Про себе Моя педагогічна філософія : Діти - джерело радості, щастя, предмет гордощів та зміст життя для своїх батьків. У народі кажуть, що письменник живе у своїх книжках, скульптор, у створених ним скульптурах, а вчитель у справах і думках своїх учнів. Я розумію важливість своєї роботи. Вміння знаходити обдарованих дітей – талант, вміння їх вирощувати мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини. Народилася 11 травня 1978 року. У 1997 році закінчила Нікопольське педагогічне училище за спеціальністю «Початкове навчання» і здобула кваліфікацію вчителя початкових класів і педагога – організатора. У 2000 році закінчила Криворізький державний педагогічний університет за спеціальністю « Українська мова і література» та отримала кваліфікацію «вчителя української мови і літератури».
«Щоб пізнати і навчити дитину – немає готових рецептів», - говорить народна мудрість. Я вважаю, що насамперед треба зрозуміти дитину як особистість, розгледіти її індивідуальні особливості. Пов'язуючи навчальні завдання з життєвим досвідом дитини, використовуючи сучасні технології, досягаю самореалізації кожної дитини. МЕТОДИЧНА ПРОБЛЕМА впровадження інтерактивних форм і прийомів особистісно - орієнтованого навчання в початковій школі.
Розвиток творчого мислення невіддільний від формування загальнонавчальних умінь і навичок та загальнолюдських цінностей. Розв’язання цих актуальних проблем можливе на основі запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини. Однією з таких технологій є інтерактивне навчання, яке являється одним із ефективних засобів активізації і розвитку творчої діяльності учнів.
Слово «інтерактив» - з англійської мови: «inter» (взаємний), «act» (діяти). Означає воно діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що вчитель організовує пізнавально-навчальну діяльність учня таким чином, що він самостійно розв’язує певні ситуації, проблеми, спираючись на свої потенційні можливості і вже набуті знання у процесі взаємодії «учень – інформація», «учень – ситуація», «учень – знання», «учень – проблема», «учень – учень», «учень – група»
Інтерактивне навчання сприяє формуванню загальнонавчальних та предметних навичок і вмінь;виробленню життєвих цінностей;максимальному використанню своїх здібностей;створенню атмосфери співробітництва, взаємодії;розвитку комунікативних якостей;формуванню доброзичливого ставлення до інших;можливості висловлювати, відстоювати та пропонувати свою думку;формуванню навичок толерантного спілкування;опановуванню нового матеріалу за короткий час;вмінню аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми;можливості проявити ініціативу, самостійність;винахідливості та творчому підходу до розв’язання проблеми.
Застосовую такі методи навчання: постановка та рішення проблемного запитання;метод образного бачення;встановлення причинно-наслідкових зв’язків;метод порівняння;метод запитань;метод рецензій;метод аналізу;об’єднання розрізнених фактів у цілісний образ;метод оцінювання дій інших;метод дослідження проблеми;творчі завдання
Методи інтерактивного навчання у групах:«Мозкова атака» ( є прекрасним методом для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідеї ).«Кубування» ( є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми: описання, порівняння, встановлення асоціації, аналіз, аргументація ).«Асоціативний кущ» ( універсальний метод може бути використаний на всіх етапах уроку під час вивчення будь-якого предмету. Спонукає думати вільно та відкрито стосовно певної теми ).
Методи інтерактивного навчання у групах:«Передбачення» ( метод стимулює розвиток критичного мислення дозволяє синтезувати думку, аналізувати інформацію, давати оцінку та зіставляти свої уявлення з розвитком подій ). «Взаємного навчання» ( надає можливість учням брати участь у навчанні та передачі знань своїм однокласникам. Учні виступають у ролі вчителя і керують процесом навчання. Методика дає можливість ставити питання і вислуховувати відповіді на них ).«Доповідач – респондент» ( робота в парах: один учень переказує зміст прочитаного, інший показує за допомогою рухів, жестів, міміки. Учні взаємодоповнюють один одного - це сприяє розвитку уваги, пам’яті ).