Творчий проект «Розвиток орнаментальних мотивів Донецького та Луганського регіону у виробах з бісеру»

Про матеріал

У даній роботі досліджується сутність поняття «Проектна діяльність», специфіка проектної діяльності в роботі гуртка «Бісероплетіння». Розроблено творчий проект «Розвиток орнаментальних мотивів Донецького та Луганського регіону у виробах з бісеру». Виконано історико-культорологічний аналіз джерел національної орнаменталістики. Було виявлено базові елементи символізму на основі формоутворення орнаментальних композицій Луганського та Донецького регіону. Досліджені традиційні прийоми бісерного низання, а саме: низання у хрестик, мозаїчне низання, ткацтво, ажурне низання. Розроблено колекцію схем для плетіння бісером різними техніками, за якими в рамках проекту були виготовлені шийні та поясні прикраси, предмети інтер’єру та сувенірна продукція, яка передає український колорит.

Перегляд файлу

Військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області

Центр дитячої та юнацької творчості

Творчий проект

«Розвиток орнаментальних мотивів Донецького та Луганського регіону у виробах з бісеру»

Підготувала: керівник гуртків

«Бісероплетіння» та «Сувенір»

Хремльова Ольга Сергіївна

м. Торецьк

2020 р.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………5

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ ГУРТКА «БІСЕРОПЛЕТІННЯ»…………6-8

1.1. Сутність поняття проектної діяльності………………………………….6-7

1.2. Характеристика проектної діяльності…………………………………..7-8

Висновки по розділу…………………………………………………………….8

Розділ 2. РОЗРОБКА ТА АПРОБАЦІЯ ПРОЕКТУ «РОЗВИТОК ОРНАМЕНТАЛЬНИХ МОТИВІВ ДОНЕЦЬКОГО ТА ЛУГАНСЬКОГО РЕГІОНУУ ВИРОБАХ З БІСЕРУ»…………………………………………9-26

2.1. Впровадження проектної діяльності на заняттях гуртка «Бісероплетіння»…………………………………………………………........9-10

2.2. Орнаментальні мотиви українського декоративно-прикладного мистецтва: символи та кольорові рішення……………………………….10-13

2.3. Практичні прийоми виготовлення виробів з бісеру…………………….13

2.3.1. Традиційні прийоми бісерного низання…………………………..13-16

2.3.2. Опис розроблених та виготовлених виробів з бісеру……..…….16-26

Висновки по розділу……………………………………………………….26-27

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………27

БІБЛІОГРАФІЯ…………………………………………………………………28

СЛОВНИК………………………………………………………………………29

ДОДАТКИ…………………………………………………………………..30-33

ВСТУП

Актуальність. В Законі України Про освіту (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 ) в Статті 14 «Позашкільна освіта» зазначено, що метою позашкільної освіти є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.

Сучасний освітній процес немислимий без пошуку нових, більш ефективних технологій, спрямованих на розвиток творчих здібностей учнів, формування навичок саморозвитку та самоосвіти.

Цим вимогам повною мірою відповідає проектна діяльність в навчальному процесі на заняттях гуртка «Бісероплетіння». Виконання творчих проектів забезпечує систему дієвих зворотних зв'язків, сприяє розвитку особистості не тільки гуртківців, а й керівника гуртка, який бере участь у проектній діяльності. Надає нові можливості вдосконалення професійної майстерності, подальшого поглиблення педагогічного співробітництва, що сприяє оптимізації навчального процесу і підвищує ефективність навчання.

Обираючи тему проекту і виконуючи його, діти вчаться знаходити можливості для прояву своєї ініціативи, здібностей, знань і умінь. Перевіряють себе в реальній справі, проявляють цілеспрямованість і наполегливість. Творчі здібності гуртківців розвиваються в процесі виконання проектних завдань.

Об'єктом дослідження є процес навчання бісероплетінню.

Предмет дослідження - метод творчих проектів.

Мета випускної роботи - вивчити методику проектної діяльності гуртківців під час занять у гуртку «Бісероплетіння».

Гіпотеза роботи - якщо в процесі навчання майстерності бісероплетіння використовувати метод творчих проектів, то у гуртківців будуть формуватися навички дослідницької діяльності, розвиватися пізнавальна активність, самостійність, творчість, вміння планувати, працювати в колективі, розвиватися творчі здібності учнів в області проектування і виготовлення виробів.

Завдання курсової роботи :

Розкрити сутність проектної діяльності гуртківців;
Розробити творчий проект «Розвиток орнаментальних мотивів Донецького та Луганського регіону у виробах з бісеру»

Розділ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ ГУРТКА «БІСЕРОПЛЕТІННЯ»

1.1. Сутність поняття проектної діяльності

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Метод проектів виник ще на початку минулого століття в США. Його називали також методом проблем, і пов'язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії та освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем У.Х. Кілпатрік.

Щоб учень сприймав знання як дійсно потрібні, йому необхідно поставити перед собою і вирішити значущу для нього проблему. Зовнішній результат можна побачити, осмислити, застосувати на практиці. Внутрішній результат: досвід діяльності, з'єднати в собі знання і вміння, компетенції та цінності.

Метод проектів привернув увагу і російських педагогів. Ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів. Під керівництвом російського педагога С.Т. Шацького в 1905 році була організована невелика група співробітників, яка намагалася активно використовувати проектні методи в практиці викладання. У 1931 році Постановою ЦК ВКП метод проектів був засуджений, а його використання в школі - заборонено.

1.2. Характеристика проектної діяльності
При проектному методі навчання освоєння знань і набуття вмінь учнями здійснюється в процесі виконання проекту, включенням школярів в процеси проектування, реалізації і рефлексії. Творчий проект - самостійна, творча, завершена робота учня, що відповідає його віковим можливостям і виконана відповідно до узагальненим алгоритмом проектування: від ідеї до її втілення в реальність. Результатом роботи школяра над проектом є новий продукт, конкретний досвід або знання, набуті самостійно.

Етапи проектної діяльності:
- пошуковий етап: пошук і аналіз проблеми, вибір теми проекту, планування проектної діяльності за етапами, збір, вивчення та обробка інформації по темі проекту;
- конструкторський   етап:   пошук   оптимального   рішення   задачі проекту, дослідження   варіантів   конструкції   з   урахуванням вимог дизайну, вибір технології    виготовлення,   складання   конструкторської   та   технологічної документації;
- технологічний етап: складання плану практичної реалізації проекту, підбір необхідних матеріалів, інструменту та обладнання, виконання запланованих технологічних    операцій,     поточний     контроль     якості,     внесення   при необхідності змін в конструкцію і технологію;
- заключний етап:   оцінка   якості   виконання   проекту,   аналіз результатів виконання    проекту,    вивчення   можливостей    використання   результатів проектування.

Проектування на заняттях гуртка «Бісероплетіння» представляє собою процес, під час якого діти отримують нові знання, набувають досвід. Це дозволяє вважати проектне навчання методом розвиваючого навчання.
Проектний метод навчання у гуртку «Бісероплетіння» передбачає, що проектування виконується не під опікою викладача, а разом з ним на педагогіці співробітництва.

Цілі проектування. Виконуючи проекти, вихованці на власному досвіді складають уявлення про життєвий цикл виробів - від зародження задуму до матеріальної реалізації та використання на практиці. Застосування методу проектів сприяє виникненню такої взаємодії і відносин гуртківців між собою, з керівником гуртка, при яких для досягнення мети реалізуються творчі зусилля особистості, не тільки досягаються запланований результат, а й відбувається розвиток внутрішнього світу людини, що росте.

Завдання проектування - сформувати у вихованців гуртка систему інтелектуальних і загальнотрудових знань, умінь і навичок, втілених в кінцеві споживчі предмети, сприяти розвитку творчих здібностей, ініціативи і самостійності.

Висновки по розділу

21 століття є епохою проектної діяльності. В сучасному освітньому просторі проектна діяльність забезпечує продуктивний зв’язок теорії і практики в процесі навчання; сприяє формуванню в учнів життєвих компетенцій. Проектна діяльність – це конструктивна і продуктивна діяльність особистості, спрямована досягнення кінцевого результату. Проектна діяльність належить до унікальних способів людської практики, пов’язаної із передбаченням майбутнього, створення його ідеального образу, здійсненням та оцінкою наслідків реалізації задумів.

Розділ 2. РОЗРОБКА ТА АПРОБАЦІЯ ПРОЕКТУ «РОЗВИТОК ОРНАМЕНТАЛЬНИХ МОТИВІВ ДОНЕЦЬКОГО ТА ЛУГАНСЬКОГО РЕГІОНУУ ВИРОБАХ З БІСЕРУ»

2.1. Впровадження проектної діяльності на заняттях гуртка «Бісероплетіння»

Мета – розширення арсеналу засобів художнього формоутворення орнаментальних мотивів Донецького та Луганського регіонів на основі їх системного дослідження.

Завдання:

Виконати комплексний історико-культорологічний аналіз джерел національної орнаменталістики;
Виявити базові елементи символізму на основі формоутворення орнаментальних композицій Донецького та Луганського регіонів;
Дослідити втілення орнаментальних мотивів України в прикрасах;
Дослідити традиційні прийоми бісерного низання;
Зробити схематичні розробки виробів з бісеру за мотивами орнаментів Донецького та Луганського регіонів
Розробити схеми для виконання виробів в українському національному стилі.
Виготовити колекцію виробів з бісеру в українському національному стилі.

Об’єкт дослідження: зразки орнаментальних мотивів, характерних для Луганського та Донецького регіону, які зображені на вишитих рушниках, сорочках, різноманітних предметах ужитку. Основи побудови композиції орнаментальних мотивів, їх колористика.

Тривалість проекту: протягом 3 місяців 2017-2018 навчального року. Учасники проекту: учні основного рівня 2 року навчання, відвідують гурток 3 роки, володіють навичками та прийомами роботи різними техніками плетіння бісером.

Гуртківці в процесі роботи над проектом пройшли такі етапи:

Підготовчий етап (1 місяць): вивчення профільної літератури, періодичних видань, джерел, підбір зразків різноманітних орнаментальних мотивів, дослідження традиційних прийомів низання, вибір індивідуального виробу для виготовлення, робота з елементами композиції.
Основний етап (2 місяці): розробка орнаментальних мотивів, підбір необхідних матеріалів, інструментів та обладнання для виготовлення виробу, виготовлення елементів композиції, оформлення та оздоблення виробів колекції «Українські мотиви».
Заключний етап: оформлення експозиції колекції «Українські мотиви» в творчій майстерні гуртка «Бісероплетіння».

В роботі особлива увага присвячена такому виду декоративно-ужиткового мистецтва як бісеронизання.

2.2.Орнаментальні мотиви українського декоративно-прикладного мистецтва: символи та кольорові рішення

Звернення до життєдайних джерел народного мистецтва, до збереження та оновлення всіх його видів – це усвідомлення свого родоводу, духовних традицій, відродження культури українського народу.

Сучасний стан нашого суспільства характеризується зростанням етнічної свідомості народу, посиленням його інтересу до вітчизняної історії та культури, до усвідомлення необхідності збереження традиційного народного мистецтва як генофонду його духовності, втрата якого загрожує існуванню самого народу.

Витоки народного мистецтва сягають сивої давнини. Зберігаючи тісний зв’язок з традиціями народної творчості минулого, народне мистецтво набирає нового змісту, нових якостей і рис сьогодення.

Орнаментальні мотиви України – світ краси й фантазії, поетичного осмислення навколишньої природи, схвильована розповідь про думки й почуття людини, світ натхненних образів, що сягають давньої міфології, звичаїв, уявлень наших предків.

В орнаментальних мотивах яскраво й повно розкрилася душа народу, споконвічне прагнення до прекрасного, високорозвинене почуття ритму, композиційної міри в побудові орнаменту, гармонії кольорових поєднань.

Вишивка – поширений вид декоративно-прикладного мистецтва, в якому візерунок виконується на різних тканинах, шкірі та інших матеріалах лляними, бавовняними, шовковими, вовняними нитками, а також бісером, перлами, коштовним камінням, лелітками.

Орнаментальні мотиви сягають своїм корінням у місцеву флору та фауну, в історичну традицію. У давнину основні орнаментальні мотиви відображали елементи символіки різних стародавніх культів. Протягом багатовікової історії мистецтв безпосередній зміст символічних зображень поступово стирався. Хоча орнаментальні форми дійшли до нас дещо трансформованими, більш абстрактними, символіка їх в основному збереглася завдяки традиції.

За мотивами орнаменти поділяють на декілька груп: геометричні, рослинні, зооморфні, сюжетні.

Геометричні орнаменти притаманні всій слов’янській міфології. Вони дуже прості: кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести. Сьогодні на основі їх широко використовуються такі мотиви, як «баранячі роги», «кучері», «кудряві», «гребінчики». В орнаментальних мотивах трапляється мотив «кривульки», який відомий ще за часів трипільської культури.

В основі рослинного орнаменту лежить прагнення перенести красу природи. Навіть гранично умовні узори виникли внаслідок спостереження реально існуючих форм у природі. Часто використовуються такі мотиви, як «виноград» , «хміль», «дубове листя», «барвінок» тощо. Деякі з них несуть на собі відбиток стародавніх символічних уявлень народу. Так, мотив «барвінку» є символом немеркнучого життя, узор «яблучне коло», поділений на чотири сектори, з вишиванням протилежних частин в одному кольорі – символом кохання.

Серед зооморфних орнаментів мають місце: кінь, заєць, риба, жаба; з птахів – півень, сова, голуб, зозуля; з комах – муха, метелик, павук.

Сюжетні орнаментальні мотиви – побутові, обрядові сцени, дерево життя.

Велике значення для створення орнаментальних композицій мають кольорові рішення.

Червоний – енергійний, найактивніший колір, який потребує уваги, попереджає про небезпеку, дає силу. Символізує життя, свободу, урочистість.

Жовтий – теплий, веселий, найяскравіший колір, перший, котрий помічає людське око. Символізує світло, життя, радість, повагу до старості.

Зеленувато-жовтий – символізує зраду, ревнощі, заздрість.

Жовтогарячий – веселий, життєрадісний, полум’яний. Символізує владу, розкіш, сонце, радість, марнославство.

Зелений – колір нового життя росту та багатства. Символізує мир, спокій, надію, сум.

Блакитний – холодний, пасивний. Символізує ніжність, вірність, легкий сум, далечінь.

Синій – спокійний, сентиментальний, серйозний. Символізує довір’я, безкінечність, сум.

Фіалковий – повний життя. Але в той же час викликає сум. Символізує дружбу, гідність.

Білий – нейтральний, все збільшує, підкреслює. Символізує невинність і чистоту.

Вишивка Донеччини і Луганщини відрізняється. Характерними ознаками луганських вишивок є різнобарвні візерунки, виконані хрестиком, грубою ниткою. За допомогою різних за фактурою ниток створювалося враження рельєфності узорів. Окрім хрестика, використовували й техніку гладь. Квіткові візерунки, які "малювала" гладдю майстриня виглядали неначе справжні рослини. Щодо крою, то притаманною для луганських вишиванок була висока стійка-комірець.

Для Донбасу характерні такі лаконічні, контрастні співставлення кольорів: чорне-біле, червоно-чорне, біле-синє, біле-червоне.

В традиційному поєднанні кольорів Донеччини переважають червоні, а не чорні. Рослинні, квіткові орнаменти ефектно виглядають на білому тлі. Пишні квіти, цілі букети чи дерева - характерні ознаки Донецького регіону. В основі орнаментів Східної України є і міфічні паралелі, і орнаменти з фольклорними витоками. Якщо досліджувати народні пісні 15-16 століття, чітко відслідковується паралель з природою. Квіти, птахи, рослинні орнаменти, але старовинні - геометризовані, стилізовані.

2.3. Практичні прийоми виготовлення виробів з бісеру

Різноманітні вироби з бісеру були невід’ємною частиною жіночого вбрання. Із невеликих намистин зі скла або фарфору, круглого або гранчастого профілю, виготовляли в домашніх умовах, без спеціального устаткування справжні витвори мистецтва, що відзначалися різноманітністю форм, багатством орнаменту і колориту.

2.3.1.Традиційні прийоми бісерного низання

Існує кілька основних способів низання виробів залежно від розташування бісеринок між собою.

У хрестик — низання у вигляді густої сітки із хрестоподібним розташуванням бісеринок.

Мозаїка — нанизування бісеринок у шаховому порядку (через одну) з дуже щільним приляганням бісеринок друг до друга.

У стовпчик (стовпчиком) — нанизування бісеринок знизу нагору у вигляді круглого або квадратного шнура.

Ткацтво — виготовлення виробів на верстаті з нитяною основою способом простого перебору.

Плетиво — нанизування бісеринок на кілька ниток (від 3 до 30 і більше) ажурною сіткою, де нитки, проходячи через отвори бісеринок, переплітаються під різними кутами, створюючи плетиво полотна з осередками різних геометричних форм (ромби, квадрати, шести - і восьмикутники й т.д.).

По кількості голок, необхідних для роботи, розрізняють низання в одну нитку, або однією голкою (тобто ниткою з голкою на одному кінці), і у дві нитки, або двома голками (ниткою з голками на обох кінцях). У деяких випадках низають у кілька ниток, кожна з яких просунута в окрему голку.

Низання в хрестик – стародавній спосіб низання, що заснований на виконанні густої сітки із хрестоподібним розташуванням бісеринок відносно один одного. Прийом може виконуватися в одну й у дві нитки. Асортименти виробів, які виготовляють цим прийомом, дуже великий: від простих прикрас і аксесуарів до складних об'ємних ваз, скриньок, рам і багато чого іншого. У роботі найчастіше використається круглий бісер. Застосування рубаного бісеру, стеклярусу й бусинок різних розмірів і форм дозволяє створювати оригінальні вироби.

Мозаїчне низання – це прийом низання бісеру, що дозволяє одержувати дуже щільну бісерну поверхню. Розташування бісерин у виробі нагадує цегельну кладку. У мозаїчній техніці можна виконувати плоскі ланцюжки різної ширини й об'ємні шнури, можна застосовувати цю техніку для обплетення предметів різних форм. Тому прийом широко використається для виготовлення прикрас і аксесуарів, при низанні елементів обробки трикотажних і шкіряних виробів, а також предметів оформлення інтер'єра.

Для роботи годиться рівний круглий бісер, рубаний бісер і стеклярус. Використання рубаного бісеру дає можливість отримати щільну поверхню без просвітів. Прийом може виконуватися в одну й дві нитки. В одну нитку низаються вироби з парною кількістю бісерин по ширині, у дві нитки - з непарною кількістю.

У мозаїчній техніці можна низати ланцюжка не тільки в ширину, але й у довжину. Цей прийом використається для виконання чохлів об'ємних предметів. Об'ємний шнур, є способом мозаїчного низання, що виконується однією голкою. Найчастіше його використовують для виготовлення прикрас. Такий шнур можна виконувати в п'ять, сім, дев'ять і більше бісерин.

Ткацтво – це одна зі стародавніх технік виготовлення виробів з бісеру. Для одержання гарного малюнка й рівної поверхні необхідно використати бісер однакового розміру й форми. Ткацтво виконується на верстаті з нитяною основою або без верстата (ручне ткацтво).

Використовуючи ткацтво можна одержати рівну поверхню, де бісеринки суміжних рядів розташовуються строго одна під іншою, без зсуву. Малюнок таких виробів нагадує вишивку хрестом. Для виготовлення торбинок, гаманців, косметичок і чохлів у техніку ткацтва дуже часто буває необхідно зробити бісерну поверхню зі змінною шириною, з гострими кінцями, виступами або отворами. Можливості використання тканих виробів значно розширюються завдяки прийомам, що дозволяють виконувати розрізи й отвори всередині полотна. Ткані вироби можна виконувати й без верстата, на руці. Такий спосіб застосовується для одержання чохлів різних предметів.

Ажурне низання – це прийом нанизування бісеринок на нитку наскрізною сіткою, що зовні нагадує в'язані гачком мережива. Прийом може виконуватися в одну, у дві й більше нитки в поздовжньому й у поперечних напрямках. В ажурній техніці можна низати ажурні ланцюжки різної ширини й довжини. Вони використовуються для виготовлення прикрас, для обробки народних костюмів, тому що зовні нагадують кольорову вишивку. Ажурна техніка дозволяє створювати не тільки ланцюжки різної ширини, але й більш ажурні поверхні практично будь-яких форм, розмірів і ступенів щільності.

Для низання використовують круглий і рубаний бісер, а також стеклярус різних квітів і відтінків. Це дозволяє створювати дуже гарні, повітряні й витончені вироби.

2.3.2. Опис розроблених та виготовлених виробів з бісеру

Художні якості бісерних прикрас найповніше розкриваються в поєднанні з костюмом, особливо так званого фольклорного напрямку в сучасному моделюванні. Вони вносять в цей костюм своєрідний момент поетичності, м’якості, жіночності. Загальна тенденція до вияву індивідуального в костюмі викликає великий попит на прикраси, в тому числі й на бісерні

За своєю формою бісерні прикраси різноманітні. У вигляді комірця та ґердана різної ширини, короткі, що облягають шию та довгі, з’єднані у вигляді петлі, яка спадає на груди та інше. Такі вироби доповнюються невеликими китицями.

Прикраси з бісеру у вигляді стрічок носили дівчата й молодиці на шиї, обвивали ними заплетені коси. Бісерні прикраси відігравали роль оберегів, боронили від «злого ока».

За геометричними мотивами, які є характерними для Луганського регіону (пряма, хвиляста, зубчаста лінія, квадрат, ромб, трикутник, коло, півколо), а також сполученнями кольорів (чорне-біле-червоне, біле-чорне-синє-червоне) були розроблені та виготовлені вихованцями гуртка «Бісероплетіння» зразки герданів (Дод. 2-4). Мета такого виготовлення – показати та зберегти першооснову традицій регіону.

Гердан - бісерна прикраса, яка має форму не дуже широкої смужки, витканої, або нанизаної з різнокольорового бісеру. Внизу до неї кріпляться невеликі китиці з ниток бісеру, які полегшують орнаментальну композицію та завершують її. Для виготовлення ґерданів застосовується техніка ручного ткацтва або ткацтво на верстаті. Ткацтво бісером на верстаті подібно до способу ткання полотна простим перебором. Служить для цього ткацький верстат, на якому натягнуті нитки основи у декілька рядів в залежності від бажаної ширини. Цей спосіб значно прискорює процес виготовлення ґердану. На додатку 1 представлено 3 варіанти ткацьких верстатів для бісеру. Вони відрізняються за формою в залежності від призначення.

Гердан «Польові маки» (Додаток 2) виготовляється двома способами: в техніці ручного ткацтва за малюнком 1 а-в або ткацтвом на верстаті (мал. 2 а-в). Перший спосіб: спочатку необхідно набрати 2 бісерини і замкнути їх у кільце, провести голку через першу бісерину (малюнок 1а). Таким чином повторити прийом потрібно ще 12 разів. Це буде визначати ширину виробу (малюнок 1б). Третій рядок розпочинається зі введення голки в отвір бісеринки 26 в тому ж напрямку і нанизування 27 бісеринки. Закріпити її, пропустивши голку через 26 і 24 бісерини попереднього ряду. Так слід повторити прийом. Другий спосіб: натягнути нитку основи на ткацький верстат, закріпити робочу нитку на крайню ліву нитку основи. Нанизати 13 бісерин на голку за малюнком та пропустити їх спіднизу ниток основи (мал. 2а), установити та щільно притиснути кожну бісеринку між двома нитками основи знизу та пройти голкою через весь ряд бісерин зверху натягнутих ниток основи справа наліво (мал. 2б). Таким чином зробити другий і наступні ряди виробу за малюнком (мал. 2в). Застосовуючи перший або другий спосіб ткання виготовити бісерну стрічку довжиною 80 см за кольоровою схемою (мал. 3). Закріпити всі нитки, зшити кінці стрічки, оформити бісерними низками.

Гердан «Куточки» (Додаток 3) виготовляється на ткацькому верстаті, застосовуючи техніку «Ткацтво» за малюнком 1. Технологія плетіння на верстаті описано вище. Ширина стрічки складає 11 бісерин у рядку, довжина стрічки 120 рядків. Стрічка зшивається знизу та оформлюється бісерними низками.

Для виготовлення гердану «Український» (Додаток 4) знадобилося 4 кольори бісеру (сполучення червоного, синього, чорного кольорів на білому тлі), міцна нитка, голка, ткацький верстат, схематична розробка орнаментальних мотивів (мал. 1). Ліва та права сторони ґердану симетричні відносно центральної осі, рапорт малюнку повторюється 6 разів. Низ виробу оформлений бісерними низками.

Для Донецького регіону характерні рослинні, квіткові орнаментальні мотиви, в котрих віддається перевага червоному кольору з додаванням чорного на білому тлі.

На основі проведеного аналізу джерел вихованцями гуртка в рамках проекту було виготовлено ще 2 ґердани. Вони мають ускладнену форму, використані орнаментальні мотиви Донецького регіону.

Гердан «Квітковий» (Додаток 5) складається з двох тканих бісерних стрічок шириною 6 см, довжиною 40 см кожна, виготовлених на ткацькому верстаті за малюнком 1. Нижня частина ґердану має фігурний край, доповнений китицями, виконаними в техніці «низання хрестиком». У верхній частині гердану ткані бісерні стрічки з’єднані низками «в хрестик». Застосоване традиційне кольорове поєднання, а саме червоний з чорним на білому тлі, а також характерні для нашого регіону квіткові мотиви.

Гердан «Троянди» (Додаток 6) також виготовлений спираючись на квіткові орнаментальні мотиви Донецького регіону. На білому тлі в дзеркальному відображенні від осі зі зміщенням розташовані троянди з чорними листочками (мал. 1). Червоний колір квітів переважає у композиції, що є прямою ознакою традиційного орнаменту Донеччини. Форма гердану ускладнена медальйоном, виконаним в техніці кругового низання, його доповнюють бісерні низки, які з’єднують дві тканих стрічки шириною 7 см та довжиною 40 см. Виріб оздоблений внизу бісерними низками.

Крім шийних жіночих прикрас в рамках проекту «Орнаментальні мотиви Донецького та Луганського регіону у виробах з бісеру» вихованці гуртка «Бісероплетіння» виготовили 2 поясні прикраси, застосовуючи схематичні розробки (мал. 1), в котрих розташування елементів орнаменту подібне. Але у першому виробі (Додаток 7) для роботи був використаний характерний Донеччині квітковий орнамент з традиційним поєднанням кольорів, а саме червоний та чорний на білому тлі. А в другому поясі (Додаток 8) змінили кольорову гаму, до традиційних кольорів додали зелений. Обидві роботи шириною 10 см та довжиною 85 см виготовлено технікою «Ткацтво» на верстаті, доповнено бісерними низками. У другому зразку виробу застібка оформлена металевим медальйоном, прикрашеним бісерними низками.

Фантазією, тонким чуттям ритміки, співрозмірності колориту і композиції відрізняються рослинні орнаменти, які були використані для виготовлення поясу «Букет троянд» (Додаток 9). Тут відслідковуються деякі зміни у кольоровому рішенні. Для виконання троянди використаний бісер традиційного червоного кольору, а також градацій кольорів від червоного до білого, листочки - зеленого та жовтого. Всі елементи композиції зображені на чорному тлі (мал. 1). Ці видозміни потрібні для того, щоб показати варіативність традиційних сполучень кольорів. Цей виріб виготовлено технікою ткацтва на верстаті. Розмір поясної прикраси складається з ширини 5 см, та довжини 80 см. Для почуття завершеності в композиції пояса, його кінці оформлюються китицями з бісеру різноманітного розміру та “рису”. Рослинні орнаментальні мотиви, які зображені на поясі відображають красу та величність багатого рослинного світу України, прищеплюють дітям любов до природи, до рідного краю, до України, виховують почуття патріотизму, приналежності до нації.

На основі глибокого аналізу вихованцями гуртка «Бісероплетіння» були створені характерні для сучасної України нашийні та поясні прикраси, а також аксесуари до костюма. Працюючи в техніці бісерного низання та вишивання, прагнули передати всю красу та неповторність колориту нашої рідної країни, а також додати риси індивідуального бачення дитини. На додаткових кольорових листах (Дод. 10-12) зображені три стилізовані нашийні прикраси, які виконані переважно в чорно-червоних кольорах.

Намисто являє собою одне з найдавніших жіночих шийних прикрас на території України. Часто можна почути такі назви: намисто, буси, корали, це свідчить про їх велику роль в культурі нашої держави. Для українських жінок намисто є не просто прикрасою, його значення глибоко символічне. Традиція носити шийні прикраси сформувалася ще багато століть назад, розмаїття цього декоративного елементу костюму надзвичайно велике. Намисто представляє собою оберіг, захист від злих сил і недобрих людей.

Здавна калина вважається символом життя, крові, вогню. Вона уособлює й саму Україну. На весільних рушниках вишивали калину та дуб як символи ніжності, дівочої краси та чоловічої сили, міцності. Щоб передати красу нашої України, духовну міць народу, було створено намисто «Калина» (Додаток 10). Воно складається з камінця, оплетеного червоним та чорним бісером (мал. 1 а-б), гілочок калини (мал. 2), та основи, до якої всі ці елементи прикріплюються. Для виготовлення основи використовується прийом «Косий ланцюжок», який традиційно виготовляється з рубленого бісеру та стеклярусу, але у роботі виконано з круглого бісеру, а також збільшено кількість бісерин між двома єднальними бісеринами (мал. 3). Для обплетення камінця застосовано прийом «Окантовка», який є різновидом низання «В хрестик», але була ужита спроба використати цей прийом при мозаїчному низанні. Для цього виробу характерна об’ємність форми.

Троянда є символом любові та милосердя. Квітка символізує Сонце, а червона троянда - символ дівочої краси і чистоти. Ці властивості передає намисто «Троянда» (Додаток 11), яке складається з червоної троянди, від якої відходять зелені листочки та декоративні елементи золотого кольору (мал. 1). Фон виробу - чорний. В роботі використано бісер різний за формою, розміром, матеріалом (круглий та рубаний, дрібний та середній, матовий та прозорий). Це сполучення бісеру передає особливу фактурність. Прикраса виконана на нетканому матеріалі (флізеліні), який традиційно не застосовувався в техніці бісерного вишивання. Вишивка раніше використовувалась тільки для одягу, головного вбрання, взуття, але у даному випадку була використана спроба застосувати техніку вишивки у намисті.

Квіти маку оберігають від злого ока та символізують збереження роду. Так намисто «Мак» не тільки підкреслить жіночу вроду, але й убереже від зла. Прикраса (Додаток 12) складається з основи чорного кольору( мал. 1), яка виконана модифікованою технікою ажурного нанизування, яку ще можна назвати «Фріформ», та маку, де використовувалась техніка мозаїчного низання (мал. 2). Для пелюсток маку застосовано дрібний бісер червоного кольору, а для серединки – чорний стеклярус (мал. 3). Від квітки розвиваються маленькі зелені листочки (мал. 4). Мак кріпиться відносно центру основи з маленьким зміщенням вправо. Це намисто цікаве тим, що листочки були зроблені заздалегідь з використанням дроту, а вже потім були прикріплені на основу. Характерною ознакою виробу є різноманітна фактура ажурної основи, об’ємного маку та листочків.

Під час роботи над проектом керівником гуртка була ужита спроба відтворити квіткові орнаментальні мотиви не тільки в нашийних та поясних прикрасах, а й декоруванні сумки (Додаток 13). Цей зразок представляє інтерес тим, що ткана бісером стрічка є накладною деталлю на нетрадиційних матеріалах (штучній шкірі). Оздоблення сумки складається з двох елементів, де застосовано квіткові мотиви традиційні для Донецького регіону, в одній стрічці переважає червоний колір з доповненням чорного на білому тлі, а на другій – синій колір квітів з додаванням чорного та білого. На малюнку 1 представлена схематична розробка квіткових орнаментальних мотивів, які використовувалися для декорування сумки.

Крім різноманітних прикрас та аксесуарів розповсюджені й сувеніри: картини, букети квітів, рамки (Дод.14-17).

Так на картині «Квіткова поляна» (Додаток 14) відтворені на щільному атласі розквітлі маки, вони вишиті в техніці лічильної вишивки бісером.

Мак червоний означає красу, молодість та їхню скороминущість. Але в нашому випадку краса квітучих маків закарбована на полотні та буде прикрашати інтер’єр кімнати власника виробу ще довго.

Рамка «Українські мотиви» (Додаток 15) представляє собою предмет інтер’єру, виготовлений керівником гуртка в рамках проекту за авторським задумом, де застосовано декілька технік, а саме: «Ткацтво», «Паралельне низання», «Французьке низання», «Голчасте низання», «Петельне низання». Унікальність виробу полягає в поєднанні орнаментальних мотивів на площині та в об’ємі.

Квіткові композиції «Маків цвіт», «Квітучий сад» (Додаток 16-17) є уособленням цвітіння та краси. Намистинки малюють свої візерунки на маленьких деталях листочків та пелюсток квітів, які приносять у наше життя радість і щастя будь-якої пори року. Для обох композицій характерна об’ємність форми. Компоненти композиції виготовлені такими техніками: «Паралельне плетіння», «Ткацтво», «Петельне плетіння», «Французьке плетіння», «Голчасте плетіння».

Сам матеріал – бісер диктує техніку виконання так і композиційні принципи орнаментальних мотивів. Розмаїттю форм та розмірів не поступається і багатство орнаментальних мотивів та колористичного рішення бісерних прикрас. В орнаментиці бісерних прикрас виразно відбиваються багатства художнього мислення майстрів, чуття ритму, пропорцій, розуміння матеріалу, форми і кольору.

Висновки по розділу

Керівником та вихованцями гуртка «Бісероплетіння» в рамках проекту «Орнаментальні мотиви Донецького та Луганського регіону у виробах з бісеру» за підсумками проведених у роботі досліджень отримані суттєві результати. Виконано комплексний історико-культорологічний аналіз джерел національної орнаменталістики. Теоретичною й інформаційною основою дослідження стали роботи таких авторів: Буткевич, Л.М. Герчук Ю. Я., Грицик В.В., Гурська А. С., Кара-Васил’єва Т.В., Гасюк Е.О., а також матеріали Луганського краєзнавчого музею.

Було виявлено базові елементи символізму на основі формоутворення орнаментальних композицій Луганського та Донецького регіону (геометричні, рослинні, зооморфні, сюжетні).

Досліджені традиційні прийоми бісерного низання, а саме: низання у хрестик, мозаїчне низання, ткацтво, ажурне низання.

Всі орнаментальні мотиви, схематичні розробки опрацьовані та намальовані керівником гуртка, автором проекту, застосовуючи програму CorelDRAW X4.

Розроблено колекцію робіт з бісеру в українському стилі. Колекція під назвою «Українські мотиви» складається з декількох виробів, а саме з намист «Троянда», «Мак» «Калина», герданів «Куточки», «Український», «Польові маки», «Квітковий», «Троянди», а також поясів «Букет троянд» та «Традиційний». Була ужита спроба відтворити квіткові орнаментальні мотиви не тільки в нашийних та поясних прикрасах, а і декоруванні сумки. Виготовлено декілька варіантів сувенірної продукції, а саме: картина «Квіткова поляна», рамка «Українські мотиви», квіткові композиції «Маків цвіт», «Квітучий сад».

За підсумками роботи над проектом відбулась виставка виробів та презентація. Деякі вироби прийняли участь в конкурсах «Знай і люби свій край», «Смарагдові витоки», «Перлини мистецтва» та одержали призові місця.

У нас завжди живе ностальгія за старими добрими часами. Пам'ять все частіше повертає нас у минуле, що пішло назавжди. Кращою розрадою служить декоративно-ужиткове мистецтво, що дозволяє нам повернутися до давніх літ, що навівають відчуття затишного спокою й комфорту. Звертаючись до невичерпних джерел народної творчості, ми, сучасне покоління, черпаємо в ньому наснагу. Вивчаючи традиції народного мистецтва, створюємо своєрідні і неповторні сучасні моделі виробів, в котрих виявляються риси індивідуального бачення, звільнені від загальної стандартизації, і кожна робота несе тепло рук майстра.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дидактичний сенс проектної діяльності полягає в тому, що він допомагає зв'язати навчання з життям, формує навички дослідницької діяльності, розвиває пізнавальну активність, самостійність, творчість, вміння планувати, працювати в колективі. Але головні учасники проектної діяльності - це наші вихованці, на розвиток яких направлені всі наші зусилля. Ким стануть наші діти, коли виростуть, - покаже час. Для нас головне - забезпечити кожній дитині максимальні умови для розвитку його здібностей, самостійності і творчості.

БІБЛІОГРАФІЯ

Артамонова Е.В. Бисер (Текст)/ Е.В. Артамонова.-М.: ЭКСМО, 2006.
Буткевич, Л.М. История орнамента: Учебное пособие для ВУЗов.-М.: ВЛАДОС, 2004.
Виноградова Е. Большая книга бисера/М.: “ОЛМА-ПРЕСС”; СПб.: “Валери СПД”, 1999.
Герчук Ю. Я. Что такое орнамент. – М.: Галарт, 1998.
Грицик В.В. Моделювання та синтез складних зображень симетричної структури: монографія / В. В. Грицик, К. М. Березька, О.М. Березький.-Львів: УАД-ДНДІІІ, 2005.
Гурська А. С. Мова та граматика укр. орнаменту, Альтернативи, 2003.
Жукова София Григорьевна (Краеведческие материалы). Луганск: «Янтарь», 2002.
Кара-Васильева Т.В. Українські традиційні прикраси. К: Реклама, 1990.
Литвинец Энгелиса Никитична. Забытое искусство: (О бисере)/ Э.Н. Литвинец. «Коси, коса…»/ Н.Н. Родионов. - М.:Знание, 1992.
Крилов А.С. Що таке творчий проект і як з ним працювати // Вчитель року. –Єкатеринбург, 2002
Моисеенко Е. Ю. Фадеєва В. А. Бисер и стеклярус в России –Л.: Художник РСФСР 1990.
Пахомова Н.Ю. Метод учебного проекта в образовательном учреждении. – М.: Аркти, 2003. – с. 21.
Узоры и орнаменты для мастера-Ростов н/Д: «Феникс»,2000.
Художественное вышивание: Альбом / Гасюк Е.О. Степан М.Г. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: Вища шк. Главное изд-во, 1984.
Литвинець Е.М. Чарівні візерунки.-Рад. шк., 1985.-48 с. + вкл.- (Коли зроблені уроки).

СЛОВНИК

Бісер - дрібні круглі і багатогранні, злегка сплюснуті намистини зі скла, металу, пластмаси з отворами для протягування ниток, волосіні, дроту.

Верстат - пристосування для виготовлення виробів способом ткання.

Гердан - жіноча нагрудна прикраса у вигляді плетеної стрічки довільної довжини і ширини, кінці якої з'єднані, прикрашена орнаментом.

Намисто - шийна прикраса, що складається з безлічі елементів, з'єднаних між собою в єдину композицію.

Низка – нитка, на яку нанизано бісер

Плетіння - вид техніки бісероплетіння, з'єднання бісеру та бусин у певному порядку.

Плетиво — нанизування бісеринок на кілька ниток

Рапорт - частина орнаменту, яка повторюється.

Рис - бісер витягнутої форми.

Робоча нитка - це нитка, на яку нанизують намистини під час виконання певного етапу роботи.

Техніка плетіння (низання) - існують різні способи плетіння виробів, що відрізняються прийомами з'єднання намистин між собою і розташуванням їх відносно один одного.

Ткацтво — виготовлення виробів на верстаті з нитяною основою способом простого перебору.

Фріформ - вільне плетіння, тобто «Вільний стиль». У цій техніці майстер вільний використовувати різні техніки і різні матеріали.

У хрестик — низання у вигляді густої сітки із хрестоподібним розташуванням бісеринок.

У стовпчик (стовпчиком) — нанизування бісеринок знизу нагору у вигляді круглого або квадратного шнура.

ДОДАТКИ