Українська література 5 клас НУШ. План конспекту уроку «Леся Українка «Лелія». Дійові особи (персонажі) казки. Соціальні мотиви у творі».

Українська література 5 клас НУШ.

Тема уроку:  Дійові особи (персонажі) казки Лесі Українки «Лелія».  Соціальні мотиви у творі.

Мета: 

Навчальна: опрацювати зміст казки «Лелія», з’ясувати та проаналізувати соціальні мотиви в казці; поглибити вміння учнів характеризувати героїв та їхні вчинки; розрізняти добро і зло як у казці, так і в реальному житті; формувати навички знаходити описи зовнішності персонажів, аналізувати їх;  з’ясувати роль чарівних перетворень у казці; допомогти зрозуміти повчальність казки; заохочувати учнів до творчості, пошукової групової роботи; навчити отримувати задоволення від роботи, що виконується.

Виховна: виховувати в учнів позитивні риси характеру, любов і повагу до природи, наполегливості в досягненні поставленої мети.

Розвивальна: розвивати культуру зв’язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення, спостережливість, вміння узагальнювати, порівнювати, зіставляти, ви­словлювати свої думки; розвивати навички самостійної та групової роботи; формувати кругозір, світогляд, вміння працювати з текстом.

Тип уроку: урок формування нових знань, умінь та навичок.

Обладнання: картки «Чи уважний ти читач?», питання літературного диктанту, рефлексійний лист - оцінювання, мультимедійне обладнання.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

Сьогодні ми з вами продовжимо знайомство з літературною казкою. Але спочатку перевіримо, наскільки уважно ви запам’ятали відомості із життя відомої української письменниці Леся Українки – авторки казки «Лелія»

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. 

Робота з карткою «Чи уважний ти читач?»

Учням пропонуються твердження, з якими необхідно погодитися (+) або заперечити (-)

ІІІ. Оголошення теми і представлення очікуваних результатів.

ІV. Формування нових знань, умінь та навичок.

Вступне слово вчителя.

   Сьогодні ми знову говоримо з вами про казку,  найулюбленіший твір і для дітей, і для дорослих. Бо саме в них розповідається про чарівні події, що не відбуваються в реальному житті, і їх можна лише уявити. А фантазувати полюбляють не тільки дітки, а й дорослі! Леся Українка теж спробувала себе у цьому жанрі і мала неабиякий успіх. Авторка надавала дитячій літературі першорядного значення у вихованні підростаючого покоління, тому активно працювала над її збагаченням. Казка давала їй широкі можливості й для зображення складних соціальних конфліктів. Самобутньою рисою казки «Лілея» є те, що письменниця вдало переплітає  реальність і вимисел, фантазію. У казці живуть цілком реа­льні діти – Павлусь, Мар’яна, і водночас ми бачимо казковий світ квітів і його мешканців – чарівних ельфів.

• Про що ж  оповідає нам казка «Лелія»?

 (у казці розповідається про хворого хлопчика та царицю ельфів – Лелію, яка знайомить його із чарівним світом квітів та деталями панського і селянського побуту)

Лелії належали до улюблених квітів Лесі Українки. Вони процвітали під вікнами її будинку в Колодяжному. Ці квітки Леся оспівала й у вірші “На давній мотив”.

Мені снились білі лелії,

Що хитались в місячному світлі,

Мов гадали чарівнії мрії,

І пишались гордії, розквітлі.

І сіяли дивною красою,

Мов неповні, чарівничі квіти,

І блищали ясною росою,

Що горіла, наче самоцвіти.

• А хто такі ельфи? (домашнє завдання, групова робота)

        1. Повідомлення учнів                                      Група 1.  

Е́льфи  — вигадані істоти з міфології германців, а пізніше герої цілого ряду фентезійних книжок. У германців ці істоти вважалися на вигляд негарними і в своїх вчинках підлими і підступними. Вони любили грабувати хати, красти дітей і просто капостити людям.  Германці вірили, що в природі все, що нас оточує, має свого духа-покровителя. Так з’явився  казковий світ ельфів, русалок, лісовиків, велетнів, тролів. Улюблене місце ельфів (малих духів) — луки й дібро­ви, галяви та місця біля джерел. Це гарні, світлі, добрі творіння. Вони живуть спільнотою, якою керує власти­тель, захоплюються азартними іграми й танцями, вночі танцюють на лісових галявах до світанку. Простий смерт­ний, зачарований їх красою, приєднується до хороводу і зникає назавжди. Тому германці побоювалися їх, хоча ель­фи й належали до добрих духів.

Германці (лат. Germani) — група племен, яка належить до індоєвропейської мовної сім'ї, що заселяли Південну Скандинавію, Данію 5-6 тисяч років тому; пізніше, в І ст., проживали на досить обширній території — між Рейном і Віслою, з заходу на схід, між Дунаєм на півдні і Північним та Балтійськими морями на півночі.      

Сім'я древніх германців в 300-і роки н. е.., історична реконструкція, 1913 рік

Слово вчителя. Дякуємо вам за повідомлення.

Так, Леся Українка у своїй казці заселяє квіти ельфами - героями творів західноєвропейської літератури. А перетворення людини в рослину, уявлення про те, що квіти говорять, - авторка взяла з рідного фольклору.

•                   А чи зустрічалися вам ельфи в інших дитячих художніх творах? Слухаємо повідомлення від другої групи.

Група 2. Ми вибрали декілька творів, героями яких є ельфи, хоча таких книжок в сучасній літературі дуже багато.

Галина Пагутяк. Коротко про зміст: Мама саме була у відрядженні, коли почались усі ті дива. Спершу з’явився хлопець, який перекидався лисом, а був Принцом. Тоді наш кіт Фелікс заговорив. Зрештою відьми і все товариство Книголюбів намагались викрасти книжку, яка виявилась чарівною. А далі… далі з'ясувалось, що це тільки початок пригод і що від мене залежить доля Королівства.
Наталка Малетич. Коротко про зміст: Книжка — підтвердження, що ельфи живуть не лише в скандинавський казках, а й у цілком українських історіях. Історія розповідає про те, що усі діти народжуються ельфами. У школі вони вчаться зміцнювати свої прозорі крила, гарно літати та розумітися із дорослими ельфами, батьками. Діти-ельфи так само ходять до школи, як і звичні діти. Пишуть самостійні, кидаються сніжками та встрягають в пригоди.
Сільвана Де Марі. Коротко про зміст: Йорш, останній на світі ельф, добре знає, як воно – бути не таким, як решта. Утративши родичів та загубившись посеред спустошеної країни, у якій безперестанку ллє дощ, він утратив надію на порятунок. І тим більше не сподівався, що допомога надійде від найлютішого ворога ельфів – людини, яка тільки й знає, що звинувачувати ельфів у всіх своїх нещастях. Випадкова зустріч із Сайрою та Монсером змінить їхні життя. Люди навчаться вірити у власні сили й згадають, що крім ненависті та страху на світі є інші почуття. А Йорш муситиме відшукати останнього дракона, щоб здійснилося давнє пророцтво, яке стверджує: саме він, останній ельф спричиниться до народження нового світу, де всі істоти житимуть у згоді..

Шеннон Мессенджер. Коротко про зміст: Школярка Софі, якій ледве виповнилося 12 років, завжди почувалася зайвою. Дівчинка-вундеркінд перестрибнула через кілька класів у школі, втім так і не зуміла потоваришувати зі старшими дітьми. Та й у власній родині не знаходила порозуміння. А все тому, що Софі — телепатка, тобто вміє читати думки інших людей. Ніхто не знає про її таємницю — принаймні так вона гадає… Однак того дня, коли Софі зустріла Фітца, загадкового (і надзвичайно вродливого!) хлопця, вона збагнула, що не лише в неї такий дар. Фітц теж виявився телепатом. І він повідав їй неймовірне: дівчина ніколи не почувалася у цьому світі як вдома, бо вона… насправді не вдома.
 

Слово вчителя. Дякуємо учням, які підготували нам цікаву інформацію про сучасні книжки для дітей. Сподіваюсь, що ми з вами скоро повернемося до обговорення цих цікавих історій.

2. Бесіда за змістом казки.

Робота з текстом казки

•              Отже, ельфи - чарівні істоти і про них написано багато книжок. Якою ж постає ельфа у казці Лесі Українки? Знайдіть у тексті казки її опис.

(…вона така гарнесенька: очиці ясні, кучері довгі, сріблясті, сама в білих, прозорих шатах, на голівці малесенька золота корона, ще й крильцята має хороші та барвисті, як у метелика, котрі так і міняться різними барвами, немов та веселка. В рученятах у дівчинки довге стебло, квітка білої лелії, і пахне вона на всю хату).  

Щоб описати цього персонажа, аби ми детально собі його уявили, авторка вдається до зображення зовнішності. А опис зовнішності персонажа, який ми зачитали,  називається портретом.

•      Як бачимо, зовнішність у ельфи гарна. І тільки через це Павлусь не злякався Лелії? Знайдіть у тексті підтвердження.

(Лелія усміхнулась, та так любо, аж в хаті ясніше стало і місячна смужка порожевіла)

•                   Отже, ми бачимо, що чарівна ельфа у Лесі Українки гарна та добра. Вона запропонувала Павлусю кудись полетіти, як саме?

«…торкнула Павлуся квіткою своєю і раптом Павлусь почув, як він сам зробився квіткою, тільки не лелією, а рожевим маком. От Лелія взяла його в ручку. Притулила до себе і швиденько вилетіла з хати в садок”

•                   Незвичайним, фантастичним у казці є перетворення хлопчика на квітку. Чого ще не буває у реальному житті, а зустрічається в тексті?

(Павлусь, хоч і зробився квіткою, однак міг розмовляти.

Раптом всі лелії захитались і заговорили, з кожної квітки виглянуло бліденьке личко ельфика)

•                   Чому ж білим леліям і маленьким ельфикам у панському садку жилося погано? Вони ж чарівні і можуть жити так, як їм захочеться? За ними ж гарно доглядали, ними втішалися. Від чого навіть фантастичні істоти можуть засмучуватися?  Хто їх зневажав? Шукаймо відповіді в казці.

(Та де ж нам не бідкатись! Удень нас полють, руками займають, листя обривають, а часом і віку збавляють, гострим ножем стинають, несуть нас у велику хату, у панську палату, поставлять у воду, гублять нашу вроду. Ох, сестрице, скільки нас погинуло, любий світ покинуло... От було недавно свято ,— скільки ж нас було потято!

Темненької ночі ми, до сну охочі, головоньки схилимо біленькі — де візьметься панство вельможне, заможне, паничі й панянки молоденькі. Веселі співи гучні, музиченьки бучні не дають нам спати до півночі... Нащо нам вигода та така догода! Ми зовсім до неї не охочі..

Та мені тут все обридло: і садок, і сей дім, і квітки. Все у нас таке нецікаве, от хоч би й сі квітки. Хто ж видав, насадити таку силу сих лелій, та ще й білих! Якби хоч лелії які цікавіші — рожеві чи пасаті, а то... Вже білі лелії можна знайти у кожному міщанському, та навіть у хлопському садку. А пахнуть як, аж в голові морочиться, жодної делікатності нема в тих квітках..)

•                   Як бачимо, квітам недобре жилося в панському садку. Лелії стало шкода своїх зневажених сестриць. А кому співчуває авторка казки?

(молодим дівчатам)

• Знайдіть опис тяжкої праці дівчат у казці.

(…якась кімната з голими стінами, брудними, серед хати довгий стіл, нічим не накритий, а на столі купа різних шматок, дротів, бавовни, ниток, стоять слоїки з клеєм, в них повстромлювані квачики, в мисочках розпроваджені фарби різні, позолота, і всього того так багато, всюди такий нелад! За столом, на лавках, сидять дівчата, убрані по-міському, але надто вбого, запнуті брудними хвартушками; кожна дівчина має ножички і багато маленьких щипців, колодочок, лещаток; перед кожною дівчиною лежить купа отого шмаття та дріб'язку.

  Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі вправляють дроти в те листя, треті фарбують, четверті крохмалять, завивають та розправляють, п'яті роблять серединки з бавовни та ниток, а останні вже клеять пелюсточки докупи і роблять з них квітку, востаннє підмальовують, поправляють, закручують — і квітка готова.

   Дівчата роблять мовчки, хутко, не одриваючись од роботи. Вони не уважають, що кругом такий бруд і нелад, руки в них забруднені фарбою та клеєм,— їм нема часу на то уважати, вони звикли до сеї роботи. Вони не уважають, що важко

потомились, поблідли від сидні в душній хаті за марудною роботою, що в хаті тхне фарбою та клеєм, аж дихати важко, — їм нема часу на це уважати. Аби робота йшла хутко, аби їм більше зробити, бо яка робота, така й плата! Та якби ж так, а то плата ще й менша від роботи. А он біля дівчат походжає найстарша робітниця, вона наставлена, щоб глядіти, аби хто чого не зіпсував чи не вкрав, аби робота йшла сквапно та справно,— треба статкувати)

•      Як бачимо, життя лелій у панському садку таке ж нещасливе, як життя бідних дівчат, що гірко заробляють на шматок хліба, виготовляючи штучні квіти. Бліді, заплакані лелії, краси яких не розуміє панночка, так нагадують втомлені, бліді обличчя робітниць, що схилились за столом у кімнаті над роботою.
•      Як ви думаєте, чому Павлусь спочатку захопився красою штучних квітів, а потім змінив свою думку?
• Які моменти із реального життя зображує Леся Українка?
• Чи  є у казці  щасливі моменти?

(Радісна і щаслива зустріч Лелії з найменшою сестричкою (маленькою лелією), яка проживає у Мар’яниному саду; робота Мар’яни у своєму садочку; щасливий Павлусь, бо збулась його мрія; щаслива мама, бо її син прокинувся здоровим)

• Казка «Лелія» повчальна? Чому?

(навчає нас цінувати красу,  жити в злагоді з природою, не боятися труднощів, сумлінно працювати, вміти почувати себе щасливим)

•              Отже, Леся Українка майстерно поєднала в казці реальне й фантастичне, показала світ, у якому є добро і зло, бідність і багатство. В образі панночки показала нам людей, які не цінують того, що в них є,  і не помічають свого щастя. В образі Мар’яни – тих, хто важко працює і не має багатства, але при цьому не втрачає почуття краси і вміє бути щасливими за будь-яких обставин, цінуючи кожен момент життя і найдрібніші, на перший погляд, речі.

Леся Українка доводить нам, що тільки людина праці може мати добре серце, ніжність почувань і розуміння істинної краси.

V. Закріплення набутих знань, умінь та навичок.

Літературний диктант. Дайте коротку відповідь на питання.  

(правильна відповідь - 1 бал)

1. Серед  дійових осіб казки Лесі Українки «Лелія» - Павлусь, Лелія, Мар’яна, панночка, Івась, батько панночки, ельфи – зайвим є:…
2. Чому хлопчику наснилася саме найстарша ельфа?
3. Яке чарівне перетворення відбулися із Павлусем?
4. Спочатку Ельфа полетіла з Павлусем до…
5. Чи помічає красу лелій молода панна?
6. Назви дві-три риси характеру панночки.
7. Звідки у садочку Мар’яни взялася біла лелія?
8. Як почувається молодша сестриця Лелії в садку Мар’яни?
9. Чи щаслива Мар’яна, працюючи у своєму садочку?
10. Чи щасливі дівчата, які тяжко працюють, виготовляючи штучні квіти?
11. Чим закінчується казка?
12.  Доведи, що «Лелія» Лесі Українки – це літературна казка.

VІ. Підсумок уроку.

1. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. 
2. Заповнення учнями листів – оцінювання своєї роботи під час уроку

    VІІ. Домашнє завдання.

Виконати, об’єднавшись у групи,  проєктну роботу -  «Цілющі властивості рослин із грядки Мар’яни». (Це може бути презентація, альбом, плакат)