Творчі проекти як засіб формування комунікативної культури

Творчі проекти як засіб формування комунікативної культури

     Серед широкого кола проблем у центрі науково- педагогічних досліджень завжди перебувала проблема формування комунікативної культури особистості. Великий дослідницький інтерес до вище означеного феномену можна пояснити його важливим значенням у житті кожної людини. Комунікативна культура розглядається вченими як свідома властивість особистості, яка базується на рисах характеру, її особистих якостях, комунікативних та організаторських здібностях. А потреба у спілкуванні і контакті з іншими людьми формується на основі отриманих знань та умінь і виражається в умінні виконувати комунікативну діяльність в нових умовах. Вона являє собою систему поглядів і дій, слугує індивіду моделлю орієнтації для задоволення потреб самореалізації та способом досягнення цілей у спілкуванні з іншими людьми.

   Сутність поняття «проектна діяльність» пов’язана з такими науковими поняттями і категоріями як «проект», «діяльність» , «творчість», що мають різноплановий характер, як з точки зору різних галузей наукового знання,  так і з точки зору різних рівнів методології науки.

   На думку Н.В.Матяша проектна діяльність є інтегрованим видом діяльності,  який синтезую в собі елементи ігрової, пізнавальної, цілісно – орієнтаційної, перетворювальної, навчальної,  комунікативної.

   Метод проектів (від грец. – шлях дослідження) – це система навчання  , при якій особистість набуває знання в процесі планування і виконання поступово ускладнених практичних завдань – проектів. Процес створення проекту називається проектування.

   Проектна діяльність забезпечує цілісність педагогічного процесу і єдність навчання,  виховання і розвитку особистості. Тому є підстава говорити про методи навчання проектної діяльності,  під якими ми розуміємо цілеспрямовані і організовані способи і прийоми виконання навчальних творчих проектів.

     Метод проекту складається з послідовних етапів (Н. Ю. Пахомова):

Ⅰ. Формулювання мети. Наявність значущої у дослідницькому . творчому плані проблеми , що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для іі вирішення. Прогнозування  практичної,  теоретичної,  і пізнавальної значущості передбачуваних результатів. Формулювання мети тягне за собою вербалізацію тематики проектного дослідження. При виборі теми доцільно ставити завдання вузького плану з тим, щоб можна було її глибоко опрацювати.

ⅠⅠ. Розробка або вибір шляхів виконання проекту. Використання дослідницьких метолів, передбачають певну послідовність дій: визначення проблематики та похідних від неї завдань дослідження, висування гіпотез їх вирішення. Висування гіпотези – один з основних етапів дослідження,  так як він безпосередньо пов’язує теоретичні викладки з практичною роботою дослідника. У гіпотезі дослідних об’єднує і свої припущення, і те, що він збирається змінити в навколишній дійсності, і очікуваний результат дослідження. Саме гіпотетичність і можливість перевірити гіпотези дозволяють оцінити ступінь володіння проблемою.

ⅠⅠⅠ. Робота над проектом. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів. Якщо проект лонгінтюдний, то потрібно структурування його змістовної частини – тобто розбиття діяльності на значущі етапи, із зазначенням використовуваних методів , методик і результатів кожного етапу

ⅠⅤ. Оформлення результатів. Обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентацій, захисту, творчих звітів, переглядів, тощо), збір, систематизація та аналіз отриманих даних

Ⅴ. Обговорення результатів роботи. Підведення підсумків, оформлення результатів, їх презентація; висновки,  висування нових проблем дослідження.

   Одним з результатів проектів є розвиток вміння особистості співпрацювати з іншими, що позитивно впливає на формування комунікативної  компетентності.

  У проектній діяльності  комунікативна  компетентність розглядається як система внутрішніх ресурсів, необхідних для побудови ефективної комунікативної дії в певному колі ситуацій міжособистісної взаємодії.

  На думку ряду психологів,  проектна діяльність формує комунікативну компетентність особистості як систему якостей, що включають – творче мислення:

• культуру мовної дії;
• культуру самонастроювання на спілкування і психоемоційної регуляції свого стану;
• культуру сприйняття комунікативних дій партнера по спілкуванню;
• культуру емоцій.

   Використання методу проектів сприяє комунікативної успішності особистості,  як в освітньому середовищі,  так і в ставленні соціального досвіду. Під комунікативною успішністю слід мати на увазі «багатоаспектне особистісне утворення,  результат придбання особистістю позитивного досвіду навчальної комунікативної діяльності,  яка проявляється в прагненні включатися в процес спілкування на своєму рівні розвитку, навченості, вихованості».

   В рамках проектів будь  - якого типу можна відпрацьовувати окремі елементи комунікативної компетентності, які повинні бути чітко виділені і сплановані учителем. Розвиток комунікативної компетентності вимагає системно – діяльного підходу.

   Таким чином, аналіз літератури показує, що проектна діяльність при дотриманні ряду умов може виступати в якості засобу формування  комунікативної  культури особистості. Такими умовами , на мій погляд, є: постановка комунікативних завдань при роботі над проектом, організація взаємодії учасників у формі діалогу на кожному етапі роботи, групова форма роботи над проектом.