Місто Кам'янка відоме своїм історико-культурним заповідником, пов'язаним із іменами декабристів, О. Пушкіна та П. Чайковського, а серед любителів природи – краєвидами скелястих берегів Тясминського каньйону, який вважається однією з туристичних родзинок Черкащини.
Туризм в усьому світі набуває ознак однієї з провідних, високоприбуткових та найбільш динамічних галузей господарства. 2017 рік виявився одним із найуспішніших для туризму в історії: туристична сфера зросла на 4,6%, що перевищує ріст світового ВВП (3%). Найбільше на туризмі заробляють Франція, США, Іспанія, Китай та Італія. Україну за 2017 рік відвідало лише 14,6 мільйонів іноземців (з них офіційно туристів – лише близько 39 тис. осіб). Хоч це і на мільйон більше, аніж у 2016-му, проте все одно «скромно» в порівнянні з лідерами в галузі. Згідно з даними адміністрації Держприкордонслужби України, найбільше в Україну з туристичною метою приїжджало жителів Білорусі, Туреччини, Росії, Ізраїлю та Німеччини. Натомість українські туристи найчастіше подорожували в «теплі краї»: Туреччину, Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати. Крім того, серед лідерів опинились Болгарія та Білорусь.
Розвиток туризму – одне із зобов’язань, що взяла на себе Україна в межах Угоди про Асоціацію Україна – ЄС. Затверджена в нашій державі Стратегія розвитку туризму та курортів передбачає, що до 2026 року в Україні збільшаться:
- кількість іноземних туристів – у 2,5 рази;
- кількість суб’єктів туристичної діяльності, внутрішніх туристів, робочих місць у сфері туризму – у 5 разів;
- наповнення бюджетів усіх рівнів від провадження туристичної діяльності – в 10 разів;
- туристи витрачатимуть під час подорожей в Україні до 80 млрд грн;
- буде створено позитивний імідж України як країни, привабливої для туризму.
У 2014 р. між Урядом України та Європейською Комісією щодо надання нашій країні допомоги у формі секторальної бюджетної підтримки (СБП) була підписана, а в 2017 р. почала діяти, угода про фінансування державної регіональної політики. Водночас Україна так і не виконала зобов’язання винести на розгляд ВР законопроекту щодо вдосконалення державної політики у сфері туризму, а Держстат не оновив методологію та інструментарій державних статистичних спостережень з питань туризму. А наступного року українська влада має особливу увагу звернути на підтримку зеленого туризму, розвиток агрорекреаційних кластерів.
Місто Кам’янка відоме своїм історико-культурним заповідником, пов’язаним із іменами декабристів, О. Пушкіна та П. Чайковського, а серед любителів природи – краєвидами скелястих берегів Тясминського каньйону.
Пушкінська скеля – невеличкий острівець з рожевого граніту на р. Тясмин. Це улюблене місце відпочинку О.С. Пушкіна, який бував у містечку двічі упродовж 1820-1822 рр. Скеля – геологічна пам’ятка природи (пл. – 0,18 га, висота – 5 м, статус отриманий у 1972 р.). З неї починається Тясминський каньйон, вік якого 2 млрд років.
Вчені та краєзнавці давно намагаються пояснити виникнення назви р. Тясмин. Більшість з них вважає, що назва є праслов’янським гідронімом, утвореним від зниклого «тесминь» – «порубіжжя, межа»: на південь від басейну річки починається степова зона, що визначає інший характер матеріального виробництва, побуту, суспільних відносин і духовної культури, ніж у населення лісового та лісостепового ландшафту. Завідувач літературно-меморіального музею О.С. Пушкіна і П.І. Чайковського Олександр Мушта, який проводить екскурсії каньоном на човнах, озвучує також версію походження назви річки від турецького «тасма», що означає «нашийник, ремінець»: ця права притока Дніпра має довжину 161 км, але від витоків річки до місця її впадіння в Кременчуцьке водосховище по прямій лінії всього 33 км – у середній течії Тясмин утворює закрут, що змінює напрям річки на 180°.
Підвищена хвиляста поверхня Придніпровської височини зумовилює те, що річка в районі м. Кам’янка має вигляд каньйону. Тясминський каньйон, згідно з рішенням Черкаського облвиконкому від 13.05.1995 р. № 288, – комплексна пам’ятка природи місцевого значення. На думку геологів, він утворився у протерозойських гранітах за часів танення льодовика. Круті, майже прямовисні скелі в окремих місцях піднімаються вгору на 12-15 метрів.
На скелястих берегах каньйону ростуть переважно глід, американський (польовий) та татарський клени, важливі з екологічної (виконують протиерозійну роботу) та наукової точки зору.
На степових схилах домінують ковилово-типчакові угрупування, які колись переважали в українських степах, а нині збереглися лише подекуди. Крім таких характерних степових видів різнотрав’я, як рутвиця мала, вероніка австралійська, миколайчики сині, тут зростають і мало поширені в регіоні види – півники угорські, ковила волосиста (тирса), що занесені до Червоної книги України. Ділянки степу на пологих схилах з гранітними виходами – «лобами» – майже скрізь вкриті типчаком і розетками молодила руського, яке рідко побачиш у такій кількості. В цьому угрупуванні зростають також властиві кам’янистим степам рослини – цибуля подільська, чебрець та інші. Заповнені гумусом тріщини скель заселяють ауринія скельна, тонконіг вузьколистий, а з кущів – кизильник чорноплідний.
Крім того, гранітні скелі каньйону прикрашені комплексом реліктових мохів, яких там більше 50 видів. Малопомітні і непривабливі, ці рослини відіграють важливу роль у природі: виступають у ролі піонерів заселення незаселеного субстрату; накопичують і утримують радіоактивні речовини; регулюють водний баланс ландшафтів; можуть погіршувати продуктивність сільськогосподарських земель, сприяючи їх заболочування, і в той же час забезпечують рівномірне перенесення поверхневого стоку вод у підземний, оберігаючи грунти від ерозії; сприяють утворенню торфу, що використовується як паливо. З рідкісних видів мохів каньйону вчені виділяють ентостодон угорський та десматодон ранді, які мають обмежене поширення в Європі та Україні, а також сланцюваті мохи. Останні при несприятливих посушливих умовах згортаються у трубочки і в такому стані не втрачають життєздатності багато років.
Поширені тут і різні види папороті (аспленій колосовидний та стінний, багатоніжка звичайна, цістоптеріс ламкий та ін.).
Кам’янська об’єднана територіальна громада у 2018 р. перемогла в конкурсі проектів регіонального розвитку і виграла грант у 7,3 млн грн, які надає державному бюджету України Європейський Союз для розвитку туризму. На ці кошти планується впорядкувати територію біля каньйону – автомобільні під’їзди, пішохідні доріжки вздовж берега, оглядові майданчики, освітлення, човнову станцію, сходи, місця для купання, три джерела… Планів у керівництва громади багато, вони вже почали втілюватися, тож скоро Тясминський каньйон приваблюватиме до Черкащини ще більше мандрівників із різних куточків України і не тільки.
Фото автора