Відділ  освіти

Корсунь – Шевченківської

районної  державної  адміністрації 

районний  методичний  кабінет

Корсунь – Шевченківська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2

 

 

 

 

Бойко Галина Казимирівна,

Погорєла Наталія Олексіївна,

                                                                        вчителі української мови

                                                                                          та літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                               

 

 

       Матеріали  схвалені на

                                                               засіданні педагогічної  ради.

  Протокол № 2 від 14.03.2016 року

 

Правильно навчає той,

хто навчає цікаво.

Альберт Енштейн

 

 

     Пропонований  посібник складений згідно  навчальної програми за новим Державним стандартом базової  і повної загальної середньої освіти /                             Р. В. Мовчан, К. В. Таранік – Ткачук,  М. П. Бондар, О. М. Івасюк,                      С. А. Кочерга,  Л. І. Кавун, О. І. Неживий, Н. В. Михайлова. – Київ, 2012.    

     До посібника ввійшли диктанти, теси та цікаві завдання з української літератури, розроблені для перевірки та закріплення знань, умінь і навичок учнів 8-х класів.    

     Матеріали посібника розбито на теми, що допоможе учителю швидко відшукати необхідний матеріал для проведення уроку.        

     Запропоновані в даному посібнику завдання та вправи спрямовані на постійну творчу співпрацю, діалог учителя з учнем, створення атмосфери зацікавленості на уроці та сприяють патріотичному вихованню підростаючого покоління.

      Посібник  призначений  для вчителів - словесників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 Програма з української літератури   для 8  класу………………………..……………….......5 – 10

Розділ І. «Усна народна творчість»

1.      Українські історичні пісні …………………………………………..……………….…20 – 32
2.       Пісні Марусі Чурай……………………………………………………………..……....32 – 39

1.3.    Українські народні думи. «Маруся Богуславка» ……………………..........................40 – 43

1.4.    Контрольна робота з теми……………………………………………………………....43 – 49

Розділ ІІ. «Світ української поезії»

2.1.    Творчість Тараса  Шевченка. ………………………..…………………………………50 – 63

2.2.    Творчість Лесі Українки………………………………………………………………. 64 – 80

2.3.    Творчість  Володимира Сосюри………………………………………………………..81 – 92

2.4.    Творчість Володимира Підпалого…………………………………………………..….93 – 95

2.5.    Творчість Василя Голобородька………………………………………………………96 – 104

Розділ  ІІІ. «Із сучасної поезії»

3.1.    Творчість Василя  Герасим’юка……………………………………………….…….105 – 110

3.2.    Творчість  Івана Малковича ……………………………………………………..…..111 – 116

3.3.    Творчість  Анатолія Мойсієнка…………………………………………..………….117 – 120

3.4.    Творчість  Ігоря Павлюка…………………………..………………………..…….…121 – 124

3.5.    Творчість  Галини Кирпи………………………………………………….…………125 – 130

3.6.    Контрольна робота з теми………………………………………………………..…..130 – 139

Розділ ІV.  «Національна драма»

4.1.    Творчість Івана Карпенка - Карого …………………………………………………140 – 152

Розділ V.  «З української прози»

5.1.    Творчість Михайла Коцюбинського…………………………………………….…153 – 159

5.2.    Творчість Олександра Довженка……………………………………………….….160 – 166

5.3.    Творчість Ніни Бічуї………………………………………………………………….167 – 173

5.4.    Творчість Володимира Дрозда…………………………………………………..…..174 – 182

5.5.    Творчість Юрія Винничука………………………………………………….……….183 – 188

Розділ VІ.  «Український гумор»

6.1.    Творчість Валентина Чемериса………………………………………………….…..189 – 196

 

Використана література……………………………………………………………………….…..197

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програма з української літератури

8 клас

Усього — 70 год. На тиждень — 2 год.. Текстуальне вивчення творів — 54 год.. Повторення й узагальнення — 2 год..  Література рідного краю — 4 год.. Позакласне читання — 4 год.. Розвиток мовлення — 4 год (у межах годин на текстуальне вивчення).  Резервний час — 6 год..

 

К-ть годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	ВСТУП                                          Художня література як одна з форм духовної дiяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові тощо). Аналіз художнього твору. ТЛ: художній образ, художній твір (поглиблено).	Учень / учениця: розуміє багатозначність художнього образу; називає і вміє відрізняти різні типи образів; за допомогою слова вміє створювати елементарні образи. Розвиток відчуття краси і сили художнього слова.
6	УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Українські історичні пісні.  Пісні про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками («Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»); про боротьбу проти соціального та національного гніту («Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк», «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить»). Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою. Пісні Марусі ЧУРАЙ. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю». Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні, що стали народними. Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи. ТЛ: історичні пісні	Учень / учениця: пригадує історичні відомості про часи, змальовані в піснях; уміє вдумливо читати тексти, розповідати про національних героїв, яких змальовано в них; уміє створювати уявні словесні картини; визначає провідні мотиви пісень; розвиває вміння характеризувати образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі; висловлює власні судження; дискутує про те, за що народ увічнив імена своїх героїв; розуміє значення і функції пісні в житті українського народу; знає і розповідає легенду про Марусю Чурай; розвиває вміння виразного читання, коментування пісень; визначає і пояснює художні засоби; висловлює власне ставлення до піснярки Марусі та її пісень; уміє створювати уявний словесний портрет легендарної поетеси. Вивчає напам’ять: «Засвіт встали козаченьки». Усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Виховання і утвердження цих якостей у наш час. Розуміння того, що добра слава про обдаровану людину живе  у віках, що поет — активний творець духовності.
3	Українські народні думи. «Маруся Богуславка» Героїчний епос українського народу. Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові). Кобзарі та лірники — виконавці народних дум                   (О. Вересай, Г. Гончаренко,                     М. Кравченко та ін.). Сучасні виконавці: Василь та Микола Литвини, В. Нечепа. Національна капела бандурис-тів України. Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму. Морально-етична проблематика. Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. («Маруся Богуславка»). ТЛ: думи.	Учень / учениця: осмислено читає думу, переказує зміст, уміє визначати тематику, художні особливості; розвиває навички аналізу художнього образу (образ української полонянки Марусі, її сміливий, героїчний учинок). Усвідомлення того, що любов до вітчизни — одна з найбільших людських чеснот. Прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими цінностями.
4	СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думи мої, думи мої…» (1847), «Ой три шляхи широкії…», «Мені однаково, чи буду…» Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання. Усвідомлення власної місії поета. Роздуми автора про власну долю, долю України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю. ТЛ: філософська лірика	Учень / учениця: повторює вивчене про Т. Шевченка в попередніх класах; уміє розповідати про викуп поета з неволі та заслання; вдумливо читає поезії; розвиває навички аналізу художнього тексту — аналізує філософську лірику поета в контексті його біографії; уміє коментувати основні мотиви, ідеї поезій                        Т. Шевченка, художні засоби, використані в них; висловлює власні міркування. Вивчає напам’ять: «Мені однаково, чи буду…».Усвідомлення громадян-ської позиції людини як одного з проявів духовності.
4	Леся УКРАЇНКА. «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати…», «Давня казка» Життя поетеси, її мужність і сила духу. Потужне ліричне начало, романтичність, волелюбність, опти мізм, мрія і дійсність як провідні мотиви її поезії. Тема гармонійного єднання людини з природою. Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності (ліро-епічна поема «Давня казка»).	Учень / учениця: знає і вміє розповідати про Лесю Українку; розвиває навички виділення основних мотивів у поезіях; уміє прокоментувати зміст поеми «Давня казка», пояснити умов-ність описаної ситуації, визначити її основні проблеми і мотиви, го-ловну думку; розвиває уміння здійснювати порівняльну характеристику образів (Поета і Бертольда), складати план порівняльної характеристики; висловлює власні судження про свободу творчості, про вільнолюб-ство людини. Вивчає напам’ять: «Хотіла б я піснею стати…». Розуміння того, що сила духу — конструктивне начало в житті. Усвідомлення важливості формування і розвитку індивідуальності, неповторності творчої особистості.
2	Володимир СОСЮРА. «Любіть Україну!», «Васильки», «Осінь» («Облітають квіти, обриває вітер…») Коротко про поета. Патріотичні, інтимні, пейзажні мотиви його творів. Щирість ліричного самовираження. Патрiотичний пафос вірша «Любіть Україну!». «Васильки» — взірець інтимної лірики. ТЛ: громадянська лірика, інтимна лірика, пейзажна лірика.	Учень / учениця: виразно й осмислено читає твори, уміє здійснювати їх аналіз, виражати своє враження; уміє пояснювати відмінність між патріотичною та інтимною лірикою. Вивчає напам’ять: вірш «Любіть Україну!» Усвідомлення того, що щирість особистих почуттів — невід’ємне багатство духовного світу людини.
1	Володимир ПІДПАЛИЙ. «…Бачиш: між трав зелених…», «Зимовий етюд» Щирість почуттів поета. Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом. Багатозначність і змістова глибина художніх образів («Зимовий етюд»).	Учень / учениця: виразно і вдумливо читає вірші; уміє коментувати основні ідеї, мотиви; співвідносить їх із власними думками про гуманність, бережливе ставлення до природи, людей, красу світу, патріотичні почуття; дискутує про це.
2	Василь ГОЛОБОРОДЬКО.  «З дитинства: дощ» («Я уплетений…»), «Наша мова», «Теплі слова» Самобутня постать поета в українській літературі. На-скрізний патріотизм, філосо-фічність, фольклор на основа його поезій, народо знавчі аспекти. Оригінальність, простота висловлення глибоких почуттів, важливих думок.  ТЛ: вільний вірш	Учень / учениця: знає визначення поняття вільного вірша, розуміє його специфічну форму; виразно й усвідомлено читає поезії; пояснює власне розуміння їхнього образного змісту, коментує художні засоби; визначає основний пафос поезій, ідею кожної з них; уміє розкривати образи рідної хати, шляху, ліричного героя. Формування життєстверджуючих, оптимістичних настроїв. Розвиток естетичного відчуття і смаку.
5	Із сучасної української поезії (кінця ХХ — початку ХХІ ст.) (на вибір)  В.Герасим’юк («Чоловічий  танець»), І.Малкович («З янголом на плечі», «З нічних молитов»), А.Мойсієнко («Жовтень жовті жолуді»), І.Павлюк («Дівчинка»), Г.Кирпа («Мій ангел такий маленький…», «Коли до вас темної ночі…») Розмаїття сучасної лірики. Глибокі роздуми поетів-сучасників над проблемами української мови, національної культури; прагнення зазирнути у світ  душі звичайної людини, осмислити її призначення та сенс життя. Поєднання в поезіях глибинної історичності бачення світу із відчуттям сучасної присутності в ньому.	Учень / учениця: знає сучасних поетів; виразно й усвідомлено читає їхні поезії, уміє визначати ідейно-образний зміст, метафоричність поетичних образів; уміє висловлювати власні думки з приводу прочитаних поезій. Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір). Формування естетичного смаку, вміння відчувати й бачити красу художнього світу. Формування самостверджуючої життєвої позиції.
5	НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ. «Сто тисяч». Короткі відомості про життя і творчість видатного українського драматурга ХІХ ст., про театр «корифеїв». Трагікомедія «Сто тисяч» — класичний взірець українського «театру корифеїв». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Проблема влади грошей — наскріз на і «вічна» у світовому мистецтві. Засоби сатиричного змалювання. ТЛ: драматичний твір (поглиблено), комедія, трагікомедія.	Учень / учениця: знає найголовніші відомості про драматурга, розповідає про його життя і творчість за складеним планом; самостійно читає текст комедії; уміє визначати основні засоби змалювання образу Герасима Калитки, характеризувати образи дійових осіб п’єси; розуміє актуальність проблем комедії для сучасного життя; дискутує про бездуховність людини, про сенс людського життя та висловлює інші думки, викликані прочитанням твору; удосконалює вміння робити власні висновки й узагальнення. Усвідомлення того, що бездуховність — прояв зла в житті людини.
5	З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Дорогою ціною». Коротко про письменника. Пригодницький, романтичний сюжет повісті. Вічний тип шукача правди. Протест Остапа і Соломії проти кріпосницької наруги — протест проти будь-якого насильства над людиною. Проблема волі людини та можливостей її здобуття. Кохання Остапа і Соломії як центральний мотив у творі. Його непереможна сила, що рухає вчинками, поведінкою, вибором героїв. Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії.	Учень / учениця: удосконалює навички аналізу пригодницького романтичного сюжету, композиційних особливостей твору; пояснює відмінність між сюжетом і композицією; розповідає про почуття героїв, спираючись на текст; аналізує образ Соломії (за складеним планом); розвиває вміння робити власні висновки, аналізуючи вчинки героїв; уміє пояснити образи часу і вічності в повісті, символічні образи, роль і сенс кольорів, звуків; висловлює роздуми про проблему волі людини і можливості її досягнення в сучасних умовах. Усвідомлення необхідності особистої свободи для гармонійного розвитку, краси глибокого почуття кохання, мужності, сили волі як рис характеру, необхідних для боротьби зі злом.
2	Олександр ДОВЖЕНКО. «Ніч перед боєм». Видатний український кінорежисер і письменник. Його оповідання про Велику Вітчизняну війну. «Ніч перед боєм» — твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців, проявлені під час воєнного лихоліття. Образи діда Платона і діда Савки — представників українського трудового народу. Їхній моральний урок для солдатів.	Учень / учениця: знає найголовніші факти з біографії митця; вдумливо читає твір; уміє виокремити в ньому основне; характеризує образи діда Платона і діда Савки; пояснює той важливий моральний урок, який продемонстрували ці герої власним самовідданим вчинком; уміє визначити ідею твору, висловити власну думку про поняття патріотизму, героїзму у воєнний та мирний часи. Виховання почуття патріотизму.
5	Ніна БІЧУЯ. «Шпага Славка Беркути». Повість про школу й проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей та їхньому дозвіллі. Проблема особистості в сучасному світі. Особливості композиції твору.	Учень / учениця: уміє переказувати сюжет твору, пояснювати особливості композиції, висловлювати міркування про справжню дружбу, чесність, взаємопідтримку і відповідальність, про моральний вибір у житті; характеризує образи героїв твору; дискутує про вплив оточення на виховання дитини. Осмислення важливості моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків.
2	Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало». Проблема людини в суспільстві, її знеосіблення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії.	Учень / учениця: удосконалює навички коментувати сюжет творів; переказувати найвагоміші епізоди; уміє пояснювати алегоричність образу коня Шептала; характеризувати його, давати власну оцінку його поведінці; дискутувати про життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність. Уміння зберегти власну індивідуальність у сучасному жорстокому світі, залишатися людиною в будь-яких ситуаціях.
3	Юрій Винничук. «Місце для дракона». Повість – казка про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони». Парадокс: дракон Грицько – поет і християнин. Роздуми про добро і зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви.	Учень / учениця удосконалює навички коментувати сюжет, уміє переказувати найвагоміші епізоди; пояснити підтекст твору, алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя. Розвиток естетичного смаку, уміння бачити красу і силу  художнього слова.
4	УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР Валентин ЧЕМЕРИС. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Гумористична повість про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення. Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору.	Учень / учениця: удосконалює навички виразного читання, проблемно-образного аналізу твору; уміє переказувати гумористичні ситуації, характеризувати образи Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок. Поетизація першого почуття, виховання культури спілкування підлітків, підготовка їх до реалій життя.
4 (упро-довж року)	ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Ознайомлення з творами письменників-земляків.	Учень / учениця: знає про письменників, які народилися в рідному краї; читає їхні твори (на вибір); уміє прокоментувати їхні ідейно-художні особливості, висловити власні судження і враження про ці твори. Шанобливе ставлення до талановитих земляків.
2	УРОК-ПІДСУМОК Бесіда про твори, що вивчалися упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення	Учень / учениця: згадує про письменни-ків і твори, що вивчалися упродовж року; закріплює вміння висловлювати власні міркування про найулюбленіші твори. Усвідомлення того, що власна думка і власна позиція — важливі риси характеру особистості.

 

ВСТУП

 

Художня література як одна з форм

духовної дiяльності людини

 

1. Художній образ у літературі — це те, що створюється за допомогою:

а) слова;
б) міміки і жестів;
в) живопису;
г) музики.

2. Естетичну функцію літератури ще називають:

а) філософською;
б) художньою;
в) емоційною;
г) милозвучною.

3. Центром кожного художнього твору є:

а) пейзаж;
б) опис інтер’єру;
в) людина;
г) історична подія.

4. Прихований зміст має образ:

а) персонаж;
б) пейзаж;
в) символ;
г) кожний із зазначених.

5. Починаючи аналіз художнього твору, в першу чергу необхідно з’ясувати його:

а) ідейну спрямованість;
б) композицію;
в) проблематику;
г) історію створення.

6. Художній твір пишеться за законами:

а) сьогодення;
б) цензури;
в) красного письма;
г) визначеними Нестором Літописцем.

    Конкурс-гра «Чи все ви знаєте про художню літературу?»

 

Підготовчий етап: клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани в конкурсі-грі, проводиться жеребкування. Завдання конкурсу-гри: розгадати кросворд протягом 5—7 хвилин:

 

Кросворд для першої команди.

 

		1	1
			2
	3
4
	5

 

По вертикалі: 1. Словесне відтворення різних подій, людей, явищ, предметів,

уявлюване письменником. (Образ).

По горизонталі: 1. Продовжте прислів’я: «Хліб наснажує тіло, книга — ...» (Розум).  2. Літературний жанр. (Байка).  3. Різновид образу. (Персонаж).                           4. Художній засіб. (Метафора).  5. Функція літератури. (Пізнавальна).

 

Кросворд для другої команди.

 

							1
2
						3
		4
		5

 

По вертикалі: 1. Всім розкаже всі пригоди, а сама мовчить ізроду (Книга).

По горизонталі: 1. Літературний жанр (Казка). 2. Функція літератури (Естетична). 3. Різновид образу (Символ). 4. Розмова двох персонажів (Діалог).

5. Вид мистецтва (Музика).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Клас поділяється на команди, які мають відгадати назви творів, спираючись на підказки вчителя. Якщо учні називають твір за першою підказкою, то їхня команда здобуває 5 балів, за другою — 4, за третьою — 4, за четвертою — 2, за останньою — 1.

Твір № 1

 

1. Дія відбувається в післявоєнний період. 

2. Ідеться про батька, якого роз-лучили з родиною.

3. Дія відбувається на теренах колишнього СРСР. 

4. Ідеться про тяжку роботу. 

5. Головний герой — полонений німець.

(«Гер переможений»).

 

Твір № 2

 

1. Цей твір покладено на музику. 

2. У творі йдеться про повагу до людей, які передають свої знання наступним поколінням. 

3. Головна героїня цього твору втратила двох синів. 

4. Це поетичний твір. 

5. Головну героїню автор називає «зорею світовою».           («Вчителька»).

 

Твір № 3

 

1. Ім'я головної героїні можна перекласти як «мудрість». 

2. У творі йдеться про нерозділене кохання. 

3. У творі переплітаються історії кількох родин. 

4. Головна героїня переміщається в часі та просторі. 

5. Вона має чарівне намисто. («Русалонька із 7‑В, або прокляття роду 

                                                                                                         Кулаківських»).

 

    Літературна вікторина.

Пригадаймо твори, з якими ми ознайомилися у 7 класі:

1. Герой цього твору, 90-літній чоловік, зумів так організувати своїх  

    односельців, що вони перемогли кількатисячне вороже військо. (Захар Беркут  

    з однойменної повісті І. Франка.)

2. Хлопчик із бідної родини вразив своєю великодушністю, віддавши гарбузове 

    насіння, свій останній скарб, голодній дитині. (Михайлик із повісті «Гуси-

    лебеді летять» М. Стельмаха.)

3. І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим

    тихим словом. Це слова з поезії… («Заповіт»Т. Шевченка.)

4. Заради близьких йому людей хлопчина під час війни подолав величезний  

    шлях, переборов тисячі небезпек і приніс дорогоцінний продукт — сіль.

    (Климко з однойменної повісті Гр. Тютюнника.)

5. Стежина до рідного дому, вогник у вікні рідної хати — усе це з любов’ю

    оспівав у своїх віршах… (А. Малишко.)

6. Маленька тваринка, що жила в домі у людей, виявилася людянішою й  

    чеснішою, ніж її господарі. (Мишка з однойменного оповідання Б. Лепкого.)

7. Вона любила героїню казки Андерсена, мандрувала в минуле за допомогою

    старої шафи та коралів, щоб урятувати свого друга. (Софійка з повісті  Марії

    Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських».)  

8. Народна історична пісня, у якій згадується гетьман Сагайдачний. («Ой на горі

    та женці жнуть».)

9. Допитливість, кмітливість, наполегливість та знання мови допомогли цьому

    героєві досягти своєї благородної мети. (Павлусь із повісті А. Чайковського

    «За сестрою».)

10. Про одного з найсильніших чоловіків світу написав захопливу повість

      сучасний український письменник… (Олександр Гаврош.)

11. Поети, полум’яні патріоти України, які загинули під час Другої світової

      війни… (О. Теліга, О. Ольжич.)

12. Людина нібито не літає… А крила має. А крила має! Це рядки з вірша…  

      («Крила» Л. Костенко).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Літературознавча скринька

Художній образ — особлива форма естетичного освоєння світу, при якій зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність, на відміну від наукового пізнання, що подається у формі абстрактних понять.

 

Класифікація художніх образів

 

за способом творення та сприйняття	за об’єктом змалювання
слухові, зорові, дотикові, смакові, запахові	образ-персонаж; образ-пейзаж; образ-річ; образ-емоція; образ-поняття; образ-подія; образ-інтер’єр; образ-символ; образ-алегорія

    Практикум.

 

  Наведіть інші приклади художніх образів (за об’єктом змалювання, способом творення та сприйняття) та придумайте свої, наприклад:

     Ніжний аромат квітуючих вишень паморочив голову, навіваючи ніжність та замріяність (запаховий образ).

     Семенко спраглими устами вп’явся у соковиту м’якоть кавуна й відчув, як потік солодкий прохолодний сік і наповнив усього його невимовною насолодою (смаковий образ).

     Дівчинка обняла за шию кумедне, що ще ледве трималося на ногах, телятко, і воно довірливо тицьнулося в неї своїм трохи шершавим язиком (дотиковий образ).

 

  Прослухайте уривки з вивчених раніше творів та визначте, до яких різновидів належать змальовані у них образи (образ-персонаж, образ-символ, зоровий, слуховий, словесний):

 

(Образ-персонаж, І. Франко «Захар Беркут»)

     Чому живе, і сам не знаю, 
В моєму серці стільки літ 
Ота стежина в нашім краї 
Одним одна коло воріт.        (Образ-символ, А. Малишко «Стежина»)

 

     Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

        (Зоровий образ, В. Симоненко «Лебеді материнства»)

 

В лузі на калині,

Заспіває козаченько,

 Ходя по долині.           (Слуховий образ, Т. Шевченко «Тополя»)

 

     кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо 

(Словесний образ, В. Голобородько «Наша мова»)

     В твоїх косах все злото осінніх дібров,
Ніжний запах трави й чабреців синьооких.

(Нюховий образ, І. Калиниченко «В тебе серце безцінне й душа золота»)

 

    Творча робота

 

За допомогою поданих слів побудуйте два-три речення із слуховими, зоровими й нюховими образами:

Пахнути, гукати, рипіти, показувати, дивитися, линути.

Огірки, хліб, болото, трави, деркачі, перепілки, віз, небо, Чумацький Шлях, дорога, сон.

Синій, чумацький, , щасливий.

Я, мій.

Десь, тихо, непомітно.

Службові слова: і, під, а, в, на.

Зіставте свій текст з Довженковим (О. Довженко. «Зачарована Десна»):

Пахне огірками, хлібом, пахне болотом і травами, десь гукають деркачі й перепілки. Чумацький віз тихо рипить піді мною, а в синім небі Чумацький Шлях показує дорогу. Дивлюсь я на моє небо і непомітно лину в сон щасливий.

 

 

    Гра «На гостини до літературних героїв»

 

      До нас у гості завітали герої літературних творів, з якими ви ознайомилися у попередніх класах. Виконайте наступну ігрові завдання:

 

А) Визначте, хто у компанії «третій зайвий», чому?

 

Михайлик («Гуси-лебеді летять»);

Климко («Климко»);

Павлусь («Скарб»).

 

Федько («Федько - Халамидник»);

Толик («Блакитна дитина»);

Павлусь («За сестрою»).

 

Б) Здогадайтесь, що єднає цих персонажів?

 

Захар Беркут, Мирослава, Максим, Бурунда – бегадир

Павлусь, Ганна, Девлет-Гірей, Семен Непорадний

Ява Рень, Павлуша, Дід Варава, Яришка

 

В) Згадайте, що об’єднує ці літературні твори?

 

За сестрою» А. Чайковського; «Іван Підкова» Т. Шевченка; «Захар Беркут» І. Франка (Історико – героїчна тема)

«Заповіт» Т. Шевченка; «Стежина» А. Малишка; «Лебеді материнства» В. Симоненка (Ліричні вірші)

 

 

    Гра «Тлумач»

 

   Поясніть значення прислів’їв та приказок про значення книги у житті людини:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Підготовчий етап: клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани в конкурсі-грі, проводиться жеребкування.

Завдання конкурсу  «Бліц-опитування»:

 1. Питання для першої команди.

1. Словесне відтворення різних подій, людей, явищ, предметів, уявлюване письменником. (Образ)
2. Продовжте прислів’я: «Хліб наснажує тіло, книга — …» (Розум)
3. Літературний жанр. (Байка)
4. Різновид образу. (Персонаж)
5. Художній засіб. (Метафора)
6. Функція літератури. (Пізнавальна)

 

 2. Питання для другої команди.

1. Всім розкаже всі пригоди, а сама мовчить ізроду. (Книга)
2. Літературний жанр. (Казка)
3. Функція літератури. (Естетична)
4. Різновид образу. (Символ)
5. Розмова двох персонажів. (Діалог)
6. Вид мистецтва. (Музика)

 

     «Кросвордисти»

На основі опрацьованих понять скласти запитання до кросворду:

1 с

и

м

в

о

2Л

3 д

у

х

о

в

н

І

с

т

ь

4 б

а

г

а

т

о

з

н

а

ч

н

і

с

Т

ь

5 с

л

о

в

Е

с

н

и

й

6о

б

Р

а

з

7А

н

а

л

і

з

8Т

в

і

р

9с

л

У

х

о

в

и

й

10 з

о

Р

о

в

и

й

11п

е

р

с

о

н

А

ж

 

 

 

Розділ І.  УСНА   НАРОДНА  ТВОРЧІСТЬ

 

Українські  історичні  пісні

 

 

    Акродиктант

 

Якщо ви правильно дасте відповіді на всі запитання, то з перших літер складете слово:

1.   Звідки родом був Устим Кармелюк?
2.   Як звали кошового отамана Сірка?
3.   Місце, де кмітливого запорожця Дмитра Вишневецького прозвали Байдою.
4.   Як називався день тижня, коли «в усі дзвони дзвонили і Кармелюка, як звірюку гонили»?
5.   Як називався у царській Росії начальник поліції у ХVІІІ – на поч. ХХ ст.

 

Відповіді: 1.Поділля. 2.Іван. 3.Січ. 4.Неділя. 5.Ісправник.

Ключ: пісні.

 

    Гра «Епітет - асоціація»

 

До словосполучення «історична пісня» дібрати відповідні характеристики

з різних частин мови.          

 

Історична пісня — бадьора, милозвучна, героїчна, хвилююча, захоплююча; життя, знання, повага, рішучість, винахідливість, кмітливість, досвід...

 

 

 

    Творча робота

 

Складіть сенкан на тему «Історична пісня».

Наприклад:

Історична пісня

Давня, актуальна

Розповідає, вражає, навчає

Збуджує почуття національної свідомості.

Перлина народної творчості

Методична порада. Сенкан — вірш із п’яти рядків, який будується за такими правилами: 1.   У першому рядку тема називається одним словом (зазвичай іменником). 2.   Другий рядок — опис теми двома словами (двома прикметниками). 3.   Третій рядок — опис дії в межах цієї теми трьома словами. 4.   Четвертий рядок — фраза з чотирьох слів, що показує відношення до теми. 5.   Останній рядок — синонім з одного слова, який повторює суть теми. Як це робити: Назва (зазвичай іменник). Опис (зазвичай прикметники). Дії. Почуття (фраза). Повторення суті теми.

 

 

    Цитатний диктант із завданням

 

Відтворіть пропущене прізвище легендарного пращура:

 

 1. Та ой як крикнув же та козак…,

     Та ой на своїх же, гей, козаченьків.

    2. Чи не той то хміль,

    Що коло тичин в’ється?

    Ой той то …,

    Що з ляхами б’ється.

3. Не вернувся…,

    Голова завзята,

   Замучили молодого

   Татари прокляті.

4. Отак Максим …

   Із панами бився,

   І за те він слави

   Гарной залучився.

    5. За Сибіром сонце сходить,

   Хлопці, не зівайте:

   Ви на мене, …,

   Всю надію майте.

 

 

 

    Диктант «Ерудит»

 

Поясніть значення слів, які зустрічаються в історичних піснях:

Ґринджоли, ружина, осавул, шанці, асесор, ісправник.

    Тестові завдання

 

«Зажурилась Україна»

1. Який художній засіб застосовано в назві даної пісні?

а) Метафору; б) епітет; в) порівняння; г) гіперболу.

2. Україна зажурилась, бо:

а) не мала справжніх своїх захисників;  б) її сини розгубилися під час боротьби з ворогом;   в) не мала можливості стати багатою;   г) нічим прожити.

3. З яким проханням звернувся один із захисників країни до пана-брата?

а) Брати шаблю та йти воювати; б) власно зібрати врожай;

в) нагородити козаків за їх мужність і завзятість;

г) віднайти полонених і допомогти їх звільнити.

4. Від якого ворога захищали козаки Україну?

а) Татар; б) турків; в) половців; г) ляхів.

5. Бурлака воюватиме з ворогом:

а) шаблею; б) кулаками; в) рушницею; г) дрюком.

6. У першому стовпчику твору описано:

а) боротьбу козаків з ворогом; б) страждання України;

в) козацьку зброю; г) красу української природи.

7. Захищаючи рідний край, козаки прагнуть, щоб:

а) не пропала їх слава; б) остаточно знищити ворога;

в) якомога швидше визволити полонених;

г) пам’ятники культури не залишилися зруйнованими.

 

«Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»

1. На кого кричав Сірко?

а) Полонених татар; б) своїх козаченьків; в) зрадників рідного краю; г) свого джуру.

2. Куди запропонував їхати отаман козакам?

а) У поле на тренувальні збори; б) визволяти жінок і дітей з полону;                                            в) до хана у гості; г) перевірити військову охорону.

3. Сірко з військом виїхав:

а) до схід сонця; б) в обідню пору; в) коли туман поле вкривав; г) після обіду.

4. Козаки із Січі вилітали, наче:

а) орли; б) соколи; в) куріпки; г) ворони.

5. Військо Запорізьке в пісні названо:

а) мужнім; б) багатотисячним; в) гарно озброєним; г) славним.

 

                Гра-змагання «Хто швидше?» (за змістом історичної пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)

    Клас розподіляється на дві команди, обираються капітани, проводиться

жеребкування. Завдання гри: розгадати кросворд протягом 5—7 хвилин:

 

Кросворд для першої команди.

По вертикалі: 1. Жанр даного твору. (Пісня)

По горизонталі: 1. Назва місцевості, де літав сизий орел. (Степ) 2. Отаман козацький. (Сірко) 3. Як у творі названо козацьке військо? (Славним) 4. До кого зібралося їхати козацьке військо? (Хана) 5. Продовжіть рядок: «...над степом та сонечко...» (Сяє).

 

	1			1
			2
				3
		4
			5

 

 

Кросворд для другої команди.

По вертикалі: 1. Головний герой твору. (Сірко)

По горизонталі: 1. Місце розташування козаків. (Січ) 2. Художній засіб «битий шлях». (Епітет) 3. Назва війська козаків. (Запорізьке) 4. Шлях, яким рухався отаман із козаченьками. (Кримський) 5. З яким птахом народ порівняв рух отамана по степу? (Орлом)

 

				1
		2
3
				4
				5

 

                «Доміно»

 

Застосовуючи прийом «Доміно», охарактеризуйте

Сірка, добираючи слова. 

Наприклад, Сірко мужній — справедливий — чемний — рішучий —

 винахідливий — …

 

 

  Спробуйте продовжити текст пісні «Та ой як крикнув же козак Сірко»:

 

  Битву Івана Сірка з татарами в пісні не описано, проте з текст зрозуміло, що вона обов'язково закінчиться перемогою козаків. Поміркуйте, звідки виникає у читача чи слухача пісні така впевненість.

 

1.Про які історичні часи йдеться у пісні «Зажурилась Україна»? 
2.Що досить «панові-братові» малювати?
3.Яка зброя знадобиться у боротьбі з «вражим турком»?
4.Хто воює зі зброєю в руках, а хто кулаками?
5.Куди  Сірко вирушає зі своїми побратимами?
6.З чим порівнюється військо запорозьке, яке вирушає в похід?
7.На яких конях «військо славне запорозьке... у степу виграває»?
8. Кого обступає Сірко на битому шляху?

Відповіді. 1. Боротьба з турецькими нападниками. 2. Ґринджоли. 3.Шабля та кулаки. 4. Козак, бурлака. 5. До хана у гості. 6. З орлами. 7.Вороних. 8.Татар.

 

 

 

«Зажурилась Україна»		«Та, ой, як крикнув же козак Сірко»
Час та місце запису пісні	Середина ХІХ ст., Новомосковський повіт Катеринославської губернії	Час та місце запису пісні
Короткий зміст		Короткий зміст
Тема		Тема
Ідея		Ідея
Жанр		Жанр

    Тестові завдання

 «Ой Морозе, Морозенку»

1. Козака Морозенка у пісні названо:

а) мужнім; б) відчайдушним; в) геніальним; г) славним.

2. Україна за козаком:

а) побивається; б) репетує; в) плаче; г) сумує.

3. Звідки виступало козацьке військо на бій з ворогом?

а) 3 міста; б) із залізничної станції; в) з-під лісу;  г) із-за кручі.

4. Кінь у Морозенка був:

а) сивий; б) молодий; в) мудрий; г) навчений.

5. Татари у пісні порівнюються з:

а) буйним вітром; б) громом; в) зграєю ворогів;  г) сильним дощем і градом.

6. Скільки часу тривав бій козаків з татарами?

а) 3 ранку до вечора; б) півдня; в) півдоби;  г) до ночі глухої.

7. Що трапилося з Морозенком після бою?

а) Був поранений у голову; б) пропав безвісти;  в) його замучили татари;

 г) був зарізаний зрадником.

8. Що будуть згадувати люди про Морозенка?

а) Доброту і щирість; б) думи та пісні на його честь;  в) його відповідальність за доручену справу;  г) прагнення ватажка допомогти бідним.

9. Кому з твору належать слова:

«Дивись тепер, Морозенку,

Та на свою Україну!»?

а) Козакам; б) татарам; в) повстанцям із села;  г) побратимам.

10. З якою промовою звернулася татарва до розтерзаного українського героя («Ой Морозе, Морозенку»)?

а) «Що, захистив свою милу Вкраїну?»

б) «Радій тепер, Морозенку, за свою Батьківщину!»

в) «Дивись тепер, Морозенку, та на свою Україну!»

г) «Ось так тобі, славний герою, тепер будеш знати!»

11. Татари, «прославляючи» Морозенка («Ой Морозе, Морозенку»), «поставили його на... могилу». Визначте, на яку саме:

а) козацьку; б) Савур; в) вкраїнську; г) кримську.

 

«Максим козак Залізняк»

1. Рідне місто Залізняка:

а) Умань; б) Жаботин; в) Київ; г) Запоріжжя.

2. Приїхавши до Києва, герой був, наче:

а) мужній велетень; б) казковий герой; в) пишна рожа; г) могутній дуб.

3. Кількість війська, яке зібрав ватажок у Жаботині:

а) мільйон; б) дві тисячі; в) сорок тисяч; г) сім сотен.

4. День тижня, коли відбулася битва козаків з панами («Максим козак Залізняк»):

а) неділя; б) середа; в) понеділок; г) п’ятниця.

 

    Інформаційне ґроно

 

Складіть інформаційне ґроно щодо характеристики образу Морозенка, посилаючись на текст пісні:

 

                           «голова завзята»;

Морозенко                                             «славний козаче»;

                                                                   шанобливе ставлення України до героя;     

                                                              «виступає... попереду війська» (мужність).

 

 

    Робота над композицією пісні «Ой Морозе, Морозенку»

 

• Дослідіть‌ будову пісні, її композицію.
• Чи‌ має пісня обрамлення? З якою метою його введено? 
• Яку‌ частину твору можна вважати кульмінаційною?

   Співвіднесіть елементи композиції з цитатами з твору.

 

1. Експозиція 2.Зав'язка 3.Кульмінація 4. Розв'язка

А) «Бились зранку козаченьки до ночі глухої…». Б) «Замучили молодого вороги прокляті». В) «Вся ти еси, Україно, славою покрита…». Г) «Бо вже син мій, Морозенко з ворогами б'ється».

 

Відповідь: 1 Г; 2 А; 3 Б; 4 В.
 

 

 

 

    Літературна вікторина «Пізнай історичну пісню»

 

Чи хто їде, чи хто йде,

Треба їх спитати,

Як не має він грошей —

Треба йому дати!

                          («За Сибіром сонце сходить»).

Ой ти станеш на воротях,

А я в закаулку,

Дамо тому стиха лиха

Та вражому турку!

                          («Зажурилась Україна»).

Та сідлайте ж ви коней хлопці-молодці,

Та збирайтеся до хана у гості!

                          («Та, ой, як крикнув же козак Сірко»).

Ой, втікали вражі ляхи —

11 о іубили шуби...

Гей, не один лях лежить

Витуривши зуби!

                           («Чи не той то хміль»).

Бились наші козаченьки

До ночі глухої,—

Полягло наших чимало,

А татар утроє.    («Ой Морозе, Морозенку»).

 

Лине гомін, лине гомін

По степу німому.

Вертаються козаченьки

Із бою додому.   («Максим козак Залізняк»).

Зібрав війська сорок тисяч

В місті Жаботині,

Обступили город Умань

В обідній годині.

                            («Максим козак Залізняк»).

Прийшла туга до серденька,

Як у світі жити?

Світ великий і розкішний

Та ніде ся діти!

                          («За Сибіром сонце сходить»). 

Ой ти станеш з шабленькою,

А я з кулаками,

Ой щоб слава не пропала

Проміж козаками.

                           («Зажурилась Україна»).

Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,

Та що над степом та сонечко сяє.

Аж то військо та славне Запорізьке

Та на ворожих конях у степу виграває.

                     («Та, ой, як крикнув же козак Сірко»).

А я ляхів не боюся

І гадки не маю —

За собою великою

Потугу я знаю...

                             («Чи не той то хміль»).

То не грім в степу грохоче

То не хмара світ закрила,—

То татар велика сила

Козаченьків обступила.

  («Ой Морозе, Морозенку»).

 

    Інформаційне ґроно

 

Складіть інформаційне ґроно щодо характеристики образу Кармалюка, посилаючись на текст пісні:

 

                                              не має долі;

                                              вболіває за страждання родини, простого люду;

                                              постійні переслідування владою;

Кармалюк                        розбійник;

                                             збираючи гроші у багатих, роздає бідним —                  

                                             безгрішний;

                                               живе у лісі;

                                              «гонять, як звірюку»

 

 

 

 

    Тестові завданн

«Чи не той то хміль»

1. Б. Хмельницький очолив боротьбу козаків з:

а) турками; б) татарами; в) ляхами; г) половцями.

2. Хмелем у пісні називають:

а) те, «що коло тичин в’ється»; б) «того, хто з ворогом б’ється»;                                          в) «що по пиві грає»; г) «що у пиві кисне».

3. Де відбувалася боротьба козаків з ворогом? Під:

а) Жаботином; б) Києвом; в) Жовтими Водами;  г) Львовом.

4. Кількісний склад ворожого війська:

а) мільйон; б) сорок тисяч;  в) півтисячі; г) кілька сотень.

5. У ворога була доброю:

а) військова підготовка; б) зброя; в) врода; г) їжа.

6. Тікаючи, поневолювачі погубили:

а) шуби; б) військові намети; в) особисті документи; г) ганчір’я.

7. Яка дика тварина згадується у пісні?

а) Кабан; б) вовк;  в) лиса; г) заєць.

8. Рядок, який тричі повторюється у творі:

а) «Гей, поїхав Хмельницький»;  б) «За собою великую Потугу я знаю...»;

в) «Ой той то Хмельницький»; г) «Що коло тичин в’ється

9. Від чого застерігають Б. Хмельницького («Чи не той то хміль»)?

Щоб він:

а) був обережним та уважним під час бою;  б) не пив Золотої Води;                                                 в) не виїжджав на полювання;  г) перед походом обов’язково перевірив зброю.

 

«За Сибіром сонце сходить»

1. Звертаючись до хлопців, Кармалюк говорить їм, щоб вони:

а) мали надію на нього; б) негайно озброїлися; в) йшли жито косити;                                г) очікували його команди.

2. Чого не мав Устим після повернення із Сибіру?

а) Щастя; б) здоров’я; в) завзяття; г) долі.

3. Від чого гірко плаче народний месник?

а) Приниження і переслідування владою; б) згадки про страждання своєї родини;

в) через неможливість повернутися на Україну;  г) важкого поранення.

4. Де очікував Устим із хлопцями «подорожнього»?

а) При дорозі;  б) за густими кущами бузку; в) біля величезного дуба;                           г) сидячи на деревах.

5. З яким питанням зверталися народні месники до того, хто їм зустрічався?

а) «Чи є у вас гроші?»; б) «Чи маєте ви можливість нас нагодувати?»;

в) «Чи далека дорога до Сибіру»; г) «Чи не потрібна вам наша допомога?».

6. Скільки грошей відлічив владика хлопцям?

а) Тисячу; б) півтисячі; в) сорок тисяч;  г) мільйон.

7. Який представник влади при зустрічі вимушений був дати народним

месникам грошей?

а) Асесор; б) ісправник; в) служитель церкви; г) судовий слідчий.

8. Через відсутність пристанища Кармалюк міг:

а) завдати шкоди мешканцям села; б) загинути в лісі;  в) марно пропасти;                                    г) потрапити в небезпеку.

9. Влада називала Устима:

а) бусурменом; б) злочинцем; в) розбійником; г) піратом.

10. Герой не вважає себе грішним, бо:

а) у багатого гроші забирає — бідному віддає; б) не знущається над народом;                                      в) повсякчас відчуває церкву; г) живе за законами Божими.

11. Через те що Кармалюк не мав хати, він жив у:

а) товаришів; б) кам’яній печері; в) лісі;  г) старого дяка.

12. Устим хоче, щоб за свої страждання:

а) народ склав про нього пісню; б) про нього згадували на Україні;

в) він отримав подяку людську; г) його було визнано народним захисником.

13. Хто із письменників назвав У. Кармалюка «славним лицарем»?

а) М. Вовчок; б) Т. Шевченко; в) М. Старицький; г) С. Васильченко.

14. Де організував герой повстанські загони і боровся проти панів? На:

а) Київщині; б) Вінниччині; в) Поділлі; г) Поліссі.

15. У пісні «За Сибіром сонце сходить» відтворені конкретні події:

а) середини XVII ст.; б) початку XVIII ст.; в) кінця XIX ст.;                                                       г) першої половини ХІХ ст..

16. В усній народній творчості У. Кармалюк виступає:

а) добрим чарівником; б) мудрою людиною; в) простим селянином;                                    г) могутнім богатирем.

17. Який художній засіб використано в рядку пісні «За Сибіром сонце

сходить»?

а) Епітет; б) порівняння; в) метафору; г) гіперболу.

 

 

 

Спробуйте намалювати словесну картину за однією з історичних пісень, яка вас вразила найбільше.

 

 

 

Ім'я запозичене зі старослов'янської мови, де з'явилося як калька грецького імені; Богдан - даний Богом. Богдан часто буває довгоочікуваною, пізньою і єдиною дитиною. Батьки, хочуть вони того чи ні, часто дають це ім'я тим дітям, чия поява на світ була пов`язана з тривогами і страхом. Це ім `я наділяє свого господаря дивовижною наполегливістю, впевненістю і врівноваженістю, а також достатнім розумом, у деяких випадках навіть хитрістю.

Дорослий Богдан – це спокійний чоловік, який знає собі ціну. У нього помітним є прагнення гарно й ґрунтовно влаштуватися в житті. Може часом досягти високої майстерності в професії, не потребуючи натхнення та імпровізації. У поводженні з людьми – трохи замкнутий і сухуватий.

Чи притамнні ці ознаки нашому героєві? Відповідь на це запитання знайдемо в ході нашого уроку. Спробуємо розтлумачити кожну літеру імені славетного гетьмана.

Б – бойовий, безстрашний;

О – організатор;

Г – герой;

Д – дисциплінований;

А – амбіційний;

Н – надійний, ненависний до ворогів.

 

 

   Беззаперечно можна стверджувати, що Богдан Хмельницький був для України ... (національним героєм, іменем цілої епохи, втіленням її могутності й безкомпромісності).

 

 

Згадай, з якими героями – оборонцями рідної землі ти зустрівся  в історичних піснях.  Порівняй риси вдачі героїв. Висновки та узагальнення занеси до таблиці:

Станіслав Морозенко	Максим Залізняк	Устим Кармалюк	Богдан Хмельницький
……	……	……	……

    Проведення гри «Кращий знавець історичних пісень»

 

Підготовчий етап: клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани в грі. Завдання гри: розгадати запропонований кросворд протягом 5—7 хвилин:

 

Кросворд для першої команди.

 

				1		1
					2
						3
4
					5

 

По вертикалі: 1. Могила, яка згадується в пісні «Ой Морозе, Морозенку». (Савур).

По горизонталі: 1. Місце проживання, переховування Кармалюка, героя пісні «За Сибіром сонце сходить». (Ліс). 2. Місто, де зібрав Максим Залізняк («Максим козак Залізняк») своє військо. (Жаботин). 3. У пісні «Чи не той то хміль?» надається застереження Б. Хмельницькому, щоб той не пив... (Води).

4. Асесори і справники ганяють Кармалюка («За Сибіром сонце сходить»), як... (Звірюку) 5. Шлях, яким рухався Сірко з військом («Та, ой, як крикнув же козак Сірко»). (Кримський).

 

Кросворд для другої команди.

 

			1	1
		2
	3
4
5

 

По вертикалі: 1. Місто битви козаків на чолі з М. Залізняком проти панства («Максим козак Залізняк» ) (Умань).

По горизонталі: 1. Що погубили ляхи («Чи не той то хміль?»), тікаючи з України до Польщі? (Шуби) 2. Кількість гармат, які мали козаки під час битви з панами («Максим козак Залізняк». (Сім) 3. Ворог, який замучив Морозенка («Ой Морозе, Морозенко»). (Татари) 4. Як у пісні «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» назване військо Запорозьке? (Славним). 5. Герой твору «Чи не той то хміль». (Хмельницький).             

 

  Методика   проведення. Звучить цитата з історичної пісні, у якій спотворе-на інформація. Необхідно виправити помилку і вказати джерело повідомлення (назву пісні).

 

1. «Ой той то Кармелюк,
        Що ляхів рубає»  (Хмельницький. «Чи не той то хміль»).
2. «Максим козак Морозенко,
      Козак з Запорожжя». (Залізняк. «Максим козак Залізняк»).
3. «За тобою, наш Сірко,
      Вся Вкраїна плаче» (Морозенку. «Ой Морозе, Морозенку»).
4. «Ви на мене, Хмельницького,
      Всю надію майте». (Кармелюка. «За Сибіром сонце сходить»).
5.  Аж то козак Кармелюк...
     На битому шляху та татар обступає». (Сірко. «Та, ой, як крикнув же та                   

                                                                                                        козак Сірко»).

 

 

 

Дівчина з легенди – Маруся Чурай

 

 

1. Народилася Маруся Гордіївна Чурай…

2. Народилася в родині… 

3. Батька звали… 

4. Маруся Чурай кохала… 

5. 1648 року…

6. Суд установив вирок… 

7. Врятував Марусю…

8. Маруся прожила… 

9. Маруся померла…

 

 

 

 

    Розгляньте зображення Марусі Чурай та спробуйте охарактеризувати дівчину як особистість та діячку. Пропонуємо деякі тези:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Бліц-диктант

 

1.   Як традиційно називають Марусю Чурай?
2.   З якою давньогрецькою поетесою порівнюють Марусю Чурай?
3.   Звідки родом Маруся Чурай?
4.   В чому народ зберігає пам'ять про Марусю Чурай?
5.   Хто був батьком Марусі Чурай?
6.   При яких обставинах загинув Гордій Чурай?
7.   Хто полюбив Марусю  і не відкривав своїх почуттів?
8.   Кого кохала Маруся Чурай?
9.   Яку пісню, за словами дослідників, склала Маруся Чурай, коли пішов Грицько Бобренко на війну під проводом Б.Хмельницького?

10.В яку пісню вилила свою тугу за коханим?

11.В якій пісні Маруся Чурай виклала план помсти Грицю?

12.Хто врятував Марусю Чурай від страти?

 

    Літературний диктант «Життєва доля Марії Гордіївни Чурай»

 

1. Як називають в Україні поетесу-піснярку Марусю (Марину) Чурай? («Дівчиною з легенди»)

2. Імовірний рік народження М. Чурай. (1625)

3. Гетьман, з яким батько поетеси Гордій ходив воювати проти польської шляхти. (Павлюк)

4. Суперниця Марусі у боротьбі за кохання до Грицька Бобренка. (Галина Вишняк)

5. Хто таємно кохав поетесу? (І. Іскра)

6. Місто, де М. Чурай складає пісню «Віють вітри, віють буйні». (Київ)

7. Через що піснярка вирішує отруїтися? (Зрада Г. Бобренка у коханні)

8. Що призупинило страту поетеси-піснярки? (Наказ Б. Хмельницького)

9. Письменниця, яка написала історичний роман про Марусю. (Л. Костенко)

10. Спів поетеси з народу не можна було порівняти зі співом кого? (Київських бурсаків)

11. Грицько Бобренко був сином... (Хорунжого полтавського полку)

12. Зазначте 2—3 пісні, окрім програмових, які стали популярними упродовж тривалого часу. («Грицю, Грицю до роботи», «Летить галка через балку», «На горі верба рясна», «Чого ж вода каламутна», «Прилетіла зозуленька»).

 

1.Маруся Чурай – це... (легендарна піснярка з Полтавщини).
2.Вирушаючи у похід козаки ніколи не свистали, бо це ... (погана прикмета).
3.Козака чекатиме неприємність у поході, якщо... (кінь спіткнувся).
4.Художній засіб «трачу літа» називається... (персоніфікація).
5.Маруся варила зілля у... (вівторок).
6.Мама била Марусю за те,... (що Гриця отруїла).
7.Без милого стане світ... (тюрмою).

 

    Цитатний диктант

 

Хто так сказав? З якого втору рядки?

1.   – Прощай, милий мій синочку,

        Та не забувайся,

        Через чотири неділеньки

        Додому вертайся.

2.   – Нащо ж ти ,доню, Гриця отруїла?
3.   – Ой Бог знає коли вернусь,

        У яку годину,

        Прийми ж мою Марусеньку,

        Як рідну дитину.

4.   – Нехай він не буде ні тій, ні мені,

        Нехай дістанеться сирій землі.

5.   – Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!

       Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися.

 

 

    Тестові завдання

 «Засвіт встали козаченьки»

1. Козаченьки вирушали в похід:

а) з полуночі; б) після сніданку; в) пообіді; г) ввечорі.

2. Сльози на очах у Марусі були від:

а) горя; б) радості; в) щастя; г) болю фізичного.

3. Мати буде очікуватиме на повернення сина через:

а) півмісяця; б) півроку; в) чотири недільки; г) рік.

4. Прикмета, яка, на думку козака, не дозволить йому швидко повернутися

додому:

а) зіпсувалося взуття; б) у двір полетіло багато горобців; в) кінь спіткнувся;

г) пов’яли квіти на підвіконні.

5. Про що просить син свою матінку перед від’їздом?

а) Молитися за нього; б) не згадувати про нього лихим словом; в) писати листів; г) прийняти Марусю як рідну дитину.

6. Мати свого сина називає («Засвіт встали козаченьки»):

а) сердешним; б) милим; в) коханим; г) єдиним.

«Віють вітри, віють буйні»

1. Внаслідок вітру:

а) пішов сильний дощ; б) облетіли пелюстки на квітах;

в) гнулися дерева; г) неможливо було вийти на прогулянку з милим.

2. У чому витрачає свої літа молодії героїня пісні?

а) Непосильній праці; б) горі і стражданнях; в) догляданні малого паненя;

г) відпочинок.

3. На думку молодиці, «не поправлять сльози її»:

а) матеріального становища; б) здоров’я; в) щастя; г) долі.

4. Героїні пісні «тяжко жити»:

а) без милого; б) у батьків милого; в) від повсякденної непосильної праці;

г) бо дуже захворіла.

5. Пісню «Віють вітри, віють буйні» у своїй творчості використав:

а) С. Руданський; б) І. Котляревський; в) Л. Костенко; г) Г. Квітка-Основ’яненко.

 

 «Ой не ходи, Грицю»

1. Зіллячко, яким дівчина отруїла Гриця, вона:

а) викопала; б) купила на базарі; в) випросила у ворожки; г) сама виростила.

2. Як героїня твору характеризує дівчат на вечорниці? Вони:

а) мудрі; б) полохливі; в) чарівні; г) веселі.

3. У вівторок молодиця:

а) зіллячко переполоскала; б) Гриця отруїла; в) зілля ізварила; г) ходила до ворожки.

4. Якою була перша вдповідь молодиці матері, коли жінка спитала:

«На що ж ти Гриця отруїла?» На це доня відповіла:

а) «Нехай він не буде ні тій, не мені»;  б) «Нехай дістанеться сирій землиці»;

в) «Нехай же Грицю двох не кохає»;  г) «Бо на вечорницях дівки чорнобриві».

 

 

 

    Учні дають відповіді на запитання «Чому, загубивши у віках імена тисяч творців фольклору, народ зберіг пам'ять про Марусю Чурай?». Можна запропонувати їм для порівняння думку М. Стельмаха: «Народжена для любові, не зазнала її радощів і всі свої надії, все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені рядки, що і зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття, довершеністю форми, чарівністю мелодій».

 

 

 

Назва твору	«Засвіт встали козаченьки»	«Віють вітри»	«Ой не ходи, Грицю»
Жанр	Суспільно-побутова пісня	Родинно-побутова пісня	Пісня-балада
Мотив	Прощання козака з коханою й матір'ю	Страждання дівчини через розлуку з коханим	Отруєння дівчиною коханого через зраду
Ідея	Уславлення наших предків, які заради своїх родин брали участь у козацьких походах; возвеличення почуттів їхніх рідних та близьких людей	Оспівування духовної величі закоханої дівчини, поетизація її страждань	Утвердження думки про те, що зло породжує ще більше зло

 

 

               Гра  «Так чи ні»

 

1. В історичній пісні «Зажурилась Україна» розповідається про боротьбу  

    козаків під проводом Богдана Хмельницького проти ляхів?
2.  Сірко вирушає зі своїми побратимами «до хана у гості»?
3.  Вороги «живцем серце виривали» з Устима Кармалюка?
4.  На Савур-могилу поставили Морозенка?
5.  Автором пісні «Засвіт встали козаченьки» вважають Марусю Богуславку?
6.  Маруся Чурай – легендарна поетеса  з Полтавщини?

7.  Зажурився Морозенко, «бо нічим прожити»?
8.  Сірко обступає татар на битому шляху?
9.  У битві під Жовтими Водами Хмельницький переміг ляхів?
10. Залізняка зовуть розбійником, бо забирає гроші у багатих і віддає бідним?
11. Пісня «Засвіт встали козаченьки» літературного походження?
12. За ініціативою Марусі  Богуславки козаки  просиділи  у  турецькій  темниці  

     тридцять  років? 

 

1.Установіть відповідність між цитатою та її автором:  

 

1. «Ой той то ...,             Що ляхів рубає».   2.  «За тобою, ...,            Вся Вкраїна плаче».  3. «Ви на мене, ...,          Всю надію майте».  4. «Ховали ... близько границі,     Плакали за ним усі молодиці». 5. Козаки «білим лицем до сирої землі   припадали, ... кляли-проклинали. 6. «Гірко ридали,              Прощенія домагали».

А.Гриць Б.Кармалюк. В.Маруся Богуславка. Г.Морозенко. Ґ.Брати-козаки. Д.Хмельницький.

2.Установіть відповідність між цитатою та її автором:  

 

1. «...з ляхами б’ється, …ляхів рубає,      ...ляшеньків тисне». 2. «Не вернувся й ...,      Голова завзята,     Замучили молодого   Вороги прокляті».  3. «Втікали...                   Погубили шуби...      Становили собі...        дубовії хати».  4. «Більше вони людей б’ють,     Ніж я гріхів маю». 5. «Вислухай, Боже, у просьбах щирих,     У нещасних молитвах нас...». 6. «Темницю відмирає,      Всіх козаків,     Бідних невольників,       На волю випускає».

А. Кармалюк. Б. Пани-ляхи.    В. Морозенко. Г. Маруся Богуславка. Ґ. Хмельницький. Д. Козаки-невільники.

 

 

    Закінчити прислів’я та пояснити їх зміст.

•  Як заспівають — ... (мов тебе крила підіймають).

•  Про нові дні складаємо... (нові пісні).

•  Нам приносить кожний день... (тисячі нових пісень).

• Хто співає… (у того робота скоро минає).
• Де праця… (там і пісня).

 

 

 

Українські народні думи

 

Дума

Історична, героїчна

Відображає, оспівує, зберігає

Кобзарі є виконавцями дум.

Речитатив

 

    Диктант «Одним словом»

 

Узагальніть подані поняття.

1.   Остап Вересай, Михайло Кравченко, Гнат Хоткевич, Андрій Шут –…
2.   Ніна Павленко, Валентина Третьякова, Неля Московіта – …
3.   Валентина Пахомова, Елеонора Пилипенко-Миронюк, Юлія Гамова – …
4.   «Маруся Богуславка», «Іван Богун», «Невольницький плач» – …

 

    Літературний диктант

 

Додати слово до визначення.

1.              Великі пісенно-розповідні твори на історико-героїчні та соціально-

         побутові теми називаються …

2.              Узагальнений образ жінки-полонянки – …
3.              Протяжне проказування, наближене до співу називається…
4.              Маруся допомагає визволитися з полону…
5.              Пам’ятник Марусі встановлено на …
6.              Виконавців дум називають…
7.              Найвідомішим кобзарем ХІХ ст. є …

 

    Цитатний диктант

 

З якої народної думи ці рядки?

1. «А в тій темниці пробувало

     Сімсот бідних козаків,

     А в неволі пробували

     Та Божого світу

     І сонця праведного не забачали».

 

2. «На Чорному морі не гаразд починає:

    Ізо дна моря сильно хвиля вставає,

    Судна козацькі-молодецькі на три часті розбиває».

 

 

    Тестові завдання

 

1. Думи відображали події, здебільшого:

а) пов’язані з особистим життям того чи іншого героя;

б) загальним планом; в) героїчного характеру; г) об’єктивно та емоційно.

2. До соціально-побутового циклу дум належить:

а) «Маруся Богуславська»; б) «Сестра і брат»;

в) «Невільницький плач»; г) «Самійло Кішка».

3. Жанр, до якого близькі народні думи:

а) казка; б) легенда; в) історична пісня; г) оповідання.

4. У супроводі якого народного інструмента виконуються думи?

а) Сопілки; б) трембіти; в) домбри; г) кобзи.

5. До сучасних кобзарів належить:

а) В. Нечема;  б) О. Вересай; в) Ф. Кушнерик; г) Є. Мовчан.

6. Кому з письменників належать рядки: «Наша душа, наша пісня Не вмре, не загине...»?

а) М. Рильському; б) І. Франку; в) Л. Українки; г) Т. Шевченку.

7. Виникнення народних дум припадає на:

а) ХІ – ХІІ ст.; б) ХІІІ – ХІV ст.; в) ХV – ХVІ ст.; г) XVII – XVIII ст..

8. Найчастіше у народних думах розповідається про:

а) культуру Київської Русі; б) соціально-побутові проблеми;

в) боротьбу народу проти іноземних загарбників.

9. Високим і святим почуттям для героїв народних дум була любов до:

а) природи рідного краю; б) історичних пам’яток; в) вітчизняного мистецтва; г) Батьківщини.

 

Дума «Маруся Богуславка»

1. Біля якого моря відбуваються події у творі?

а) Каспійського; б) Азовського; в) Чорного; г) Аральського.

2. Скільки козаків в’язнів перебувало у темниці кам’яній?

а) Сімсот; б) п’ятсот; в) багато; г) триста.

3. Звертаючись до ув’язнених запорожців, Маруся називає їх невільниками:

а) нещасними; б) бідними; в) виснаженими; г) страждаючими.

4. З яким питанням звернулася героїня думи до полонених козаків?

а) «Чи ви знаєте, що в нашій землі та й день затепера?»

б) «Чим я могла б вам допомогти, рідненькі?»

в) «Чи їли, чи пили ви, братці милі?»

г) «Чи дотримуєтеся ви віри християнської?»

5. Богуславка була:

а) козачкою; б) попівною; в) царевною; г) дочкою селянською.

6. Яким чином Маруся потрапила до кам’яної темниці, де були ув’язнені?

а) Припливла на човні через море;

б) пройшла таємною стежкою у горах;

в) переодягнувшись у турка охоронця;

г) пройшла, як дружина турецького пана.

7. Козаки називали Марусю Богуславку:

а) султаншею; б) бранкою; в) винахідливою; г) панночкою.

8. Напередодні якого свята православних у творі відбуваються події?

а) Сорокового дня від Великодня; б) Сорока Святих;

в) Петра і Павла; г) Вербної неділі.

9. Скільки часу козаки перебували в ув’язненні?

а) Майже половину свого життя; б) тридцять три роки;

в) понад десятиріччя; г) чверть століття.

10. Що Маруся пообіцяла козакам, коли від’їде пан турецький?

а) Принести їжу; б) прочитати листа з України;

в) випустити їх на волю; г) надати медичну допомогу.

11. Місто, в якому живуть батьки героїні твору:

а) Новогород; б) Київ; в) Полтава; г) Богуслав.

12. Ув’язнені козаки вперше просили у Господа, щоб він:

а) надав їм мужності і терпіння; б) визволив їх з неволі;

в) не забирав у них останньої надії на життя;

г) захистив народ український від страждань і поневірянь.

 

    «Доміно»

 

Скласти «доміно» до характеристики образу Марусі Богуславки.

   Маруся — добра — відповідальна — турботлива — співчутлива — рішуча — здатна на самопожертву — патріотка — бусурманка...

 

    Гра «Хто найшвидше»

 

   З класу обираються два учні, які змагатимуться між собою.

Завдання: за 1 хвилину необхідно дати відповідь на запитання.

1. Матеріал, з якого була побудована темниця, де перебували козаки. (Камінь)

2. Кількість ув’язнених козаків. (Сімсот)

3. Чого не бачили в’язні у темниці? Відповідь надати користуючись текстом.  

   («Сонця праведного», «Божого світу»)

4. Як Маруся називала невільників? (Бідними)

5. Яка субота згадується у творі? (Великодня)

6. Проклинаючи Марусю, козаки бажали їй, щоб вона... (Щастя-долі не мала)

7. Час перебування козаків у неволі. («Тридцять три годи»)

8. Куди збирався від’їхати пан турецький? (До мечеті)

9. Яким чином Маруся хотіла визволити ув’язнених? (За допомогою ключа,

    наданого їй паном турецьким)

10. Для чого Маруся прийняла віру турецьку? («...Розкоші турецької...

     лакомства нещасного»)

11. Чого не хотіла героїня, щоб робили її батьки? Відповідь надати,

      користуючись текстом. (...Статків-маєтків не збувають, Великих скарбів

      не збирають)

12. Прийнявши віру турків, героїня... («Потурчилась, побусурманилась»).

 

 

    Завдання для тематичної контрольної роботи ( варіант І )

 

І варіант

 

Початковий рівень

1. Герой якої історичної пісні очолив боротьбу з панами в Умані

і здобув слави:

а) Морозенко («Ой Морозе, Морозенко»);

б) Б. Хмельницький («Чи не той то хміль»);

в) М. Залізняк («Максим козак Залізняк»);

г) І. Сірко («Та, ой, як крикнув же козак Сірко»).

2. Художній образ — це:

а) особлива форма естетичного освоєння світу, при якій зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність;

б) зв’язок уявлень коли одне з них у людській свідомості викликає

низку інших;

в) зображення письменником у художньому творі людини з властивими

їй індивідуальними рисами;

г) зображення в літературному творі зовнішнього вигляду, пози, рухів, виразу обличчя людини, її одягу, взуття тощо.

3. В якій пісні Марусі Чурай героїня розмірковує над власним щастям?

а) «Ой не ходи, Грицю»; б) «На городі верба рясна»;

в) «Засвіт встали козаченьки»; г) «Віють вітри, віють буйні».

 

Середній рівень

4. Що сталося з Морозенком («Ой Морозе, Морозенко), коли він

потрапив у полон?

5. Куди вирушив І. Сірко («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»)

зі своїм військом?

6. Яким було життєве кредо Устина Кармалюка («За Сибіром сонце

сходить»)?

 

Достатній рівень

Виконайте одне із завдань:

7. Обґрунтуйте, чому героїня твору «Ой не ходи, Грицю» отруїла свого

коханого.

8. Як ви вважаєте, чому Т. Шевченко назвав Устина Кармалюка («За

Сибіром сонце сходить») славним лицарем? Наведіть переконливі

аргументи.

9. Дослідіть, що сприяло перемозі козаків під керівництвом Максима

Залізняка над ворогом («Максим козак Залізняк»).

 

Високий рівень

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

• «Моя улюблена українська історична пісня».
• «Устим Кармалюк: розбійник чи захисник народу?»
• «Книга — дзеркало життя».

 

II варіант

 

Початковий рівень

1. В якій історичній пісні згадується битва під Жовтими Водами?

а) «Максим козак Залізняк»; б) «Чи не той то хміль»;

в) «За Сибіром сонце сходить»; г) «Зажурилась Україна».

2. Пісня — це:

а) художній твір усного походження про вигадані та фантастичні події;

б) великий твір переважно героїчного змісту;

в) короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального

характеру, орієнтовний переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей буття;

г) словесно-музичний твір ліричного або ліро-епічного характеру, мелодійний

за своїм інтонаційним малюнком...

3. Пісня, яка присвячена боротьбі українського народу проти панської Польщі та султанської Туреччини в другій половині XVII ст.:

а) «Ой Морозе, Морозенку»; б) «Максим козак Залізняк»;

в) «Зажурилась Україна»;  г) «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко».

 

Середній рівень

4. Від чого застерігав народ Богдана Хмельницького перед битвою («Чи не той то хміль»)?

5. В якому злочині була звинувачена Маруся Чурай?

6. За що народ возвеличив Максима Залізняка («Максим козак Залізняк»)?

 

Достатній рівень

Виконайте одне із завдань.

7. Доведіть, що козак Морозенко («Ой Морозе, Морозенко») є народним героєм.

8. Обґрунтуйте, яким чином прислів’я «Хто сам у злиднях плаче, той і другого недолю бачить» пов’язане з ідейним змістом пісні «За Сибіром сонце сходить».

9. Вмотивуйте, чому в народі кажуть: «Книга вчить, як на світі жить».

 

Високий рівень

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем.

• «Славні лицарі, захисники рідної України».
• «За що шанує народ пісні Марусі Чурай».
• «Мужність і непоборність героїв народних

 пісень».

 

III варіант

 

Початковий рівень

1. Устим Кармалюк, герой пісні «За Сибіром сонце сходить», очолив:

а) боротьбу українського народу проти ляхів;

б) козацькі походи на Жаботин, Умань;

в) повстанський загін проти поміщиків;

г) підпільний рух на Україні.

2. Пісня, яку на західноукраїнських землях виконують навіть під час поховання видатних людей, віддаючи їм останню шану:

а) «Зажурилась Україна»; б) «Максим козак Залізняк»;

в) «Чи не той то хміль»; г) «Ой Морозе, Морозенку».

3. Легендарна історія життя Марусі Чурай дала поштовх до написання літературного твору якої письменниці?

а) Л. Українки; б) К. Малицької; в) О. Сенатович; г) Л. Костенко.

 

Середній рівень

4. Про що просив синок матінку, вирушаючи у військовий похід («Засвіт встали козаченьки»)?

5. З чим пов’язана журба України («Зажурилась Україна»)?

6. Стисло опишіть результати битви козаків під керівництвом Максима Залізняка («Максим козак Залізняк») з ворогом.

 

Достатній  рівень

Виконайте одне із завдань:

7. Поясніть назву історичної пісні «Чи не той то хміль».

8. Чи можна виправдати злочинні дії героїні твору Марусі Чурай «Ой не ходи, Грицю»? Відповідь вмотивуйте.

9. Як, на ваш погляд, з якою метою І. Сірко пропонує козакам виїхати до хана у гості («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»)?

 

Високий рівень

10. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

• «Вся ти єси, Україно,

  Славою покрита,

  Тяжким горем та сльозами,

  Та кров’ю полита!»

• «Історична пісня — минуле українського народу».

• «Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі».

 

 

    Завдання для тематичної контрольної роботи ( варіант ІІ ).

Розгорнуті відповіді на запитання

 

Варіант І

 

Початковий рівень (3 бали)

Завдання 1—6 містять запитання, відповідь на які потрібно дати одним або кількома словами. За кожну правильну відповідь — 0,5 бала.

1. Назвіть функції художньої літератури.

2.  Як називається перша композиційна частина думи?

3. До найдавніших історичних пісень належить.

4.  До якої групи історичних пісень належить пісня «За Сибіром сонце сходить»?__

5.  Із якої пісні наведено рядки: «То сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, та збирайтеся до пана у гості»?

6. Який художній засіб використано в рядках: «То не грім в степу грохоче, то не хмара світ закрила, то татар велика сила козаченьків обступила»?

 

Середній рівень (3 бали)

Дайте визначення літературних термінів із використанням прикладів. За кожну правильну відповідь — 1 бал.

7. Дайте визначення історичної пісні як жанру фольклору. Назвіть групи історичних пісень.

8. Які традиційні художні засоби використовуються найчастіше в піснях і думах? Наведіть приклади.

9. Що називається речитативом, які твори так виконують?

 

Достатній рівень (3 бали)

За кожну правильну повну відповідь — 1,5 бала.

10. Доведіть, що пісня «Чи не той то хміль» належить до історичних пісень.

11. Напишіть, які жанрові особливості дум.

 

Високий рівень (3 бали)

12. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

•   «Кобзарі — носії духовності та історичної пам'яті українського народу».

•   «Легендарна Маруся Чурай та її пісні».

 

Варіант ІІ

 

Початковий рівень (3 бали)

Завдання 1—6 містять запитання, відповідь на які потрібно дати одним або кількома словами. За кожну правильну відповідь — 0,5 бала.

1. Марусі Чурай приписують авторство яких пісень?

2. Заклик до об'єднання заради захисту рідної землі від загарбників — головна думка пісні...

3. У якому творі йдеться про облогу Умані?

4. Проблема внутрішньої роздвоєності людини, морального вибору є головною у творі...

5. Остання композиційна частина думи називається...

6. Визначити художній засіб у рядках:

Чи не той то хміль,

Що коло тичин в'ється?

Ой той то Хмельницький,

Що з ляхами б'ється.

 

Середній рівень (3 бали)

Дайте визначення літературних термінів із використанням прикладів. За кожну правильну відповідь — 1 бал.

7. Що таке художній образ? Наведіть приклади різновидів художніх образів.          

8. Дайте визначення думи як жанру фольклору. Назвіть різновиди дум за хронологічно-тематичною класифікацією.

9. Що вам відомо про кобзарів та бандуристів. Назвіть кількох із них.

 

Достатній рівень (3 бали)

За кожну правильну повну відповідь —1,5 бала.

10. Доведіть, що пісня «Максим козак Залізняк» належить до історичних пісень.

11. Напишіть, які є групи історичних пісень. Наведіть приклади.

 

Високий рівень (3 бали)

12.  Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

•   «Мій улюблений герой історичної пісні».

•    «Народні думи — поетична історія українського народу».

Відповіді до контрольної роботи з  теми «Усна народна творчість»:

Варіант 1

1) Естетична, виховна, пізнавальна.

2) Зачин, або заплачка.

3) «Зажурилась Україна».

4) Про боротьбу проти соціального гніту.

5) «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».

6) Заперечне порівняння.

7) Ліро-епічний твір героїчного характеру про події минулого та відомих історичних осіб. Пісні про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками, про боротьбу проти соціального та національного гніту.

8) Постійні епітети: «шабля гостра», «битий шлях» «сивий коник», тавтологія: «хлопці-молодці», «пане-брате», «кляли-проклинали», риторичні звертання: «Вся ти єси, Україно, славою покрита», запитання, інверсія, анафора, паралелізм.

9)  Своєрідний спів-декламація у супроводі музичного інструмента, думи.

 

Варіант 2

1)  «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, в'ють буйні...», «Ой, не ходи, Грицю...».

2)  «Зажурилась Україна».

3) «Максим козак Залізняк».

4) «Маруся Богуславка».

5) «славословіє».

6) Паралелізм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ.  СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

 

Творчість Тараса  Шевченка

 

 

 

    Хронологічний диктант

 

1814р., 1838., 1840р., 1843р., 1845р., 1847р.,

1850р., 1857р., 1861р., 1962р.

 

    Асоціативний диктант «Біографія»

 

Село Кирилівка, Енгельгард, Вільно, Ширяєв, Літній сад, 22 квітня 1838р., Академія мистецтв, 1843 р., 1840 рік, «Три літа», Кирило-Мефодіївське товариство, каземат, Орська фортеця, Кос-Арал, Ликера Полусмакова, «Буквар», 22 травня 1861 рік.

 

 

Скласти уявний мовний портрет до особистості Т. Г. Шевченка. 

Т — творчий..

А — активний. 

Р — рішучий.

А — авторитетний. 

С — сміливий.

 

    Літературне лото «Асоціації»

 

Ви вже дещо знайомі з життєвим шляхом поета, тому для актуалізації своїх знань зіграймо літературне лото «Асоціації», пригадаймо вже відомі сторінки життя Т.Шевченка.

      1.  Моринці.  Село, де народився майбутній поет.

2. Григорій .   Ім'я батька поета.
3. Енгельгардт.   Прізвище пана, у якого Тарас служив козачком.
4. Дяк .  Перший учитель Тараса.
5. Петербург.   Місто, де навчався письменник.
6. Брюллов. Прізвище видатного художника,який намалював портрет Жуковського, який  було розіграно в лотерею для викупу Тараса Шевченка з кріпацтва.
7. Академія. Заклад, у якому Тарас Григорович здобув вищу освіту.
8. Кобзар. Збірка поета.
9. 24. Вік, коли було викуплено Т. Шевченка з кріпацтва.

10. Тарасова. Гора, на якій поховано поета.

11. Малювання. Заняття, яке Тарас полюбив з дитинства.

12. Кирило і Мефодій. За участь у Кирило-Мефодіївському товаристві

      Шевченка було відправлено у заслання.

 

    Бліц-хвилинка

 

Визначте жанри творів Т.Шевченка.

«Назар Стодоля», «Сон», «Минають дні, минають ночі», «Кавказ», «Думи мої, думи мої», «Сліпа», «Тополя», «До Основ’яненка», «Мені однаково».

 

    Цитатний диктант

 

З яких творів ці рядки?

1. У всякого своя доля

     І свій шлях широкий.

2. На розпутті кобзар сидить

   Та на кобзі грає…

3. Защебече соловейко

    В лузі на калині…

4. Співають ідучи дівчата…

5. І мене в сім'ї великій,

    В сім'ї вольній, новій…

6. Мов прокинувся, дивлюся:

    Село почорніло…

 

    Бліц-диктант

 

1.   1843 – 1847 роки – це …
2.   Кому присвячена «Катерина»?
3.   У якому вірші поет згадує «лихих людей»?
4.   Про чию долю йдеться у вірші «Ой три шляхи широкії»?
5.   Скільки творів було у першому виданні «Кобзаря»?
6.   Як Шевченко по-народному називав свої поетичні твори?
7.   В якому вірші поет розмірковує про сенс людського життя, про власну долю?
8.   До якого ліричного жанру можна віднести вірш «Минають дні, минають ночі» і чому?

 

    Хронологічний диктант

 

Розставте ці твори Т.Шевченка відповідно до часу написання.

«Кавказ», «Сон», «Назар Стодоля», «Минають дні, минають ночі»,»Мені однаково», «Ой три шляхи широкії», «Заповіт».

 

    Диктант «Одним словом»

 

Узагальніть подані поняття.

1. Є.Гребінка, К.Брюллов, О.Венеціанов, В.Жуковський.
2. «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим», «Великий льох»…
3. «Лілея», «Причинна», «Тополя», «Утоплена».
4. «Княгиня», «Музикант», «Художник»…
5. «Мені однаково», «Садок вишневий коло хати», «Заповіт»…

 

 

1. Місце народження Т. Шевченка. (с. Моринці Звенигородського повіту   

    Київської губернії)

2. Соціальний стан Тараса у дитячі роки. (Кріпак)

3. Ім’я пана майбутнього письменника. (Енгельгардт)

4. Здібність поета в дитинстві. (Малювати)

5. Друзі, за допомогою яких Т. Шевченка було викуплено з кріпацтва.                                     

    (К. Брюллов, І. Сошенко, О. Венеціанов, В. Жуковський, Є. Гребінка)

6. Сума викупу Тараса з кріпацтва. (2 500 руб)

7. Заклад, в якому навчався Тарас Григорович, отримавши «вільну». (Академія

    мистецтв)

8. Перша збірка поета. («Кобзар»)

9. Назвіть відомих історичних осіб, яким Т. Шевченко присвятив свої твори.                           

    (Т. Трясило, І. Підкова…)

10. Посібник, який написав письменник для початкового навчання. («Буквар 

      южнорусский»)

11. Композитор, який присвятив Т. Шевченку понад 80 композицій.                                

     (М. Лисенко)

12. Назва таємного антикріпосницького братства, у якому Тарас Григорович

      брав   активну участь.

 

 

 

1.  Тарас  Шевченко  народився  10  березня  1814  року  в  с. Моринцях  

      Звенигородського  району  Черкаської  губернії . ( 9 , повіту , Київської )                                                            

2.  Майбутнього  поета  друзі  викупили  із  кріпацтва  22  квітня  1838  року,

     продавши  портрет  імператора , намальований  Карлом  Брюлловим .                             

     ( Василя  Жуковського )

3. Шевченко  у  Петербурзі  познайомився  з  найвідомішими  діячами 

     української  і  російської  культур : Євгеном  Гребінкою , Олексієм 

     Венеціановим , Олександром  Пушкіним .  ( Карлом  Брюлловим , Василем 

     Жуковським )

4. Коли  Тарас  став  вільною  людиною , його  зарахували  на  навчання  у 

    Петербурзький  університет .  ( Академію  мистецтв )

5. За  участь  у  Кирило-Мефодіївському  братстві  та  написання  революційних 

     творів  у  1849  році  поета  заарештували  і  згодом  заслали  у 

     Новопетровськ .  ( 1847 , Оренбург )

6. На  вироку  Шевченкові  імператор  Микола  І  власноруч  зробив  помітку :    

    « Під найсуворіший  нагляд  із  забороною  листуватися» .    ( «…писати  і  

    малювати» )

7. На  засланні  в  Орській  фортеці , Оренбурзі , на  Аралі  і  в  Новопетровсь- 

    кому  укріпленні  поет  провів  12  років .  (10 )

8. 1860 року  Рада  Академії  мистецтв  присвоїла  Тарасові  Шевченку  звання 

    професора – гравера .  ( академіка )

9. 10  березня   1860  року  у  Києві   помер  народний  поет .(1861 , Петербурзі).

 

 

    Розгадування кросворду

 

У виділеному вертикальному рядку кросворда прочитайте слово. Як воно

пов'язане з творчістю Т. Шевченка?

1. Назвіть прізвище пана, у якого з 1828 р. Шевченко виконував обов'язки

    козачка.    (Енгельгардт.) 

2. Тепер це село має назву Шевченкове. Звідси походив батько Тараса. Після

    смерті матері, Катерини Бойко, у 1823 р. батько одружується вдруге і

    переїжджає у свою хату. По смерті батька хлопчик наймитує; козачкує у пана

    Енгельгардта. Разом з паном у 1829 році залишає це село аж до 1843 р.

     (Керелівка.)

3. В якому селі народився Кобзар? (Моринці.)

4. В яке місто був призначений на службу Павло Енгельгардт? (Вільно.)

5. Через що пан не змушував Шевченка виконувати важку роботу?   

    (Малювання.)

6. Назвіть національність митця, до якого пан віддав Шевченка на навчання.

    (Поляк.)

7. В якій країні розпочалося повстання, через яке Шевченко не міг продовжити

    навчання? (Польща.)

8. Яку назву сьогодні має місто, в яке переїхав Енгельгардт зі своїми

     кріпаками? Впишіть перше слово.  (Санкт-Петербург.)

9. Під час навчання у Василя Ширяева юний Шевченко оформлював стіни і

    стелю  Великого театру, виконував малярські роботи в Александринському

    та ще в якому театрах? (Михайлівський.)

10. Куди ходив змальовувати скульптури, нехтуючи відпочинком, Тарас

      Шевченко?  (Літній сад.)

11. Яке почуття викликало у Тараса фарбування парканів? (Спротив.)

12. Іван Сошенко, познайомившись з Шевченком у Літньому саду, вирішив

      допомогти хлопцеві стати ... (вільним).

 

 

1Е

г

е

л

ь

Г

а

р

д

т

2К

е

р

Е

л

і

в

к

а

3М

о

р

и

Н

ц

і

4В

І

л

ь

н

о

5м

а

л

ю

в

А

н

н

я

6п

о

Л

я

к

7П

о

л

Ь

щ

а

8С

а

Н

к

т

9М

и

х

а

й

л

І

в

с

ь

к

и

й

10Л

і

т

н

і

й

С

а

д

11с

п

р

о

Т

и

в

12в

і

л

Ь

н

и

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    «Дешифрувальник»

 

  Пропоную виконати невеличке корекційне завдання, яке допоможе вам з’ясувати, творчість якого генія української літератури будемо вивчати на уроці:

 

	А	Б	В	Г
1	БЕ	ПАТ	НИК	ДЯ
2	ГРО	ЩИ	ОТ	ХУ
3	ДОЖ	НИН	КОН	ПО
4	РІ	НЯ	МА	МЕН

 

Ключ для прочитання:    А2, В4, Г1, Б3;   Б1, А4, В2;   Г2,А3, В1

 

 

    «Інформаційне ґроно»

 

Як ви розумієте вираз «бути вільним»?

Складіть інформаційне ґроно: «Що означає воля для Т. Шевченка?» 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Т.Г.Шевченко народився (де і коли)...
2. Дитинство поета пройшло у селі...
3. Коли Тарасові було ... років, померла мама.
4. Брати і сестри Т.Г.Шевченка: ...
5. Поет залишився круглим сиротою у ... років.
6. Тарас в дитинстві любив слухати розповіді ... про гайдамаків.
7. У пана Енегельгардта Т.Г.Шевченко служив...
8. Улюблені захоплення Т.Г.Шевченка...
9. Перша поетична збірка Т.Г.Шевченка мала назву...
10. На засланні Т.Г.Шевченко перебував ... років.
11. Помер Т.Г.Шевченко (де і коли)...
12. Перепоховання поета відбулося...

 

    Тестові завдання

 

«Думи мої, думи мої…»

 1. Свої думи Т. Шевченко називає:
а) важливими;    б) серйозними;   в) хвилюючими;   г) єдиними.

2. Звертаюсь до своїх дум, поет у творі просить їх:
а) не кидати його;   б) принести щастя простому люду;
в) розвеселити тих, хто засмучений;   г) захистити Бога від покарання панського.

3. Годину, в якій живе Т. Шевченко, він називає:
а) відповідальною;   б) лихою;   в) щасливою;   г) темною.

4. Автор поезії бажає, щоб його думи до нього:
а) повсякчас озивалися;   б) мали прихильність;   в) прилітали;   г) ставилися з великою шаною і повагою.

5. Річка, яка згадується у цьому творі:
а) Дунай;   б) Каяла;   в) Ворскла;   г) Дніпро.

6. Зі своїми думами Т. Шевченко хоче погуляти:
а) у степу широкому;   б) вздовж річки;   в) по Україні;   г) неподалік від Аральського моря.

7. Кого у творі названо убогими?
а) Українців;   б) кобзарів;   в) киргизів;   г) моряків Аралу.

8. Убогі, голі перебувають на волі і ще:
а) обробляють ниву;   б) борються з несправедливістю;   в) намагаються довести свою значимість;   г) моляться Богу.

9. Свої думи автор прагне привітати, як:
а) великих гостей;   б) діток;   в) миттєве щастя;   г) добру прикмету.

10. Зі своїми думами Т. Шевченко хоче:
а) залишитися вільним;   б) здобути незалежність України;   в) заплакати;
г) померти.

11. В якому році написана поезія Т. Шевченка «Думи мої, думи мої…»?
а) 1845;   б) 1820;   в) 1847;   г) 1807.

12. Жанр поезії Тараса Григоровича «Думи мої…»:
а) інтимна;   б) пейзажна;   в) громадянська;   г) філософська.

 

   «Мені однаково, чи буду…»

1. Поетові байдуже, де він:

    а)  буде жити; б) зможе оселитися; в) перебуватиме в ув’язненні; г) писатиме  

    власні твори.

2. Розмірковуючи над власною долею, Т. Шевченку «однаковісінько», чи його:
    а) шануватимуть в суспільстві; б)  хто згадає або забуде; в) вважатимуть за  

    революціонера; г) твори будуть мати популярність.

3. Поет виріс у неволі:

    а) на Аралі; б) в Петербурзі; в) між чужими; г) про що він говорить з

    неабиякою гордістю.

4. Помираючи, Т. Шевченко прагне все:

    а)  із собою забрати; б) залишити у спадок рідному народові; в) своє майно

    знищити; г) ним написане вивезти за кордон.

5. Україну поет називає:

     а) приниженою; б) щасливою; в) знесиленою; г)  славною;

6. Т. Шевченко хотів, щоб батько з сином:

    а) молились за Вкраїну; б) захищали рідний край від ворогів; в) оберігали

    традиції українців; г) допомагали знедоленим.

7. Поетові не байдуже, як Україну «присплять люди»:

    а) ледачі; б) незграбні; в)  злі;  г) хитрі та улесливі.

8. Рядок, яким закінчується поезія:

    а) «Мені однаково, чи буду»; б) «Однаковісінько мені»; в) «Та не однаково  

    мені»; г)  «Ох, не однаково мені».

9. Про кого поет у творі зазначає: «його замучили колись»?

    а) Самого себе; б) одного з видатних історичних осіб; в) борця за щасливе  

    життя; г) в’язня Сибіру.

10. За жанровою спрямованістю «Мені однаково, чи буду» Т. Шевченка —  

      лірика: 
      а) філософська; б) пейзажна; в) інтимна; г)  громадянська.

11. Особливість римування у творі «Мені однаково, чи буду»:

      а)  вільне; б) перехресне; в) кільцеве; г) суміжне.

12. Осмилюючи зміст поезії «Мені однаково, чи буду», з повним правом її  

      можна вважати:

      а) дипломатичною угодою з майбутнім; б) ораторською промовою;

      в) полілогом; г)  зверненням-попередженням.

 

      «Ой три шляхи широкії…»

1. Три шляхи широкії у творі:

     а) переплелися між собою; б) розбіглися хто-куди;  в)  докупи зійшлися;                      

     г) символізують щасливу долю народу.

2. Вирушивши у дорогу, брати покинули:

    а) жінок; б)  стару матір;  в) кохання; г) сестру.

3. Найменший брат розлучився з:

    а) молодою дівчиною; б) рідною оселею; в) старим батьком; г) дитиною.

4. Три ясені в полі були посаджені:

    а) матір’ю; б) коханою; в) братами; г) діточками.

5. Невістка посадила:

    а) калину; б) вербу; в) березу; г) тополю.

6. Три явори сестра посадила:

    а) біля річки; б) навколо хати; в) при долині; г) вздовж шляху широкого.

7. Червоною калиною можна милуватися завдяки:

    а) доньці старшого брата; б) синам середнього брата; в) батькові братів;                            

     г)  зарученій дівчині.

8. Які дерева не прийнялися після того, як брати пішли з України на чужину?

    а) Клени; б)  ясени;  в) дуби; г) яблуні.

9. Шукати братів на чужину, плачучи, йде:

    а) мати; б)  сестра;  в) батько; г) доля людська.

10. Наприкінці твору три шляхи широкії:

    а) змиті дощами; б) терном заростають;  в) тужать за братами;

    г) розруйновані і сльозами народними политі.

11. За братами плачуть їхні рідні:

     а) стоячи біля широкого шляху; б) сидячи на лаві біля калини;

     в) припадаючи до ікони; г)  в нетопленій хаті.

12. Через страждання, викликані перебуванням братів на чужині «кладуть в  

      домовину»:
      а) діточок; б) матір; в)  заручену дівчину;  г) сестру.

 

 

    «Незакінчене речення»

Поезія «Ой три шляхи широкії»
1. «На чужину з України
    ... розійшлся». (Брати).
2. «Посадила стара мати
    ... в полі». (Три ясени).
3. «А дівчина заручена...» (Червону калину).
4. «Повсихали три явори,
    Калина...» (Зов’яла).
5. «Плаче жінка з діточками 
     В... хаті». (Нетопленій).
6. «А три щляхи широкії
     ... заростають». (Терном).

Поезія «Мені однаково, чи буду...»
1.«Мені однаково, чи буду
    Я жить ... чи ні». (В Україні).
2. «Чи хто згадає, чи забуде
    Мене ... на чужині». (В снігу).
3. «В неволі виріс між...
    І неоплаканий своїми». (Чужими).
4. «На нашій славній Україні,
    На нашій – ... землі». (Не своїй).
5. «Мені однаково, чи буде
    Той син..., чи ні». (Молитися).
6. «Та не однаково мені,
    Як Україну ... 
    Присплять, лукаві, і в огні
    Її, окрденую, збудять». (Злії люде).

 

 

Застосовуючи фактичний матеріал поезій, заповніть таблицю:

Т. Шевченку
байдуже	не однаково
Чи буде жити на Україні… Чи хто згадує про нього, чи забуде… Чи буде син молитись за Україну… В неволі, плачучи, умре…	  Як Україну злії люди присплять…   Лукаві присплять рідній край…   В огні Україну, окрадену, збудять…   Чи буде молитися син за долю рідного краю…

 

    Заповнення «паспорта» поезії

 

 

Автор твору	Т. Г. Шевченко
Назва твору, цикл	«Мені однаково, чи буду…», «В казематі»
Час та місце написання	17 квітня і 19 травня 1847 р., Санкт-Петербург
Жанр	Філософська лірика
Побудова	Монолог, який містить дві частини (18 рядків і 5 рядків, що протиставляються
Тема	Ставлення до власної долі та до долі батьківщини
Ідея	Утвердження активної громадянської позиції кожної людини, патріота, який інтереси батьківщини, її народу ставить вище за власні
Художні засоби

 

 

   Клас об'єднують у дві команди, обирають капітанів. Посеред класу корзина у формі м'яча, у якій на смужках паперу написані питання. Капітани команд по черзі виймають по одній смужці та приносять її до своєї групи, обмірковують та дають відповідь. Перемагає та команда, яка дала більше правильних відповідей.

1. До якого циклу належить поезія «Мені однаково…»? («В казематі»).  2. Указати час написання й місце поезій циклу «В казематі». (Між 17 квітня і

    19 травня 1847 p., Петербург). 

3. Скільки поезій нараховував спочатку цикл «В казематі»? (12). 

4. До якого різновиду лірики належить вірш «Мені однаково…»? (Філософська

    лірика). 

5. Ідея поезії. (Зречення всіх здобутків, слави, почестей в ім'я того, щоб рідний

    народ гідно витримав усі випробування і вцілів). 

6. Укажіть художні засоби. (Повтори, звертання, метафори, епітети, пряма

    мова). 

7. Назвіть символічні образи поезії. (Ліричний герой, батько, син, Україна).

 8. Укажіть тему вірша. (Прояв справжнього патріотизму).

    «Уяви, що ти - дослідник»

 

Дати відповіді на запитання (за змістом поезії «Мені однаково, чи буду»):

     Яке слово повторюється найчастіше? (однаково)

     Скільки разів? (5)

     Поясніть лексичне значення цього слова. (байдуже, все одно)

     Дослідіть змістову функцію слова «ОДНАКОВО», дані спостережень занесіть до таблиці.

 

Змістова   функція   слова   «ОДНАКОВО»
«Мені однаково»	«Однакові-сінько»	«Мені однаково»	«Та не однаково мені»	«Ох, не однаково мені»
Вимовляється спокійно,        з ледь стримуваним хвилюванням	Вдавано байдуже, тут герой вже опанував себе	Висновок над роздумами про впорядкованість особистої  волі народним інтересам, вчувається інтонація категоричності	Звучить рішуче, пристрасно, з болем	Крик згорьованої душі, її стогін і ридання, що рвуться назовні

 

 

    Літературне дослідження

 

Прочитайте картину молитви. Заповніть таблицю:

 

Символіка поезії «Мені однаково, чи буду…»

 

Образи
Ліричний герой	Асоціюється з автором
Батько	Представник покоління, що було сучасним Т. Шевченкові
Син	Представник майбутнього

    Конкурс-гра «Сторінками життя Т. Шевченка»

 

Клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани у конкурсі-грі (проводиться жеребкування). Завдання конкурсу-гри: розгадати кросворд впродовж 5–7 хвилин.

 

  Кросворд для першої команди.

 

 

 

 

 

 

По вертикалі: 1. Ім’я батька поета. (Григорій)

По горизонталі: 1. Видатний український діяч мистецтва, з яким І. Сошенко познайомив Т. Шевченка. Є. Гребінка) (2. Село, де народився майбутній поет. (Моринці) 3. Під час перебування в Оренбурзі Т. Шевченку було заборонено писати і... (Малювати) 4. Місто, де навчався письменник. (Петербург)                              5. Видатний учений-історик, який запропонував Тарасу Григоровичу вступити до Кирило-Мефодіївського товариства. (Костомаров) 6. Збірка поета. («Кобзар») 7. Заклад, у якому Тарас Григорович здобув вищу освіту. (Академія) 8. Прізвище видатного російського митця, портрет якого було розіграно в лотерею для викупу Тараса Шевченка з кріпацтва. (Жуковський).

 

Кросворд для другої команди.

 

 

 

 

 

 

 

 

По вертикалі: 1. Ім’я матері поета. (Катерина)

По горизонталі: 1. Перший учитель Тараса. (Дяк)  2. Море, в наукову експедицію до якого було запрошено Т. Шевченка. (Аральське) 3. Сад, де познайомився Тарас з І. Сошенком. (Літній) 4. Прізвище пана, у якого Тарас служив козачком. (Енгельгардт)  5. 4 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв надала Шевченкові звання академіка-... (гравера).  6. Своєю батьківщиною письменник називав село, де він народився, тобто... (Кирилівку) 
7. Назва книжки з поезіями, яку приховував поет, перебуваючи на засланні. (Захалявна) 8. Здібності, які виявилися у Тараса дуже рано. (Малювання).

 

    Гра «Знайди слова»

   Йдучи за з'єднаними лініями, визначте, ким                                                                      виступає Т. Шевченко у вірші                                                                                                      «Думи мої, думи мої ...» .

Роздається один листочок на парту, пара,

яка швидше визначить три слова вважає-

ться переможцем.

 

 

6,24,17,11    17,19,13   16,11,26,19  17,7,18,12   10   3,1,17,11

18,1,30,19   22,23,1,16,11    18,1    20,1,20,7,21,12

22,24,17,18,11,17,11   21,33,6,1,17,11

( «Думи мої, лихо мені з вами,

Нащо стали на папері

Сумними рядами» ).

 

20,21,11,3,12,23,1,14   9,7   17,19,33,   18,7,18,31,15,10

17,19,33    24,15,21,1,13,18,19

17,19,13,26   6,12,23,19,15   18,7,21,19,10,24,17,18,11,26

33,15   22,3,19,32   6,11,23,11,18,24

( «Привітай же, моя ненько,

Моя Україно,

Моїх діток нерозумних,

Як свою дитину» ).

 

 

Творчість Лесі Українки

 

    Хронологічний диктант

 

1871р., 1882р., 1893р., 1899р., 1901р.,

1907р., 1911р., 1912р., 1913р., 1971р.,

1972р.

 

    Асоціативний диктант «Біографія»

 

Лариса Петрівна Косач, місто Новгород-Волинський, вірш «Надія», М.Драгоманов, «На крилах пісень», Сурамі, єгипетські піраміди, 1913р., Климент Квітка, вірш «До мого фортепіано»

 

    «Я вмію цінувати…»

 

   Виконавши ряд творчих завдань, скажіть, будь ласка, якою була Леся Українка? Чи була вона сильною? Мужньою? Що їй надавало сили? Чи потрібно, щоб бути сильною людиною, уміти любити життя? А які ж треба мати якості, щоб навчитися жити? Чого вчить нас мужня, стійка, життєлюбна Леся Українка? Скласти опорну схему:

 

сердечність	людей	щирість	милосердя	Вітчизну
Я ВМІЮ ЦІНУВАТИ…
родину	друзів	волю	добро	мужність

 

 

 

Учні розподіляються на дві команди, обирають капітанів. Впродовж 5–7 хвилин команди мають виконати завдання.

І команда

 

 

 

По вертикалі:
1. Улюблений жанр усної народної творчості Лесі Українки, яким вона скористалась у своїй письменницькій діяльності. (Казка)

По горизонталі:
1. Прізвище письменниці до одруження. (Косач)
2. Ім’я брата Лесі, якого вона найбільше любила і поважала. (Михайло)
3. Хвороба, від якої поетеса лікувалася впродовж всього життя. (Туберкульоз)
4. Село, до народилася Леся Українка. (Колодяжне)
5. Місто для лікування і відпочинку письменниці. (Євпаторія)

 

ІІ команда

 

 

По вертикалі:
1. Прізвище Лесі Українки. (Косач)

По горизонталі:
1. Жанр творів письменниці «Лелія», «Біда навчить». (Казка)
2. Ім’я матері Лесі. (Олена)
3. Основна риса характеру поетеси, яку вона виявила у боротьбі зі своєю хворобою. (Мужність)
4. Найулюбленіша книга Лесі. («Кобзар»)
5. Відомий твір письменниці — «Казка про Оха-…». (Чародійника)

 

 

Леся Українка → письменниця → фольклорист → музикант (фортепіано) → мовознавець (вивчила понад десять мов) → здібності у малюванні → авторка навчальної літератури (написала підручник «Стародавня історія східних народів») → перекладач → керівник гуртка «Плеяда» → автор публіцистичних праць → драматург → агітатор за боротьбу проти капіталізму.

 

 

    Складання інформаційного грона «Портрет знайомої ліричної героїні».

Портрет ліричної героїні

 

 

«Убий! Не здамся!»        «Я була малою горда,             «Хто не жив посеред бурі,

                             Щоб не плакать, я сміялась…»  той ціни не знає силі…»

    «Асоціативне гроно»

Складання «Асоціативного куща»

Учні за питаннями вчителя складають асоціативний кущ.

1. Діти, назвіть будь ласка справжнє ім’я Лесі українки. (Лариса Петрівна Косач) 

2.    Хто вона? Актриса чи поетеса

3.    Як звали матір Лариси? (Олена Пчілка)

4.   З якими віршами Л.Українки знайомились та вивчали у 6 класі («Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська») 

 5. Яке випробування спіткало поетесу? (боротьба з хворобою)   

 6. Що весь час супроводжувало Л. Українку?  (талан)                                       

 7. Ліро-епічна поема, яка вперше була надрукована у журналі „Життє і слово” («Давня казка»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Пам'ятка  «Мозаїка особистості»

1. Вдача, темперамент.

2. Характер.

3. Захоплення.

4. Обдарування.

5. Національне питання.

6. Релігія.

    Психологічний портрет Лесі Українки

 

1. Вдача і темперамент:

     За натурою – вразлива до всього гарного як в природі, так і в людях.

     Весела від народження, дуже охоча до всякого танцю, музики, співів.

       Дуже терпляча і невередлива; допомоги просила тільки в разі крайньої потреби.

     Мала  замкнуту стриману вдачу; була розумнішою від інших дітей, але не привертала уваги оточення, не кидалася в вічі.

 

2. Характер:

               Характер Лесі на стільки прекрасний, на стільки ж і складний

 

3. Риси характеру:

  принциповість

  скромність

  самокритичність

  цілеспрямованість

  сила волі

  самовиховання

  почуття людської гідності

  солідарність у боротьбі за долю народу

  милосердя

  невсипущість

  прямота ,  делікатність

  жертовність

 

4.  Здібності:

   Мати казала:

“ Леся прекрасна дитина, така без кінця добра, поблажлива до всіх, дуже здібна, як до науки, так і до мистецтва .”

 

5.  Обдарування:

     Майже самотужки вивчила понад десять мов. Добре знала  німецьку, французьку, польську, російську, давньогрецьку, латинську, італійську, болгарську мови. Почувала себе вільною у спілкуванні з іноземцями.

     Була педагогом у широкому розумінні слова: навчала братів і сестер, займалася репетиторством.

     Стала вдумливим вихователем не лише рідних, знайомих, а й всього народу.

 

6. Національне питання:

     Леся Українка була щирою патріоткою, сповідувала високу національну ідею.

     Свято шанувала героїчну Козаччину і Гетьманщину.

     Толерантно ставилась до інших народів.

     Впливала на формування національної еліти, національної інтелігенції.

     Творила новий храм державності, бо “ найжахливіше – це рабство…”, вважала поетеса.

 

7. Релігія:

     Свято шанувала народні християнські традиції та релігійні обряди, зокрема Великодні.

     Позитивно ставилася до Святого Письма. І в листах, і в творах чимало посилань на образи і мотиви біблійного походження.

     Відповідно до передсмертного бажання, повали Лесю українку за православним обрядом.

 

 Робота в групах. Метод «Графіті»

 

І група. Пригадайте поезію Лесі Українки «Мрії». До чого закликає поетеса? Яка головна думка твору? Чи додають, на вашу думку, людині мужності, цілеспрямованості страждання?

Використовуючи кольорові маркери, олівці напишіть ключову цитату вірша.

 

ІІ група.  Прочитайте вірш Лесі Українки «Як дитиною,бувало…». Чи перегукується він з особистим життям поетеси? Як саме?

Використовуючи кольорові маркери, олівці напишіть ключову цитату вірша.

 

ІІІ група.  Прочитайте поезію Лесі Українки «Тиша морська». Виберіть ті рядки, у яких поетеса каже про свою сміливість і неабияку мужність.

Використовуючи кольорові маркери, олівці напишіть ключову цитату вірша.

 

 

    «Оживи фото» 

 

Світлина № 1 –         будинок у м. Новограді – Волинському, де народилася Леся Українка.	Світлина № 2 – Леся разом з матір’ю ОленоюПчілкою.
Світлина №  3 – будинок  у Колодяжному.	Світлина №  4 –  гурток «Плеяда».
Світлина № 5 – на відкритті пам’ятника І.Котляревському в Полтаві.	Світлина № 6 –  останнє прижиттє- ве  фото.
Світлина №  7 – могила поетеси.	Світлина № 8 – батьки Лесі Українки

 

    «Давня казка»

   Гра « Літературний футбол»

Мета гри: на матеріалі прислів’їв пригадати риси характеру притаманні поету та графу. З поданих прислів’їв виберіть ті, які стосуються поета, і ті, які –графа:
- Не зробиш людям добра, не побачиш від них лиха. (поет) 
- Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак. (граф) 
- На моїй шиї сидиш, а мені добра не твориш. (граф) 
- Не сподівайся дяки від приблудної псяки. (граф) 
- Як напився, то до криниці задом обернувся. (граф) 
- Я на його хлібом, а він на мене каменем. ( поет) 
- Для нашого Федота не страшна робота. ( поет) 
- Не плюй у криницю, бо прийдеться напитися. ( граф) 
- Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота. ( поет)
- Забули воли, як телятами були. ( граф) 
- Я на його хлібом, а він на мене каменем. ( поет) 

 

    Лутературна гра «Так чи ні»

 

1.        Поет був красивим і щасливим. (Ні)
2.        До оселі Поета постійно приходила молодь. (Так)
3.        Лицар Бертольдо був благородним та ввічливим. (Ні)
4.        Поет сказав, що має стільки багатства, що його стане й на лицаря. (Так)
5.        Бертольдо зацікавився та вирішив подружитися з Поетом. (Ні)
6.        Граф визнав дивну силу слова. (Так)
7.        Поет допоміг лицареві завоювати серце вродливої донни Ізідори. (Так)
8.        Поет допоміг лицареві завоювати бусурманське царство. (Так)
9.        Бертольдо щедро нагородив Поета. (Ні)
10.        Граф справді був спочатку гідний щастя – чинив справедливо, був  

        лагідний до підданих. (Так)

11.        По далеких війнах граф привчився до грабунку. (Так)
12.        Поет вирішив стати наближеним до графа, щоб допомогти трудящим     

        полегшити їхню долю. (Ні).

 

 

    Хвилинка мовознавця  за поемою «Давня казка»

Поясніть значення незрозумілих слів, по можливості замініть синонімом чи антонімом:

  1. Задоволений. (Догодний.)

  2. Обов'язково. (Конечне.)

3. Мисливець. (Мисливий.)

4. Пані, в Італії так шанобливо звертаються до жінки. (Донна.)

5. Пісня про любов, яку виконували під вікном коханої. (Серенада.)

6. Той, хто повідомляв про важливі події. (Герольд.)

7. Струнний щипковий музичний інструмент. (Лютня.)

8. Дурниця, щось пусте. (Байка.)

    Метод « Дослідження»

   Попрацюйте у групах,дослідіть та охарактеризуйте героїв поеми «Давня казка»: поета та Бертольда.  Капітани дослідницьких груп  підводять  підсумоки своєї роботи.

Поет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

Лицар Бертольдо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Свої висновки та спостереження занесіть до таблиці

Порівняльна характеристика героїв

 

Поет	Порівняння	Лицар Бертольдо
Спільне
Молодий	Вік	Молодий
Розуміє дивну силу слова, поважає почуття кохання, гострослов	Риси  характеру	Визнає силу слова, здатний кохати, гострий на язик
Відмінне
Поет, людина з народу	Соціальний стан	Рицар, землевласник
Використовує свій дар на користь людям	Ставлення  до поезії	Використовує дар поета на користь собі
Поважає	Ставлення  до людей	Зневажає
Найбільше багатство — поле, небо, синє море й думки, які скрізь гуляють на волі	Життєві  цінності	Віддав би увесь той химерний, таємний світ за справжнє графство й замок
«Божа людина», «лиха не боюся», «я на крилах думки лину», «завжди вільний», «навесні... оживляв сумну діброву», гордий, стійкий, сміливий, мужній, відданий народові, впевнений у своїх діях, безкорисний, вдячний, добрий, талановитий, шанобливий до простого народу.	Риси  характеру, цитати	………

 

    Гра «Знайди слова»

   Йдучи за з'єднаними лініями, прочитайте, яку думку стверджує Леся Українка в поемі «Давня казка». Роздається один листочок на парту, пара,

яка швидше визначить три слова вважається переможцем.

 

 

 

 

 

«Ніякий гніт, ніяке насильство не може придушити прагнення народу до волі».

    Тестові завдання

 

І розділ

1. Яку винагороду хоче отримати поетеса за розповідь казки?
    а) Лаври; б) увагу та слухняність дітей; в) в’язку бубликів;  г) склянку меду.

2. Країна, в якій відбуватимуться події казки:
    а) Франція; б) невідома; в) фантастична; г) Англія.

3. Леся Українка визначила жанр свого твору, а саме:
   а) казкова поема; б) лірична оповідь; в) філософська казка; г) казка у віршах.

4. Поета у творі поетеса називає:
    а) нещасним і талановитим; б) уважним і кмітливим;
    в) сором’язливим і спритним; г) пунктуальним і винахідливим.

5. Про яке невміння поет зізнається у творі?
    а) Танцювати; б) малювати; в) співати; г) виразно декламувати власні поезії.

6. «Стоголосою луною по світу розносилась» поетова:
    а) пісня; б) слава; в) поезія; г) щирість.

7. Хто раз у раз відвідував поета?
    а) Селянські діти; б) молодь;  в) місцеве панство; г) люди похилого віку.

8. Слово поета «всім давало»:
     а) піднесеність і бадьорість; б) розвагу і пораду; в) можливість позбутися  

      всього лихого; г) користь і впевненість у самовизначенні.

9. Герой твору не відчував ні голоду, ні холоду, бо отримував допомогу від:
    а) Господа; б) простого люду; в) кобзарів; г) князя.

10. Щодня поет полюбляв приходити до:
      а) гаю; б) річки; в) лісного струмка; г) селянських малюнків.

11. Кому з героїв твору належать слова: «Гей! — обережно, Віку збавити   

      людині!»?
      а) Мисливцю; б) поету; в) селянину; г) лицарю.

12. Лицар, вперше зустрівшись з поетом, порівняв його з:
      а) диким звіром; б) птахом; в) старцем; г) примарою діброви.

13. Поет не сподобався лицарю через те, що він:
      а) образив лайливим словом вельможу;
      б) відмовився піднятися, бо лежав на самісінькій стежині;
      в) виявився розумнішим за пана;

      г) не став на коліна перед ним.

14. Характеризуючи лицаря, поетеса назвала його:
      а) лихим;  б) жорстоким;  в) підступним;
      г) легковажним.

15. Рими у поета –:
      а) молодята; б) перепілочки;
      в) промінчики; г) соколята.

16. Перша зустріч героїв була миттєвою через:
      а) складні погодні умови; б) поранення лицаря;
      в) небажання спілкуватися одне з одним;
      г) те, що лицар не мав часу і поспішав на полювання.

17. Поет подякував панові за:
      а) чемне ставлення його до себе; б) щедрість, бо той дав йому гроші;
      в) послугу, яку намагалися надати мисливці лицаря;
      г) те, що той подарував збірку творів французьких письменників.

18. Зустрівшись вдруге, лицар хотів дати поетові:
      а) спробувати шматки м’яса запеченого вепряка; б) рушницю на пам’ять;
      в) гроші; г) можливість виявити свій талант.

19. Своїм багатством поет уважав:
      а) сонце; б) небо; в) повітря; г) океан.

20. Поет був задоволений тим, що мав:
      а) талант до написання творів; б) щастя; в) багато грошей;
      г) можливість захистити лісових тварин від мисливців.

21. Повертаючись з роботи, сільська молодь приязно привіталася до:
      а) мисливців; б) лицаря; в) старця; г) поета.

22. Музичний інструмент, за допомогою якого поет мав можливість   

      продемострувати свою майстерність:
      а) сопілка; б) гармонь; в) гітара; г) мандоліна.

23. Щастя для поета — мати:
      а) великий гонорар за свої поезії; б) волю; в) графство; г) повагу до себе 

      від лицаря.

 

ІІ розділ

1. Щоб привернути до себе увагу Ізідори, Бертольдо вирішує для неї:
    а) виконати серенаду; б) станцювати; в) запропонувати поїхати з ним на  

    полювання; г) подарувати смарагд.

2. «Нелегким полюванням» для лицаря було:
    а) спіймати пташку; б) дібрати ноти для виконання музики; в) скласти 

    поезію; г) віднайти музичний інструмент.

3. Чим поет чарував усю громаду?
    а) Своїми думками і вчинками; б) вмінням розуміти проблеми народу;
    в) красою душі; г) чудовими поезіями.

4. Яку винагороду мав отримати митець послугу, за надану Бертольду?
    а) Золотих монет; б) буланого коня; в) дозвіл на прогулянку в графському

    лісі; г) жодної.

5. Характеризуючи Ізольду, лицар сказав, що вона:
    а) примхлива; б) приваблива; в) вродлива; г) всебічно обдарована.

6. Яку подяку отримав Бертольдо від Ізідори, виконуючи для неї серенаду?
    а) Перстень; б) маленьку хустку; в) червоне яблуко; г) квітку троянди.

 

ІІІ розділ

1. Після виконання серенади у Бертольда зникла:
    а) туга; б) лиха думка; в) надія; г) жорстокість.

2. У військовому поході солдат розважала:
    а) пісня; б) музика; в) Ізідора; г) вільна думка.

3. Бусурманське господарство, куди вирушив Бертольдо з військом, 

    знаходилося за:

    а) горами; б) океаном; в) морем; г) лісом.

4. Залишивши рідний край, воїни відчули:
    а) тугу за Батьківщиною; б) смертельну небезпеку;
    в) радість від того, що тепер матимуть можливість отримати багато грошей 

    за перемогу над ворогом; г) сильними і мужніми.

5. Карлоса, Гвідо і Бертольда військо обрало за старших, оскільки вони були:
    а) відважними; б) багатими; в) панами; г) кмітливими.

6. Завойовуючи бусурманські міста, Бертольдо відчував себе:
    а) сміливим; б) щасливим; в) бадьорим; г) жорстоким.

 

 

 Леся Українка. «Давня казка»

Тестове завдання

І варіант
1.За жанром «Давня казка» Лесі Українки:
    а) поезія в прозі; б) верлібр; в) поема; г) казка.
2. Головний герой твору «Давня казка»:
    а) садівник; б) кріпак; в) поет; г) пан.
3.Де відбулася перша  зустріч поета з лицарем?
   а) У саду; б) у лісі; в) на вулиці; г) у гаю.
4. Кохану лицаря Бертольда звали:
    а) Діонісія; ) Ізабелла; в) Ізідора; г) Валькірія.
5. Що вважав своїм багатством поет?
    а) Широту душі; б) все, що його оточувало; в) вірність і повагу рідних;
    г) власну творчість.
6. На якому музичному інструменті грав поет?
    а) Скрипці; б) сопілці; в) кобзі; г) мандоліні.
7. Яку квітку кинула кохана лицареві як подяку за серенаду?
    а) Ромашку; б) рожу; в) тюльпан; г) гвоздику.
8.Скільки тривала облога міста, у якому опинився Бертольдо зі своїм військом?
    а) Тиждень; б) місяць; в) дві місяці; г) півроку.
9. «Краще смерть, ніж вічний сором!» - це слова:
    а) поета; б) співців; в) лицаря; г) воїнів.
10. Що обіцяв поетові лицар «за талант співацький»?
    а) Багато грошей; б) розкішне життя; в) хату в замку; г) кар’єрний ріст.
11.Що почули слуги Бертольда, підходячи до хатини поета?
    а) спів поета; б) бренькіт мандоліни; в) розмову селян; г) декламування

     віршів.
12.Чим займаються сьогодні поетові нащадки?
    а) «Слово гостреє гартують»; б) «тюрми міцнії будують»;
    в) схиляють «чола в тузі»; г) втішаються, «як у раю».

ІІ варіант

1.Щодня на розмову приходив поет до:
   а) друга; б) лицаря; в) діброви; г) музи.
2.Поет боявся, щоб від нього не втекли:
   а) думки; б) рими; в) однокласники; г) мрії.
3.З якою метою Бертольдо з прислугою вирушив у гай?
   а) Відпочивати; б) збирати гриби; в) на побачення; г) на полювання.
4.Які риси характеру переважали у лицаря?
   а) Сміливість, привітність; б) упертість, гордість; в) волелюбність, лагідність;
   г) непокірність, порядність.
5.Для чого, за словами поета, «нема на світі ні застави, ні границі»?

   а) широти кругозору; б) поваги рідних; в) вільних дум; г) вдосконалення

   особистості.
6.За що віддав би все багатство поета лицар?
   а) за поцілунок коханої дівчини; б) за збільшення кількості воїнів;                                                 

   в) за матеріальне збагачення; г) за  ріст в очах конкурентів.
7.Скільки часу тривало весілля Бертольда та Ізідори?
    а) Три дні; б) тиждень; в) місяць; г) два місяці.
8.Хто заспокоїв розчароване військо Бертольда?
   а) лицар; б) поет; в) Ізідора; г) військові співці.

9. «Утікай, поки здоровий» - це:
   а) улюблений вислів лицаря; б) талісман Бертольда; в) девіз війська;
   г) заклик поета.
10. Про що співали у місті співці?
   а) Про важке життя людей; б) про розкішне життя панів;

   в) про вірність та волю; г) про щасливе майбутнє.
11. Поет відмовився від «золотих  лаврів», бо:
   а) боявся деградувати; б)  поетом вже не буде; в) зрадить думам-блискавицям;
   г) буде нещасливим.
12.Коли «скінчиться давня казка», то:
   а) між нащадками зніметься «боротьба тяжка, завзята»;
   б) «думи-чарівниці» не матимуть «ні застави, ні границі»;
   в) «настане правда нова»; г) «поет від свого люду не почує слів догани».

Відповіді до тестових завдань:

І варіант	ІІ варіант
1в; 2в; 3г; 4в; 5б; 6г; 7б; 8в; 9г; 10в; 11б; 12а.	1в; 2б; 3г; 4б; 5в; 6а; 7б; 8г; 9б; 10в; 11б; 12в.

 

 

 

    Тестові завдання

 

   «Хотіла б я піснею стати»

1. Леся Українка виявила бажання стати:
    а) легендою; б) піснею; в) казкою; г) мудрою порадою.

2. Поетеса прагне:
    а) возвеличити красу на землі; б) бути корисною суспільству;
    в) вільно по світу літати; г) порозумітися з природою.

3. Який прикметник-характеристика найчастіше використаний авторкою твору?
    а) Ясний; б) гучніший; в) прозорий; г) вільний.

4. Спів героїні поезії можна буде почути:
    а) на хвилях людських; б) на узбережжі моря; в) під зорями небесними;
    г) серед ланів широких.

5. Як Леся Українка характеризує свої мрії? Вони:
    а) ясні і гучні; б) крилаті й вільні; в) щирі й благородні; г) чисті й прозорі.

6. Вітер у творі розносив:
    а) пісню поетеси; б) бризки морські; в) пахощі квітів; г) луну.

7. Щастя у поетеси:
    а) чарівне; б) таємне; в) приховане; г) здобуте в боротьбі.

8. Одним із бажань ліричної героїні було:
    а) піднятися на гору високу; б) буяти над морем; в) віднайти квітку щастя;
    г) насолоджуватися красою квітів.

9. На думку М. Євшана, пісня для Лесі Українки:
    а) потреба душі; б) завзятість під час роботи; в) вияв артистизму;
    г) вміння довести свою обдарованість.

10. Художній засіб, який допомагає Лесі Українки в поезії виявити свої 

    почуття, ставши піснею:
    а) порівняння; б) епітет; в) метафора; г) повторення.

11. Спів поетеси під зорями буде:
    а) дзвінким; б) гучним; в) знайомим; г) тривалим.

12. Якими в поезії зображені хвилі морські?
    а) каламутними; б) високими; в) прозорими; г) сяючими.

 

      Кросворд «Хотіла б я піснею стати»

 

Прочитайте слово у виділеному вертикальному рядку в кросворді. (Бажання).

 

 

						1	Б
2							А
		3					Ж
						4	А
						5	Н
						6	Н
	7						Я

 

1. Кому у 8 років Леся сама вимережила сорочку? (Батько.)

2. В якому місті народилася Леся Українка? (Новоград-Волинський.)

3. В якій, за матеріальними благами, сім'ї виховувалася Леся? (Заможна.)

4. Олена Пчілка приділяла багато уваги вивченню її дітьми іноземних мов, світової, української історії та ... літератури. (Антична.)

5. Що трапилося з Лесею після переїзду родини у с. Колодяжне на Водохреща? (Промочила ноги і захворіла на туберкульоз кісток). (Ноги.)

6. Як називалася перша поезія Лесі Українки, присвячена рідній тітці Олені, яку заарештували за протиімперську діяльність? (Надія.)

7. Назвіть країну, в якій померла Леся Українка. (Грузія.)

 

 

 

 

 

Складіть інформаційне ґроно про зорі на підставі поезії «Ви щасливі,

пречистії зорі»:

≪ваші промені — ваші розмови≫

                                                                      ≪ви щасливі...≫

≪Ясні, тверді, наче з кришталю≫

≪пречистії... високії... холоднії...≫

 

    Робота в групах

 

А) Складіть уявний мовний портрет до образів поетичного твору:

      1 група – зорі.

      2 група – щастя.

Б)  «Розфарбуй образ словами» . Доберіть власний мовний матеріал для  

     характеристики образів вірша. Результати роботи оформити у вигляді

     інформаційного куща.

В)  «Подаруй поезії назву». Усі визначені варіанти оформити у вигляді

     «Доміно».

Г) Скласти сенкан до образів поезії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Творчість Володимира Сосюри

 

 

    Асоціативний диктант «Біографія»

 

Містечко Дебальцеве, Микола Сосюра,

Третя Рота, «Третя Рота», газета «Селянська

громада», «Пісні крові», Марія Гаврилівна,

український Боян, «Серце», перші вчителі,

ремісниче училище.

 

    Диктант-деталь (асоціативний)

 

Які твори В.Сосюри пригадуєте, коли читаєте ці словосполучення?

Вишневу свою Україну, одні пеньки та бур’яни, синіють ген на видноколі, всіми своїми ділами, над золотими берегами.

 

 

    Літературна вікторина «Відомий  Володимир Сосюра»

 

• Коли і в якій області народився В. Сосюра? (06.01.1898 на Донеччині).

• За гороскопом В. Сосюра... (Козеріг).

• Родина, в якій ріс і виховувався майбутній поет. (Шахтарська).

• Творчістю яких письменників захоплювався В.Сосюра в дитинстві?

   (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Пушкіна, М. Лєрмонтова).

• Вік В.Сосюри, коли він розпочав писати поетичні твори.   

   (Чотирнадцятирічним  хлопцем).

• Перші збірки письменника, які принесли йому славу («Поезії»,

   «Червона зима»).

• Під час Другої світової війни В.Сосюра — кореспондент газети

   («За честь Батьківщини»).

• Збірка поезій письменника, за яку йому була присуджена Державна

    премія І ступеня. («Щоб сади шуміли»).

• За що денікінці намагалися розстріляти В.Сосюру? (Як петлюрівця).

• Автобіографічний роман письменника. («Третя Рота»).

• Подія, яка сталася з В.Сосюрою в Одесі у 1920 році. (Прийом до

   лав бійців Червоної Армії).

• Найулюбленіший колір Володимира Миколайовича? (Голубий).

 

 

шахтарем, навіть селянським адвокатом? (Вірю)

страти? (Вірю)

          Т.Шевченка? (Вірю).

 

    Літературний диктант «Зайве слово»

 

(З кожного рядка вилучіть «зайве» слово щодо життєвого та творчого  

    шляху В. Сосюри.)

1. Вірші, поеми, акровірші, роман, байки.

2. Державна премія СРСР, Державна премія України імені Тараса  

    Шевченка, Державна премія України імені І. Франка.

3. Гуляйполе, Кам'янець-Подільський, Хмельницький, Київ.

4. Харківський університет, Київський університет, сільськогосподарське  

    училище, початкова школа.

 

    Актуальна  цитата                                                                                                       Прочитайте вислів М. Стельмаха про В. Сосюру:

 

    Читається з останнього рядка (зліва направо) з інтервалами: «Як не можна уявити весни без березневої безпосередності, аосені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої поезії без Володимира Сосюри».

поезіїбезВолодимираСосюри

неможнауявитинашої

вересневоїщедрості,так

безпосередньості,аосенібез

веснибезберезневої

якнеможнауявити

  

 

  Поезія «Любіть Україну!»

 

    Кросворд «Любіть Україну!»

 

1. Колір, про який йдеться у вірші. (Пурпуровий.)

2. Згадуються пісні і думи. Об'єднайте їх в єдине поняття. ( Фольклор.)

3. Про яку річку згадується? (Дніпро.)

4. 6. Назвіть стихії, що згадуються у вірші. (Вода, вогонь.)

5. З яким птахом асоціюється українська мова? Яка вона? (Солов'їна.)

 

7. Антонім до слова «негода» у вірші. (Радість.)

Встановіть співвідношення між відгадками та виділеним словом.

 

				1		У
	2					К
	3					Р
		4				А
5						Ї
	6					Н
				7		А

 

 

 Додайте слова у кожний рядок, не порушуючи римування вірша:

                                                                                               

Любити Вітчизну, любити завжди

Любити Вітчизну, любити ... (завжди),

поля її росні, зелені ...  (сади)

і їй не жаліти за дні ...   (молоді)

ні крові у битві, ні поту в ... (труді).

Любити Вітчизну, любити ... (завжди),

і села її,  і її ...  (городи),

і їй всі бажання, пориви й ... (думки)

на світлій дорозі у світлі ... (віки).

                                                           Володимир Сосюра

 

 

   Скласти інформаційне ґроно до образу України

 

                                         Вишнева

 

                                         Красива

 

                                                   мова солов’їна

 

                                                       в світі єдина одна

 

                                                    очі її ніжно карі

 

                         як та купина, що горить — не згора

 

 

    «Словниковий кущ».

Пояснити лексичне значення слів.

 

                                        негода

                          

 

              багряний                                                      купина

 

 

 

 

 

                    канонад                                           пурпуровий

                                                          

                                        багнет

    Хвилинка   мовознавця

Словникова робота.

Купина — кущ.

Зойк — крик.

Пурпуровий — темно-червоний.

Канонада — гучний звук від пострілів.

Багнети — ножі на рушницях.

Довідка Неопалима купина — символ незнищенності української землі та її народу.

 

Цікаво! Легенда Польський та угорський королі взяли в облогу місто Дорогобуж, запропонувавши його жителям здатися без бою, інакше погрожували їх знищити, а місто — спалити. Посланець із Дорогобужа передав королям у відповідь бадилину з листям та блідо-рожевими квіточками. Замислилися королі, зібрали на раду мудреців. Ніхто не знав, що означає ця гілочка, лише один із радників сказав, що таке зілля горить і не згоряє. Взяв із багаття вогник, підніс до рослини. Тієї ж миті кущ спалахнув голубувато-зеленкуватим вогнем. По хвилі полум’я згасло, а кущ залишився неушкодженим. Зрозуміли всі, що хотіли сказати захисники: ніколи іноземні королі не завоюють цієї країни. І вирішили повертатися додому. Відтоді багато ворогів хотіли завоювати наш край, але щоразу поверталися ні з чим.

 

 

 

    Літературна гра «Уяви, що ти - письменник». Робота в групах

І група

Скласти запитання до поетичного  твору:

-         До кого звертається автор зі словами «любіть Україну»?

-         Чому Сосюра вважає, що любити Україну необхідно і в щасливу годину , і в «годину негоди»?

-         Чому Україна в поета вишнева?

-         Що означають рядки: «Любіть Україну всім серцем своїм

                                            І всіми своїми ділами»?

-         Україна для В.Сосюри – це сонце, вітер, трави…  (продовжте перечислення по змісту вірша).

-         Чому автор порівнює Україну з купиною?

-         Як у поезії згадує воєнне лихоліття?

-         З якими застереженнями звертається поет до молодих людей?

-         Які думки викликала у вас ця поезія?

 

ІІ група

Виконати ідейно – художній аналіз поезії:

Тема	Ідея	Основна думка	Римування Віршовий розмір
зображення поетичного образу України, її краси її величі	возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, Батьківщини	любов до України є єдністю з невід’ємних частин духовності людини	перехресне, амфібрахій

 

ІІІ група

Визначити художні засоби  поезії:

Художні засоби вірша «Любіть Україну!»

Назви художніх засобів	Приклади художніх засобів	Роль художніх засобів
Звертання	Юначе! Дівчино!	Називає адресата, за яким майбутнє, що буде вічним, коли про нього дбатимуть
Порівняння	як сонце, як вітер, і трави, і води	Безкорисливо, не вимагаючи нічого взамін
Рефрен	любіть Україну	Логічний наголос
Символічні означення	вишневу свою, солов’їну мову	Народ без  мови — не народ, а без Батьківщини — ніщо
Метафора	пробивають нам путь	Україну не подолати
Образ	весни неопалима купина	Відродження не згорить
Полісиндетон (багатосполучниковість)	сполучник і	Посилення образу
Метонімія	грім канонад, багнети	Це народ і армія, що перемогли фашистів
Епітети	вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, світлі і щирі весни	Створюють неповторний образ України

 

 

 

1. Віршований розмір вірша:

    а) хорей; б) ямб; в) дактиль; г) амфібрахій.

2. Поезія має форму:

    а) послання; б) монологу; в) діалогу; г) полілогу.

3. Художній засіб у творі «Любіть Україну!»:

    а) гіпербола; б) анафора; в) антитеза; г) епітет.

4. Уперше вірш був опублікований у:

    а) «Громаді»; б) «Житті і слові»; в) «Літературній газеті»; г) «Новій зорі».

5. Україну В.Сосюра називає:

    а) могутньою; б) великою; в) радісною; г) вишневою.

6. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається

    поет до:  а) юнака; б) дівчини; в) вихованців дитячого садку; г) тих, хто у  

    скрутний для країни час зрадив її.

7. «Всім серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею».

     Дані рядки в композиційній будові твору є:

     а) експозицією; б) кульмінацію; в) зав’язкою; г) розв’язкою.

8. Дерева, які шумлять над ставом:

    а) тополі; б) берези; в) верби; г) клени.

9. Українську мову В.Сосюра називає:

    а) милозвучною; б) солов’їною; в) гучною; г) веселою.

10. Рідна країна горить — не згорає, як та:

    а) зірка; б) райдуга; в) діброва; г) купина.

11. Любити свій край потрібно:

     а) як вишневий сад; б) у годину негоди; в) мов цінну річ; г) не звертаючи  

     уваги на ментальність його народу.

12. Без Батьківщини кожний українець:

     а) сирота; б) вітер у полі; в) порох і дим; г) дорожній пил.

 

    Рольова гра

 

   Рядки В. Сосюри «Не можна любити народів других, Коли ти не любиш Вкраїну» стали приводом для цькування поета та звинувачень у буржуазному націоналізмі. Уявіть себе сучасником В. Сосюри. Ви стали свідком розмови, під час якої на адресу поета звучать вищезазначені звинувачення. Спробуйте захистити його, узявши участь у толерантній дискусії. Можливо, вам допоможе цитата з Біблії, яку використовували у своїх творах такі велетні духу, як Т. Шевченко та І. Франко.

Аще кто речет, яко люблю
Бога, а брата своего ненавидит,
Ложь есть.

    (Від Іоанна 4: 20)

 

    Вікторина для найуважніших

 

Кожна правильна відповідь оцінюється у два бали

1) Назвіть стихії, що згадуються у вірші «Любіть Україну!». (Вогонь,

     повітря, земля, вода, сонце, вітре, трави, води.)

2)  Про якого птаха згадується у вірші? (Про солов’я: мова солов’їна.)

3)  Назвіть кілька пар антонімів, що є у вірші. (У сні — наяву, врадості мить

      —   у годину негоди, серцем — ділами.)

4)  Які твори фольклору згадуються в поезії? (Пісні, думи.)

5)  Про які кольори йдеться? (Багряний, пурпуровий, зелений, голубий.)

6)  Яка ріка називається? (Дніпро.)

 

Поезія «Васильки»

 

 

1. Колір, який переважає у творі:

    а) червоний; б) білий; в) синій; г) зелений.

2. Визначте римування поезії:

    а) паралельне; б) кільцеве; в) перехресне; г) верлібр.

3. Жанр лірики «Васильки»:

    а) інтимна; б) пейзажна; в) філософська; г) громадянська.

4. Васильки росли:

    а) біля лісу; б) на клумбі вдома; в) неподалік від річки; г) у полі.

5. Квітки ліричний герой порівнює з кольором:

    а) очей коханої; б) неба; в) річки; г) раннім туманом.

6. На видноколі можна було побачити:

    а) село; б) луки; в) гаї; г) кохану ліричного героя.

7. «Одсіяють роки, мов...» — продовжте рядок поезії:

    а) мить; б) хмарки на небі; в) ранішній сонячний промінь; г) вечірня зоря.

8. Кохання з роками може перетворитися на:

    а) тополі край дороги; б) джерельце біля лісу; в) солов’їв — митців співу;  

    г) квітки.

9. У невідомий час летять:

     а) незабутні роки; б) щасливі хвилини; в) хмарки; г) журавлі.

10. Ліричний герой звертається і описує красу:

    а) весняного поля; б) гаїв; в) милої; г) хмар сонячного ранку.

11. Другий, невідомий час буде сповнений:

    а) радістю; б) привітом; в) бадьористю; г) золотом.

12. У тексті поезії васильки порівнюються з:

    а) очима коханої; б) внутрішнім почуттям ліричного героя;  в) красою і 

    привабливістю поля; г) намистом молодої.

 

    Робота в групах. Метод «Колаж»

 

1 група  –  Образ закоханої людини.

2 група  –  Образ людини, яка не вміє кохати.

3 група  –  Світ, який бачить закохана людина.

4 група  –  світ, який бачить людина, що не вміє

любити.

5 група  –  що потрібно людині для щастя?

    Галерея образів

 

Схарактеризуйте образи поезії «Васильки»: 

 

Образи	Характеристика, цитати
васильки	(ніжні голубі квіти «у полі»)
мила	(«васильки з­під вій» — голубі очі дівчини)
гаї	(«синіють» — знаходяться далеко, як мрія, як затишок, як мета)
щастя	(«синіє… у душі» — ліричний герой щасливий зі своєю коханою)
роки	(«одсіяють» — минуть швидко, особливо щасливі)
двоє	(нове покоління, яке по­новому для себе буде відкривати кохання)
квіти	(прикраса землі)
поле	(вічність землі, хліба)
хмарки	(швидкоплинний час)

 

    Хвилинка народознавця

 

Цікаво! ВАСИЛЬКИ або ВОЛОШКИ — символ ніжної і тонкої душевної краси, праведності й святості, душевної чистоти, скромності й привітності. Назва квітки, каже легенда, походить від імені хлопчика Василька, якого русалки на Зелені свята заманили в поле й залоскотали — і він перетворився на квітку, звідси її назва. Вважається, що васильки мають значну магічну силу як оберіг від злих духів, лихої долі та всіляких напастей — витівок лукавого. Тому їх навіть вирощують при садибах, освячують на Маковея та Великого Спаса. Вінки з васильків, сплетені на Зелені свята, протягом року зберігають у домівці. Особливу силу мають васильки для молодих: пучком васильків кроплять наречених на весіллі; настоєм з васильків окроплюють галявини, де гуляють хлопці та дівчата Купальської ночі; таким же настоєм дівчата вмиваються — і їх краса стає недоступною злим чарам.                                                                                      (За «Словником символів»)

Поезія «Осінь»(«Облітають квіти, обриває вітер…»)

    Усне словесне малювання «Моя Україна»

Етюд «Осінь в рідному краї» (письмово)

    Продовжте «осінній  ряд»:

• тиша: синя, мертва….
• пелюстки: печальні, сумні…
• сади: пустинні, зажурені…
• далечінь: холодна, синя…
• берізка: гола, тремтлива…
• осінь: жовтокоса, золота…

 

    Складіть сенкан «Осіння заметіль»

    Із різнокольорового паперу учням класу роздати вирізані паперові листочки. Скільки учнів у класі – стільки листочків. На кожному листочкові написане слово, до якого треба скласти сенкан. Всі слова різні( пов’язані з осінньою порою). Кожен учень самостійно  складає  сенкан до свого слова і прикріплює листочок на класній дошці.  Таким чином утворюється «Осіння заметіль».

«Осіння заметіль»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14.Прослухати добірку пісень про Україну.

ІV.Підсумковий етап.

1. Диференційоване завдання

 

 

 

 

Творчість Володимира  Підпалого

 

    Асоціативний диктант «Життя і творчість»

 

Сім'я хлібороба, філологічний факультет,

1957 рік, «Зелена гілка»,  «Дніпро»,

 «Вишневий світ», «Сині троянди», «Кожна

бджілка – немов лічилка», 1973 рік.

 

 

    Літературний диктант «Життя і творчість В. Підпалого»

 

• 3 якої родини походить митець? (Хліборобської).

• Батьківщина письменника. (Полтавщина).

• Радість, яка була у малого Володі на четвертому році життя. (Батько

   дозволив йому посидіти на коні).

• Улюблені тварини В. Підпалого. (Собаки, воли).

• Вищий навчальний заклад, який закінчив митець поетичного слова.

   (Київський державний університет).

• Ким і де працював письменник після закінчення вищого навчального

   закладу? (Редактором у видавництвах м. Києва).

• Назвати 2—3 книжки поетичних творів поета («Зелена гілка», «По-

   весіння», «Тридцяте літо», «В дорогу — за ластівками», «Вишневий

   світ», «Сині троянди», «Поезії», «Береги землі»).

• Які країни відвідав В. Підпалий. (Прибалтика, Росія).

• Роки, на які припало становлення й утвердження власного слова

   митця. (60-ті).

• Твір Т. Шевченка, з яким перегукується закінчення поезії В. Підпалого

   «Тиха елегія». («Мені однаково...»).

• Охарактеризуйте поетичне слово В. Підпалого, добираючи до нього

   відповідні прикметники. (Тихе, негаласливе, розважливе, мудре).

 

 

«Бачиш : між трав зелених…»

 

      Прийом «Кольорові почуття»

  Вчитель виразно читає поезію. Учні мають занотувати свої почуття, викликані поезією, за допомогою кольорів. Зелений – спокій, гармонія, білий – байдужість, червоний – тривога, синій – зневага, жовтий – тепло, надія.

      «Зимовий етюд»

 

    Усне словесне малювання

 

   Кожна пора року, окрім зими багата на розмаїття кольорів. Спробуйте описати пейзаж під назвою «Надвечірня зимова казка». Що б ви намалювали?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Чи можна цей опис назвати етюдом? Що таке етюд?

 

Зауважте! Етюд (з фр. вправи, вивчення) — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру.

 

 

    Прийом «Я - режисер»

    Уявіть себе режисером – постановником літературно – музичної композиції за поезією В.Підпалого «Зимовий етюд». Опишіть музику та відеоряд, які , на вашу думку, налаштували б слухачів на сприйняття цієї поезії.

 

Тема	Ідея	Жанр	Ліричний герой
Зображення краси зими	Возвеличення зими     в Україні	Етюд	Ліричний герой вірша «Зимовий етюд» настільки щирий і переконливий, що навіть будь-який читач змушений буде впустити у своє серце любов і тепло.

 

1. Вірш «Зимовий етюд» належить до 

    А епосу; Б драми;  В лірики;  Г ліро-епосу.

2. «Заслухалась» і «не спить» у вірші «Зимовий етюд»

    А казка; Б тополя;  В Україна;  Г льодинка.

3. Установіть відповідність.

 

Художній засіб	Приклад
1    епітет 2    інверсія 3    порівняння 4    персоніфікація	А Станьмо ось тут навшпиньки спокій їх берегти. Б Там, за тополями, за огорожами, де місто тікає на ніч в степи .... В Вечір, мов казка, над Україною казка, як вечір.... Г Може, не зможу батьком — стану їм старшим братом .... Д Треба в житті любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті....

 

4.  Яким ви побачили В. Підпалого, коли прочитали короткі відомості з 

     його дитинства?

5. Прочитайте ті рядки вірша «Бачиш: між трав зелених...», які вас 

     найбільше зворушили.

6.   Серед художніх образів — трави зелені, сонце, дощі зернисті — виділяється 

     й образ дороги в пилу. Невже й запилену дорогу треба любити? Що 

     символізує цей образ?

7.  Чого навчає вірш В. Підпалого «Бачиш: між трав зелених...»?

8. До якого виду лірики належить вірш «Зимовий етюд»? Аргументуйте свою  

    думку.

9. Опрацювавши в рубриці Зауважте! визначення терміна «етюд», доведіть, що 

     вірш «Зимовий етюд» належить до цього жанру.

10. Визначте мотиви вірша «Зимовий етюд».

11. Чи згодні ви з твердженням ліричного героя («Бачиш: між трав  

       зелених...»), що бути байдужим — це гріх? Аргументуйте свою думку.

12. Словесно намалюйте пейзаж, який ви побачили в «Зимовому етюді».

 

 

 

Творчість  Василя Голобородька

 

 

  Літературний диктант «Відомий В. Голобородько» 

 
• З якої родини походить В. Голобородько? (Селянської) 
• Назва села, де народився письменник. (Адріянопіль) 
• Кореспонденту якого журналу В. Голобородько розповідав про початок свого  

дорослого життя? («Україна») 
• Рік, коли Василь Іванович вступив до Київського університету 
   ім. Т. Шевченка. (1964) 
• Хто порадив В. Денисенку запросити на навчання до театрального інституту в  

режисерську групу В. Голобородька? (С. Параджанов) 
• Де продовжував отримувати вищу освіту Василь Іванович з 1966 р.?                               

  (У Донецькому університеті) 
• Автор забороненої праці, яку пропагував В. Голобородько серед студентів.     

  (І. Дзюба «Інтернаціоналізм чи русифікація?») 
• Місто, де була видана книга В. Голобородька, заборонена на батьківщині.  

   (Париж) 
• Країна, в якій у 1983 році була видана антологія світової поезії під назвою

   «Від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька». (Югославія) 
• Де працював письменник після того, як його відрахували з університету?                      

   (На шахті, у радгоспі) 
• Назва першої збірки В. Голобородька. («Зелен день») 
• Рік видання збірки письменника «Ікар на метеликових крилах». (1990). 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

По горизонталі:
1. Назва міста, де спочатку навчався В. Голобородько після закінчення школи. 

    (Київ)
2. Допишіть назву першої збірки письменника «Зелен…». (День)
3. В. Голобородько порівнював навчання в університеті з… училищем.        

    (Ремісничим)
4. Василь Іванович Голобородько — це поет-… (Філософ)
5. Країна, де була видана антологія світової поезії під назвою «Від

    Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька». (Югославія)
6. Прізвище письменника, працю якого В. Голобородько пропагував серед

    студентів університету. (Дзюба)
7. Хто з письменників назвав Василя Івановича «надією української  

    літератури»? (Гончар)

 

По вертикалі:
7. Назва вірша, риси якого наближені до прози — вільний, або… (Верлібр)

 

 

 

Зауважте! Вільний вірш, або верлібр — це вірш, у рядках якого може бути довільна кількість наголошених і ненаголошених складів, частіше без рими. Необов'язковою є однакова кількість наголосів у рядках, відсутні одноманітні повторювані строфи, але вірш має свій власний ритм. Такі ознаки наближають його до прози.

 

 

    Створіть  «асоціативний  кущ»  до  слова  «верлібр».

В  —  вигадливий,  веселий,  величний .

Е  —  ефектний,  енергійний,  ефективний .

Р  —  розумний,  ризиковий,  рішучий .

Л  —  ліричний,  лагідний,  лаконічний .

і  —  інтригуючий,  ірреальний,  ірраціональний .

Б  —  блискучий,  багатозначний,  багатообіцяючий .

Р  —  радісний,  резонансний,  рефлективний .

 

Поезія  «Наша мова» 

 

    Галерея образів

 

Схарактеризуйте образи поезії «Наша мова»:

 

Образи	З чим асоціюються, порівнюються	Чому? (Коментар)
Мова слова	з піснею	бо українська мова мелодійна, поетична, образна.
	з літописом	вказує на давність, давнє коріння мови; не всі це визнають (вороги свої й чужі), забувають і самі українці, тому «мовчимо».
Побратими	товариством	можливо, натякається на Запорозьку Січ — гордість українців.
Вороги	слово у множині — багато недругів	можливо, інколи ворог у самих нас.

 

 

Складіть інформаційне гроно до словосполучення «наша мова»

 Завдання  учням:  виберіть  із  поданих  слів  епітети,  означення  до  образу  мови,  створеного  у   вірші  в.  Голобородька  « наша  мова».

 

Чужа,  своєрідна,  незрозуміла,  рідна,  дивна,  химерна,  прекрасна, захоплююча, мелодійна, занедбана, високоінтелектуальна,  незвичайна, чарівна, для фахівців, старовинна, для обраних, забута,  багата, образна, бідна, багатофункціональна, селянська, благородна, народна.

 

 

 

Випишіть із тексту твору всі художні засоби. Поясніть їхню роль у поезії.

Обмін враженнями щодо прочитаного.

Які з епітетів ви б дібрали до поезії «Наша мова» (з’єднайте рисками).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Кожне слово нашої мови записане в:

    А поученії;  Б літописі;  В казці.
2. З побратимами українці розмовляють словами:

    А вишуканими;  Б образними; В пісенними.
3. У Пісні проспівано:

    А слово;  Б подія історичного минулого; В все, що є цікавого в кожної  

    людини.

4. Хто знає, якими словами на самоті мовчать українці?

    А Кожна людина на планеті;   Б ворог;  В наш предок.
5. Літопис — це жанр:

    А сучасності;  Б минулого;  В майбутнього.
6. Мову українців В. Голобородько називає:

    А нашою;   Б пісенною;  В літописною.

7. Визначте, кому з видатних письменників належать поетичні рядки: 
    Ну що б, здавалося, слова... 
    Слова та голос — більш нічого. 
    А серце б’ється,— ожива, 
   Як їх почує!.. 
    а) І. Франку; б) М. Рильському; в) Т. Шевченку. 
8. На думку М. Рильського, мова — втілення... 
    а) щастя; б) праці; в) думки. 
9. Жанр художньої літератури, в якому описується історичні події в часовій  

    послідовності, характерний для давньої й середньовічної української      

    літератури: 
    а) роман; б) пісня; в) літопис. 
10. Словесно-музичний твір ліричного або ліро-епічного характеру, мелодійний  

     за своїм інтонаційним малюнком називається: 
     а) арією; б) піснею; в) легендою. 
11. Кожен народ відображає дійсність через: 
     а) танці; б) мову і культуру;  в) спортивні досягнення. 
12. Поезія В. Голобородька «Наша мова» закінчується рядком: 
     а) «у товаристві розмовляємо»;  б) «тож хай знають вороги»; 
     в) «на самоті мовчимо». 

 

    Кросворд. Хвилинка відпочинку

   Марійка Допитлива склала кросворд, ключовим словом якого є віршовий розмір, котрим писав В. Голобородько (його іншомовна назва).

1) Хто повинен знати, «якими словами на самоті мовчимо»? (Вороги.)
2) Як називалася збірка В. Голобородька, опублікована в США? («Летюче віконце».)
3) Що досліджує поет і на чому ґрунтується його поезія? (Фольклор.)
4) Край (область), де народився В. Голобородько. (Луганщина.)
5) Те, у чому проспіване кожне слово нашої мови? (Пісня.)
6) Ті, з ким ми розмовляємо «пісенними словами»? (Побратими.)
7) Загал, у якому ми розмовляємо «пісенними словами»? (Товариство.)

 

 

 

 

 

 

 

 

Ключове слово — верлібр.

Поезія «З дитинства: дощ»

 

 

Передайте за допомогою слів картину, коли йде дощ.

Прослуховування класичних творів (наприклад, Л. ван Бетховена «Музика дощу»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поєднайте художні засоби з визначенням:

 

Порівняння	Зелене волосся дощу небо вплетене і плете
Епітети	Як птах, як стрічка, як гніздо
Метафора	Весь до нитки
Анафора	Хто напасеться Хто набігається Хто нахитається
Інверсія	Вплетена річка невеличка
Фразеологізм	Невеличка (річка), рудобокі (корови)

 

    Учитель зачитує казковий опис, учні, слухаючи його, коментують і намагаються продовжити метафоричний опис.

 

 

Дощ іде! Іде дощ. Власними довгими мокрими ногами. Іде повагом, залишаючи за собою мокрі сліди і вологий озоновий дух, холодний, пронизливий, запаморочливий. Ніяк не можна розгледіти його обличчя, мокрі потьоки постійно змивають його риси. Дощ має довгі, неприродно рівні ноги, без ступнів, бо вони першими виливаються.

Від помахів його рукавів під спину заповзають дрижаки, а дощ наростає над тобою. Ти почуваєшся себе мурашкою. Дощ іде і щось бурмотить собі під ніс, іноді досить спокійно, навіть мрійливо, іноді невдоволено …

— Діти, зазирніть у думки дощу, намалюйте їх словесно, продовживши казковий опис. Поєднайте із образом творів, які прозвучали на уроці.

 

    Хвилинка народознавця «Народ скаже як зав’яже»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Тестове  опитування

 

а) «З дитинства: Дощ». 
1. Що хоче подарувати герой твору дощику? 
    а) Найулюбленішу іграшку; б) бамбукове вудилище; в) цікаву книжку про

    різноманітні природні явища. 
2. Хлопчик пропонує дощику: 
    а) луску розкидати по городу;  б) полити нива; в) розчесати липовий гай. 
3. Якої ягоди буде нарвано дощику? 
    а) Сливи; б) вишні; в) абрикоси. 
4. Кісточками з ягід дощ: 
  а) захищатиметься від вітру; б) стукатиме у вікно;  в) вистеле доріжку до лісу. 
5. Сільськогосподарське знаряддя праці, яке згадується в поезії: 
    а) граблі; б) сапа; в) мотика. 
6. Дощик буде розчісувати волосся в: 
    а) гаю; б) лісі; в) траві. 
7. Герой просить дощика, щоб той: 
    а) не поливав тієї стежки, по якій він йшов;  б) гарненько промочив  

    колгоспну ниву;  в) не заважав йому збирати суниці. 
8. Чим займався хлопчик під час спілкування з дощиком? 
    а) Випасав овець; б) ніс батькові їжу в поле;  в) обкопував дерева біля двору. 
9. У що буде збирати ягоди герой твору для дощика? 
    а) Горщик; б) глечик; в) миску. 
10. Хлопчик до дощика: 
    а) біжить підстрибуючи; б) звертається із замовлянням; в) висловлює   

    претензії. 
11. Поезія побудована як: 
    а) монолог ліричного героя; б) діалог між героєм і дощем; в) сповідь перед

    дощем. 
12. Яку дію не просив виконувати герой дощика? 
    а) Танцювати; б) ловити; в) стукати. 
 

б) «Я вплетений весь до нитки» 
1. Волосся у дощу: 
    а) сріблясте; б) покуйовджене; в) зелене. 
2. Ліричний герой під час дощу йшов по: 
    а) дорозі; б) лісовій стежці; в) бруківці. 
3. Горб, на якому знаходиться хата, порівнюється з: 
    а) велетнем; б) птахом; в) чаклуном. 
4. На думку автора, дощ плете: 
    а) темна хмара; б) водяна фея; в) небо. 
5. Якою у вірші зображена річка? 
    а) Широкою; б) невеличкою; в) глибокою. 
6. Що відчувають оточуючі від дощу? 
    а) Радість; б) незадоволення; в) тепло. 
7. Яким чином ліричний герой вплетений у волосся дощу? 
    а) Весь до нитки; б) тільки взуття; в) тільки верхній одяг. 
8. Усі знають, що дощ: 
    а) приносить щастя; б) перестане;  в) допоможе отримати гарний урожай. 
9. Хата, наповнена теплом, нагадує: 
    а) райський куточок; б) гніздо; в) колискову немовля. 
10. Річка у творі порівнюється із: 
     а) стрічкою; б) дзигою; в) сонячним променем. 
11. Продовжіть рядок: «Хто на горбі, той...»: 
     а) належиться; б) насидиться; в) напасеться. 
12. Дощем вплетені прямокутники: 
     а) хат; б) дерев; в) птахоферм. 

 

Хто
напасеться —
набігається —
нахитається —
насидиться —
належиться —
прийде —

 

   Схарактеризуйте ліричного героя вірша. (Любить природу, пустотливий, життєрадісний, спостережливий, мрійник та фантазер, патріот, шанує батьків, батьківський дім.)

 

 

 

 

 

            Розділ ІІІ.  ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

 

 

  Творчість Василя Герасим’юка

 

                      Поетом приємно бути хоч би тому,

Що поезія — мстива.
В. Герасим'юк

 

    Цитати для роздумів

   Прокоментуйте висловлювання видатних людей про

Василя Герасим’юка. 

 

1. Василь Герасим’юк — гордий поет. Аристократ української поезії. Його  

    поетична свідомість прагне з гуцульських верхів і дніпровських круч

    осягнути шкалу Всесвіту.             

                                                                                                             (І. Дзюба)

2. Людина нищить природу, людина вбиває людину, людина, як скошена

    трава, як зрубана смерека, також приречена на смерть. І що вона може

    протиставити смерті? І чи є у світі щось, непідвладне смер-ті? Щоб знайти

    відповідь на це одвічне запитання, В. Герасим’юк звертається до Біблії, та

    не відмовляється і від язичницьких вірувань, якщо вони ще мають силу.

                                                                                                            (В. Неборак)

 

 3. Василь Герасим’юк витворив власний світ, який умовно можна означити  

     як біблійна Гуцульщина. Спочатку все починається божественно, себто з

     Великодня, себто, з черешневого цвіту, яким святять паски. Цвітіння                      

     черешень у горах справді приголомшливе. Білі кулі на темних  ранньо-

     весняних горбах.

 (В. Карп'юк)

 

4. Василь Герасим’юк належить до унікальних поетів: окремими своїми

     творчими рисами, гранями, іпостасями на нього схожі різні поети, проте

     він власною духовно-мистецькою поставою не схожий ні на кого. Його

     поетичний почерк впізнається миттєво, його стиль і манера

     ідентифікуються відразу, його образи й строфи вкарбовуються у файлах           

     підсвідомості назавжди. І це попри те (а, можливо, саме тому), що він  

     належить до найскладніших, найнеприступніших митців сучасности .

(Я. Голобородько)

    Рубрика «Поради  від   автора»

 

Влучні висловлювання Василя Герасим’юка:

 

Віра: «Віра допомогла моїм батькам вижити, адже вони десять років провели в   Караганді. Віра в Спасителя допомогла їм, як і тисячам тисяч моїх земляків.

    Моя віра — це не віра інтелектуалів. Вона нагадує швидше віру первісних християн, фантастичну віру, що змушувала повстанців УПА, юних дівчат, підриватися на мінах. Ця віра не підлягала сумніву і приймалася без заперечень. Найбільше боюся Бога — мене так виховували».

Характер: «Мої гуцульські вірші значною мірою зумовлені особливостями характеру: я не можу повірити собі, поки не відчую прямого зрощення тексту з реальністю. У мене все реальне. У мене немає жодної вигадки, а моя фантазія починає працювати лише після зіткнення до реальності.

     Формування особистості відбувалося в такому краї, де поєдналося язичництво і християнство».

Вірші: «Реакція на вірш має бути на сенсорному рівні, а якщо такої реакції нема, то все інше не має сенсу. Можна вірші розшифровувати при бажанні. А ні — то сприймайте мою збірку на інтуїтивному рівні».

Мова: «Поет — це мова; мова наполовину робить поезію сама. Адже мова — це не тільки засіб спілкування, це щось більш глибинне… національне… Мовне питання в Україні — це те, що справді наболіло, і розв’язувати його треба рішуче, методами УПА! Тоді будуть і українські книжки, буде і народ, і все інше!»

Мати: «Ми в Україні боготворимо образ Матері. Це прекрасно — молитися до матері. Може, цим ми і відрізняємося від решти світу».

Поезія: «Поезія — це мистецтво. Таке велике, як музика. В окремих своїх взірцях поезія стає вищого від музики, хоч вищого від музики, здається, немає нічого».

Стихія. «Повітря — названа стихія в книжці. Окрім неї є ще три неназвані — вода, вогонь і земля. І хоча книжку присвячено не стихіям, а поету, однак акцентовано її саме на стихії повітря. Усе витає в повітрі.

   Я віддав данину й іншим стихіям, коли писав: «вогонь — мій ангел», а «вітре — демон».

 

«Чоловічий танець»  

 

    Рубрика «Скарбничка теорії літератури»

 

• Екзистенція (від лат.— існую) — внутрішнє буття людини, те непізнаване, ірраціональне в людському «Я», унаслідок чого вона є конкретною, неповторною особистістю;

• Палімпсест (із грец.) — пам’ятка давньої писемності, звичайно пергамент, з якого стерто первинний текст і написано новий, крізь який інколи проступає старий;

• Верлібр, або Вільний вірш — один із видів віршів, ритмічна єдність яких ґрунтується на відносній синтаксичній завершеності рядків (речень) та їх інтонаційній подібності. Верлібр не поділяється на стопи, рядки його мають різну кількість наголосів, довільно розташованих. Не використовує рим, тому не поділяється й на строфи.

 

 

• Яким‌ повинен бути справжній чоловік?
• Відповіді узагальніть у вигляді сенкану чи прийому «Доміно».

 

Чоловік

Відповідальний, чемний, працьовитий.

Оберігає, допомагає.

Надійний супутник життя.

Сім’янин (продовжувач роду).

 

           Прийом «Доміно»:

   Чоловік (стать) — сильний — мужній — відповідальний за родину, її благополуччя — витриманий — вимогливий до себе —терпеливий — …

 

    Хвилинка  народознавця.  Рубрика «Я танцюю аркан» 

•  Якими ви уявляєте цей танець? Що відчуваєте під час його виконання?
•  Чи легко вам виконувати рухи?
•  Які риси характеру при цьому виявляються?
•  Якими є ритм, манера руху, музичне супроводження?
•  Що ви відчуваєте після закінчення виконання танцю?

 

Це цікаво!!!

Арка́н  арґан— старовинний український чоловічий танець.

Його танцюють зімкнутим колом або півколом з топірцями в руках. Танець    поширений в Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

     Танець «Аркан» є головним елементом обряду посвячення гуцульського двадцятирічного хлопця у легіні. Після участі у ньому він отримував право здійснювати танці, носити бартку (топірець), вбивати ворогів та підперезуватися широким паском, тобто ставав потенційним опришком. Перекази свідчать, що вперше гуцульський танець «Аркан» виконали витязі, які зійшли з гір.

     Сама назва танцю походить з латині, вірніше з етруського слова, запозиченого у них римлянами: arcanus «прихований, таємний, мовчазний».

 

 

 

    Асоціації

 Складання асоціативного образу  «Ти»  за допомогою змісту тексту (робота у малих групах):

Ти:

• «мусиш танцювати аркан»;

• «повинен відчути «древнє» чоловіче коло»;

• «стать у це найтісніше коло»;

• «протанцюєш під безоднею неба»;

• «змішай із ближніми піт і кров».

Врешті-решт: стаєш у чоловіче коло, готовий до цього древнього танцю.

 

 «Сходинки». Рубрика «Визначіть власні переваги»

 

    З’ясуйте власні обов’язки у своїй родині і розташуйте їх у першочерговій послідовності, залежно від їхнього впливу та вагомості для вас, застосовуючи умовні сходинки.

 

 

           Тестові завдання до поезії  «Чоловічий танець»

 

1. В. Герасим’юк, звертаючись до читача на початку твору, пропонує йому:

    А) Станцювти аркан;

    Б) дізнатися про особливості запропонованого ритуалу;

    В) осмислити значення слова «аркан»;

    Г) вирушити у дивний світ Гуцульщини.

2. Характеризуючи особливості чоловічого кола, автор акцентує увагу на те, як:

    А) важливо робити усвідомлено; Б) Тяжко;  В) відповідально для довкілля;

    Г) образно і таємниче.

3. Під час танцю його виконавці:

    А) високо підстрибували;  Б) намагалися виявити власну індивідуальність;

    В) Протяжно кричали; Г) щоразу піднімали руки вгору.

4. Щоб не випасти «із цього грішного світу»:

    А) Треба виявити родову єдність з ближніми;

    Б) слід дотримуватися законів природи і суспільства;

    В) бажано вміти спостерігати за всім, що відбувається довкола;

    Г) необхідно духовно збагачуватися.

5. В образній системі поезії «Чоловічий танець» відіграє валиву роль:

    А) явище природи; б) безоднє небо; в) Ісус Христос; г) грішний світ.

 

           Рубрика «Аналізуємо поезію»

 

Тема	Відтворення особливостей чоловічого танцю у формі аркану, що перетворюється на таємничий ритуал.
Ідея	Возвеличення чоловічого танцю як стихії родової єдності.
Основна думка	Щоб не випасти із цього грішного світу, /хоч раз /змішай із ближніми /піт і кров.
Жанр,                        форма вірша	Поезія-замовляння. Верлібр.
Художні особливості твору	Повтори: «Хоч раз…», «як тяжко», «ти…» Епітети: «древнє чоловіче коло», «найтісніше заповітне коло», «грішний світ». Метафори: «коло тяжко рветься», «мертво стиснувши долоні інших», «щоб не випасти із цього світу». Звертання: «Сину людський».

 

 

           «Акваріум». Робота в групах.

Дослідити ідейно-художній зміст поезій

                      

«Чоловічий танець»

• написаний верлібром;
• жанр: поезія-замовляння;
• ритм створений за допомогою повторів;
• швидке коло танцю – символ волі до життя;
• двопланова оповідь – давній танець українців, єдність танцівників;
• «древнє чоловіче коло» символізує нерозривний потік буття;
• ліричний герой – людський син – подібний до Сина Божого, йде хресною дорогою;
• образ хреста – не тільки знак мучеництва, а й випробування, духовної величі людини

 

 

           «Гронування». Скласти гроно про ліричного героя поезій

 

Ліричний герой поезії

• ентузіаст, відповідальний і енергійний;
• син України;
• творець добра;
• сучасний Фауст;
• шляхетної душі;
• усвідомлює себе як особистість;
• здатний до самоаналізу;
• історія впливає на духовний світ сучасника;
• безстрашний і сміливий у самопізнанні свого місця в світобудові;
• відкритий для незбагненних таємниць існування, неповторності природи, її гармонії й стихії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Творчість Івана Малковича

 

    Асоціативний диктант

 

1961 рік, село Нижній Березів, «А-ба-ба-га-ла-ма-га»,

національний колорит, верлібр, Київський державний

університет ім.. Т.Шевченка, старосвітська балада,

внутрішній монолог. проблема збереження мови,

філософські проблеми, «Ключ», «Музика, що пішла», «Білий камінь», Івано- 

Франківське музичне училище, перекладач, редактор.

 

 

1. Батьківщина Івана Малковича. (Івано-Франківщина)

2. Родина, з якої походив письменник. (Селянська)

3. Клас, який закінчив митець слова у музичному училищі. (Клас скрипки)

4. Навчальний заклад, після закінчення якого І. Малкович отримав вищу 

    освіту. (Філологічний факультет Київського державного університету)

5. Назви видавництв письменника. («Веселка», «Молодь»)

6. Письменники, твори яких видавав І. Малкович. (Т. Шевченко, Леся

    Українка, Б.-І. Антонич)

7. Назва власного видавництва; рік його заснування. («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-

    ГА», 1992 р.)

8. Мова віршованих перекладів і переспівів Малковича. (Польська, англійська,

     російська)

9. Якими поетичними книжками представлена оригінальна творчість

    письменника. («Білий камінь», «Ключ», «Вірші», «Із янголом на плечі»)

10. Зазначте про три розкоші І. Малковича. (Перечитування улюблених

     книжок, укладання уявних антологій, довго-довго вдивлятися у вікно)

11. Кого із зарубіжних письменників часто згадує І. Малкович? (Горація)

12. На даний час І. Малкович не тільки поет, але й… (Видавець).

 

    «Гронування»:

Іван Малкович як особистість ― це..

• Поет;
• Видавець;
• Знавець музики;
• Преркладч;
• Громадянин;
• Патріот.

«З  янголом  на  плечі»

 

    Літературний диктант «Рими»

 

Учитель зачитує початки рядків поезії, а учні завершують їх, добираючи рими:

При свічі –

Вітер вировий –

Відвернулась пріч –

По світах –

Спадає з пліч –

 

                Хвилинка  мовознавця

Словникова робота:

  Лелійно — тихо, невпевнено;

вировий — бурхливий, стрімкий, який захоплює, втягає за собою;

моровий — пошесть, смерть.

 

           Рубрика «Аналізуємо поезію»

 

Опрацювання змісту поезії І. Малковича «З янголом на плечі»:

 

Тема	Зображення ліричного героя, якого ангел на плечі намагається уберегти від зла, жорстокості, лиха.
Ідея	Возвеличення янгола, який є оберегом кожної людини.
Основна думка	Янгол-охоронець — це те, що повинен мати автор поезії,будь-яка людина.
Жанр,                        форма вірша	Філософська лірика, старосвітська балада. Хорей.
Художні особливості твору	Порівняння: «йде лелійно, як дитя». Епітети: «вуста гарячі», «вітер вировий», «янгол ледь живий», «сірий маятник життя», «Ірод моровий». Метафори: «виє Ірод», «вітер віє», «маятник бухка», «не дихає свіча», «вуста дрижать». Повтори: «йде і йде», «при Господній при свічі», «із янголом на плечі».

 

 

 

   Притча 

 

До чоловіка звернувся янгол:

- Хочеш, я покажу тобі твоє життя?

- Хочу,- відповів чоловік.

   Янгол підняв його над землею и чоловік побачив своє життя і дві пари слідів від ніг, які йшли поряд.

- Хто це поряд зі мною?

- Це я,- відповів янгол, - я супроводжую тебе все твоє життя.

- А чому інколи залишається тільки одна пара слідів?

- А це найтяжчі періоди в твоєму житті,- відповів янгол.

- І ти покидав мене в найтяжчі хвилини? Як ти міг?- схвильовано запитав чоловік. Ні,  це я ніс тебе на руках,- відповів янгол.

   У кожного із нас свій янгол, і те,що він для кожного з нас означає, ми спробуємо виразити за допомогою асоціативного куща.

 

 

           Асоціативний кущ до слова «янгол» 

 

Лунає тиха лірична музика, горить свіча                                    

Погляньте: он горить свіча – палає,

До вас вона щось промовляє.

Прислухайтесь, уважно придивіться

І враженнями з нами поділітьс

Які асоціації у вас виникають, коли звучить слово «ангел» ? (Учні на дошці створюють асоціативний кущ,  у середині якого слово «ангел», а навкруги слова:  Оберег, захисник  охоронець,  порадник, друг… чи  добро, захист, краса, любов, щастя, світло, мрії  тощо.)

 

           Рубрика «Хвилинка мовознавця»

 

Роз’яснення значення слова «янгол»:  

Янгол (або ангел).

1. У релігійному культі – надприродна істота, посланець,

    вісник Бога; зображується звичайно у вигляді юнака з крилами; архангел;

    херувим, серафім.

2. Перен., заст.. Захисник або заступник, охоронець.

3. Перен., заст.. Про людину (переважно жінку), що

    відзначається красою чи добрістю, лагідністю, або зробила чи робить

     кому-небудь щось гарне, приємне.    

 Хочеш торкнутися янгола –

просто обійми дитину !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Тестові завдання

 

1. За жанром, як визначив сам письменник, даний твір:
    а) елегія; б) ода; в) старосвітська балада; г) філософський трактат.

2. Хтось самотньо йшов:
    а) по лісовій стежці; б) уночі; в) вздовж берега річки; г) по широкому шляху

3. Свічу у творі І. Малкович називає:
    а) Всевишньою; б) Святою; в) Господньою; г) Чарівною.

4. Герой поезії рухався:
   а) на північ; б) додому; в) до озера; г) в невороття.

5. Хода невідомого нагадує рух:
   а) старця; б) молодої людини; в) дитини; г) юнака.

6. Колір маятника життя:
   а) сірий; б) блідо-рожевий; в) білосніжний; г) голубий.

7. Автор твору дорікає невідомому за те, що він:
   а) тиняється по світу; б) не поважає людей похилого віку;
   в) прагне збагатитися за рахунок інших; г) не бажає дотримуватися  

       християнських законів.

8. І. Малкович, характеризуючи вітер, зазначає, що він:
   а) поривчастий; б) південно-східний; в) розбещений; г) вировий.

9. Янгол, перебуваючи у героя твору на плечі:
   а) стогне ледь живий; б) тремтить і дрижить; в) обливається сльозами;
   г) намагається довести свою зверхність над людиною.

10. Кого стосується фраза «виє… моровий»?
   а) Янгола; б) ченця; в) Ірода; ) Господа.

11. Після тривалої ходи свіча невідомого:
   а) погасла; б) не дихає; в) почала коптіти; г) розгорілася, наче полум’я.

12. Невідомий, уже тривалий час рухаючись, звернувся до янгола з проханням:
   а) «Захисти мене від лиха»; б) «Дай сили і збережи мене»;
   в) «Не впадь з плеча»; г) «Підтримай вогник свічі».

13. Маятник життя при ході невідомого все дужче:
    а) коливається; б) бухка; в) скреготить; г) дзеленчить.

14.  Вуста невідомого «задрижали гарячі», коли він:
    а) відчув небезпеку; б) звернувся до янгола; в) побачив Ірода; г) заблукав.

 

                Галерея образів поезії

 

 Художні образи балади «Із янголом на плечі» 

 

Життєвий шлях людини ( узагальнений образ «хтось»), яка виконує своє життєве призначення
Різновиди образів	Перешкоди  на шляху	Значення символу
Образ-символ	Край світу	Беззахисність, самотність, страх людини перед невідомим
Образ-символ	Ніч	Безпросвітність існування людини
Звуковий образ	Вітер	Руйнівна стихія
Образ-персонаж, що набув значення символу	Ірод	Біблійний образ (знищував малят)
Образ-символ	Маятник життя	Швидкоплинність життя, яке закінчується

 

      Криптограма

   Схальний відгук на свою збірку «З янголом на плечі» Іван Малкович одержав від відомої поетеси. ЇЇ ім'я та прізвище ви дізнаєтесь, розгадавши криптограму.

 

 

Відповідь: ЛІНА  КОСТЕНКО

«З нічних молитов»

 

                Робота в парах «Обличчя до обличчя»

   Учні , працюючи у парах, висловлюють власні думки – відповіді на запитання:

Чим‌ споріднені твори «Із янголом на плечі» та «З нічних молитов»? 

 

"Зводить душу" (знов-таки влучна метафора Малковича) і "старосвітська балада" "Із янголом на плечі", в якій поет вдається до вічної теми двобою чистого добра із жорстокою сірістю буденності. Через баладу "хтось бреде собі самотньо // із янголом на плечі". На цій дорозі життя його "сірий маятник", "все дужче бухка" у спину. "Стогне янгол ледь живий..." під вітром випробувань і міцними ударами долі. Та ми віримо, що цей "хтось" (я, він, ми всі!) обов'язково вистоїть, бо його веде віра у янгола — добро: "...вуста дрижать гарячі: // янголе, не впадь з плеча". І з цією вірою приймаємо "З нічних молитов" побажання — благословення:

Хай кожен в цім світі спасеться,

Хай світить з-за темних круч

Довкола кожного серця

Віри твоєї обруч.

 

           Літературна п’ятихвилинка

 

   Ви, напевно, знаєте, що існує такий вид мистецтва, як мелодекламація, тобто читання поезій у музичному супроводі. Спробуйте дібрати до кожної з поезій відповідний музичний супровід.

 

           Творча робота

 

   Завдання: складіть короткий текст з називних або неповних речень, які б найточніше передавали сюжет «кінострічки». (З янголом на плечі. Як дитя. Вештання при Господній при свічі. Вітер, Ірод, маятник життя. Ледь живий янгол. Не дихаюча свіча. Гарячі вуста. Янгол на плечі).

 

           Мікрофон.

Про що ви б спитали свого янгола?

 «Янгол-охоронець у моєму житті».