Творча робота "Застосування методу проектів у виховній роботі"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                      Творча робота

                                                                              класного керівника

                                                                             Озерецької гімназії                                                             

                                                                         Савонік Людмили               Іллівни

 

 

 

 

 

 

 

Вступ……………………………………………………………………3…

Метод  проектів – ефективна технологія виховання…………………….4

 Застосування методу проектів у виховній роботі…………………………6

  Список використаних джерел……………………………………………16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Досвід діяльності закладу переконує, що необхідно вдосконалення виховної системи через метод проектів. Успішним цей метод є завдяки інформатизації виховного процесу, що дає можливість створити для учнівської молоді „розширену діяльність”, освоюючи систему соціальних зв’язків і відносин

Чим дальше, тим більше стає зрозумілим, що наше суспільство страждає від багатьох невирішених проблем, причиною яких є одна дуже важка хвороба - бездуховність. Безбожне, аморальне, сповнене брехні, лицемірства та злочинної байдужості життя щодня нагадує нам про те, що ми далеко відійшли від Бога, збилися з дороги, втратили орієнтири і тонемо у безнадії. При цьому варто підкреслити, що деградує сім'я.

Враховуючи, що жертвами цього жахливого стану суспільства першими стають діти, ключовою постаттю стає вчитель. Тому питання: хто він? - стає як ніколи актуальним. Його важливість зростає особливо на тлі суперечок про програми, про вплив різних конфесій на цей процес, про фінансування та всілякі організаційні і бюрократичні перешкоди. Адже вчитель, далекий від глибокого розуміння Бога, який не керований християнськими духовними цінностями, байдужий до проблем своїх учнів, спотворить найкращу програму і знецінить в очах своїх учнів найблагородніші, найвищі цінності.

Навіть найкраща педагогічна підготовка не зможе вирішити проблеми виховання, якщо самі вихователі не подбають про власну не зовнішню, а внутрішню красу і гармонію. А це неможливо без глибоких стосунків з Богом і дітей. Адже всі ми, хто хоч невеликою мірою має відношення до виховання, повинні завжди пам'ятати, що найбільший вплив на учнів ми здійснюємо своєю особистістю, тобто внутрішньою красою наших душ, тим, ким ми є насправді (55-60%). Значно менше впливають наші вчинки (30-35%). І зовсім незначний вплив ми здійснюємо через те, що говоримо. Тому неважко зрозуміти, що якщо ми насправді прагнемо бути ефективними у вихованні, то нам необхідно подбати про власну внутрішню сутність, а також добрими вчинками постійно підтверджувати те, чого професійно навчаємо.

 

 Метод проектів – ефективна технологія виховання

Досвід діяльності нашого закладу переконує, що значною мірою його успішний розвиток пов'язаний з удосконаленням виховної системи через метод проектів. Але успішним цей метод є завдяки інформатизації виховного процесу, що дає можливість створити для учнівської молоді «розширену діяльність», в якій вона діє, пізнає і спілкується, тим самим освоюючи систему соціальних зв'язків та відносин.

Завдяки проектам, що здійснюються сьогодні у нашому навчальному закладі, ми отримуємо результат — впевненість учнів у собі, адекватна оцінка власних сил та можливостей, вміння працювати у команді, правильно ставити мету, обирати шляхи її реалізації, досягати поставлених цілей.

Отже, педагогічний пошук повинен зосереджуватися на шляхах розробки методично обґрунтованих творчих та соціальних проектів, метою яких є посилення зв'язку навчання із життям, і них відгук на його динамічні запити..

Своїм педагогічним кредо вважаю: «Ніж нарікати на всезагальну темряву, краще самому запалити маленьку свічку» - намагаюсь втілювати кожного дня свого життя.

Метод "проектів є одним із провідних засобів перетворення школи навчання на школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, навичками вибору способів та шляхів Ці здійснення, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів.

Проект - це задум, план про образ передбачуваного; сукупність документів, необхідних для його створення.

Формування в учнів вмінь та навичок проективної діяльності передбачає досягнення ними такого рівня, який би був достатній у певних комунікативних сферах.

Робота з учнями не дає змоги вчителю зупинитися на досягнутому, посилює щире прагнення до постійного руху вперед, адже відомо, що дітей може і має право навчати тільки творчий, відданий своїй праці вчитель.

Якось на початку XX століття прихильники творчості видатного американського майстра короткої розповіді О'Генрі запитали: «Де ви знаходите такі різноманітні сюжети?», на що він відповів: «Скрізь, вони навкруги нас».

Так, робота над проектами надихає вчителя шукати та віднаходити багато нових питань для обговорення, бути винахідливішим, робити навчальний процес інтенсивнішим.

Отже, саме метод проектів є одним із найголовніших компонентів педагогічної системи розвитку творчих здібностей у процесі виховання підростаючого покоління.

Дослідження вчених переконують, що без зацікавлених школярів у навчально-виховному процесі не може бути успішним засвоєння знань, не може бути повноцінним виховання. Відтак актуальною залишається проблема стимулювання пізнавальної активності та самостійності учнів під час навчання. Цю проблему можна розв'язати за умови творчої розробки та застосування педагогічних інноваційних технологій у школі як на уроках, так і в позаурочний час.

У широкому розумінні мета проектів активний підхід до навчання і виховання. Вчитель у проекті виконує багато ролей. Він не тільки організовує навчання, а й є ентузіастом, фахівцем, консультантом, керівником, а також партнером процесу  виховання. Проте в центрі роботи над проектом перебував учень, який вчиться, а не вчитель, який вчить, хоча співпраця надихає вчителя, і в результаті ми маємо продуктивне взаємовигідне партнерство, мета якого - розвинути ініціативність, винахідливість, стимулювати інтерес до праці, уміння працювати з будь-якими темами.

Кожен учень повинен мати право на участь у проекті, і це носить добровільний характер.

Час не стоїть на місці, а ставить перед фахівцями всіх сфер діяльності дедалі вищі вимоги. І в цих умовах основним завданням освіти стає актуальним дослідження навколишнього життя. Актуальність проектного методу очевидна: підготовка учнів до безпосереднього спілкування, відкритість для суспільства, вихід у світ.

 

  Застосування методу проектів у виховній роботі

Метод проектів був відомий ще у двадцяті роки XX століття. Одним із авторів цього методу є американський педагог Д. Дьюї та його послідовник В. Килпатрик, який розробив «проектну систему навчання». Останнім часом у і зв'язку зі становленням парадигми особистісно-орієнтованої освіти метод проектів переживає друге народження, як і ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють формуванню особистості учнів як суб'єкта діяльності та соціальних стосунків.

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити.

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів індивідуальну, парну, групову, яку учні виковують протягом певного часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання.

Тематика може стосуватися будь-якого питання навчальної програми з метою поглиблення знань окремих учнів із цього питання, диференціювання процесу навчання з урахуванням навчальної ситуації, зацікавленості учнів.

Використання в навчально-виховному процесі методу проектів дає змогу подолати бар'єр у спілкування, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці.

В основі проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Так, я зі своїми учнями працюю над такими навчально-виховними проектами:

• Культурологічний, пізнавально-дослідницький « Тільки родина,як зірка єдина – твій порятунок, надійний причал»»;
• індивідуальний «Рідну землю, милий край бережи й охороняй! (моє ставлення до природи…)»;
• екологічний «“Про що співає Земля?..” (бесіда про цілющі рослини)»;
• героїко-патріотичний «Державні символи України»;
• мотивації на здоровий спосіб життя «НАШЕ ЗДОРОВ'Я В НАШИХ РУКАХ»;
• екологічний «Чи можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили?».

Усі ці проекти побудовані на засадах реалістичного виховання, метою якого є уявлення про те, чого можна досягти у навчанні і вихованні в умовах конкретної школи. Досвід показує високу ефективність застосування методу проекту в нашій школі як у навчальній, так і у виховній діяльності.

У здійсненні проекту задіяні найактивніші методи навчання: інтерактивні, пошуку, дослідження. На думку видатного українського педагога Г. Ващенка, вони, з одного боку, сприяють посиленню активності учня у процесі навчання, а з іншого, наближують до життя. Саме в умовах активного пошуку та дослідження провідним стає, випереджувальний розвиток самої людини, формування творчої особистості, яка проектує та організовує своє життя і доцільно перетворює навколишній світ. Що може бути кращим для становлення особистості, ніж відчуття успіху й власної значущості від результатів своєї праці. Умінню проектувати у великому й малому, вибрати оптимальні і водночас конкурентноспроможні варіанти розвитку навчає метод проектів.

У роботі над проектами ефективною формою роботи є групова і міжгрупова. Ці дві форми навчальної діяльності дають учням змогу самостійно в групах працювати над тією чи іншої проблемою. Завдання, поставлені групам, мають бути реальними і зрозумілими для дітей. У групі мають бути позиції організатора та учасника групової роботи. Групи мають складатися з дітей різних здібностей. Учні в групах при презентації своєї роботи повинні говорити не одночасно, а по черзі, відповідати на одне запитання, а не на кілька одразу. Завдання для всіх груп не завжди даю однакові.

Міжгрупова форма роботи полягає в малих групах, і в період отримання результатів творчої роботи відбувається діалог між групами, кожна обстоює свій кінцевий результат. Головне в проведенні таких форм творчої діяльності вчителю більше слухати, ніж самому говорити, виявляти терпимість, до помилок учнів. Діти настільки захоплюються роботою, що не помічають, як вони пізнають, створюють нове, поповнюють запас своїх знань. Навіть найпасивніші учні залучаються до роботи з великим бажанням, докладають усіх зусиль, щоб не підвести своїх товаришів із команди.

Названі форми навчальної діяльності на уроках і у позаурочний час проводимо досить часто, оскільки вони сприяють кращому творчому підходу до завдання, розвитку пізнавальних інтересів дітей, роблять уроки цікавішими і змістовнішими, оскільки учні самостійно оволодівають новими навичками.

Прекрасне в житті, прекрасне в мистецтві допомагає людині жити, допомагає виконувати складну справу життя, і бо це прекрасне виправляє її душу.

На моє глибоке переконання, краса і добро крокують поряд, тому на своїх класних годинах я намагаюся викликати почуття радості, здивування, привчаю бачити естетичні деталі через малюнок, виховую духовні основи в школярів у процесі роботи над композиціями з різних тем. Для досягнення цієї мети використовую різні методи і прийоми роботи, поєдную такі види мистецтва, як музика та література; такі предмети, як історія, народознавство, географія, природознавство. Музика не є допоміжним, а рівноправним засобом естетичного виховання. Це просто спокійна і приємна музика, яка знімає напругу або спрямована розкрити певну тему.

Скажімо, при захисті проекту «Українські рушники» звучать «Пісня про рушник», музика П. Майбороди, на слова А. Малишка; у проекті «Великодня писанка» пропоную учням послухати українські народні мелодії.

Саме така робота покликана виховати справжніх громадян нашої країни. Хочеться дійти до кожного дитячого серця, виховати добрих, чуйних, духовно збагачених людей. Але звичайну бесіду про доброту і чуйність не завжди сприймають усі учні, тому я широко використовую поетичне слово як відомих поетів, так і поезії своїх учнів. Тематичні папки постійно поповнюється віршами, загадками, легендами, ілюстраціями до них. Саме цей матеріал використовую при бесідах.

Ефективність занять мистецтвом залежить від зацікавленості, від отриманого дітьми в процесі занять емоційного задоволення, радості. Саме тому при використанні методу проекту застосовую ігрові моменти, нестандартні ситуації, елементи режисури. Пропоную дітям уявити себе в ролі журналіста, художника, поета, соціолога, мистецтвознавця, літературознавця, історика, ерудита, лінгвіста. Так ще раз переконую своїх вихованців у необхідності методу проектів у житті кожної людини, розповідаю, як і в яких професіях використовують набуті навички . Зараз в педагогіці дуже гостро стоїть питання особистісно-зорієнтованого підходу.

Спосіб реалізувати особистісний підхід у навчання один - зробити навчання сферою самоствердження особистості. Саме тому участю в індивідуальних, групових, колективних проектах я намагаюся дати змогу реалізуватися кожній дитині. Навіть якщо в учнів не дуже виходить практична діяльність, заохочую словами, постійно спираюся на досвід дітей і поступово поповнюю його новою інформацією. Адже взаємодія двох видів досвіду учня і вчителя мав відбуватися не шляхом витіснення індивідуального, наповнення його суспільним досвідом, а шляхом їх постійного узгодження; використання всього накопиченого учнем у його особистій життєдіяльності.

При створенні проектів я зі своїми учнями звертаюсь до коріння народної творчості, національних та регіональних особливостей, використовуємо усну народну творчість, пригадуємо обряди і свята, де використовують українські рушники, писанки, мальованки, одяг, побут. Діти відшукують легенди, казки про те, як з'явилися рушник, звідки пішла традиція розписувати яйця і дарувати одне одному, використовуючи при цьому опис і досвід власної родини.

Індивідуальні проекти розробляємо а обдарованими дітьми разом з батьками. Діти разом із батьками і знайомими радіють своїм успіхам, дивлячись на власні творіння. Такі успіхи вселяють упевненість у дитину і спонукають її ще більше зусиль і часу віддавати справі мистецтва.

Для того щоб діти активно працювали були максимально залучені до процесу побудови проектів учитель повинен створити ґрунт, на якому проростуть паростки дитячої цікавості та плідної співпраці з учителем. Саме тому вони мають будуватися на фундаменті спільної творчої діяльності вчителя та учнів. Метод проектів покликаний за допомогою навчально-виховного процесу сприяти розвитку творчої особистості.

Це зробити нелегко, адже всі учні різні. Саме тому в практиці вчителя особливе місце повинен займати індивідуальний підхід до учнів. Це потрібно для того, щоб краще розкрити таланти та здібності особи, які часто приховані, зацікавити, адже саме Цікавість, прагнення, захоплення творять чудеса. Кожен знає це по собі, якщо виникає живий інтерес до справи, якою ми ніколи не займалися, одразу хочеться розкрити її для себе, ознайомитися; зробити, досягти результату. Зацікавлення буде слугувати «блоком живлення» для учнів, із допомогою якого буде виникати інтерес, а отже, і бажання творчо працювати. Головною деталлю в цьому механізмі і є метод проекту. Інтерес до творчої діяльності, працюючи над проектом, полягає не лише у створенні творчих робіт, але й у мисленні, аналізі, логіці, відчуттях.

Екскурсія - важливе знаряддя формування особистості правдою і красою довкілля. Підсумком екскурсійної роботи є оброблення здобутого матеріалу, висновки та їх фіксування є проект . На цьому етапі виявляється тісний зв'язок між різними навчальними предметами. Не буде перебільшенням констатувати, що екскурсійний метод вносить пожвавлення, забезпечує зв'язок із навколишньою природою і суспільним життям, примушує учнів зануритись у сферу життя минулого і викликає інтерес і бажання продовжувати роботу, творити, мислити, шукати, перетворюватись на маленького дослідника довкілля, рідного краю, старовини, закликає до свідомої творчості, самодіяльності.

Важливим чинником естетичного розвитку учнів виступають уроки на природі: уроки-екскурсії, уроки-милування. «Чудовий краєвид має такий великий вплив на розвитою молодої душі, з яким важко змагатися впливові наставника, щодень проведений серед гаїв і полів, вартий багатьох тижнів навчання» - говорив К. Ушинський.

Реалізувати це завдання, на мою думку, допоможе розпочатий проект «Мій рідний край – Рівненщина». Мета якого - ознайомити учнів із шедеврами садово-паркової архітектури, скульптури, мистецтва області, України, особливостями її рослинного світу; виховувати бережливе ставлення до архітектурної, скульптурної, духовної спадщини України, до рідної природи. Ці екскурсії проходять в атмосфері вільного спілкування вчителя і учня, коли активно використовується життєвий досвід дітей, їх емоційні переживання. Естетичне сприйняття природи підсилюється використанням художнього слова.

Після екскурсій учні отримали завдання підібрати в літературі вірші, описи до певного стану природи чи архітектурної споруди, скульптури. Деякі пишуть власні поезії. До розвитку потреб школярів спонукають творчі завдання . Розвивати потреби школярів спонукає і виконання творчо-реферативних робіт, теми яких добираються з, урахуванням їхніх інтересів. Учні, які, працюють над проектами, отримують оцінки за творчо-реферативні роботи, доповідають про результати свого творчого пошуку, використовуючи при цьому репродукції, фото-ілюстрації, відео-та аудіо-записи, поезію, фрагменти інсценівок.

Такий підхід дає їм змогу реалізувати свої творчі можливості у необмеженому потенціалі виховного впливу образотворчого мистецтва на становлення й розвиток особистісних уявлень про красу навколишнього світу. Працюючи над довготривалими, короткочасними, груповими, індивідуальними мистецтвознавчими проектами, діти охоче виконують різноманітні завдання, адже їхнє вирішення. вимагає творчої наснаги, самостійного розлуку і вміння працювати з культурологічною, мистецтвознавчою, історичною літературою, довідниками, енциклопедіями.

Для створення відповідного емоційного настрою в позакласній роботі використовую нетрадиційні форми проведення уроків та позакласних заходів; урок-круглий стіл, урок-подорож, урок-конкурс. урок-виставка, КВК, усний журнал, урок-художня вітальня, урок-конференція, урок-екскурсія.

«Хто вирощує квіти, той приносить радість собі і людям» - говорить народна мудрість.

Обдаровані діти художньо-естетичного напряму беруть участь у загальношкільних проектах. Виховна діяльність - основний шлях до розвитку здібностей дітей, оскільки це той вид творчості, в якому активність дитини призводить до відчутних результатів, вона, дозволяє поєднувати в собі творчу працю і задоволення, пізнання світу і гру, фантазію і точний розрахунок, розвиває в учнів зорову пам'ять, спостережливість, просторову уяву, тонку моторику пальців, вміння зосередитись, наполегливість у досягненні мети, відчуття ритму і гармонії. У нашій школі створена постійна виставка дитячих робіт, яка стимулює потяг учнів до мистецтва, сприяє естетичному розвитку, залученню до розвитку нових талантів.

З урахуванням особливої актуальності діяльності вчителів із формування духовного світу школярів на основі надбань народної педагогіки, християнського вчення обираю теми проектів, їхня мета - на традиціях українського народу виховувати учнів в дусі пошани до національних звичаїв, духовної скарбниці свого народу, розвивати духовну культуру, релігійну свідомість, донести до учнів щире слово віри, надії і любові «Гроші – пан чи слуга!!!».

У роботі використовую інтерактивні форми та методи навчання, які спираються не тільки на процеси сприймання, пам'яті, уваги, а передусім на творче, продуктивне мислення, поведінку, спілкування.

Для успішної роботи та створення приязної атмосфери обов'язково проводжу комунікативні, вправи «криголами», «правила», «знайомство», «очікування». Пропоную учням об'єднуватися в пари, групи «щастя - радість», «сонечко - зірочка», «квіточка - метелик», «пензлик - олівець».У дітей виникає інтерес до навчання, що сприяє їхньому інтелектуальному та творчому розвитку.

Створити для дитини школу радості, прищепити їй любов до рідного краю, до творчості, до праці, виховувати відповідальність за свої вчинки, за долю держави, за її майбутнє, віднайти в дитині паростки таланту, дати і йому розквітнути, створити індивідуальність, особистість, навчити працювати в колективі, створити умови для фізичного та естетичного розвитку - такі завдання моєї роботи.

Результатом моєї праці є створення   презентацій (учнівських, власних та батьківських), участь у конкурсі «Класний керівник»,розробки класних годин, батьківських зборів, круглих столів, бесід з використанням учнівських та учительських проектів, за допомогою яких можна показати учням світ прекрасного.

«Кожний дорослий приходить у світ з дитинства…» (Поради і рекомендації щодо виховання і навчання дітей) – у пропонованому посібнику містяться розробки виховних годин, батьківських зборів , опитування, анкетування учнів та батьків тощо. У книзі розповідається про сучасну етику, про норми поведінки. Ви відкриєте книгу і ознайомитеся з мудрістю тих правил, які людство відібрало із тисячі тисяч інших, тому що вважає їх найголовнішими, найнеобхіднішими для щоденного життя. Це елементарні правила поведінки, без яких неможливо уявити собі життя в колективі, суспільстві. Ці правила допоможуть вам у житті, навчать працювати в злагоді з оточуючими. Важко передбачити всі життєві ситуації, в яких може опинитися і вчить, неможливо докладно схарактеризувати всі норми етикету.

З раннього дитинства маленькій людині необхідні яскраві позитивні враження, дивовижні відкриття, активне радісне життя. Такі можливості намагаємося створити на  класних годинах зі своїми учнями.

«Через красиве до людяного - така закономірність виховання» - писав Василь Сухомлинський.

Вірю, сподіваюсь і молюсь, що житимемо в незалежній Україні, немов у казці. Над юним поколінням планети пануватиме аура добра, злагоди, взаєморозуміння, творчості. А ми, вчителі, творитимемо тільки задля блага неньки-України, рідного народу, найціннішого скарбу на землі - дітей.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Бритикова  Г.В. та ін. Метод проектів як сучасна педагогічна технологія // Управління школою.-2008.-№7.-с.26-28.

2. Булаш О.С., Фролова О.П. Формування психологічного клімату з використанням проектних технологій // Управління школою. - №34.-с.9-21.

3. Гусь І.М., Калмикова І.В. Метод проектів // Управління школою. - 2005.-№5.-с.8-11.

4. Доненко О. Створюємо колективний проект( теоретична основа і практичний приклад підготовки та здійснення проектів в освіті) // Завуч. - 2004.-№2.-с.15-17.

5.   Вчимось проектувати(Спецвипуск_ // Завуч.-2004.-№6.-с.1-48.

6. Герман О.І.  Технологія педагогічного проектування у методичній роботі(Пам “ятка вчителю, який працює за методом проектів) // Управління школою. - 2007.-№1.-с.18-21.

7. Ковганич Г., Кубинська  Н.. Метод проектів у формуванні життєвої компетентності  особистості // Завуч.-2005.-№19.-с.19-20.

 8 . Кондратова Л.Г. Організація проектної діяльності учнів у позаурочний час // Виховна робота в школі.-2007.-№1.-с.2-23.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

І.Тема проекту: «Тільки родина, як зірка єдина – твій порятунок, надійний причал»

1. Провідна діяльність – пошукова, творча.

2. Освітній продукт: сценарій свята, відеосюжет.

У чому полягає задум?	Для чого це потрібно?
Дізнатися якомого більше про свою родину	Щоб шанувати своїх батьків, членів родини, виробляти повагу до старших пізнавати чуття єдності в сім’ї. Формувати інтерес до особливостей своєї родини, бажання продовжувати справу свого роду, співвідносити свій рід з іншими родинами, робити висновки що Україна – це єдність всіх родин.

ІІ. Планування діяльності

Завдання для груп

Групи	Завдання	Результат
І група	Скласти дерево свого роду	Зробити виставку малюнків цих дерев
ІІ група	«З бабусиної скрині»	Підготувати старовинні речі та вишивки
ІІІ група	Чим цікава моя родина	Фотоколаж сімейний; виставка власних робіт

ІІІ.  Виконання проекту:

1.                   Підготовчий етап.

Емоційне налаштування.

       - Діти хто вас найбільше любить?

        - Вірно, це ваші батьки, бабусі, дідусі.

Тому ми зберемо цікавий матеріал про свої родини і через місяць представимо його у вигляді творчого звіту, тобто родинного свята.

• У групах працювати дружно, злагоджено, разом;
• усе, що пропонує товариш, сприймати й обговорювати спокійно;
• викладати свої ідеї, думки по черзі, всіх вислуховувати до кінця, не перебивати;
• радитись із товаришами, приймати рішення спільно;
• висловлюватися по суті справи, не відволікатися на стороннє;
• «запозичати» ідеї в інших групах з їхнього дозволу;
• бути доброзичливими, старанними, відповідальними;
• доводити свою справу до кінця та ін.

ІV     Самостійна пошукова робота

Найкращими помічниками у зборі та виконанні завдань, поставлених перед групами буду вам я і ваша родина.

V      Обговорення та презентація групами виконаних завдань

Кожна група демонструє свої наробки, пояснює, аналізує участь кожного члена групи.

Потім це все це влаштовуємо у актовому залі школи. До роботи підключається батьки, бібліотекар школи та педагог-організатор.

VI     Підбиття підсумків

Далі йде творчий звіт про виконану роботу. Запрошуємо всі родини на свято і пропонуємо концерт

Сценарій родинного свята

«Повага шанування старших

поколінь – закон нашого життя»

В.О. Сухомлинський

(Це великий плакат – девіз, епіграф)

Роль ведучих виконують шестикласники.

Пісня «Усмішка»

1-й   учень

 Добрий день, наші мами,

  Добрий день татусі,

Добрий день, любі дідусі і бабусі,

І звичайно, гості всі.

2-й   учень

Добрий день, люди добрі,

 Що сидять в нашій господі,

 Раді з святом вас-вітати,

Щастя і добра бажати.

3-й  учень

 Ми концерт підготували,

В нього ми всю душу вклали,

Як сподобається вам,

 То плещіть завзято нам.

4-й   учень

Красиво і світло у нашій світлиці,

 Вазони на вікнах стоять вогняні,

Сьогодні у школі — родинне свято,

І хочеться всіх привітати мені.

5-й   учень

 Шануймо батька, шануймо матір —

І нам воздасться теж добром.

Хай буде шана в кожній хаті

І дух сімейний за столом!

6-й   учень

Шануймо батька, шануймо матір,—

Нам каже Біблія свята,

І щастям будем ми багаті

На всі часи, на всі літа.

Учитель

Слова ці треба повторити,

Бо в них основа доброти.

Коли б не батько і не мати,

Чи був би на цім світі ти?

Слова ці треба змалку вчити

В них світить істина стара:

Коли в добрі батьки і діти,

Тоді всім вистачить добра.

— Шанування батьків своїх - один із найсвятіших обов'язків людини і неоплатних боргів дітей. Найдорож­чі у світі люди - рідні батьки. Вони завжди простять, зрозуміють, вислу­хають. Поки живі батьки, ми всі щас­ливі, поки живі батьки — кожен із нас залишається дитиною і в 20, і в 30, і в 40 років. Спочатку батьківські очі дивляться на нас з любов'ю, потім - з гордістю, а далі - з надією. Зроста­ють діти - старіють батьки, це - не­минуче, це - невблаганність часу.

Мудрість говорить: «Якщо твої пла­ни розраховані на рік - сій жито, якщо твої плани розраховані на де­сятиліття - сади дерево, а якщо твої плани розраховані на віки - вихо­вуй дітей». Три нещастя є у людини: старість, смерть і неслухняні діти. Старість - неминуча, смерть - не­вблаганна, неслухняні діти - сором для батьків. Я переконана, що серед нас немає недобрих дітей. Тут зібра­лися дружні родини.

Ваші батьки - це мама і тато, це батьки ваших батьків - дідусь і бабуся. Ви ба­чите родовідне дерево. Коріння цього дерева буйне та розкішне. Але дерево нашого роду не буде квітувати і зелені­ти, якщо ми підрубаємо його корені, якщо втратимо пам'ять роду.

Знати свій родовід, зберігати про нього пам'ять - це наш обов'язок не лише перед минулим, але й перед майбутніми поколіннями. Доки існує життя на землі, доти роду людськом нема переводу.

Виходять хлопчик і дві дівчинки з і сіллю на вишитому рушнику.

Хлопчик

Вклоняємось всім вам доземно,

Як батьківській хаті з далеких доріг,

Як хлібу, що матінка чемно .

Кладе на вкраїнський рушник.

1-а   дівчинка

 Бо ж нашому роду — нема переводу,

 Хай пісня єднає коріння святі,

 Дай, Боже, нам віру і братню згоду,

На довгії роки, на вічні віки.

2-а  дівчина

Родина, рід — які слова святі!

 Вони потрібні кожному в житті.

 Тож народилось веселкове свято –

Прийшли сьогодні з дітьми мама й тато.

Цей хліб насущний ви прийміть від нас

Щоб був достаток в домі повсякчас,

І злагода, і щастя, і тепло.

 Щоб всій родині радісно було!

(Підносять хліб найстарішому представникові роду.)

7-й   учень

У нас сьогодні в школі свято,

Гостей зібралося багато

А ну ж, на них ви подивіться —

І привітаймо їх у нас,

Що завітали в добрий час.

8-й   учень

Від щирого серця,

Від рідної Озерецької землі

Дозвольте вам, люди,

У пояс вклониться.

9-й   учень

Урочиста зустріч у нас —

В пам'яті буде завжди,

 Тож розпочнемо піснею свято

 Для тих, хто прийшов сюди.

Звучить пісня «Зеленеє жито».

1-й ведучий

Мати, наша мати, як голубка сива,

 Любові крильцями всіх нас прикривала.

 Мати, наша мати, як сонечко ясне,

Цілий день нам світить і в нічку не гасне.

Мати, наша мати, як ангел із неба, -

Вдень і вночі знає, що дітям треба.

2-й ведучий. Мама... Перше милозвучне слово, з якого дитина починає мудру науку словотворен­ня. Мамина ласка — це чарівні ліки від будь-якого болю. Мамина піс­ня — це те найдорожче, що відкла­дається в душі дитини ще з колиски. її завжди називали святою.

1-й ведучий. Мати народжу­вала дитину, співала їй пісень, вчи­ла добра і любові, навчала охайності, працьовитості.

Мама... Тільки вона нічого не пошко­дує для своєї дитини. Це вона у хвилину небезпеки ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити дитину. Материнська любов не знає кордонів, страху, сумнівів, розрахун­ків. Вона очищає нас, зігріває, зупи­няє перед безоднею.

Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткало лихо, і розцвітає, стає молод­шою, веселішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми.

2-й   ведучий

 Цінуймо наших матерів пречистих!

Зневажати їх — гірше нема вини!

 На дереві їх життя жовтіє листя,—

 Не вічно в світі житимуть вони.

1-й   учень     

Спасибі вам, рідні мами,

 Що ви тут сьогодні із нами.

До вас наше перше слово —

 Матусі, рідненькі, будьте здорові!

2-й   учень

Щоб не сивіло в вас волосся,

Щоб не морщилось чоло,

Щоб вам, кохані рідні мами,

У всьому і завжди везло.

Звучить пісня «Мамина коса».

3-й   у ч е н ь

Щоб вас кохали наші тата

 І дарували квіти вам.

 Немає ж бо у всьому світі

Жінок, чарівніших за мам.

4-й   учень

Просте, звичайне слово мати,—

А скільки ніжності й тепла!

Якщо всі ласки їх зібрати,

Не буде міри їм й числа!

5-й   учень

Пам'ятаймо, любі діти,

Пам'ятаймо завжди з вами,

Що для нас в. усьому світі.

Найдорожчі — наші мами!

Звучить пісня «Ластівко, мамо».

1-й   в є д у чий

Батьку любий, тату милий,

Нинішньої днини

Ти прийшов до нас на свято .

Нашої родини.

Ми тобі складаєм нині

Щире побажання,

Щоб прожив ти многії літа,

Не зазнав страждання,

Щоб ти вивів нас у люди

Та втішався нами,

Щоб гордитись міг своїми

Доньками й синами.

2-й   ведучий

Безслідно в житті не проходить нічого,

І те, що посієш,— до часу зійде.

Якщо ти забувся до батька дорогу,

То син твій до тебе її не знайде.

Батько... Тато...

Суворий. Вимогливий. А любов до ді­тей — стримана і врівноважена. Не­дарма кажуть, що дитину потрібно лю­бити так, щоб вона про це не знала. Саме такою є батьківська любов.

1-й ведучий. Батько має обов'язок піклуватися про родину, го­дувати її та захищати. Татко може і на­сваритись, якщо це потрібно. Кожне зауваження сприймається як належне, тому що його робить глава сім'ї. І ро­бить, найчастіше, справедливо.

Споконвіку діти до батька зверталися на ВИ. А називали його ніжно і люб­ляче: тато, татко, татечко, татонь­ко, татусенько, татуньо, татусю..

2-й ведучий. Роль батька в сім'ї неоціненна. Отож, учися шанувати свого тата. Його слова, його приклад мають бути святим законом у будь-якій родині.

Ніхто немає права засуджувати своїх батьків. Кожен повинен зрозуміти просту істину — батьки дали нам жит­тя. І кожен у хвилини непорозумін­ня чи образи повинен повторювати ці слова: «Своєю появою на світ я за­вдячую тобі».

1-й   учень

Як мені вас не любити,

Батьку рідний, нене?

Та ж ви мене згодували

Щирими руками..

Ой ніде то в світі,,

Краще немає, 

Як в батька і мами.

2-й учень

Батько розуму навчає,

Мати приголубить, 

Ніхто мене так на світі,

Як вони, не любить.

Дай же, Боже, щоб я виріс, 

В школі гарно вчився, 

Щоб я батькові і неньці

Добре відплатився. 

Виконується пісня «Сину, сину, ангел мій»

3-й   учень 

Рідні тати, любіть нас, рідненькі, 

Бо ми діти дорогенькі,    

Хочем бути на вас схожими 

І, як ви, такі ж хорошими!

Хай же наше добре слово

Розквітає веселково! 

4-й   учень

Ми любим вас, кохані тата, 

Ми вам бажаєм здоров'ячка багато. 

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи, 

І щоб в житті ніколи не хворіли. 

5-й   учень 

Наші друзі, рідні тата, 

Ми вітаємо вас на святі. 

Ми вас любим щиро-щиро, 

Вам бажаєм щастя й миру )

Звучить пісня «Доня моя донечка».

1-й   ведучий

Дай, бабусю, поцілую

Сивину твого волосся.

Теплим диханням зігрію 

Снігом вибілені коси.

2-й ведучи й. Тільки вслухайся:  бабуся, бабусенька, бабуня-солодуня!
Яке ніжне, красиве, лагідне і пестливе слово! А ми — її внучатка, дівчатко чи хлоп'ятко. Бабуся — невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть все, навіть останньою краплиночкою води поділиться. А дбає бабуся про тебе тому, що ти — її дитиночка-кровиночка. А чого тільки нас не навчають бабусі: прясти та ткати, шити і вишивати, садити і вирощувати квіти, готувати їжу та білити хату, працювати на городі і в полі. Бабусі передали нам, як скарб, численні народні звичаї
і поради, успадковані від попередніх поколінь. Тисячі речей у житті забудете, а тих хвилин, коли люба бабуся оповідала байки, казки, не забудете до смерті.             

1-й   ведучий

Бабцю люба, бабцю дорогенька, 

Чи колись була ти, як ось я, маленька? 

Чи колись була ти, бабцю, молодою, 

Із рум'яним личком, з русою косою? 

Чи була у тебе до колін спідничка?    

Чи тобі казав хтось: «Ти моя синичка»? 

2-й   ведучий 

А колись, бабусю, лялькою ти гралась? 

Ти її жаліла, як вона ламалась?

 А чому, бабусю, треба всім старіти?

А хіба не має на оте все ліку?

А хіба не можна жити літ без ліку?

1-й   учень

Люба, добра бабцю,

 Ми, твої внучата,

 Звертаємось до тебе,

Щоб щастя побажати.

4-й   учень

Хай тебе в своїй опіці

 Бог не опускає,

 Хай тобі тривке здоров'я

 Й силу посилає.

3-й   учень

А до того, наша бабцю,

Хай ще на додаток,

 Гордість дасть тобі й утіху,

 За нас, за внучаток.

4-й   учень

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей,

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас — дітей.

5-й   учень

Люба бабусенько, сонечко ясне!

Хай твоя доля буде прекрасна!

 Хай дні пролітають, біжать хай літа,

 А ти будь, бабусю, завжди молода!

Звучить пісня про бабусю.

1-й   ведучий

Мій вусатий дід

 Знав, як Божий день,

 Свій прадавній рід

 Та співав пісень.

По краплинці пив я

Дідові слова,

То — святі скарби,

То — вода жива.

2-й ведучи й.-Дідусь—.це справ­жня енциклопедія. Незабутні його розповіді, цікавинки надовго закарбовуються в пам'яті, тому що вихову­ють любов до природи, її тваринного і рослинного світів, вчать нас мудрості та краси, благородства і мужності.

Дідусь... Ця людина в нашому житті завжди викликає повагу. Досвід, отри­маний у спадок від нього, залишається золотим набутком на все життя. Про життєву мудрість наших дідусів скла­дено чимало легенд, давніх історій. Ось послухайте одну із них.

Був колись такий закон — знищувати старих людей, які вже не могли вико­нувати роботу. Старший син виводив батька чи мати у глухий ліс і залишав там. А один чоловік пішов проти за­кону: пожалів свого батька, заховав його у глибокій землянці в пущі.

Рік живе старий, два. Ніхто про те не знає. І впав на їхню землю неврожай лютий, а за ним — холодна, затяжна зима. Все поїли люди, навіть насін­ня. Розмерзлася земля, а сіяти нічого. Прийшов тоді син до батька й каже: «Будемо гинути, тату, усі разом»,— і заплакав. «Не плач, сину,— є поря­тунок. Розбери стріху на хаті, розтру­си її по всьому полю, і зійде зерно, що в колосках невимолочених лиши­лось». Зробив син так, як велів бать­ко. І зійшло жито — густе, могутнє, і був урожай невидимий.

Прийшли до того чоловіка люди і за­питали, хто навчив його так чинити. І чоловік зізнався, що порушив закон, не вигнав батька. Зажадали люди по­бачити того діда.

Він вийшов до них,— сивий, згорбле­ний, зіперся на костур і каже: «Я смер­ті не боюся, бо давно готовий до неї. Убийте мене, а сина пожалійте, як він мене пожалів».

Заспокоїли діда і прийняли новий за­кон роду: «Берегти й шанувати старих людей за роки, за мудрість, слухати їхню раду й чинити, як вони скажуть. І доглядати їх до самої смерті». А хто не виконає цього закону — буде про­клятий на віки вічні.

1-й   учень

Дідусю мій рідненький,

Я так тебе люблю!

 Вродливий ти своєю добротою

 І серцем, що для нас живе.

Дай Бог тобі здоров'я і спокою,

Сто літ живи і знай:

Ми любимо тебе.

2-й   учень

Я вітаю свого діда,

І таке йому скажу:

— Із тобою я дружу!

Ти хороший, ти ласкавий,

Ти привітний,, гарний, славний,

Будь здоровим, не хворій,

Дідусеньку, рідний мій!

3-й   учень

Зовсім не старенький

Любий мій дідусь.

Ми з ним — добрі друзі,

І я цим горджусь.

4-й   учень

Хай в житті вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим дідусям

Многих, добрих, щасних літ!

Звучить пісня «Родина».

1-й   ведучий

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне, 

Оселя наша і сім'я.

2-й   ведучий

Доки батько живий,

Доки мама жива,

Поспішайте сказати

Найніжніші слова:

«Мамо рідна, живи!

Рідний тату, живи!

 Найдорожчі у світі —

Це ви!

 Тільки ви!»

1-й   ведучий

В серці не гоїться рана,

Душу біда напекла —

Рідна, кохана людина

 З дому навіки пішла.

2-й в е д у ч и й. Не вічні наші рід­ні. Настає час, коли ми прощаємося з ними... «На все Божа воля»,— ка­жуть у народі. Але як часто не виста­чає нам їхньої мудрої поради, ніжної теплої руки.

Не забувайте їх! Помоліться над мо-1 гилами ваших предків. Ідіть, щоб навчитися берегти в серці славу і мудрість предків. Могила дорогої для вас по­мерлої людини — дзеркало вашої душі. Забута могила — це наша без­духовність.

1-й   учень

 В серці не гоїться рана,

Душу біда напекла —

Бабцю, чого ж ти так рано

З дому навіки пішла?

2-й   учень

 З міста приїду в неділю

Гляну— дідуся нема.

Двір наш — неначе спустілий,

Хата — неначе німа.

3-й   учень

Йдем у село, де тополі,

 В ноги вклонитись, дідусю, тобі.

 Спогад за спогадом лине —

Ми біля вас у журбі.

Учитель. Можливо, ми всіх і не згадали. Але ми завжди повин­ні пам'ятати, що вони поруч із нами. Не забувайте тих місць, де поховані
рідні. Ми з вами не вічні. Давайте вшануємо хвилиною мовчання тих,
кого немає поруч із нами.

Хвилина мовчання.)

1-й ведучий. В Україні зали­шається традицією сімейна мораль, коли з великою пошаною ставлять­ся до старших, поважають їх, допо­магають їм і постійну турбуються про них. Все, що залишилось на згадку від старших поколінь — їхня мудрість, поради, хатні речі, які вони зробили чи придбали,— оберігають кожного з нас і звуться оберегами.

Батькова хата, мамина пісня, дідусе­ва казка, бабусина вишивка, батько­ва криниця — все це наша родовід­на пам'ять, символи України, наші обереги.

2-й ведучий. Одна з головних заповідей Біблії говорить: «Шануй свого батька і матір». Ніжна і ласка­ва мама завжди приголубить, а сильні руки батька підтримають вас. Але і ми повинні берегти своїх батьків, допо­магати їм, не засмучувати, бути слух­няними. Ви також повинні з любов'ю і повагою ставитися до своїх бабусь і дідусів. Ваші батьки, бабуся і дідусь бажають тільки хорошого. Ви — їхня опора і надія в майбутньому.

1 -й   ведучий

Батьківський дім, батьківська хата,

Добром і щедрістю багата

На материнську ніжну ласку,

 Бабусину чарівну казку.

Рідна хата, рідна домівка — найкра­ща, найтепліша. Як би важко чи сумно не було, прийдеш додому — й одра­зу стає затишно. Правду люди ка­жуть: «У гостях добре, а вдома най­краще».

Ніколи не забувай місця, де ти наро­дився, виріс, де вчився ходити, гово­рити, любити людей.

Учитель

Нехай всі родини, як пишний вінок,

Щастям барвистим будуть багаті.

Бабусю шануймо і дідуся,

Матусю любімо і тата,

Нехай родина дружна уся

 Буде на радість завжди багата!

 Хай тішаться внуками бабуся і дід,

 Хай тато і мама радіють дитині

 Хай буде, як дуб, могутній наш рід!

 Хай злагода й мир запанують в родині!

Звучить пісня «Многая літа».