« Твою красу я переллю в пісні…» (В.Сосюра. Поезія «Васильки»)

           « Твою красу я переллю в пісні…» (В.Сосюра. Поезія «Васильки»)

 

МЕТА: дослідити тему кохання в творчості В.Сосюри, удосконалювати навички виразного читання, зв’язного мовлення, виховувати інтерес до творчості поета, виявити особисту позицію учнів до обговорюваного питання

 

ОБЛАДНАННЯ: магнітофон, запис пісні про кохання, фотографії

В.М. Сосюри та його дружини Марії Гаврилівни.

 

ХІД УРОКУ

 

З”ЯСУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ДО УРОКУ

 ( « МОЇ ПОБАЖАННЯ»)

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

На фоні ніжної музики учні читають листи

1 УЧЕНЬ

  Сонечко моє заповітне, світло моє нескінченне…

Моє життя , коли тебе немає зі мною, безбарвне, сіреньке і нудне. Без тебе – немає мене. Так я люблю і жалію тебе, кохана, що твій біль – мій біль, твої сльози – мої сльози, твоя радість – моя радість. Мені нескінченно дорога кожна твоя клітинка, все, з чого ти ,- живе в мені…

   Моє серце б’ється лише для тебе. Іншої радості мені немає, як дарувати радість тобі, бачити, як щасливо сяють сині озера твоїх очей…

2 УЧЕНЬ

Тужу за тобою, моє сонце!

Навіщо вигадувати, що мені тобі писати нецікаво, оскільки ти – моя дружина. Адже я люблю тебе , а любій завжди писати цікаво, тому що говориш із своїм серцем.

   Ти ж знаєш це. Мені дорогі всі твої переживання, погляд, жести ,голос. І весь час здається, що поруч – ти. Мені дорогі твої радощі і гіркі твої переживання. Мені так близькі твої турботи…

 

СЛОВО УЧИТЕЛЯ

Як приємно слухати такі ніжні, такі проникливі рядки. Нехай буде вам несподіванкою, що ці рядки написав не юнак, їх писав уже відомий тоді український поет Володимир Сосюра своїй дружині Марії на 33-ому році спільного життя. Володимиру Миколайовичу виповнилось 66, а Марії Гаврилівні – 54. Поезія Володимира Сосюри – це поезія кохання, весни, ніжності. «Так ніхто не кохав»,- відверто зізнається поет у своєму відомому вірші.

   Що ж це за жінка така, чия душа на все життя приворожила митця?

Володимир і Марія ( Марія Данилова – друга дружина поета) познайомилися 9 березня 1931 року в день традиційного Шевченківського свята в театрі Донецька.

 

РОЛЬОВА ГРА

МАРІЯ  Боже, хто це? Він наче вирізьблений на дерев»яній стіні. Такий чорнявий  красень!

ВОЛОДИМИР Дівчино, чи є у вас закурити?

МАРІЯ   Ображаєте? Чи це така чудна манера знайомитися?

ВОЛОДИМИР: Ну, пробачте, красуне. Як вас звати?

МАРІЯ:   Марія.

ВОЛОДИМИР А які у вас очі, Маріє?

МАРІЯ   Кажуть люди ,що сині

ВОЛОДИМИР Ой, я пропав…

   Дійсно, пропав. На третій день знайомства поет запропонував Марії одружитися. Це було кохання, яке вони провели через розлуку, страждання, відстань.

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Саме такому вічному коханню Володимира Миколайовича і Марії Гаврилівни буде присвячено цей урок .В.Сосюра сказав: “Твою красу я переллю в пісні” . І він це зробив.

ЕПІГРАФ:

Краса душі, краса любові –

                  Найвища на землі краса.

                                       В.Сосюра

 

МОЗКОВИЙ ШТУРМ ( готує творча група біографів)

• Що вам відомо про Марію Гаврилівну – поетичну музу В. Сосюри?

Складні важкі тридцяті роки. В Сосюру як «зоологічного націоналіста»1934 року виключили з партії. Не міг поет змиритися із звинуваченнями на адресу Скрипника і Хвильового – і цього було досить, щоб перекреслити його життя. Сосюру не друкували , з ним навіть не віталися. Марія вважала, що слід протестувати проти безглуздих звинувачень, доводити свою правоту. Потай від чоловіка вона писала до уряду листи , наївно, але гаряче захищала свого поета і друга, пояснювала, що патріотизм Сосюри не має нічого спільного з націоналізмом.

А навколо коїлося щось незрозуміле. Невідомі дзвонили до них на квартиру, натякали поету на подружню невірність Марії. Поет нервував, не міг працювати. Марія набиралася витримки, заспокоювала чоловіка.

І раптом вона зникла: не прийшла ночувати додому. Це було з 18 на

19 листопада 1949 року. А вранці Сосюра вже розшукував її. Дзвонив до приймальні Хрущова, вночі пішов до Міністерства держбезпеки ,вимагав відомостей про дружину у чергового коменданта. Але відомостей не було. Марія зникла надовго. А було це так.

 О першій годині дня в їхній квартирі пролунав телефонний дзвінок. Ввічливий голос попросив Марію Гаврилівну зробити послугу: підійти до Міністерства держбезпеки і підтвердити особистість однієї людини, котру вона знає як порядну і благонадійну. Справа дуже термінова. За хвилину вона виходила з дому. Лише синові Володимиру, який чомусь у цей день залишився вдома, сказала, куди йде.

   За три хвилини на площі біля оперного театру біля неї зупинилася легкова машина, і чоловік у цивільному запропонував підвезти до установи, куди її викликали. Вона сприйняла це як вияв особливої поваги до неї – і зникла з життя на 5 років.

   А далі була камера - одиночка в підвалі, де її щодоби, за три місяці підряд, допитували. Ні, не били, а не давали ні на хвилину присісти, заснути. Вона мала зізнатися, у яких терористичних організаціях перебувала та розповісти про «націоналістичну діяльність письменників» , щоб купити собі якщо не звільнення, то хоча б полегшення.

   У великій невідомості Володимир Миколайович страждав за своєю коханою.

УЧЕНЬ ЧИТАЄ ВІРШ

                                ХАЙ ТЕБЕ НЕМАЄ

Хай тебе немає, але ти зі мною,

Це любов малює образ твій в тиші…

Дивишся на мене з сумом і мольбою,

Плачуть сині очі у моїй душі.

 

Може й я, кохана, в камері з тобою,

Й каяття малює тихий образ мій…

Я дивлюсь на тебе з болем і журбою,

Плачуть карі очі у душі твоїй.

                               Ніч на 5.12.49.

Таборів у Маріїному житті було 5. Її охопив смертельний жах, коли викликали до якогось тюремного чину і повідомили, що з нею хоче особисто розмовляти Берія. Зустрічалися на етапі і добрі люди, які допомагали втікати подалі від смерті, від одної в’язниці до іншої. Володимир Миколайович нічим не міг допомогти, бо і сам чекав на арешт.

    У житті Марії були і Казахстан, табір поблизу Актаса, де за кільканадцять метрів над землею довбала кайлом кам’яну стіну, і Чурубай - Нура, цегельний завод, де з печей, температура в яких понад 900 градусів , виймали гарячу цеглу, аж рукавиці горіли в руках, Кемерово, сільськогосподарський табір, де викопували голими руками з-під снігу картоплю. І нарешті табір на річці Томі. Лісоповал і лісосплав. Ця маленька жінка з слабкими руками рубала величезні кедри і ялини.

   Після смерті Сталіна – жадана амністія. А в серці сумніви: чи ж захоче Володимир любити її , змучену, зранену, постарілу. Марія Гаврилівна повернулася в Київ, але не додому, а до матері і сестри Сіми, яка і повідомила Сосюрі про повернення дружини. І невдовзі Володимир старший, її поет, обціловував зношений арештантський одяг, і плакав, і ніс її, легеньку, як пір’їнку , на руках по вулицях до самого дому…

 

ХВИЛИНКА ОНОМАСТИКИ

• Що означає ім.»я Марія? (гірка)

 Як бачимо, значення імені таке ж ,як і життєвий її шлях – гіркий, стражденний.

   Відомо, що сині очі Марії супроводили Поета все життя. Від великого кохання у 1958році народилися « Васильки». Сосюрі було тоді 60 років, а Марії Гаврилівні – 48. Осінь уже посріблила виски, а він напише з любов’ю слова.

   УЧИТЕЛЬ ВИРАЗНО ЧИТАЄ ВІРШ  «ВАСИЛЬКИ».

 

СЛОВО УЧИТЕЛЯ

Синій колір польових васильків, сині гаї на видноколі, сині очі коханої. Цей колір у сприйманні ліричного героя стає кольором щастя.

   Вірш відносять до найкращих надбань світової лірики: у ньому зворушливо і просто передана радість розділеного кохання ,що сповнює людину оптимізмом, вірою в те, що життя прекрасне.

    Написана у 1939 році , поезія пройнята такою ж свіжістю почуттів, як і  раніші твори інтимної лірики, доповнена їх філософським утвердженням вічності життя, краси і кохання.

 

«МІКРОФОН»

• Якими засобами створено у вірші образ щасливого кохання?
• Чому поезію названо «Васильки»?
• Яку роль відіграє образ польових квітів у висловленні віри поета у вічність життя, краси і кохання?
• Які засоби художньої виразності використовує автор у своїй поезії?

   ПРИЙОМ « КОЛЬОРОВИЙ НАСТРІЙ»

• Передати у кольорі настрій поета.

   МЕТОД « ПРЕС»

• Довести, що «Васильки» - це зразок інтимної лірики.

 

СЛОВО УЧИТЕЛЯ

Володимир Сосюра у поезії « Васильки» по-філософськи осмислює життя. «Минуть роки. У полі будуть іти двоє, але нас не буде,» - пише автор. - Може, васильками у полі стали ті, що жили до нас і так само кохали і були щасливими. Як для іншого далекого нащадка може васильками  станемо – я і ти.

 

ПРИЙОМ « НЕЗАКІНЧЕНЕ РЕЧЕННЯ»

Отже,» Васильки» - це вірш про…

• У яких іще поезіях згадується образ Марії Гаврилівни? (« Марія», «Марії»,»Люблю»,»Любов моя», «Шаллю зорі золотої…», «На трави перлами роси…»,»Мені ти приснилась давно…», « Дні проходять без ліку…»)

РЕФЛЕКСІЯ

- Яким вам запам’ятався В.Сосюра?

ПІДСУМОК УРОКУ

На честь такого кохання можна поставити пам’ятник закоханим ,як це пропонує Василь Дячук.

 

УЧЕНЬ ЧИТАЄ ВІРШ В.ДЯЧУКА «ПРО ПАМ»ЯТНИК КОХАННЮ»

Чи є на світі пам’ятник коханню? -

Я скульптора знайомого спитав. -

Є оди, є сонети, є романи,

А пам’ятник скульптурний ?

Він назвав лише Венеру,

Але ж то – богиня!

А от ( не знаю наяву чи в сні)

Я бачив пам’ятник:

Ніс чоловік дружину,

Не молодик з Палацу щастя. Ні !

Зміїлась Кагановичівська буря,

Протести в»яли на німих устах.

А Києвом не юний вже Сосюра

Із пекла ніс кохану на руках!

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підготувати виразне читання поезії «Васильки».
2. Знайти легенду про васильки.