Дослідження еволюції об’єкта проектування. Найдавніші знахідки виробів плетіння були знайденні в Месопотамії, Єгипті, на Балканах, у Швеції та у Великобританії. Вони датуються V-IV тис. до. н. е. Першими знахідками плетіння були: тарілки для хліба, залишки мішків, кошиків, накривок для глиняного посуду. В Україні найдавніші пам’ятки плетіння зберігаються у музеях Києва, Львова та в ін. містах. Датуються вони кінцем ХVIII та початком ХIХ ст. Але насправді найважливіші техніки плетіння були відомі ще у кам’яному віці. Наші пращури уміли виплітати мати та місткості для зберігання зерна. В період Київської Русі виготовлялися ажурно плетені господарські вироби.
Технологічний етап. Заготівля лози. Прути верби заготовляють в різний час року: навесні, на початку росту прута (коли розпускаються бруньки); влітку, в кінці його росту (липень-серпень); восени, після повного дозрівання прута, коли листя починає жовтіти і опадати; і взимку, до початку весняного набрякання бруньок.
3. Послідовність плетіння дна. Для виконання хрестовини круглого дна потрібна парна кількість круглих, рівних прутиків-паличок, на 5-6 см довших за діаметр дна майбутнього виробу. Половину паличок розколюють, решту вставляють у розкол, попередньо вистругавши в кожній паличці жолобок. Потрібно взяти ще лозину, діаметр якої в три рази менший від діаметра паличок у хрестовині. Довжина лозини повинна забезпечувати щільне обплетення хрестовини методом «мотузочки». При плетінні дна кінці хрестовини розводять від центра на рівні відстані, поступово додаючи через два-три кола необхідну кількість прутиків-стовпчиків
4. З’єднання стовпчиків виробу з дном. Встановлення і кріплення бокових стовпчиків в круглому дні починають з відбору стовпчиків-прутиків однакового розміру. Після відбору ці прутики вставляють біля стійки основи дна. Пізніше стовпчики загинають під кутом 90° і закріплюють одним чи двома рядами «мотузочки» у два прутики.