Україна - наша єдина країна

Тема.                   Україна – єдина країна

Мета.                  Розширити знання учнів про Україну як незалежну державу;

розвивати пізнавальний інтерес до вивчення природи та історії рідного краю, традицій та культури українського народу;

виховувати любов до рідного краю та української мови.

Обладнання.       плакати з державними символами України, ілюстрації аудіозапис Гімну України, картки з завданнями, картки для  роботи в групах.

Хід заходу:

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

Із слова починається людина,

Із мови починається наш рід.

Вона ласкава, мамина, єдина –

Щебече соловейком на весь світ.

Мотивація навчальної діяльності.

Діти, розташуйте букви у певному порядку і дізнаєтеся, про що піде мова на уроці.       канУрїа (Україна)

Зараз усміхається лагідне сонце, яке посилає свої промені з синього неба. Немає

на світі кращого неба, ніж небо України! Воно благословляє свою Україну,

береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від матінки-

-землі, бо Україна – єдина, суверенна, незалежна.

... Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься ... Україна. (Л.Костенко)

Україна – це славетна історія: мудрі літописці, Київ священний, дзвін козацьких шабель, гайдамацький посвист, нескінченні чумацькі шляхи, зойк кріпака на панському дворі, революційні заграви, довгоочікувана  незалежність, трагедія і велич Майдану...

Україна – це чарівна природа: високі гори й неосяжні степи, плодючі чорноземи, тополя у волошковому полі, хрущі над вишнями, калина у дворі, п’янкі любисток і м’ята, верба край дороги, жовтогарячі соняшники на струнких стеблах...

Україна – це неповторна культура: ніжна лірична пісня, героїчна, сповнена патріотизму дума, вишитий рушник на покутті, розмальована писанка, мова солов’їна. Однак головне, що Україна — це та земля, де ми народилися, де завжди нас чекатиме батьківська домівка, зігріта теплим родинним затишком, добротою та материнською ласкою, це –наша Батьківщина, найкраща і найрідніша

Бесіда про народні та державні символи України.

Є в Україні власні традиції. Традиційно українські жінки  вміли  вишивати, прясти і шити. Тож вишивали матері в дорогу своїм синам сорочки і рушники, щоб доля була доброю, світлою, щоб поверталися діти додому. А чоловіки на Україні споконвіку займалися гончарством.

– Які рослини є символами України? (Верба – здоров’я, міць. Калина – краса, молодість. Барвінок – вічність.) Традиційно біля кожної хати є криниця, а біля неї – верба та калина, щоб чистою була вода. Мабуть, недарма кажуть: „ Без верби і калини – нема України”. (пісня „ Одна калина за вікном…”)

– Кожна держава має символи – це Прапор, Герб і Гімн – урочиста національна пісня. Які  державні символи має  Україна?  Державний Прапор – синьо – жовтого кольору (синій колір – колір чистого мирного неба; жовтий колір – колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна. Це і колір сонечка, без ласкавого проміння якого не дозрів би хліб). Державний Герб – тризуб, що символізує волю, до якої завжди прагнув народ, символ влади. Він зустрічається ще з часів Київської Русі, зокрема – на монетах київського князя Володимира Великого, який жив більше  тисячі років тому. Отже, нашому Державному Гербу більше тисячі років. Державний Гімн – „ Ще не вмерла Україна”. (розглядають символи, слухають Гімн.)

 Підсумок уроку.

Ось і закінчується наш урок. Але те, про що ми сьогодні говорили, запам’ятайте на все життя. Бо немає нічого святішого і ріднішого на білому світі, ніж своя рідна сторона, мила Вітчизна, світла і дорога серцю кожного українця наша ненька Україна. Любіть, вивчайте, бережіть свій рідний край, свою Україну. Не забувайте, що ви – діти землі, що зветься Україна. Вона у нас – єдина!

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер і трави, і води.

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди!

Любіть Україну у сні й наяву

Вишневу свою Україну.

Красу її, вічно живу і нову

І мову її солов’їну.