Учіть дитину любити маму

Центру розвитку дитини №17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Учіть дитину любити маму»

 

(комплексне заняття з народознавства

та малювання у середній групі)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Андрієвич О.В.

вихователь вищої категорії

 

 

 

 

 

 

м. Коростень

 

 

Програмовий зміст: закріпити знання ді­тей про родину; вчити дітей правильно доби­рати прикметники; розвивати мовлення ді­тей, дрібну моторику; розширювати словни­ковий запас; виховувати добрі, ніжні почуття до своєї матері; викликати почуття гордості та радості за добрі вчинки, почуття подяки за материнська турботу; продовжувати вчити використовувати нетрадиційне малювання трафаретом та патичком.

Матеріал: скринька, лічильні палички, на­мальовані портрети мам, промінчики з жов­тих ниток, трафарети квітів, патички, фарби, аркуш паперу.

Попередня робота: розучування пісень, віршів та прислів'їв про матусю, словникова робота, малювання портрету матусі.

 

ХІД  ЗАНЯТТЯ

• Любі діти, сьогодні ми поговоримо з вами про доброту, тепло, чарівність, яку випромінює людина, яку ми всі добре знаємо та любимо. (Зачитати вірш «Мамі» Миколи Русько .)

Святішої немає на планеті —

Це світ увесь — і небо, і земля,

Це квітка щастя в сонячнім букеті,

Це рідна мати — ось твоє ім'я.

Всього лиш слово, та яке вагоме,

Яка в нім сила і життя жага!

Свята і близька, рідна і знайома,

Найближча в світі, мамо, дорога.

Зоря моя небесна, світанкова,

Душі твоєї подих у мені.

Ти пісня над селом жайворонкова

І музика на золотій струні.

• Так ви здогадалися, діти, про кого йдеться?

Хто вас, дітки, міцно любить,

Хто ніжненько так голубить

І клопочеться всякчас

Уночі і вдень про вас?

• Так, саме про маму ми з вами сьогод­ні говоритимемо. Ось у мене є така чарівна скринька. Я її відчиню. Вона буде стояти від­чиненою протягом усього заняття. А для чого це, ви згодом дізнаєтесь.
• Діти, давайте пригадаємо свою матусю, і кожен із вас розповість про неї. Хто бажає розповісти першим про свою маму? Розка­жіть, де вона працює, чим займається вдома, чим ви разом із нею любити займатися у віль­ний час? (Діти по черзі розповідають про своїх матусь.)
• Як ми лагідно називаємо свою маму? (Дидактична гра «Назви лагідно»)
• А що мама вміє робити?
• Діти, як ви гадаєте, чому мама — чарів­ниця?
• Діти, у світі все починається з мами... Перше слово, яке промовляє дитина, це «мама». Колискову пісню для вас співає мама.
• Давайте і ми з вами заспіваємо гарну ко­лискову. (Діти співають пісню «Ніжна колисаночка», муз. і сл. А. Баченко .)

Коли діти йдуть до школи, то перше сло­во, яке вони прочитають у букварі,— «мама». Давайте ми з вами складемо слово «мама». (Діти викладають слово «мама» з паличок.)

• А зараз я хочу вам, діти, розповісти ле­генду про маму. Багато існує легенд про маті­нок, але мені хочеться розповісти саме цю.

Зустрілись якось декілька людей і почали сперечатись, яке найкраще слово у світі.

Здоров'я,— відповів хворий.

Молодість,— сказав старий.

Хліб,— відповів жебрак.

Перемога,— сказав стрілець.

Воля,— сказав невільник.

Правда,— сказав мудрець.

• Аж тут з куточка обізвалась сирітка:
• Найкраще в світі слово — мама. 

І всі сказали: «Мама».

• Запам'ятайте і ви, діти, що найдорожче в світі слово — мама.

Багато про маму написано віршів. Я гадаю, що ви багато їх знаєте. (Дітирозпові­дають вірші про матусю: П. Воронько «Наша мама»; Л. Голота «Найрідніша»; О. Майков «Мати і діти»; К. Перелісна «Мама — чарів­ниця» та ін.)

• А тепер, діти, давайте пригадаємо прислів'я про маму, які ми з вами вчили.

Діти розповідають прислів'я про маму :

Без мами хата пуста.

Без матусі й мед гіркий.

Мати однією рукою б'є, а другою голу­бить.

Матері ані купити, ані заслужити.

Хто маму має, той горя не знає.

Материнська ласка краю не знає.

• А ще, діти, багато в світі пісень написа­но про найдорожчу в світі людину — матінку. А хто з вас пам'ятає пісню про маму?
• Діти, давайте послухаємо одну з них. (Звучить у запису пісня «Чорнобривці».)

Усі діти люблять гратися, і в дитячому садку, і вдома. А ще більше люблять, коли з ними грають їхній мами. А в які ігри ви грає­те з матусями? Зараз і ми з вами пригадаємо одну гру.

Фізкультхвилинка

Вийшов в поле боровик,     (Ходять по колу)

Та й узявся в боки,      (беруться в боки)

Бо він, бачите, не звик —

Обрії широкі.                (Розводять руками)

Покрутився на нозі,         (крутяться на одній нозі)

Реготом залився,

Танцюристці-бджілці

В пояс уклонився.           (Нахиляються вперед)

Довго зайчика ганяв,        (біг на місці)

Виспавсь на пісочку,        (імітують сон)

Коли вечір вже настав –

Викупавсь в струмочку.     (імітують рухи плавання)

• Діти, ви всі, мабуть, любите, коли вам матуся читає казки. У кожного з вас, мабуть, є улюблені. Зараз ми перевіримо, чи добре ви їх знаєте. Я читатиму деякі рядки з казок, а ви скажете, з якої вони казки .

«Мій котику, мій братику. Несе мене лис­ка за високі ліси, за крутії гори...» («Котик і півник»)

«Гуси, гуси, гусенята. Візьміть мене на кри­лята...» («Івасик-Телесик»)

«Були собі двоє мишенят...» («Колосок»)

«Де ж усі сховались звірі, в якій такій квар­тирі? Дуже тісно, невеличка ця чудова...» («Рукавичка»)

«Погнала баба і на третій день бичка пасти, сіла та й заснула...» («Солом'яний бичок»)

• Діти, певно, ви помітили, що в казках люди і добрі, і злі бувають, в житті також зустрічаються різні люди — добрі та жор­стокі.
• Скажіть, а чи бувають мами погані, злі? (Відповіді дітей.)
• А якщо вони вас сварять? (Відповіді ді­тей.)

«Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти»,— мовить українська мудрість. Старість — неминуча, смерть — невблаган­на, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей дім уберегти мож­на. Кожній мамі хочеться, щоб її діти росли добрими, чуйними, ввічливими, старанними, чесними, але в житті, як на довгій ниві, всяке трапляється, бувають дні, коли ви, діти, скоїте щось недобре і мама сердиться на вас, але... материн гнів, як весняний сніг,— рясно впа­де, та швидко розтане. Тому мами й виховують вас чуйними, ла­гідними, доброзичливими, ввічливими. Коли навіть мама і сварить вас, це не означає, що вона вас не любить.

• А зараз давайте покажемо, які ми з вами ввічливі (пальчикова гімнастика).

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, у небі пташки!

Доброго ранку, маленькі дубки!

Доброго ранку, добрії люди!

Я вас вітаю, люблю, пізнаю,

Бо живемо ми в одному краю.

(Пальцями правої руки по черзі вітатися з пальцями лівої руки, поплескуючи одне одного по кінчиках.)

• Діти, про вас піклуються і мама, і тато, і всі дорослі. Розкажіть, як вони це роблять. (Відповіді дітей.)
• Скажіть, діти, чи тільки про вас повинні піклуватися дорослі? (Відповіді дітей.)
• Що можете зробити ви для них? (Від­повіді дітей.)
• Як допомагати? (Відповіді дітей.)
• Давайте, діти, розповімо про свої добрі справи і пограємо у гру.

Дидактична гра «Добрі справи» Діти стають у коло; дитина, якій вихова­тель кидає м'яч, називає добрі справи, що виконує вдома.

• Діти, матуся потребує від вас допомоги тільки зараз, чи й коли ви подорослішаєте?
• Давайте, діти, пригадаємо ваших ба­бусь та дідусів. Як ваші батьки піклуються про них? (Відповіді дітей.) І ви повинні завжди піклуватися про своїх батьків.

Настав час розповісти вам про скриньку. Як я і казала, ця скринька — чарівна. Вона була весь час відчинена. І всі добрі та ніжні слова, що ви сказали, вся любов, якою спов­нені ваші серця,— усе зібралося у цій скринь­ці. Зараз ми її зачинимо. І якщо колись ваші мами засмутяться, або їм буде сумно, то скринька відразу відчиниться — любов та доброта ваших сердець, лагідні слова відра­зу допоможуть їм.

• Діти, пригадуєте, ми говорили, що мама — наче сонечко, яке гріє нас своєю турботою і любов'ю. Ми нещодавно малювали портрети мам на маленьких сонечках. Давайте зараз трохи пограємо. Вправа «Сонечко»
• Діти, заплющте очі, простягніть руки. На долоньках у вас лежать маленькі сонечка. Через пальчики, як промінці сонця, йде теп­ло по всій руці. Руки заспокоїлися, відпочи­вають, сонячні промінчики зігрівають вас.
• Діти, а якщо всі ці сонечка з'єднати в одне сонце, то любов та добро збільшаться. Ось у мене є велике сонечко (показати сонце без промінців), давайте «оживимо» наше со­нечко. З'єднаємо усі маленькі сонечка. (Діти разом викладають велике сонце з портретів мам.)
• А тепер кожен із вас проведе промін­чик до себе від великого сонечка, який зігрі­ватиме вас своїм теплом. (Діти викладають промінці з ниток від портретів своїх матусь, милуються сонечком.)
• Діти, незабаром свято — День матері. Його святкують у кожній українській родині. Я хочу запропонувати вам намалювати своїм матусям квіти і подарувати їх.

(Діти малю­ють тюльпани через трафарет. У цей час звучить пісня «Мамо, мамочко, матусю» муз. В. Ведмедері, сл. К. Вишинської (у запису).