Оскільки головним заняттям українців було хліборобство, народний календар можна назвати хліборобським , або аграрним. Вирощування культурних злаків, догляд за худобою вимагало різних знань про атмосферні опади, клімат, грунти, ботаніку, зоологію тощо. Всі набуті знання народ систематизував в певну систему, яка мала практичну користь. Таким чином календар став неписаним кодексом рільника. Поряд з народним побутували світський календар ( у ньому рік був поділений на 12 місяців) та церковний календар.
Рік був поділений на 12 місяців, назви яких були прив’язані до тих чи інших робіт, найчастіше до хліборобських. Випишіть місяці у стовпчик і спробуйте визначити , чому той чи інший місяць названо саме так. Результат перепишіть навпроти назв місяців. Кілька підказок:починається рух соку берези;достигання ягід;сікли ліс…
Аграрний календар визначав строки посіву, оранки, жнив ,випасання худоби та ін…Певні інструкції є у прислів’ях та приказках:«До літнього Миколи не сій гречки та не стрижи овечки».«Каже овес: топчи мене в грязь, будеш князь».«Треба знать коли жать».«Січень січе, ще й морозить, ґазда з лісу дрова возить».«Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай».«Посій у пору, будеш мати зерна гору».
Таким чином, народний календар відтворював здобуті впродовж віків народні знання про природні явища . Підсумки уроку. Головні поняття:народний календар, хліборобський календар, місяці ,їх назви. Домашнє завдання. Поміркуйте на питанням. Наскільки народний календар є актуальним у наш час? Обгрунтуйте свою відповідь. Завдання виконайте усно.