ТВОРЧИЙ ЗВІТ Про роботу над проблемою Використання здоров’язберігаючих технологій в процесі формування ключових компетентностей особистості

Про матеріал

Чому ми звертаємось сьогодні до теми здоров’я збереження у школі? Тому що здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому. Здоров’язберігаючі технології є стрижнем усіх педагогіч¬них технологій, спрямованих на зміцнення та відтворення здоров'я учасників навчально-виховного процесу.

Перегляд файлу

«Без здоров'я і мудрість незавидна,

і мистецтво бліде, і сила в’яне,

і багатство без користі,

і слово безсиле»
(Герофіл)

Найдорожчим скарбом, який отримує людина в нагороду від природи, є здоров’я. Це незрівнянне багатство, яке потрібно берегти та зміцнювати. Проблема збереження здоров’я в усьому світі стає дедалі актуальнішою, а в Україні – домінуючою. Захворюваність населення постійно зростає, а абсолютно здорових дітей майже не народжується. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей . Турботу викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої, а також відсутність мотивації до збереження та зміцнення здоров‘я. Вступаючи до школи, 85 відсотків дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру, зростає кількість дітей, які мають психоневрологічні захворювання.

Сучасний стан здоров’я та суспільної свідомості населення України свідчить, що існує реальна загроза вимирання нації. Закон України від 19.11.1992 р. [статті 10 (п. «а»), 32] говорить, що громадяни України зобов’язані піклуватись про своє здоров’я та здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян (п. «а» ст. 10). У Законі України «Про загальну середню освіту» в статті 5 зазначено, що завданнями загальної середньої освіти є: виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).

За оцінками провідних вітчизняних науковців стійка тенденція погіршення здоров’я дітей нині становить реальну загрозу генетичному фонду нації [15, с.29]. На 100 новонароджених дітей в Україні відносно здорових припадає лише 40 %, а серед дітей дошкільного віку їхня кількість знижується до 20–25%. Такий стан професор Михайло Курик називає «повзучий ендоекологічний геноцид» [8 с. 14]

У своїх працях видатний педагог В. О. Сухомлинський писав: «Досвід переконав нас у тому, що приблизно у 85відсотків усіх невстигаючих учнів головна причина відставання у навчанні – поганий стан здоров’я, якесь нездужання або захворювання, найчастіше зовсім непомітне і таке, що можна вилікувати тільки спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя». На думку великого педагога, школа та вчитель зокрема повинні брати активну участь у збереженні здоров’я учнів. Педагог постійно наголошував на пріоритетності оздоровчих функцій освіти. Відповіді на запитання: «Як виховати здорове покоління з навичками здорового способу життя?», «Як сформувати культуру здоров’я ?» віднаходимо у його працях. Він невтомно наголошував «Я не боюся ще і ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили». На його думку тривалий час перебування учнів на свіжому повітрі, запобігання навчальному перевантаженню, повноцінне харчування і фізичне загартовування береже школярів від хвороб і дає змогу милуватися красою навколишнього світу.

Освіта в наші дні пред'являє великі вимоги до здоров'я учнів. Тому зараз актуальні здоров’язберігаючі технології в навчально-виховному процесі, при яких формуються дбайливе ставлення до свого фізичного і психічного здоров'я, найважливіші соціальні навички, що сприяють успішній адаптації дітей у суспільстві. Проблема здоров'я дітей сьогодні як ніколи важлива. В даний час можна стверджувати, що саме вчитель може зробити для здоров'я сучасного учня багато. Вчитель може працювати так, щоб навчання дітей не завдавало шкоди здоров'ю школярів.

Учитель, володіючи сучасними педагогічними знаннями, при постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичним працівником та шкільним психологом, повинен планувати й організовувати свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу.

Чому ми звертаємось сьогодні до теми здоров’я збереження у школі? Тому що здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому. Здоров’язберігаючі технології є стрижнем усіх педагогічних технологій, спрямованих на зміцнення та відтворення здоров'я учасників навчально-виховного процесу.

До них належать:

-здоров’язберігаючі, (профілактичні щеплення, забезпечення рухової активності, вітамінізація, організація збалансованого харчування);

- оздоровчі (фізична підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартовування, гімнастика, масаж, фітотерапія, арт-терапія);

- навчання здоров'ю (включення відповідних тем до програми навчальних дисциплін);

- виховання культури здоров'я (діяльність валеологічних гуртків та клубів, додаткові заняття, виховні заходи, спортивні змагання, розваги, конкурси, вікторини тощо).

Колись метою школи було навчити якомога більше людей читати та писати. Зараз - це рівень початкової школи. А загальні цілі – зовсім інші. Метою сучасної школи є підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.

З огляду на все вищезазначене роблю висновок: щоб усунути негативні фактори та покращити стан здоров’я учнів треба в системі і одночасно впроваджувати в навчально-виховний процес здоров’язберігаючі, оздоровчі технології та технології виховання культури здоров’я.

Під здоров'язберігаючими технологіями я розумію:

 Сприятливі умови навчання дитини у школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методики навчання і виховання);

 Оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

 Повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Тому, впроваджуючи здоров'язберігаючі технологій в навчально-виховному процесі, поставила перед собою такі завдання:

 не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання;

враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості школярів, індивідуальні особливості кожної дитини;
планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми;

 змінювати види діяльності, чергувати інтелектуальний, емоційний, руховий види діяльності, групову й парну форми роботи, які сприяють підвищенню рухової активності, вчать поважати думки інших, висловлювати власні думки;

 проводити ігри та ігрові ситуації, нестандартні уроки, інтегровані уроки;

 з перших хвилин уроку створити середовище доброзичливості, позитивного емоційного налаштування (слід пам’ятати, що психологічний стан і психологічне здоров’я учнів впливає і на фізичне здоров’я) ;

 чітко організовувати навчальну працю на уроках, важливо, щоб до початку уроку було зроблено необхідні записи на дошці: завдання для опитування, план роботи на уроці. Можна відразу вказати ступінь складності завдань. Адже знаючи весь план уроку, які знання, вміння, навички необхідно набути, який обсяг роботи виконати, учень може обрати ступінь складності завдання, розподілити свою роботу на уроці. Це формує учня як суб’єкта навчальної діяльності);

проводити роботу з профілактики стресів (хороші результати дає робота в парах, групах, тому що більш «слабкий» учень відчуває підтримку товариша. Антистресовим моментом на уроці є стимулювання учнів до різноманітних способів виконання завдань. Тоді учень не боїться помилитися, отримати неправильну відповідь)

За Державним стандартом початкової загальної освіти учень початкової школи отримує знання, уміння та навички, що допоможуть йому

підготуватися до подальшого навчання. Завдання вчителя сучасної школи

полягає у формуванні кола компетентностей – ключових, предметних,

міжпредметних.

Найбільш актуальним завданням сучасного вчителя є формування

ключових компетентностей молодшого школяра. Одна з ключових

компетентностей – це здоров’язбережувальна.

Ця компетентність включає в себе:

Молодший шкільний вік – період фізіологічного, психологічного

становлення особистості. Тіло і душа дитини потребує дбайливого ставлення,

захисту і розуміння. Ми маємо допомогти кожному малюку зробити вибір на

користь здорового способу життя. У початкових класах навчитися зберігати і

зміцнювати здоров’я важливо непросто для виживання, а насамперед для

набуття здатності прийняти виклики, які поставить життя, гідно вийти з будь-

якої ситуації. Це стало поштовхом до вибору мною проблемного питання

«Використання здоров’язберігаючих технологій в процесі формування ключових компетентностей особистості».

Я вважаю, що не лише переді мною постійно постають питання:

«Як допомогти школяреві, як зробити так, щоб він почав жити активним і

повноцінним життям? Як зробити так, щоб перебування у школі викликало

приплив енергії, а навантаження давало радість?» Адже поряд з несприятливими соціальними чинниками визнається і негативний вплив на здоров’я дітей «шкільного фактору» – найбільш значимого за тривалістю і силою впливу.

Саме тому пропоную свою систему впровадження здоров’язберігаючих технологій у процес навчання та виховання молодших школярів, яка вже апробована і здатна покращити сьогоденні результати стану здоров’я дітей. У цьому полягає сутність і новизна досвіду.

Школа, в якій я працюю шістнадцятий рік постійно приділяє увагу формуванню творчої, духовної, здорової і морально розвинутої особистості. Крокуючи в ногу із сучасністю та опираючись на основні аспекти «Школи сприяння здоров’ю» взяла собі за мету: «Вчити дітей бути здоровими душею і тілом, розкривати їм цінність здоров’я як найбільшого людського надбання». Моя діяльність орієнтована на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров'я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров'я, поглиблення знань, умінь та навичок, пов'язаних з усіма складовими здоров'я (фізична, соціальна, психічна, духовна). Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров'я неможливе без реалізації всіх складових здоров'я. Тому у своїй педагогічній практиці намагаюсь забезпечити їх належне формування.
Психічна складова здоров’я визначає розвиток людини як особистості, забезпечує її душевне благополуччя. Врахування особистісного чинника в навчальному процесі для мене, як учителя, відіграє велику роль.
Впевнена, що особистість завжди відзначається індивідуальною своєрідністю, вона має своє неповторне індивідуальне обличчя, що виявляється в її характері та здібностях. Використовую різноманітні методи і прийоми для виховання в учнів поваги до себе й інших людей, віру у свої можливості і здібності, прагнення бути здоровими, а головне – бажання жити і радіти життю.

Психічна складова тісно пов’язана з соціальною.
Для того, щоб сформувати в учнів життєві навички, спрямовані на здоровий спосіб життя, намагаюсь створити умови для спілкування дітей. У класі панує атмосфера психологічного комфорту, кожна дитина відчуває себе важливою, учні співпрацюють разом. Це допомагає їм бути щирими, відкритими, почуватися затишно. Саме так формується позитивна самооцінка дитини. У дітей вона складається з наших слів, поглядів ставлення до них. І часом непомітно своєю неувагою, невмінням вчасно відреагувати на дитячу поведінку ми стаємо причетними до руйнування їхньої самооцінки.
За час роботи з дітьми я виробила для себе певні правила, які допомагають мені формувати позитивну самооцінку дитини:
1. Хвалити дитину за старанність, як за досягнення.
2. Дати зрозуміти, що старанність і наполегливість важливіші за результат.
3. Допомогти дітям ставити перед собою реальні цілі.
4. Критикувати не саму дитину, а вчинки.
5. Дати дитині відчути справжню відповідальність. Кожна дитина має певні обов’язки в класі. Вона відчуває себе членом колективу.
6. Часто говорити своїм учням про себе, що вони гарні, добрі, мужні, справжні друзі. І вони стають такими.

Я намагаюся розвинути у дітей віру в себе, впевненість. Вчу цінувати індивідуальність у людях. На уроках, під час екскурсій та й загалом під час індивідуального довірчого спілкування я говорю дітям про те, як берегти своє здоров’я, що таке здоровий спосіб життя, як діяти в ситуації, що загрожує здоров’ю та життю людини, спираючись на власний досвід дітей. Враховую їх особливості сприйняття учнів молодших класів, власне, переваги образного мислення над абстрактним. Практичні приклади допомагають школярам зрозуміти, для чого потрібно вести здоровий спосіб життя, як потрібно харчуватися, щоб бути здоровим, яких правил гігієни дотримуватися.

Переконана, що соціальна складова здоров’я – це ефективна взаємодія дитини з соціальним середовищем. І в основі її лежить адаптованість дитини до життя в соціумі. І це значною мірою залежить від нас, дорослих. Часом батьки, купуючи дітям комп’ютери та телефони, «переселяють» дітей у віртуальний світ, і дитина приходить до школи, не маючи навичок взаємодії з іншими дітьми та дорослими. Тому, моїм найголовнішим завданням є: залучити цю дитину до дитячої спільноти, дати їй зрозуміти, що її люблять, поважають, що навколо друзі.

Духовна складова здоров’я є своєрідною вершиною, яка збирає все найкраще в людині, завдяки чому людина стає особистістю. Я, вважаю, що на цю складову особливо великий вплив мають батьки. Саме тут формуються сімейні цінності. Багато уваги духовному здоров’ю приділяю на виховних годинах, у виховних бесідах, присвячених мистецтву, культурі, історії. На уроках та в повсякденному житті дуже часто говорю з дітьми про чинники, що впливають на їхнє здоров’я. вони самостійно визначають дії, які потрібно виконувати, щоб бути здоровим.
У початковій школі діти відкривають для себе те, що всі діти мають право бути здоровими. Намагаюсь донести до кожного, що здоров’я – це право, дане нам від народження.

Фізичну складову

реалізую через оздоровчу діяльність

«Фізкультхвилинка та рухавка» - мабуть, ні в кого не виникає сумнівів, що фізична активність є необхідною умовою збереження здоров’я дитини. Щоб нейтралізувати негативні явища, що розвиваються в учнів під час тривалої розумової праці, чергую її з активною фізичною діяльністю. Систематичне проведення фізкультхвилинок, на перервах – рухливих ігор, акробатичних вправ позитивно впливає на учнів: віддаляє втому, відновлює розумову працездатність, запобігає порушенню осанки, підвищує емоційний тонус учнів, створює позитивний мікроклімат на уроці.

Пропоную, щоб оздоровчі хвилинки під час уроків комбінували в собі фізичні вправи для осанки, вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор.

Самий найкращий спосіб розпочати учбовий день із ранкової гімнастики. Вона може бути представлена, як фізкультурною паузою, або дихальною гімнастикою, або у вигляді сміхотерапії. Варіантів багато, головне, в цьому прийомі, що діти збираються разом та налагоджуються на робочий лад, отримують позитивні емоції, які допоможуть зробити робочий день кращим, а ще допоможуть «зберегти» перший урок від ранкових пробуджень.

Цікаві перерви! Діти зазвичай просиджують перерви, замість того, щоб походити, розім’яти м’язи. У початковій школі ігри являються одним з компонентів рухливого режиму дітей на протязі дня. Мої спостереження показали , що після активного відпочинку учні відволікаються на уроках набагато менше. Саме рухливі ігри більш за все подобаються молодшим школярам за свою емоційність та веселість.

Дійшла висновку, що сучасні діти все менше перебувають на свіжому повітрі. Вони віддають перевагу телебаченню, комп’ютерним розвагам або слуханню музики. Можливо, причина збільшення стресів, депресивних станів у дітей саме в цьому. Дитині потрібно бувати на свіжому повітрі не менше 3-4 годин на добу. Тому є доречним проведення уроків на свіжому повітрі. Біля нашої школи є чудовий парк . Що ми і робимо на уроках розвитку зв’язного мовлення, уроках природознавства, основ здоров’я, образотворчого мистецтва та уроки фізичної культури.

«Релаксація» - заспокоює нервову систему, знімає напруження. У цьому випадку особливо важливим є голос вчителя та його внутрішній спокій. Надаю максимум уваги забарвленню голосу та темпу вимови слів. Такі вправи проводжу під музичний супровід або з використанням відеоролика.

Рекомендую використання засобів мультимедіа - краще один раз побачити, ніж сім раз почути. Саме мультимедійний супровід уроку дає можливість подати матеріал на уроці в незвичній формі. Діти краще запам’ятовують те, що нетрадиційне, не «сухе», а «яскраве» і сучасне, те, що їх здивувало, заінтригувало. Це – презентації, комп’ютерні навчальні ігри, відеоролики.

Звернула увагу, що діти дуже люблять пальчикову гімнастику. Ігри з пальцями були створені для дітей дошкільного віку, але ними досить доречно користуватися у початковій школі, вони допоможуть вчителю не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини, а також знімуть психічне навантаження, стануть у пригоді для створення робочого ритму впродовж дня.

Впродовж уроків учні часто бувають розгублені. В такому випадку використовую ароматерапію. Ця наука являється майже мистецтвом, яке допоможе відчути впродовж дня дітям гармонію тіла і духа. Допоможуть стимулюючі та тонізуючі ефірні масла, які покращать пам’ять та увагу. Суміш масел сосни, м’яти та лаванди вбиває мікроби та стафілококи.

Для душевного і психічного відновлення проводжу психогімнастичні вправи. Завданням "психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості. Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. У таких іграх діти тренують свою увагу, пам’ять, спостережливість, витримку. А також вчаться розуміти людські емоції та контролювати їх. Такі вправи проводжу у вигляді ігор, де потрібно зобразити певні емоції, або продемонструвати певній емоційний стан (пантоміма).

Доцільне місце на уроці посідає музичний супровід уроку. В музиці, як відомо, знаходиться величезний здоров’я зміцнюючий потенціал. Вона допомагає знімати стреси, стимулювати роботу мозку, підвищити засвоєння, сприяє естетичному вихованню. Наш емоційний стан, процеси сприйняття, запам’ятовування, розуміння залежить від того, що ми слухаємо. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви. Використовую їх для емоційного налаштування учнів на сприйняття матеріалу, створення певного настрою, при вивченні поетичних творів, виконанні творчих завдань та проведенні руханок.

Рекомендую у своїй роботі використовувати арт-техніку, в основі якої лежить творча діяльність, у першу чергу малювання. Творчий розвиток являється не тільки головним терапевтичним механізмом, саме він допомагає виховувати здорову особистість. За допомогою арт-техніки дитина має можливість виразити свої переживання, почуття, відношення. Крім того творча діяльність допомагає зняти напруження, сприяє підвищенню дитячої самооцінки, впевненості у власних силах, та взагалі розвиває творчі здібності. Основна моя задача не в тому, щоб навчити дітей малювати. Головна ціль – це духовний розвиток, самопізнання людини через творчість та покращення адаптації школярів.

Я зрозуміла, що ефективним засобом здоров’язбереження є кольоротерапія. З самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини, налаштовуючи його в унісон з оточуючим світом. Колір значно впливає на нас: притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликає різноманітні емоції. Колір може навіть лікувати. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надає помаранчевий. Зелений заспокоює. Але окрім безпосереднього використання кольору існують психологічні, дуже дієві, техніки кольоротерапії - методу психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрою та тонусу за допомогою кольорів.

Одним із шляхів реалізації здоров’язбережних технологій є природотерапія. Це проведення уроків на природі, екскурсії, прогулянки, спілкування з тваринами, спостереження за рослинами. В кожну пору року стали традиційними в нашій школі дні Здоров’я, для яких характерні походи до парку. Із задоволенням учні ідуть на стадіон села, де створені сучасні умови для зміцнення здоров’я, фізичного розвитку особистості. Після таких походів, екскурсій обов’язково проводжу невимушену розмову з дітьми, щоб підкреслити їх важливість для здоров’я кожного.

Дійшла висновку, що обов’язковою умовою ефективного використання здоров’язберігаючих технологій є їх позитивне емоційне забарвлення. Виконання вправ з нудьгою, без бажання не дасть позитивного результату, а швидше навпаки. Сама радість навчання, так само, як і радість виконання будь-яких вправ і праці, робить дитину здоровішою.

Велику увагу приділяю , щоб діти дотримувались режиму навчання, харчування, праці, відпочинку; навчанню культурі споживання їжі.

Постійно слідкую , щоб не допустити перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, враховую інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості кожного учня. Намагаюся планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми. Звертаю увагу на зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної , емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності , вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проводжу ігри та ігрові ситуації, нестандартні та інтегровані уроки. На уроках постійно використовую для покращення здоров’я дітей масажні м’ячики, сольові мішечки, мішечки з каштанами.

Дітям не тільки розказую про здоров’я, а щодня роблю різні практичні кроки їм назустріч.

Для реалізації педагогічної ідеї впроваджую такі основні засоби:

Урок

Екскурсія

Гра

Подорож

Конкурс

Концерт

Інтерв’ю

Вікторина

Театралізація

Дискусія

Засоби мультимедіа

Я пишаюсь тим, що на сьогодні мої учні переконались, що навчання в школі–не просто уроки і перерви, а ще й дуже цікаві позакласні заходи, які роблять нову шкільну сім’ю дружною і веселою. Їм запам’яталися: конкурс малюнків «Здоровому все здорово», конкурс віршів про здоров’я; розважальна гра «Козацькі забави», мультимедійна презентація гри-подорожі «Ми – за здоровий спосіб життя», спортивно-масові заходи, спортивні змагання «Веселі старти», гра- подорож «У світі дорожніх знаків», навчальна екскурсія по відомих місцях нашого селища, інтерактивні бесіди «Чиста вода», «Легкий портфель», конкурс «Краса врятує світ», заняття з елементами тренінгу «Адаптований дошкільник – здоровий першокласник», вікторина «Що ми знаємо про раціональне харчування?», участь у Всеукраїнському рейді «Увага! Діти на дорозі!», тижні здоров’я та інші.

Однією з важливих ділянок своєї роботи у питанні зміцнення та збереження здоров’я учнів вважаю роботу з батьками. Адже саме вони можуть вплинути на стан здоров’я дітей, обравши здоровий спосіб життя для своєї родини. Основний метод, який використовую у своїй роботі – це вивчення умов для організації навчання дітей вдома; постійне залучення батьків до виховних оздоровчих заходів класу, тестування та анкетування серед батьків, організація спільних виставок виробів, змагань. Проведено лекції для батьків на теми «Особистий приклад у сімейному вихованні», «Сходинки розуміння, або як краще любити свою дитину», тренінг «Здорова сім’я – здорова держава», веселі посиденьки «Здоровенькі були», надано рекомендації батькам щодо взаємодії з дитиною тощо.

ЗЗТ впроваджую не тільки на уроках, а і під час занять в групі продовженого дня. У зв'язку з більш раннім початком навчання в школі (6 років), а також постійною зайнятістю батьків, організація груп продовженого дня має особливо важливе значення. А так як діти перебувають у школі до вечора, важливе значення має виховання в дітей потреби в здоров'ї, як життєво важливої цінності, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя.

В здійсненні заходів, направлених на збереження і зміцнення здоров’я школярів, велика роль вихователя ГПД, який планує свою роботу, співпрацюючи з учителями, учнями та їх батьками, медичними працівниками. В своїй роботі вихователя ГПД я ставлю наступні завдання:

-навчальні (отримання знань про здоровий спосіб життя, фактори, які мають вплив на здоров’я, розповсюдження інформації про шкідливі звички);

-виховні (формування морального усвідомлення поведінки, вольових якостей, працьовитості, стійких мотивів самовиховання, естетичний та емоційний розвиток особистості);

-оздоровчі (зміцнення фізичного здоров’я та профілактика захворювань, сприяння фізичному розвитку, залучення в активну рухливу діяльність, підвищення за допомогою засобів фізичної культури розумової працездатності, зниження негативного впливу перевантажень на психіку);

-практичні (формування вмінь і навичок, необхідних для спілкування з однолітками, забезпечення життєдіяльності, спортивних занять, перебування на природі та в побуті).

Програма здоров’язбереження школяра включає наступні компоненти:

1.Дотримання режиму дня.

2.Раціональне харчування.

3.Достатня рухова активність.

4.Дотримання санітарно-гігієнічних норм.

5.Забезпечення знаннями про здоров’я, засобами його зміцнення та послаблення

6.Профілактика захворювань, загартовування.

7.Попередження шкідливих та формування корисних звичок.

8.Підвищення психоемоційної рівноваги.

Розглянемо кожних з цих компонентів. Дотримання режиму дня дуже важливо для дітей молодшого шкільного віку. За моїми спостереженнями молодші школярі полюбляють дотримуватись будь-яких правил, діяти за відомим порядком. Передбачуваність подій викликає у них почуття спокою і впевненості. Виконання режимних моментів не викликає негативного відношення.

Режим групи будується із врахуванням навчального плану та віковими особливостями учнів. Я ретельно дотримуюсь режиму роботи групи продовженого дня і не допускаю таких збоїв, як невчасний прийом їжі, недостатнє перебування на свіжому повітрі, навчальне перевантаження.

Ще один важливий компонент –раціональне харчування. Перед прийомом їжі проводжу короткі бесіди про користь окремих продуктів, важливої ролі своєчасного здорового харчування. Декілька слів перед обідом -і діти отримують корисну інформацію про вітаміни, мікроелементи, білки, жири, вуглеводи, дізнаються, чому потрібно їсти овочі, чим шкідливі чіпси та сухарики, який продукт може замінити улюблені цукерки, навіщо людина п’є воду. Саме в школі дитина може залучитися до культури харчування, звикнути до здорового харчування. Не всі діти із задоволенням їдять каші або салати, але досвідчений вихователь знає, як подолати дану проблему. Може допомогти бесіда, роз’яснення, особистий приклад, взаємовплив дітей, елемент змагання, заохочення, ігрові прийоми.

Важливу роль в розвитку дитини молодшого шкільного віку відіграє рух. Рухова активність тісно пов’язана з формуванням особистості та самосвідомості. Достатній рух потрібно забезпечити і під час самопідготовки, і під час відпочинку. Заняття потрібно чергувати з динамічними паузами, проводити фізкультхвилинки обов’язково і в другій половині дня. В групі продовженого дня добре надати дітям більшу свободу руху, дозволити вставати, підходити до вихователя, полежати на килимку чи на диванчику. Відпочинок школярів повинен бути активним. Це добре, що наші діти не схильні до лежання на дивані, як дорослі. Потрібно лише не заважати, а вміло направляти їх енергію в потрібне русло. Активний відпочинок – це багатопланова діяльність. В групі продовженого дня це рухливі ігри, фізкультурно-оздоровчі заняття, фізична праця, екскурсії, прогулянки, заняття за інтересами, гурткова робота. Погулянка –активний відпочинок на свіжому повітрі з іграми малої та середньої рухливості. Вона позитивно впливає на стан центральної нервової системи учнів. Проведення прогулянки потребує такої ж підготовки та продуманості, як і всі інші види діяльності. Її потрібно провести змістовно та цікаво. Щодня наша прогулянка починається із спостереження за природою, змінами погоди, включає в себе колективні ігри, самостійну діяльність. Подобаються дітям і спортивні години, рухливі ігри, змагання і спортивні свята, корисна гімнастика на свіжому повітрі.

Немає сумніву в важливості дотримання санітарно-гігієнічних норм, в тому числі в кабінеті. Контроль освітлення приміщення, дотримання температурного режиму, своєчасне вологе прибирання, провітрювання, озеленення кабінету. Відповідальність, звичайно, лежить на дорослих, але діти із задоволенням допомагають нам. Я привчаю їх тримати в чистоті свій одяг і робоче місце, регулярно мити руки, розчісувати волосся. Також потрібно дітей забезпечити знаннями про сутність здоров’я, факторах, які його зміцнюють та послабляють. Частину інформації учні отримують на уроках, а в ГПД ми поширюємо їх пізнання в цій області. Наприклад в ігровій формі навчаємо надавати першу допомогу, знайомимо з видами загартовування, розповідаємо про відомих спортсменів України і світу, про історію олімпійського руху, лікарських спеціальностях, лікарських рослинах тощо.

Пам’ятаємо про профілактику захворювань школярів, їх загартовування. Вихователь уважно слідкує за тим, щоб одяг дітей відповідав погоді. А щоденні прогулянки на свіжому повітрі сприяють загартовуванню.

Я вважаю важливою профілактику перевтоми зорової системи. Ми регулярно проводимо зарядку для очей. Також постійно нагадую дітям про необхідність зберігати правильну осанку при виконанні домашніх завдань. Не складно їм опанувати прості прийоми самомасажу, релаксації, дихальної гімнастики. Також приділяю велику увагу попередженню шкідливих звичок і формуванню корисних.

Підвищення психоемоційної рівноваги не менш важливо, ніж зміцнення фізичного здоров’я. Дослідження показують, що найнебезпечніші для здоров’я не активні емоції, а пасивні –відчай, тривога, страх, депресивність. Саме тому, однією із складових здоров’я вважається позитивне мислення, яке можливо досягти тренуванням. Дитину важливо навчити радіти навіть невеличкій перемозі, а ще більше чиїмось успіхам. Навчання тільки тоді може бути ефективним, коли учень відчуває радість від процесу навчання в цілому і від кожного позитивного результату. Створення комфортної атмосфери в школі і класних колективах, толерантних відношень всіх учасників навчального процесу сприяє збереженню їх здоров’я. Знання, володіння і застосування здоров’язбережувальних технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога. Учителі у тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами та соціальними працівниками, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей, спроможні створити здоров’язбережувальне освітнє середовище. Завдання вихователя -набувати нових знань щодо здоров’язбережувальних технологій, активно впроваджувати їх у свою практику, ділитися досвідом з колегами.

Я впевнена, щоб діти росли щасливими і здоровими, їм потрібне постійне відчуття того, що їх люблять, вони у безпеці, що їх цінують. Саме про цю проблему вели розмову батьки при проведенні круглого столу «Щаслива сім’я! Яка вона?» Мій досвід роботи над проблемою засвідчив, що впровадження здоров’язберігаючих технологій веде до зниження показників захворюваності дітей, поліпшення психологічного клімату у дитячих колективах, зміцнення в учнів навичок здорового способу життя. А для педагога – відкривається простір для педагогічної творчості. Розумію, що всі науки не вивчити, але здоров’я своїх учнів ми повинні зберегти, не погіршивши, зробити дитину здоровою та щасливою.

Аналіз використання здоров’язберігаючих технологій в початковій школі показує, що вони допомагають дітям більш успішно адаптуватися в освітньому та соціальному просторі, розкрити свої творчі здібності.

Підводячи підсумки, хочу зазначити, що здоров’я – це безцінне надбання не тільки кожної людини, а й всього суспільства. Ми повинні зберегти і укріпити здоров’я наших дітей, бо це наше майбутнє. Потрібно пам’ятати про це завжди і уміти захистити і зберегти здоров’я майбутнього покоління. В цьому повинна бути робота сім’ї, школи і держави в цілому.

Дійшла висновку, що вирішення проблеми збереження здоров'я дітей потребує пильної уваги всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальність в оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим, і в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров'я сучасних школярів, а про майбутнє України.

Як підсумок, хочеться сказати словами великого гуманіста і педагога Ж.Ж. Руссо, «Щоб зробити дитину розумною і розважливою, зробіть її міцною і здоровою». Тож давайте виховувати здорову, творчу і мислячу особистість!

Перелік посилань

1.Волкова І.В., Марнушкіна О.Є., Покроєва Л.Д., Рябова З.В. Становлення шкіл сприяння здоров’ю.- Харків: ХОНМІБО, 2007. – 40 с.

2.Бойченко Т. Валеологія – мистецтво бути здоровим // Здоров’я та фізична культура. – 2005. – №2. – с. 1-4.

3.Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі // Здоров’я та фізична культура. – 2006. - №8. – с. 1-6.

4.Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. авт.. – укл.: О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002. – 136 с.

5.Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхоти. – К.:А.С.К.,2001. – 256 с.

6.Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – К.:А.С.К., 2004. – 192 с.

7. Фаєнко Т. Ю. Формування здоров'язберігаючої компетентності молодших школярів // Початкове навчання. – 2009. - № 32. – С.32-41.
8. Бонковська Л. Упровадження здоров'язберігаючих технологій у початковій школі // Початкова освіта. – 2008. - №45. - С. 8-9.
9. Рибальченко С. Є. Упровадження здоров'язберігаючих технологій // Початкове навчання. – 2009. - №25.- С. 15.

Додаток

Система вправ, які можна використовувати на уроках

1. Узагальнені вправи для зорового та слухового аналізаторів

«Привіталки»

«Схованки»

«Кліпалки»

«Масажуванки»

«Малюванки

«День-ніч »

« Яке число ? »

2. Узагальнена пальчикова гімнастика

« Хоровод»

« Коти»

Пальчикова гімнастика “Піаніно”.

«Пальчики вітаються»

Забавлянка “По гриби”

3. Узагальнені вправи для зняття психоемоційного навантаження

« Легенька кулька»

« Могутнє дерево»

«Добрі вправи»

4.Узагальнені вправи для опорно-рухового апарату.

«Упіймай м’яч»

« Математичний танок »

« Який знак»

«Штанга» (Вправа на розслаблення м'язів рук, ніг, і тулуба.)

«Знайди число, фігуру» (Вправа для шийного відділу хребта)

«Скільки нас?»

« Будь уважним»

«Відгадай склад числа»(рух в обмеженому просторі)

5. Узагальнені вправи для дихання.

« Годинник» (для регулювання темпу дихання)

«Каша кипить»

«Насос»

«Рости великим»

6. Узагальнені вправи для створення позитивного емоційного настрою

«Подаруй мені усмішку»

«Ранкова зустріч»

«Вправи для зняття емоційного напруження»

«Стирання» неприємних спогадів.

«Передай тепло своїх долонь»

« Добрі вправи»

« Рефлексія настрою»

7. Узагальнені рухливі ігри

Гра "Естафета"

« Математика в русі»

« Засвітило Сонечко – виглянь у віконечко »

« Покажи число»

« Футбол»(естафета)

« Назви наступне число»

« Геометрична фігура»

Математика 1клас

Повторення чисел від 1-10

Мета: актуалізувати знання про числа від 1-10, натуральний ряд чисел; удосконалювати вміння додавати і віднімати число 1; учити добирати вирази до сюжетних малюнків; закріпити знання складу чисел першого десятка.

І Вступна частина

Повторення розташування чисел на числовому ряді.

Рухлива гра «Математика в русі»

(діти відновлюють числовий ряд)

Я досліджую світ

Тема. Дбай про своє здоров’я взимку

Мета. Узагальнити уявлення учнів про фактори зміцнення здоров’я; мотивувати учнів дотримуватись правил безпечної поведінки на льоду взимку, уникнення ризиків що до переохолодження.

Підсумок уроку

Виконання завдання .