Творчий проєкт «Канзаші у сучасному декоративно – ужитковому мистецтві»

УРОК № 1

Тема: Творчий проєкт «Канзаші у сучасному декоративно – ужитковому мистецтві»

Мета:

навчальна -  ознайомити учнів з видами канзаші, місцем виробів канзаші в

                      сучасному інтер’єрі;

                      формувати вміння правильно добирати матеріали для

                      виготовлення канзаші;

розвиваюча - розвивати творче мислення;

виховна -       виховувати естетичні смаки.

Тип уроку: урок формування знань.

Дидактичні матеріали: зразки канзаші, мультимедійна презентація.

Матеріально-технічне забезпечення: аркуш паперу, кольорові олівці,

                                        зразки пелюсток канзаші, матеріали для виготовлення

                                      канзаші.

Форми роботи: колективна, індивідуальна.

Методи навчання: пояснювально-спонукальний  (бесіда, розповідь),

                                 пояснювально – ілюстративний.

Час – 45 хв.

Ресурси мережі Інтернет:

1. https://xn--b1agjdzfh7a3a.xn--p1ai/blog/kanzashi-rukodelie-iz-lent.html

План уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

V. Вивчення нового матеріалу.

VІ. Робота в групах.

VІІ. Формування умінь та навчичок.

VІІІ. Підсумки уроку.

ІX. Домашнє завдання. 

X. Прибирання робочих місць.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

• Привітання;
• Перевірка присутніх;
• Перевірка організації робочих місць;
• Призначення чергових;
•  Створення емоційного настрою.

              «Натхнення – це гість, який не любить відвідувати лінивих»

                                                                                                 (П.І.Чайковський)

Коментар учителя. Іншими словами, відповідний настрій для праці приходить до того, хто не змарнує його, а зуміє ним скористатися, щоб створити щось красиве й корисне.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

     Бесіда

      Плетіння та вишивка з стрічки чи атласних, шовкових тканин прийшли до нас ще з епохи рококо. Король Людовік ХV полюбляв вишивати і дарувати свої вироби знайомим. В моду увійшли легкі сукні прикрашені стрічками та мілкими трояндами. За допомогою голки і стрічки створювалися справжні шедеври. Сьогодні вони красуються в музеях всього світу. В останні роки виготовлення квітів з атласу і шовку відродилося і набуло великої популярності серед майстрів декоративно – прикладного мистецтва.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

       Вам доводилося бачити чарівні квіти з шовкових стрічок? Зараз вони дуже популярні. Ці квіти часто не промислового виробництва, а ручної роботи. Техніка роботи зі стрічками називається канзаші.

     Слово це японське, воно приблизно перекладається як «шпилька для волосся». Чому ж техніку рукоділля зі стрічок називають канзаші? Тому що спочатку вона застосовувалася як раз для прикраси довгих шпильок, що утримують волосся японки в традиційній зачісці. Іноді також вимовляють «кандзасі» або «канзас»

ІV. Повідомлення теми уроку.

•       Сьогодні на уроці ми опануємо цей вид декоративно – прикладного мистецтва під назвою «Канзаші».

V. Вивчення нового матеріалу.

           З давніх-давен вузькі смужки тканини застосовувалися в повсякденному житті та господарській діяльності людей. Вже в Стародавній Греції жінки вплітали у волосся смужки тканин, щоб «освіжити» свій образ. Пов’язки, прикрашені золотом і коштовним камінням впліталися у волосся в Стародавньому Римі. Крім того, кольоровими стрічками оброблявся одяг, до того ж кожному соціальному класу відповідав свій колір і матеріал. В середні віки в Італії вже декорували стрічками спинки стільців і балдахіни, а також підв’язували важкі завіси, якими закривалися вікна для захисту від холоду в зимовий час.

        В XV сторіччі у Франції з’явилася вишивка шовковими стрічками. Спочатку знатні дами стали прикрашати свої сукні, оформляючи корсажі дрібними трояндочками «а ля рококо», листям і безліччю розкиданих кольорів з перлинами і кришталиками. Потім настала черга білизни. Вона ставала все більш розкішною та витонченою. За допомогою простої голки і стрічок створювалися справжні шедеври. Тепер вони красуються в музейних вітринах по всьому світу – від Лондона до Преторії.

      З Франції цей вид вишивки перекочував на острови до Англії. А звідти розійшовся по всіх країнах колишньої Британської імперії. Разом з переселенцями зі Старого Світу він потрапив до Америки, де швидко завоював популярність. Розквіт мистецтва припав на 70-і роки XIX століття. На той час атласні стрічки можна було побачити не тільки на сукнях, а й на парасольках, абажурах, ковдрах, дрібничках для дому та капелюхах.

        Після Другої світової війни інтерес публіки до всіх видів рукоділля став знижуватися. Але протягом двох останніх десятиліть почалося відродження декоративно – прикладного мистецтва. Повернулася жага до прекрасного!

      На сьогоднішній день однією з актуальних технік є канзаші.

1. Основні види канзаші  (додаток № 1)

    Власне, рукоділля зі стрічок є лише одним з видів канзаші. Шпильки-канзаші прикрашають також за допомогою металевих стрічок, дорогоцінних каменів, кістки, панцира черепахи. В Японії то, що ми називаємо канзаші, іменується Хана Канзаши і розділяється також на кілька видів

І. Тсумамі - це створення пелюсток і інших фігур з шовкових квадратів. Можна використовувати звичайний шовк, але в роботі набагато зручніше нарізані на квадрати стрічки: шовкові, атласні, капронові.

ІІ. Мідзухікі - це допоміжна техніка, яка використовується для кращої деталізації квітки (або іншої фігури). З особливого паперу скручується мотузка, яка потім йде на виготовлення тичинок, маточок, вусиків і інших подібних елементів. Мотузка нерідко прикрашається також намистинами і красивими огранованими каміннями.

2. Техніки канзаші (додаток № 2)

1. Основна техніка - традиційно для створення виробів канзаші використовуються квадрати шовкової тканини. Квадрати складають певним чином (в залежності від того, який тип листка або пелюстки хочуть отримати), скріплюють в квітка з допомогою клею або вогню (запальнички, добре розігрітого паяльника) і закріплюють готовий квітка на шпильці, шпильки або десь ще.

2. Канзаши з капронових стрічок

Як ми вже згадували, для канзаші зазвичай використовуються стрічки. Які ж стрічки? Та які завгодно! Для основи зазвичай використовуються стрічки широкі. Можна використовувати традиційний шовк, але набагато цікавіше виглядають у виробі капронові стрічки.

    Найпопулярніший вид рукоділля - це квіти канзаші зі стрічок. І як показує практика, у початківців майстринь стрічки з атласу чомусь досить швидко втрачають вигляд. Капронові стрічки, навпаки, довго зберігають обсяг і пружність. Крім того, вони виглядають дуже повітряно завдяки своїй напівпрозорості. Капронові стрічки зазвичай ширше шовкових, вони дешеві й доступні - для початківців просто ідеально підходять.

3. Канзаші з танких стрічок

Треба сказати, і тонкі стрічки теж використовуються для створення квітів канзаші. Але їх різати на дрібні квадрати не потрібно. Тонкі стрічки ріжуть на досить довгі відрізки і складають певним чином, отримуючи довгі витончені пелюстки - як у айстри або жоржини. Так що, якщо у вас є тонкі стрічки, вони теж цілком згодяться для роботи.

       Хоча ми і говоримо постійно про квіти і листочки, канзаші дозволяє створювати не тільки їх. Майстрині роблять зі стрічок оригінальні фрукти, ягідки, а особливо цікаві виконані в техніці канзаші тварини зі стрічок. Пташки, рибки, метелики, собачки, лисички - всі ці милі мотиви теж можна навчитися робити зі стрічок (додаток № 3)

VІ Робота в групах

Для  цієї роботи необхідно об єднати клас в 3 творчі групи:

І група:   Інформаційно - модельне бюро

Завдання: Аналіз виробів - аналогів

ІІ група:  Конструкторське бюро

Завдання: Розробити ескіз виробу – аналогу;

ІІІ група:  Технологічне бюро

Завдання: Розробити рекомендації до виконання практичної роботи

Кожне бюро мало своє завдання. Про це нам розкажуть самі працівники бюро і покажуть, як справились з роботою.

VII. Формування умінь та навичок учнів

Практична робота

1. Аналіз завдань практичної роботи.

Велике значення для якісного виготовлення роботи має правильна організація роботи та дотримання послідовності за технологічною картою.

2. Забезпечення необхідними матеріалами і інструментами (додаток №4)

3. Дотримання правил техніки безпеки, організації робочого місця та санітарно – гігієнічних вимог(додаток №5)

4. Самостійне виконання завдань практичної роботи (додаток № 6)

VIІI. Підсумок уроку

Звичайно, була проведена  велика робота. А кожна праця, в яку вкладено багато сил, здоров’я, часу, терпіння, любові вінчається успіхом.

IX. Мотивація оцінок і виставлення їх у журнал та щоденники

Підбиття підсумків практичної роботи:

- демонстрація кращих робіт;

- аналіз недоліків у роботах та шляхи їх усунення;

- оцінювання завдань практичної роботи.

X. Завдання додому: підготуватись до наступного заняття.

(Додаток № 1)

Основні види канзаші

(Додаток № 2)

Техніки канзаші

(Додаток № 3)

Хоча ми і говоримо постійно про квіти і листочки, канзаші дозволяє створювати не тільки їх. Майстрині роблять зі стрічок оригінальні фрукти, ягідки, а особливо цікаві виконані в техніці канзаші тварини зі стрічок. Пташки, рибки, метелики, собачки, лисички - всі ці милі мотиви теж можна навчитися робити зі стрічок.

(Додаток № 4)

Матеріали та інструменти

(Додаток № 5)

Санітарно – гігієнічні вимоги

1. Працювати треба сидячи на стільці із спинкою. Сидіти - прямо, не сутулячись.

 2. Освітлення має бути хорошим, бажано природним. Під час роботи правою рукою світло повинно падати зліва на робоче місце, при роботі лівою рукою - справа. Через кожну годину необхідно робити відпочинок для очей на 5... 10 хв. Під час відпочинку очі перевести на спокійне забарвлення. Корисно також використати цей час на виконання гімнастики для м'язів очей.

 3. Перед виконанням ручних робіт треба ретельно вимити руки, щоб не забруднити тканину.

 4. Інструменти і пристосування зберігати у спеціальній шкатулці чи ящичку. При виконанні ручних робіт шкатулку з інструментами та пристосуваннями класти на стіл праворуч від тканини.

5. Обережно користуватися за потребою сірниками, свічкою чи запальничкою. Пам’ятаючи що, ці пристосування можуть спричинити опіки та пожежу

 6. Голкою працювати обережно. Не підносити голку близько до обличчя.

 7. Після роботи голку й шпильки зберігати тільки у гольнику або покласти у спеціальну коробку. Не залишати голку без нитки. Забороняється зберігати голку, вколовши її в одяг.

8. Ножиці на робочий стіл класти із зімкненими лезами, направленими від себе.

 9. На робочому місці слід дотримуватися чистоти і порядку.

10. Бути, зосередженим і відповідальним, не відволікати однокласників від роботи.

(Додаток № 6)

Поради та принцип виготовлення пелюсток

1. Залежно від моделі пелюстки (круглий або гострий) квадрат тканини складається певним чином, кінчик обпалюється полум’ям свічки або запальнички, затискається пінцетом. Готові пелюстки кріпляться на основу і на виріб.
2. Основна умова отримання ідеальних красивих пелюсток: квадрати тканини повинні бути з усіх боків рівними. Крім класичних варіантів пелюсток, які робляться з квадратів, існують і інші. Для їх виготовлення можуть застосовуватися прямокутні або круглі клаптики.
3. Краї тканини зручно оплавляти свічкою, тримаючи їх пінцетом полум’я (тоді вони не будуть чорніти). Однак деякі розрізають тканину паяльником. В цьому випадку краю оплавляються одночасно з розрізанням.
4. Для виготовлення традиційних канзаші застосовують натуральний шовк. Але прекрасною заміною можуть служити атласні стрічки (шириною 2,5-5 см) або мало сипучі  тканини: органза, фатин, капрон, креп-сатин.
5. В якості основи може застосовуватися тонкий пластик, картон (щільний), обтягнуті тканиною ґудзики або монетки. Можна відразу ж клеїти пелюстки на виріб (брошку, шпильку, заколку, ободок).