Україна – наш спільний дім
(конспект першого уроку 2016-2017 н. р.
у 1 класі)
Тема: Україна – наш спільний дім
Мета: формувати уявлення учнів про школу як другу рідну домівку, «маленьку» Батьківщину, поглиблювати знання учнів про Україну, в контексті 25-ї річниці незалежності, про національну символіку та державні символи, викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини, розвивати почуття національної гідності, гордості за свою Вітчизну. Заохочувати творити добро, здобувати знання, щоби бути гідним учнем своєї рідної школи і громадянином своєї держави.
Обладнання: презентація «Моя Україна», ілюстрацій ні матеріали про Україну, плакати із зображенням Державних символів України, фонограми пісень «Українка я маленька», «Україна», «Гімн України», мультимедійні засоби, фотографії батьків учнів класу, символічні медалі (листівки), схематична (контурна) карта України, кольоровий папір, ножиці, простий олівець, клей.
Хід уроку
-
Вступне слово вчителя
Вчитель: Благослови нас, добрий Боже,
Благослови, Пречиста Мати,
Хай Ваша ласка нам поможе
Щасливо рік шкільний почати!
-
Дорогі діточки! Сьогодні у вашому житті велика подія: почалася нова сторіночка вашого життя. Ви переступили поріг Країни Знань. Усі жителі цієї країни носять почесне звання – учень або учениця, школяр чи школярка. Сьогодні ви із простих хлопчиків і дівчаток перетворились на учнів та школярів. Я вітаю вас із цією визначною подією і хочу вручити символічні медалі (листівки і т.п.) – ключики від Країни Знань. З допомогою цих ключиків ви протягом багатьох років будете відкривати скарбнички, у яких будуть не гроші, не дорогоцінні камені чи золото, а те, що є набагато цінніше за усі багатства світу – різноманітні знання, уміння, навички, здобувши які для вас відкриються безмежні можливості людського життя. Правда, шлях до цього не завжди легкий, але усі ми разом: вчителі, батьки, і, звичайно ви, діти, докладемо багато зусиль, щоб цей шлях був успішним, захоплюючим, радісним і пам’ятним.
-
То ж в добру путь рушаймо,
-
Маленькі учні в світлий клас.
-
Життя цікаве та щасливе
-
Розпочинається для вас!
-
Розповідь з елементами бесіди про рідний край – Україну
-
Діти, скажіть будь ласка, чи знаєте ви скільки вам років? (Відповіді кількох дітей)
-
Отже, усім вам по шість, або сім рочків.
-
А чи знаєте ви, коли ви народилися? (Відповіді кількох дітей)
-
А як називається цей день, коли ви народилися? (День народження)
-
Чи любите ви його святкувати? (Так) А чому? (Очікувані відповіді)
-
Як ви гадаєте, чи може бути такий день народження, який ми – українці святкуємо в один день усі разом? (Міркування дітей).
(Вчитель створює проблемну ситуацію з метою активізації уваги учнів.)
-
Такий день народження ми святкуємо кожного року 24 серпня напередодні навчального року. Цей день – день народження нашої країни, яка називається Україна. Але цього року особливий день, адже нашій рідній країні виповнилося 25 років. Як ви гадаєте, це багато чи мало? (Міркування дітей)
-
Для порівняння скажу, що вам для того, щоб досягти такого віку треба закінчити 11 клас і ще прожити 7 – 8 років, навчаючись далі, або уже працюючи на роботі. Отже, 25 років – це досить багато. Можливо у вас є родичі, яким уже виповнилося 25 років. Як вони порівняно з вами виглядають? (Відповіді дітей).
-
А тепер пригадайте своїх бабусь та дідусів. Чи знаєте, скільки їм років? (Відповіді дітей)
-
Це більше ніж нашій державі Україні? (Так)
-
Отже, з іншого боку наша країна це зовсім молода, хоча й має давню й цікаву історію, про яку ви дізнаєтесь навчаючись у школі.
-
Ми називаємось українці. Так, безмежна і неозора українська земля: високі Карпатські гори, безкрайні степи, великий могутній Дніпро, зелені ліси. (бажано використати слайди мультимедійної презентації, або демонстраційні малюнки, фотографії і т.п.) І ось, на такій великій землі живе багато українців. Хто у горах, хто біля лісу, хто у степах, і відрізняються між собою одягом, співають різних пісень, та й музичні інструменти у них різні. Але усі вони, у якому б куточку нашої Батьківщини не жили, люблять свою Україну. І ви – маленькі українці теж повинні гордитися за свою Батьківщину, любити свою землю, яка вас зростила.
Фізкультхвилинка
-
А зараз, любі дітки, вийдіть з-за парт, трішки порухаємось, потанцюємо. Я показуватиму, які саме рухи треба виконувати, а ви за мною повторюватиме. Ми часто будемо робити такі хвилинки відпочинку на уроках. Під час цих хвилинок вам треба стати зручно, але так, щоб не заважали іншим учням у класі.
-
Діти виконують танцювальні рухи, за зразком вчителя, під пісню «Фіксики»
-
Розповідь з елементами бесіди про державні та національні символи України
-
Продовжуємо наш бесіду про Україну. Я думаю, що кожен з вас зуміє впізнати своїх батьків, рідних, близьких, знайомих. Ось я приготувала кілька фотографій ваших батьків. Зараз перевіримо, чи зумієте ви їх впізнати. ( На слайдах вчитель показує дітям фото мами або батька. Діти піднімають руку, впізнаючи своїх батьків).
-
Як бачите, ви безпомилково впізнали своїх батьків. А як у світі, люди з інших країн, навіть ніколи не побувавши в Україні, можуть впізнати нашу Батьківщину? Як ви гадаєте? (Міркування дітей)
-
Перш ніж я вам допоможу знайти правильну відповідь, послухайте таку казку-легенду:
Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були за неї віддати своє життя.
Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому матір подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім’я Тризуб.
Середньому синові мати дала в дорогу синьо-жовтий одяг. Сміливий і сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди запам’ятали його і назвали Прапором.
А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім’я Гімн.
Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку – Україну.
(Демонстрація слайду з Державними символами України)
-
Отже, такою собі фотографією, візиткою нашої країни, або, якщо говорити по-дорослому, символами України є золотий тризуб на блакитному тлі – це наш Державний Герб, синьо-жовтий Державний Прапор і велична урочиста пісня, яка має назву «Ще не вмерла Україна» - це наш Державний Гімн. Коли звучить Гімн необхідно усім встати гідно, цим самим ми висловлюємо свою шану і повагу до України, до всіх тих, хто живе в Україні, тобто і до себе також. Зараз ми прослухаємо Державний Гімн України.
(Діти стають струнко. Звучить запис Державного гімну України)
-
Згодом ми обов’язково вивчимо слова нашого Гімну, адже його потрібно не лише слухати, а й виконувати, тобто співати.
-
Отже, саме за цими трьома символами упізнають нашу державу. Ви мабуть бачили по телевізору, як під час спортивних змагань, урочистих подій, свят і, навіть на нашій шкільній лінійці урочисто піднімається прапор і звучить Гімн.
-
Але не лише за Державними символами упізнають українців. Сьогодні багато з вас прийшло у вишиванках. Вишиванка – це також символ нашої країни, адже вишивка - істинно українське мистецтво. Ось погляньте, які красиві вишиті речі я принесла вам на урок.
(Діти розглядають стенд із вишивками)
-
А хто знає, коли люди один одному дарують писанки, або крашанки? (Відповіді дітей)
-
Так, саме на Великдень люди освячують писанки. Їх називають по різному: крашанки, дряпанки. Писанка – це також символ нашої країни. Ось погляньте на ці прекрасні витвори людських рук. Я думаю, що багато хто з вас з часом навчиться писати писанки і зможе власноруч обдаровувати ними своїх рідних та близьких.
-
А хто з вас чув таке прислів’я: «Без верби і калини – нема України»? (Відповіді дітей)
-
Ці дві рослини: верба і, особливо калина – є також нашими символами. (Перегляд слайду презентації)
-
Існує багато інших символів нашої країни. Але всі ці символи будуть існувати лише тоді, коли ми з вами будемо їх знати, розповідати про них, користуватися ними. Лише тоді будуть існувати українці, буде існувати наша Богом дана благословенна земля – Україна.
-
Виконання практичного завдання «Обійми Україну теплом своїх долонь»
-
А зараз кожен учень на кольоровому папері відмалює свою долоньку, виріже її ножицями за допомогою батьків і ми все це розмістимо навколо ось такого схематичного зображення території України (тобто карти), щоб наша Батьківщина була захищена любов’ю, теплом ваших долонь. Цю карту ми повісимо у класі й будемо завжди пам’ятати, що ми є громадяни своєї милої України. Ми її сини і доньки, а тому ми все робитимемо для того, щоб Вітчизна наша процвітала, була могутньою державою. А ви, діти, будете старанно вчитися на благо своєї Вітчизни.
(Під час виконання цієї роботи доцільно ввімкнути запис пісні «Україна» у виконанні Т. Петриненка)