Творчі вправи з української мови в НУШ
Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови
З М І С Т
І. Вступ………………………………………………………………….1
ІІ. Основна частина……………………………………………………..
1. Ігри-вправи………………………………………………………….6
2. Казки…………………………………………………………………10
3. Загадки……………………………………………………………….16
4. Прислів’я та фразеологізми………………………………………...27
ІІІ. Висновки…………………………………………………………….33
ІV. Використана література…………..………………………………..35
Вступ
Час іде вперед, суспільство розвивається, а, отже, демократичні процеси в державі потребують вироблення нових суспільних вимог до освіти. Сьогоднішня школа пішла вперед шляхом прогресу. Це школа самореалізації і самоактуалізації особистості. Її головне завдання – виявити самостійні творчі здібності дитини і дати їм поштовх для розвитку. Коли маленька людина, пізнаючи складний і незрозумілий світ дорослих, прагне самоствердитися в ньому, вона намагається відразу проявити себе як особистість. Де ж, як не у творчості, це простіше зробити? Саме цей шлях для дитини найпривабливіший і найдоступніший.
У творчості кожен з нас має змогу певною мірою втілити у життя свої знання, уміння і здібності, тобто, самореалізуватися. Маючи можливість випробувати себе в різних видах діяльності, ми на практиці переконуємося у дієвості власного арсеналу знань та здібностей, адекватно оцінюємо свої можливості. Це ж саме відбувається і з дитиною.
Усім відомо, що учні, захоплені справою, яка їм подобається, проявляють наполегливість, силу волі в опануванні тими знаннями й уміннями, які випереджають програмні вимоги. Це дуже добре, бо дитина поступово йде вперед, до своєї мети, а ці знання і вміння вкрай необхідні для реалізації творчих задумів. Саме в процесі розв’язання творчих завдань, пошуку нестандартних способів їх вирішення, у дітей виробляється вміння критично ставитися до звичайного, виробляється навичка дискутувати, придумувати нове. Цілеспрямований розвиток творчості учнів сприяє й формуванню у них морально-етичних та вольових якостей.
Одним з центральних аспектів розвитку особистості є розвиток творчого мислення школяра. Особливо ефективна ця робота на уроках української мови у процесі виконання творчих вправ на матеріалах прислів’їв, казок, загадок. Така робота задовольняє наступні вимоги:
– реалізує пізнавальну потребу молодшого школяра, що ґрунтується на природних інстинктивних реакціях – «дослідницькій», «ігровій» - потребу у враженнях, спілкуванні. Самореалізації та самоактуалізації;
– втілює єдність змістового, почуттєво-емоційного в пізнавальній діяльності;
– відповідає основним критеріям: понятійності, самостійності, гнучкості, ігровій комбінаторності;
– орієнтує не на результат, а на спосіб дії;
– виховує естетично багату особистість.
Роботу над творчими вправами здійснюю поетапно засобами дослідницьких, ігрових, творчо-прикладних дій, у ході яких відбувається розвиток та діалектичне поєднання операційного та образно-асоціативного видів мислення. Цьому сприяє організація навчального процесу у вигляді ділової гри з елементами змагання, театральної дії. В основі ділової гри – з розподілом ролей, вибором стратегії поведінки, планування дій, – лежить продуктивне спілкування вчителя з учнями й дітей між собою. У процесі гри для кожного учня характерні певне напруження думки, вольових зусиль, вияв емоцій. Все це допомагає дітям долати труднощі під час розв’язання творчого завдання і надихає на подальшу творчість.
Вирішуючи проблемну ситуацію, учень спирається на аналогію, яка поєднує предмети не за формою, а за змістом. Я спрямовую на пошук власних розв’язків, а не нав’язую свої.
Для того, щоб стимулювати розвиток творчого мислення школярів, створюю умови для гри та формую необхідні мислительні операції за допомогою спеціальних вправ. В іграх мозок дитини тренує здібності – створює нові ідеї, об’єкти, конструкції, продукти, які удосконалюють вже досягнуте, реконструюють його або контролюють щось принципово нове. Вправа – метод навчання, що припускає багаторазове, свідоме повторення розумових і практичних дій з метою формування, закріплення й удосконалення необхідних навичок та вмінь.
Сучасна методика розподіляє вправи на репродуктивні (відтворення вивченого за зразком), конструктивні (перебудова, заміна одних моделей іншими) і творчі, пов’язані з творчою уявою й розраховані на варіативність та індивідуальність виконання та розвиток естетичного смаку.
Особливу увагу приділяю формуванню у дітей позитивного ставлення до навчальної діяльності, до учнівських обов’язків. Проводжу уроки різних типів, але завжди створюю необхідний емоційний стан, настрій, обов’язково включаю перегляд ілюстрацій, слухання музики, розповіді за малюнками з включенням уяви та фантазії. Це все має неабияке значення у вихованні творчих здібностей у дітей.
На першому етапі формую і розв’язую творче завдання, пропонуючи дітям не тільки роль виконавців. На цьому етапі діти глибоко засвоюють загальні поняття, які не повинні бути «мертвими». Їх необхідно наповнити змістом і «оживити» в дитячій уяві. «Оживити» поняття, зробити його наочним, доступним для сприйняття дитиною допомагають вірші, розповіді, казки. Одночасно з поняттями формується розуміння.
На другому етапі із запропонованих варіантів рішень даю можливість дітям самостійно знайти свій.
На третьому етапі учні отримують творчі завдання і самі формують проблему, знаходять шляхи її вирішення, проходять всі пошукові етапи, які наштовхують їх на наступні висновки.
Однією з найважливіших умов успішного виконання творчих вправ є особливий тип спілкування вчителя й учнів, за якого зберігаються взаємна рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках, оцінках один одного. Якщо ж у класі психологічна ситуація визначатиметься авторитарним спілкуванням, творчі вправи вилучатимуться з процесу навчання і втрачатимуть будь-яке значення.
Ось ефективні вправи, які використовую на уроках.
Вправа 1. Використовуючи приклади текстів, опиши предмет (тварину, рослину…) по-своєму.
Білочка.
Хвіст трубою, спритні ніжки –
Плиг із гілки на сучок!
Носить білочка горішки
В золотий свій сундучок.
В неї очі, мов горішки,
Кожушина хутряна.
Гострі вушка, наче ріжки,
У дуплі вона живе.
Зозуля.
Сьогодні зозуля у лузі широкім
Мені накувала аж тисячу років.
Я хочу зозулю оту попрохати –
Нехай накує ще і мамі, і тату.
Вправа 2. Ознайомся з текстом і придумай власний (про себе чи про тварину).
У киці лапка перев’язана, у пса – зеленкою помазана.
Лікував їх Едик – славнозвісний медик.
Вимила підлогу Еля. У кутку стоїть вода.
Потекла у мишки стеля. Елі – жарт, а їй – біда.
Для розвитку творчого мислення учнів на уроках української мови, використовую ігри-вправи, народознавчий матеріал: казки, загадки, прислів’я і фразеологізми.
1. Ігри-вправи
Завдання вчителя молодших класів – створити такі умови, щоб діти вміли і хотіли бачити красу довкола себе! І не лише це! Треба створити такі умови, щоб навчальна діяльність набула творчого характеру, однією з таких умов стала імажинативна гра на мовному матеріалі, яка активізує психічні процеси: сприймання, мислення, пам’ять, уяву, формує мовлення, має ще навчально-розвивальний характер, мовотворчий продукт, який відображає творчі та естетичні здібності дитини.
Система таких ігор-вправ є наскрізним структурним компонентом особливого за ідеєю народженням, характером та результатом діяльності нововведень.
Поставивши перед собою мету навчити молодших школярів мовної та писемної творчості через уяву керовану, можна чітко усвідомити наступні завдання: навчити дітей бачити все довкола, відчувати світ, навчити мріяти, фантазувати, залучити дітей до техніки творчості, вести дітей до створення власних творів. Ці завдання реалізуються вже на етапі імежативної гри, як форми розминки на уроці.
Теоретичними та методологічними джерелами пошуку впровадження таких ігор-вправ стали ідеї, наукова та творча спадщина видатних психологів, педагогів, митців: Жана Піаже, Л.Виготського, Л.Шарахіної та інших. Саме вони відкрили нам психолого-педагогічні основи граматики фантазії шляхом до вміння людини керувати уявою, як пізнавальною здібністю.
«Три слова» (розвиває логічне мислення, творчу уяву, активізує словник). Діти або вчитель називають слова з різних сфер життя: 2 іменники і 1 прикметник чи в іншій комбінації. Завдання: за одиницю часу придумати фрази-речення, куди б були внесені одночасно три слова.
«Нове використання» (стимулює загальний розвиток і фантазію). Діти мають придумати нове незвичне використання звичних предметів.
«Вінегрет» (розвиває відчуття мови, літературні здібності, нестандартне мислення, естетичні погляди). Із заголовків газет скласти сенсаційну інформацію.
«Визначення» (формує чутливість та структурність мислення, вміння бачити суттєві ознаки). Дати пояснення-визначення до непредметних понять. Наприклад, що таке дірка, темрява, гарно тощо.
«Гарно-погано» (вміння аналізувати, розвиває інтуїцію, вчить помічати красу) . Визначити що поганого і що гарного в ситуаціях: пішов дощ, учень отримав погану оцінку, людина захворіла. Вправа може проводитися і як змагання.
«Образ букви» (розвиток емоційного ставлення). На що схожа подана буква, розкажи про її характер, що вона любить, чим цікавиться, якого вона могла би бути кольору.
«Образ звуку» (спричинення індивідуального сприймання, уявлень та асоціацій). Обирається комбінований звук: «апчхи», «хрю», «хі-хі». Завдання- опредметнити звук, описавши його життя, смаки, дії, намалювати колір.
«Звукова межа» (розвиток мовленнєвої чутливості, долання стереотипів). Вимовляється звукова нісенітниця. За звукоритмом і сприйняттям діти намагаються описати почуте: хто це або що це.
«Єдиний початок» (активізує словник, розвиває оригінальність і естетику). Скласти речення з 4-5 слів, які б починалися на одну з букв: П, К чи І. (Півень писав пісню про птахів. Красиві курчатка клювали крупу.)
«Збери слова». Слова треба зібрати так, щоб кінцевий склад попередньої форми був початковим складом наступної.
Бать ків щи на ро ди ви на мис то по лі теч ко лис ка ли на
«Словесний конструктор» .Поєднати склади з однаковими номерами,щоб утворились слова
мови- 5 нійка -3 олі-2 да-4 лиця-1 роз-5
па-6 сто-1 рус-6 лі-3 боро-4 вець-2
(столиця-1, олівець-2, лінійка-3, борода-4, розмови-5, парус-6.)
«Здружи слова». Впишіть склади так, щоб вони були кінцем попереднього і початком наступного слів. (Зір..зан, бан..жан, риб..їв, бай..зка, маль..нтаж, во..рунок).
«Вгадай слово».
- Синонім словосполучення велика кількість, антонім до слова суша.(Море)
- Синонім до слова справжній, антонім до слова банальний.(Оригінальний)
- Синонім до слова вродливий, антонім до слова негарний. (Красивий)
- Синонім до слова ненька, антонім до слова мачуха. (Мама)
- Синонім до слова радісний, антонім до слова сумний. (Веселий)
«Хто швидше». Напишіть якнайшвидше щонайбільше слів, що мають лише корінь. (Кіт, лист, лід, ніж, жир, мед, сад, ліс, гриб, кущ, клен).
«Прочитай слово», виконай дії.
Со+ва=сова
Сі+м=сім
Сло+н – н+во=слово
Ві+ник – ни+но=вікно
Ко+ро+на – на+вай=коровай
«Відгадай слово», встав пропущені букви. (С.сн., в.с.лк., з.р., н.б., д.р.в., з.м., др.з.).
«Закінч речення». Вибрати одне слово, щоб правильно закінчити почате речення.
У чобітка є …(шнурок, пряжка, підошва, ремінці, гудзик)
Вода завжди …(прозора, холодна, рідка, біла, добра)
У дерева завжди є …(листя, квіти, плоди, коріння, тінь)
«Зайве слово»
- Писати, рубати, шити, читати, кувати.
- Липа, клен, ялина, горобина, калина.
- Володя, Валя, Коля, Веніамін, Віталій, Варвара.
- Диван, ліжко, стіл, ворона, шафа.
«Художник». Уявіть себе художником. Продовжте речення:
Дайте мені білу фарбу, і я намалюю…
Ці ігри-вправи, добираю за специфікою впливу на розум дитини так, щоб активізувати мислительні процеси, навчити учня висловлюватися влучно, чітко, красиво.
2. КАЗКИ
За переконанням В.Сухомлинського, найінтенсивніший період оволодіння рідною мовою, словом – два – три перед шкільні та два-три перші роки шкільного навчання. У цей час перед дитиною ніби відчиняється вікно у навколишній світ. Вона вперше бачить сотні речей, предметів, явищ, залежностей, відносин. І від того як міцно в неї те бажання пов’язане з мовою, наскільки багатогранним є цей зв’язок, великою мірою залежить її подальший розумовий розвиток. Великий педагог був переконаний, що розвиток повноцінної особистості залежить насамперед від того, наскільки правильне, емоційно багате і насичене її мовлення. Наскільки педагогам вдалося прищепити в її душі естетичне багатство. Вагоме місце у роботі з дітьми має посідати казка. В.О.Сухомлинський вважав, що без казки – живої, яскравої, яка заволоділа б свідомістю і почуттями дитини, - неможливо уявити мислення і дитячого мовлення, як певного ступеня людського мислення і мови. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. І не тільки пізнає, а й відгукується на події і явища навколишнього світу, виражає своє ставлення до добра і зла. З казки черпають перші уявлення про справедливість і несправедливість. Казка виховує любов до рідної землі, вона творіння народу. Сухомлинський не тільки розкрив високу мудрість казки, а й показав найраціональніші способи її використання у навчально-виховному процесі. Без казки, без гри уявлень дитина не може жити, без казки навколишній світ перетворюється для неї на гарну, але намальовану на полотні картину, а казка примушує цю картину ожити. Досвідчений учитель – практик і тонкий психолог В. Сухомлинський бачив у кожній дитині особистість, тонку душу поета, домагався того, щоб у ній заграла поетична струна, відкрилося джерельце творчості. Для цього потрібно спостерігати і помічати численні зв’язки між предметами, бачити естетичну красу світу, щоб пробудилася жива думка. Працюючи з дітьми над складанням казок, я вчу їх знаходити свої слова, доводжу, що про весняне сонечко, гілочку можна скласти свою казочку, декілька казочок, сюжет кожної буде повністю самостійний. Ось приклад.
Пелюстка і Квітка
Розквітла біла Квітка жоржина. Літають над Квіткою бджоли, беруть нектар. У Квітці було 42 пелюстки. І ось одна Пелюстка запишалася:
- Я найкраща. Без мене квітка не цвіте. Я найголовніша. Ось візьму і піду – що мені?
Напружилася Пелюстка, вилізла з Квітки, скочила на землю. Сіла в кущику троянди і дивиться, що робитиме Квітка. А Квітка наче нічого не сталося, усміхається до сонечка, кличе до себе бджіл і джмелів.
Пішла Пелюстка геть і зустрічає Мурашку:
- Ти хто? – питає Мурашка.
- Я Пелюстка, найголовніша. Найкраща, без мене й квітка не цвіте.
- Пелюстка? Знаю пелюстку в квітці, а на двох тоненьких ніжках, як ти, не знаю.
Ходила пелюстка, ходила, до вечора засохла. А квітка цвіте. Квітка і без однієї пелюстки – квітка. А пелюстка без квітки – ні.
Будинок-Текст
У будинку-тексті були квартири – Речення, в них жили слова. Одні квартири були густо населені, а інші стояли майже порожні. Якось до них прийшла господиня Тема. Вона повідомила, що з часом до них завітає тато – Заголовок.
Перед зустріччю вона розфарбувала речення прикметниками, дібрала яскраві іменники, влучні дієслова. Тема дуже ретельно готувалася до зустрічі: напекла пирогів із крапок, ком, зродила льодяники – знаки оклику. А заголовок подарував Темі нову сукню з апострофів…
Дракони Хто і Що
У горах жили дракони, яких всі боялися. Одного звали Хто, а іншого – Що. Щодня вони полювали на птахів-слів. Хто з полювання приносив тварин, диких та свійських, міг принести діток, які заблукали. А Що розпалював вогнище з неживих предметів.
Історія світлофора
Жили собі три брати: Червоний, Жовтий і Зелений. І в кожного з них було одне око. Якось Червоний запропонував: «Нумо, зробимо піраміду і оселимося в ній усі разом».
Так і зробили. Червоний колір був ледачим, і завжди всі говорили: «Стій!». Тому він оселився вище за всіх, щоб його могли побачити. Зелений був роботящий завжди бігав з місця на місце, тому всім дозволяв: «Іди, іди!» Він зайняв нижню квартиру, ближче до землі. Жовтий був ні те, ні се. Перед тим, як щось робити, він собі наказував: «Приготуйся!» Отак троє братів живуть у трикімнатному світло-будиночку разом. Всі дивляться на них і виконують їх кольорові накази.
Ательє для Сніжинок
1. Замовили собі Сніжинки в ательє штанці з льоду. Роботу виконував сучасний модельєр Бурулька. Вона взяла білоножиці, сніготканину, електромолоток, диво-окуляри і зшила зручні речі. Новий одяг вони одягли на прогулянку до Хмаропарку.
2. Якось Сніжинки побачили по телевізору передачу про моду. Вони вирішили і собі замовити модний одяг. Модельєром обрали Зиму. Вона взяла морозиво, порізала його на шматочки і пошила з них маскарадні костюми. В них Сніжинки пішли на сніжний бал.
Про що розповіла хмаринка
Далеко-далеко, в безкрайньому синьому небі, народилась пухнаста хмаринка. Вона була такою ніжною, легкою, що з нею любив гратися пустотливий вітерець. Він переносив хмаринку з краю в край, з півночі на південь. А вона перетворювалась на пір’їнку, на овечку. Була прекрасною трояндою з розкритими пелюстками чи страшним вовком. Іноді навіть плакала.
Одного разу пливла хмаринка-веселинка в просторі і побачила на дереві сумного горобчика.
- Не сумуй, пташко! Я несу на крилах весну-красну! А веселе небо скоро дихне на землю теплом. Зрадів горобчик та й зацвірінькав.
Зайчик і Місяць
Холодно взимку Зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, холодний вітрець з яру повіває. Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:
- Місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо довго ще Сонечка чекати.
Жалко стало Місяцеві Зайчика, він і говорить:
- Іди полем , полем, я тобі дорогу освітлю, прямуй до великого стогу соломи.
Попрямував Зайчик до стогу соломи, зарився у стіг, виглядає, усміхається до Місяця:
- Спасибі, любий Місяцю, тепер твої промені теплі-теплі.
Цариця Граматика
Колись, дуже давно, коли люди вже вміли говорити, але ще не вміли читати і писати, було на світі велетенське царство слів. Правила ним цариця Граматика.
Слова постійно працювали, метушилися, поспішали, бігли то на промову, то в пісню, то в суперечку, то в поезію. І кожне слово займало своє місце в царстві.
Та ось почався неспокій. Слова одне перед одним доводили, що саме вони найважливіші, бо потрібні людям. Назрівав великий бунт. Але розумна цариця Граматика не могла допустити ворожнечі у своєму царстві, адже всі слова були важливі і потрібні людям.
Вона скликала всіх і наказала словам вишикуватися в такому порядку
Першими мають постати перед нею слова, що дають імена всім предметам. Вони відповідають на питання хто?або що?
Другими мали стати слова, які описують предмет і відповідають на питання який? яка? яке? які?
Далі слова, що означають дію предметів і т.д.
Було поділено всі слова на 10 частин. І це був дуже справедливий поділ!
Лист принца Іменника
Звертається до вас принц країни Граматики Іменник.
Сьогодні я хочу вас запросити подорожувати по моїй країні.
Країни наша дуже давня. Бо тільки люди почали говорити, то найперше вони давали назви предметам і явищам. Це для того, щоб могли швидше порозумітись. Так виникли іменники. Довго подорожували ці слова з нашої країни і зараз вони є у нашій мові, як подарунок минулих століть вам.
Слова-іменники мандрують і зазнають усіляких пригод.
Ось якщо ви відкриєте мій Маршрут подорожі і зупинитесь на Долині Знайомств, то вони вам розкажуть трохи про себе. Тільки потрібно прислухатися уважно.
Тож щасливої вам подорожі!
Моє звернення-записка знаходиться в Сонечковій скарбниці на долині Випробувань. Здобудьте її швидше! Я вірю в ваші сили і добрі знання. До зустрічі в кінці подорожі!
3. Загадки
Загадки здавна мали вагоме значення у духовному побуті народу, були тісно пов’язані з трудовою діяльністю людини, входили в обрядність і згадуючи їх і відгадуючи, люди прагнули вплинути на природу і тваринний світ, підкорити їх, проникнути в їхній світ.
Усі загадки є дуже естетично багатими. На їх основі можна повідомити тему уроку, використовувати як додаткові завдання, просто розвивати мислення дітей.
Знання загадок в давнину було необхідне не тільки простим трудівникам, а й вождям та правителям. Звичаї вимагали вміння складати і розвивати алегорію. Отже, загадки вчили зіставити факти, мислити поетичними образами, а також розвивали кмітливість.
Звичайно, загадки загадувались старшими, які таким чином передавали молоді свій досвід, набуті знання, свій погляд на навколишній світ. Пізніше вони набули розважального характеру. У наш час загадки використовуються з виховною і естетичною метою, для розвитку в дітей кмітливості, уміння зіставити, в звичайному бачити прекрасне, привабливе, чорне і таємниче.
Загадка найбільше зацікавлює дітей, коли вона стає відправним моментом для бесіди про тварину, подію чи явище, для того, щоб учні здогадалися, яку нову тему вивчатимуть, щоб закріпити слова з словника, для логічних вправ і класифікації предметів. Отже, в будь-якому випадку загадка на уроці допомагає справі виховання, навчання, розвитку мислення і мовлення дітей. Так уже в добукварний період, у час перших годин перебування дитини в школі, пояснюючи їм правила користування олівцем, зошитом, книжкою, використовую такі загадки:
-Добре бачить, а сліпий. ( Неписьменний)
- У трьох їдуть братці верхом на конячці (Пальці на олівці)
- Не сорочка, а зшита, не кущ, а з листочками ( Зошит)
- Снігове поле, чорні граки, хочеш бути розумним – бери та вчи. ( Книжка)
- Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє. (Письмо)
Загадуючи загадку, показую ті предмети, про які йдеться. Важливо не лише відгадати загадку, але її зрозуміти, запам’ятати.
Під час навчання грамоти відгадка може стати тим словом, в якому є виучуваний звук у найзручнішій позиції. Наприклад, на уроці вивчення звуку [з] і букви „зе” можна організувати пояснення так:
– Послухайте загадку і скажіть, про яку пору року в ній йдеться:
Посивіла вона, бо дуже стара,
Часом тиха бува, до всіх добра така,
Хто ж розсердить її – заспіва не тієї:
Холод з рота несе, сивиною трясе. (Зима)
– Яка відгадка? Який звук ми чуємо спочатку?
– Який він – голосний чи приголосний? Чому?
Під час організації самостійної роботи дітям, що добре встигають, можна давати завдання-загадки, що збільшують кмітливість. Вправи можна формувати таким чином:
1. Відгадайте загадку, в зошитах запишіть слово-відгадку, підкресліть однакову частину слів і вимовте звуки, якими різняться ці слова.
З К дерева захищає,
І на них вона завжди,
З Н звірятко заховає
Коли треба,увійди.
З Г з-за хмари виглядає,
Шапку сніжну не скидає.
(Кора, нора, гора)
2. Відгадайте загадку, слова-відгадки запишіть, полічіть кількість звуків та букв, зробіть звуко-буквений аналіз.
На мені молотять,
За снопом новий сніп,
А якщо з кінця читати,
Будуть миші враз тікати. (Тік – кіт )
У затінку моїм
Мене ти у спеку вихваляєш,
А літери лиш перестав –
І цілий ліс спиляєш. (Липа – пила )
Можна запропонувати загадки – „хитрі” питання.
1) Як записати з 3-х літер „мерзла вода”? (Лід)
2) Що стоїть посеред Києва? (є)
3) Що стоїть між вікнами і дверима? (і)
4) Чим закінчується день? Починається ніч? ([н’])
5) Вечір чим кінчається, а ранок починається? (р)
6) Чим кінчається літо, а починається осінь? (о)
7) Назва якої птиці складається з сорока „а”? (Сорока)
Для закріплення розділів „Звуки і букви”, „Слово” учням даю вправи, побудовані на матеріалі загадок:
1. Відгадайте загадки, слова-відгадки запишіть в зошиті, полічіть у них голосні звуки.
1) Повернулось до сонця золоте денце. (Соняшник)
2) Не стукне, не грюкне, а у вікно увійде. (Ранок)
3) Я росла в темній темниці,
Як зросла – взяли в світлиці,
З мене шкуру всі деруть,
Пироги з мене печуть.
Відгадайте, хто ж я є,
І назвіть ім’я моє. (Картопля)
2. Відгадайте загадки, слова-відгадки запишіть в зошиті, полічіть у них приголосні звуки.
Ой, за лісом, за пралісом золота діжа горить. (Сонце)
Швидко цей птах літає,
Безліч мошок поїдає,
За гніздом вікно будує,
Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)
Без рук, без сокири, а зроблена хатина. (Гніздо)
Губить він живії душі,
На печі він спить в кожусі. (Кіт)
Що то за гість, що темряву їсть? (День)
3. Відгадайте загадки, слова-відгадки запишіть в зошиті, полічіть у них кількість звуків і букв.
Не мотор, а шумить,
Не пілот, а летить,
Не гадюка, а жалить. (Бджола)
Без рук, без ніг, тільки з рогами,
А ходить під небесами. (Місяць)
Як подивишся на нього,
Бачиш в нім себе самого.
Отаким, яким буваєш.
Що це, друже? Відгадаєш? (Дзеркало)
На городі молода
Пишні коси розплела,
І в зелені хустинки
Золоті хова зернинки. (Кукурудза)
4. Відгадайте загадки, у словах-відгадках вимовте і полічіть склади:
1) Чорне сукно лізе у вікно? (Ніч)
2) Повзун повзе, сімсот голок несе. (Їжак)
3) Чим більше з неї береш, тим більшою вона стає. (Яма)
4) Стоїть дід над водою і хитає сивою головою. (Очерет)
5) Удень спить, а як ніч прийде, на вогонь летить. (Метелик)
5. Відгадайте загадки, слова-відгадки запишіть в зошиті і вимовте, наголосивши на одному з складів:
1) Летить коник, басує,
Полем-долом пустує,
Ніхто його не впіймає
І не загнуздає. (Вітер)
2) Взимку біле, навесні чорне,
влітку зелене, восени стрижене. (Поле)
3) Блищить, біжить, гадючиться, і все по низині крутиться. (Ріка)
Вивчення правопису апострофа після губних і р та перед я, ю ,є ,ї полегшиться використанням загадок, зацікавить дітей. Для цього даю такі завдання для колективного чи індивідуального виконання.
1. Відгадайте загадки, випишіть слова з апострофом, підкресліть букви, після яких він стоїть.
Тоненьке, вузеньке, по землі в’ється,
Як батіг довге, але зовсім не б’ється. (Вуж)
2. Відгадайте загадки, випишіть слова з апострофом, підкресліть букви, перед якими він стоїть.
1) Не звір, а з рогами, не птиця, а з пір’ям, не людина, а в одязі. (Подушка)
2) Один ллє, другий п’є, третій росте. (Дощ, земля, трава)
3) Коло носа в’ється, а в руки не дається (Запах)
3. Відгадайте загадки, випишіть слова-відгадки, підкресліть букви, перед якими і після яких стоїть апостроф.
1) Ні се, ні те, а кожному треба.
І кожний має, та ніхто не вгадає. (Ім’я)
2) Летів птах та на воду бах!
Води не змутив і сам не полетів. (Пір’їна)
3) Сорок п’ят і сорок п’ят – скільки буде? (80 п’ят)
4) Його б’ють, а він не плаче, іще вище скаче. (М’яч)
Значна кількість часу на уроках мови відведена на вивчення іменника. Дуже важливо, щоб учні, засвоївши поняття про слова, які відповідають на питання хто? що?, змогли добре усвідомити, що вони є назвами предметів, а назва предмета – і є іменник. Поряд із вправами, вміщеними в підручниках пропоную дітям ще й такі завдання:
1. Відгадайте загадки, в зошити запишіть у дві колонки слова, що відповідають на питання хто? і що? Поясність.
1) Прилетіли гості, сіли на помості,
Узяли по латі й зробили хату. (Птахи, гніздо)
2) Біжить свинка, вирізана спинка,
Огляньтеся назад, а й сліду не знать. (Човен)
2. Відгадайте загадки, запишіть слова-відгадки, усно поставте питання до них, скажіть кого або що вони називають.
1) Я труд поважаю:
Все літом у полі, до гаю,
Збираю медок із різних квіток.
Кого не люблю, того жалом колю. (Бджола)
2) Літом наїдається, а зимою висипається. (Ведмідь)
3) Кругле озерце, яке ніколи не замерзає. (Око)
3. Загадки відгадайте, з них випишіть іменники, поставте до них питання. Зразок : очей – чого? Назвіть відмінок.
1) Я своїх очей не маю, а іншим бачити допомагаю. (Окуляри)
2) В синім небі путь моя,
швидше всіх літаю я,
Маю крила, хоч не птах,
Люди звуть мене… ( літак)
3) Які ноги, такий ніс
По болоту ходить скрізь. (Лелека)
4. Загадки відгадайте, іменники – відгадки запишіть, визначте, до якої групи за значенням вони належать. Зразок: латаття – назва рослин.
1) Сірий, та не вовк,
Довговухий, та не заєць,
З копитами та не кінь. ( Олень)
2) Зубів багато, а само не їсть,
Усе хапає, а собі нічого не залишає.
Де пройшло, там чисто стало. ( Граблі)
3) Не електрика, не газ, світить всюди в нічний час. (Місяць)
5. Загадки відгадайте, відгадки запишіть і визначте рід.
1) Яке взуття в огні гнеться,
А з ніг не скидається? (Підкова)
2) Сторожем не служить, а всіх рано будить. ( Півень)
3) Що воно за штука, що день і ніч стука. ( Серце)
4) Не людина, а говорить. ( Радіо)
6. Відгадайте загадки, випишіть з них іменники, вкажіть у дужках їх число, відмінок.
1) Проти сонця, де тепленько,
Там свинки лежать гладенькі,
А як тільки осінь прийде,
Зразу з хати баба вийде,
Одрубає де хвости,
Кличе дітей, щоб несли. (Гарбуз)
2) Біле, як сорочка,
Пухнасте, як квочка.
Крил не має, а гарно літає,
Що це за птах, що сонця боїться? (Сніг)
У кожному класі програма визначає певну кількість слів, правопис яких треба дітям запам’ятати. Тут у пригоді стануть загадки.
1) Ведмідь – Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід лахматий,
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
2) Дятел – Б’ється, стука молоток,
Поправляє наш садок.
3) Зозуля – Що то за птах, що в чужі гнізда свої яйця кладе?
4) Олівець – Грамоти не знаю, а цілий вік пишу.
5) Грім – Ревнув віл на сто гір.
6) Кишені – А в нашого парубка з обох боків зарубка.
7) Електрика – Вогнем не запалити, водою не погасити.
8) Цибуля – Що не робить болю ані печалі, а до сліз доводить?
9) Метелик – Удень спить,а як ніч прийде, на вогонь летить.
10) Письмо – Біле поле, чорне насіння. Хто його сіє, той розуміє.
4. Прислів’я та фразеологізми
Прислів’я та приказки – неоціненна скарбниця народної мудрості. Ці короткі влучні вислови творилися народом упродовж багатьох століть. Краса і сила прислів’їв – у закладеній в них споконвічній мудрості народу, влучності і дотепності народного слова.
Зміст прислів’їв та приказок багатий. Вони дають можливість створити образ, відтворити пейзаж, історичну добу, передати переживання, радість і смуток, возвеличити людину, засудити й викрити негативні риси її. Фразеологізми є своєрідними неписаними етичними законами, яких потрібно дотримуватись у житті. Вивчення їх поглиблює знання учнів про безмежний світ людини, виховує шану до людини, слова, поповнює мовний запас своєрідними стійкими висловами.
Без прислів’їв наша мова стає бідною, неяскравою. І навпаки, яка красива, багата, образна мова того, хто доречно вживає фразеологізми. Інколи буває так, що тільки завдяки стійким сполученням слів можна висловити своє почуття, дати правильну відповідь, досить влучну і кмітливу. Але цьому треба вчитись.
У молодшому шкільному віці закладається фундамент моральної поведінки дитини, починає формуватися громадянська орієнтація особистості. Ось чому так важливо вміло організувати систему роботи, щоб кожна дитина могла брати творчу участь у розвитку рідної культури, а через неї – загальнолюдської.
Особливу увагу під час роботи над прислів’ями приділяю роботі над словом, тому що в початковий період навчання найінтенсивніше збагачується словниковий запас учня. Прислів’я дають багатий матеріал для такої роботи.
На уроках української мови використовую такі види роботи з прислів’ями:
1) скласти прислів’я зі слів;
2) пояснити написання слів у прислів’ї;
3) написати твір за прислів’ям;
4) дібрати прислів’я зі словниковим словом;
5) дібрати прислів’я з синонімами (антонімами);
6) дібрати прислів’я – заголовок до тексту;
7) дібрати прислів’я з певною частиною мови;
8) дібрати прислів’я на певну тему.
На матеріалі прислів’я можна побудувати фрагмент уроку, який включає каліграфічну хвилинку і виконання різноманітних завдань. Наприклад, на уроці української мови на тему « Наголос. Наголошені і ненаголошені склади» ( 2 клас ) пропоную провести таку роботу:
С с со ос ся ск
Сонце гріє, сонце сяє – вся природа воскресає.
1) Пояснити значення прислів’я .
2) До слова воскресає підібрати слово близьке за значенням.
3) Назвати слова, в яких звуків більше, ніж букв. Пояснити чому.
4) Побудувати звукові моделі цих слів.
5) Поставити наголоси у словах, виділити наголошені склади.
Під час проведення мовних олімпіад, конкурсів також використовую роботу з прислів’ями.
1)Фразеологізми в зоопарку.(Замість крапок вставити назву тварини.)
Глухий, як…( тетеря ). Упертий, як…(осел).
Німий, як… ( риба ). Голодний, як…( вовк ).
2)Закінчити прислів’я.
Хто не працює, …( той не їсть ).
Вовків боятися - … ( в ліс не ходити ).
Знає кішка … ( чиє сало з’їла ).
3)Хто більше ? (Потрібно за визначений час пригадати
фразеологізми, пов’язані з частинами тіла: рукою, ногою,
носом, головою ).
Втерти носа, крутити носом, задерти носа, тримати ніс за
вітром, не показувати носа, сунути свого носа, носом
клювати, не бачити далі свого носа.
4)Закінчити речення фразеологізмами.
Місто він своє знає, як…( свої п’ять пальців ).
Крутиться зранку до вечора, як…( муха в окропі ).
Навколо була пітьма, хоч… (в око стрель ).
5)Фразеологізм навпаки. ( Підібрати фразеологізми-антоніми
до поданих виразів).
Як кішка з собакою – (душа в душу).
Хоч голки збирай – (хоч око виколи).
6)Казкові фразеологізми. Закінчити вирази, узяті з казок.
По бороді текло, а …( в рот не попало).
Піди туди, не знаю куди, …(принеси те, не знаю що).
7)Магія сімки. З цим числом пов’язано багато приказок і прислів’їв, казок і легенд. Пригадати вислови з цим числом.
Сім чудес світу. Сім п’ятниць на тиждень. Бути на сьомому небі. Де сім господинь, там хата не метена. Сьома вода на
киселі. У семи няньок дитя без носа. Семеро одного не ждуть.
8)Одним словом. (Пояснити одним словом значення висловів)
Кури не клюють – ( багато ).
Хоч око вийми – ( темно ).
Шкірити зуби – ( сміятися ).
Ведмідь на вухо наступив – ( глухий ).
Вітер у голові – ( легковажний ).
Як гриби після дощу – (рясно ).
Загальновідомо, що уроки зв’язного мовлення збагачують словниковий запас учнів, сприяють розвитку усного та писемного мовлення. Серед багатьох видів робіт з розвитку зв’язного мовлення хотілося б спинитися саме на складанні оповідань за прислів’ями. Це нелегкий, але цікавий вид роботи. Пояснивши значення якогось прислів’я, добирають кілька варіантів зачину тексту. А потім розпочинається творча самостійна робота учнів. Добре, якщо ще дібрано ілюстрації, це сприяє естетичному баченню, а також полегшує процес творення.
Зараз я хочу навести кілька прикладів.
Краще вміти робити щось одне, та добре, ніж усе, та погано.
Прийшла Оксанка до подруги, а та й хвалиться:
– Яка я молодчина, Оксанко, і їсти вмію зварити, і спекти, і випрати білизну, і прасувати…
Та й не договорила, бо каструля з борщем заклекотіла, вилився борщ на плиту. Запахло горілим – то пироги про себе нагадали з духовки. Забула і праску вимкнути – на білій кофтині з’явилася велика жовта пляма.
Оксана і каже подрузі:
– Краще вміти робити щось одне, та добре, ніж усе, та погано.
Ховається від роботи, немов собака від мух.
Ох, і цікава наша сусідка, тітка Уляна. Скільки знає прислів’їв та приказок… Мова її так і рясніє ними: «Краще добре роботи, ніж гарно говорити», «Легко говорити, та не легко зробити», «Без діла слабіє сила», «Почав діло – роби сміло».
Я б слухала її цілими днями.
І працює вона вправно. Та не вдалися в неї діти. Старшого Миколку заставити працювати дуже важко.
Ось одного разу вона кличе його з собою на город:
– Миколко, ходи допомогти пополоти капусту.
А у відповідь чується:
– Сонце пече, я у холодку посиджу.
Почула тітка Уляна відповідь та й каже:
– Ховається від роботи, немов собака від мух.
Миколка встав, узяв лопату та все ж пішов на город, буркнувши: «Бджола жалить жалом, а чоловік – словом!».
Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
Якось вчителька Лариса Семенівна сказала:
– Ви мову свою любите, то й стежте за культурою мовлення. Я шаную тих, хто правильно висловлює думки.
А Марійка з Софійкою вже давно мають зошити, куди записують вислови відомих людей про мову, ще й нові рубрики завели.
Але, на жаль, знань бракувало.
Ось тому в самовпевненої Марійки були і такі записи: «хворий грипом», а треба «хворий на грип», «вхід по запрошеннях», а треба – «вхід за запрошеннями».
Софійка якось попросила показати нові записи. Дуже тихо, ніби соромлячись за подругу, вона сказала:
– Марійко, в тебе є помилки.
Марійка в крик:
– Друзі – це злодії часу. Віддай зошит!
Наразі підійшла вчителька, вона все одразу зрозуміла і сказала:
– Не той друг, що маслом маже, а той, хто правду каже.
Звичайно, дітям спочатку важкою є така робота, та після пояснення, як слід робити таке завдання, прислів’я буде зрозуміле дітям, і вони легко зможуть виконати завдання. Такий вид роботи спочатку практикую в класі, а потім даю додому, де дітям можуть допомогти батьки.
Робота з прислів’ями дуже подобається маленьким школярам. Вона збагачує словниковий запас дитини, вчить аналізувати зміст прислів’їв, сприяє тренуванню пам’яті та впливає на формування особистості учня.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку