Творчий проект на тему: "Вишивка стрічками"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА МЕТОДИКИ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

 

 

Творчий проект

до дисципліни «Практикум з художньої обробки конструкційних матеріалів»

на тему: «Вишивка стрічками»

 

Підготувала:

студентка IV курсу

групи ТОКМО-16

Кравець В.І.

 

Перевірив:

доцент кафедри педагогіки

Волкова Н.В.

Кривий Ріг

2020

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Історія виникнення вишивки стрічками………………………………………4

2. Основи техніки вишивки стрічками…………………………………………..7

3. Характеристика матеріалів та інструментів, що використовується при вишивці…………………………………………………………………………...10

4. Приклади виробів вишивки стрічками………………………………………14

Висновки…………………………………………………………………………18

Список використаних джерел…………………………………………………..20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Декоративно-прикладне мистецтво є складовою частиною традиційної народної культури,яка включає крім того музичне, поетичне, театральне, танцювальне,образотворче мистецтво, народне будівництво тощо. Види мистецтва не єізольованими, контактують один з одним, взаємодоповнюють себе, широко йусебічно розкриваючи життя народу, глибини його душі. Та кожен видвносить до скарбниці світової художньої культури щось своє, нове,оригінальне. Багатство, колоритність, високий рівень розвитку українськоїтрадиційної культури та народного мистецтва є справді вражаючими. І однимз найбільш цікавих видів, що з прадавніх часів живе й розвивається на основіспадковості традицій як колективна художня діяльність, є народне декоративно-прикладне мистецтво. Воно щонайповніше поєднує здобуткитрадиційної матеріальної та духовної культури народу, доторкаючись також ісфери знань, естетичних поглядів, смаків, етичних переконань, звичаєво-обрядові аспекти тощо.

Вишивка стрічками – простий і одночасно дуже ефективний вид рукоділля, при бажанні кожен може навчитися. Дивовижні, об'ємні композиції, химерна гра світла і тіні на лепестках кольорів. Здається, ми відчуваємо аромат квітів, розсипаних на тканині.

Вишивка стрічками – це не тільки вид рукоділля але і гарний подарунок рідним на свята. Цей вид мистецтва вимагає не тільки клопітливої роботичасу та уваги але і стриманості наполегливості та бажання працювати. Ця робота надає натхнення і потрібна нам у багатьох випадках. Орнаментамицієї вишивки можна прикрасити багато речей. Ці візерунки використовуютьна таких речах як: одяг, предмети інтер’єру, аксесуари.

Вишивка стрічками буває: декоративним елементом на одязі а також нааксесуарах та інших предметах, а також буває картиною. Варіантів вишивкибуває безліч. Також є безліч технік вишивки для кожного елементувикористовують свою техніку.

1. Історія виникнення вишивки стрічками

З давніх часів вузькі смужки тканини застосовувалися в повсякденному житті і господарській діяльності людей. Вже в Давній Греції жінки вплітали у волосся смужки тканин, щоб “оживити” свій образ. Пов’язки, прикрашені золотом і коштовними каменями впліталися у волосся в Стародавньому Римі. Крім того, кольоровими стрічками оброблявся одяг, причому кожному соціальному класу відповідав свій колір і матеріал.

В середні віки в Італії стрічками вже декорували спинки стільців і балдахіни, а також підв’язували важкі завіси, якими закривалися вікна для захисту від холоду в зимовий час. Але лише в XIV столітті почало розширюватися побутове вживання шовкових стрічок. Традиції ткацтва в Ліоне і сприятливі кліматичні умови півдня Європи сприяли швидкому розвитку виробництва коштовної шовкової нитки.

Після переїзду папської курії до Авіньону, під опіку французького короля, знатні пани стали красуватися в розкішному одязі, обробленому стрічками із золотою облямівкою або парчовими стрічками, відповідно рангу і походженню того, хто їх носив.

У 1446 році король Людовик XI запросив італійських ткачів, щоб вони виучили своєму мистецтву жителів Ліона. З цієї затії нічого не вийшло, але в місто були завезені всілякі верстати як для вироблення шовку, так і для виготовлення шовкових стрічок. Попит на стрічки продовжував зростати, і Ліон поступово перетворювався на крупний текстильний центр: виготовляли різні, у тому числі й дорогі і екстравагантні, шовкові стрічки, а також всіляки тасьми.

До 1660 року в Сент-Етьене і околицях налічувалося вже близько вісімдесяти тисяч ткацьких верстатів для вироблення стрічок і триста сімдесят – для виробництва позументних виробів (позумент, галун, басон). На початку XVIII століття попит на ці товари різко зріс, і почався період бурхливого поширення розкішних і красивих стрічок. Король Франції Людовик  XIV прикрашав  стрічками, коштовними каменями, що унизали, навіть своє взуття і закликав двір одягатися оригінально і з вигадкою.

 

Ткацькі верстати минулого

Настала епоха рококо, і стилем французького двору стала легковажність. Король Людовик XV любив вишивати і часто дарував придворним пані милі дрібнички, виготовлені їм самим. Сукні стали об’ємними і просторими, прикрашені стрічками. До моди увійшли сукні, “що летять”, з незастроченими складками (защипами) на грудях і багаточисельними стрічками.

Саме у ці часи у Франції і з’явилася вишивка шовковими стрічками. Спочатку знатні пані стали прикрашати свої сукні, оформляючи корсажі дрібними трояндочками  “а ля рококо”, листям і безліччю розкиданих кольорів з перлинами і кришталиками. Потім настала черга білизни. Воно ставало усе більш розкішним і витонченим. В ательє, що носили високе звання “Постачальники королівського двору” за допомогою простої голки і стрічок створювалися справжні шедеври.

Із Франції цей вигляд вишивки перекочував на острови до Англії. А звідти розійшовся по всіх країнах колишньої Британської імперії. Разом з переселенцями із Старого Світу він попав до Америки, де швидко завоював популярність. Розквіт мистецтва припав на 70-і роки XIX століття. На той час вишивку можна було побачити не лише на сукнях, але і на парасольках, абажурах, стьобаних ковдрах, дрібничках для будинку і капелюхах.

Після Другої світової війни інтерес публіки до всіх видів рукоділля став знижуватися. Але в перебігу двох останніх десятиліть почалося відродження вишивки. Повернувся інтерес, і це мистецтво знов заблищало всіма своїми гранями. Адже шити шовковими стрічками незвичайно цікаво, це не вимагає складних пристосувань і значних  витрат. До того ж тут застосовуються прості і всім добре відомі прийоми вишивки.

А об’ємний малюнок настільки привабливий, що можна, без жодного сумніву, стверджувати: найближчими роками цей вид вишивки чекає широке поширення і успіх! Атласні стрічки і тасьми міцно увійшли і в наше повсякденне життя. Про них зазвичай згадують перед святами і урочистими подіями, коли виникає необхідність прикрашати.  У Італії галасливі і веселі торжества, що удалися на славу, навіть називаються “Святами з  бантиками”.

Красива стрічка додає добре упакованому дарунку вишуканість, підкреслюючи урочистість моменту. Перев’язаний стрічкою букет виглядає не лише привабливішим, але і багатим. Стрічки оживляють зачіску, а оброблені ними і тасьмою капелюшка, сумочки і плаття набувають так званої родзинки. Напевно більшість з нас завмирали від захоплення, розглядаючи весільні вбрання наречених, пишні мереживами, стрічками і рюшами!

На Заході прийнято, готуючись до торжеств прикрашати святковий стіл всілякими бантами в тон скатертини. За їх допомогою прагнуть створити в будинку святкову атмосферу. Червоні стрічки і банти стали символом різдвяних свят. Їх прикріплюють до вхідних дверей будинків напередодні Різдва і зустрічі Нового року.

2. Основи техніки вишивки стрічками

• Прямий стібок

• Шов «петелька»
• Шов «перекручена петелька»
• Французькі вузлики
• Шов «мушка»
• Тамбурний шов
• Шов із перекрученою стрічкою
• Шов «сітка»
• Стібок «ялинка»
• Витягнутий стібок з завитком
• Стібок «Полупетелькі з прікрепкамі зигзагом»
• Троянда «павутинка»
• Шов «Витягнуті стібки»
• Плоский вузлик

 

 

Для того щоб вишивка стрічками була акуратною, необхідно дотримуватися

певної послідовності:

• спочатку вишити всі великі квіти, потім маленькі, потім пуп’янки;
• якщо всі квітки будуть одного кольору, то починати вишивку слід з самої крайньої квітки, поступово переходячи до іншого краю;
• якщо проміжки між квітками більше 3-4 см, то стрічку слід обрізати і наступну квітку починати вишивати іншою стрічкою;
• після квітів треба виконати листя, при цьому можна всі хвостики стрічок з вивороту прихопити стрічкою, якою вишиваються листочки;
• в останню чергу виконують найдрібніші деталі.

3. Характеристика матеріалів та інструментів, що використовується при вишивці

Стрічки. Традиційно для вишивання використовують шовкові або атласні стрічки, шириною від 3 до 12 мм. Вони бувають різних кольорів та відтінків, мають характерний блиск. Такі стрічки цупкі та малорозтяжні. Перед вишиванням рекомендується перевірити стрічки на стійкість кольору – випрати їх або пропрасувати через вологу тканину. Для роботи краще використовувати стрічки не довше 50 см, щоб вони не скручувались та не ускладнювали процес вишивання. Широкий вибір різних кольорів і низька вартість – ще одна перевага стрічок з атласу. Завдяки цьому майстер клас вишивка стрічками для початківців найчастіше проводиться саме з використанням цього виду матеріалу. Не менш популярні також шовкові і сатинові стрічки. Робота з такими матеріалами використовується для прикраси одягу та аксесуарів.

Голки. Для роботи вам знадобиться набір вишивальних, гобеленових, шенильных голок і голок – «соломинок» різних розмірів. Для вишивання використовуються різні голки: тонкі – для легких тканин і товсті – для цупких. При вишиванні стрічками використовують гострі голки, адже вони повинні вільно проходити у тканину, не утворюючи при цьому неестетичних затяжок. Вушко голки має бути подовженим, щоб можна було легко протягнути стрічку, і вона, не скручуючись, ковзала по ньому. Для стрічок шириною 7, 9, 12 мм підбирають голки №18-22, для стрічки шириною 3 мм рекомендується голка №24. Гобеленові голки тупі, з коротким і довгим стрижнем, розширеним вушком. Голки різних розмірів продаються комплектами.

Загальне правило говорить: чим щільніше переплетення тканини, тим більше голка. Є побоювання, що голка буде залишати на тканині занадто помітні отвори, але насправді вишивати стрічками такою голкою набагато простіше і зручніше.

Вибір голок залежить:

• Від виду стібків. Для виконання кожного стібка, де голку потрібно проводити між стрічковим стібком і тканиною, слід використовувати гобеленову голку або шенильну голку, щоб не пошкодити стрічку або тканину.
• Від виду тканини, на якій виконується вишивка. Фонова тканина може вплинути на вибір голки. Гобеленова голка витягає нитки з тонкого шовку і з труднощами проходить через тканини з частим переплетенням, тому її слід замінити на шенильну голку.
• Від ширини стрічки. Вушко голки має бути достатньо широким, щоб стрічка вільно проходила через нього і залишала в тканині отвір, через яке пройде стрічка.

П’яльця призначені для того, щоб під час роботи тканина для вишивання була добре натягнута. Це гарантуватиме рівномірність стібків та якісне виготовлення виробу, адже тканина не буде стягуватися, морщитися, матиме естетичний вигляд. При вишивці стрічками без п’ялець не обійтися. Якщо тканина туго натягнута на п’яльця, на ній легше розправити стрічку і виконувати рівномірно натягнуті стібки. Переважно використовують невеликі пластмасові або металеві пружинні п’яльця діаметром 7,5-10,5 см.

Нитки. Щоб прикрасити вишивку стрічками, вам знадобляться нитки для вишивання. Підійде бавовна, віскоза і шовк. У деяких випадках серединки квітів, вишиті в одне додавання, виглядають занадто грубо – в цьому випадку необхідно взяти тонкі нитки для машинної вишивки. Поєднуючи стрічку із звичайними вишивальними нитками, можна отримати досить цікаву та оригінальну вишивку. Рекомендується використовувати нитки муліне різних кольорів для доповнення квіткової композиції. Вишивальні нитки знадобляться для вишивання окремих листочків, стебел квітів та тичинок, елементів фону, а також для закріплення стрічки з виворітної сторони по закінченню роботи. На фоні ниток квіти зі стрічок будуть здаватися ще більш об’ємними.

Тканина. Для основи під час вишивання стрічками можна використовувати найрізноманітніші типи тканин: бавовняні, лляні, шовкові, шерстяні. Вишивати можна на будь-якій поверхні, головне – тканина має бути достатньо цупкою, щоб у ній закріплювалися стібки, та достатньо еластичною, щоб стрічка легко проходила крізь неї. Найпоширеніша та найзручніша тканина для вишивання – канва. Окрім білої, застосовують також різнокольорову канву. Проте, вибираючи кольоровий фон для майбутньої квіткової композиції, слід ретельно продумати кольорову гаму стрічок, аби насичений фон не «заглушив»  малюнок з квітів.

Ножиці. Під час вишивання стрічками для роботи знадобляться також невеликі за розміром ножиці. Стрічку слід зрізати під кутом, аби полегшити її всиляння у голку. Леза ножиць повинні бути гострими, щоб уникнути псування стрічки, розпушення її зрізів.

Бісер. Вишиті стрічками композиції можна також доповнювати бісером. Бісер – дрібні кульки округлої форми з наскрізним отвором. Він буває різних кольорів і відтінків, перламутровий та матовий. Використання бісеру надає вишитому виробу вишуканості та святковості. Також для оздоблення вишивки стрічками застосовують такі декоративні елементи як намистини й пайєтки.  Можна використати також ґудзики; якщо вони впишуться в сюжет композиції, то зроблять її більш стильною та по-домашньому «недбалою».

4. Приклади виробів вишивки стрічками

Висновки

У народній культурі важливу роль відіграє декоративне мистецтво – широка галузь мистецтва, яка художньо-естетично формує матеріальне становище і середовище, створене людиною. До нього належать такі види: декоративно-прикладне, монументально-декоративне, декоративно-оформлювальне, театрально-декоративне. Людина намагається прикрасити своє оточення. Вона оздоблює візерунками (узорами) предмети побуту, житло, середовище, в якому живе. Оздоблюванням предметів займається окремий вид мистецтва — декоративне мистецтво. Отже, декоративне мистецтво – це вид образотворчого мистецтва, твори якого є узорами або предметами, художньо оформленими. І одні, і другі слугують для прикраси, наприклад, вишивка — це узор, яким прикрашають одяг, а вишита серветка чи розмальована ваза – це предмети, які і самі прикрашені узорами.

Сьогодні декоративне мистецтво – це багатогранне художнє явище. Воно розвивається у таких галузях як народне традиційне, професійне мистецтво і самодіяльна творчість. Ці галузі змістовні і далеко не тотожні. Між ними існують тісні взаємозв’язки і суттєві розбіжності. Народне прикладне мистецтво – це народні художні промисли, які являють собою товарне виготовлення художніх виробів при обов’язковому застосуванні творчої ручної праці.

Споконвіку люди намагалися прикрасити свій побут і себе. Вузькі смужки тканини, дещо схожі на сучасні стрічки, застосовувалися у повсякденному житті та господарській діяльності людей ще з античних часів - свідченням цтого служать численні знахідки археологів.

У наш час, коли рукоділля випробовує нове народження не тільки в нашій країні, але і у всьому світі, вишивка стрічками теж не залишається осторонь. Причому технологія збереглася та ж: нинішні майстри користуються абсолютно тими ж прийомами, тканинами, голками і стрічками, як і першовідкривач цього захоплюючого заняття, Його Величність Людовик ХV. Звичайно, сьогодні стрічки перетворилися на невід'ємну частину нашого побуту, вони стали дешевші, і виготовляють їх тепер не тільки з шовку, а ще й з атласу, бавовни і всіляких штучних тканин.

Вишивати стрічками можна шкатулки і картини, рушники, покривала і подушки, сумочки, чохли для мобільних телефони і капелюшки, одяг і взуття та інші милі серцю дрібнички. Візерунками зі стрічок можна прикрасити однотонний трикотажний светр або комір жакета, додати родзинку до вечірньої сукні або розшити квітами замшеві туфлі.

На мою думку, техніка вишивки стрічками є найпростішою, порівняно з хрестиком, гладдю та іншими видами цього декоративно – прикладного мистецтва, вона доступна для опанування тим, хто ніколи в житті нічого не робив власними руками (не вишивав, не шив, не в’язав тощо), вона не потребує (у всякому випадку, спочатку) жодних спеціальних знань та навиків. І ще одна перевага: вишивка стрічками виконується набагато швидше ніж будь яка інша.

Мистецтво – це час і простір,

в якому живе краса людського духу.

Як гімнастика випрямляє тіло,так

мистецтво випрямляє душу.

Пізнаючи цінності мистецтва,людина

пізнає людське в людині,

підносить себе до прекрасного,

переживає насолоду.

В. О. Сухомлинський

Список використаних джерел

1. Державний стандарт освітньої галузі “Технологія” // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – № 1. – С. 3–6.

2. Мельник Г. Методика викладання обслуговуючої праці: навчально-методичний посібник [для студентів навчально-методичний посібник для студентів спеціальності 7.010103 “Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання”] / Мельник Г. – Дрогобич: НВЦ “Каменяр”, 2005. – 172 с.

3. Павх С. Основи вишивки атласними стрічками / Павх С., Шаля Л. – Тернопіль: ТДПУ імені Володимира Гнатюка, 2008. – 58 с.

4. Радкевич В. О. Технологія вишивки: підручник / Радкевич В. О., Пащенко Г. М. – К. : Вища школа, 1997.– 303 с.: іл.

5. Титаренко В. П. Методика викладання декоративно-прикладної творчості / Титаренко В. П. – Полтава: ПДПУ, 2004.– 249 с.

6. Чиотти Донателла “Вышивка шелковыми лентами: техника, приемы, изделия"/ [пер. с итал. Г. В. Кисановой] / Чиотти Донателла.– М. : АСТ-ПРЕСС, 2001. – 160 с.: ил. – (Энциклопедия).