Творчість Лесі Українки в контексті української і західноєвропейської літератури

Творчість Лесі Українки в контексті української і західноєвропейської літератури

 

Мета: проаналізувати художні засоби для розкриття внутрішніх переживань і сумнівів головної героїні, проаналізувати творчість Лесі Українки в контексті української і західноєвропейської літератури; розвивати навички аналізу тексту твору, порівнювати різні твори, розвивати усне зв'язне мовлення учнів, виховувати гордість за досягнення української літератури.

 

Теорія літератури: драматична поема, конфлікт (повторення).

 

Обладнання: презентація

Тип уроку: комбінований.

 

                                               ХІД УРОКУ

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

 

Слово вчителя

 

IІI. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

 

1. Слово вчителя

 

Леся Українка, видатна українська поетеса, драматург, перекладач, громадський діяч. Її творчість має велике значення для української культури та літератури, а також західноєвропейської.

 

Леся Українка активно діяла у часи, коли нинішня територія України перебувала під владою Російської імперії, а пізніше – в Австро-Угорській імперії. Її творчість відображає важкі соціальні, політичні та національні проблеми того часу. Вона стала голосом українського народу, висловлюючи його прагнення до свободи, незалежності та справедливості.

 

Леся Українка працювала на рівні світової літератури, твори її мали загальнолюдський сенс.

 

Письменниця працювала, обираючи жанри, які розроблялися письменниками усього світу. Наприклад, драматична поема, написана віршами, інші драматичні твори становили собою художні віхи різних епох і дали найвищі зразки у творчості Шекспіра і Шиллера, Байрона і Гете. Ім’я Лесі Українки можна ставити в цей же ряд. Жанр драматичної поеми дав їй змогу повною силою втілити свої філософсько-етичні погляди, змоделювати стосунки індивіда зі світом.

 

Писала поезію, драми, прозу, літературні критики, есеї та переклади. Твори відзначаються глибиною почуттів, майстерністю використання мови, силою образності та соціальною актуальністю. Досліджувала в своїх роботах широкий спектр тем, включаючи любов, патріотизм, соціальну нерівність, вільнодумство та роль жінки в суспільстві. Тому вона відіграла значну роль у формуванні літературного канону, внесла новаторські елементи і витягла українську літературу на міжнародний рівень.

 

Тематика і проблематика її творів свідчить про те, що видатна українка торкалася в них загальнолюдських проблем, відповідала задачам певних етапів розвитку світової літератури, змальовувала образи героїв, актуальних для всього людства.

 

Отже, творчість Лесі Українки досить органічно вкладається в рамки світової культури. Відчутним є вплив зарубіжних класиків, ґрунтовне знання їх творчості. Окреслились ті культурні орієнтири, на які велика поетеса рівнялася і, як результат, її оригінальна творчість не поступається європейським зразкам, а в дечому навіть випереджає.

 

Стиль і мова: Леся Українка використовувала різні літературні жанри і форми, що розширило можливості української літератури. Вона вдосконалила свою майстерність в поетичному написанні, створюючи зворушливі образи і виразні метафори. Її мова була вишуканою, багата і потужна, вона поєднувала класичні літературні форми з народними виразами.

 

Поезія: Леся Українка є одним з найвидатніших поетичних голосів української літератури. В поезії зустрічаються різні теми і настрої, від роздумів про кохання та природу до політичної поезії і висвітлення історичних подій. Майстерно використовувала різні літературні жанри, від класичних віршів до ліричних балад та епічних поем.

 

Драматургія: написала кілька драматичних творів, які стали невмирущими шедеврами українського театру. Найвідоміші з них – «Лісова пісня», «Бояриня» та «Камінний господар». Ці та інші драми поетеси прославляють силу духу, героїзм, прагнення до волі. Активно висвітлюють соціальні проблеми, які мали місце на шляху українського народу у минулому.

 

Соціальна активність: була відомою громадською діячкою, яка виступала за права жінок, боролася за національну незалежність України та проголошувала ідеали соціальної справедливості. Публікувала статті, виступала з лекціями та активно залучалася до політичного життя.

 

Переклади: Леся Українка також займалася перекладами літературних творів з російської, польської, англійської та інших мов. Не лише перекладала, але й адаптувала твори, збагачуючи їх українською мовою і надаючи їм унікальний стиль. Переклади відзначаються точністю передачі змісту та вмінням зберегти емоційну силу оригіналу.

 

Символізм: також відома своїми символістськими творами, які відображають містичні, мрійливі та філософські аспекти людського існування. Використовувала образи і символи для передачі складних почуттів, думок та ідеї розкриття духовності.

 

Жіноча тематика: Творчість Лесі Українки часто пронизана жіночою тематикою, висвітлювала проблеми жінок, їхню боротьбу за рівність, свободу та самовираження. Вона поєднувала феміністичні мотиви з національною свідомістю, створюючи важливий внесок у розвиток української жіночої літератури.

 

Леся Українка прожила лише 42 роки, але за цей час створила велику кількість видатних творів, які впливають на читачів навіть сьогодні. Творчість пронизана вірою у справедливість, любов до свого народу та прагненням до свободи.

 

Загалом творчість Лесі Українки має важливе значення не тільки для української літератури, але й для світової культури. Вона вплинула на багатьох письменників, досі вважається одним із найвидатніших літературних голосів України. В її творчості відображаються важливі теми та проблеми людства, збагачуючи наше розуміння світу та глибину людського досвіду.

 

Ця відважна українська письменниця отримала заслужене визнання в усьому світі. Величезний внесок у літературу вшановується через пам’ятники, які були встановлені на її честь. Ім’я Лесі Українки прикрасило вулиці, театри, школи та бібліотеки не лише в Україні, а й далеко за її межами. Крім того, в Україні та Грузії були відкриті музеї, присвячені життю і творчості Лариси Петрівни.

 

Сьогодні твори поетеси перекладені багатьма мовами світу, на їх основі створено романси, пісні, навіть балети. Це свідчить про те, наскільки її творчість вразила і вдихнула життя в інших культурах. Поетична магія та глибина мислення знайшли відгук у серцях людей, які змогли передати її творчість через музику і танець.

 

Таким чином, слава української поетеси перейшла далеко за межі самої України, а неперевершений талант та вплив залишаються незгасними навіть у сучасному світі.

 

 

 

 

Розвиваючи літературні традиції Кобзаря, Леся Українка водночас сприяла утвердженню єдиної літературної мови на всьому ареалі українського етносу і, що особливо важливо, невтомно працювала над її творенням.

 

Поетична, літературно-критична, публіцистична та наукова творчість і активна громадська діяльність Лесі Українки припадає на час повної офіційної заборони української мови в царській Росії.

 

І.Франко, рецензуючи її збірку «На крилах пісень», зазначив, що Леся Українка вже відійшла від шевченківського романтизму, який помітний у «Русалці», вона «сама має, що сказати читачам, у самої наболіло на душі чимало, у самої поетичне слово доспіло і сиплеться, мов золота пшениця».

 

Леся Українка належала до високорозвинених і надзвичайно сильних мовних особистостей, які впливали на розвиток української літературної мови як свого часу, так і на перспективу. Вплив цей здійснювався власною літературною мовотворчістю та національно-визвольною й соціолінгвістичною позицією, яка виявлялася не тільки у висловлюваннях Лесі Українки про становище й стан української мови, а й у її мовних вчинках.

 

Образ співця є наскрізною домінантою всієї її творчості, він носій ідеї звільнення, боротьби, утвердження правди.

 

Образи поетів, співців, Антеїв, поетичні заклики, звернення до пісні (вільної визволеної, гучної, голосної, непокірної, невільницької, палкої, переможної, потужної, урочистої, щирого злота пісень), до слова (вразливого, забутого, невимовного, пророчого, крилатого, слова-меча, слова-зброї, слова-вогню, слова-криці), до думки (вільної, ясної, дзвінкої), мови (огнистої, щирої, рідної, чарівливої) - усе це є стилістичною актуалізацією потреби висловити ще не вимовлене і, можливо, невимовне, збудити до чину.

 

Таке враження, що поетеса відчувала і бачила те, що іншим було недоступне («Мрії у бурю»). Час, у якому вона жила, був позначений національним дискомфортом: заборони та жорсткі обмеження української мови, несвобода національного духу - і до краю загострене відчуття в української прогресивної інтелігенції свого ущемленого національного буття.

 

Поетеса значно розширила тематику і проблематику української літератури (біблійні сюжети, єгипетська тема, переспіви, переклади), вивела її на європейський рівень.

 

Традиційні (для української літератури) і нові теми й проблеми, зокрема історико-філософські, морально-етичні, у творчості Лесі Українки реалізовані в жанровому багатоголоссі. Крім громадсько-політичної, філософської, інтимної, пейзажної лірики, письменниця створила шедеври і в жанрі драматичної поеми. Згадаймо поему «В катакомбах» з богоборською промовою неофіта «Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами», тему ображеної національної гідності в «Оргії», теми провісниці Кассандри і донжуанства, вперше розроблені в українській літературі.

 

Майстерно використовуючи у своїх драматичних поемах (сценах, діалогах) мистецькі коди античних і християнських архетипів, символів, антропоніміки (Кассандра, Прометей, Міріам, Йоганна, Орфей, Антей), Леся Українка пов'язувала пекучі національні проблеми життя свого народу з актуальними проблемами вселюдськості й водночас розширювала обрії української мови та літератури, національної сцени.

 

Леся Українка була геніальним стилістом у кількох вимірах: як поетеса, публіцист, критик, драматург. У мовних дискусіях кінця XIX - початку XX ст. вона, духовна вихованка Михайла Драгоманова, сучасниця Івана Франка й Михайла Грушевського, підтримувала і продовжувала нову філософію літературної української мови, що виявлялась у вимогах скасувати заборони та обмеження щодо української мови, розширити її функціональне поле, не тільки милуватися красою народної мови, а й будувати культурну мову, швидше та активніше нормувати літературну мову, використовуючи здобутки всіх основних наріч, виробляти публіцистичний і науковий стилі, розвивати рідною мовою освіту й культуру народу.

 

В оглядах, рецензіях на наукові й публіцистичні праці Леся Українка порушувала питання культури мови та культури дискусії, етики спілкування, індивідуальної манери письма, вироблення норм стилю.

 

У своїх власних творах Леся Українка домагалася чистоти стилю, стильової виразності.

 

Справді, літературна мова Лесі відзначається вишуканістю граматичних форм, тропіки і риторичних фігур, емоційно-вольовою напругою, семантичною місткістю, багатством і несподіваністю асоціацій, актуальністю підтексту, відкритістю пафосу; глибиною ідейно-тематичного змісту текстів, що й за сто років рідко хто сягав її рівня, а перевершити, мабуть, не судилося нікому.

 

Твори письменниці всіх жанрів (від колискової до драматичних поем) гідно репрезентують у європейській культурі і національний дух, і загальнолюдський сенс українського буття. 

 

Мовотворчість Лесі Українки вмістила в собі дитинну ніжність, легкокрилі мрії, родинну ласку й закоханість («Сторононько рідна! Коханий мій краю!»; «Кохана стороно моя, / Далекий рідний краю!»), святу віру в ідеали визволення нації, чисту мораль, гарт волі, нестримний порив до діяльності, тяжкої борні, кривавих змагань, у яких меч, политий кров’ю; зброї полиск; жевріє залізо для мечей; гартується ясна і твердая криця.

 

Мовотворча палітра художниці слова - це ті способи і прийоми організації мовного матеріалу, завдяки яким у світовій літературі з'явилося таке високохудожнє неповторне явище, як поетична творчість Лесі Українки

 

2. Дослідницька робота за варіантами

 

І варіант шукає спільне між Гамлетом і Кассандрою, а ІІ — відмінне.

 

Порівняльна характеристика образів Кассандри і Гамлета

 

Порівняльна характеристика образів Кассандри і Гамлета

Кассандра		Гамлет
Спільне
Схожі епізоди в розвитку сюжету
7-й розділ, сцена на майдані з еллінським лазутчиком Сіноном		Дія 3, сцена 3 з Клавдієм на молитві
Подібність характерів
Вважають божевільною		Вважають божевільним
Вразлива і самозаглиблена		Вразливий і самозаглиблений.
Ненавидить війну, але посилає людей на смерть (лідійське військо царя Ономая)		Ненавидить війну (посилає на смерть Розенкранца та Гільденстерна)
Подібність дій та обставин
Змагається з рідними братами		Змагається з рідними — матір’ю та вітчимом
Відштовхує і втрачає коханого Долона		Відштовхує і втрачає кохану Офелію
Дозволяє ворогові себе вбити: Кассандра зрікається пророчого дару і йде на смерть від руки Клітемнестри вже по тому, як пережила падіння рідного міста		Дозволяє ворогові себе вбити, хоча й встигає перед смертю помститися за батька
Ворог Кассандри — Гелен порівнюється з вужем.		Вбивцю батька Гамлета Привід називає змієм
Різне
Кассандра не вміє прикидатися і не використовує гру		Використовує гру, театральну виставу, хоча й не любить цього
Здатна лише на поодинокі жорстокі слова		Більше розмірковує, ніж діє
Смерть Кассандри — це поразка, капітуляція		Смерть Гамлета переконує, що він — переможець

 

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Літературний диктант

1.Справжнє ім'я та прізвище Лесі Українки…

2. Батько письменниці, Петро Косач, був…

3. Мати, Олена Пчілка, була …

4.Скільки дітей було в родині Косачів …

5. Леся Українка почала хворіти, бо…

6. Згодом лікарі поставили Лесі Українці діагноз…

7. На Волині Леся Українка проживала в …

8. У дев'ятнадцятирічному віці Леся Українка написала книжку …

9.Перший вірш Леся Українка написала …

10.Перша поетична збірка Лесі Українки …

11. Поетичну збірку «На крилах пісень» високо оцінив і назвав найвищим здобутком української літератури …

12. Поховано Лесю Українку в …

 

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Завдання: визначте місце Лесі Українки у світовому літературному процесі.

 

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

 

✵ Я не знав, а тепер знаю…

✵ Найбільше мене вразило те, що…

✵ Я відчуваю гордість за те, що творчість Лесі Українки…

✵ Щоб самореалізуватися, на мою думку, потрібно…

✵ Я раджу мати за настільну книгу твір Лесі Українки…, тому що……, тому що…

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Підготуватися до створення відгуку на твір, перекладений Лесею Українкою.