

 

 

        Програма стажування випускника ВНЗ

1. Основні завдання стажування:

• набуття практичних навичок, необхідних для педагогічної роботи;
• вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у ВНЗ, в конкретній практичній роботі;
• набуття та вдосконалення педагогічних навичок виховної роботи з дітьми;
• вивчення передового педагогічного досвіду, засвоєння різноманітних методів навчання, використання сучасних засобів навчання;
• впровадження нетрадиційних форм, методів і прийомів навчання, нових педагогічних технологій.

2. Зміст стажування молодого вчителя

У процесі стажування молодий учитель повинен набути знання з психології, педагогіки, методики викладання шкільного предмета і виховної роботи. За час проходження стажування молодий учитель повинен проявити себе в усіх найважливіших формах роботи.

Навчальна робота

   Стажист повинен:

• вивчити принцип перспективного та поточного планування навчально-виховного процесу в школі і брати посильну участь у плануванні роботи  школи;
• протягом навчального року планувати навчально-виховну роботу зі свого предмета;
• розробляти поурочні плани, планувати позакласну роботу відповідно до плану виховної роботи школи;
• у навчальній роботі на уроках використовувати різноманітні методи, прийоми, форми і засоби навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів (лекція, бесіда, розповідь, семінар, лабораторні роботи, керівництво самостійною роботою учнів, експеримент, демонстрації, використання комп’ютерної техніки, навчального кіно, магнітофонних записів тощо) та індивідуальної роботи з учнями;
• брати участь в організації та проведенні факультативних занять ( бажано керувати факультативом або провести одне чи декілька занять);
• надавати індивідуальну допомогу учням зі свого предмета;
• проводити позакласну роботу з предмета у формі фронтальної ( лекції, екскурсії, конференції, перегляд навчальних науково-популярних фільмів тощо), групової ( гурток, олімпіада, диспут, туристичний похід тощо) та індивідуальної роботи з учнями;
• брати участь в оформленні шкільних кабінетів та в організації роботи учнів у них;
• активно брати участь в організації й проведенні заходів зі свого предмета ( тематичний вечір, ювілейні дати, дні здоров’я тощо).

 

Методична робота

Стажист – молодий учитель, який входить до складу шкільного та районного методичних об’єднань і бере участь в їхній роботі.

• за допомогою свого керівника обирає й розробляє одну методичну тему, пише за нею реферат; реферат обговорюють на засіданні шкільного чи районного методоб’єднання (після 2-3 років роботи цього вчителя);
•  вивчає лабораторне обладнання, ТЗН, комп’ютерну техніку та наочні посібники, які є в школі, з наступним використанням їх у навчальній роботі;
• відвідує уроки досвідчених  вчителів зі свого предмета, бере участь в їх аналізі, поглиблено вивчає педагогічний досвід одного з висококваліфікованих учителів;
•  за час стажування проводить відкриті уроки;
• проводить моніторинг навчальних досягнень учнів, використовуючи різні форми опитування (контрольні роботи, заліки, усне, індивідуальне, фронтальне опитування, тестування тощо);
• оформляє результати моніторингу згідно з планом роботи школи;
• систематично вивчає педагогічну та методичну літературу й бере участь в її обговоренні.

 

Робота класного керівника

Стажист повинен виконувати роботу класного керівника (у разі неможливості призначення стажиста класним керівником він виконує функції помічника досвідченого класного керівника на громадських засадах).

Для цього стажист:

• вивчає документацію класу, склад батьків, індивідуальні особливості учнів, складає психолого-педагогічну характеристику класу  й подає її своєму наставнику;
• на основі вивчення складу класу домагається єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків;
• організовує дитячий колектив з урахуванням вікових та психологічних особливостей, домагається згуртованості, активності, ініціативи та творчості учнів;
• проводить класні збори;
• проводить заходи, спрямовані на розширення культурного світогляду та зміцнення здоров’я учнів (відвідування музеїв, прогулянки в ліс, спортивні заходи тощо);
• згідно із загальношкільним планом здійснює шефську роботу.

 

 

 

 

 

Пам’ятка молодому вчителю

 

1.Вивчай можливості кожного майбутнього вихованця.

Пам’ятай:без знання стану здоров’я дітей неможливе правильне навчання і виховання. Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.

2. Вступаючи у контакт з дітьми, не варто будувати зверхні взаємини з ними.

Пам’ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайся частіше хвалити, заохочувати вихованців. Вивчай індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної співпраці. Карай учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.

3. Частіше всміхайся.

Пам’ятай: твоя усмішка дітям свідчить про те, що зустріч з ними тобі приємна. Усмішка створює в людей загальний позитивний настрій.

4. Плануючи свої перші уроки, подумай, як учні повинні поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально виховувати та які зуже наявних треба закріпити (якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають звички шкідливі; з перших уроків виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, формуй позитивні навички); які види робіт будуть використані й виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того , щоб завдання вони виконували технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна.

Пам’ятай: більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчають, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.

 

5. Важливе завдання вчителя – передбачати ситуації, які виникатимуть на уроці.

Пам’ятай: помилці легше запобігти, ніж виправити її.

 6. Вчися вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на твою думку, вони помиляються чи в тебе обмаль часу.

 Пам’ятай: кожен вихованець має знати, що ти його вислухаєш.

 7. Пам’ятай: основне призначення  оцінки – правильно визначити результати навчання учнів, їхні навчальні  досягнення, динаміку зміни успішності.

8. Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільно корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45 хвилин уроку вчитель ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог.

Пам’ятай слова А.Макаренка «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої й рішучої вимоги не можна починати виховання колективу». Вимоги мають бути послідовними. Слід доватися обов’язкового їх виконання від усього, не забуваючи про повагу до особистості учнів.

 9. Наполегливо оволодівай навичками самоаналізу уроку.

Пам’ятай слова В.Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху.»

          10. Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні.

  Пам’ятай: ведення щоденника з перших кроків твоєї педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розвитку педагогічної думки – відвертої, самокритичної, творчої.

 

 

Анкета

для визначення рівня володіння молодим учителем педагогічними вміннями у виховній діяльності

1. У чому причина утруднень у виховній діяльності (підкреслити, дописати):

мені не подобається займатися виховною роботою;

недостатня теоретична підготовка;

не вистачає часу;

погано володію методами наукової організації педагогічної праці;

не бачу результатів своєї праці, що є психологічним бар’єром;

інше (дописати)?

 

2. Яка допомога Вам потрібно (підкреслити, дописати):

         допомога адміністрації;

допомога наставника;

методична допомога в процесі роботи “школи молодого вчителя”;

методична допомога з боку ВНЗ;

готові сценарії різних виховних заходів;

інше (дописати)?

 

3. Які виховні заходи Ви проводили в цьому навчальному році?

    Які форми виховної роботи викликали найбільші утруднення?

    У чому причина такого стану?

 

 

 

4. З якими труднощами Ви зіткнулися під час підготовки та проведення виховної роботи?

 

 

 

Пам’ятка для наставника

 

1. Разом зі стажистом глибоко проаналізуйте навчальні програми та пояснювальні записки до них.
2. Допоможіть стажистові скласти календарно-тематичний план, звернувши особливу увагу на підбір матеріалу для систематичного повторення, практичних і лабораторних робіт, екскурсій.
3. Допомагайте в підготовці до уроків, особливо перших, першої зустрічі з учнями. Найскладніші теми розробляйте разом зі стажистом. У своєму класі намагайтеся вивчати складний матеріал з випередженням на 2-3 уроки, щоб дати стажистові можливість навчитися методики розкриття найбільш складних тем.
4. Допомагайте стажистові вести тематичний облік знань, проводити залікові уроки.
5. Разом підбирайте й готуйте дидактичний матеріал, наочні посібники, тексти задач, вправ, контрольних, самостійних, залікових робіт.
6. Відвідуйте уроки стажиста з наступним детальним аналізом, запрошуйте його на свої уроки, разом їх обговорюйте.
7. Допомагайте підбирати  методичну  літературу для самоосвіти,  організовувати її.
8. Діліться досвідом доброзичливо, показуючи зразки роботи.
9. Допомагайте своєчасно, з терпінням, наполегливо. Ніколи не забувайте відзначати позитивне в роботі стажиста.
10. Учіться не копіювати, не сподіватися на готові розробки, а виявляти особистий педагогічний почерк.

 

 

 

 

 

     Схема роботи  з молодими вчителями

 

у Черняхівському НВК «ЗНЗ-ДНЗ» І-ІІІ ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План-схема визначення етапів роботи

з молодими спеціалістами

 

І етап роботи. Організаційно- педагогічний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ етап роботи. Реалізація плану роботи наставника з молодим спеціалістом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ етап роботи.

Участь  молодого спеціаліста в методичній роботі школи

 

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

        ІVетап роботи. Підсумковий.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№	Проблема	Молоді вчителі (прізвище, ім’я, по батькові)
1	Активізація розумової діяльності учнів
2	Вибір типу уроку, відповідно до його змісту
3	Здійснення між предметних зв’язків
4	Розвиток логічного мислення
5	Організація самостійної роботи на уроці
6	Робота з підручником
7	Організація перевірки знань умінь і навичок
8	Методика проведення опитування учнів
9	Диференційований підхід до навчання
10	Розвиток пізнавальної активності учнів
11	Запобігання перевантаженням
12	Використання ігрових моментів на уроках
13	Реалізація виховної мети на уроці
14	Індивідуальних підхід до навчання
15	Використання роздаткового матеріалу на уроці
16	Позакласна робота з предмета
17	Реалізація розвивального навчання
18	Підбір завдань до підсумкової атестації учнів
19	Уміння об’єктивно оцінити знання учнів
20	Володіння формами опитування учнів
21	Використання різних режимів роботи на уроці
22	Використання ППД
23	Використання педагогічних інновацій
24	Проведення нестандартних уроків
25	Організація конкурсів
26	Інші проблеми та труднощі

             Загальна діагностична карта молодого    

                       вчителя

 

 

             Анкета для стажиста

1. Уроки кого зі своїх колег Ви відвідали?
2. Що Вам особливо сподобалося на цих уроках?
3. Скільки уроків відвідав у Вас наставник?
4. Яку допомогу Ви дістали від наставника?
5. Хто, крім наставника, допомагав Вам у підготовці до уроків7
6. Яку методичну літературу Ви використовуєте в підготовці до уроків?
7. Які труднощі Ви відчуваєте під час проведення уроків? Яку, на Вашу думку, допомогу слід надавати з метою поліпшення якості роботи?
8. Яких труднощів Ви зазнаєте під час використання наявної  навчально-матеріальної бази? Що, на Ваш погляд, потрібно зробити для її вдосконалення?
9. Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?
10. Що слід зробити для поліпшення роботи  шкільних методичних об’єднань? Чи  допомагають вони Вам у роботі?
11. Які загальношкільні (засідання педради, методоб’єднання, психолого-педагогічні семінари, ділові, рольові ігри, заняття школи молодого вчителя тощо) найбільше Вам запам’яталися? Чому?
12. Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка склалася в школі?
13. Що, на Ваш погляд, слід зробити для збільшення часу на самоосвіту?
14. Що нового Ви дізналися за минулий навчальний рік під час відвідування відкритих уроків, взаємовідвідування уроків, зокрема, свого наставника?
15. Які методичні прийоми, на Вашу думку, ви вдосконалили впродовж року?
16. Яку методичну допомогу Ви бажали б дістати від шкільної адміністрації, наставника?
17. Що необхідно зробити для поліпшення індивідуальної роботи з учнями?
18. Які загальношкільні заходи для учнів Вам найбільше сподобались і були, на Вашу думку, найефективнішими? Чому?

 

 

 

Анкета

для наставника молодого вчителя

 

Просимо вас поділитися своїми думками стосовно проблем наставництва:

1. Скільки років працює вчителем ваш стажист? Який він, Ваш молодий учитель?
2. Що він добре знає (підкреслити): теорію предмета, основи психолого-педагогічної науки, основи психолінгвістики, методику викладання предмета?
3. Що він добре вміє (підкреслити): правильно будувати урок, реалізувати триєдину мету уроку; створювати проблемно-пошукові ситуації; активізувати пізнавальну діяльність учнів (як саме?); керувати класом на уроці; проводити диференційовану роботу не уроці? Які етапи уроку може планувати найкраще ( перелічити)?
4. Чи вміє організовувати позакласну роботу з предмета?
5. Чи вміє аналізувати урок і позакласний захід?
6. Чого ще не вміє Ваш стажист? (Перелічить його слабкі сторони, причини такої ситуації: небажання працювати; слабка підготовка у ВНЗ; відсутність педагогічних здібностей; безвідповідальність.)
7. У чому Ви допомогли вашому стажистові? (Назвіть види роботи з молодим учителем.)
8. Що, на вашу думку, є головним у наставництві?
9. Ваші пропозиції щодо вдосконалення системи наставництва.

 

 

 

 

 

Рекомендації щодо підготовки

молодого вчителя до уроку

 

1. Вчитайтеся в розділ програми, який потрібно вивчити на  даному уроці, а в  деяких випадках— і пояснювальну записку до програми.

 2. Вивчить матеріал цього розділу, питання, теми.

3.Сформуйте задум уроку, дайте відповідь на запитання, чого б ви хотіли     

   досягти  в результаті його проведення, сформулюйте мету уроку          

   (навчальну, виховну,  розвивальну).

 4. Уявіть колектив даного класу, уявно намалюйте конкретних учнів. Уявіть

    психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного   

    перевтілення, намагайтеся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

 5. Виберіть з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для   

     даного матеріалу і для даних учнів.

 6. Зіставте обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюйте свої дії на 

     даному уроці.

7. Продумайте структуру уроку й зафіксуйте все знайдене в плані конспекті.
8. Підготуйте наочні й навчальні посібники, не забудьте підготувати і перевірити справність ТЗН, комп’ютерної техніки.
9. Повторіть подумки або вголос вузлові елементи плану, продумайте непередбачені обставини, знайдіть і зафіксуйте запасні варіанти.
10. Спитайте себе: ”Чи готовий я до уроку?”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Склад «Школи молодого вчителя»

 

 

№з/п	Прізвище, ім’я, по батькові молодого вчителя	Предмет, який викладає	Прізвище, ім’я, по батькові наставника
1.	Помазан  Максим Борисович	Історія, правознавство, художня культура	Дзюба Людмила Олександрівна
2.	Захарченко  Альона Григорівна	Географія, природознавство, основи здоровʼя	Скороход Любов Володимирівна
3.	Пархоменко Вікторія Олегівна	Українська мова та література, зарубіжна література	Дзюба Людмила Олександрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План роботи

з  молодими вчителями

 

І рік

 

 

№п\п	Заходи	Дата	Відповідальний
1.	Бесіда з молодим  вчителем. Ознайомлення зі школою.	вересень	Заст. директора з НВР учителі-наставники
2.	Практична робота: складання календарних та поурочних планів з предмета	вересень	Заст. директора з НВР
3.	Бесіда за змістом пояснювальних записок до програм, вивчення структури програм	вересень	Заст. директора з НВР
4.	Основні вимоги до складання плану-конспекту уроку	вересень	Заст. директора з НВР
5.	Розгляд системи опитування учнів, перевірки їх знань, умінь і навичок	жовтень	Заст. директора з НВР
6.	Вивчення типів уроків, їх структури та методики проведення. Самоосвіта вчителя.	листопад	Заст. директора з НВР
7.	Самоаналіз уроку як засіб підвищення його ефективності	грудень	Заст. директора з НВР
8.	Відкритий урок	січень	Заст. директора з НВР учителі-наставники
9.	Творчий  звіт про проходження стажування “Мої перші педагогічні знахідки”	березень

 

 

 

 

 

 

 

План роботи

з  молодими вчителями

 

                         ІІ рік

 

№ п\п	Заходи	Дата	Відповідальний
1.	Методична консультація “Організація ефективного педагогічного спілкування”	вересень	Заст. директора з НВР
2.	Поєднання колективних та індивідуальних форм навчання на уроці	жовтень	Заст. директора з НВР
3	Шляхи та способи активізації пізна-вальної діяльності школярів	листопад	Заст. директора з НВР
4.	Впровадження в практику роботи нових педагогічних технологій та інновацій	Грудень	Заст. директора з НВР
5.	Сучасні освітні технології – в навчальний процес.	Січень	Заст. директора з НВР
6.	Круглий стіл “Від мудрого наставника до творчого молодого вчителя"	Лютий	Заст. директора з НВР
7.	Відкритий урок Солдатенко Ю.В.	лютий	Заст. директора з НВР
8.	Звіт про проходження стажування “Мої перші педагогічні знахідки”	квітень	Заст. директора з НВР

 

 

 

 

 

 

 

 

Анкета для молодого вчителя

 

1.Чому Ви обрали професію вчителя (підкреслити, дописати)?

                                    а) подобається робота з дітьми,

                                    б) підходить режим і характер роботи вчителя,

                                    в) вирішальний вплив мала любов до даної спеціальності,

                                    г) під впливом бажання здобути вищу освіту,

                                    д) під впливом інших чинників ( яких?).

 

2. Чи хотіли б Ви перейти на іншу, педагогічну роботу (підкреслити)?

                                    а) так,

                                    б) ні,

                                    в) не знаю.

 

3. Чи подобається Вам робота в школі (підкреслити)?

                                    а) так,

                                    б) байдуже,

                                    в)  ні.

 

4. Що подобається Вам найбільше (підкреслити)?

                                     а) проведення уроків,

                                     б) позакласна робота з предмета,

                                     в) позакласна виховна робота,

                                     г) робота з батьками,

                                     д) методична робота,

                                     е) робота із самоосвіти,

                                     є) громадська діяльність.

 

5. Чи обрали б Ви знову для вступу, якби можливо було повернути час, педагогічний ВНЗ (підкреслити)?

                                      а) так,

                                      б) ні,

                                      в) не знаю.

 

6. Що викликає найбільше труднощів у Вашій роботі (підкреслити)?

                                      а) підготовка до уроків,

                                      б) організація навчального процесу,

                                      в) спілкування з учнями, їхніми батьками,   

                                      колегами,   адміністрацією,

                                      г) підготовка до виховної роботи,

                                      д) проведення виховних заходів,

                                      е) організація свого часу і праці,

                                      є) ведення шкільної документації,

                                      ж) аналіз своєї діяльності, внесення  

                                       відповідних коректив,

                                      з) інше (що саме?).

 

 

7. Як Ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної праці (підкреслити)?

            а) фахову: цілком задоволений, задоволений, не задоволений,

            б) з методики викладання: цілком задоволений, задоволений, не  

                                         задоволений,

            в) з організації спілкування: цілком задоволений, задоволений, не  

                                           задоволений,

            г) з виховної роботи: цілком задоволений, задоволений, не  

                                           задоволений,

            д) із самоосвіти: цілком задоволений, задоволений, не  

                                            задоволений,

             е) з уміння організувати свою працю: цілком задоволений, 

                                             задоволений, не задоволений.

 

8. Як Ви ставитесь до обраної професії (підкреслити)?

                                         а) задоволений цілком,

                                         б) більше не подобається, ніж подобається,

                                         в) байдуже,

                                         г) більше  подобається, ніж не подобається,

                                         д) зовсім не подобається,

                                         е) не можу визначитись.

 

9. Чи відчуваєте Ви потребу в контакті з викладачами інституту (підкреслити, дописати)?

                                         а) так (з яких питань?)

                                         б) не впевнений,

                                         в) ні.

 

10. Як було організоване ваше стажування (підкреслити)?

                                          а) добре,

                                          б) задовільно,

                                          в) незадовільно.

 

11. У чому полягало це стажування (підкреслити, дописати)?

                                          а) був інтенсивний план стажування,

                                          б) був призначений учитель-наставник,

                                          в) була добре організована робота з наставником,

                                          г) цією роботою цікавилась адміністрація,

                                          д) інше (що саме?)

 

 

 

Пам’ятка наставникові для аналізу уроку

молодого вчителя

 

1. Чи зацікавив урок учнів?
2. Чи забезпечено цілеспрямовану розумову діяльність учнів?
3. Чи дотримується вчитель педагогічного такту?
4. Як створюються ситуації для глибокого сприймання матеріалу, емоційних переживань учнів?
5. Як здійснюється контакт із класом та окремими учнями, тобто як налагоджена зворотній зв’язок?
6. Наскільки ефективно організовано самостійну роботу учнів, як учитель озброює їх навичками самоосвіти, самоконтролю?
7. Що на уроці найбільше вдалося вчителеві?
8. Які заходи виховного характеру було здійснено?
9. Як формувалася на уроці свідома робоча дисципліна?

   10. Що не вдалося? Чому? Як працювати над усуненням недоліків?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Для вчителя – початківця

 

 

1. Від чого залежить дисципліна в класі?

 

 

2. З яким настроєм Ви йдете на урок?

 

 

3. Які труднощі виникають при проведенні уроку?

 

 

4. Чи спілкуєтесь з учнями в позаурочній час?

 

 

5. Чи важко Вам спілкуватись з учнями?

 

 

6. Яку оцінку Ви ставите собі з предмету,який Ви викладаєте?

 

 

7. У кого зі своїх колег Ви побували на уроках?

 

 

8. Що Вам наібільше сподобалось на цих уроках?

 

 

9. Скільки уроків у Вас відвідали ваші наставники?

 

 

10.         Яку допомогу Ви отримали від наставників?

 

 

11.         Яку методичну літературу Ви використовуєте при підготовці   

    до уроку?

12.         Під час проведення уроків, що Вам дається найважче?

 

 

13.         Якої допомоги, на Вашу думку, Ви потребуєте для поліпшення яості роботи?

 

    Поради досвідчених колег молодому вчителеві

1. Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає зайвих предметів біля дошки, чи чисто в класі.
2. Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.
3. Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.
4. Поясніть учням мету, завдання уроку.
5. Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблему, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.
6. Не спішіть виправляти помилки учня, краще, якщо її виправлять однокласники.
7. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці: пропонуйте їм більше писати, розв’язувати прикладів.
8. На уроці кожен учень має бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід.
9. Під час використання технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.
10. Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів.
11. Використовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів розвивального навчання.
12. Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.
13. Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника. У перших-сьомих класах обов’язково проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.
14. Пам’ятайте: кожний урок не повинен бути схожим на попередній.

 ЛІТЕРАТУРА

 

 

1.  Десятов Т.М. Коберник О.М. Тевлін Б.Л. Чепурна Н.М. Наука управління загальноосвітнім навченим закладом  Навчальний посібник. –Харків.: Видавнича група „Основа”,- 2003– (Серія „Управління школою”).
2. Жерносєк І.П. Удосконалення науково-методичної роботи в сучасних загальноосвітніх школах, ліцеях і гімназіях. – К., 2001.
3. Учитель методист – наставник стажера  Под ред. С.Г. Вершловского. М.,  

     Просвещение, 1988.

4. Рекомендації щодо організації проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти  Освіта України -2002.-9 липня.
5. Методична робота школи, Київ «Редакції загально педагогічних газет», 2004, Бібліотека «Шкільного світу».
6. Школа молодого завуча  Упоряд. М.Голубенко. – К: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. – С.128 – (Бібліотека “Шкільного світу”).
7. Методична служба – школі. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск 1 Укладачі:Ю.В.Буган, Г.Г.Свінних, В.І.Уруських. – Тернопіль: “Астон”, 2003.
8. Нетрадиційні форми методичної роботи  Все для вчителя. – 1999. – №15-16.
9. Традиційні та нетрадиційні форми методичної роботи  Директор школи. – 2001. – №39.
10.  Основні напрямки методичної роботи в навчальному закладі, Науково-методичний журнал «Завучу. Усе для роботи».- 2009. -№2