Українознавство. 6 клас. Весняні свята

Українознавство 6 клас. Календарно – обрядові свята весняного циклу. Робоча весна українців

Запишіть число і тему уроку. Завдання на урок:1. Згадайте, чому народний календар українців називають хліборобським?2. Опрацьовуючи свята, запишіть у зошит число та назву свята у першу колонку. Коротку інформацію про свято – у другу ( за зразком попереднього уроку ).3. Поміркуйте, які хліборобські мотиви присутні у цих святах.4. Які сучасні традиції ви знаєте, пов’язані з весняними святами?

Отже, весняний цикл свят можна почати зі свята Стрітення , яке припадало на 15 лютого. Називали ще Громниця. За народним віруванням – це зустріч Зими та Літа. Зима – стара бабуся Літо – молода дівчина. Спостерігали за погодою (ясна погода на добрий врожай , вітер – погана ознака…). Ворожили на врожай. Освячували воду та свічки («громнички»). Свічки запалювали під час грози як оберіг. Починають співати веснянки.

Найбільшим святом весни був Великдень, якому передував Великий піст. Тиждень перед постом називався Колодій або Масниці. Дівчата або молодиці вішали колодку хлопцям , які не оженилися. Все супроводжується жартами. Цілий тиждень готують вареники із сиром, млинці. Кульмінацією тижня було спалення опудала Зими.

24 лютого святкували день Власа, покровителя домашньої худоби, особливо, корів. Ще в дохристиянські часи слов’яни шанували бога Велеса, який опікувався худобою.

9 березня – Обретіння. День , пов’язаний з поверненням птахів з вирію. Першими повертаються жайворонки, шпаки, граки, гуси… 14 березня – Явдохи . Чекають прильоту ластівок. 22 березня – Сорок святих ( 40 сорок), масовий приліт птахів. Жінки випікають печиво на 40 святих, у вигляді пташок, дарують дітям. Приліт птахів оспівують у веснянках. Люди раділи , побачивши першу ластівку чи лелеку або іншого птаха. Чому ? Як ви гадаєте?

30 березня – Теплого Олексія. Пасічники виносили вулики на пасіку. Звичайно, якщо дозволяла погода.

7 квітня – Благовіщення. Великий день, не можна працювати. Навіть, птиця не в’є гніздо. Від введення до Благовіщення не можна зачіпати землю, бо вона набирається сили. Бог благословляє землю, рослини і все починає рости. Дівчати співають веснянки і водять « кривого танця». На першу оранку виходили у чистому одязі. Роботу починали з молитвою. Не можна було лихословити. Спеціально випікали хліб, який клали на землю перед оранкою.

6 травня – Юрія. Вважався покровителем хліборобства і скотарства. Була традиція спільно громадою обходити поля, молитися за гарний врожай. Починали випас ху-доби на далеких пасовиськах . В Карпатах є звичай « проводів на полонину» пастухів.

За тиждень до найбільшого свята весни святкують Вербну неділю. Свячена верба користувалася великою пошаною. Саме такою гілочкою виганяли худобу в поле, використовували в народній медициніНе я б’ю- верба б’є, За тиждень – Великдень,Недалечко червоне яєчко!Тиждень перед Великоднем називався Чистим, Білим, Страстним. Присвячувався приготуванню до свята (прибирали оселю та подвір’я, випікали паски, фарбували яйця …)

Великдень – кульмінація весни. Багато язичницьких звичаїв поєдналося з християнськими традиціями. Був звичай розпалювати вогонь у ніч перед святом, як правило, на пагорбі. Цілий день дзвонили у дзвони. Вважалося , що і сонце особливе цього дня. Влаштовували гойдалки. Останній день, коли співали веснянки (гаївки) коло церкви.

Тиждень після Великодня називають Великим. У понеділок люди ходять один до одного, христосуються , обмінюються писанками. Діти ходять з поздоровленнями , приносять в подарунок «волочільне» (пироги, крашанки). Понеділок ще мав назву «обливальний». Цього дня хлопці обливали дівчат водою.

Підсумки уроку. Отже, ви ознайомились зі святами весняного циклу. - Які сучасні традиції , пов’язані з цими святами ви знаєте?- Які хліборобські мотиви можна побачити у святах?-Знайдіть додаткову інформацію про ці свята.- Намалюйте свято, яке вам найбільше сподобалося.