Творчі завдання під час уроків музичного мистецтво на розвиток креативності учнів

Творчі завдання під час уроків музичного мистецтво на розвиток креативності учнів

.

Гра-поспівка «Проспівай історію»

У ч и т е л ь.

Зараз ми виконаємо вправу,що допоможе нам краще вимовляти слова під час розучування та виконання пісні.Я зачитувати-му вам історію, а ви спробуєте проспівати її та за допомогою мовленнєвих звуків відтворити те, що відбувається.

Одногозимового ранку у віконце оселі, де мешкала маленька  дівчинка, постукала пташечка (тук-тук-тук).

Своїм візитом вона повідомила про настання зими. Тільки-но дівчинка вибігла на по-ріг, як її підхопив легенький вітерець (ш-ш-ш).

Побігла дівчинка по першому сніжку, що так при-ємно порипував під ногами (рип-рип).

Раптом нале-тіла хурделиця і вітрисько загудів (у-у-у), лякаючи дівчинку.

Але вона весело засміялася(ха-ха-ха), адже  довго чекала на зиму, і радісно посміхнула-ся морозному сонечку (діти демонструють по-смішки).

Гра «Я— АКТОР»Ця гра має дає змогу учням почуватися розку-то, вільно і природно.

Під час гри кожен має наго-ду випробувати свої акторські здібності.

Спочатку «актор» отримує від учителя «роль» — картку з назвою чи зображенням певного предмета або істоти,що потрібно зобразити рухами тіла,рук,

мімікою та інтонацією голосу.

Решта дітей спостерігають за діями свого товариша, а потім визначають,що він хотів показати.Після того,як  «роль» розгадано, діти обговорюють,що «актор» робив правильно для адекватного розкриття обра-зу, а що — ні. Наостанок педагог пропонує учням

прослухати, як той самий образ передано в музиці, і порівняти з тим, що створив юний «актор».

Гра «фантазер»

У ч и т е л ь.

Відчуйте себе справжніми художникамита намалюйте

за допомогою фарб зорові образи, що викликала у вашій уяві музика. Памятайте, що картина не завжди

ілюструє музику. Вона власними зображальними засобами передає  задум  художника, тобто ваш задум.

Які фарби ви плануєте використовувати?

(Відповіді учнів.)

Звучить музика, учні малюють.

Які чудові у вас картини — ви справжні художники!

Ви зобразили за допомогою фарб те, що уявили собі

та побачили під час прослуховування музики.

Хто хоче розповісти про свій малюнок? (Відповіді учнів.)

Залежно від характеру музики, форми завдання та віку

дітей малюнки можуть бути індивідуальними або груповими.

ГРА«хто  більше?»

Учительзаздалегідьготує карткиз прикметниками-епітетамидля характеристикимузики.

Двоє учнів біля дошки, слухаючи музичний твір,

мають дібрати епітети для словесного опису характеру

мелодії, ритму та ін. Після прослуховування твору учні

по черзі починають «обмінюватися» дібраними прикметниками. Виграє той, хто назве останнє слово-характеристику.

Можна грати парами й групами.

Гра «Спіймаймо в долоньки»

Після прослуховування твору вчитель описує характер

музики, навмисне називаючи неправильні слова.

Учні повинні розпізнати правильні характеристики,

«спіймавши» їх у свої долоньки.

Гра « Малюємо портрет»

Спочаткуучні вчаться змальовувати портрет, даючи

словесну характеристику своїх товаришів.

Опис виявляється досить чітким. Сенс гри в тому,

що учні мають розповісти про незнайому людину,

яка залишила звуковий лист, де написала про себе і свій час. Діти складають психологічний портрет людини,ліричного героя,який має певний вік, стать,

темперамент,манеру поведінки тощо.

Наприклад,слухаємо українську народну пісню «Од Києвадо Лубен» чи інший твір.

Така опис-гра дає змогу учням стати безпосередніми

учасниками подій, розділивши з героєм його душевні

переживання та настрої, поглянувшина світ його очима.

«Дискотека»Діти стають у коло, керівник в центрі. Звучить будь-яка весела танцювальна музика. Керівник вказує на будь-якого дитини і рахує 4 рахунки, а той повинен танцювати під музику, наступні 4 рахунки танцює інший (той, на кого вкаже керівник). Головна умова – рухи не повинні повторяться! Гра для дітей від 7 років. Педагог повинен стежити, щоб всі діти протанцювали, і хвалити за оригінальні рухи (коли діти входять в азарт видають і брейк і схід, загалом все на що здатні).

«Танцюй як я"»Звучить музика хвилини 2, керівник призначає ведучого. Музика включається знов, ведучий танцює і в танці доторкається до одного з тих, що грають, той починає танцювати разом з ведучим, потім приєднується ще і так всі учасники. Ведучий вибирає з групи самого кращого танцюриста, музика міняється. І якщо одну людину вибирають таким, що веде кілька разів, він отримує титул “Кращий танцюрист

Австралійський дощ (вправа на емоційне розвантаженняВ місті здійнявся  вітер. (Ведущий тре долоні).Починає  крапать дощ. (Клацання  пальцями).Дощ підсилився. (Почергові хлопки долонями по грудях).

• Починаеться справжня злива. (Хлопки по бедрам).
• А ось і град – справжня буря. (Топіт ногами).
• Але що це? Буря вчухає. (Хлопки по бедрам).
• Дощ утихает. (Хлопки долонями по грудях).
• Рідкі краплі падають на землю. (Клацання пальцями).
• Тихий шелест ветра. (Потирання долонь).
• Сонце! (Руки вгору).

«Партитура почуттів» («Чарівна паличка»). Після прослуховування музики відбувається її «аналіз» наступним чином: один учень, беручи в руки «чарівну паличку», перетворюється, висловлюючи емоційний стан, який був в музиці на початку, потім передає паличку, дивлячись в очі другого учня, який приймаючи паличку «приймає» емоційний стан. Потім він повертається або підходить до наступного (за власним вибором) учня, якому «передає» наступный стан, який він чув у музиці і т.д. В результаті отримуєте «партитуру почуттів», що лежить в основі змісту. Пролунала словесна музики, виражена учнями. Якщо учень, якому передають паличку, не згоден з тим, що почуття саме такі, які висловлює «чарівник», він повертає йому паличку. І навпаки, «чарівник» може забрати паличку назад, якщо бачить, що учень, який одержує паличку, не «чує» почуття, яке йому передає «чарівник».