Українська мова. 6 клас Морфологія. Орфографія

Українська мова. 6 клас

Морфологія. Орфографія

Тема:              Загальна характеристика частин мови

Тип уроку:     комбінований

Підготувала: Ошийко Любов Олександрівна

                        вчитель української мови та літератури

                        Чепиліївського ліцею.                                                    с.Чепиліївка, Білоцерківський район, Київська область                                                                                                               

Мета:            повторити та закріпити знання учнів про самостійні та    

                       службові частини мови; формувати вміння розпізнавати

                       частини мови в реченні та тексті; усвідомити принципову

                       відмінність між самостійними та службовими частинами

                       мови; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати;

                       виховувати культуру спілкування.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, узагальнювальні схеми.

                                                           Хід уроку

I. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

Проблемне завдання.

Заповніть таблицю.

Що я знаю з розділу    Що я хочу дізнатися             Мої очікування від

 “Морфологія”               та навчитися робити       вивчення тем цього розділу

 

 

 

 

 

II. Актуалізація опорних знань учнів

Робота з текстом.

Прочитайте поезію Дмитра Білоуса “Злитки золоті”. Визначте її головну думку. Яку частину мови поет не назвав?

             Який співець, поет, який письменник

             уперше слово вигадав - іменник?

             Іменник! Він узяв собі на плечі

             велике діло- визначати речі,-

             ім'я, найменування і наймення:

             робота. Біль. І радість. І натхнення.

             Ну, а візьмімо назву- дієслово,

             Само підказує, що діє слово!

             Ще й прикладу на нього не навів,

             а вже до пів десятка дієслів!

             Прикметник дав іменнику - предмету

             якусь його ознаку чи прикмету.

             Числівник може визначить тобі

             Число речей, порядок при лічбі.

             А поспитай звичайного займенника,

             за кого він у мові? За іменника!

             (Хоч може цей наш скромний посередник

             замінювать числівник і прикметник).

             Прислівник звик, незмінюваний в мові,

             ознаки різні виражать при слові.

             Сполучник каже: скромну роль я маю,

             але слова я в мові сполучаю.

    

             І частка мовить: слово я службове,

             але людині чесно я служу.

             І, будьте певні, в інтересах мови,

             І так, і ні де треба я скажу.

            А вигук може пролунать , як дзвін,

            У мові, мабуть, найщиріший він!

 

Технологія"Сторітелінг”

Послухайте цікаву розповідь Дмитрика. Визначте її  головну думку.

Якось увечері, готуючись до уроків, Дмитрик довго сидів і думав: “Ну навіщо мені ці частини мови: самостійні, службові; іменники, прикметники...” Стомившись, хлопчик поринув у сон...

- Привіт, високоповажний! - вигукнув Іменник.

- Здрастуй, люб’язний,- відповів Прикметник.

- Знаєш, друже, я дякую тобі, що до кожного мого слова ти влучно добираєш слова-ознаки, щоб якомога краще охарактеризувати той чи інший предмет. Ось, наприклад: мова- рідна, солов’їна, батьківська, милозвучна, Шевченкова, різнобарвна. Відразу розумію, що це українська мова, хоча у світі більше шести тисяч мов.

- Дякую і тобі, друже,- радісно промовив Прикметник. Без тебе, який дає назву усім предметам, непотрібними були б усі ті епітети. Яскраве, пекуче, життєдайне, золотеє. Усім зрозуміло, що йдеться про сонце.

 

 

 

 

 

 

- Так, погоджуюся з тобою. Ми повинні завжди крокувати поруч, тому що без тебе мовлення буде занадто бідним, сухим, одноманітним. Я кажу: річка, а ти додаєш: повновода, гримуча, спокійна, дзюркотлива, чиста, широка, вузька; я кажу: мама, а ти - люба, мила, найрідніша, ласкава, добра, ніжна, турботлива, невтомна, любляча. Поряд з тобою мені впевненіше, бо саме ти виражаєш ознаку предмета: не просто стіл, а квадратний, білий, чорний, чистий, широкий, вузький, розкладний і т.д.

- Дякую тобі, друже, за такі компліменти. Так хочеться, щоб мовлення наших дітей було образним, багатим, емоційним. Щоб якомога більше вони читали книжок, збагачуючи свій словниковий запас. Але сучасні діти, на жаль...

І раптом Дмитрик прокинувся, згадав свій сон і замислився... На щастя, хлопчик зрозумів, що найбільше багатство - розум, знання, які ми черпаємо з книжок, з Інтернету, на уроках; а найбідніший - дурень, який свідомо відмовляється від такого багатства. Він зрозумів, чому сумують частини мови...

-Все, з сьогоднішнього дня поринаю в цей безмежний океан невідомого, щоб дістати найбільше багатство - розум, знання!- з радістю вигукнув Дмитрик і зіскочив з ліжка.

Бесіда.

Які частини мови розмовляють між собою?

Чи варто збагачувати свій словниковий запас?

Чи погоджуєтеся з думкою Дмитрика, що найбільшим багатством є розум, знання?

III. Опрацювання навчального матеріалу

Опрацювання узагальнювальних схем.

                                                    Морфологія

розділ науки про мову, який вивчає частини мови, їх граматичні категорії та синтаксичну роль

Самостійні частини мови          Службові частини мови               Вигук

1. Іменник                              1. Прийменник            не належить ні до
2. Прикметник                      2. Сполучник                самостійних, ні до
3. Числівник                           3. Частка                        службових

 

                                            Ознаки частин мови

              Самостійні                                                                     Службові

- відповідають на питання                  служать для самостійних частин мови:

- мають лексичне та граматичне       - виражають залежність

  значення                                                - з’єднують

- виконують синтаксичну роль          - використовуються для творення

                                                                    форм           

                                                                   - не мають лексичного та граматичного

                                                                    значення

Робота з підручником

1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

 

Гра “Впіймай частину мови” .

 Клас об’єднується у три групи . Учні першої  групи записують іменники, учні другої- прикметники, учні третьої- дієслова.  

 Україна, сто, далеко, далечінь, боротьба, боротися, милозвучний, читати, читання, синьо-жовтий, гаряче, гарячий, літо, влітку, хід, ходити, дванадцять, триповерховий, навчається, мова, мовити, війна, воювати, воєнний, дім, додому.

Попереджувальний диктант.

У кожному реченні підкреслити члени речення. Якою частиною мовою виражений кожен член речення? Чому службові частини мови не є членами речення?

1. Слово і пісня із рідного б’ють джерела (В.Бровченко). 2. Кущі любистку й зеленава м’ята тебе все манять (О. Довгоп’ят). 

Чому так? Поясніть, чому в першій групі речень слово коло є самостійною частиною мови, а в другій- службовою.

Перша група.1. Коло- це одна з геометричних фігур. 2 Діти стали в дружнє коло.

Друга група. 1. Коло тину росте калина. 2. Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть.

Робота біля дошки.

Записати речення, визначити в них частини мови. Пояснити лексичне і граматичне значення виділених слів.

1. Рідний край щиріш любити научає нас розлука(Леся Українка).
2. Народ свою минувшину повік не забуде. Ми були, ми є під небом і ми далі будем (Б. Колодій).

IV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Виписати три загадки, визначити частини мови.