Творча робота: «Особливості побудови організаційної культури закладу освіти, сфокусованої на розвиток кожного учня»

Н.І. Гордієнко ,  директор Петраківського закладу загальної середньої освіти Катеринопільської селищної ради Черкаської області

Творча робота:

«Особливості побудови організаційної культури закладу освіти, сфокусованої на розвиток кожного учня»

    Актуальність проблеми формування організаційної культури педагогічного колективу полягає в тому, що в умовах останніх суспільних перебудов виникла гостра потреба реформувати роботу освітнього закладу.

     Навчальний заклад - це складна динамічна система, життєдіяльність якої забезпечується як постійним регулюванням та координуванням внутрішніх процесів, так і взаємовідношень з різними зовнішніми системами. Це складає основний зміст організації, несе в собі головний «заряд» перетворення школи, найбільш впливає на керівну та керовану підсистеми, формує, перетворює, розвиває їх внутрішньоструктурні та зовнішні зв`язки.     Організаційна культура, організація в системі внутрішкільного управління, по-перше, з`ясовує місце і роль кожного члену колективу в досягненні поставлених цілей; по-друге, забезпечує їх ефективну взаємодію в процесі досягнення мети; по-третє, створює систему необхідних при цьому організаційних відношень.

У школі формуються основні культурологічні засади, тому всі зміни повинні бути достатньо вмотивовані, обґрунтовані, аргументовані. Осмислення культури своєї організації, її елементів - це початок управління нею. Процеси удосконалення організаційної культури повинні бути керованими. Відтак великого значення набуває роль керівника в інтеграції та координації зусиль персоналу щодо розвитку внутрішкільної культури.

У проблемі розвитку організаційної культури педагогів важливого значення набуває формування як комплексної ознаки в умовах організації навчально-виховного процесу. Щоб вирішити це завдання, передусім треба проаналізувати розвиток організаційної культури педагогів, зміст документації та безпосередньо перспективного педагогічного досвіду управління освітнім процесом. Щоб контролювати розвиток організаційної культури педагогів, керівникові потрібно мати чітке уявлення про її структуру, компоненти, елементи, характер їх взаємозв'язку, взаємовпливу і взаємодії.

На формування й розвиток організаційної культури найпотужніше впливає педагогічний колектив як надзвичайно складний організм, що має специфічні особливості. Спектр організаційної культури , яку привносить людина в організацію, широкий і визначається унікальністю кожної особистості.

Ефективність професійної діяльності педагогічного колективу визначається рівнем педагогічної культури його членів, характером відносин, розумінням колективної й індивідуальної відповідальності, ступенем організованості, співпраці»

Трансформаційні зрушення у суспільстві, розбудова держави  актуалізували завдання демократизації та гуманізації школи. У державній національній програмі «Освіта» –Україна ХХІ століття» ідеться про те, що існуюча в Україні система освіти перебуває в кризовому стані, не в повній мірі задовольняє потреби учнів та батьків.Кожен батько хоче вибрати найкращий освітній заклад і згодом не розчаруватися у своєму виборі. З іншого боку, кожен директор та його педагогічний колектив мріють, щоб їх школа виокремлювалася з – поміж інших, викликала бажання влаштуватися на роботу або навчатися саме в ній. 

 Формування  організаційної культури є першим кроком для побудови сучасної  школи. Ініціатива закладу мати свій особистісний образ, власне обличчя – запорука в успішності. З поняттям організаційної культури тісно пов’язана також репутація школи, яка утримується в масовій свідомості тривалий час.  

Добра репутація є результатом процесу побудови організаційної культури.  Позитивна організаційна культура школи – це не лише добрі слова на її адресу, але й постійна наповнюваність класів, приток батьків, розвиток соціального партнерства і цілком конкретні матеріальні інвестиції. Саме тому кінцевою метою формування організаційної культури  є підвищення конкурентоздатності освітнього закладу.

Педагогіка нової школи – це педагогіка плекання людини-творця, зодчого власного життя, суб'єкта соціальної творчості. Сучасна школа передусім має виконувати соціальне замовлення: навчити жити підростаючу особистість у суспільстві з ринковою економікою, вміти визначати стратегію власного життя, орієнтуватися в системі найрізноманітніших суперечливих і неоднозначних цінностей, розуміти своє кредо і стиль. Школа має бути місцем життєдіяльності дитини.

  Формуючи  організаційну культуру закладу, педагогічний колектив змінив підходи до організації навчально-виховного процесу. З метою підвищення науково-методичного та фахового рівнів учителів адміністрація організовує відвідування шкіл-партнерів, які працюють в інноваційному режимі. Школа бере участь у семінарах різного рівня. Педагогічний колектив вийшов на вищий рівень рівноправних, доброзичливих відносин усіх учасників навчально-виховного процесу: батьків, учнів, учителів, адміністрації.

У школі формуються основні культурологічні засади, тому всі зміни повинні бути достатньо вмотивовані, обґрунтовані, аргументовані. Осмислення культури своєї організації, її елементів - це початок управління нею. Процеси удосконалення організаційної культури повинні бути керованими. Відтак великого значення набуває роль керівника в інтеграції та координації зусиль персоналу щодо розвитку внутрішкільної культури.

Елементам культури навчають або нові члени колективу засвоюють їх шляхом спостереження, спілкування та досвіду. Зміни в культурі школи відбуваються повільно і складно. Вчителі та учні  нашої школи мають свої інтереси та здібності. У тісному спілкуванні і спільній праці вчителів, учнів, батьків формується внутрішня культура школи, розвиваються здібності і таланти кожного учня і вчителя, духовно, особистісно зростають усі учасники навчально-виховного процесу, набувають головних і персональних, характерних особистісних ознак:

Міцна шкільна культура - запорука міцної школи.

Організаційну культуру характеризують стабільність і послідовність.

Культуру своєї організації люди помічають тільки тоді, коли хтось починає це критикувати, коли система починає працювати погано або відбуваються великі зміни (наприклад, злиття двох шкіл). Аналіз культури школи вимагає багато часу і зусиль. Ігнорування цього явища не дозволить керівникам вирішити багато найкращі ідеї. Особливо це відноситься до шкільних колективам, що складається в переважній більшості з жінок, для яких всі ці атрибути життєво важливі і визначають загальний емоційний рівень життєдіяльності педагогічного колективу.