Україна в роки правління гетьмана І.Виговського.

  

УКРАЇНА

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ВАСИЛЬКІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

Ульянівська неповна  загальноосвітня школа

Васильківського району Дніпропетровської області

вул.Гаркуші, 16, смт. Васильківка, Дніпропетровської області, 52601, тел/факс (05639) 9-96-23,е – mail: ylanovka@meta.ua

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала вчитель історії

Ульянівської НСЗШ

Дробот О.О.

 

 

 

 

Тема уроку :   Україна в роки правління гетьмана І.  Виговського

 

Мета уроку:

• розвивати в учнів уміння працювати  та  аналізувати текстові історичні джерела і на основі їх робити певні висновки та узагальнення, працювати з інтернет- ресурсами,аналізувати отриману інформацію;
• формувати компетентністний підхід учнів у відстеженні  причинно-наслідкових зв’язків й уміння самостійно здобувати знання;
• виховувати історичну самосвідомість учнів, повагу до історичного минулого нашого народу.

Тип уроку:   Форма уроку:	урок вивчення нових знань урок -дослідження
Обладнання:	портрет І.Виговського, атласи, підручники, комп’ютери,слайдові презентації.
Основні дати:	1657 – 1659 рр. – період гетьманування       І. Виговського;                               6 вересня 1658 року – ухвалення угоди     в Гадячі щодо союзу   з Польщею;                               1658 – 1659 рр. – московсько-українська  війна;                               28-29 червня 1659 р. – Конотопська   битва.

                                               Хід уроку:

І. Організаційний момент.

 

 Швидко пробігають дні за днями, і кожен день,  прожитий нами, стає історією.

Хто ж творить історію? Чому одні люди скромно проживають життя і непомітно відходять у вічність, а інші залишаються у пам’ яті нащадків не лише на роки,а й на цілі століття.

Сьогодні ми поведемо мову про одну з історичних осіб, діяльність якої вплинула на долю українського народу, про гетьмана, який повстав проти панування Московії в Україні й відстоював незалежність  Української держави. Це – гетьман Іван Виговський.

 

ІІ. Мотивація знань учнів.

 

У ч и т е л ь.

Тема нашого уроку:  Україна в роки правління гетьмана Івана  Виговського.

 Це були складні для України часи. Долю України вирішували її сусіди – Московська держава, Річ Посполита, Османська імперія.

Зараз я поставлю Вам проблемні запитання відповідь на яке ви дасте в кінці уроку.

Проблемні  питання: Чому в Україні спалахнула громадянська війна?

 Як намагався гетьман зберегти єдність та незалежність держави?

- А допоможуть нам  в цьому дипломати, історики, біографи, дослідники – аналітики. Кожен з вас отримав конкретне завдання. Та шукав відповіді в Інтернеті на поставленні запитання. Тож озвучте, будь ласка, свої завдання.

Дипломати.

Ми вивчали, аналізували міжнародні стосунки того періоду.

Біографи.

Ми підготували цікаві відомості про І.Виговського,Ю.Немирича.

Історики.

А ми вивчали внутрішню політику гетьмана.Знайшли цікаві відомості про Конотопську битву.

Дослідники-аналітики.

Ми підготували презентацію «Іван Виговський у пам  яті українців»

 

У ч и т е л ь .А тепер давайте перенесемося в важкий для України 1657рік. А чому цей рік був важким ви доведете мені фактами?

 

Відповіді

1. Царський уряд ігнорував інтереси Української держави.

2. Зазнала невдач українсько-трансільванська воєнна кампанія 1657 р. у Польщі.

3. У ході війни не відбулося об’єднання всіх українських земель.

4. Посилилося соціальне напруження в суспільстві.

5. Погіршилося матеріальне становище козацтва. У розореної війною держави не було коштів на платню козакам за службу. Козацька ж старшина тим часом збагачувалася за рахунок прибутків з оренди.

У ч и т е л ь. Хто став гетьманом після смерті Б.Хмельницького?

Відповіді .Ще за життя Б.Хмельницького старшинська рада винесла ухвалу про передачу влади після смерті гетьмана його 16-річному синові Юрію. Однак після смерті Б Хмельницького ситуація змінилася. 26 серпня 1657р в Чигирині відбулася рада, на якій  гетьманом до повноліття Ю.Хмельницького було обрано генерального писаря Івана Виговського.

У ч и т е л ь. Я прошу  « біографів» познайомити нас з найцікавішими фактами з життя І.Виговського до Корсуньської ради.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

 

1.Іван Виговський. (слайд 1)

 «Біографи» (розповідь учня)

«На старшинській раді 4 вересня 1657 року прихильні до Виговського старшини нараяли громаді так, що Юрій ще дуже молодий і на той час, доки він дійде своїх літ, нехай передасть булаву і клейноди гетьманські Виговському, а сей до якого часу нехай заправляє усим та підписується, де треба, так: «На той час гетьман Виговський». На тім стала рада». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 76)

 

Учитель. А  про міжнародні відносини і рішенням Корсуньської рада познайомлять  нас дипломати.

2.Зовнішня політика Івана Виговського.

«Дипломати» (учні знайомлять з рішенням Корсуньської ради) (слайд 2-3)

Я знайшов інформацію що:

На Корсунській козацькій раді  21 жовтня 1657

• Козацьким гетьманом було проголошено І.Виговського.
• Представники Запорізької Січі на раді були відсутні.
• На Корсунську раду прибули посли від Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Семигороду, Молдавії, Волощини.

•  Було оформлено союзний договір із Швецією, підготовлений ще за Богдана Хмельницького.

•  З Польщею,  було укладено перемир'я.
• Одночасно Виговський поновив союз із Кримським ханством і Туреччиною.
• З Московською державою політика І. Виговського сформульована лаконічно: „Нехай Великоросія буде Великоросією, Україна — Україною, ми є військо непереможне”.

Водночас гетьман  намагався налагодити добрососідські відносини з Московією.

 

Учитель.  Ось ви отримали інформацію , а чи зможете ви тепер відповісти на мої питання:

- Як ви думаєте ,чи можна вважати, що Україна мала міжнародний авторитет серед європейських країн?

 

« Дипломати» Ми познайомилися зі статями ,які привіз посол А.С.Матвеєв і вони свідчать про те що царській уряд вдався до наступу проти незалежності Української держави.

І зовсім з новим баченням українсько-російських відносин.

 У них, зокрема, йшлося про те, що (слайд 4)

1)у найбільших українських містах мають стояти царські воєводи з військом, утримуватись вони повинні за рахунок місцевого населення;

2) податки з оренди, доходів і млинів мають надходити до царської скарбниці;
3) кількість реєстрових козаків має бути скорочена до 10 – 40 тис. чол.;
4) надалі кандидатуру гетьмана слід узгоджувати з царем;
5) обраного київського митрополита обов’язково направляти на посвячення до московського патріарха тощо.

Така політика посягала на самостійність та незалежність України.

Правильно. Це дало б змогу Москві втручатися у внутришні справи України та обмежило б її незалежність, але гетьман погоджується на всі ці умови аби зберегти мир. Становище Гетьманщини було складним ще й тому, що частина козаків орієнтувалася на Польщу (правобережні полки), а друга частина на Москву (лівобережні полки). Ситуація в Україні ускладнювалася ще й тим, що російський уряд розпочав свою таємну гру на Запоріжжі. За таких складних зовнішньополітичних обставин гетьману треба було вирішити і внутрішні проблеми.

 

А познайомлять з внутрішньою політикою нас історики, які детально вивчили це питання.

3.Внутрішня політика, початок Руїни.

«Історик» 

1. Тривала Національно – визвольна  війна викликала різке погіршення матеріального становища селянства і козаків.

2. Чимало козаків, що не отримували платні за  службу, зосереджувалися на Запорозькій Січі, яка перетворилася на осередок можливого соціального вибуху.

3.В цей період  з являються демагоги. Це ті хто дають нездійсненні обіцянки, і налаштовують людей на свій бік. Ось такою була внутрішня ситуація в країні.

 

«Історики».

 

Соціально – економічна політика Івана Виговського(слайд 5)

1.                           Гетьман усіляко підтримував козацьку старшину і шляхту, нехтуючи при цьому інтересами простих козаків, селян, міщан.
2.                           В цей період значно загострюється соціальна напруга у суспільстві: маси козаків , не маючи засобів до існування стікалися на Запорізьку Січ.
3.                           Козаки добивалися права ходити за здобиччю у татарські і турецькі володіння та платні за свою службу. На Запоріжжі назрівав соціальний вибух.
4.                           Старшини починають свавільнічати.

-   Я вважаю, що така політика могла привезти до конфлікту, а значить з’являться опоненти, або розпачнеться громадянська війна.

 

Учитель.  Де які полковники, наприклад Пушкар, рішуче виступали на підтримку московського протекторату в Україні і своє незадоволення політикою гетьмана виявили ,ще на Корсуньській раді.Про виступ кошового отамана запорожців Якова Барабаша та полтавського полковника Мартина Пушкаря розкажуть нам « історики».             ( робота з атласом)

 

Учитель.Незважаючи на патриотизм і державницькі наміри, гетьман допустився прорахунків, давши своїм політичним опонентам підстави для боротьби за владу, а це привело країну до громадянської війни.

(робота із словником)

 Громадянська війна – найгостріша форма політичної боротьби, що являє собою збройну сутичку між класами і соціальними групами.

Цей період в історії називають Руїною.

- Які асоціації визиває у вас це слово.( асоціативний кущ)

Руїна – термін, який позначає процес занепаду й спустошення України в результаті громадянської війни, гострої боротьби старшини за владу й постійної агресії сусідніх держав.

Історик

 Я знайшов висловлювання академіка І. Крип'якевича, який зазначав: "Московщина намагалася використати цю домашню війну для своєї політики. Московські агенти поширювали гасла, що треба обмежити владу гетьмана і старшини, завести по містах московські залоги та піддати Україну безпосередньо під царську руку. Московський уряд провадив таємні переговори з Пушкарем і Барабашем, нацьковуючи їх на повстання. Але перемога під Полтавою піднесла авторитет Виговського і він почував себе в силі протиставитися Москві".

 

Давайте заглянемо у 1658 рік і дізнаємося,  про що думав Іван Виговський.

 

( сценка)

- Чого зажурився? Про що думаєш?

- Як тут не думати! Серце крається, стільки людей полягло. Що робити? Як поставити цьому край?

- Союзники нам потрібні, сильні, ті, хто не зрадить.

- Татари наші союзники, але ж знаєте і зрадить можуть і не всі підтримують союз з ними….

- А Москва, що - не союзник?

- Москва! О ні! Спершу вони домоглися введення московських залогів в Переясліві, Ніжині, Чернігові. Я уступив, сподіваючись на мир, а московські воєводи почали свавільничати, втручатися в справи. Хочуть з мене «ляльку» зробити, а самі Україну загарбати. Не бути цьому!

- Може, Польща. Їй, як і нам, потрібен мир.

- Не знаю, не знаю. Сам про це думаю, але непокоїть мене, а чи знайдемо ми підтримку серед козаків?

 

 

Учитель.Після довгих вагань гетьман вирішив піти на союз з Польшею. Підготувати договір з Польшею допомагав полковник Юрій Немирич,а коротку довідку про Юрія Немирича підготували біографи.

 

Біограф.

 Історична довідка про Юрія Немирича – автора Гадяцького договору.   Народився він 1612 р., наймовірніше – у маєтку Черняхові на Житомирщині, в старовинній родині бояр Немиричів. Початков у освіту Юрій Немирич за бажанням батька отримав у Раковській соцініанській академії У Польщі, а у 1630 – 1633 рр., як на той час було заведено серед юнаків його суспільного статусу, здійснив освітню мандрівку за кордон. Він слухав лекції в університетах Лейдена, Амстердама, Оксфорда й Кембріджа. Завершуючи освіту в Сорбоні, талановитий юнак, якому пророкували велику наукову кар’єру, видав у Парижі власний твір, написаний латиною, під назвою „Розвідка про Московитську війну”.   Повернувшись додому, молодий освічений магнат почав вести звичний для свого кола спосіб життя, де престижними вважалися два заняття – війна і політика. В 1649 році стає на бік Б.Хмельницького.По смерті Б. Хмельницького Немирич став правою рукою Виговського у планах примирення України з Польщею – через федеративний союз трьох держав.

В ході розпалювання громадянської війни в Україні на початку серпня 1659 р. Немирич трагічно загинув.    

 

   Учитель. Юрій Немирич бачить Україну федеративною державою, а докладніше нам про це розкажуть дипломати та договір, який є у вас на партах.

4.Гадяцький договір 6 вересня 1658 рік.

Дипломати(робота з документом)

-зачитують договір,

-аналізують.

(слайд 6-7)Документ 3. Із «Гадяцького трактату», укладеного між РіччюПосполитою і Військом Запорозьким (6 вересня 1658 року)

«1. Релігія грецька старинна, така, з якою Русь приступила до корони Польської, аби зіставалася при своїх прерогативах і вільнім уживанні свого богослужіння по всіх містах, містечках і селах... Тій же грецькій релігії надається право свобідного фундування нових церков і монастирів, так само поновлення і поправляння старих... А унія, що викликала

досі змішання в Речі Посполитій, касується...

2. Вся Річ Посполита народу Польського, Великого князівства Литовського і Руського і належних до них провінцій відновляється цілком такою, як була перед війною, себто ці три народи мають зіставатися непорушно, як були перед війною в границях своїх і при свободах своїх згідно з законами...

3. Війська Запорозького число має бути 6 тисяч, під владою гетьмана руського, згідно із стародавніми вільностями їх. Вони (козаки) зістаються при стародавніх цільностях і звичаях своїх, що не тільки нічим не обмежуються, але, навпаки, підтверджуються всякою повагою.

4. Гетьман військ Руських до кінця свого життя має бути гетьманом військ Руських і Першим сенатором воєводства Київського, Брацлавського і Чернігівського. А по смерті його має бути вільний вибір гетьмана: стани воєводства Київського, Брацлавського і Чернігівського виберуть чотирьох кандидатів, і одному з них король надасть гетьманство...

5. Гетьмани з Військом Запорозьким, відступивши від усяких за граничних протекторатів, більше до них приставати не мають... Посольств від за граничних гетьман не має права приймати, і якби такі трапились — має їх відсилати до короля...

6. Король і Річ Посполита дозволяють народові Руському мати осібних канцлерів, маршалків і підскарбіїв з правами сенаторів та інші уряди народу Руського». 

 

Висновок робить дитина

Учитель.На вашу думку, чи був вигідним для України  Гадяцькийдоговір.

Метод «Прес»

1.    Я вважаю…
2.    Тому що…
3.    Наприклад…
4.    Таким чином…

Учитель. Як поставляться широкі маси українського народу, рядове козацтво?

- Як  відреагує російський уряд на Гадяцьку угоду?

Московський уряд починає військові дії.

5.Московсько – Українська війна 1658-1659р.р. Конотопська битва.

Учитель .Чого хочуть Росія та Україна, вступаючи у війну? На це питання дадуть відповіді історики.

 Історики. Росія, прагнучи стати наймогутнішою потугою на сході Європи та у православному світі в цілому, бажала загарбати Україну, а Україна, - навпаки, прагнула зміцнити свою власну державність під захистом Москви, але без реального включення в російський владний простір.

Московські війська вирушають на Україну, сіють недовіру до гетьмана і відкрито закликкають до виступу проти І.Виговського. Оскільки царський уряд став на сторону опозиції, то громадянська війна переросла у війну  з Московською державою. Бойові дії почалися на різних фронтах у грудні 1658 року. Московський цар оголосив І. Виговського зрадником і закликав українців не підпорядковуватися гетьману. Частина Лівобережних полків перейшла на сторону московського царя. Виговський також готується до війни і звертається до європейських дворів. З поясненням чого він розриває стосунки з Московією.

 

І.Виговський звертається до європейських дворів (учень звертається)

Зі звернення до європейських дворів І. Виговського:

„ Ми, все Військо Запорозьке, повідомляємо і перед Господом та всім світом свідчимо цією нашою щирою та відвертою заявою  нашої війни, розпочатої та проведеної з поляками,що у  нас  не було іншої причини, ані іншого завдання й мети, крім оборони Святої східної Церкви, а також нашої давньої свободи, яку ми палко любили Ми прийняли захист великого князя Московської держави не для чого іншого, як тільки для того, щоб із Божою поміччю, здобути та захистити нашу свободу, зберегти й примножити для себе й для наших нащадків.”

Запитання до документа: Як І. Виговський пояснював початок війни з Московською державою?

  відповіді

Іван Виговський( учень зачитує листа)

"Нещасний я син матері моєї Вітчизни, що мені випало бути в таких страшних приступах, протидіяти досить потужному ворогові,а якби я з ним (ворогом) не зійшовся (на полі бою) відважно, то довелося б оплакувати втрату не тільки всього краю, а й нові, може, й непереборні труднощі для Вітчизни. Тож вчиню те, що мені сама річ і любов до Вітчизни кажуть вчинити, те, що зможу, покладаючи міцну надію на Господа Бога і Пречисту Його Матір, які згідно зі Своєю волею, самі розчавлять ворога!"

Історик.

Облога Конотопа почалася 21 квітня 1659 року і хочу вас познайомити  з тим як відомий  історик Микола Аркас описує ті події.

 

Документ 4. Микола Аркас про битву під Конотопом(слайд)

«21 квітня 1659 року військо московське облягло Конотоп, де зачинився у замку полковник Гуляницький з полковниками Ніжинським і Чернігівським, усього чотири тисяч чоловік. Облога тривала місяців зо два з половиною, і обложеним доводилося дуже скрутно, просто нестерпно. Але вони нізащо не хотіли здаватися московським воєводам. Полковник Гуляницький, коли князь Трубецькой надіслав йому листа і радив оддатися на царську ласку, замість відповіді наказав стріляти з гармат і рушниць. «Ми сіли на смерть, — гукали козаки. — Не оддамо міста».

 

 

Учитель. Битва біля Конотопа стала найбільшою перемогою над Московією за часи І.Виговського, а як це було, подивіться відеофільм і дайте відповіді на питання:

 

 1.Яке прізвисько мав князь М.Трубецький і чому його так прозвали?

2.Яке українське містечко було спалено вщент?

3.Хто такий Гуляницький?

4.Чому і коли московити потрапили в пастку вперше?

5.Скільки днів тривала облога Конотопа?

6.Біля якої річки І.Виговський вдався до хитрощів?

7.Хто був союзником І.Виговського в битві біля Конотопа?

Перегляд відеофільму. Відповіді на поставлені питання

 

 

Учитель.6.Завершення гетьманування Івана Виговського.

Ця битва на стільки  налякала російський уряд,щоросійський цар наказав князю Трубецькому повернутися до Путивля, розпочати переговори і відновити умови договору 1654р..Переговори  не вдалися, і на це було ряд причин.Надам слово учням, які досліджували це питання.

Історик

1.Втрата союзника –кримського хана( на Крим напали запорожці)

2.Формується нова опозиція :

-На Правобережжі виступив Іван Богун

-На Запоріжжі -Іван Сірко

- Полковники Яким Сомко,Василь Золотаренко

• Рядові козаки й селяни підтримали їх, боячись, що разом із запровадженням Гадяцького трактату, повернуться національно-релігійні утиски і панщина.
• Козаки відмовилися визнати Гадяцький трактат, виступили проти союзу з польським королем і висловили недовіру гетьманові Виговському.
• До повстанців прилучалися мешканці Лівобережжя, бо їх лякала можлива війна проти Московії, яка розгорталася б на їхній землі.
• У вересні 1659 р. під Германівкою на Київщині зібралася козацька рада.
• Після ради Виговський, не бажаючи Україні нового лиха, що заподіяла б громадянська війна, зрікся булави й подався на рідну Волинь, яка тоді перебувала під владою польського короля, а гетьманом було обрано Юрія Хмельницького (вересень 1659рік.)

Біограф.

Повідомлення учня про долю І. Виговського після  гетьманування.

Колишній гетьман переїхав на Волинь, що перебувала тоді під контролем короля, й дістав з волі останнього Барське староство, був сенатором Речі Посполитої та Київським воєводою. Він осів у Барі на Поділлі, куди згодом вирвалася з Чигирина також дружина з малолітнім сином Остапом (нар. 1657 р.). Виговський побував у Львові, вступив до Львівського православного братства, не полишив і політику.

   В цей час починається Руїна: Гетьманщина розколюється на дві частини — Правобережну та Лівобережну На Правобережжі розгорталося могутнє антипольське повстання.   Коли було схоплено вождя повстання на Правобережжі Дмитра Сулиму, то деякі сліди привели до Виговського, який симпатизував повстанцям. Тому його було заарештовано й позбавлено всіх прав та привілеїв, котрі він мав у зв'язку з сенаторським титулом. Без всякого суду і слідства, навіть без королівського відома, колишнього гетьмана було засуджено до розстрілу16 березня 1664 року.Вирок були виконано в селищі Рокитному, що на Київщині.

    Так трагічно скінчилося життя одного з видатних державних і політичних діячів України II пол. XVII ст...

Учитель. Козацький літописець зазначав, що в період гетьманування Виговського розгортається «...великий вогонь внутрішніх чвар і кровопролить, що спалював людське добро і знищував усе під корінь». Що він мав на увазі?(відповіді дітей)

Так давайте спробуємо дати відповідь: чому в Україні спалахнула громадянська війна і як намагався гетьман зберегти єдність та незалежність держави?

- Що таке громадянська війна?

- Які причини стали поштовхом до громадянської війни?

- А у нас сьогодні є опозиція? Що таке опозиція? Як, що не вирішити конфлікт, то може спалахнути  громадянська війна? А війна може,як ви вже знаєте привести країну до Руїни і щоб цього не сталося, що треба робити? Правильно шукати компромісу.Це мабуть те ,що не вдалося зробити І.Виговському.

- І не дивлячись на те,що в Україні за часів І.Виговського почалася громадянська війна  у пам’яті українців І.Виговський постає як гетьман, який боровся за незалежність своєї держави, цьому є багато фактів. Я надаю слово досліднику – аналітику,який підготував презентацію «Іван Виговський у пам яті українців»

 

7.Іван Виговський у пам яті українців

 Дослідник-анаітик(презентує слайди)

-12 жовтня, у Манявському Скиті на Івано-Франківщині урочисто відкрили перший в Україні пам'ятник українському гетьману Івану Виговському

-В самій Германівці зараз встановлений пам`ятник Іванові Виговському. Його зображення навіть наносили на поштову марку.

-Меморіальний комплекс на честь битви біля Конотопа відкритий у селі Шаповалівка.

2004 р.  Пам ятник гетману І.Виговському встановлено в селі Руда Жидачевского району Львівської області,де вважають, що гетьман похован. Автор монумента львівский скульптор Роман Романишин

Ювілейная монета «350-річчя Конотопскої битви»

24 жовтня 2010 року у місті Луцьку під залпи козацької гармати було урочисто відкрито меморіальну дошку пам'яті видатного українського гетьмана Івана Виговського. Дошку встановлено в Луцькому замку на будівлі Художнього музею. Представники духовенства освятили її. Автор – Микола Кумановський.

Висновок

 

ІУ.Закріплення нових знань учнів.
 

Учитель. Не дивлячи на те, що І.Виговський правив всього два роки, за його часів сталося дуже багато подій. А як ви їх запам ’ятали, я і хочу перевірити.

(сходи до успіху)

1.Початок правління І.Виговського (1657р)

 2.Яку посаду обіймав І.Виговський за гетьманування Б.Хмельницького:

 ( Генеральний писар).

 

3.За проектом Гадяцького договору, як повинна називатися Україна? (Велике Князівство Руське)

4.Між якими державами було укладено Гадяцький трактат?

(між Польщею та Україною).

 

5.Опір,протидія окремій особі(Опозиція)

6.Хто очолив опозицію. ( Яків Барабаш,  Мартин Пушкар)

 

7.Конотопська битва відбулася …(28 червня 1659р.)

 

8.Гадяцький договір був підписаний (6 вересня 1658р)

9. Процес занепаду й спустошення України в результаті громадянської війни, гострої боротьби старшини за владу й постійної агресії сусідніх держав. (Руїна)

10.Позначте період гетьманування І.Виговського( 1657-1659рр.)

 

V. Підсумки уроку.  У період гетьманства І. Виговського через внутрішні і зовнішні конфлікти починається період громадянських війн. І в історії українських земель настає страшний, безжалісний період поневірянь і розрухи , який історики охрестили як період - Руїни. Проте історична особистість гетьмана І. Виговського ще раз змогла нам продемонструвати стійкість духу українського народу в боротьбі за свою свободу.

  Він повстав проти панування Московії в Україні й відстоював незалежність Української держави. Не все задумане вдавалося гетьманові, але як події будуть розгортатися далі,ми дізнаємося на наступному уроці.

 

УІ.Оцінювання. Домашнє завдання.

Складіть історичний портрет І.Виговського.

Дайте коротку характеристику гетьмана для іноземця.

Чит п.23

 

Додатки до уроку.

Попереднє завдання для дітей

 

Диплома́т — посадова особа, яка уповноважена урядом вести переговори з представниками іноземних держав.

Основними функціями дипломата є представлення та захист інтересів його країни та її громадян, збір інформації про країну перебування, а також сприяння встановленню дружніх, культурних, торговельних та інших зв'язків між країнами.

 

Вивчи та проаналізуй міжнародне становище України за часів І.Виговського.

1.З ким підтримувалися міжнародні відносини.

2.Проаналізуйте зміст Гадяцького договору.

3.Знайдіть висловлювання відомих істориків стосовно Гадяцького договору.

4. Зробіть висновок.

 

Історик -   вивчає та досліджує історичні факти, вивчає  історичні документи

 

Познайомитися з внутришньою політикою гетьмана

Алгоритм роботи:

1.Проаналізуйте ситуацію, яка склалася після смерті Б.Хмельницького.

2. Визначте соціально- економічну політику І.Виговського.

 

Біограф – вивчає біографічні дані відомих людей

Вивчити і дослідити біографію І.Виговського, Ю.Немирича.

1.Найти і презентувати найцікавіші факти з життя І.Виговського.

2. .Найти і презентувати найцікавіші факти з життя Ю.Немирича.

 

Дослідник – аналітик - людина, яка веде дослідження, займається аналізом

 

Дослідити, як сучасники оцініють роль І.Виговського .Роботу оформити у вигляді презентації.

 

1. Знайди фото відомих пам’ятників І.Виговського?
2. Чи стала дата Конотопської битви знаменною для сучасних українців?
3. Знайди мемориальні комплекси присвячені І.Виговському?
4.  Знайдіть відомі  українські твори присвячені І.Виговському ?

 

 

 

 

Заповніть пропуски, прочитавши документ.

 

 

1.На яких правах входила до Речі Посполитої_____________

 

2.Назва держави______________

 

3.Устрій держави________________

 

4.Верховна влада належала____________

 

5.Судова система___________

 

6.Зовнішня політика_______________

 

 6 вересня 1658рік умови Гадяцького договору:

1. Україна входила до складу Річі По­сполитої під назвою Великого князівст­ва Руського (три воєводства - Київське, Чернігівське, Брацлавське) як третя складова федерації - поряд з Польським королівством і Великим князівством Литовським.
2. Законодавча влада - Рада, яка скла­далася з представників усіх полків, со­тень і міст.

3. Виконавча влада - гетьман, якого обирали довічно і затверджував король.

4. Визнавалися усі вільності і традицій­ні права Війська Запорозького, і щоріч­но за рекомендацією гетьмана 100 коза­ків приймали в шляхту.
5. Козацький реєстр налічував 30 тис. + 10 тис. найманців.
6. Зрівнювалися в правах православні і католики.
7. На території князівства скасовувала­ся Брестська унія, митрополит і п'ять православних єпископів допускалися на засідання загального сейму.
8. Уводилися власна судова система українською мовою в діловодстві, своя скарбниця і монета за польським зраз­ком.

9.Польське військо не мало права пе­реходити кордони України

10. —    гетьману заборонялося вести зовнішньополітичні відносини з іншими державами