Україна-Захід. (Не-)засвоєні уроки.
Шановні колеги. Сьогодні я хочу зупинитися на одній із складних тем, яка стосується історії України та її відносин з країнами Заходу. За останні кілька десятиліть ми можемо побачити, що деякі уроки історії ще не були засвоєні, і це має важкі наслідки в наші дні. Це тема, яка не тільки актуальна для нашої країни, але має велике значення для всього світу. Вона залежить від нашої здатності засвоїти уроки історії та від нашої готовності вчитися з помилок минулого. Для початку давайте згадаємо, що історія нащої країни була складною та багатоаспектною. Вона була пов'язана з великою кількістю подій та впливів, які мали свої наслідки на нашу країну та її відносини з іншими країнами. Почнемо з першої світової війни. У 1914 році, коли почалася війна, Україна була частиною Російської імперії. У цей період країни Заходу, такі як Франція та Великобританія, підтримували Росію в її боротьбі проти Німеччини та Австро-Угорщини. Але після революції 1917 року, коли була утворена Українська Народна Республіка, відносини з країнами Заходу стали складними.
На це є кілька причин. По-перше, Захід не визнав Україну як незалежну державу, що викликало недовіру з боку українських лідерів. По-друге, Україна була захоплена громадянською війною між більшовиками та антибільшовицькими силами, що ускладнювало створення стабільної влади та погіршувало стосунки з країнами Заходу.
В цей час Франція та Великобританія були зайняті боротьбою з Німеччиною та не бачили Україну як стратегічного союзника. Крім того, зміни влади в Російській імперії викликали страх в країнах Заходу щодо можливої експансії комуністичного впливу в Європі.
Таким чином, хоча країни Заходу підтримували росію в початковій стадії Першої світової війни, відносини з Україною після революції 1917 року були складними через недовіру, громадянську війну та страх перед можливим поширенням комунізму.
Уперіод1919 - 1921 років, після війни з більшовицькою Росією, Україна стала частиною СРСР, це також призвело до змін відносин з країнами Заходу. Відносини стали холоднішими, радянський режим був не привабливим для країн Заходу. З одного боку це було пов’язано з відмовою від незалежності, а з іншого боку – зі зміненою геополітичною ситуацією в Європі та світі. Країни Заходу почали формувати антикомуністичну коаліцію, яка включала США, Великобританію, Францію та інші країни. Ця коаліція мала на меті боротьбу з поширенням комунізму і радянського впливу в світі.
Наступним прикладом є ставлення до подій 1945 року, коли Україна та інші країни Центральної та Східної Європи були жертвами угоди між США, Великою Британією та Радянським Союзом на Ялтинській конференції. Хоча малося на меті забезпечити мир після війни, вона також призвела до того, що Україна та інші країни були піддані радянській імперії на багато десятиліть.
Після Другої світової війни Україна відновлювала свою економіку та інфраструктуру, але це не врятувало від погіршення відносин з країнами Заходу. У 1945 році Україна була частиною Союзу Радянських Соціалістичних Республік, що погіршувало відносини з країнами Заходу. Чимало країн, зокрема США та Великобританії, не визнали легітимності уряду СРСР та його сфери впливу, що призвело до зниження відносин з Україною. У таких умовах Україна була в складному положенні. З одного боку українське населення зазнало великих збитків під час Другої світової війни, коли Німеччина вторглася на територію України та знищила багато міст та сіл. З іншого боку, Україна стала однією з найбільших республік СРСР та отримала значні економічні та політичні переваги в рамках Радянського Союзу. Але у світлі нових відносин з країнами Заходу, ці переваги стали відносними.
Також важливо відзначити, що радянська влада під час періоду з 1945 по 1991 рік намагалася зберегти свій вплив на територію України та забезпечити її інтеграцію в систему радянських країн. Це було реалізовано шляхом запровадження ідеології комунізму та підтримки російської культури та мови в Україні.
Проте, після розпаду СРСР та отримання української незалежності в 1991 році, відносини з країнами Заходу стали новим етапом в історії нашої держави. Важливим кроком на шляху до європейської інтеграції було підписання Угоди про партнерство та співробітництво з Європейським Союзом у 1994 році. Нова українська влада вважала країни Заходу своїми природними партнерами, але, на жаль, навіть тоді не всі уроки історії були засвоєні наша країна зробила помилку, не взявши до уваги реакцію країн Заходу на прийняття Конституції 1996 року, яка давала Росії спеціальний статус щодо Криму. Це призвело до зниження підтримки з боку країн Заходу та розвитку конфлікту на Сході України.
З 2004 року Україна розпочала процес отримання статусу країни-кандидата для вступу до Європейського Союзу, а згодом і підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Проте, незважаючи на позитивний розвиток подій, не можна не відзначити, що історичні проблеми з країнами Заходу все ще були на часі. Наприклад, одним із таких проблемних питань були відносини з Росією. Росія є нашим сусідом і була торговельним партнером, вона неодноразово втручалася в наші внутрішні справи та вела агресивну політику щодо України. Найбільшим прикладом із них є окупація Криму у 2014 році та підтримка сепаратистів на сході України. Західні країни ввели санкції проти Росії та підтримали Україну, але відносини між Україною та західним світом залишилися напруженими через залучення Росії до конфлікту.
До того ж, не забуваймо, що відносини з країнами Заходу були складними через проблему з розвитком демократії в Україні. Це було особливо актуально в період правління в Україні президента Януковича, коли були порушені демократичні принципи, та було введено обмеження на свободу слова та преси. Це викликало заслужений скептицизм та критику з боку країн Заходу. Після обрання Віктора Януковича Президентом України, яке відбувалося скандальними обвинуваченнями у фальсифікації виборів,що спричинило протести на Майдані Незалежності, які призвели до відставки Януковича у 2014 році. Однак це також привело до розбрату з росією яка, підтримала Януковича і не визнала нової влади. І далі уже сумнозвісні події 2014 року.
Крім того, на початку 2022 року московія знову напала на Україну, ініціювавши військову як вона називає операцію. Однак, Це призвело до поглиблення стомунків між Україною та західним світом. Багато країн надали підтримку Україні, включаючи надання військової допомоги та санкцій проти Росії.
Таким чином, можна стверджувати, що історичні взаємини України з країнами Заходу були складними та змінювалися з часом. На деяких етапах Україна мала успіхи в розвитку дружніх відносин із країнами Заходу, але на інших була змушена стикатися з проблемами та конфліктами. Важливо пам'ятати, що знання історії допомагає краще розуміти минуле та знаходити рішення для майбутнього. Тому нашим завданням як вчителів історії є навчити нашу молодь важливості засвоєння історичних уроків, щоб уникнути помилок та проблем у майбутньому.
Отже, відносини України з заходом якщо і часом були напруженими то через московію та її вплив на українську політику. Крім того, історичні та культурні відмінності між Україною та західним світом, а також геополітичне розташування вплинули на відносини. Проте, Україна продовжує прагнути приєднатися до європейського союзу та НАТО.
Щодо ЄС та НАТО, як приклад помилкових відносин - це попередня політика нейтралітету України. протягом багатьох років Україна відмовлялася від приєднання до ЄС та НАТО, а також сприяла співробітництву з москвою в енергетичному секторі. Це призвело до того, що українська економіка була залежною від москви.
Україна є асоційованим членом Європейського союзу з 2014 року, проте вступ країни до ЄС все ще є питанням, яке залишається невирішеним. Існують декілька причин, які гальмують процес вступу України до ЄС, серед яких є й помилки України у відносинах з ЄС.
Одна з основних помилок у недостатній реформі політичної системи та забезпечення прав людини в країні. Україна стикається з проблемами, такими як корупція, порушення прав людини та недостатність незалежної судової системи. Це зараз до того, що ЄС вимагає від України проведення реформ у цих галузях перед вступом до ЄС.
Крім того, конфлікти між Україною та деякими країнами ЄС, такими як Угорщина, які можуть ускладнити процес вступу України до ЄС. Наприклад, Угорщина блокує вступ України до НАТО через спірні питання із законами про національні меншини. Ці конфлікти можуть відбитися на відносинах між Україною та ЄС, що призведе до подальшого гальмування процесу вступу.
Для того, щоб покращити відносини з ЄС та прискорити процес вступу до Європейського Союзу, Україна повинна прийняти конкретні заходи.
По-перше, Україна повинна вивести свою політичну систему на новий рівень, щоб забезпечити стабільність та прозорість влади, а також боротьбу з корупцією. Це потребує проведення реформ, які мають на меті зміну конституції та створення нових законів, що забезпечують незалежність судової влади та контролюючих органів.
По-друге, Україна повинна забезпечити дотримання прав людини та створити умови для ефективної роботи громадських організацій та незалежних ЗМІ. Це допоможе підвищити довіру між Україною та країнами ЄС та покращити їхні відносини.
По-третє, Україна повинна забезпечити розвиток своєї економіки та підвищити її конкурентоспроможність. Це можна зробити шляхом сприяння малим та середнім підприємствам, створення сприятливих умов для інвестицій та покращення інфраструктури.
Україна має потенціал стати успішною та розвинутою країною, а вступ до Європейського Союзу може значно сприяти цьому.
Водночас Україна зробила кроки у напрямку вступу до ЄС, зокрема, підписанням Угоди про асоціацію та впровадження безвізового режиму для українських громадян. Також було запроваджено реформи у сфері децентралізації влади та підвищення енергоефективності.
Отже, для того, щоб прискорити процес вступу до ЄС, Україні потрібно продовжувати роботу над реформами, боротьбою з корупцією та забезпеченням прав людини.
Потрібно проаналізувати багато складних проблем та помилок у минулому. Необхідно пам’ятати про наші історичні зв’язки та шукати спільні рішення, взявши до уваги інтереси обох сторін. Тільки тоді можна буде говорити про успішну інтеграцію України до Європейського Союзу та розвиток нашої країни.
Україна протягом багатьох років намагається вступити в НАТО, однак наразі процес інтеграції не є таким успішним, як хотілося б. Існують кілька помилок у відносинах України з НАТО, які гальмують наш вступ до цієї організації.
Одна з головних причин гальмування інтеграції України до НАТО недостатній рівень підготовки армії та реформ у оборонному секторі. Українська армія потребує серйозних реформ та модернізації, аби вона відповідала вимогам НАТО. Крім того, Україна повинна більше інвестувати у свій оборонний сектор, щоб забезпечити належний рівень захисту своїх громадян.
Україні необхідно більше працювати над вирішенням внутрішніх проблем, таких як корупція, економічна нестабільність та політична нестабільність. Це допоможе покращити її статус у світі та зробити її більш привабливою для зарубіжних інвесторів та партнерів.
Україна має великий потенціал, але для того, щоб реалізувати його, необхідно засвоїти уроки минулого та відкритися для співпраці зі світовими лідерами.